Бібліотечному фахівцю

У Вінниці 5-6 вересня відбудеться XV книжковий фестиваль VinBookFest, він пройде під гаслом «Час відкриттів».

Тема XV VinBookFest - «Час відкриттів». Позаяк початок вересня традиційно асоціюється із Днем знань, новим навчальним роком, новими планами та прагненням до розвитку. І саме в цей час школярі, студенти, педагоги та всі, хто навчається впродовж життя, вирушають назустріч новим знанням і відкриттям.

Цьогорічний фестиваль об’єднає 35 провідних українських видавництв, які представлять новинки та найцікавіші книжкові видання.

На гостей чекатимуть прем'єри книжкових новинок, презентації, автограф-сесії, творчі зустрічі, професійні дискусії, інтерактивні локації, тематичні майстер-класи, фотозони та книжковий ярмарок.

Цьогоріч вперше завітають на VinBookFest. Серед такі відомі автори, як Марія Матіос, Ірина Кацімон, Дмитро Крюков, Мартин Якуб, Едуард Сорока, Катерина Юнакова, Міла Іванцова, Мирослав Кошик, Зірка Мендзатюк, і Леся Вороніна.

У Google Play Books з’явилася функція Expert Intelligence (ЕІ) — вона дозволяє ставити запитання про зміст книжки, проходити квіз чи робити інфографіку через ШІ Gemini Notebook.

На відміну від більшості мовних моделей, які теж відповідають на запитання про книжки, Google працює безпосередньо з видавцями, щоб відповіді формувалися виключно на основі тексту самої книжки, а не на загальних даних, з яких навчалася модель.

Функція запускається одразу з понад 100 тисячами англомовних книжок (здебільшого нонфікшну) від видавництв Bloomsbury, De Gruyter Brill, Johns Hopkins University Press, Macmillan, O’Reilly Media та Penguin Random House. Скористатися EI можна лише з книжками, купленими через Google Play Books.

Інструмент розробив нонфікшн-автор Стівен Джонсон, який приєднався до Google Labs у липні 2022 року, щоб створювати ШІ-інструмент для дослідників і письменників.

Для промо запуску Google роздає обмеженій кількості користувачів у США безкоштовні коди на книжки. Серед них — видані українською «Сила звички» Чарлза Дахіґґа, «Дихання. Давнє мистецтво оздоровлення» Джеймса Нестора та «Хітмейкери. Наука популярності та змагання за увагу» Дерека Томпсона.

У Києві запустили пілотний проєкт «Єдина електронна бібліотека», який має об’єднати публічні бібліотеки міста в одне інформаційне середовище.

Ідею проєкту представив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, мета «Єдиної електронної бібліотеки» — об’єднати бібліотеки Києва в одну систему, щоб спростити роботу бібліотекарям і зробити послуги зручнішими для читачів: у перспективі містяни зможуть мати один читацький квиток на всі бібліотеки міста, бачити наявні книжки онлайн і бронювати потрібні видання.

Наразі до системи підключені три дитячі книгозбірні:

- Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва;

- бібліотека № 2 для дітей Деснянського району;

- бібліотека № 119 для дітей Деснянського району.

Читацький квиток, оформлений в одній із них, уже діє в усіх трьох. Підключення інших дитячих бібліотек столиці триває.

Наступним етапом стане інтеграція системи з Київ Цифровий та Порталом послуг Києва.

Утім, президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй зауважила, що у жодному з офіційних повідомлень КМДА не назвала конкретне програмне рішення, на основі якого будують систему.

«Ми спілкувалися кілька разів з розробниками, і я знаю, з чим вони працюють. І це хороша система open source нового покоління, яку вони допрацьовують», — говорить Бруй.

За її словами, у Києві впроваджують так звану «платформу бібліотечних сервісів» — рішення, від початку побудоване на нових бібліотечних стандартах, зокрема IFLA LRM і BibFrame, та на пов’язаних даних, а не адаптоване до них згодом. У перспективі, каже Бруй, система має потенціал автоматизувати роботу і з зовнішніми електронними ресурсами — коли видавці зможуть постачати бібліотекам електронні книжки.

Детальніше тут: https://chytomo.com/u-kyievi-ob-iednuiut-biblioteky-v-odnu-elektronnu-systemu-ale-ie-problemy/

Російська армія протягом літа здійснила 21 атаку проти книговидавничої галузі в Україні, що завдало збитків на понад 1,2 млрд грн.

