За матеріалами фахової преси

В статті заступник директора з бібліотечної роботи Ірина Архипова, розповідає про специфіку роботи Державної суспільно-політичної бібліотеки (ДСПБ).
Бібліотека заснована в 1921 році і формувалася як сховище, спеціалізоване в галузі суспільних наук. На сьогодні вона представлена найбільшою в світі колекцією з політичної і соціальної історії. Фонди ДСПБ можна порівнювати лише з Гуверовським університетом (США). А в галузі соціальної історії, а також Європи ХІХ-ХХ ст. колекції бібліотеки – найкращі в світі. У її фондах зберігаються книжні пам’ятки і раритети ХVI- XIX століть.
Для забезпечення безпеки фондів, у всіх відділах працюють відеокамери, встановлені системи, які не дозволяють винести жодної книги.
Ведеться планова робота з обліку фонду ДСПБ, яка почалася з реалізації проекту „Створення іміджинг-систем фонду рідкісної книги” на основі застосування новітніх технологій. Найближчим часом читачі зможуть не тільки отримувати інформацію про наявність того чи іншого видання, але й побачити титульний лист раритету на екрані з усіма артефактами. Реалізація проекту дасть повне і достовірне уявлення про колекції ДСПБ і зробить цю інформацію доступною для користувачів.
Потрібно відмітити, що будь-якій федеральній бібліотеці важко залучити спеціаліста. Не виняток і ДСПБ, тут намагаються різними шляхами залучити молоді кадри, але, на жаль, запити сучасної молоді не сумісні з можливостям бібліотеки. На сьогодні в ДСПБ працюють висококваліфіковані спеціалісти зі стажем 30-40 років, які, однак, не втрачають свого ентузіазму.

Масюкевич О. Испытываем кадровый дефицит // Библиотечная газета.- 2004.- № 17.- С. 3.

З 1994 року «Белінка» увійшла до числа провідних регіональних бібліотек Росії, а в 2000 році перемогла в конкурсі „Вікно в Росію” і отримала звання „Бібліотека року”.
В 2003 році завершилось спорудження нового приміщення. Його загальна площа становить 6000 кв. м., на шести поверхах розмістились внутрішні функціональні відділи і п’ять відділів, які обслуговують читачів. В зв’язку з їх переміщенням бібліотека обслуговувала читачів неповний рік.
Протягом століття формувався фонд книг, газет, журналів, на сьогодні його кількість становить більше двох мільйонів одиниць зберігання. Бібліотека щороку передплачує вітчизняні і зарубіжні газети, всього близько 2 тисяч назв.
Бережно зберігаються зібрання відділу рідкісних книг. Відділ літератури іноземними мовами має найбільшу на Уралі колекцію книг на 50 мовах. У музично-нотному відділі зібрані рідкісні дореволюційні видання нот, колекції нот уральських композиторів.
Щоденно бібліотека обслуговує близько тисячі користувачів, до них можна додати 100-150 віртуальних відвідувачів сайту. Проте є і проблеми. В даний час у бібліотеці важко знайти відділ, повністю укомплектований кадрами. Кількість співробітників, які мають спеціальну освіту, скорочується з кожним роком.

Каменская О. Наследие двух Елизавет – «Белинка» // Библиотечная газета.- 2004.- № 17.- С. 5.

Важливим завданням Центрів ділової інформації є забезпечення бізнесменів інформаційним комфортом, можливість розширення ділового співробітництва з вітчизняними і зарубіжними партнерами.
За участі Міністерства культури РФ, Російського комітету Програми ЮНЕСКО „Інформація для всіх” в Смоленській обласній універсальній бібліотеці був створений Центр ділової інформації (ЦДІ), який є структурним підрозділом відділу політичної і соціально-економічної літератури.
Центр пропонує такі послуги:
інформаційні: надає інформацію про підприємства, товари і ціни; адресний пошук ділових партнерів; розміщення даних про фірму на порталі ділової інформації; пошук роботи в банку вакансій; правові системи „Гарант”, „КонсультантПлюс”, база даних „Компас-Смоленськ”; розміщення реклами і комерційних пропозицій фірм в ЦДІ; інформаційне забезпечення бізнесменів та ін.;
сервісні: сканування, ксерокопіювання, комп’ютерний набір тексту, створення електронної скриньки та ін.;
консультаційні: тематичні і концептуальні виставки, семінари з економічних питань, ярмарки-презентації, „круглі столи”, дні спеціаліста і інформації та ін..
ЦДІ користується популярністю серед підприємців, працівників підприємств, спеціалістів, студентів вузів, і коледжів економічних і юридичних спеціальностей.

