Бібліотечному фахівцю

З метою вшанування пам'яті мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також тих громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу, Уряд затвердив План заходів на 2017-2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами Голодомору. Відповідний проект розпорядження був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 18 серпня.

Проект розпорядження було розроблено на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу» від 26.11.2016 р. № 523/2016.

Відповідно до Плану заходів, у Києві, зокрема, на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та інших населених пунктах щороку, у четверту суботу листопада традиційно проводитимуться жалобні заходи за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, духовенства та дипломатичного корпусу.

Впродовж 2017-2018 років буде проведено інформаційно-соціальну кампанію щодо інформування суспільства про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні, у тому числі тематичних наукових, науково-практичних конференцій, круглих столів, присвячених масовим штучним голодам 1921-1923 років та 1946-1947 років в Україні. Планується продовжити роботу над Національною книгою пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також забезпечити подальше дослідження проблем Голодомору та проведення пошукової роботи зі встановлення осіб, які у 1932-1933 роках рятували людей від голоду.

У навчальних закладах та закладах культури планується проведення інформаційних, навчально-виховних та інших заходів, спрямовані на донесення інформації про вчинені комуністичним тоталітарним режимом штучні масові голоди, а також забезпечити проведення серед молоді, митців та молодих вчених Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає» та конкурсів на створення кращого твору літератури, образотворчого мистецтва, музичного твору на вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу.

Крім того, планується вирішити питання щодо розвитку Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», зокрема, забезпечити створення Музеєм геоінформаційної системи місць, пов’язаних з трагічними подіями Голодомору 1932-1933 років в Україні. А також забезпечити спорудження у місті Києві пам’ятника визначному досліднику Голодомору 1932-1933 років в Україні Джеймсу Мейсу.

Урядом планується проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо подальшого визнання світовою спільнотою – іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932 -1933 років в Україні - геноцидом Українського народу, у тому числі: підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її до МЗС для подальшого представлення у приміщенні парламентів та урядових установ іноземних держав та міжнародних організацій; підготувати тематичні інформаційні матеріали про злочин Голодомору – англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами; передати до МЗС документальні та художні фільми про трагедію Голодомору, дубльовані або з субтитрами англійською мовою, призначені для некомерційного показу за кордоном.

Планом передбачається протягом 2018 року забезпечити виготовлення та випуску конверта з оригінальною маркою, присвяченого 85-роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні та проведення його спец погашення. У листопаді 2018 року заплановано проведення у місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 85-роковинам Голодомору в Україні.

У зв’язку зі зростанням цін на комп’ютерну техніку Уряд прийняв рішення про підвищення граничних сум витрат на придбання персональних комп’ютерів, у т.ч. операційної системи, державними органами, а також установами й організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, до 20 500 грн.

Постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 593

На засіданні 9 серпня Уряд затвердив новий Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга». Відповідний проект постанови розроблений Міністерством культури України з метою визначення механізму використання бюджетних коштів щодо діяльності Українського інституту книги та випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга».

Згідно із затвердженим Порядком, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінкультури, Український інститут книги є розпорядником коштів нижчого порядку та належить до сфери його управління. Передбачені бюджетні кошти використовуються з метою поповнення фондів бібліотек, забезпечення рівного доступу до сучасної української літератури та зарубіжної літератури українською мовою, сприяння максимальному задоволенню культурно-освітніх потреб населення у вітчизняній книжковій продукції. Зокрема, забезпечення випуску видань для дітей та юнацтва, творів сучасних українських авторів та видатних зарубіжних письменників, перекладів творів українських авторів іноземними мовами, видань, створених з урахуванням вимог для людей з особливими потребами тощо.

Крім того, бюджетні кошти спрямовуються на створення цифрової бібліотеки. А саме, придбання технічних засобів, розроблення програмного забезпечення, створення та забезпечення підтримки сайту цифрової бібліотеки та інші потреби.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що у 2018 році необхідно збільшити фінансування сфери культури.

Про це він сказав під час виступу на засіданні Кабміну, звітуючи про півріччя роботи уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Розвиток культурного потенціалу - думаю, що тут нам треба зробити ще дуже багато. Глибоко переконаний в тому, що українська культура має знайти ще більшу підтримку у бюджеті на 2018 рік. Без належної підтримки культури дуже важко побудувати успішну цивілізовану країну», - сказав Гройсман.

