За матеріалами фахової преси

Стаття „Соціальне партнерство” знайомить з досвідом роботи центральної міської бібліотеки (ЦМБ) Нижнього Тагілу РФ, висвітлює діяльність громадської організації „Клуб любителів книги”, заснованої при бібліотеці.

Клуб об’єднує понад 200 осіб. Серед його почесних членів є мер Нижнього Тагілу, представники органів місцевого самоуправління і бізнес-структур, працівники творчих професій, діячі культури і освіти.

Головним завданням Клубу визначено питання соціального партнерства перш за все з органами місцевого самоуправління, доведення спроможності бібліотеки успішно співпрацювати з владою в сфері соціальної політики. У зв’язку з цим виконавчій владі запропоновано низку спільних проектів: „Прочитав. І вам раджу”, „Аз, Буки, Веді..., або Читаємо всією сім’єю”, „Світ без кордонів”.

Попова М.Л. Социальное партнерство // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2005.- № 6.- С.47-54.

Про здобутки в бібліотечній справі Чуваської республіки РФ знайомить директор Чуваської республіканської дитячо-юнацької бібліотеки Т.Р.Григор’єва.

Процес модернізації в усіх сферах життєдіяльності, визначив нові підходи до реалізації республіканської цільової програми „Зберігання і розвиток культури, мистецтва і кінематографії Чуваської Республіки до 2010 р.”, а саме: за підтримки Президента та Уряду Республіки Чувашії комп’ютерами оснащені всі центральні бібліотеки; автоматизовані робочі місця створено в усіх республіканських, центральних районних і міських бібліотеках.

Технічна модернізація бібліотек дозволила створити в Чувашії на базі 26 муніципальних бібліотек мережу центрів правової інформації з питань місцевого самоуправління. Для Чувашії, яка активно модернізує соціальну сферу, розвиток комп’ютерної інфраструктури істотно змінив інформаційний сервіс у бібліотеках.

Відповідно до Указу Президента „Про створення сільських модельних бібліотек в Чуваській Республіці” в республіці створено 150 модельних бібліотек. Саме ці бібліотеки, протягом останніх років, було оснащено сучасними технічними засобами, забезпечено інформаційними ресурсами, підключено до мережі Інтернет. Кожна сільська бібліотека має комплект комп’ютерної техніки, кращі книги, ліцензійні відеокасети і компакт-диски з освітніми програмами і електронними енциклопедіями, кольоровий телевізор, відеомагнітофон, музикальний центр.

Свідченням уваги місцевих органів влади до проблем бібліотек є проведений у 2005 році Республіканський форум сільських бібліотекарів. Форум став вагомою подією в професійній сфері, оскільки участь у ньому брав Президент Республіки Чувашії.

Григорьева Т. Чувашский феномен// Библиотечное дело.- 2005.- № 6. – С. 12-13.

Стаття розкриває досвід роботи Городецької ЦБС Нижегородської області РФ щодо співпраці бібліотеки та органів місцевого самоврядування.

У 2003 році Городецька централізована бібліотечна система брала участь у конкурсі „Інформаційні ресурси для місцевого самоврядування”, організованого Агентством США з Міжнародного розвитку та Фондом „Інститут економіки міста”, де представила свій проект „Бібліотека – загальнодоступний центр інформації з питань місцевого самоврядування» за що і виграла грант.

Під час реалізації проекту у бібліотеках ЦБС проведено анкетування користувачів, результати якого показали, що довіра до бібліотек як до центру інформації на селі більша, ніж у місті. Окрім того інформаційно-ресурсний центр бібліотеки, готовий постійно відслідковувати, зберігати, відбирати і розповсюджувати інформацію з питань місцевого самоврядування, яка необхідна не тільки в місті, але й на селі.

Окрім того, у статті автор перераховує першочергові завдання, висвітлює проблеми, що необхідно вирішувати під час реалізації проекту „Сільська бібліотека – ресурсно-інформаційний центр з питань місцевого самоврядування”, який став продовженням вищезгаданого реалізованого проекту.

Наведені дані та результати, проведеного соціологічного опитування населення „Муніципальна демократія – шлях до громадянського суспільства”. Павловская Н., Колесникова Е. Услышать глас народа: Библиотеки и местное самоуправление // Библиотечное дело.- 2005.- № 6.- С. 14-15.

Про мережу дитячих бібліотек Росії, яка знаходяться під загрозою руйнування, об’єднання дитячих та юнацьких бібліотек розмірковує автор статті Н.В. Бубекіна – головний бібліотекар Російської державної бібліотеки, Заслужений працівник культури РФ.

Зумовлене прийняттям низки федеральних законів, об’єднання загострило непросту ситуацію щодо фінансування бюджетних закладів в цілому і бібліотек зокрема.

У статті йде мова про процес об’єднання центральних дитячих та юнацьких бібліотек, який відбувається в республіці, краях і областях та його наслідки для подальшого розвитку бібліотечної справи у Росії.

Автор висловлює свою точку зору щодо підстав за яких умов можливе об’єднання самостійних закладів, які надають послуги населенню. Перш за все - це проведення ретельного маркетингового дослідження потреб і інтересів користувачів, здійснення аналізу наявних ресурсів, а також прогнозування наслідків такого об’єднання.

Бубекина Н. С реформой … выплеснули ребенка: К вопросу об объединении детских и юношеских библиотек // Библиотечное дело.- 2005.- № 6.- С.10 - 11.