Кочанова Е.А. Центры деловой информации, объединяйтесь! // Библиотека.- 2004.- № 9.- С.12-13.

На сьогодні проблема боржників обговорюється хіба що в кулуарах, хоча вона має державне значення.
Щоденно, телефонуючи читачам, співробітники вмовляють їх здати книги. Втрату вони відшкодовують, в кращому випадку, альтернативною заміною. Якщо ж користувач змінив місце проживання або телефон, книгу можна „похоронити”, так як місцеві органи влади не надають нові адреси проживання безвідповідальних читачів.
Відсутність законодавчої бази не дозволяє як слід зберігати фонди. А за кордоном з цими проблемами справляються! Наприклад, в США, Англії і Швейцарії місцеві газети щомісячно публікують „чорний” список боржників. Мешканці, котрі не бажають потрапити в нього, стараються здавати книги вчасно.
В Законі Королівства Данії „Про публічні бібліотеки” за порушення строку користування літературою читач сплачує 10 крон за кожний екземпляр.
Говорячи про юридичний захист документа від посягання на його цінність і існування в суспільному користуванні, правовому забезпеченні збереженості, неможливо не сказати про відсутність в Росії ефективного механізму притягнення до відповідальності осіб, які нанесли збитки бібліотечним фондам, про відсутність взаємопов’язаної юридичної бази, яка охоплювала б це важливе питання.
Проблема збереження бібліотечних фондів - глобальна проблема, про яку не треба забувати.

Проскурякова О.В. А за порчу или невозврат – к суду? // Библиотека.- 2004.- № 9.- С. 29-30.

Кіров. Бібліотеки цього міста звернулися з відкритим листом до голови міської адміністрації і депутатів держдуми. У ньому директори 21-ї бібліотеки висловили вимогу виділити в міському бюджеті наступного року захищену статтю на комплектування бібліотечних фондів. Сьогодні бібліотекарі змушені вводити платне користування книгами. Отримані гроші ідуть на придбання нових книг. В 2004 році в бібліотеки міста надійшло 8 168 назв книг. 7300 із них подаровані читачами. Міська адміністрація не виділяє на це кошти вже декілька років.

Защитить статью на комплектование фондов // Библиотечная газета.- 2004.- № 18.- С.1.

Відеокасети стали такими ж звичними на полицях бібліотек, як і традиційні видання. Для роботи з ними в 1998 році в структурі абонементу обслуговування дорослих читачів був створений спеціальний сектор – „Відеоабонемент”.
Щоб наблизити до читача інформацію про нові фільми та враховуючи те, що електронний каталог часто не працює, виникла ідея створити друкований каталог на основі електронного „Відео”. ЇЇ вдалось реалізувати завдяки видавничому проекту „Відеогід”. За два роки в Новокузнецькій Централізованій бібліотечній системі створені відеокаталоги, які охоплюють ретрофонд і налагоджена система інформації про нові відеофільми.
Основа друкованих каталогів – повний бібліографічний опис з каталогу „Відео”. В результаті спільної роботи колективу бібліотеки спочатку був виданий відеогід „Художні фільми”. Довідковий апарат відеогіда - алфавітний покажчик назв фільмів і іменний покажчик режисерів. Пізніше був складений і виданий іменний покажчик, який включає творців фільму, в тому числі акторів.
Логічним продовженням став відеогід , який включає документальні, навчальні і спеціалізовані фільми та має довідковий апарат.
Інформація про нові відеофільми оперативно відображається в інформаційних друкованих виданнях, аналогічних „Бюлетеню нових книг”.
Відеогіди розповсюджуються у філіалах бібліотеки; вони користуються попитом у читачів.