Про це під час робочої поїздки до Харкова 28 серпня повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.

"Масштаби руйнувань колосальні. Лише за літо 2026 року більше ніж 10 млн книг було знищено. Сумарна кількість збитків становить більше ніж 1,2 млрд грн. 21 атака на видавництва, на місця, де зберігаються книги, здійснена за це літо", - сказала Бережна.

За її словами, держава працює в трьох напрямках, аби допомогти видавництвам після атак: це закупівля обладнання, відновлення попиту та підтримка видавництв, друкарень, книгарень, в також залучення фінансів від міжнародних партнерів.

За її інформацією, за кошти державного бюджету будуть закуплені - вперше з 2022 року - книги для публічних бібліотек, а також - література для шкільних бібліотек. Сума видатків на це узгоджується, "йдеться про сотні мільйонів гривень", зазначила Бережна.

Книгарням, які продають українські книжки, обіцяють компенсувати орендну плати з державного бюджету. Крім того, з 1 січня 2027 року галузь матиме підтримку у межах програми "Тисячовесна".

Кабінет Міністрів України та Світовий Конґрес Українців (СКУ) підписали Меморандум про співпрацю. Серед ключових напрямів партнерства — збереження української ідентичності та культурної спадщини, повернення українських культурних цінностей, підтримка культурних інституцій і посилення представлення української культури у світі.

Підписання відбулося під час зустрічі Уряду України з делегацією Світового Конґресу Українців під головуванням Прем’єр-міністра України Сергія Корецького.

«Розраховуємо на активну підтримку в питанні євроінтеграції України та адвокацію прискореного вступу до ЄС у державах-членах. Окремий напрям — збереження української ідентичності, підтримка української культури та посилення роботи з українськими громадами й молоддю за кордоном. Дякую за партнерство. Розраховую на тісну співпрацю задля нашої спільної мети — сильної та успішної України», — підкресли він.

Делегацію СКУ очолив президент організації Павло Ґрод. У зустрічі взяла участь Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Сторони обговорили подальшу підтримку України у світі, європейську інтеграцію та адвокацію прискореного вступу України до Європейського Союзу в державах-членах. Окрему увагу приділили співпраці з українськими громадами та молоддю за кордоном, підтримці української культури й збереженню національної ідентичності.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/uryad-ukrayiny-ta-svitovyj-kongres-ukrayincziv-posylyuyut-spivpraczyu-u-sferi-kultury-ta-zberezhennya-spadshhyny/

В Амстердамі звели OBA Next Lab — тимчасовий корпус Публічної бібліотеки Амстердама (OBA), повністю зібраний з дерев’яних модулів, що трансформуються для різних потреб.

Будівлю створили нідерландські архітектурні бюро Matter Makers, AWR та BAZ Studio.

Її площа — 1175 квадратних метрів. Звели книгозбірню на порожній до того площі в районі Амстердам-Зюйдост. Усередині розмістили книжкові полиці, кінозал, кафе та простір для подій. Розсувні стіни, шторки-перегородки та мобільні меблі дають змогу легко переналаштовувати простір під різні потреби.

OBA Next Lab — це продовження ширшої ініціативи Next Lab, яка вже мала пілотну версію в районі Слюйсбюрт. Конструкцію зібрали із 24 готових дерев’яних модулів насухо, без бетону, на фундаменті зі збірних плит. Через сім років, коли добіжить запланований термін служби, весь корпус можна буде розібрати та перевезти в інше місце — саме завдяки модульній дерев’яній конструкції.

«Ми переосмислили бібліотеку для покоління, яке виросло в цифровому світі: тут менше традиційних стелажів із книгами, а більше — жвавого центру спільноти, де знання передаються безліччю способів», — розповів Dezeen засновник Matter Makers Антуан ван Ерп.

Детальніше тут: https://chytomo.com/u-niderlandakh-zvely-derev-ianu-biblioteku-iaka-transformuietsia-v-rizni-prostory/

Житомирська обласна бібліотека для дітей та юнацтва усуває наслідки удару армії рф, який пошкодив будівлю 19 серпня 2026 року.

Вибухова хвиля вибила у бібліотеці вікна та двері, пошкодила меблі, техніку та частину даху. Наступного дня після обстрілу працівники повернулися до будівлі й почали прибирати наслідки атаки.