Дана стаття розповідає про таку форму роботи як прес-досьє.

Співробітниками Централізованої системи муніципальних бібліотек м. Омська було проведене дослідження з вивчення стану бібліотечного краєзнавчого фонду.

Щоб краще задовольнити запити читачів звернулися до забутої форми роботи – тематичних папок. Сьогодні їх називають прес-досьє.

Спочатку була організована папка, в якій збирався матеріал про Омськ. З часом кількість папок збільшувалася.

На сьогодні нараховується більше 70 папок, з них 35 – краєзнавчого характеру. Вони розміщені окремо від загальних (тематичних) за алфавітом назв тем. Кожна папка має тему, шифр і додатковий порядковий номер (номер за алфавітом назв тем). Це значно полегшує розстановку та пошук інформації. У формуванні фонду прес-досьє враховувались всі актуальні теми. В кожній папці зберігається індивідуальний паспорт, де вказано рік створення папки, тема і перелік статей.

Перелік усіх наявних в бібліотеці прес-досьє (тематичних, краєзнавчих) місить буклет.

Папки регулярно рекламується, хоча й в цьому не має потреби, так як про них знають читачі, користуються ними.

Сластникова Л. Пресс-досье: это забытая новая форма работы // Библиотечная газета.- 2005.- № 10.- С. 4.

Уряд Петербургу добре розуміє, що без сучасних бібліотек місту не вдасться зберегти право називатися культурною столицею. Тому саме Петербург став першим містом в Росії, де була прийнята широкомасштабна програма модернізації бібліотек.

Автор статті аналізує стан бібліотек в Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі.

Зокрема наводить такі факти, що за останні 15 років кількість бібліотек в Санкт-Петербурзі скоротилася більш ніж наполовину.

Половина із 190 загальнодоступних бібліотек оснащена комп’ютерами, більша частина яких є застарілими. В жодній з районних бібліотек немає внутрішніх локальних мереж. Можливість виходу в Інтернет мають лише 14 бібліотек. Дещо краща ситуація з технічним оснащенням в міських бібліотеках, але й там більшість комп’ютерів потребують заміни. Лише невелика кількість районних бібліотек займається створенням електронних каталогів, обслуговує користувачів, використовуючи внутрішні інформаційні ресурси, працює з Інтернет-ресурсами. Виключенням є п’ять бібліотек Комітету з культури, які досягли високого рівня інформатизації.

Проаналізована ситуація, підкреслює автор, потребує необхідності модернізації системи інформаційно-бібліотечного обслуговування жителів міста, заснованої на використанні нових технологій.

З цією метою Комітетом з культури була підготовлена Програма „Модернізації діяльності загальнодоступних бібліотек”. Першим етапом реалізації програми буде „План першочергових заходів модернізації загальнодоступних бібліотек”.

Головною метою плану заходів є перетворення загальнодоступних бібліотек, доповненням до усіх традиційних функцій, в сучасні інформаційні центри для населення. Це дасть можливість запровадити нові послуги і форми обслуговування для жителів міста, незалежно від їх місця проживання. Наведена низка послуг, а також очікувані основні результати проекту.

Буров Н. Библиотеки – визитная карточка города // Библиотечное дело.- 2005.- № 5 (29).- С. 9-11.

У 2005 році Петербург офіційно названо бібліотечною столицею Росії. Це є великою заслугою петербурзьких спеціалістів у розвитку бібліотечної теорії і практики.

Про сучасний стан і перспективи розвитку бібліотек Петербургу розповідає в інтерв’ю журналу „Библиотечное дело” Тетяна Борисівна Флоря, представник Комітету з культури Уряду Санкт-Петербургу.

На запитання щодо результату модернізації петербурзьких бібліотек Т.Флоря відповіла, що результатом буде не тільки оснащення бібліотек комп’ютерами, сучасними програмами і швидкісним зв’язком. Всі вони будуть підключені до єдиної мультисервісної мережі, яка обслуговує органи державної влади, і зможуть передавати по каналах зв’язку не тільки інформацію про свої видання.

Розповіла Тетяна Борисівна про новий підхід до проектування і дизайну бібліотечних приміщень. Наприклад, над новим виглядом бібліотеки ім. О.С.Грибоєдова працював спеціально запрошений дизайнер. Поки що це новинка. Дизайнерський інтер’єр бібліотеки „Стара Коломна” оформлений в петербурзькому стилі. До речі, в одному з районів міста на Малій Охтирці відкрита найсучасніша бібліотека – це один із перших проектів сучасної бібліотеки. Вона оформлена майстернею відомого архітектора В.Нєфєдова. На сьогодні в місті робляться перші спроби з втілення дизайнерських розробок в приміщеннях публічних бібліотек, з урахуванням їх призначення.

Відповіді на усі запитання читайте в статті.

Флоря Т. Хранители культурных традиций: Миссия библиотеки в условиях мегаполиса // Библиотечное дело.- 2005.- № 5 (29).- С. 12-16.

В реалізації проекту Липовецької бібліотеки „Живі ремесла древньої Русі” приймали участь учні 5-11 класів. Проведені тематичні вечори: „Ким був твій прадід на Русі”, „Людина і хліб”, „Господар російського дому”, „Свято сокири”. На поточний рік заплановано знайомство з лозоплетінням і вечір „Лозою створене чудо”.