Киреева Т. Видеогид – еще одна форма библиографии // Библиотечная газета.- 2004.- № 18.- С.1.

Багаєвська ЦБС загальноросійський день бібліотек відмітила не зовсім звично – на цей раз йому був присвячений КВН.
У підготовці до свята було затрачено багато сил, творчої видумки та фантазії.
В першому завданні гравці представили глядачам „візитну картку” команди, тобто користуючись усіма художніми засобами розповідали про свою професію. Одні в сатиричній формі зробили доклад про проблеми життя-буття сільських бібліотек, інші вперемішку з жартами і сатирою гарантували гостям широкий спектр бібліотечних послуг, треті продемонстрували пошук нових і творчих форм прийому гостей у бібліотеці.
У наступному етапі команди намагалися цікаво, з гумором відповісти на підступні запитання противників. Конкурс капітанів лише спочатку здавався простим: маршируючи під музику потрібно було назвати якомога більше іменників за одну хвилину.
Домашнє завдання – написати „оду слави” своїй професії.
Команда Центральної бібліотеки запевнила усіх, якщо бібліотекарі можуть так весело жартувати, то бібліотеки будуть стояти непорушно.
Чи потрібні такі заходи? Безперечно. Вони допомагають згуртувати колектив, скріпити почуття взаємодопомоги, зрозуміти один одного.

Погалаева Т. Эрудиты за кафедрой и на сцене// Библиотечная газета.- 2004.- № 18.- С. 4.

Психологи відмічають, що на сьогодні майже в усіх дітей, особливо це стосується підлітків, спостерігаються психологічні труднощі. Як може бібліотечний психолог допомогти у вирішенні проблем, типових для цього віку?
Одним з найбільш ефективних методів роботи з дітьми є бібліотерапія. Спеціалісти, які використовують цей метод в роботі, відмічають, що бібліотерапія допомагає в роботі з агресивними, невпевненими, сором’язливими дітьми. Саме тому в Центральній дитячій бібліотеці імені А.П.Гайдара „лікують книгою”.
Особливо важливим був відбір дітей: шляхом тестування відібрано 18 підлітків і сформовано три експериментальні підгрупи зі схожими труднощами.
Суттєвий моментом бібліотерапевтичного процесу – відбір переліку літератури. На основі даних анкетного опитування, матеріалів професійної періодики, збірників рекомендаційної бібліографії, було складено рекомендаційний покажчик літератури.
Бібліотекарі намагалися стимулювати інтерес і любов підлітка до книги. Важливо було торкнутися почуттів дитини. Щоб, розмірковуючи над твором з емоційної точки зору, діти старалися акцентувати увагу на джерело почуттів людини.
Робота розділялася на три блоки: корекційна робота з дітьми, взаємодія і співробітництво з батьками і методико-бібліографічне забезпечення. Для кожної групи було відібрано по вісім творів, на опрацювання кожного - три „уроки”.
Заняття проходили три рази на тиждень, крім канікул. Результати показали? що за допомогою бібліотерапії можлива корекція психологічних проблем молодших підлітків, з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей і грамотного підбору літератури.
В роботі з дошкільниками і учнями молодших класів активно використовуються корекційні казки. Оформлено прес-досьє „Книжкові вітаміни” - зібрання корекційних казок.
Вся робота побудована на основі або за допомогою книг. Наше завдання допомогти читачам побачити за текстом людей, життєві обставини, приклади поведінки для себе.

Бахшецян Т. Библиотерапия – лучшее лекарство. Его успешно применяют в работе с детьми // Библиотечная газета.- 2004.- № 18.- С. 5.