Працівники ще оцінюють стан техніки та меблів. Частину небезпечних конструкцій прибрали спеціальні служби.

У Харкові 28-30 серпня пройде книжковий фестиваль "Літературний Ярмарок", де відбудуться 38 подій за участю майже 100 письменників, музикантів, видавців і культурних діячів.

Ярмарок організований Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Основна програма відбуватиметься у ЄрміловЦентрі на майдані Свободи, 4.

Події проходитимуть паралельно на двох сценах, які назвали Чиж і Щиглик - на честь персонажів "Байок Харківських" Григорія Сковороди.

Упродовж усіх трьох днів у ЄрміловЦентрі також працюватиме тимчасова редакція "Радіо Хартія". Відвідувачі зможуть спостерігати за відкритими записами розмов із письменниками, митцями та гостями фестивалю.

Вхід на основні події фестивалю вільний за попередньою реєстрацією.

Пасажири поїздів можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту низки маршрутів.

Як зазначає АТ "Укрзалізниця", Росія нищить український книжковий бізнес. Її удари по складах і друкарнях випалили вже понад 10 мільйонів книжок в Україні лише за останні місяці. Це один із найтяжчих ударів по українському видавничому бізнесу за весь час повномасштабної війни.

"Ми хочемо нагадати: хороша книжка в дорозі — це не лише спосіб провести час. Купуючи українську книжку, ви підтримуєте видавців, книгарні та всіх, хто продовжує працювати й створювати нові історії попри російські атаки. На окремих рейсах Укрзалізниці пасажири можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту маршруту", — зауважили в компанії.

Послуга доступна на міжнародних рейсах до Польщі (Перемишль, Хелм), Угорщини (Будапешт), Молдови (Кишинів) та Румунії (Бухарест), а також у флагманських поїздах внутрішнього сполучення: №81/82 «Сакура» (Київ — Ужгород); №95/96 «Гуцульщина» (Київ — Рахів); №01/02 «Єдність» (Харків — Рахів); №15/16 «Лесь Курбас» (Харків — Івано-Франківськ); №17/18 «Сковорода» (Харків — Ужгород); №79/80 «Січеслав» (Дніпро — Львів); №106/105 «Чорноморець» (Одеса — Київ); №43/44 «Стефанія» (Івано-Франківськ — Дніпро); №7/8 «Буковина» (Київ — Чернівці); №92/91 «Леополіс» (Львів — Київ).

Росія продовжує системно руйнувати культурну спадщину та інфраструктуру України. Станом на кінець липня 2026 року росіяни пошкодили або знищили 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури.

За місяць кількість постраждалих об’єктів культурної інфраструктури збільшилася на 49, а об’єктів культурної спадщини — на 41. Загалом перелік втрат української культури зріс на 90 об’єктів.

«Росія веде системну війну проти української культури, прагнучи знищити нашу ідентичність. Особливо повторні удари по вже пошкоджених пам’ятках демонструють характер російської агресії проти української культури. Ми документуємо втрати, та посилюємо аварійне реагування й роботу із залучення ресурсів для відновлення», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Серед постраждалих об’єктів культурної спадщини:

- 192 пам’ятки національного значення;

- 1605 пам’яток місцевого значення;

- 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини.

Російські атаки повністю зруйнували 47 об’єктів культурної спадщини: один — національного значення, 44 — місцевого значення та два щойно виявлені об’єкти. Ще 1943 об’єкти зазнали пошкоджень.

Найбільшу кількість постраждалих об’єктів культурної спадщини Мінкульт обліковує у Харківській області — 358, Херсонській — 303, Києві — 272, Донецькій — 229 та Одеській — 211.

Руйнувань зазнали заклади культури у 354 територіальних громадах, що становить 24% від загальної кількості громад України. Упродовж останнього місяця найбільше рунувань зафіксовано із Сумської, Дніпропетровської, Запорізької та Чернігівської областей.

Найчисельнішу групу серед пошкоджених становлять клубні заклади — 1300 об’єктів, або 49,5% від загальної кількості. Російські атаки знищили 283 із них та пошкодили 1017.

