Бібліотечному фахівцю

Два дні Всеукраїнського тренінгу «Формування національної свідомості: роль бібліотеки в патріотичному вихованні громади» стали простором обміну досвідом, ідеями та практиками підтримки дітей і громади через культуру, книгу та пам’ять. 🔹 Ознайомилися з проєктами Національна бібліотека України для дітей щодо використання історичних матеріалів із достовірних джерел у роботі з читачами. 🔹 Вразила співпраця Музею війни, яка спрямована на підтримку дітей у переживанні та осмисленні досвіду війни. Про це розповіла Анна Домбровська. 🔹 Соціологічний аспект формування української національної та громадянської ідентичності дітей через бібліотеку висвітлила Ольга Петренко. 🔹 Про створення безпечного середовища та співпрацю бібліотек з організацією "ПЛАСТ" розповіла Анастасія Поліщук. 🔹 Питання національної ідентичності, історичної пам’яті, сучасних форм бібліотечних заходів і проєктів від Український інститут національної пам'яті представила Олена Охрімчук. 🔹 Про важливість бібліотеки у формуванні усвідомлення себе як українця акцентував увагу психолог і письменник Олександр Бабінський.

У краєзнавчому музеї у Рівному стартував новий проєкт - «Історія одного експоната», який розпочинається з розповіді про бібліотеку князів Любомирських.

Історія розповідатиме про те, хто і що читав у князівських родинах, які книги були популярними, за якими принципами формувалася бібліотека.

«Історія одного експоната» проходитиме раз на тиждень.

Олександра Ковальчук стане виконавчою директоркою Українського фонду культурної спадщини (УФКС).

Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна у Фейсбуці.

"Посилюємо Український фонд культурної спадщини (УФКС) — Олександра Ковальчук стане виконавчою директоркою фонду. Вона очолить Генеральний секретаріат Фонду та координуватиме роботу у співпраці з українськими й міжнародними партнерами. УКФС переходить до операційної роботи та запуску перших програм із захисту й збереження української культурної спадщини", - йдеться у повідомленні.

За її словами, серед пріоритетів — стабілізація пошкоджених Росією пам’яток, підтримка музеїв і фахівців, захист евакуйованих колекцій та документування культурної спадщини, яка перебуває під загрозою.

Олександра Ковальчук має понад 10 років досвіду у сфері музейного менеджменту, культурної політики та міжнародного партнерства. Вона долучилася до трансформації Одеського національного художнього музею, а після початку повномасштабної війни очолила ГО Museum for Change. яка підтримала понад 200 музеїв по всій Україні.

Український фонд культурної спадщини працюватиме за кордоном, але спрямовуватиме кошти, залучені від партнерів, на відбудову української культурної спадщини.

🔉До уваги усіх, хто організовує заходи та програми з промоції читання в Україні! Вже найближчим часом Український інститут книги оголосить проведення другого у цьому році конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію та проведення заходів з промоції читання.

Нагадаємо, що переможці отримають грошову підтримку з державного бюджету. Це вже другий конкурс, що відбувається цього року. За результатами першого конкурсу переможцями стали 17 проєктів, які нині реалізують їхні організатори в різних містах України.

Форми заходів, які можна подавати на конкурс, найрізноманітніші: це може бути фестиваль, виставка, ярмарок, семінар, конференція, конкурс, тематична акція тощо.

Український інститут книги здійснює оплату за реалізовані проєкти за результатами їх виконання відповідно до умов договору, укладеного з виконавцем проєкту.

Станом на початок травня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури.

Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 161 мають статус національного значення, 1460 — місцевого, 162 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 46 пам’яток культурної спадщини.

Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 353, Херсонській — 303, Одеській — 202, Донецькій — 225, Київській області та м. Києві — 173.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2540 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.

Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 1252;

бібліотеки – 879;

заклади мистецької освіти – 191;

музеї та галереї – 141;

театри, кінотеатри та філармонії – 52;

парки, зоопарки – 11;

заповідники – 9;

цирки – 4;

кіностудія у м. Києві.

Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (39 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Громадська організація «Форум видавців» обрала новою директоркою продюсерку та медіаменеджерку Ольгу Мовчан і створила Стратегічну раду на чолі з Остапом Сливинським.

Мовчан має понад 15 років досвіду в культурному та медійному секторах. Упродовж останнього року вона працювала керівницею проєктів «Форуму видавців», зокрема у 2025 році очолила книжковий ярмарок, який зібрав понад 100 видавництв та 14 тисяч відвідувачів.

Серед її попередніх проєктів — документальний цикл «Ліки від амнезії» з Вахтангом Кіпіані, серія фільмів про спротив окупації та проєкт для Радіо Культура «Культура безсмертя: пам’ять у часі війни».

«Форум — це інституція, яка навчилася бути стійкою в найтемніші часи. Моє завдання сьогодні — поєднати цей унікальний досвід із новими форматами та стратегічним баченням, оновити процеси і підходи та зберегти цінності Форуму», — прокоментувала призначення Мовчан.

Організації, які продають авторство в наукових публікаціях, скоординовані мережі дослідників, які систематично цитують одне одного для штучного підвищення наукових показників та втручання урядів у наукові дослідження стали системною загрозою науковій доброчесності. До таких висновків дійшов рух Forensic Scientometrics (FoSci).

56-сторінковий звіт підготували 17 експертів з академічного середовища, видавництва та незалежного розслідування — і це перше таке дослідження за два роки існування руху. Документ представили на 9-й Всесвітній конференції з доброчесності досліджень (WCRI) у Ванкувері.

«Читомо» запустило сторінку підтримки з детальною інструкцією, як можна долучитися до Клубу і які бонуси за це передбачені.

Відтепер охочі підтримати медіа можуть обрати зручний для них рівень підписки, кожен із яких пов’язаний із найвпливовішими постатями українського культурного меценатства: Михайлом Старицьким, вихідцем із родини дрібних поміщиків, письменником і культурним діячем, що пожертвував своїм статком на потреби українського театру, Євгеном Чикаленком, громадським діячем, меценатом українського книговидання, преси, освіти й науки та Галшкою Гулевичівною, представницею давнього шляхетського роду, що фундувала духовно-освітні ініціативи.

Мета кампанії – залучити 1000 доброчинців до кінця цього року. Це дасть змогу забезпечити сталість роботи редакції й диверсифікувати доходи. Підписників «Читомо» чекають різні бонуси й подарунки.

Програма охоплює 240 подій — дискусії, лекції, читання, воркшопи, зустрічі з авторами, музичні та перформативні події. До участі у фестивалі долучаться понад 150 учасників ярмарку. Фокус-тема — «Нести свою свободу».

На книжковому ярмарку будуть представлені великі та малі видавництва, книгарня book.ua, партнерські стенди, а також військові та волонтерські ініціативи. Мистецький складник фестивалю представлений 15 виставковими проєктами.

Цьогоріч вперше на фестивалі відбудуться Фестиваль перших п’єс та спеціальна програма Театру ветеранів. Також повертається Програма письменника під кураторством поета, прозаїка і військовослужбовця ЗСУ Андрія Любки — куратор запрошує поміркувати про наших сусідів. Основну програму, Професійну програму та Дитячу програму («Сміливість першої спроби») теж представили окремими кураторськими лініями. Серед учасників — Нобелівська лауреатка Ольга Токарчук, з якою Андрій Любка проведе публічну розмову на головній сцені, та британський журналіст і дослідник пропаганди Пітер Померанцев, який візьме участь у дискусії фокус-теми «Туман війни: де закінчується правда і починається контроль».

Одночасно з програмою стартував продаж квитків. Повний квиток коштує 300 грн, пільговий — 150 грн, сімейний та абонемент на всі дні — по 700 грн. Безкоштовний вхід передбачено для дітей до 12 років, військовослужбовців, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю.