Дослідження кадрового складу, проведене в Центральній міській бібліотеці м. Нижній Тагіл (ЦМБ) на основі аналізу: численності вікових груп, рівноваги вікових пропорцій, освітнього рівня, стажу співробітників, рівня оплати праці і ін., дозволило керівництву не лише отримати реальну картину стану кадрового ресурсу, а й визначити перспективи напрямку як в кадровій, так і в політиці взагалі.
Аналіз за віком показав, що найближчим часом середній вік спеціалістів буде збільшуватися, а колектив – „старіти”. Тому при наявності вакантних місць перевага повинна надаватися молодим спеціалістам до 30 років.
Аналіз освітнього рівня передбачає, що у перспективі в ЦМБ може виникнути потреба в кваліфікованих каталогізаторах, систематизаторах, бібліографах. Забезпечити цю потребу при відсутності поповнення випускниками бібліотечних закладів буде важко.
Аналіз за стажем роботи свідчить, що Значний відсоток працівників з солідним стажем говорить про стабільність колективу. Однак в такій ситуації рідко з’являються вакансії та посадовий ріст співробітники віком від 51до 55.
Аналіз кадрів по рівню оплати праці. Основними складовими заробітної плати співробітника ЦМБ є: оплата по розряду за ЕТС; надбавка по кваліфікаційній категорії.
Найнижчий розряд співробітників – 9-й, його мають лише 9 %, 54 % - 10-й розряд, 37 % присвоєно 11-й розряд.
Категорійна надбавка, отримана в результаті атестації, зберігається за співробітником протягом трьох років. 23 працівники (22,3 з тих, хто пройшов атестацію) мають Ш кваліфікаційний рівень; 44 (42,7) – II; 20 спеціалістам (19,4) присвоєно І кваліфікаційний рівень. За результатами атестації 64 співробітники ЦМБ (62 %) мають надбавку до посадового окладу від 60 до 100 %.
Нижня межа оплати праці посади бібліотекаря в ЦМБ (без врахування додаткових матеріальних виплат) – 9-й розряд і відсутність надбавки, верхня межа – 11-й розряд і 80 % надбавки. Шлях від нижньої межі до верхньої і є матеріальною складовою їх горизонтальної кар’єри.
Аналіз можливостей кар’єрного росту.
Обмежена кількість керівних посад в бібліотеці, вакансії, які рідко з’являються затрудняють побудову кар’єрного росту.
Проведене дослідження виявило особливості кадрових ресурсів конкретної ЦМБ. Фактори, які іноді задавалися незначними, можуть часто відіграти вирішальну роль. Зміст дослідження полягав у їх виявленні і обліку.

Попова М. Кадровые ресурсы: Анализ состояния штата библиотеки для формирования ее политики // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- № 11.- С 29-39.

Останнім часом достатньо успішно використовується система тренінгів, які допомагають засвоїти вагомий набір методів отримання, активізації і застосування знань.
Алгоритм проведення тренінгу. Уявімо собі, що тема тренінгу, який керівник закладу хоче провести в своєму колективі, - фандрайзинг, тобто залучення, збір і ефективне використання засобів, необхідних для реалізації проекту. Керівник повинен переслідувати такі цілі: надати слухачам необхідний мінімум знань з фандрайзингу; виробити вміння по застосуванню отриманих знань; закласти основу для набуття навиків роботи з потенційними спонсорами.
Для координації роботи необхідно визначити ведучого – досвідченого співробітника, який володіє методикою проведення тренінгу.
Практика проведення тренінгу. Розглянемо механізм проведення тренінгу за побудовою фандрайзингової кампанії.
Визначення і пошук фінансових джерел. В першу чергу ведучий розсаджує учасників тренінгу по колу, обличчям один до одного, і розподіляє ролі. Можливими варіантами професійних об’єднань можуть бути: група, яка завдає ситуації, група видачі пропозицій; група експертів.
Формування пакету пропозицій для потенційних спонсорів. Наступний крок – визначення кола потенційних партнерів. Для цього керівник повинен запропонувати слухачам примірний план роботи.
Кожен слухач тренінгу повинен підготувати свій варіант письмового звернення до потенційного спонсора. В листі обов’язково повинні бути вказані: дані адресата; коротка інформація про організацію; інформація про проект; вартість проекту; строки вирішення проблеми; механізм передачі коштів; реквізити; відповідальна особа. Лист повинен закінчуватися висловленням надії на взаємовигідне співробітництво і підписаний першою особою організації.
Розроблення плану фандрайзингової кампанії. Домашнім завданням для учасників повинна бути розробка плану фандрайзингової кампанії для конкретного проекту. Таким чином, всі слухачі тренінгу виступають в якості і розробника фандрайзингової кампанії, і експерта, який оцінює результати роботи своїх конкурентів.

