Бібліотечному фахівцю

Відповідь: Згідно «Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів культури» (Затверджено Наказом МКіТ України 16.07.2007 за № 44) посада директора ЦБС не включена до «Переліку посад (професій) працівників, які підлягають атестації.

Атестація членів комісії проводиться на підставі п. 4.13 "Атестація керівників закладів культури здійснюється органом управління відповідного рівня за наказом його керівника".

Начальник відділу культури та спеціаліст не підлягають атестації за вище названим Положенням (так як вони є держслужбовцями).

Згідно п. 1.8 "Атестація працівників не численних за складом закладів культури здійснюється при вищому за підпорядкованістю органі управління культури".

---

Дата створення:28/10/2008 × 11:32Дата оновлення:28/10/2008 × 11:32

Відповідь: Кожна зона бібліографічного опису книг згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 має своє основне джерело інформації (рос. "предписанный источник информации"). Для зони назви та відомостей про відповідальність – титульна сторінка. Для зони видання – титульний аркуш, випускні й надвипускні дані і т.д. (див. Російські правила каталогізації. Ч. 2 на сайті Російської бібліотечної асоціації).
Якщо Ви маєте на увазі заголовок бібліографічного опису, а не назву документа, то згідно з ГОСТ 7.80-2000 джерелом відомостей для заголовка є вихідні відомості документа, на який складається бібліографічний опис.

---

Дата створення:01/12/2009 × 17:12Дата оновлення:01/12/2009 × 17:14

Відповідь: Бібліографічний опис на такі видання складається окремо на кожен твір. В зоні примітки і першого, і другого опису зазначається: Кн.-„переверт”. – Вид. в одній обкл. з кн.: назва/автор.

Керрол, Льюїс.
Аліса в Країні Див / Льюїс Керрол; переклав з англ. Валентин Корнієнко за ред. Івана Малковича, [вірші в пер. Миколи Лукаша; худож. Владислав Єрко]. – [Вид. 6-е]. – [К.]: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2007]. – 121, [1] с.: іл. – (Книги, які здолали час. – Кн.-„переверт”. – В одній обкл. з кн.: Аліса в Задзеркаллі / Льюїс Керрол. – ISBN 966-7047-19-9.
І. Корнієнко, Валентин, пер. ІІ. Лукаш, Микола, пер. ІІІ. Єрко, Владислав, худож. IV. Малкович, Іван, ред. Ш 84(4ВЕЛ) (= 432.11)*4{5}”кін. XVIII-XIX ст.”*52*44-17

---

Дата створення:25/02/2009 × 15:45Дата оновлення:27/11/2009 × 00:09

Відповідь: Для каждой области описания (областей 8) определенного вида документов установлен предписанный источник информации – один или несколько. Для области заглавия и сведений об ответственности книги – это титульная страница одинарного титульного листа или основная титульная страница и контртитул разворотного титульного листа.
Сведения, заимствованные не из предписанного источника, приводят в квадратных скобках.
Предписанные источники информации для каждой области библиографического описания книги и последовательность их использования приведены в «Российских правилах каталогизации» ч.2.

Завідувачка сектору відділу каталогізації Сосова Л.П

---

Дата створення:04/09/2009 × 10:22Дата оновлення:27/11/2009 × 00:08

Відповідь: Спеціалісти відділу каталогізації нашої Бібліотеки закони України описують під заголовком, що містить найменування організації, тобто: Україна. Закони. А далі бібліографічний опис складають відповідно до титула.

Приклад бібліографічного опису книги: Україна. Закони. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» : за станом на 12 верес. 2008 р. / Верхов. Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2008. – 32, [4] с. – (Закони України).

Приклад аналітичного опису: Україна. Закони. Закон України "Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу клмісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" // Голос України. – 2009. – 21 березня.

Відділ каталогізації ДЗ "НПБУ"

---

Дата створення:01/12/2009 × 17:07Дата оновлення:22/02/2011 × 17:56

Відповідь: До брошурного фонду відносяться брошури. Проте, це сьогодні не має особливого значення, адже згідно Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (Міністерство культури і туризму України 03.04.2007 N 22.) (пункт 3.1.1) всі брошури обліковуються індивідуально, отримуючи інвентарні номери.

nataly: В "Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах" в розділі 2 "Основні терміни і поняття" до брошур відносять книги обсягом 4 - 48 сторінок. А як же книги тимчасового користування, як от календарі, довідник для вступників тощо ? До якого фонду їх відносити, як облікувати - як брошури чи як книги ?

Відповідь: Пункти 4.1 та 4.9 вищезгаданої інструкції красномовно свідчать, що різниці між обліком брошур та книг немає. Стосовно календарів, якщо вони придбані за кодом 1131, то вони підлягають лише сумарному обліку.

---

Дата створення:25/02/2009 × 16:36Дата оновлення:25/02/2009 × 16:40

Офіційною відповіддю можуть бути офіційні документи, якими повинен керуватися у своїй роботі Ваш бухгалтер.
Дійсно „Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ” (Затверджена Наказом Головного управління Державного казначейства України 30.10.98 № 90 , із змінами) передбачає інвентаризаційний опис.

Проте варто зауважити, що для бібліотечного фонду не передбачене присвоєння інвентарного номеру у бухгалтерії, відповідно до п.п. 6.22, 6.23 „Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ” (Затвердженої Наказом Державного казначейства України № 64 від 17.07.2000 р (у редакції наказу Державного казначейства України № 30 від 21.02.2005 р.)).
Пункт 1.21 цієї ж Інструкції передбачає „Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт”.

Відповідно до „Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів” (Затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України 02.12.97 р. № 125/70) Для обліку бібліотечних фондів відкривається одна картка. Облік провадиться тільки в вартісному вираженні загальною сумою (Типова форма № ОЗ-9 (бюджет) Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах).

Тобто інвентарний облік бібліотечного фонду бухгалтерія не веде і відповідно не має з чим його звіряти.

---

Дата створення:31/08/2009 × 12:11Дата оновлення:31/08/2009 × 13:11

Доплата за вислугу років виплачується щомісяця працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність, згідно з додатком (Постанова КМ України від 22 січня 2005 р. N 84 "Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек").
В додатку, нажаль, не зазначено програміста (оператора ЕОМ чи іншу категорію працівників, які працюють з інформаційними технологіями).