2017 рік перейшов середину, а українські письменники тішать читачів літературними новинками. Деякі книжки вже встигли привернути увагу поціновувачів української літератури. Вікторія Демидюк пропонує добірку творів, що за цей короткий термін вже прийшлись до душі читачу.

"Земля Загублених". Калитко Катерина

Інколи, Земля Загублених необхідна кожному з нас. Вона мандрує з нашої теперішньої реальності до паралельної, забираючи на свою територію усіх тих, хто почувається "загубленим" серед оточуючих людей.

Кожен раз, коли хтось гостро відчуває свою відчуженість від цього світу і приходить до висновку, що йому тут місця немає – Земля Загублених приходить за ними та забирає до таких же "інакших", котрі в певній мірі є одне одному родичами. Отже, певною мірою – ця земля є для усіх них домом, якого у них ніколи раніше не було. Кожна історія цієї книжки розповідає про когось з таких "загублених", втім, бодай одна з них зачепить вас за щось дуже особисте.

"№ 2". Остап Дроздов

Скільки ви вже бачили чи читали книжок про Україну? Здавалося б, складно написати про неї "по-новому". Але Остапу Дроздову це цілком вдалось. Він говорить про усі ті неприємні речі, які ми всі бачимо в країні, а також про ті всі неприємні речі, які ми не бачимо в собі.

Це історія людини, котра змогла втекти до іншої країни, але не змогла втекти від себе. Про нове ставлення, котре з’явилось у нього до України в еміграції. Про те почуття до своєї країни, котре не зникає, попри те, що ти відчув на собі всі "прикраси" життя у ній.

"Харків 1938". Олександр Ірванець

Книжка для тих, хто встиг відчути ностальгію за "дев’яностими". В ній ви знайдете і те, за чим скучили, і те, про що забули. Ви відчуєте часом полегшення, а часом роздратування і задумаєтесь, чи дійсно ви скучили за Україною "дев’яностих".

Книжка межує між "альтернативною реальністю" історії і звичайною пародією з елементами сатири. Події роману закручуються у карнавалі, де всі зациклені за "тілесних" потребах людини, котрі межують із тваринними. Всі п’ють, їдять і розважаються. Вистачає у творі й еротики, але нею все не обмежується, піднімаються і більш серйозні теми.

"Ловець океану". Володимир Єрмоленко

Європейські письменники полюбляють писати свої варіації на "Одіссею" Гомера. І ось сучасна українська література побачила свій варіант "Одіссеї" від Володимира Єрмоленка. Перші його дві книжки читачі високо оцінили, тож звістка про вихід твору "Ловець океану" одразу привернула їхню увагу.

Автор розповідає своє бачення щодо пошуку власного "Я" у світі, про власні пошуки та власні знахідки.

У Романі Єрмоленка гармонійно поєднується атмосфера класичної "Одіссеї" з її філософськими роздумами та сучасне бачення людини і світу.

"Німа". Юлія Гук

Що відбувається, коли із абсолютно "неземної" та творчої особистості роблять піддослідного щура? Саме так себе відчуває головна героїня роману, котра розмірковує про теми, актуальні для кожної людини: пошук кохання та пошук власного місця у цьому світі. Дівчина, котра раніше малювала та не уявляла свого життя без творчості – тепер працює у сфері працевлаштування. Вона допомагає шукати роботу таким же розчарованим та загубленим, як вона: колишнім музикантам, письменникам та художникам. Що вона при цьому відчуває, приймаючи щодня таких самих "невдах", якою почувається героїня? Зневагу та відразу до них, тих, хто також опустив руки, чи співпереживання? Ця психологічна драма зачіпає достатню кількість актуальних життєвих питань, аби її варто було прочитати.