Козлова Т. Построение фандрайзинговой и PR- кампаний // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- № 11.- С. 63-68

В Омську 4 грудня 2001 року відкрита унікальна установа – Омська муніципальна дитяча бібліотека. В містах Сибірського регіону бібліотек, подібній їй немає.
В структурі бібліотеки – дві комп’ютерних зали, оснащені сучасним телекомунікаційним обладнанням і 14 робочими станціями, читальний зал, довідково-реєстраційний і конференц-зали. Інформаційні ресурси представлені фондом нової літератури комп’ютерної тематики, довідковими виданнями і колекцією компакт-дисків з усіх галузей знань. Роботу бібліотеки забезпечують молоді спеціалісти, середній вік яких – 25 років.
Крім системи електронних каталогів , створена картотека „Комп’ютерні технології в бібліотечній справі”, ведеться прес-досьє „Використання сучасних комп’ютерних технологій в роботі бібліотек”, виходять інформаційні листівки, об’єднані в серії „CD-новинки”, „Web-новинки”. Прес-папка „Comp інфо” поповнюється найновішими статтями про сайти в Інтернеті, новини комп’ютерного світу.

Детальніше про цю бібліотеку читайте в Інтернеті: http://www.library.ru/3/focus/omsk.php.
Омская муниципальная детская компьютерная библиотека // Новая библиотека.- 2004.- № 10.- С. 36-39.

Парламент Литви (Сеймас) в 2001 р. затвердив Національну стратегію, а Уряд – Національну концепцію розвитку інформаційного суспільства, стратегічний план роботи в цьому напрямку і оголосив розвиток інформаційного суспільства пріоритетним напрямком розвитку країни.
В даний час в Литві діють 3677 бібліотек, із них в системі Міністерства культури - 1449 бібліотек.
За ініціативою Національної бібліотеки Литви (НБЛ) була розроблена концепція Інтегрованої інформаційно-бібліотечної системи Литви (LIBIS), в якій вказані цілі і завдання системи і її організаційно-функціональна структура. Концепція LIBIS наказом міністерства культури 1995 р. набула форму офіційного документу, який зобов’язав НБЛ організувати і координувати роботу по проектуванню і запровадженню LIBIS.
Генеральна ціль LIBIS – створення засобу для інформаційного забезпечення суспільства. Тому всі розроблені підсистеми після обов’язкової перевірки в НБЛ запроваджуються в інших бібліотеках, перш за все – в бібліотеках системи міністерства культури.
Програма LIBIS розвивається на основі інвестицій із держбюджету засобів, які виділяються міністерством культури по програмі „Створення інформаційного суспільства”.
За дорученням Ради бібліотек Литви спільно з міністерством культури була підготовлена Програма реновації і модернізації бібліотек на 2003-2013 р., основний акцент зроблено на розвиток інформаційної роботи, застосування нових інформаційних технологій.

Гудайтис В. Национальная библиотека Литвы в национальной инфраструктуре информации // Бібліятэчны свет.- 2004.- № 2.- С. 5-6.

