Бібліотечному фахівцю

Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію розвитку культури України до 2030 року та план заходів з її реалізації.

«У Стратегії є три основні задачі: зберегти, розвинути і поширити. Перша задача - збереження культурної спадщини. Ми особливо відчули нагальність цієї задачі в умовах послідовних дій зі знищення агресором нашої ідентичності. Друге - це розвиток культури, що вимагатиме зміцнення системи підготовки кваліфікованих кадрів: реставраторів, музейників, бібліотекарів, і, звісно, потужних управлінців. І нарешті третє - донести до світу усвідомлення тисячолітньої історії України та її культури як невіддільної частини», - зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

Зазначається, що разом зі Стратегією затверджено операційний план її реалізації на 2025–2027 роки.

Мета Стратегії полягає в утвердженні культури як базису національної ідентичності, потужного чинника соціальної згуртованості, розвитку людського капіталу та впізнаваності України у світі.

Своєю чергою, це визначатиме стратегічну візію подальшого розвитку української культури, яка базується на чотирьох ключових цілях: зміцнення людського капіталу через культурні практики; захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей; підвищення стійкості культури як суспільної системи; інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів.

Розробка Стратегії базувалася на положеннях Закону України «Про культуру» та є частиною виконання міжнародних зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з ЄС та Ukraine Facility Plan.

Першою лауреаткою щорічної літературної премії РІДхраму стала відома київська поетеса Світлана Короненко (поетичні книжки «Дебора», «Містерії», «Поезії»).

Лауреатка розпорядилася витратити присуджену їй премію на видавництво книжок.

«На кошти премії у видавництві «Ярославів Вал» буде надруковано книги Михайла Слабошпицького «Українські меценати» і мого авторства «Біблія борщу». Обидві книги вийдуть як доповнені видання», - повідомила Короненко.

Директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко вважає унікальною поезію Світлани Короненко, і присудження їй премії – заслуженим.

Щорічну літературну премію РІДхраму за найкращу поетичну книжку засновано у 2025 році, її вручатимуть 21 лютого – у Міжнародний день рідної мови. Фундатором премії є Ігор Дідковський – філософ, меценат, науковець, поет. Розмір премії щорічно визначатиме фундатор. Цьогоріч вона становить 500 000 гривень.

УІК презентував звіт про опитування територіальних громад: закупівлі книжок для місцевих бібліотек у 2024 році та плани на 2025 рік.

У лютому 2025 року Український інститут книги надіслав до кожної територіальної громади запит про здійснені ними закупівлі для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек за 2024 рік, а також заплановані закупівлі на 2025 рік. Загалом було розіслано 1258 листів до громад, де немає бойових дій. Ми отримали 942 відповіді, які представляють ¾ усіх громад.

📊За результатами опитування, можна зробити короткий висновок, що ситуація прикра й погіршується, адже у 2024 році більшість громад не виділяли кошти на бібліотечні закупівлі: таких було 57,86% проти 42,14%, які закупили книжок. У 2023 році було 56,29% проти 43,70%. Детальну статистику УІК презентував на круглому столі «Бібліотека для подолання суспільних викликів у громадах» 25 березня.

🔗Звіт про опитування доступний за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/18ws7Wg6DNmBTM8P9c8j-vT9lOMtuxY0l

До реалізації плану залучені 25 органів державної влади, включно з Мінцифрою. Мета — зробити послуги максимально доступними для кожного українця: без паперів, черг та бюрократії.

У планах цифровізувати послуги в понад 30 сферах: освіта, охорона здоров’я, соцзахист ветеранів, військові сервіси, будівництво, митниця тощо. Серед них — державна реєстрація розірвання шлюбу та смерті й дистанційне складання теоретичного іспиту для водіїв.

У 2024 році 742 видавництва надіслали обов’язкові примірники своїх видань до Книжкової палати України. Про це повідомила Книжкова палата України у відповідь на інформаційний запит Читомо.

Серед усіх видавництв, що надіслали примірники, 646 прозвітували про випуск книжок. Таким чином, прозвітували за 87,1% від загальної кількості книжок, виданих у 2024.

Серед видавництв, які випустили найбільшу кількість книжок:

- Видавництво Старого Лева (Львів) – 479 назв із тиражем 1 млн 267 тис примірників.

- Навчальна книга – Богдан» (Тернопіль) – 455 назв із накладом 1 млн 164 тис. примірників.

- Vivat (Харків) – 380 назв із загальним тиражем 1 млн 619 тис. примірників.

Як повідомлялося, Книжкова палата імені Івана Федорова запропонувала зменшити для видавців кількість обов’язкових безплатних примірників видань, які вони мають надсилати до установи для звітування.