---

Дата створення:25/02/2009 × 13:58Дата оновлення:22/02/2011 × 17:44

Доплата за вислугу років здійснюється на основі статті 30 Закону України „Про бібліотеки та бібліотечну справу” відповідно до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2005 р. № 84 "Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек" (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 ( 267-2005-п ) від 09.04.2005).
"Доплата за вислугу років установлюється працівникам державних і комунальних бібліотек (публічних, спеціальних та спеціалізованих) залежно від стажу роботи".

До Переліку посад працівників державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність увійшли:
• Генеральний директор, директор (завідувач) бібліотеки (філії), централізованої бібліотечної системи, їх заступники
• Учений секретар
• Начальник (завідуючий) відділу (сектором) з основних видів діяльності, їх заступники
• Головний науковий співробітник
• Провідний науковий співробітник
• Старший науковий співробітник
• Науковий співробітник
• Молодший науковий співробітник
• Головні: бібліотекар, бібліограф, методист
• Провідні: бібліотекар, бібліограф, методист, редактор, художник, соціолог, психолог
• Бібліотекар, бібліограф, методист, редактор, художник, соціолог, психолог всіх категорій
• Бібліотекар, бібліограф, методист, редактор, художник, соціолог, психолог
• Реставратор архівних та бібліотечних матеріалів.
Зверніть увагу! Тексти документів є на нашому сайті у розділі „Офіційна інформація”.

---

Дата створення:25/02/2009 × 17:08Дата оновлення:25/02/2009 × 17:08

Відповідь: Питання зберігання документів на електронних носіях регламентується:
ДСТУ ГОСТ 7.50:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги (ГОСТ 7.50-2002, IDT),
ГОСТ 7.68-95 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Фоно- и видеодокументы. Общие технические требования к архивному хранению,
Закон України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».
Також є методичні рекомендації щодо збереження документів на електронних носіях представлені у посібнику «Основные правила хранения и использования библиотечных фондов, разработанных ИФЛА» (М.: Рудомино,1999).

---

Дата створення:01/12/2009 × 16:31Дата оновлення:25/01/2010 × 17:05

Компакт-диски не можна перегинати або торкатись лицьового боку диску гострими предметами. При роботі з такими носіями слід одягати рукавички, які не залишають волокон.
Наклеювання ярликів будь-якого типу на диски не рекомендується. Проте, коли диск надійшов з ярликом, останній не варто знімати. При потребі зробити надпис на диску слід використати фломастер. Не можна застосовувати для очищення дисків та CD-ROMів очисні розчини. Тонкий прошарок пилу або бруду на диску слід стирати м’якою паперовою серветкою легкими рухами, спрямованими від центру до краю диску по радіусу.
Диски слід зберігати в акрилових футлярах-скриньках, що забезпечують надійний захист від пошкодження, пилу, світла і різних коливань температури. Компакт-диски у футлярах слід помістити у закриту коробку, шухляду чи шафу. Оптичні диски потрібно зберігати у обезпиленому, прохолодному (при температурі нижче 20 ºС), помірно сухому (при відносній вологості 40%) приміщенні. В іншому випадку може відбутися окислення металевого відбиваючого прошарку, руйнування полімерної основи та покриття диску. Забороняється залишати диски під дією прямого сонячного світла.
Необхідно дотримуватись правил, які уповільнюють процеси руйнування магнітних носіїв. Але це потребує коштів для проведення трудомісткої і дорогої роботи з консервації. Одночасно необхідно проводити роботу по перенесенню змісту документа на більш міцний і довговічний носій (переформатування).

«Основные правила хранения и использования библиотечных фондов, разработанных ИФЛА» (М.: Рудомино,1999)

---

Дата створення:24/02/2009 × 15:26Дата оновлення:25/01/2010 × 17:07

Відповідь: На сьогодні в "Довіднику кваліфікаційних характеристик працівників" (Вип. 81. Культура та мистецтво, Затверджено наказом МКіМ України № 168 від 14.04.2000) та в Схемі тарифних розрядів (Наказ МКТ України від 18.10.2005 № 745 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки") відсутня посада "старший бібліограф", натомість є головний бібліограф, бібліограф: провідний, бібліограф І кат., бібліограф ІІ кат., бібліограф.
Якщо Ваша кваліфікаційна характеристика відповідає посаді "головний бібліограф", то це і буде відповідно Ваші "права та посадові обов’язки".

---

Дата створення:25/02/2009 × 15:34Дата оновлення:25/02/2009 × 15:36

Відповідь: Питання щодо можливості отримання нової посади розглядається безпосередньо керівництвом бібліотеки. Позитивне рішення базується на визначенні ступеня професійної підготовки працівника, наявності у нього знань, умінь та навиків, необхідних для виконання певного виду роботи. Що стосується визначення кваліфікації працівника, то це можна зробити двома шляхами. Перший - присвоєння кваліфікації після навчання у певного рівня навчальному закладі. Другий - складання атестаційних екзаменів атестаційній (Кваліфікаційній) комісії або навчання на курсах підвищення кваліфікації. При цьому слід керуватись вимогами до посади згідно «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.Вип.81. Культура і мистецтво» (К.: 2000).

---

Дата створення:25/02/2009 × 15:27Дата оновлення:22/02/2011 × 17:51

Відповідь: "Довідник кваліфікаційних характеристик працівників" (Вип. 81. Культура та мистецтво, Затверджено наказом МКіМ України № 168 від 14.04.2000) можна знайти, зокрема і в інтернеті.
За "Довідником…" кваліфікаційні вимоги до провідного бібліотекаря: "повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією бібліотекаря І категорії: для спеціаліста - не менше 1 року, бакалавра - не менше 3 років". Працівник з бібліотечним стажем 20 років і без вищої освіти може отримати посаду "провідного бібліотекаря", за рішенням кваліфікаційної комісії за результатами атестації, якщо він виконує роботу відповідно кваліфікаційних вимог до цієї посади, по-друге, якщо в штатному розписі є вакантною ця посада.