Необхідною умовою успішної реалізації бібліотечних програм є ефективна робота інформаційно-бібліографічної служби ЦБС. Адже в процесах довідково-бібліографічного обслуговування найбільш повно використовується інформаційний потенціал бібліотеки. В роботі інформаційно - бібліографічного відділу ЦБС М.Борисова (Білорусь) виділяють три великих блоки: довідково-бібліографічний; інформаційно-виставковий; видавничий.
Протягом року співробітники ДБВ виконують 5 500 довідок. Останнім часом спостерігається тенденція в переході від інформаційно-документального до довідково-консультативного обслуговування. Про це свідчить і характер довідок, їх тематика, вимоги до їх змісту. Бібліограф все частіше виконує функції консультанта.
Інформаційно-виставкова робота направлена на забезпечення просвітницьких програм ЦБС – краєзнавство, екологія, література. Співробітниками розроблені інформаційно-виставкові блоки. Виставки оформлюються за допомогою комп’ютера: роздруковується фактографічна інформація, підбираються і копіюються матеріали.
Для студентів і учнів розроблений постійно діючий блок інформаційний блок „Освіта”. Підтримуються блоки фактографічної інформації „Абітурієнту”, „Для тих, хто навчає і навчається” та ін. Для випускників шкіл проводяться „Дні абітурієнта”, оформлюється виставковий стенд.
ІБВ освоїв новий напрямок роботи – збір соціально-корисної інформації і безплатне представлення її. Наявна і картотека „Соціально-корисна інформація”. Така „копілка” корисних порад на всі випадки життя запитувана користувачами.
З 1998 р. ЦБС м. Борисова включилась в процес комп’ютеризації і технологічного оновлення. ЦБС брала участь в реалізації проекту фонду Євразія і отримала грант, а також в проекті Уряду РБ і Програми розвитку ООН в РБ „Інтернет”. В результаті чого бібліотека стала користувачем комп’ютерної мережі передачі даних „Юнібел” і отримала доступ в інтернет. В даний час встановлена АІБС НПФ „ІНЕАК”. Комп’ютери об’єднані в локальну мережу. Над поповненням однієї із складових частин електронного каталогу – базою даних „Аналітика” працюють бібліографи. Кожен бібліограф вводить в базу даних статті по закріпленій за ним темі.

Хорощо Г. Информационная поддержка библиотечных программ Борисовской ГЦБС // Бібліятэчны свет.- 2004.- № 2.- С. 9-12.

У РФ прийнято федеральний закон № 131-Ф3 „Про загальні принципи організації місцевого самоуправління Російської Федерації”. Хоча новий закон набере чинності з 01.01.06, але низка його положень актуальні вже зараз.
У законі № 131 закладена ідея формування дворівневої системи місцевого самоуправління з чітко сформульованим переліком повноважень для муніципальних утворень.
Першим рівнем муніципальних утворень будуть територія з сільським населенням не менше 1000 жителів. Другим рівнем – муніципальні райони, які об’єднають декілька поселень. Третім рівнем стануть міські округи.
Територіальні зміни спричинять і зміну нинішнього статусу бібліотек. Вони стануть: поселенськими (сільськими, районними, міськими); між поселенськими, які організовують бібліотечне обслуговування декількох поселень.
Вирішувати питання життєдіяльності бібліотек на своїй території і нести відповідальність за них будуть безпосередньо органи влади відповідного муніципального утворення.
В зв’язку з введенням Закону № 131 пройдуть і зміни в структурі бібліотечної мережі, а також в бібліотечному обслуговуванні населення.
На основі цього Закону повинна відбутися децентралізація бібліотечної мережі, в результаті чого всі вони перейдуть заново у власність створюваних поселень.
Статистичний аналіз діяльності сільських бібліотек області за три десятиліття роботи в умовах централізації і анкетування, проведеного в Новгородській області в 2001-2003 рр. виявили не лише позитивні, але й негативні моменти централізації. Серед останніх –залишковий принцип фінансування; викликає тривогу і недостатня технічна оснащеність бібліотек. Залишається невирішеним і питання комп’ютеризації бібліотек.
Потрапивши в залежність від сільських голів – від їх сумнівної компетенції, особистих симпатій і антипатій, сільські бібліотеки зазнали великих труднощів. Виправити положення вдалося, лише вернувшись до централізації. В результаті запропоновані такі варіанти організаційних форм бібліотек: міжмуніципальне бібліотечне об’єднання; самостійна бібліотека.
Участь бібліотек в місцевому самоуправлінні. Підвищення престижу і створення іміджу, поліпшення матеріально-технічної бази – ось головні результати співробітництва бібліотеки і місцевого самоуправління.
Бібліотека – інформаційний центр на селі. Відкриття інформаційних центрів на базі центральної бібліотеки дозволить на більш високому рівні проводити інформування населення.
Перемінний фонд. Одним із варіантів вирішення фінансових проблем сільських бібліотек може бути створення в центральній бібліотеці перемінного фонду, який обслуговуване тільки сільські філіали.
В зв’язку з новим адміністративно-територіальним поділом у новостворених поселеннях замість однієї можуть бути дві-три бібліотеки. Чи зможе нова влада їх утримувати. У таких умовах зросте роль поза стаціонарного обслуговування.
Деякі бібліотеки в зв’язку з реорганізацією повинні стати самостійними. Однією з форм їх існування може бути сільський культурний комплекс, куди ввійдуть: сільська бібліотека; Будинок культури; інші заклади культури.