Щоб відповісти на запитання „Ким був твій прадід на Русі?”, бібліотеки здійснили етнографічну експедицію в минуле свого села. З цікавістю розкривали діти походження прізвищ односельців, про ремесла рідного села.

„Людина і хліб” – захід, учасники якого продемонстрували весь цикл створення хліба. Прозвучало багато крилатих виразів, прислів’їв, приказок про трудівника-хлібороба, які складені на орловській землі.

Під час тематичного вечора „Живі ремесла древньої Русі” юні липовецькі читачі зуміли побачити в звичному незвичне, в простому предметі селянського побуту розгледіти родзинку, розкрити не лише його практичну сторону, а й історичну цінність. Наприклад, учні розповіли про „життєвий шлях” такого інструменту, як сокира, а також відобразили її застосування. Зіграні були сценки з казок „Каша з сокири”, „Два морози”.

Ось так може бібліотека передавати естафету поколінь, інформацію з минулого в майбутнє.

Мосалова В.Н. Во славу топора // Библиотечная столица.- 2005.- № 5 (31).- С.6.

На базі універсальної наукової бібліотеки Красноярського краю за підтримки програми „Читання” Мегапроекту „Пушкінська бібліотека” створений і активно працює протягом двох років Центр читання Красноярського краю. Основна мета діяльності Центру: підвищення статусу книги і розвиток читацької культури.

Центр читання сприяє вирішенню основних проблем зниження читацького інтересу, відсутності у читачів орієнтирів у виборі літератури, допомагає інформувати користувачів про ресурси бібліотек та заходи, які вона проводить, заодно сприяє збільшенню кількості читачів бібліотек краю.

Про діяльність Центру читайте в статті. Також Центр читання Красноярського краю має сайт: http://www.chitai.kraslib.ru

Нового образу набула бібліотека села Сторожевськ (Республіка Комі), яка з 2004 року функціонує як модельна. Бібліотека відкрила нові можливості для своїх користувачів. До послуг користувачів сучасна комп’ютерна техніка, а також вихід в Інтернет.

Обслуговування користувачів модельна бібліотека здійснювала з урахуванням своїх можливостей. Підготовлено інформаційні пам’ятки „Захист прав дитини”, „Пенсійне законодавство”, „Соціальний захист населення”.

Для інформування населення організовано два стенди: „Сільські вісті”, де розміщені постанови районної і сільської адміністрації та „Інформаційному брокеру” - представлено оперативні відомості і довідки; розклад маршрутів автобусів і інше.

Серед школярів популярний майстер-клас „Інформаційна мережа Інтернет”.

Клуб підлітків „Орієнтир” разом з бібліотекарем формує електронну базу „Сторожевськ: вчора, сьогодні, завтра”.

Челпанова С. Рады за наших сельских ребят// Библио- поле.- 2005.- № 3.- С. 2-4.

19 травня 2005 року в Ярославлі відбувся Фестиваль конкурсних оглядів переможців в міському професійної майстерності бібліотечних працівників „Світло Перемоги”. Основною метою конкурсу було підвищення професійної майстерності, поліпшення якості роботи з читачами.

Перший етап конкурсу – показ заходів в бібліотеці для своїх читачів, активними учасниками яких були школярі, ветерани війни і праці.. В конкурсі прийняли участь 36 бібліотекарів системи. Форма представлення творчих робіт – огляд книги.

Було визначено переможців. Наприклад, 1-е місце дісталось колективу юнацької бібліотеки-філіалу № 10. Вони намагалися в своєму репортажі за допомогою книг дати відповідь на запитання „Що ж зробити, щоб не було в світі війни?”.

Фестиваль показав не лише професійний ріст своїх учасників, а й усіх бібліотекарів системи. Підсумком конкурсу стали творчі знахідки нових форм проведення оглядів: галерея, вернісаж, портрет, репортаж, діалог, подяка, „віртуальний”.

Конкурс показав головне – про Велику Перемогу треба знати і пам’ятати.

Ахметдинова С.Ю. «Свет Победы»: о конкурсе профессионального мастерства библиотечных работников, посвященного 60-летию Победы // Новая библиотека.- 2005.- № 6.- С.37-38.

Проект „Крилатий Трамвай” програми „Культурна столиця Поволжя”, „Іжевськ – культурна столиця Поволжя 2004” в пресі названо „найдемократичнішим” , „фішкою” відкриття Марафону культурних подій. Сюжети про „Крилатий Трамвай” транслювалися на всіх телеканалах міста. Учасниками проекту стали молоді поети Поволжя і м. Іжевська.

Вагон Трамваю був спеціально оформлений для акції: він яскраво-голубий, з білими птахами на бортах, з логотипом програми „Культурна столиця Поволжя 2004”; з логотипом ЦМБ ім. М.Некрасова, з надписом „Марафон культурних подій” і з поетичними стрічками з віршів юних поетів міста.

Аудиторія „Крилатого Трамваю”: 1)офіційні особи, журналісти; 2) читачі бібліотек; 3) звичайні жителі міста, які випадково потрапили в Трамвай.

Більше чотирьох годин в Трамваї читали вірші поети, а він прослідував по шести міським маршрутам.

Мета проекту „Крилатий Трамвай” - максимально розширити поетичну аудиторію, донести високу поезію в міське середовище – була досягнута.