---

Дата створення:25/02/2009 × 15:32Дата оновлення:22/02/2011 × 17:52

Відповідь: Сама атестація проводиться «Відповідно до статті 20 Основ законодавства про культуру та з метою об'єктивної оцінки професійної кваліфікації і ділових якостей працівників галузі, на основі обґрунтованих критеріїв, виходячи з результатів їх роботи, для визначення можливостей їх професійного і посадового росту». Таким чином під час атестації підтверджується категорія працівника, його відповідність займаній посаді, даються рекомендації щодо підвищення, або навпаки. Призначення вищої категорії залежить від керівництва, так як керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури надається право «в межах затвердженого фонду заробітної плати встановити посадові оклади (ставки заробітної плати) працівникам, виходячи із схем тарифних розрядів, передбачених додатками 2-6.»

---

Дата створення:28/10/2008 × 11:26Дата оновлення:28/10/2008 × 11:26

Краєзнавчу роботу бібліотек досить чітко регламентує “Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України”, затверджене наказом Міністерства культури і мистецтв України 11 червня 1996р. за № 314. Так у П. 2.1. говориться, що « Краєзнавча робота окремої бібліотеки ведеться у відповідності з статутом (положенням) бібліотеки, її завданнями і функціями», у П.3 визначені функції бібліотек за видами: обласні, ЦБС та ЦР, та є примірний перелік обов’язкових краєзнавчих бібліографічних видань.

Тому краєзнавчу роботу регламентує статут бібліотеки, якщо в структурі бібліотеки є відділ краєзнавчої роботи - положення про відділ, якщо є самостійний краєзнавчий каталог – положення про каталог, або базу даних документів краєзнавчої тематики. Ведення Зведеного краєзнавчого каталогу/картотеки в ЦМБ від ЦРБ нічим не відрізняється, хіба що наповненням.

---

Дата створення:01/12/2009 × 17:10Дата оновлення:22/02/2011 × 17:53

Відповідь: Згідно Наказу Міністерства Культури І Туризму України (від 18.10.2005 N 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» дійсно встановлюються надбавки працівникам:
«в) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати)».
Проте «Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом».
Зважаючи на це, надбавку може отримати працівник структурного підрозділу бібліотеки, який для виконання професійних обов’язків додатково використовує знання іноземних мов: переклади статей з професійної періодики, пошук інформації в Інтернеті, листування з зарубіжними колегами, тощо.
Щодо другого питання то рекомендуємо звернутись до п.7.2 «Тимчасових примірних норм часу на основні процеси бібліотечної роботи».

---

Дата створення:25/02/2009 × 14:11Дата оновлення:22/02/2011 × 17:57

В тексті Постанови КМУ №1073 від 30.09.2009 р. "Про підвищення заробітної плати бібліотечним працівникам" дійсно написано "надбавка за особливі умови роботи". Хоча нормативно-правовими актами поняття "особливі умови роботи" не визначено, проте згідно Постанови "працівники державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 р. № 84, встановлена надбавка за особливі умови роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу".

Ця надбавка не заперечує інші надбавки, які були встановлені відповідно до Постанови КМ від 30 серпня 2002 р. N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" та Наказу МКіТ України від 18.10.2005 N 745 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки" { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури і туризму від 11.10.2007 N 67). Таким чином, чітко визначені види надбавок працівникам:
високі досягнення у праці;
виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
складність, напруженість у роботі та за стаж роботи.

На засіданні Кабінету Міністрів України 21 жовтня 2009 року було прийнято Розпорядження № 1261-р "Про перерозподіл бюджетних призначень у 2009 році", яким передбачено виділення коштів за бюджетною програмою "Додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам"(КПКВ 3511060) для забезпечення виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1073 "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек". Відповідно до цього розпорядження дотація місцевим бюджетам була перерахована і працівники бібліотек різних областей почали вже отримувати 50% до заробітної плати.

Зважаючи на неодноразові запитання бібліотечних працівників щодо підвищення заробітної плати, вважаємо за доцільне представити ще один документ - Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-876 від 11.12.09 року Щодо роз'яснення до постанови КМУ від 30.09.2009 №1073 "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек" http://osvita.ua/legislation/other/6075

---

Дата створення:24/11/2009 × 14:58Дата оновлення:18/01/2010 × 13:38

Відповідь: На підставі Ст. 21 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» де зазначено, що «Громадяни незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження, політичних та релігійних переконань, місця проживання, мають право на бібліотечне обслуговування», бібліотекар повинен обслуговувати людей, які бажають користуватися бібліотекою. Ніяких додаткових звітних даних не потрібно. Тимчасові жителі обслуговуються на загальних підставах, згідно затверджених «Типових правил користування бібліотекою».

---

Дата створення:01/12/2009 × 16:48Дата оновлення:22/02/2010 × 11:50

Відповідь: Рекомендуємо звернути увагу на ГОСТ 7-20-2000 та на Інструкцію з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (Міністерство культури і туризму України 03.04.2007 N 22). Згідно пункту 3.5 вищевказаної Інструкції «Додатки до друкованих документів (мапи, атласи, таблиці, покажчики до географічних назв, ноти, грамплатівки, плакати, птичні диски і т.ін.), якщо вони не мають самостійного значення, окремо не обліковуються. Вони отримують інвентарний номер основного документа.» Це що стосується обліку вказаних Вами видань, а щодо їх збереження кожна бібліотека це вирішує самостійно. Рішення бібліотеки варто закріпити у відповідному документі: положення про електронний читальний зал, або методичне рішення, або ради при директорові. При цьому варто пам'ятати і про дотримання санітарно-технічних норм.

---

Дата створення:03/09/2009 × 16:26Дата оновлення:27/11/2009 × 00:05

Відповідь: Згідно Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” бібліотеки за призначенням поділяються на публічні (загальнодоступні) та спеціалізовані (дитячі, юнацькі тощо).