Детальніше тут: https://chytomo.com/iaki-20-ukrainskykh-vydavnytstv-vypustyly-najbilshe-knyzhok-u-2024-rotsi/

21 березня у межах свого візиту до України президент Чеської Республіки Петр Павел відвідав Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого. Участь у події взяла заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

У межах партнерства з Чехією реалізується проєкт на підтримку української культури «Ковчег» (Ark project). Він спрямований на збереження культурної спадщини за допомогою реставрації та цифровізації. Перший етап цього проєкту вже реалізований — у бібліотеці працює мобільна лабораторія, реставраційні та цифрові станції для роботи з документами та старовинними виданнями.

«Проєкти «Ковчег» (ARK) — це більше, ніж мобільні станції порятунку. Це — прояв глибокого розуміння ролі культури в часи війни. У ті моменти, коли ворожі ракети цілять у музеї, бібліотеки та архіви, наші партнери з Чехії допомагають не лише зберігати, а й відновлювати та оцифровувати те, що становить основу української ідентичності», — зазначила Анастасія Бондар.

До Національного тижня читання поезії, який цьогоріч відбудеться з 17 по 23 березня, вірші маловідомих поетів Розстріляного відродження в межах проєкту #нечитані_вірші, який реалізується Благодійним фондом “МХП-Громаді”, з’явилися на платформі MEGOGO.

#нечитані_вірші – ініціатива Благодійного фонду “МХП-Громаді”, яка втілюється спільно з виданням “Українська правда”. У межах проєкту вдалося повернути голос несправедливо забутих митців та мисткинь 1930-х років: Майка Йогансена, Лади Могилянської, Амді Гірайбая, Леоніда Чернова та інших. Для цього відомі письменники, музиканти, актори, волонтери (Сергій Жадан, Даша Трегубова, Андрій Ісаєнко, Тата Кеплер, Севгіль Мусаєва) начитали їхні вірші, а команда проєкту оформила аудіозаписи в подкасти. Вони доступні на платформах YouTube, Spotify, Apple Podcast, а відтепер і на MEGOGO .

Харківську друкарню «Фактор-Друк», що постраждала внаслідок ракетного удару у травні 2024 року, повністю відновили.

«Друкарню Фактор-Друк відновлено. Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі», — написала Свириденко, міністерка економіки.

"Підприємство вдалось відновити завдяки допомозі фонду американського мільярдера Говарда Баффета: «для України велике благословення мати такого друга»,- зазначила міністерка.

Наразі керівництво «Фактор-Друк» не надає коментарі з міркувань безпеки друкарні.

Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) від 10.03.2025 № 17 був затверджений Професійний стандарт «Бібліотекар».

18.03.2025 р. Національним агентством кваліфікацій (НАК) відомості про стандарт були внесені до Реєстру кваліфікацій.

Відповідно до ст. 4-2 Кодексу законів про працю України професійний стандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.

Професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.

Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373.

ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ: https://oth.nlu.org.ua/?p=11012

Письменниця, поетеса-шістдесятниця, дисидентка Ліна Костенко 19 березня відзначає ювілей - 95-й день народження.

"Її називають королевою української поезії ХХ століття...Її поетичними і прозовими рядками читачі висловлюються про безліч тем і речей", - написав Малкович.

Вівіт Королеві!

Львівська обласна бібліотека для дітей започаткувала новий дитячий книжковий клуб "ЛеоЧитанка", розрахований на дітей віком 3-4 роки.

Зустрічі клубу відбуваються у форматі інтерактивного читання, під час якого маленькі учасники знайомляться з цікавими та змістовними книжками. Окрім цього, кожна зустріч включає творчий майстер-клас, на якому діти створюють власних героїв книги.

Особливістю клубу є використання тематичних сенсорних ігор. Зокрема, сенсорна коробка сприяє розвитку дрібної моторики, тактильних відчуттів, просторового мислення, навичок сортування та класифікації, а також координації рухів. Такі ігрові елементи допомагають дітям розвивати фізичні, інтелектуальні, емоційні, соціальні та моральні здібності. Під час останньої зустрічі учасники клубу разом читали книгу "Суперчерв'як" Джулії Дональдсон. Після прочитання діти ліпили власного суперчерв'яка та вирушали з ним у тематичну гру, досліджуючи навколишній світ і взаємодіючи з персонажами книги.

Письменник Андрій Мероник зібрав 1000 позивних бійців, які загинули на фронті. Їх усі додадуть в розділ "Титри" його книжки "Сьома рота: Сміх і сльози".

Книга "Сьома рота: Сміх і сльози" розповідає про солдатське життя під час бойових дій, написана з особистих вражень та досвіду автора.