"Череп". Олег Шинкаренко Роман Олега Шинкаренка розповідає про те, що являє собою "русскій мір". Про те, як журналісти маніпулюють свідомістю людей. Як люди йдуть бездумно туди, куди їм скажуть і роблять те що їм скажуть, не думаючи про наслідки. Трагікомічна та абсурдна історія, котру ми всі відчули на собі, тому вона вже більш не здається нереальною. Автор кожному персонажу книги надав відповідну мову, діалект, завдяки якому можна зрозуміти, про кого саме йдеться у творі. "Сага про Кайдашів". Олексій Кононенко

Ще одна сучасна інтерпретація класичного твору. Цього разу – відомої всім із дитинства - "Кайдашевої сім’ї" Івана Нечуя-Левицького. Суто українська історія про родину Кайдашів переродилась у сучасну сагу-поему завдяки Кононенку. Віршовані рядки твору просякнуті українським побутом та звичаями, а також кожному зрозумілими жартами. Вона припаде до душі кожному, хто скучив за романтичними і водночас кумедними, простими та "народними" історіями.

До кінця року письменники обіцяють порадувати нас ще не однією літературною новинкою!

Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №5678 «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини»)», ухвалений Верховною Радою України 25 травня 2017 року.

Основною метою законопроекту є збереження за об’єктами, які набули статусу пам’ятки до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», їх пам’яткоохоронного статусу.

Внесені до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зміни дозволять забезпечити належний правовий захист тих пам’яток, які набули пам’яткоохоронного статусу за старим законодавством та на даний момент ще не внесені до Реєстру.

Низка публічних бібліотек США почали пригощати дітей безкоштовним обідами, тим самим привчаючи їх до літнього читання. Про це повідомляє The New York Times.

Обіди надаються за програмою літнього харчування Міністерства сільського господарства США. У минулому році таким чином було профінансовано 50 тисяч закладів по всій країні. У 2017-му вже майже 4 мільйони дітей встигли отримати 179 мільйонів порцій. Ще з 1970-х років уряд США намагається зменшити розрив у обсягах харчування між дітьми з забезпечених і малозабезпечених родин, надаючи їжу різноманітним літнім таборам та іншим позашкільним закладам. Але транспортування та обмежена кількість літніх заходів для малозабезпечених дітей серйозно заважали реалізації таких планів.

Усе змінилося після того, як уряд почав рекомендувати бібліотекам потенційних локальних партнерів та зв’язувати їх зі спонсорами. Покращення функціювання програми також позитивно вплинуло на відвідуваність публічних бібліотек дітьми у літній час. «Завдяки програмі літнього харчування, бібліотеку почало відвідувати більше дітей. Вони приходять за їжею, але залишаються з книжками», – розповідає тимчасова директорка бібліотеки округу Керн у Каліфорнії Ені Еппл.

Також вона зазначає, що одна з головних умов літньої програми харчування полягає у тому, що їжу отримують лише діти віком до 18 років. Тож батьки повинні приносити харчі для себе. Для того, щоб отримати право на забезпечення бібліотеки їжею, партнерська компанія має бути розташована в районі, де щонайменше 50 відсотків учнів мають знижку на харчування або користуються безкоштовними пропозиціями.

Чеські роботодавці планують заохочувати своїх найкращих працівників чеками на купівлю книг. Ідею ввести книжкові «стравенкі» - це популярні в Чехії чеки на харчування - запропонував Союз чеських книгарень і видавців, а політиками вона була підтримана. Компанії запропонують нові бонуси своїм працівникам, які будуть «обнуляти» їх у книжкових магазинах. Проект зорієнтовано в першу чергу на працівників з низькими доходами і на сім'ї з дітьми, які раніше не могли собі дозволити покупку книг. Відрахування на книги компанії відніматимуть від податків. Як повідомляє Союз чеських книгарень і видавців, середня вартість книги в країні досягає 240 крон (приблизно 300 грн). Щорічно в Чехії продаються книги на суму 7 млрд крон, а кожну четверту книгу купують в інтернеті. На думку видавців і власників книжкових магазинів нововведення з книжковими чеками поверне читачів в реальні магазини.