Згідно статті 8 вищевказаного Закону державна бібліотека „виконує функцію всеукраїнського науково-дослідного, методичного та організаційного центру бібліотек відповідної галузі або категорій користувачів”. Таким чином Державна бібліотека для юнацтва є методичним центром для бібліотек своєї мережі. Це юнацькі бібліотеки та бібліотеки, що мають в своїй структурі юнацьку кафедру, яка створюється при наявності 500 читачів юнацького віку за ЄРК.

Форма державного спостереження 6-НК перед її затвердженням проходить дуже жорсткий контроль з боку Держкомстату України і ще більш прискіпливий аналіз з точки зору відповідності законодавчій базі Міністерством юстиції. Поза затвердженими формами вже ніхто не має права вимагати додаткових даних щодо статистичної звітності.

Таким чином, вимога ДБЮ давати додатково до статистичного звіту кількість видачі літератури користувачам юнацького віку в бібліотеках сільської місцевості є противоправною з точки зору закону, непрофесійною і не етичною. Зав. відділом НАРБС Цуріна І.О.

---

Дата створення:28/10/2008 × 11:35Дата оновлення:27/11/2009 × 00:07

1. Щодо сфери дії Закону

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" (далі – Закон 955) статтю 24 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» доповнено двома новими частинами такого змісту:

"Керівники державних та комунальних бібліотек, керівники централізованих бібліотечних систем призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту на п’ять років за результатами конкурсу.

Порядок проведення конкурсу та вимоги до кандидатів на посаду керівника державної чи комунальної бібліотеки, централізованої бібліотечної системи визначаються статтями 21-1-21-5 Закону України "Про культуру".

Таким чином, положення щодо призначення на посаду шляхом укладення контракту за результатами конкурсу розповсюджується виключно на керівника бібліотеки, у тому числі централізованої бібліотечної системи (далі – ЦБС).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Керівник бібліотеки — особа, яка очолює бібліотеку і наділена повноваженнями приймати рішення щодо розпорядження виділеними їй матеріальними, фінансовими, трудовими ресурсами.

Як правило, назви посад керівників залежать від статусу бібліотек: національну бібліотеку очолює генеральний директор, державну, комунальну (у тому числі ЦБС) – директор,  бібліотеку, яка є структурним підрозділом іншої організації (наприклад, закладу освіти)  - завідувач (див. Довідник кваліфікаційних характеристик працівників. Випуск 81 «Культура та мистецтво», затверджений наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000 № 168).

Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що дія Закону 955 розповсюджується на випадки призначення на посади генерального директора національної бібліотеки, директора державної чи комунальної бібліотеки , у тому числі ЦБС.

 Текст Закону виписаний таким чином, що допускає різночитання і можна також зробити висновок і про його розповсюдження на випадки призначення завідувачів бібліотек, що функціонують у складі інших організацій (закладу освіти, охорони здоров’я тощо).

Однак, зміни, внесені Законом 955 до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» не дають підстав розповсюджувати дію Закону 955 на випадки призначення керівників структурних підрозділів бібліотек (у тому числі ЦБС), а також відокремлених структурних підрозділів бібліотек (у тому числі ЦБС) – філій.

Також необхідно враховувати, що відповідно до пункту 5 Перехідних положень Закону 955 конкурсна процедура може не застосовуватися для призначення керівників комунальних бібліотек  у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів.

2. Щодо пунктів 2, 3 Перехідних положень Закону

Можна стверджувати, що Законом 955 фактично запроваджена  процедура проведення масового звільнення керівників закладів культури, у тому числі бібліотек,  які уклали безстрокові трудові договори, підставою для якої є набрання чинності цим Законом.

Таке положення щодо одномоментного звільнення осіб, з якими укладено безстроковий трудовий договір, суперечить статтям 22 та 43 Конституції України, а також статтям 40 та 41 Кодексу законів про працю України, яка регулює підстави розірвання трудового договору за ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Звільнення з роботи є певною мірою застосуванням санкцій за протиправну поведінку.

Як справедливо зазначено Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України у зауваженнях до проекту Закону 955,  подібний підхід до реалізації заходів, пов’язаних з автоматичним «припиненням безстрокового трудового договору» у зв’язку з набранням чинності Законом 955, не враховує усталені європейські стандарти дотримання прав людини при здійсненні люстраційних заходів. Так, практика Європейського суду з прав людини у дотичних до процесу люстрації справах (йшлося про порушення положень статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: 6 – право на справедливий суд; 8 – право на повагу до приватного і сімейного життя; 14 – заборона дискримінації; статті 3 Першого протоколу – право на вільні вибори) свідчить, що критично важливим для збереження правового призначення люстраційних заходів є відповідність механізму люстрації критеріям, розробленим Парламентською Асамблеєю Ради Європи.

Такі критерії містяться у Резолюції 1096 (1996):

• вина особи має бути доведена у кожному індивідуальному випадку, відтак, має бути індивідуальне, а не колективне застосування люстраційних заходів;
• необхідним є дотримання принципу презумпції невинуватості, а також має бути забезпечено право на захист та звернення до суду (фактично, йдеться у тому числі про необхідність індивідуального вивчення конкретної поведінки особи у кожній окремій справі);
• помста не може бути метою заходів, пов’язаних з люстрацією, так само неприпустиме політичне чи соціальне зловживання подібним механізмом (пункт 12).

Натомість, як наголошує Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України, Закон 955 передбачає колективне застосування за формальними ознаками заходів з очищення закладів культури.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону 955 визначено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури. Разом із тим,  відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону 955 визначено, що «органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані розірвати безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом».

У науці трудового права та законодавстві про працю вживаються три категорії, пов'язані з припиненням трудових правовідносин: припинення трудового договору, розірвання трудового договору та звільнення. Припинення трудового договору - це закінчення дії трудових правовідносин працівника з роботодавцем у всіх випадках, передбачених законодавством про працю. Розірвання трудового договору означає припинення трудових правовідносин одностороннім волевиявленням (чи роботодавця, чи працівника, чи осіб, які не є стороною трудового договору).

Отже, поняття "припинення трудового договору" за своїм змістом ширше за поняття "розірвання трудового договору". Термін "звільнення" вживається щодо працівника і за змістом є синонімом терміна "припинення трудового договору".