Алексеева О.Н. О «летающем» трамвае и белых ночах… // Новая библиотека.- 2005.- № 6.- С.41-42.

У формуванні екологічного світогляду населення, вихованні у підростаючого покоління бережливого ставлення до природних ресурсів і оточуючого середовища активну роль відіграє бібліотека, яка володіє унікальною можливістю - книжковим фондом.

Стаття знайомить з формами роботи відповідної тематики, як розповсюдженими, так і нетрадиційними виставками.

Любов до природи, до краси можна розпочати прищеплювати з оформлення бібліотеки, її інтер’єру.

Велике значення має реклама екологічної літератури.

Оригінальними витворами бібліотечного мистецтва є нетрадиційні книжкові виставки.

Для популяризації матеріалів з періодики про взаємодію природи, людини, держави можуть бути наглядні засоби: експрес-перегляди „Радимо прочитати”, „Сьогодні про це сперечаються”, виставки однієї статті, книги.

З’явилися такі різновиди книжкових виставок, як виставка-плакат „Не допустити біди”, виставка-кросворд „Вгадай-но цю травичку”, де основними елементами є плакат, або кросворд.

Корисною для читача може бути виставка-порада. Наприклад: „Дари природи на нашому столі” з відповідними розділами.

Виставка-запитання „Чим дихати будемо?” слугуватиме для проведення обговорення такої теми, як чистота атмосферного повітря.

Виставка-дискусія „Що ми залишимо своїм нащадкам?” допоможе бібліотекарю в проведенні дискусії з цієї тематики.

„Божественна, природо, твоя мова” – так можна назвати третій розділ, розкрити який допоможуть репродукції картин І.Шишкіна, Левітана, А.Саврасова.

Нетрадиційні виставки дозволяють більш широко використовувати наочність, завдяки чому книга сприймається яскравіше, повніше.

Васильева С.Е. Божественен, природа, твой язык // Библиотека.- 2005.- № .,- С.41-42.

Стаття знайомить з досвідом бібліографічної роботи у військовому вузі.

Бібліотекарі практикують не менше чотирьох видів експозицій:

1.Виставка „швидкого реагування”. Вона дозволяє оперативно представити нову інформацію по темі. Наприклад, експозиція навчального характеру „Школа бойового досвіду”. Інформаційно-аналітичний матеріал бібліотекарі знаходять в журналах.

2.Виставка – стимул.3. Виставка-презентація. 4. Виставки-огляди.

Когтева Е. Выставка «быстрого реагирования» // Библиотечная газета.- 2005.- № 17.- С. 3.

Мало хто знає, що багато відомих людей були професійними бібліотекарями. Саме про таких знаменитостей розповідає книга О.І.Полтавської „Великие люди – библиотекари: от А до Я”, яка вийшла в цьому році у московському видавництві „Шкільна бібліотека”.

Виявляється, що Гете був бібліотекарем, Лейбніц, Лобачевский – теж. Багато інших відомих імен відкриває книга. І про кожного – захоплююча розповідь.

Статті книги розміщені в алфавітному порядку. А хто хоче дізнатися більше: після кожної статті подано список літератури.

Виноградова Е. Машина времени // Библиотечная газета.- 2005.- № 18.- С. 2.

Читачі Російської державної бібліотеки отримали можливість замовляти книги через Інтернет або в залі електронного каталогу. Читацькі квитки нового зразка у вигляді пластикової карти дозволяють читачам авторизуватися в системі, дізнатися чи вільним замовлений документ, і отримати інформацію про те, чи прийнято замовлення і коли буде виконано.

РГБ – еще и памятник архитектуры // Библиотечная газета.- 2005.- № 16.- С.3.

Побудова усіх моделей бібліотечного обслуговування починається з формування цілей і завдань.

В статті автор розглядає це на прикладі бібліотеки – центру інформаційної підтримки освіти (досвід міжрайонної ЦБС м. Єкатеринбургу).

Також представлена розробка ділової гри „Традиції і інновації в бібліотечному обслуговуванні” та розробка організаційно-діяльної гри „Модель сучасної бібліотеки”.

Збаровская Н. Алгоритм моделирования: что и как? // Библиотека.-2005.- № 6.- С. 37-40.

Цикл публікацій журналу «Библиотека” № 6 за 2005 рік присвячений організації роботи бібліотеки з дітьми під час літніх канікул.

Серед них: Ахматаева З. Нет каникул в стране литературии.- С .43-44.
Мясникова Н. Стать волшебником хочу.- 2005.- С .45-46.
Белуза Л.Отдыхай, книжку не бросай.- С. 47-48.

Зокрема, у своїй статті З.Ахматаева розповідає про організовану співробітниками бібліотеки (Сернурська дитяча бібліотека, Республіка Марій Ел) програму літніх читань „Немає канікул в країні Літературії” (. Мета програми – зробити читання задоволенням. Літні канікули бібліотека відкриває театралізованим представленням програми читання, конкурсом малюнків на асфальті, вікторинами.

У „Школі літніх читань” визначено три ступені (за місяцями). Кожному ступеневі відповідає цикл заходів.

Ахматаева З. Нет каникул в стране литературии.- 2005.- № 6.- С.43-44.

Колектив бібліотеки ім. О.С.Пушкіна м . Дзержинська працює за комплексними програмами, кожна з яких, зберігаючи добрі традиції, дозволяють втілювати новинки.