Тетяна Олександрівна Терен (Колтунова) - українська журналістка, кураторка книжкових проектів та літературних програм. Закінчила відділення журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Працювала у літературному журналі «Березіль», ведучою авторського проекту «Книжковий кошик» та ініціювала соціальний проект «Книжкові сходини». З 2011 по 2013 роки працювала керівником прес-офісу видавництва «Грані-Т», з 2013 року стала шеф-редактором проекту про українські бібліотеки «Простір ідей», 3 2014 по 2015 роки працювала на телебаченні, у 2015-2016 працювала випусковим редактором «Української правди. Культура». У 2017 році координувала Українську програму та курувала фокус-тему фестивалю «Книжковий Арсенал», окрім цього координувала літературні програми «Культурного проекту (2013) та PinchukArtCentre (з 2014 року).

Двадцять років «Зелена хвиля» проходила в Одесі як книжковий ярмарок із супутньою програмою. З 2017 року «Зелена хвиля» — книжковий фестиваль. Нова зручна структура, нові комфортні майданчики, нові імена, новий зміст.

Програма фестивалю: http://vsiknygy.net.ua/news/50094/

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» переможцем визнано фільм Тараса Каляндрука «Віденські стежки Івана Франка. Подорож на захист честі» (2016). Фільм, що вийшов в ефірі Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ», розповідає про навчання і наукову роботу Івана Франка у знаменитому Віденському університеті, захист ним докторської дисертації. Фільм розкриває взаємини Івана Франка з видатними вченими-славістами та лідерами тогочасної австрійської соціал-демократії, а також єврейським мислителем Теодором Герцлем.

Лауреатом Премії 2017 року у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» стала Тетяна Сергійчук за заключний випуск культурологічно-публіцистичної програми «Світоч» (2016) Першого каналу Українського радіо. У програмі її автор і ведуча презентувала власну інтерпретацію постаті Великого Каменяра, передусім як поета, який своєю творчістю суттєво вплинув на формування модернізму в українській поетичній літературі.

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» одноголосно переміг науково-просвітницький інтернет-проект Наталії і Тихолоз та Богдана Тихолоза «Франко: Наживо», який стартував 1 травня 2016 року та активно наповнюється й сьогодні (https://frankolive.wordpress.com). Ця культурологічна ініціатива стала однією з найпомітніших інтелектуальних подій ювілейного франківського року, оскільки вдало поєднала солідну академічну наукову базу, популярний стиль викладу, адаптований до запитів масової аудиторії, та широкі можливості сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Сьогодні аудиторія його постійних читачів охоплює близько 24 тисяч користувачів з 68 країн світу. Нагадаємо, що премія ім. Івана Франка заснована постановою Кабінету Міністрів України за пропозицією Держкомтелерадіо і Національної спілки журналістів у 2003 році. Вона присуджується щорічно напередодні дня народження Івана Франка 27 серпня. Премією відзначаються автори, чиї твори сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Склад Комітету з премії імені Івана Франка затверджується наказом Держкомтелерадіо. До нього входять представники Держкомтелерадіо, Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України. Також до складу Комітету включено представників громадськості – голову НСЖУ Сергія Томіленка, члена НСПУ Григорія Кримчука, голову правління Благодійного фонду «Троянди й виноград» Максима Рильського, президента громадської організації Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива» Людмилу Мех, директора видавництва «Київ-Дакар-Париж» Бориса Клименка та інші. Очолює Комітет з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Громадське об’єднання “Пам’ять без кордонів” заснувало Всеукраїнський поетичний конкурс «Моє кохання без кордонів».

Конкурс має дві номінації: “Любовна лірика” та “Еротична поезія”. Правління громадського об’єднання затвердило Положення про конкурс, кількісний та персональний склад Журі: "Вперше в історії поетичних конкурсів, ми підібрали до його складу не професійних поетів, літературознавців та критиків, а людей різних професій, громадських діячів і т. д. Але безумовно тих, які люблять і відчувають магічний вплив поезії. Ми вважаємо, що поети пишуть для нас, а тому саме нам і давати оцінку їхній творчій праці та натхненню", - стверджують організатори конкурсу.