Трудовий договір припиняється тільки за наявності підстав для його припинення. Підставою припинення договору є юридичний факт або сукупність юридичних фактів, закріплених у законі та необхідних для припинення трудового договору.

Підстави припинення трудового договору закріплено у ст. 36 та інших статтях КЗпП України. Залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:

• припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);
• розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);
• розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40,41 КЗпП України);
• розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3,7 ст. 36, ст. 45 КЗпП України та ін.,).

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору; 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Таким чином, розірвати безстроковий трудовий договір відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ неможливо.

Автори Закону 955, зрозумівши допущену ними невідповідність у вказаному Законі, зареєстрували законопроект 4679, яким пропонується у п. 3 Прикінцевих положень Закону 955 слово «розірвати» замінити на «припинити».

До внесення вказаних змін в Закон 955 правових підстав для припинення (розірвання) безстрокових трудових договорів із керівниками закладів культури не вбачається.

Необхідно також звернути увагу на те, що  відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону 955 розірвати безстрокові трудові договори з керівниками закладів культури і провести конкурси на заміщення вказаних посад повинні «органи управління державних та комунальних закладів культури».

Однак, відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України сторонами трудового договору є працівник та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Повноваження щодо призначення на посади та звільнення керівників комунальних закладів культури визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, директора комунальної бібліотеки (у тому числі директора міської ЦБС) призначає на посаду та звільняє з посади сільський (селищний, міський) голова відповідно до пункту десятого  частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Питання про призначення на посаду чи звільнення директора обласної, районної бібліотеки, а також районної ЦБС вирішується виключно на пленарних засіданнях відповідно обласної або районної ради (пункт 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, прийняття рішення про призначення чи звільнення:

• директора сільської, селищної, міської бібліотеки (у тому числі міської ЦБС) може  інша особа, крім сільського (селищного, міського) голови, лише у випадку делегування їй таких повноважень сільським (селищним, міським) головою;
• директора обласної, районної бібліотеки (у тому числі районної ЦБС) може голова обласної (районної) державної адміністрації чи керівник структурного підрозділу з питань культури обласної (районної) державної адміністрації лише у випадку делегування обласною (районною) радою таких повноважень вказаним особам.

---

Дата створення:12/08/2016 × 13:21Дата оновлення:12/08/2016 × 13:21

Звертаємо Вашу увагу на те,що відповідно до п. 1 ч. І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" (Закон 955) частину першу статті 36 Кодексу законів про працю України дійсно доповнено пунктом 9, а саме: підставою для припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

При цьому  п. 2 Прикінцевих положень Закону 955 визначено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури. Разом із тим,  відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону 955 визначено, що «органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані розірвати безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом».

У науці трудового права та законодавстві про працю вживаються три категорії, пов'язані з припиненням трудових правовідносин: припинення трудового договору, розірвання трудового договору та звільнення. Припинення трудового договору - це закінчення дії трудових правовідносин працівника з роботодавцем у всіх випадках, передбачених законодавством про працю. Розірвання трудового договору означає припинення трудових правовідносин одностороннім волевиявленням (чи роботодавця, чи працівника, чи осіб, які не є стороною трудового договору). Отже, поняття "припинення трудового договору" за своїм змістом ширше за поняття "розірвання трудового договору". Термін "звільнення" вживається щодо працівника і за змістом є синонімом терміна "припинення трудового договору".

Трудовий договір припиняється тільки за наявності підстав для його припинення. Підставою припинення договору є юридичний факт або сукупність юридичних фактів, закріплених у законі та необхідних для припинення трудового договору.

Підстави припинення трудового договору закріплено у ст. 36 та інших статтях КЗпП України. Залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:

• припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);
• розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);
• розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40,41 КЗпП України);
• розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3,7 ст. 36, ст. 45 КЗпП України та ін.,).

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору; 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Таким чином, розірвати безстроковий трудовий договір відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ неможливо.

Автори Закону 955, зрозумівши допущену ними невідповідність у вказаному Законі, зареєстрували законопроект 4679, яким пропонується у п. 3 Прикінцевих положень Закону 955 слово «розірвати» замінити на «припинити».

До внесення вказаних змін в Закон 955 правових підстав для припинення (розірвання) безстрокових трудових договорів із керівниками закладів культури не існує.

---

Дата створення:05/06/2009 × 23:13Дата оновлення:27/07/2016 × 22:47

Ефективність бібліографічної діяльності взагалі і бібліографічного покажчика зокрема, визначається як ступінь досягнення мети, коли при мінімумі затрат споживач (користувач) отримує необхідну йому релевантну і пертинентну інформацію з необхідним ступенем повноти, котра максимально точно відповідає його потребам, в найкоротші строки і в найбільш зручній, доступній для використання формі.

Розглядають економічний, соціальний, психологічний, комунікативний аспекти вивчення ефективності бібліографічної діяльності.

Економічний аспект ефективності пов’язаний з визначенням затрат на створення бібліографічної інформації у співставленні з одержаним результатом.

Комунікативний аспект висвітлює вплив бібліографічної інформації на розвиток між особистісного спілкування, контактів людей „на основі книги”.

Один із основних критеріїв ефективності – задоволення суспільних потреб в документах бібліографічними засобами.

Головні критерії оцінки ефективності – повнота, точність, оперативність, доступність, результативність, релевантність, пертинентність.

Показник ефективності – виражена, головним чином, кількісно (при наявності і якісного аспекту) ступінь досягнення бажаного результату. Його можна оцінювати за такими рівнями:

• ступінь популярності бібліографічного покажчика серед читачів, його використання;
• відомості про задоволення потреб читачів в документах, тобто кількість читачів, які звернулися до документів під впливом бібліографічного покажчика;
• третій рівень ефективності пов’язаний з використанням відомостей з документів отриманих завдяки бібліографічному покажчику в різних сферах діяльності.

При визначенні ефективності слід завжди враховувати ступінь інформованості читачів і їх інформаційну культуру, начитаність.

Треба враховувати також кількість читачів, що звертаються до посібників, наявність у них установки на їх використання, інформованість користувачів про бібліографічні джерела, відомості про підготовленість користувача до взаємодії з інформаційно-бібліографічними традиційними та електронними системами.