В 1997 р. була підготовлена програма „Натхнення” задля підтримки декоративно-прикладного мистецтва, живопису, рукоділля. Широка виставкова діяльність бібліотеки, індивідуальна робота сприяли тому, що імена багатьох самородних талантів стали відомими, а їх роботи отримали високу оцінку.

Проект „Передай добро по колу” допомагає в організації дозвілля соціально незахищених груп населення. Об’єднати людей і передати добро по колу – кредо програми.

З багатьма іншими програмами знайомить стаття. Виходить так, що реалізація однієї програми започатковує створення і організацію іншої.

Сьогодні бібліотека реалізує цільову програму „Духовні джерела Росії”.

Цільові програми допомогли бібліотеці адаптуватися до складних сучасних умов, розширити свої функції, оволодіти новими методами, знайти спонсорів і меценатів.

Жуковская Т. Передай добро по колу // Библиотека.- 2005.- № 6.- С. 51-53.

Стаття розповідає про таку форму роботи як прес-досьє.
Співробітниками Централізованої системи муніципальних бібліотек м. Омська було проведене дослідження з вивчення стану бібліотечного краєзнавчого фонду.
Щоб краще задовольнити запити читачів звернулися до забутої форми роботи – тематичних папок. Сьогодні їх називають прес-досьє.
Спочатку була організована папка, в якій збирався матеріал про Омськ. З часом кількість папок збільшувалася.
На сьогодні нараховується більше 70 папок, з них 35 – краєзнавчого характеру. Вони розміщені окремо від загальних (тематичних) за алфавітом назв тем. Кожна папка має тему, шифр і додатковий порядковий номер (номер за алфавітом назв тем). Це значно полегшує розстановку та пошук інформації.
У формуванні фонду прес-досьє враховувались всі актуальні теми . В кожній папці зберігається індивідуальний паспорт, де вказано рік створення папки, тема і перелік статей.
Перелік усіх наявних в бібліотеці прес-досьє (тематичних, краєзнавчих) місить буклет.
Папки регулярно рекламується, хоча й в цьому не має потреби, так як про них знають читачі, користуються ними.
Сластникова Л. Пресс-досье: это забытая новая форма работы // Библиотечная газета.- 2005.- № 10.- С. 4.

Уряд Петербургу добре розуміє, що без сучасних бібліотек місту не вдасться зберегти право називатися культурною столицею. Тому саме Петербург став першим містом в Росії, де була прийнята широкомасштабна програма модернізації бібліотек.

Автор статті аналізує стан бібліотек в Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі.
Зокрема наводить такі факти, що за останні 15 років кількість бібліотек в Санкт-Петербурзі скоротилася більш ніж наполовину.
Половина із 190 загальнодоступних бібліотек оснащена комп’ютерами, більша частина яких є застарілими. В жодній з районних бібліотек немає внутрішніх локальних мереж. Можливість виходу в Інтернет мають лише 14 бібліотек. Дещо краща ситуація з технічним оснащенням в міських бібліотеках, але й там більшість комп’ютерів потребують заміни. Лише невелика кількість районних бібліотек займається створенням електронних каталогів, обслуговує користувачів, використовуючи внутрішні інформаційні ресурси, працює з Інтернет-ресурсами. Виключенням є п’ять бібліотек Комітету з культури, які досягли високого рівня інформатизації.
Проаналізована ситуація, підкреслює автор, потребує необхідності модернізації системи інформаційно-бібліотечного обслуговування жителів міста, заснованої на використанні нових технологій.
З цією метою Комітетом з культури була підготовлена Програма „Модернізації діяльності загальнодоступних бібліотек”. Першим етапом реалізації програми буде „План першочергових заходів модернізації загальнодоступних бібліотек”.
Головною метою плану заходів є перетворення загальнодоступних бібліотек, доповненням до усіх традиційних функцій, в сучасні інформаційні центри для населення. Це дасть можливість запровадити нові послуги і форми обслуговування для жителів міста, незалежно від їх місця проживання. Наведена низка послуг, а також очікувані основні результати проекту.
Буров Н. Библиотеки – визитная карточка города // Библиотечное дело.- 2005.- № 5 (29).- С. 9-11.

У 2005 році Петербург офіційно названо бібліотечною столицею Росії. Це є великою заслугою петербурзьких спеціалістів у розвитку бібліотечної теорії і практики.
Про сучасний стан і перспективи розвитку бібліотек Петербургу розповідає в інтерв’ю журналу „Библиотечное дело” Тетяна Борисівна Флоря, представник Комітету з культури Уряду Санкт-Петербургу.
На запитання щодо результату модернізації петербурзьких бібліотек Т.Флоря відповіла, що результатом буде не тільки оснащення бібліотек комп’ютерами, сучасними програмами і швидкісним зв’язком. Всі вони будуть підключені до єдиної мультисервісної мережі, яка обслуговує органи державної влади, і зможуть передавати по каналах зв’язку не тільки інформацію про свої видання.
Розповіла Тетяна Борисівна про новий підхід до проектування і дизайну бібліотечних приміщень. Наприклад, над новим виглядом бібліотеки ім. О.С.Грибоєдова працював спеціально запрошений дизайнер. Поки що це новинка. Дизайнерський інтер’єр бібліотеки „Стара Коломна” оформлений в петербурзькому стилі. До речі, в одному з районів міста на Малій Охтирці відкрита найсучасніша бібліотека – це один із перших проектів сучасної бібліотеки. Вона оформлена майстернею відомого архітектора В.Нєфєдова. На сьогодні в місті робляться перші спроби з втілення дизайнерських розробок в приміщеннях публічних бібліотек, з урахуванням їх призначення.
Відповіді на усі запитання читайте в статті.
Флоря Т. Хранители культурных традиций: Миссия библиотеки в условиях мегаполиса // Библиотечное дело.- 2005.- № 5 (29).- С. 12-16.