Також унаслідок агресії росії постраждали:

- 906 бібліотек: 228 знищені, 678 пошкоджені; - 196 закладів мистецької освіти: 25 знищені, 171 пошкоджений;

- 141 музей і галерея: 20 знищені, 121 пошкоджений;

56 театрів, кінотеатрів і філармоній: 4 знищені, 52 пошкоджені; - 13 парків і зоопарків: 2 знищені, 11 пошкоджені;

- 9 заповідників;

- 3 цирки — у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях;

- кіностудія в Києві.

Найбільших втрат зазнала культурна інфраструктура Донецької, Харківської, Херсонської, Сумської, Київської та Запорізької областей. Російські війська також повторно атакували раніше пошкоджені об’єкти у Харківській, Херсонській, Одеській, Сумській і Донецькій областях.

Оголосили лавреаток премії Women in Arts Award. The Resistance 2026: у номінації «Жінки в літературі» перемогла письменниця й історикиня Олена Стяжкіна, а в категорії «Жінки в культурній журналістиці, критиці й дослідженнях» — літературознавиця Тетяна Огаркова.

Олена Стяжкіна — письменниця, історикиня, членкиня Українського ПЕН, родом із Донецька. Серед її книжок про російсько-українську війну — «Смерть лева Сесіла мала сенс» та «Чобіток Зельмана».

Тетяна Огаркова — літературознавиця, викладачка НаУКМА, есеїстка, журналістка, голова міжнародного відділу Українського кризового медіацентру, співзасновниця та співавторка Kult.Podcast, співавторка книжки «Життя на межі».

Детальніше тут: https://heforsheukraine.com/artsweek2026/10/?fbclid=IwY2xjawTifthwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAHNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR78eZAXOpnK8C5sWHAxu3OAVKp4eDCJUeIQHDA-Ex8TspxX9XFMm2y0Ygwk5g_aem_m68xKdTqDxQfy5MVQ7Qdjg

Український інститут книги (УІК) звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом підтримати українських видавців після російських атак у липні та на початку серпня 2026 року.

З урахуванням пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня втрати української книжкової галузі становлять близько 30% річного випуску книжок.

У зверненні інститут закликав припинити співпрацю з російськими видавництвами й літературними агенціями, поширювати інформацію про російські злочини проти української культури, співпрацювати з українськими видавцями та підтримувати їх фінансово.

В УІК зазначають, що в липні 2026 року російські атаки пошкодили видавництва і друкарські потужності в Києві. За даними інституту, тоді було втрачено близько 850 тисяч книжок, що становить близько 5% річного виробництва книжок. Знищення потужностей друкарні «Конві» також спричинило затримки з друком нових накладів.

Також російські війська атакували склади корпорації RNK-Ranok у Харкові. Там знищили майже 8 мільйонів книжок і 28 800 примірників. Серед знищеного також було близько 600 тисяч підручників, які готували до відправлення в школи. Збитки оцінюють майже в 1 млрд грн.

Група «Конві» повідомила про знищення близько 600 тисяч книжок, серед яких 250 тисяч шкільних підручників і 350 тисяч книжок «Ранку», «Грамоти», «Літера ЛТД», «Лінгвіста», «Книголава», «Лабораторії», ArtBooks, АССА, «Каламара», «Астона», BookChef, MISON, «Вищої школи», «Медицини», «Апріорі», «Урбіно» та інших видавництв. «Книголав» повідомив про втрату майже 250 тисяч книжок. Видавництво MISON заявило, що під час атаки повністю вигорів офіс, у якому працювала редакція, і було втрачено близько 200 книжкових найменувань. Про пошкодження офісу повідомило й видавництво Ark.UA. Видавництво BookChef внаслідок іншої російської атаки 2 липня втратило близько 800 тисяч книжок.

В УІК наголосили, що знищення підручників може вплинути на підготовку до початку навчального року. «Держава готує заходи для відновлення пошкодженої інфраструктури, однак щодо компенсації за знищені книжки та іншу продукцію видавці значною мірою залежать від підтримки книжкової спільноти й пожертв», — зазначають у зверненні.

УІК закликав міжнародних партнерів не лише фінансово підтримувати постраждалі видавництва, а й відмовлятися від співпраці з російськими видавцями та літературними агенціями. Інститут також оприлюднив реквізити для допомоги «Конві», «Книголаву» та RNK-Ranok.