---

Дата створення:18/03/2009 × 22:29Дата оновлення:18/03/2009 × 22:29

Відповідь: Питання поставлено некоректно. Незрозуміло, цей відділ буде складатися з наявної літератури чи мова йде про нові надходження.

Якщо в бібліотеці вже є вище вказана література, то не варто робити її оцінку. Якщо мова йде про нові надходження, що можуть бути подаровані бібліотеці і ціна на які не визначена, то створюється спеціальна комісія, яка працює відповідно до п.1.24 „Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ” (Затверджено Наказом Державного казначейства України № 64 від 17.07.2000):

„Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Оцінка необоротних активів здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття цінностей”.

Звичайно, ця комісія розглядає кожний документ, порівнює вартість аналогічних документів, знайомиться з ринковою ціною на нього, переглядає букіністичні каталоги, прайс-листи окремих видавництв, де визначені ціни тощо.

---

Дата створення:28/10/2008 × 11:29Дата оновлення:28/10/2008 × 11:29

Відповідь: Є декілька документів, що визначають правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Правда вони датовані 1998-1989 роками. Комп’ютери 2010 року разюче відрізняються від тогочасних своїми технічними характеристиками, тому, вже з власного досвіду щоденної 8-годинної праці за комп’ютером, дуже сумніваємося щодо фізичної і емоційної напруги. Дійсно, емоційне навантаження присутнє, але не більше ніж у інших спеціальностей, що працюють з інформацією та людьми. Більш того, як і всі живі люди, ми говоримо по телефону, шукаємо відповіді в друкованих виданнях, спілкуємось з колегами і т.д. При цьому повинні абсолютно точно вкладатись у норми виконання робочих процесів.

З досвіду бібліотек України знаємо, що особливості праці на комп’ютері враховується при складанні колективного договору і звичайно збільшується літня відпустка. Крім цього нагадуємо, що 50% доплата обґрунтовується як « за особливі умови праці».

Якщо Ви працюєте на техніці зразка 1998 року і Вам підходять норми ДСанПіН 3.3.2-007-98” і Ви бажаєте офіційно « выходить из помещения библиотеки для отдыха на свежем воздухе» рекомендуємо офіційно перейти на посаду оператора комп’ютерного набору і отримати всі преференції, які гарантовані санітарними нормами.

Відповідно до п.6.1 Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 21 від 10.02.99) „Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98”.

Зважаючи, що кількість подібних запитань останнім часом значно зросла дозволимо собі подати витяг з Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин 3.3.2-007-98

„5. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ

5.1. При організації праці, що пов’язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров’я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

5.2. Внутрішньо змінні режими праці та відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

5.3. При виконанні протягом дня робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає, не менше 50 % часу впродовж робочої зміни чи робочого дня.

5.4. Протягом робочої зміни мають передбачатися:

– перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

• перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
• додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

5.5. тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

5.6. Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ ПЕОМ розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії.

5.7. За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з діючи класифікатором професій:

1) розробники програм (інженери програмісти) – виконують роботу переважно з відео терміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

2)оператори електронно-обчислювальних машин – виконують роботу яка пов’язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

3) оператор комп’ютерного набору – виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документі), нервово-емоційним напруженням.

5.8. Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній робочій зміні в залежності від характеру праці:

– для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ.

• для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи,
• для операторів комп’ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.”

---

Дата створення:22/02/2010 × 11:26Дата оновлення:22/02/2010 × 11:37

Відповідь: Норми прибирання службових приміщень розміщені у збірнику "Нормативи чисельності робітників, зайнятих обслуговуванням громадських будинків". Зазначені тут норми обслуговування встановлено на основі міжгалузевих нормативів часу на прибирання службових і культурно-побутових приміщень з урахуванням переліку робіт і періодичності їх виконання.

Згідно з цими нормами, прибиральник службових приміщень виконує сухе і вологе підмітання і миє підлогу. Також протирає (миє) стіни, віконні рами і шибки та виконує інші роботи, перелік яких обговорюється при прийнятті на роботу.

Норми обслуговування на зміну (йдеться про квадратні метри) залежить від коефіцієнта заставленості приміщення. Коефіцієнт заставленості це відношення площі у квадратних метрах, що займають предмети, розміщені в приміщеннях певного призначення, до всієї площі цього приміщення й типу приміщення.

Так, норма обслуговування на прибиральника службових приміщень на зміну за коефіцієнта заставленості до 0,2 становить 560 м. кв., від 0,21 до 0,40 - 480 м. кв., від 0,41 до 0,60 - 400 м. кв., понад 0,60 - 320 м кв. Норма обслуговування вестибюлів, коридорів за коефіцієнта заставленості до 0,20 становить 1110 м. кв, а від 0,21 до 0,40 - 960 м. кв. Норма обслуговування сходів за коефіцієнта заставленості до 0,20 становить 730 м. кв. Норма обслуговування туалету жіночого на зміну становить 200 м. кв., а чоловічого - 185 м. кв., душової кімнати - 300м.кв. Під час розрахунку норм обслуговування туалетів беруть таку кількість санітарно - технічного обладнання: для жіночих туалетів - три унітази і дві раковини, для чоловічих туалетів - три унітази, три пісюари і дві раковини. У разі збільшення кількості обладнання на одне найменування норма обслуговування множиться на коефіцієнт 0,98; у разі зменшення кількості обладнання на одне найменування норма обслуговування множиться на коефіцієнт 1,02.

Тут не враховано роботи з очищення килимів, килимових доріжок та м’яких меблів, оскільки періодичність їх прибирання встановлюється на місцях у відповідності до місцевих організаційно-технічних умов. Для прибирання за допомогою порохотяга діють такі норми часу: один квадратний метр килима чи доріжки — 0,36 хвилини, на одне м’яке крісло — 0,68 та на м’який диван — 0,75 хвилини. На основі цих норм часу та з врахуванням періодичності, що встановлюється на місцях, визначаються й витрати часу на зазначені роботи, а відповідно - норми обслуговування.