Повну програму можна переглянути за посиланням: https://book.artarsenal.in.ua/podii-2026/

Фестиваль відбудеться з 28 по 31 травня у Мистецькому арсеналі. Восьмеро учасників з Чехії, Швеції, Німеччини, Італії, Литви та Грузії візьмуть участь у Book Arsenal Fellowship Program 2026 — і вперше серед країн-учасниць програми з’явилися Єгипет і Перу. Окремо на самостійних умовах доєднається представник видавництва Slowork Publishing Pei-Shan Huang із Тайвані.

Департамент культури Вінницької міської ради повідомляє, що цьогоріч VinBookFest пройде під гаслом "Історії, які єднають покоління". Насичена програма передбачає понад 50 заходів за участю близько 80 авторів і 20 українських видавництв.

Центральною локацією фестивалю стане новий сучасний павільйон "VinBookHall - територія книги", де буде представлено книжкову продукцію найбільших українських видавництв.

Окремо працюватиме "Алея авторів" – наметове містечко сучасних письменників, де відвідувачі зможуть поспілкуватися з авторами особисто.

Серед учасників літературної події – письменники Василь Шкляр, Марія Матіос, Сергій Пономаренко, Віталій Запека, Дмитро Чекалкін, Люко Дашвар, Світлана Талан, Брат Капранов, Міла Іванцова, Василь Добрянський, Володимир Шовкошитний, Людмила Охріменко, Наталія Гурницька, Василь Піддубний, Любов Долик, Олександр Хоменко, Надія Синьовська, Микола Ніколаєв, Олег Гавріш, Ігор Захаренко, Оксана Чорна, команда "Бандерас", Руслан та Людмила Горові, Сашко Дерманський, Дара Корній, Ірен Роздобудько, Віталія Савченко, Надія Руда та інші.

Матиме продовження й благодійна акція "Подаруй книгу воїну", яка проводиться четвертий рік поспіль. Учасники та відвідувачі фестивалю об’єднуються, щоб передати україномовні книги нашим захисникам і захисницям, які проходять лікування та реабілітацію у медичних закладах міста.

Турівське Євангеліє — один із найцінніших зразків середньовічної української писемності, що засвідчує існування київської книжкової школи часів Русі-України. Оригінал рукопису зберігається у Бібліотеці імені Врублевських Академії наук Литви (F19-1).

16 травня у Національному музеї історії України відбудеться знакова подія — повернення до столиці факсимільного видання Турівського Євангелія XI століття. Це унікальний рукопис, що засвідчує існування потужної київської книжкової школи часів Русі-України.

Факсимільна копія книги стала 12-м виданням у межах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», започаткованого видавництвом «Горобець» у 2009 році. Мета проєкту — зробити доступними для українських дослідників і широкої аудиторії рукописні пам’ятки, що нині перебувають у бібліотеках та музеях інших країн.

Подія відбудеться 16 травня 2026 року о 13:00 у Національному музеї історії України, вулиця Володимирська, 2. Вхід: вільний за умови попередньої реєстрації.

16-17 травня Британська бібліотека в Лондоні втретє прийматиме Фестиваль європейських письменників. Подію організовує EUNIC, мережа культурних інституцій країн ЄС, у партнерстві з Європейською літературною мережею та Британською бібліотекою.

Цьогоріч у заходах фестивалю візьмуть участь письменники з 26 країн. Україну представить письменник і військовослужбовець Артем Чапай. Разом із кіпріотською романісткою Крісті Лефтері та португальським письменником Гонсалу Таварішем він візьме участь в розмові під назвою “В дорозі”, що охопить теми сучасної російсько-української, Другої світової війни, а також тему біженства.

Крім того 18 травня Чапай представить в Лондоні англійський переклад своєї книги “Вивітрювання”. Над перекладом працювала Дейзі Ґіббонз.