Нагороди отримають 5-ть перших місць у кожній номінації + 2 cпеціальні призи від ГО “ПБК”.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТИЧНИЙ КОНКУРС “МОЄ КОХАННЯ БЕЗ КОРДОНІВ”:

1. На конкурс може подаватися один вірш від одного автора у кожну номінацію;

2. Вірші слід надсилати на електронну адресу: gopbk@ukr.net;

3. Автор самий обирає номінацію, у якій хоче брати участь;

4. Автор має вказати у листі точне прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання та роботи і номер мобільного телефону;

5. Твори приймаються до 20 серпня 2017 року;

6. Нагородження переможців: 5 перших місць у кожній номінації + 2 спеціальні призи від ГО “ПАМ’ЯТЬ БЕЗ КОРДОНІВ”;

7. Журі приймає рішення більшістю голосів;

8. Рішення Журі є остаточним і перегляду не підлягає.

9. Нагородження відбудеться орієнтовно 15-го вересня 2017 року у м. Львові.

Примірники грузинської літератури поповнять колекцію іспанської університетської бібліотеки. Про співпрацю між Університетом Аліканте в Іспанії і Національною парламентською бібліотекою Грузії повідомили в МЗС Грузії. Згідно із домовленостями найбільш яскраві твори грузинської літератури стануть частиною колекції університетської бібліотеки Аліканте. Крім того, археологи обох країн будуть проводити спільні розкопки в відповідних місцях як в Грузії, так і в Іспанії.

Після кількох років забуття в британські будинки повертаються книжкові шафи й полиці.

Два роки тому торгові мережі вже було поставили на них хрест: в країні стрімко набирали популярність електронні книги, для яких, як відомо, книжкові полиці не потрібні.

Однак до британців несподівано повернулося прагнення вразити друзів своїми домашніми бібліотеками, і тепер книжкові меблі розлітаються як гарячі пиріжки.

У Британії навіть з'явилася мода на "шелф" (від слова shelf - полиця): користувачі соцмереж активно постять фотографії своїх полиць з книгами. Магазини, які торгують меблями, повідомляють про значне зростання продажів книжкових полиць.

Популярний в Лондоні магазин Heals повідомив, що продажі полиць в цьому році зросли на 47%. Продаж найпопулярніших полиць з мангового дерева магазину John Lewis за рік підскочила на 224%. Одна з причин, за словами фахівців - мода на вільне планування квартир, де книжкові полиці можуть використовуватися в якості перегородок. Але головне - це повернення популярності паперових книг і "романтики книжкового колекціонування", як висловився один з виробників книжкових меблів.

Цей тренд, судячи з усього, продовжиться, пише Times: продажі звичайних паперових книг, за прогнозами, в наступні п'ять років зростуть на 25%. Компанія Mintel, що займається дослідженням ринків, пророкує, що продажі електронних книг, хоч і незначно, але впадуть: читачі втомилися від електронних екранів.

за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організовано майстерню для керiвникiв (адміністраторiв, працівників, що відповідальні за програмне наповнення) третіх місць зi схiдних областей України. Курс розрахований на мешканцiв Одеської, Херсонської, Луганської та Донецької областей. При наявності місць, взяти участь зможуть мешканці Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Навчальні блоки передбачають:

📌 Філософія третіх місць:

Обговорення книги Рея Ольденбурга “Третє місце”

Роль третіх місць в системі креативної економіки

Роль третіх місць в екосистемі міста

📌 Робота зі спільнотою:

Розвиток спільнот на базі вільного простору

Підтримка комунікації, співпраця зі спільнотою

Соціальна діяльність в межах спільноти

📌 Робота з програмами:

Робота з соціальними програмами

Робота з бізнес-спільнотою

Робота з освітніми програмами

📌 Проектний менеджмент

📌 Роль польових досліджень в роботі зі спільнотою/третіми місцями:

Підготовка ➡ Організація ➡ Проведення ➡ Досвід ➡ Обробка даних

📌 Маркетинг громадських просторів

Дати: 4-6 серпня

Місце проведення: м. Маріуполь, вул. Нільсена, 60 (Єнгельса,60) Вартість: учасники оплачують тільки проїзд в обидві сторони, харчування та проживання беруть на себе організатори.

Реєстрація: https://impacthub.odessa.ua/events/2017/07/01/2261/

Державний комітет телебачення і радіомовлення України повідомляє, що державна наукова установа «Книжкова палата імені Івана Федорова» співпрацюватиме з приватним підприємством «Архівні Інформаційні Системи» для переведення в цифровий формат друкованих видань, що зберігаються у її фондах.