Співробітники Центральної міської бібліотеки імені Н.В.Гоголя розробили програму „Професійна орієнтація молоді в умовах публічної бібліотеки”, в якій приймали участь практично всі ЦБС.. Її мета – надати майбутнім випускникам шкіл інформацію про вищі і середні навчальні заклади Росії, особливо Кузбасу, про професії і як їх здобути.
Овчинникова Е. Городу не хватает рабочих рук. Где их найти? // Библиотечная газета.- 2005.- № 7.- С. 6.

Стаття присвячена книзі доцента Кемеровської державної академії культури і мистецтв Ірини Семенівни Пілко „Технологические процессы в библиотечной работе”. Подана анотація на книгу.
В посібнику представлена технологічна модель бібліотеки. Визначені її функції і принципи їх реалізації. Детально охарактеризовані основні виробничі підсистеми. Розглянуті різні аспекти технології бібліотечної справи. Подано рекомендації з поглибленого вивчення даної проблематики, питання для самоперевірки.
Видання проілюстроване табличними і графічними матеріалами. Наводяться зразки регламентуючих документів.
Посібник адресований масовим бібліотекам, студентам і викладачам, співробітникам органів управління культурою, усім, хто займається краєзнавством.
Стаття пропонує один із розділів цього посібника, який виходить в світ найближчим часом.
Пилко И.С. Технологические процессы в библиотечной работе // Библиотечная газета.- 2005.- № 7.- С.8.

До 80-річчя від дня народження видатного російського бібліотекознавця, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена Міжнародної Академії інформації при ООН, Заслуженого працівника культури РФ Анатолія Миколайовича Ванєєва вийшов в світ збірник його праць „Бібліотечна справа. Теорія. Методика. Практика”.
Книга складається з шести тематичних розділів. Перші дві глави „Теорія і історія бібліотекознавства” та „Бібліотека як соціальний інститут, її призначення і функції” містять унікальний матеріал, що розкриває загальнотеоретичні проблеми бібліотечної науки: її значення, предмет, місце в системі наук, філософію, основні закономірності розвитку, соціальну роль і функції бібліотеки в сучасному російському суспільстві.
Борисова Е. Особо ценная монография // Библиотечная газета.- 2005.- № 7.- С.9.

Організація виставок – один з найважливіших напрямків діяльності бібліотек як науково-інформаційних і культурно-просвітницьких закладів.
Організація виставок проходить в рамках затверджених норм і правил. Норми розроблені Центральним бюро нормативів з праці Мінпраці і соціального розвитку і Російською державною бібліотекою за сприяння Міністерства культури.
Подана таблиці, в якій наведені цифрові дані норм для виставок з фондів бібліотек. В таблиці запропоновані норми часу по популяризації виставки.
Час організації виставок літератури, проведення масових заходів і екскурсій в норму часу не входять.
Норма часу залежить від кількості експонатів, представлених на виставці.
Узагальнена таблиця норм часу виглядає так: одиниця обліку - кількість експонатів до 50 – норма часу від 10-15 год.; від 50 до 100 експонатів – норма часу від 15-25 год.
Смирнова Н. Чем больше выставок, тем больше просвещения// Библиотечная газета.- 2005.- № 6.- С.4.

Книжкова серія „Бібліотекар і час. ХХІ століття” знайомить із запланованими до видання працями у видавництві „Ліберея-Бібінформ”.
Дана стаття присвячена книзі доцента Ставропольського державного університету, кандидата педагогічних наук Світлани Іванівни Головко «Специалист: образование, компетентность, новаторство».
Для ознайомлення представлено розділ книги „Конкурс как форма инновационной деятельности специалистов”.
Щодо мети конкурсів, то в цілому автор вбачає її в зміні іміджу бібліотекаря, в перетворенні професії закритого типу в соціальноактивну, суспільно визнану.
Далі в статті наводиться методика проведення змагання „Бібліотекар року” і конкурсів „Творчих робіт” (за окремими номінаціями і темами).
Положення визначає порядок проведення конкурсу, склад журі, міри заощадження переможцям. Завдання розробляються членами журі і охоплюють широкий комплекс професійних питань.
Наведена таблиця „Модель конкурсу „Бібліотекар року.
Головко С. Специалист: образование, компетентность, новаторство Конкурс как форма инновационной деятельности специалистов // Библиотечная газета.- 2005.- № 6.- С.8.

В рамках книжкової серії „Бібліотекар і час. ХХІ століття” „Библиотечная газета” знайомить з книгою професора Московського державного університету культури і мистецтв Олексія Івановича Пашина „Библиотека как социально-культурная система: вопросы управления”. До книги подана анотація.
З розділом книги „Кадры: требования к профессии и личности”, який найближчим часом вийде у світ, можна ознайомитися на шпальтах газети.
Зокрема, автор виділяє три категорії співробітників апарату управлінців: керівники, спеціалісти і технічний персонал.
Технологія управління кадровими ресурсами складається з таких елементів:

• кадрового планування;
• набір і відбір кадрів;
• профорієнтація, адаптація і навчання;
• підготовка резерву для управління розвитком кадрів;
• стимулювання їх діяльності і професійного росту.