---

Дата створення:24/02/2010 × 17:35Дата оновлення:10/04/2010 × 11:45

В ДЗ «НПБУ» книга Іванченка Ю. Павутиння лиха: Терор і наркотики отримала індекси ББК: Х 308.111 та Х 308.201.9.

---

Дата створення:25/02/2009 × 15:40Дата оновлення:22/02/2011 × 17:58

Фен-Шуй – давнє китайське мистецтво та наука про життя в гармонії людини із собою та навколишнім світом. Література з Фен-Шуй систематизується у розділі „Містика” під індексом ББК 86.42. Можливе додаткове відображення у розділі „Психологія”, „Естетика” тощо, залежно від спрямування „енергетичних потоків” для досягнення певних цілей в окремих видах життєдіяльності.
Конкретна книга матиме індекс ББК 86.42 + 87.8.

---

Дата створення:09/12/2009 × 10:48Дата оновлення:09/12/2009 × 10:48

Відповідь : Рекомендуємо дотримуватись Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ (Затверджено наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України №142/181від 10.08.2001р.).

В ній чітко визначені причини списання (п. 11): "Дозвіл на списання матеіральних ціннсотей як таких, що не придатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача).
У п. 12 вказані розмір можливого списання матеріальних цінностей, відсутність яких виявлена в результаті інвентаризації як недостача.

Таким чином кожен акт оформлюється за типовою формою ОЗ-5 (бюджет) як комплект за однією з причин списання на 2 500 грн. або більшу суму (залежно від підпорядкування).

Згідно останньої Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (Затверджено наказом МКіТ України № 22 від 03.04.2007) з'явилася ще одна причина списання документів – «втрачені читачами», проте зникла причина «виявлена в результаті інвентаризації як недостача». Вирішуйте, що Вам вигідніше показувати перевіряючим органам.

---

Дата створення:28/10/2008 × 11:20Дата оновлення:28/10/2008 × 11:20

Згідно повідомлення від 27.07. 2008 ( див. http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/115216;jsessionid) Міністерство культури і туризму України проінформувало, що наказів стосовно вилучення комуністичної літератури з фондів бібліотек не видавало.

Проте нагадуємо, що процес вивчення використання фондів публічних бібліотек передбачає постійну кропітку роботу фахівців. При цьому слід брати до уваги ефективність використання літератури (особливо у відкритому доступі), яка визначається за записами у книжкових формулярах, вивчення читацьких запитів, ступінь зношеності та економічної доцільності проведення палітурних робіт. Далі слід користуватись «Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ».

Якщо бібліотека постійно працювала з книжковим фондом, то вважаємо, що ідеологічна література з радянських часів за 17 років Незалежності України вже списана, як така, що втратила актуальність і не користувалась попитом читачів.

---

Дата створення:31/10/2008 × 14:18Дата оновлення:31/10/2008 × 14:18

Поповнення фондів бібліотек здійснюється не лише за рахунок місцевого бюджету, але й платних послуг, дарунків користувачів та спонсорів, літератури взамін загубленої тощо. Документи, що надходять до бібліотеки, приймаються згідно акту, здійснюється їх сумарний та індивідуальний облік.

При списанні документів слід користуватись інструкціями:
«Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів» (Затв. наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 2.12.1997 р. № 125/70),
«Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ» (Затв. наказом Держказначейства України та Мінекономіки України № 142/181 від 10.08.2001 р. )
В цих документах відсутній поділ за видами фінансування, тому і акт на списання має бути один. Тим більше, що за нашими обліковими документами навряд чи можна виявити при списанні джерела їх фінансування.

---

Дата створення:22/08/2008 × 13:22Дата оновлення:22/02/2011 × 17:55

Типового документа не існує. При необхідності, такий документ розробляється бібліотекою самостійно.

Згідно з “Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ” (затверджено наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України № 142/181від 10.08.2001), література списується за причиною вибуття, а не за галузями знань.

---

Дата створення:22/08/2008 × 13:23Дата оновлення:22/08/2008 × 13:23

Відповідь: Списання літератури здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ (№ 142/181 від 10.08.2001).

В Типовій інструкції не вказана кількість примірників, що може входити до одного Акту про списання. Значення має тільки розмір суми в грн. та за рахунок якого бюджету (державного, місцевого) утримується бібліотека, в залежності від цього дозвіл дає або керівник установи, або установа вищого рівня.

П 11 (Типової інструкції). Дозвіл на списання матеріальних цінностей як таких, що не придатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача), надається в такому порядку:

• а) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету:
  вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 5000 гривень – з дозволу керівника установи;
  вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 5000 гривень до 10 000 гривень – з дозволу установи вищого рівня;
  вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 10 000 гривень – з дозволу центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів;
• б) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів:
  вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 2500 гривень – з дозволу керівника установи;
  вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 2500 гривень до 5000 гривень – з дозволу установи вищого рівня;
  вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 5000 гривень – з дозволу місцевої державної адміністрації або відповідного рішення органів місцевого самоврядування в межах, визначених законом.

---

Дата створення:28/10/2008 × 11:22Дата оновлення:28/10/2008 × 11:22

НПБУ отримала відповідь на лист стосовно надання для фонду Бібліотеки міжнародних стандартів від Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації і якості». В листі повідомляється:

«Всі згадані стандарти є гармонізованими з міжнародними стандартами і прийняті в Україні методом підтвердження, який не передбачає перекладу та видання стандартів. Передбачений лише  друк підтверджувальних повідомлень у офіційному виданні національного органу стандартизації (Інформаційний покажчик «Стандарти»), який національна парламентська бібліотека регулярно отримує.

 Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №1163-р ДП «УкрНДНЦ» визначено таким, що виконує функції національного органу стандартизації.

03.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про стандартизацію», в якому визначено функції та завдання національного органу стандартизації.

У п.2  ст.24 цього закону зазначено: «Видання, відтворення і розповсюдження документів міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації, здійснюються зазначеним органом відповідно до правил таких організацій».

Україна має статус члена в ISO і має право розповсюджувати на своїй території копії міжнародних стандартів згідно з Політикою розповсюдження публікацій ISO та захисту авторського права ISO- ISO POCOSA 2012.