В Україні запустили видавництво Korali Books, що є частиною видавничої корпорації «Ранок».

Korali Books описує себе як перший на українському ринку книжковий бренд, який повністю зосереджений на жіночій аудиторії та будує культуру читання для душі. Місію бренду команда формулює так: «Щоб кожна жінка мала під рукою книгу як план втечі для душі – і жіноче коло з компаньйонок для авантюри».

Міністерство культури України разом з Українським інститутом книги підсумувало результати програми державної допомоги 18-річним громадянам України на придбання книжок станом на 1 квітня 2026 року.

На сьогодні державною програмою єКнига вже скористалися 279 255 українців, а загальна сума виплат перевищила 256 млн грн. Лише за 1 квартал 2026 року придбали 63 931 книжок.

За час дії програми українці придбали 498 742 книг, у середньому купували 1 103 книги щодня.

Найактивніше книжки купували у Києві, а також у Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Полтавській областях. Гендерний розподіл отримувачів: 60, 74% — жінки, 39,26% — чоловіки.

Більшість користувачів віддають перевагу онлайн-покупкам — на інтернет-книгарні припадає 56% усіх придбань. Ще 44% книжок купували у стаціонарних книгарнях по всій Україні.

Серед книжок, які українці найчастіше обирали у 2026 році:

«Гра в кота і мишу. Книга 1: Переслідування Аделіни» — Х. Д. Карлтон;

«Тією горою є ви» — Бріанна Вест;

«Стіни в моїй голові» — Володимир Станчишин;

«Людина в пошуках справжнього сенсу» — Віктор Франкл;

«Гра в кота і мишу. Книга 2: Полювання на Аделіну» — Х. Д. Карлтон; «Хірург. Книга 1» — Тесс Ґеррітсен;

«Якби він був зі мною» — Лора Новлін;

«Атомні звички» — Джеймс Клір;

«Іди туди, де страшно» — Джим Ловлесс;

«Тисяча пам’ятних поцілунків» — Тіллі Коул.

За кількістю проданих примірників найпопулярнішими авторами стали Х. Д. Карлтон, Коллін Гувер, Пенелопа Дуглас, Тесс Ґеррітсен та Бріанна Вест.

Серед українських авторів найбільший попит мали книги Сергія Жадана, Ліни Костенко, Макса Кідрука, Ілларіона Павлюка та Андрія Кокотюхи.

Нагадаємо, єКнига — державна програма для молоді, якій цього року виповнилося 18 років або виповниться у наступні роки. Отримати допомогу можна упродовж року після досягнення повноліття. Участь у програмі можуть взяти громадяни України з верифікованим паспортом (ID-картка або закордонний паспорт) та податковим номером у застосунку Дія.

Кошти за програмою можна витратити на паперові, електронні та аудіокниги українською мовою у книгарнях та онлайн-магазинах, які долучилися до програми.

Проєкт реалізується Міністерством культури та стратегічних комунікацій України спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Українським інститутом книги за сприяння «Проєкту підтримки Дія», який Програма розвитку ООН в Україні втілює за фінансування Уряду Швеції.

На платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного «Тигролови».

Гру створили розробник Віталій Чиж і студія Brenntkopf Development.

За жанром The Hollow поєднує елементи шутера, виживання, дослідження й горору. Гравець має протистояти ворожим угрупованням і незрозумілим сутностям, досліджувати ізольований простір табору та поступово розкривати історію цього світу.

Розробник описує гру як політизовану історію про Україну, тоталітаризм, колоніальне насильство й боротьбу за свободу. Водночас за механіками The Hollow наслідує шутери середини 2000-х: серед референсів до неї згадують Xenus, перший Far Cry і ранні збірки S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost.

З нагоди релізу гру продавали зі знижкою 15% — за 212 гривень; стандартна ціна у Steam становить 250 гривень.