Описано які якості та здібності повинен мати менеджер. Подано примірний перелік вимог до керівників різник ланок управління в галузі бібліотечної справи.
Пашин А.И. Кадры: требования к профессии и личности // Библиотечная газета.- 2005.- № 8.- С.8-9.

В статті визначена мета та основні завдання державної політики Росії в галузі бібліотечної справи, а також сформульовано основні напрямки та коментар до них.
Основними напрямками в галузі бібліотечної справи є:

1. Розвиток автоматизованих технологій в бібліотеках.
2. Формування і реалізація Національної програми збереження бібліотечних фондів.
3. Забезпечення доступу населення до соціально значущої інформації шляхом створення на базі загальнодоступних бібліотек загальноросійської мережі центрів правової, ділової, екологічної, муніципальної, споживчої і ін. інформації.
4. Сприяння розвитку інфраструктури бібліотечної справи, перехід до корпоративних технологій.
5. Сприяння розвитку системи книгорозповсюдження.
6. Сприяння створенню системи безперервної професійної бібліотечної освіти.
7. Розвиток міжнародного бібліотечного співробітництва, участь в міжнародних бібліотечних і культурних проектах.
8. Недостатнє комплектування бібліотек.
9. Нерівномірність доступу до інформації в різних регіонах країни.
10. Недостатня комп’ютеризація бібліотек.

Итоговый документ Всероссийского совещания руководителей федеральных и региональных библиотек «Библиотечная политика России: стратегия, проекты, партнеры» // Новая библиотека.- 2005.- № 4.- С. 33-35.

Зацікавити підростаюче покоління політикою, а тим паче виборчим процесом, достатньо складно. Але бібліотеці імені Горького спільно з територіальною виборчою комісією Орджонікідзевського району це вдається. Другий рік для старшокласників проводиться цикл районних конкурсних програм з підвищення правової культури юнацтва „Момент істини”.
Починалось все з 2001 року, коли бібліотека разом з Юридичним інститутом МВД РФ проводила конкурс з цивільного, громадянського і трудового права.
Виборче право і виборчий процес в 2003 році стали основою нового конкурсу „Момент істини”. Конкурс проходив дещо незвично, крім традиційних вікторин і відповідей на запитання бліц-турніру, учні приймали участь у рольових іграх і театралізованих ситуаціях.
2004-2005 рр. новий конкурс присвячено вихованню молодих політиків, і тому основною його темою було ораторське мистецтво.
В одному з турів „Продовж фразу” команди повинні були доповнити висловлювання відомих політиків. Учасники часто закінчували фразу оригінальніше, ніж в першоджерелі.
Що таке депутатська робота, старшокласники показали в турі „На прийомі у депутата”, тут до народних виборців – літературних героїв – приходили інші – зі своїми проблемами.
У фіналі конкурсу команди представили існуючі в Росії політичні партії, а також брали участь в політичних дебатах і відстоювали свою думку стосовно гострих політичних проблем, як вибори, що відбулися в Україні, вибори в Державну Думу та ін.
Планується провести новий конкурс „Четверта влада”. Гра буде присвячена взаємовідносинам між політикою і засобами масової інформації.
Махалина Т., Ширяева Т. Момент истины для поколения « NEXT»// Библиотечная газета.- 2005.- № 9.- С.3.

В рамках Дня відкритих дверей, який відбудеться 18 травня 2005 року в Російській державній бібліотеці організовано круглий стіл на тему: „Роль рекомендаційної бібліографії в реалізації програми ЮНЕСКО „Інформація для всіх””.
Мета круглого столу – обсудити сьогоднішній стан рекомендаційної бібліографії і актуальні проблеми її розвитку і функціонування в сучасному інформаційному просторі.
В статті зазначені питання, які будуть обговорюватися.
18 мая 2005 г. В РГБ состоится День открытых дверей // Новая библиотека.- 2005.- № 4.- С. 12-13.

В Новополоцькій ЦБС (Білорусь) склалася традиція проводити Тиждень бібліотек (з 1999 р.). на основі рішення Ради при директорі. В цей час бібліотека працює під гаслом: „Що може бібліотека”. Програма „Тижня” включає широке коло питань, тем, заходів.
В бібліотеках проходять виставки-експозиції рідкісних книг, виставки книг, які подаровані читачами, бенефіси бібліотекарів і кращих читачів, конкурси „Кращий читач року”, „Читаюча сім’я року”, вікторини „З книгою по життю” та ін. Проводяться екскурсії по бібліотеці.
В усіх бібліотеках проходять акції „Дарунок” та „Повернення книги”. Відбувається презентація професії бібліотекаря. Проходить презентація професії бібліотекаря.
Заходи „Тижня” широко використовуються ЗМІ.
Тиждень бібліотек 2004 р. в Ново полоцькій ЦБС проходив з 13 по 19 вересня. Насиченими, цікавими, змістовними були всі дні „Тижня”.
Не обійшлося й без конкурсу „Професія моя – гордість моя”, який проходив у формі „Бібліотечного телеканалу”. Присутні переглянули відеозапис раніше виконаного першого завдання конкурсу „ Книга для мене – це ...” Далі учасникам було задано п’ять запитань на різні теми бібліотечної професії .
Амбросенок Г. Праздник в радость// Бібліятэчны свет.- 2005.- № 1.- С. 18-19.