Петрова Л. Административная реформа и сельская библиотека: За и против децентрализации сети // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- № 10.- С. 18-23.

Постановою Уряду РФ від 17.06.04 № 289 визначені повноваження Мінкультури Росії, а також напрямки його взаємодії з органами виконавчої влади суб’єктів РФ, місцевого самоуправління, громадськими об’єднаннями і організаціями. За словами міністра культури А.С. Соколова, головна функція нового міністерства – підготовка проектів законів, указів в професійній сфері. Завданням номер один цього федерального органу управління є формування правового поля – простору повноважень і відповідальності – взаємодії закладів культури і всіх перерахованих вище суб’єктів державного управління.
Стаття знайомить читачів з основними напрямками державної політики в сфері культури.
Стратегічні цілі державної політики в сфері культури:
Збереження і розвиток багатонаціонального культурного надбання Росії як основи єдиної російської нації.
Підтримка і розповсюдження кращих традицій багатонаціональної культури.
Забезпечення єдиного культурного і інформаційного простору.
Створення умов для забезпечення свободи слова, творчості і розвитку культурного і духовного потенціалу нації.
Інтеграція в світовий культурний процес і інформаційний простір.

КарасевВ.И.Государственная политика в сфере культуры // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- № 11.- С. 5-15.

В статті відображено всі етапи обліку і ведення фондів бібліотек: „Нормативно-правове регулювання облікової діяльності бібліотек”; „Об’єкти і одиниці бібліотечного фонду”; ”Порядок обліку бібліотечного фонду”; „Бухгалтерський облік надходжень документів”. Особливий інтерес становить розділ „Вибуття документів із бібліотечного фонду”, зокрема визначення зношених видань і матеріалів. Також подано „Приклад відображення в бухгалтерському обліку списаних по зношеності і застарілих за змістом документів”.
Продовженням теми обліку фондів в бібліотеці в статті наступного номеру журналу розглядається оформлення прийому-передачі дублетних документів, непрофільних, а також втрачених, бухгалтерського обліку вибуття документів, інвентаризації фондів.

Алексеева И.А. Библиотечный и бухгалтерский учет фондов библиотек // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- № 9.- С. 25-36; № 10.- С. 24-27.

У російських бібліотеках авторські договори використовуються як засіб управління інтелектуальною діяльністю. Цьому багато в чому сприяє усвідомлення керівниками того факту, що створювані бібліотекою інформаційні продукти є об’єктом авторських прав.
В статті розглядаються основні види можливих авторських договорів, порядок укладення і вимоги до змісту цих документів. В додатках подані форми договорів, розроблені в РДБ.
Продовжуючи тему, автор переходить до інших розділів документу, які встановлюють права і обов’язки сторін договору, а також санкції за порушення вимог договору. В додатках подано „Договір на створення і використання програми для ЕОМ або бази даних в порядку виконання службових обов’язків”.
Ще одним питанням яке розглянуто в статті є передача виключних (не виключних) прав і регламентації депонованих рукописів. Також проілюстровані питання оформлення взаємовідносин виробників і споживачів бібліотечно-інформаційного продукту такими видами узаконених документів, як: „Договір на отримання авторських прав на створення по замовленню програму ЕОМ”; „Договір про отримання авторських прав на використання програми для ЕОМ з кінцевим користувачем”.

Бойкова О.Ф. Авторский договор в библиотеке: Опыт РГБ по оформлению взаимоотношений производителей и потребителей библиотечно-информационного продукта // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- № 10.- С. 18-23. .- С. 72-81; № 9.- С. 94-101; № 10.- С. 49-57.

В статті розглядається використання сучасних будівельних технологій при проведенні будівельно-монтажних і оздоблювальних робіт, автоматизації системи управління основними інженерними підсистемами.