З 8 до 11 травня 2025 року в Івано-Франківськ триває книжковий фестиваль Слово. У межах заходу відвідувачі можуть побувати на книжковому ярмарку, презентаціях літературних новинок, зустрічах із письменниками та критиками, а також взяти участь у майстер-класах і дискусіях.

Фестиваль організовано з нагоди відзначення Дня міста. Урочисте відкриття відбулося за участі оркестру Центру військово-музичного мистецтва ВМС, який виконав гімн на слова організатора фестивалю Владислав Сукенник.

За словами Владислава Сукенника, упродовж чотирьох днів заплановано понад 40 подій — зустрічі з авторами, презентації книжок, панельні дискусії та творчі обговорення. Серед гостей фестивалю — Василь Шкляр, Віталій Капранов, Василь Добрянський та Петро Корпанюк.

У фестивальних наметах представлені 23 українські видавництва, які пропонують читачам літературу різних жанрів. Особливістю цьогорічного фестивалю стало те, що всі книги представлені виключно українською мовою.

Книжковий фестиваль «Слово» вперше відбувся у 2018 році. Після перерви, спричиненої пандемією COVID-19 та повномасштабною війною, захід відновили, і нині він став важливою культурною платформою для популяризації читання, підтримки української літератури та розвитку культурного середовища міста.

Найбільші світові видавництва Elsevier, Cengage, Hachette, Macmillan та McGraw Hill подали позов проти Meta через використання книжок і наукових матеріалів для навчання моделей штучного інтелекту Llama, повідомляє Reuters.

До позову також долучився американський письменник Скотт Туроу. Позивачі стверджують, що Meta використовувала піратські бібліотеки та "тіньові архіви" на кшталт LibGen для завантаження книжок, наукових статей і навчальних матеріалів без ліцензій чи компенсацій авторам.

У позові зазначається, що серед використаних творів були підручники, наукові статті та популярні романи, зокрема "The Fifth Season" письменниці Нора К. Джемісін та "The Wild Robot" автора Пітер Браун.

Представники Meta заявили, що компанія "агресивно захищатиметься" в суді та наполягають, що використання авторських матеріалів для навчання штучного інтелекту може підпадати під принцип fair use ("добросовісного використання").

Медіа зазначають, що цей позов може стати одним із ключових судових процесів, який визначить межі використання авторського контенту для навчання систем штучного інтелекту.

Українська поетеса та письменниця Ліна Костенко презентувала нову поетичну збірку «Вітер із Марса», що вийшла у видавництві А-ба-ба-га-ла-ма-га.

До збірки увійшли тексти, написані протягом понад трьох десятиліть — від циклу «Коротко — як діагноз» 1993 року до нових поезій, датованих 2026 роком. Частина творів уже знайома читачам, частину опублікували вперше.

У поезіях авторка порушує теми війни, трансформації українського суспільства, ролі військових, а також розмірковує над сучасними викликами, зокрема розвитком штучного інтелекту.

Презентація відбулася 5 травня у закритому форматі. Модератором заходу став директор видавництва Іван Малкович. Серед гостей була донька письменниці Оксана Пахльовська — професорка Римського університету «Ла Сап’єнца».

За інформацією видання, збірка вже стала бестселером: перший наклад у 10 тис. примірників повністю розкупили за передзамовленням ще до старту продажів. У видавництві готують додатковий тираж у 8 тис. примірників. Роман Записки українського самашедшого авторства Ліна Костенко раніше вийшов накладом близько 234 тис. примірників, а збірка Ліна Костенко: Триста поезій - понад 300 тис. примірників.

Кількість назв книжок на українському ринку зростає, водночас середні наклади зменшуються, свідчать результати дослідження книжкового ринку за 2025 рік.

«Близько половини українських видавців демонструють зростання, тоді як галузь у цілому перебуває у стані стагнації», — зазначається у дослідженні.

Докладніше тут:

https://interfax.com.ua/news/culture/1165107.html