В статті піднімається питання оцінки бібліотечного обслуговування. Пошук об’єктивних уявлень про критерії оцінки обслуговування продовжуються. Навіть із запровадженням електронних технологій, питання єдиного підходу у визначенні рівня обслуговування (в тому числі і довідково-бібліографічного) залишається відкритим.
Розглядається питання оцінювальної характеристики усного довідково-бібліографічного обслуговування.
Горшкова Т. Подходы к измерению продолжительности устного справочно-библиографического обслуживания // Новая библиотека.- 2005.- № 4.- С. 22 -23.

Автор статті наголошує, що знання і володіння технологією менеджменту якості на сьогодні бібліотеці просто необхідні.
Сучасна бібліотека може бути конкурентоспроможною лише тоді, коли запропонує споживачу якісні продукти і послуги.
Сучасна система управління якістю базується на стандартизації. Управління якістю продукції (послуг) здійснюється на основі міжнародних, державних, галузевих стандартів і стандартів підприємств.
На сьогодні недостатньо орієнтуватися на потреби користувачів, бібліотека повинна намагатися передбачати очікування користувачів. В такому випадку вона залишиться привабливою для користувача, який є головним джерелом стабільності, процвітання і довготривалого успіху бібліотеки.
Автор підкреслює, що бібліотеки будуть змушені переглянути свою діяльність на основі сучасного менеджменту якості.
Головна роль в системі якості бібліотеки належить персоналу.
Співробітників потрібно зацікавити, щоб вони працювали якісно.
Найважливішими принципами взаємодії в системі управління персоналом є повага до людини і її ідей, а також взаємна довіра.
Автор також розкриває досвід використання груп (команд) щодо покращення якості в Президентській бібліотеці Республіки Білорусь. Наведена таблиця „Порівняльна характеристика різних типів груп”.
Юрик И. Внедрение менеджмента качества в деятельность библиотек: дань моде или вынужденная реальность // Бібліятэчны свет.- 2005.- № 1.- С. 11-14.

Журнал „Библиотечное дело” повідомляє, що розпочав свою роботу офіційний сайт всеросійської акції „Читают все” http://www.knigoboz.ru/konkurs/.
Журналісти, які прийняли участь в акції, обговорюють тут книжкові новинки, діляться професійними доробками.
Організатори акції – газета „Книжное обозрение” та Федеральне агентство з друку і масових комунікацій.
Ідея акції полягає в тому, що журналісти регіональних ЗМІ кожного тижня безпосередньо отримують бандеролі з книгами і пишуть на них рецензії. Книги надають провідні російські видавництва, відбирають матеріал експерти газети „Книжное обозрение”. Всі матеріали, опубліковані в рамках акції, розміщуються на сайті, зокрема, представлена рецензія на книги. Також на сайті міститься інтерв’ю з відомими письменниками, яких вибирають саме учасники.
Акція триватиме до вересня місяця, потім журі обере трьох переможців.
Читают все! // Библиотечное дело.- 2005.- № 4.- С. 23.

В передмові до статті автор запевняє, що в підготовці заходів потрібно старатися відходити від деяких звичних стандартів, шукати неординарні і творчі форми роботи. Особливо цей підхід повинен бути прийнятним для такої категорії, як юнацтво.
В Озерській ЦБС Челябінської області знайшли форму спілкування з дітьми. Це акція-опитування „Співбесідник моєї душі”. Другий етап має назву „Цього літа я закохався в цю книгу”.
Діти наклеювали на стенди паперові смужки, на яких були написані автор та назва улюблених книг.
Така форма опитування має декілька переваг перед традиційною: по-перше, вона наглядна; по-друге, носить рекомендаційний характер.
Результатом була своєрідна „книжкова” виставка, за допомогою якої бібліотекарі організували живий діалог між читачами про улюблені книги.
Кирюхина Т.М. Скажите жизни «да»! // Библиотека. – 2005. - № 4. - С.35-36.

Запровадження платних послуг в бібліотеках одні схвалюють, інші ставляться до цього з настороженістю.
В статті автор Е.Р.Сукіасян розмірковує про платні послуги в бібліотеці.
На початку статті він наводить приклад платного абонементу деяких публічних бібліотек Росії. Платний абонемент відділений від безплатного, і книги там видають за плату і беруть заставу.
Як наголошує автор, він не проти платних послуг в бібліотеках, „але вони не мають до бібліотеки, до її звичних функцій, ніякого відношення. Але чому ми стараємось проявити ініціативу в галузі прав читачів, забуваючи про свої обов’язки”.
Автор вважає, що платні послуги не повинні бути в „безкоштовній” загальнодоступній бібліотеці. Потрібно розмежовувати загальнодоступні публічні бібліотеки від комерційних. За кордоном існують комерційні, приватні бібліотеки, бібліотеки-клуби. Але вони не створюють конкуренції публічним бібліотекам.
Сукиасян Э.Р. Ведет ли эта дорога к храму?: Как наши общедоступные библиотеки превращаются в коммерческие // Библиотечное дело.- 2005.- № 4.- С. 23.