Мероник хотів закінчити книгу позивними побратимів, які не повернулися з війни. Ідеєю він поділився на сторінці в Instagram: тільки за першу добу вдалося отримати 300 позивних, а також історії від батьків, коханих, друзів.

Книжка вийшла друком у "Видавництві 21". Усі кошти, отримані з продажу книги, передадуть на допомогу Збройним силам України та постраждалим від російської агресії. 13 березня в Instagram письменник зазначив, що таким чином вже вдалося зібрати 2 017 121 гривню.

Організатори Премії книжкових блогерів оприлюднили короткий список книг, які претендують на цьогорічну нагороду. До фінального переліку увійшли найкращі видання, опубліковані в Україні з травня 2024 по березень 2025 року. Переможця чи переможицю визначать шляхом голосування читачів та оголосять на літературному фестивалі "Книжкова країна".

Детальніше про премію тут: https://book.vdng.ua/award

Клуб “Краєзнавець” Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових запросив на урочистості з нагоди вручення літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам. Премія заснована громадським об’єднанням Літературна спілка “Чернігів” і редколегією журналу “Літературний Чернігів” та вручається у бібліотеці з 2002 року.

Лауреатами стали : - поет, перекладач Станіслав Шевченко (Київ) – за поетичну книгу “Голос надії”; - письменниця Любов Борисенко (Коропщина, Чернігівська область) – за книгу прозових творів “Сонячні зайчики”;

- письменниця, краєзнавиця Тетяна Стеценко (Прилуцький район, Чернігівська область) – за книгу-роман “Дяка за любов”;

- критик, літературознавець, есеїст, заслужений працівник культури України Євген Баран (Івано-Франківськ) – за книгу афоризмів і медитацій “З “Книги живих””;

- історик, краєзнавець, громадський діяч Андрій Курданов (Чернігів) – за вагомий внесок у розвиток краєзнавства на Чернігівщині.

В Україні створили аудіоантологію віршів поетів та поеток, яких убила росія «ГолосиНедописані».

Аудіоантологія містить 10 поезій, прочитаних їхніми авторами: Максимом Кривцовим, Олександром Гошиликом, Максимом Ємцем, Іллею Чернілевським, Ігорем Мисяком, Юрієм Руфом, Глібом Баб

ічем, Сергієм Скальдом, Вікторією Амеліною та Надією Агафоновою.

Окрім того, до кожного аудіозапису додали коротку довідку про автора та його творчий доробок.

Ідею реалізував проєкт «Недописані» та книжковий застосунок LitCom у співпраці з Українським інститутом книги та за інформаційної підтримки фестивалю «Земля поетів» у межах національного тижня читання поезії, який триватиме з 17 по 23 березня.

Прослухати поезії можна за посиланням у застосунку LitCom: https://litcom.com/?pageId=channel_detail_screen&channelId=UtXQwCwX10cTHDCXbS40&userId=E0HrFtCQjPgzQO5pwDvnstferkL2

На 92-му році життя відійшов у засвіти Василь Якович Чебаник – видатний художник-графік, каліграф, автор шрифту «Рутенія» та людина, яка повернула українському письму його автентичність.

Все своє життя митець присвятив відродженню української абетки у її справжньому вигляді, до змін та втручань. Його найбільший проєкт – «Графіка української мови» – став справою всього життя. Він створив унікальний український шрифт, що ґрунтується на історичних традиціях рутенської абетки, доводячи, що графіка є важливою частиною національної ідентичності.

«Україна як самостійна держава повинна мати всі атрибути суверенності. Передусім – свою мову, а мова має відображатися у відповідній графічній формі», – наголошував Чебаник. Понад 30 років він працював над поверненням українській абетці її самобутнього вигляду.

За своє життя Василь Якович створив 45 шрифтів, які передають унікальний характер української мови. Його роботи стали символом відродження справжнього українського письма, а його спадщина житиме у словах, книжках і кожній літері, що промовлятиме українською.

Світла пам’ять митцю

Волонтери проєкту "Недописані" ідентифікували 239 діячів і діячок літератури, які були вбиті чи загинули за 11 років російсько-української війни.

Проєкт "Недописані" присвячений діячам і діячкам літературної галузі, чиє життя забрала Росія.

Крім відомих авторів, таких як Гліб Бабич, Вікторія Амеліна, Василь Паламарчук, Володимир Вакуленко, до списку увійшли менш знані письменники, які тільки починали творчий шлях. Також у списку перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі, поширювачі літератури, працівники книжкової фабрики.