Відповідно до зазначеного документу здійснюється захист офіційних копій стандартів ISO, а також формується ціна на міжнародні стандарти – ISO визначає рекомендовану ціну та відсоток ліцензійних відрахувань (роялті) п.6b ISO POCOSA 2012.

Національні стандарти, гармонізовані з міжнародними і прийняті в Україні методом підтвердження теж захищені авторським правом ISO і теж розповсюджуються за рекомендованими цінами ISO з обов’язковою сплатою ліцензійних відрахувань (п.7.2 с ISO POCOSA 2012).

У п.3.1 ISO POCOSA 2012 визначено, що публікації ISO та національні прийняття або їх частини, повинні бути недоступними для третіх сторін безкоштовно, тільки у разі однозначного дозволу Ради ISO або з метою подальшого розроблення національних стандартів.

Дана норма не стосується національних стандартів, гармонізованих з міжнародними і прийнятими в Україні методами перекладу або передруку.

Враховуючи викладене, за нагальної потреби, пропонуємо придбати ДСТУ ISO 2789:2016, ДСТУ ISO 16439:2016 та ДСТУ ISO 1162062016 на загальних підставах.

З повагою

В.о. генерального директора                           Д.В. Сазонов

---

Дата створення:02/12/2016 × 10:00Дата оновлення:02/12/2016 × 10:00

Відповідь:
1. В умовах децентралізації перебуває у сфері управління відділу культури райдержадміністрації та безпосередньо йому підпорядковується. Обсяг повноважень відділу культури визначається Законами України "Про місцеве самоврядування", "про місцеві державні адміністрації", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", рішенням сесії районної ради, яким рада делегувала повноваження адміністрації у сфері управління комунальними закладами; положенням про відділ культури, затвердженим головою РДА; Положенням (статутом) районної бібліотеки.

2. Сільські бібліотеки підпорядковуються сільським радам, а відділ культури не має права здійснювати функції щодо управління ними. Але відділ культури контролює виконання виконкомами сільрад повноважень у сфері державної влади, делегованих радам райдержадміністрацією. У цьому випадку див. Закони України "Про місцеві самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації", "Про бібліотеки своїх повноважень сільським радам".

---

Дата створення:25/02/2009 × 15:49Дата оновлення:25/02/2009 × 15:50

Відповідь: Сьогодні це питання знаходиться у повноваженні місцевої громади. Саме населення має вирішити чи потрібна селу бібліотека, яка має забезпечити конституційні права людини. Ряд статей Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (№ 280/97-ВР від 21.05.1997 р) підтверджують повноваження місцевих рад у вирішенні цих питань.

Крім того, необхідно враховувати основні положення Закону України Про прожитковий мінімум (№ 966-XIV від 15.07.1999 р.) ст.3 якого гарантує „задоволення мінімальної потреби громадян у ... закладами культури...”

Рішення може також враховувати Постанову Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 510 „Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні». Відповідно до п.1. цієї постанови „У населених пунктах з кількістю жителів від 500 чоловік до 3 тис. чоловік повинна діяти як мінімум одна загальнодоступна бібліотека на території сільської (селищної) ради; у населених пунктах з числом жителів понад 3 тис. чоловік - одна бібліотека на 3 - 5 тис. чоловік”.

Порядок створення, реорганізації та ліквідації бібліотек визначають статті 12, 13, 14, 15 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (№1561-III від16 березня 2000 року).

---

Дата створення:28/10/2008 × 11:31Дата оновлення:28/10/2008 × 11:31

Відповідь: Традиційно термін зберігання періодичних видань у 5 років регламентувався «Реєстраційною журнальною карткою», яка одночасно була і формою індивідуального обліку цих видань. Далі терміни зберігання документів визначала кожна бібліотека самостійно, виходячи з власних можливостей утримання, технічних умов зберігання, виконання краєзнавчих функцій. Це було рішення або Ради при директорові, або методичне.
Проте, сьогодні терміни зберігання регламентуються КЕКом (кодом економічної класифікації: за яким кодом придбана періодика – 1131(короткотривале зберігання), чи 2110 (довготривале, аналогічне обліку книжкового фонду).

---

Дата створення:25/02/2009 × 15:57Дата оновлення:25/02/2009 × 15:57

Відповідь: Кількість штату бібліотеки залежить від навантаження на працівника.

---

Дата створення:05/06/2009 × 23:24Дата оновлення:05/06/2009 × 23:28

Відповідь: Існують «Типові норми часу та норми обслуговування для робітників виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду», затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 4 серпня 1997 р. N 59.

---

Дата створення:25/02/2009 × 16:25Дата оновлення:05/06/2009 × 23:54

Так, може. Відповідно до Кваліфікаційних вимог завідувач бібліотеки-філіалу централізованої бібліотечної системи повинен мати „Повну або базову вищу освіту відповідного напряму підготовки (спеціаліст, бакалавр або молодший спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Для спеціаліста - без вимог до стажу роботи; для бакалавра або молодшого спеціаліста стаж бібліотечної роботи не менше 1 року (у сільській місцевості без вимог до стажу роботи)” (Див. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 81. Культура і мистецтво/ Міністерство культури і мистецтв України; Міністерство праці і соціальної політики України. – Краматорськ, 2001).

---

Дата створення:05/06/2009 × 23:21Дата оновлення:05/06/2009 × 23:28

Так, можуть, відповідно до наказу МКіТ України № 745 від 18.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» (із змінами, внесеними згідно з наказами МКіТ).

---

Дата створення:05/06/2009 × 23:23Дата оновлення:05/06/2009 × 23:28

Дане питання законодавчо не врегульоване, тому виноситься на розгляд або директора ЦБС, або вищестоящої установи. А єдиним офіційним документом залишаються „Временные типовые штаты централизованных библиотечных систем Министерства культуры СССР», затверджені 29.01 1979р.

Для визначення штату бібліотеки необхідно мати відповідні показники навантаження на одного бібліотечного працівника, які однакові для всіх, у т.ч. і для завідувача філії. Важливо і до якої групи по оплаті праці відноситься бібліотека.

---

Дата створення:05/06/2009 × 23:20Дата оновлення:05/06/2009 × 23:28