Гнездилов В.И., Ильина Е.П. Реконструкция книгохранилища без перемещения фондов: Комплекс технических мероприятий по созданию интегрированной системы жизнеобеспечения здания // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- № 10.- С. 60-65.

Пропонуємо ознайомитися з проектом „Національна електронна бібліотека: концепція” Російської державної бібліотеки, Російської національної бібліотеки, Новосибірського державного університету.
Концепція складається з таких положень: Вступ. 1.Загальні принципи. 2. Цілі і завдання НЕБ. 3.Організаційна структура НЕБ. 4. Архітектура НЕБ. 5. Фонд Національної електронної бібліотеки.

Национальная электронная библиотека: Концепция // Новая библиотека.- 2004.- № 10.- С. 17-25.

Цікавим для ознайомлення буде «Положення про ІІІ Всеросійський конкурс для муніципальних бібліотек „Сучасні тенденції в обслуговуванні читачів”.
Тема конкурсу: „Безперервна освіта бібліотекарів”.
Положення складається з: 1. Загальні положення. 2. Цілі і завдання конкурсу. 3. Умови конкурсу. 4. Підсумки конкурсу. 5. Нагороди переможцям.

Положение о III Всероссийском конкурсе для муниципальных библиотек «Современные тенденции в обслуживании читателей» // Новая библиотека.- 2004.- № 10.- С. 8-9.

За п’ятнадцять років (саме такий строк потрібен був російським організаціям культури, щоб отримати вільний доступ в області пошуку джерел фінансування) менеджери пройшли колосальний шлях: від повної залежності від засновника і його коштів до вміння самостійно залучити значні альтернативні джерела фінансування. Грамотний фандрейзинг передбачає знання менеджерами мотивів благодійності, які можуть бути достатньо різноманітними. Організації культури можуть встановлювати партнерські зв’язки не лише з комерційними структурами, але й з благодійними організаціями, приватними особами.

Особливо ефективно заохочувати волонтерів через клуби друзів або інші подібні структури, що об’єднують людей, які співчувають культурі і бажають допомогти їй у вирішенні проблем. створені фонди, клуби.

Дослідження показують, що комерційні структури допомагають не тільки і не стільки тому, хто добре відомий, скільки тим організаціям, які постійно і цілеспрямовано з ними працюють.

Надходження від донорів в бюджет російських організацій культури для багатьох із них становить значну частину. В найближчий час вони, напевно, зростатимуть. Однак ці фінансові засоби ніколи не замінять бюджетні асигнування, а ще не відбудуться без цілеспрямованої державної підтримки, без стимулювання благодійної діяльності в Росії.

Дымникова А.И. Практика фандрейзинга в учреждениях культуры // Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- №1.- С. 42-50 .

Проблема виживання бібліотеки пов’язана з важливим аспектом діяльності – формуванням, використанням і зберіганням книжкових фондів.

Муніципальна цільова програма „Розвиток бібліотечної справи в м. Нижній Тагіл (2001-2005)” – це засіб поповнення фондів бібліотек, підняти їх престиж, покращити обслуговування користувачів і, на кінець, створити єдиний інформаційний простір. Його учасниками стали відомчі бібліотеки, бібліотеки учбових закладів та муніципальні бібліотеки.

За роки економічних реформ бібліотеки навчилися самостійно вирішувати різні проблеми. Багато з них радикально змінили свою структуру і характер роботи з читачами. Нові принципи бібліотечного обслуговування, сучасні інформаційні технології, новий тип мислення стійко ввійшли в професійну свідомість бібліотекарів і бібліотечну практику.

Але зміни, внесені в законодавчу базу країни, додали нових проблем: обов’язковий перехід на казначейську схему виконання бюджету – доволі складний процес; введення нових податків на бібліотечну діяльність; відсутність єдиної програми автоматизації бібліотек – кожна бібліотека вибирає програму самостійно, що заважає об’єднанню в єдину мережу; великі фінансові витрати, пов’язані з придбанням програмного забезпечення.

Шуклина В. Публичная библиотека в рыночных условиях// Справочник руководителя учреждения культуры.- 2004.- №1.- С.8-16.