Повний список оприлюднений на сторінках проєкту "Недописані" у соцмережах, зокрема у Фейсбуці:https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0vVCmWf2DTtJ7kKrgn8dDFZuTQUbZ43YaAUWierxkP5cVdRbVJDKzmdg2MA367wPUl&id=61573502203691 .

Авторами проєкту є військовий, волонтер, письменник, перекладач Євген Лір і парамедикиня добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри", поетка Олена Герасим’юк.

Проєкт покликаний стати платформою для вшанування кожного загиблого і запобігання забуттю їхнього внеску в українську культуру.

Американська бібліотечна асоціація (ALA) засуджує рішення адміністрації Трампа щодо ліквідації Інституту музеїв та бібліотечних послуг (IMLS), єдиного федерального агентства, яке фінансує бібліотеки США.

На думку ALA, цей крок є нищівним ударом по бібліотечній системі країни та можливостях мільйонів американців отримувати освітні й інформаційні послуги.

Там наголошують, що бібліотеки є ключовими установами, що забезпечують:

програми ранньої грамотності та рівня читання;

літні програми читання для дітей;

доступ до високошвидкісного інтернету;

допомогу у пошуку роботи;

книжки шрифтом Брайля та аудіокнижки для людей із порушеннями зору;

навчальні ресурси для студентів і викладачів;

телемедичні послуги для ветеранів;

STEM-програми та симуляційне обладнання для професійного розвитку; підтримку малого бізнесу та підприємців.

В установі додали, що ліквідація IMLS означає не лише звільнення 75 працівників агентства, а й значне скорочення можливостей для освітнього, культурного та економічного розвитку громад, особливо в сільських регіонах.

Нині 125 000 публічних, шкільних, академічних та спеціалізованих бібліотек у США фінансуються за рахунок 0,003% федерального бюджету. ІMLS допомагає розподіляти ці кошти через державні та цільові гранти, які щороку використовують понад 1,2 мільярда людей.

ALA закликала президента Дональда Трампа переглянути це рішення та звернулася до Конгресу, сенаторів і громадян із проханням захистити бібліотеки.

«Організація закликає всіх, хто цінує читання, освіту та доступ до інформації, звертатися до своїх представників у владі та брати активну участь у місцевих зборах і нарадах, щоб зберегти державне фінансування бібліотек», — ідеться в заяві.

Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп підписав указ про скорочення функцій та персоналу семи федеральних агентств. Раніше міністерство освіти США при адміністрації президента Дональда Трампа відхилило 11 скарг, пов’язаних із забороною книжок місцевими шкільними округами, які подали ще за часів адміністрації Джо Байдена.

Джерело: https://www.ala.org/news/2025/03/ala-statement-white-house-assault-institute-museum-and-library-services

Україні з'явилося ще одне видавництво, яке випускатиме іспаномовну літературу та книжки з Латинської Америки українською мовою. Засновницями стали перекладачка Вікторія Дорофеєва, парамедикиня Катерина Поліщук та волонтерка Руслана Бондар.

Як повідомляють, видавництво з назвою "Еспанія" буде видавати у перекладі з іспанської мови:

- трилери,

- детективи,

- філософські та науково-фантастичні романи.

"Іспанська література — це вибухова суміш пристрасті, філософії та загадковості. Вона оголює людську натуру, змушує переосмислювати реальність і розчинятися в атмосфері Середземномор'я. Від класичних романів до сучасних трилерів — іспанські автори вміють тримати у напрузі, зачаровувати й викликати бурю емоцій", наголосили засновники.

Одним із перших, найімовірніше, стане дебютний роман іспанського письменника Хосе Анхеля Маньяса "Історії з Кронена".

"Це історія про молодь 90-х: тусовки, пошуки сенсу — усе, що робить життя несамовитим. Маньяс пише просто, різко, по-живому. Його книги — це не лише читання, а справжнє занурення в безсонні ночі великого міста", кажуть у видавництві.

«Книжковий Арсенал» цьогоріч відбудеться з 29 травня (вечір офіційного відкриття) до 1 червня.

Кураторками Фокус-теми фестивалю стануть історикиня, професорка інтелектуальної історії Європи Єльського університету Марсі Шор та письменниця, перекладачка, видавчиня та членкиня Українського ПЕН Оксана Форостина.

Лекції, дискусії, перформанси, публічні інтерв’ю та поетичні читання відбудуться на семи сценах фестивалю. Також під час Книжкового Арсеналу буде презентовано виставкові проєкти.

У межах Фестивалю також відбудеться щорічна професійна програма Book Arsenal Fellowship Program для іноземних видавців та літературних агентів, яка сприяє посиленню міжнародної співпраці з Україною у книжковій сфері через встановлення прямих контактів між професіоналами з України та закордону та знайомство з місцевою літературною та книжковою сценами.