На сьогодні в Книжковій палаті зберігається близько 1 млн 200 тис. книжок, які були надруковані на теренах України починаючи з 1917 року і до сьогодення, а також приблизно 11 млн примірників газет. Наразі викликає занепокоєння критичний стан газет 1917-1930 років. Адже зберігаються вказані видання в єдиному примірнику і вони викликають найбільшу зацікавленість з боку різних наукових установ. Газети – це щоденна історична пам'ять України.

Питання переведення друкованих видань на цифрові носії постало вже давно. Проте брак коштів не дозволив досі реалізувати такий масштабний проект. Приватне підприємство «Архівні Інформаційні Системи» працює з 2011 року з установами України та іншими країнами світу. Підприємство має сучасне обладнання, тому приблизно 400 тис. комплектів газет можна оцифрувати за рік. Враховуючи обсяги фонду, цей процес відбуватиметься 22-23 роки.

Окрім того, співпраця з підприємством дозволить розпочати проект національно-культурної програми «Пам'ять України», який стане єдиним глобальним національним електронним ресурсом, що представляє минуле й сьогодення нашої країни. Нагадаємо, що проекти подібні проекту національно-культурної програми «Пам'ять України» існують в багатьох країнах світу, наприклад, в Великобританії, США, Нідерландах.

В Україні з’явилося нове видавництво – «Легенда». Його заснувала команда видавництва сучасної української дитячої літератури «Фонтан казок». Нове видавництво спеціалізується на сучасній українській прозі та буде видавати «дорослих» авторів.

«Ми помітили, як батьки з дітьми захоплено читають наші дитячі книжки, котрі ми створюємо з любов’ю. Але це все ж таки лише дитячі книжки. Тож у нас виникла ідея створити ті книжки, які будуть цікаві дорослим, і вони мають бути такі самі якісні й змістовні, як дитячі», – розповідає директор видавництва «Фонтан казок» Олег Рибалка, засновник «Легенди».

Група «Інформаційний спротив» (www.sprotyv.info) оголосила початок акції «Книжкова навала», у рамках якої бібліотеки 9 східних та південних областей України – Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської – отримають у подарунок 500 комплектів з 13 книжок з історичної та військової тематики.

Метою акції є протидія російській пропаганді, яка постійно вдається до перекручування фактів і спекуляцій навколо історичних тем, що по-різному сприймаються в регіонах України. Спотворення минулого є одним з елементів «гібридної війни», яку Кремль веде проти України, з метою поглиблення розколу в українському суспільстві та дестабілізації ситуації в областях.

Як зазначив координатор групи ІС Дмитро Тимчук, до комплекту входять такі видання:

- 10 томів серії «Історія без цензури» (Видавництво «Клуб сімейного дозвілля», 2016 р.)

- «Війна і міф: невідома Друга світова» (Видавництво «Клуб сімейного дозвілля», 2016 р.)

- а також книга, написала координаторами та експертами групи ІС: «Вторжение в Украину: Хроника российской агрессии» (Видавництво «БрайтБукс», 2015 р.; українською та російською мовами).

Кожна область отримає від групи ІС 40-60 комплектів книжок, передача яких відбудеться у вересні 2017 р. Дмитро Тимчук підкреслив, що за підсумками акції у кожному районі вказаних 9 областей має бути принаймні один комплект таких книжок. На його думку, в Україні потрібно системно займатися історичним просвітництвом: «Сьогодні це вже не питання підвищення культурного рівня громадян – це питання національної безпеки та виживання держави».

Також у регіонах буде проведено цикл публічних лекцій з найбільш дражливих проблем минулого, які викликають бурхливі дискусії.

Акцію буде реалізовано без залучення бюджетних коштів у партнерстві з видавництвом «Клуб сімейного дозвілля», громадським проектом «Likбез. Історичний фронт» та Українською бібліотечною асоціацією.

У Чикаго буде побудовано бібліотеку з освітньо-виставковим комплексом Барака Обами

Колишній президент Барак Обама і його дружина Мішень оприлюднили плани своєї майбутньої президентської бібліотеки в Чикаго.

Проект являє собою комплекс модерних будинків з бібліотекою, музеєм, культурним центром і громадським городом. Музей, найвищий із трьох будинків, матиме виставкове приміщення, громадські місця, офіси і приміщення для освітніх програм і зустрічей.

Як передбачається, об’єкт буде готовим за чотири роки, але, згідно з повідомленнями, програми розпочнуться вже цього року. Обама також повідомив, що він з дружиною призначать два мільйони доларів на програми працевлаштування на період літа.

Як розпочалася президентська бібліотечна система?

В Америці стало традицією, що колишні президенти увічнюють свої імена в бібліотеках, тобто вони відкривають бібліотеки, які носять їхні імена. А все почалося з президента Франкліна Д. Рузвельта наприкінці 1930-х років.

Різке збільшення обсягів президентських документів змусило Рузвельта звернутися до відомих істориків та громадських діячів щодо того, як і де зберігатись не лише його досьє в Білому домі, а й його попередні статті, збір книг та пам'ятні речі. Рузвельт оголосив про плани будівництва нового об'єкта - президентської бібліотеки - 10 грудня 1938 р. Організація була зафрахтована для залучення приватних коштів на будівництво будівлі на майні Гайд-парку Рузвельта.

18 липня 1939 року Конгрес прийняв спільну резолюцію про прийняття нового об'єкта та погодження її експлуатувати як частину Національного архіву. Бібліотека Рузвельта була передана федеральному уряду 4 липня 1940 р. І була присвячена 30 червня 1941 р.

Бібліотека Рузвельта стала моделлю для подальших президентських бібліотек. Успішні бібліотеки були побудовані з приватними та іншими не федеральними фондами. Приватна некомерційна організація формується для координації цих зусиль та надання підтримки бібліотечних та музейних програм.

Які установи складають Президентську бібліотечну систему, яку керує НААР?

Президентська бібліотечна система складається з 14 президентських бібліотек, які документують президента Герберта Гувера через Барака Обами.

Перераховані в порядку, в якому вони були додані до системи, бібліотеки Президента та їх датування включають:

• Президентська бібліотека і музей Франкліна Д. Рузвельта, 4 липня 1940 р.

• Президентська бібліотека і музей Гаррі С. Трумена, 6 липня 1957 р.

• Президентська бібліотека і музей Дуайта Д. Ейзенхауера, 11 листопада 1954 року (музей) та 1 травня 1962 року (бібліотека)

• Президентська бібліотека і музей Герберта Гувера, 10 серпня 1962 р.

• Президентська бібліотека і музей Ліндона Б. Джонсона, 22 травня 1971 року

• Президентська бібліотека і музей Джона Ф. Кеннеді, 20 жовтня 1979 р.

• Президентська бібліотека і музей Джеральда Р. Форда, 27 квітня 1981 р. (Бібліотека) і 18 вересня 1981 р. (Музей)

• Президентська бібліотека і музей Джиммі Картера, 1 жовтня 1986 р.

• Президентська бібліотека і музей Рональда Рейгана, 4 листопада 1991 р.

• Президентська бібліотека та музей Джорджа Буша, 6 листопада 1997 р.

• Президентська бібліотека та музей Вільяма Дж. Клінтона, 18 листопада 2004 р.

• Президентська бібліотека та музей Річарда Ніксона, 11 липня 2007 р.

• Президентська бібліотека та музей Джорджа В. Буша, 25 квітня 2013 р.

• Президентська бібліотека Барака Обами

Президентські бібліотеки та музеї відкриті для широкої публіки будь-якого віку.

Кожна бібліотека має музейний компонент, який документує життя та час свого відповідного Президента.

Кожна бібліотека стягує плату за вхід, з доходами, які спрямовані на підтримку музейних операцій та програм. Музеї також містять змінюючи експонати про конкретні теми, пов'язані з історією та досвідом Америки, і відкриті для публічних цілий рік.

Багато бібліотек також мають активний освітній компонент, який забезпечує програми, призначені спеціально для студентів, і часто пов'язані з місцевими навчальними програмами.

Детальніше: https://translate.google.com.ua/translate?hl=uk&sl=en&u=https://www.archives.gov/presidential-libraries/about/faqs.html&prev=search