З травня по серпень 2026 року росія завдала щонайменше 15 ударів по українських книгарнях, друкарнях, складах і офісах видавництв. Найбільших втрат зазнали видавництва «Ранок», «Книголав», BookChef, друкарня «Конві» та мережа книгарень «КнигоЛенд» — лише за липень українська книговидавнича галузь втратила понад 1,5 мільйона книжок, а в серпні російський удар по Харкову знищив 8 млн примірників, з них 600 тис — підручники.

Загалом від російських атак на книговидавничу галузь лише за літо 2026 року пошкоджені і знищені щонайменше 9,65 млн примірників. Збитки становлять щонайменше 1,19 млрд грн, однак, імовірно, вони суттєво більші.

Зауважимо, що згідно з даними бібліографічного реєстру Книжкової палати України, весь наклад книг і брошур в Україні за 2025 рік становив 33,21 млн примірників. Знищені влітку 2026-го 9,65 млн примірників — це майже 29% від усього минулорічного накладу.Якщо порівнювати з накладом 2026 року станом на 3 серпня (13,09 млн примірників — тобто те, що встигли надрукувати за понад 7 місяців цього року), втрати становлять близько 74% від цієї кількості.

Нова книжка написана в жанрі наукової фантастики та буде трохи більшою за обсягом, ніж його перша робота — «Білий попіл». Автор вже працював за таким напрямом, йдеться про книжку «Танець недоумка», яку побачив світ у 2019 році. Атмосфера напруженості та невизначеності захоплює читача з перших сторінок, тому попри свій обсяг — 680 сторінок, книжка читається дуже швидко та легко. Автор майстерно переплітає декілька сюжетних ліній, які потім поєднує в єдину, що вже стало звичним для його стилю.

На своїй сторінці в Threads Павлюк розповів, що новинка вийде восени у Видавництві Старого Лева, а над її обкладинкою буде працювати артстудія «Аграфка», яка нещодавно знову отримала премію European Design Awards 2026.

За даними медіа, така зміна може мати юридичне значення для розробника чатбота, якого звинувачують у порушенні авторських прав під час навчання моделей.

ChatGPT від OpenAI почав відхиляти запити користувачів на створення текстів у стилі відомих письменників. Натомість він пропонує альтернативу із «загальними рисами» цих авторів, «залишаючись при цьому унікальним у своєму стилі». Як пише ms.detector.media, на це звернуло увагу видання Ars Technica.

Журналісти попросили чатбот написати вступ до оповідання в стилі американського письменника Стівена Кінга. На це ChatGPT відповів: За даними Ars Technica, відмова чатбота копіювати точний стиль і пропозиція передавати «характерні риси» автора може мати юридичне значення, адже OpenAI продовжує захищатися в низці судових позовів, у яких її звинувачують у масштабному порушенні авторських прав під час навчання моделей.

Житомиряни можуть долучитися до всеукраїнської акції «Книжкова площа» та обміняти прочитані книги на нові. До 10 серпня триває збір літератури, а сам книгообмін уже вдруге відбудеться у Житомирі.

Ініціатива, започаткована Львівською муніципальною бібліотекою, щороку охоплює дедалі більше міст України та навіть виходить за її межі. У проєкті, окрім Житомира, беруть участь Тернопіль, Теребовля, Дніпро, Кривий Ріг, Біла Церква, Хмельницький, Ярмолинці та японське Токіо. Як долучитися до книгообміну у Житомирі Організатори закликають приносити книги до спеціальних пунктів збору до 10 серпня або безпосередньо в день проведення книгообміну. За кожну передану книгу учасники отримають спеціальний квиток, який дозволить обрати інше видання.

У Львові «Книжкова площа» вже стала традиційною міською подією та цього року відбудеться вчетверте. Поступово до ініціативи долучаються нові громади, завдяки чому книгообмін перетворюється на масштабний культурний проєкт, який популяризує читання та дарує книгам нових власників. Деталі щодо пунктів збору, переліку доступних книг та програми заходу організатори обіцяють регулярно оновлювати на офіційних інформаційних майданчиках проєкту.

Завдяки додатковому фінансуванню Фундації розвитку книжкової культури та популяризації читання Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (Stiftung Buchkultur und Leseförderung des Börsenvereins des Deutschen Buchhandels) організаційний комітет конкурсу «Книжкові гранти для бібліотек – 2026» відібрав для участі додаткові 17 бібліотек, кожній з яких також передадуть книжковий пакет на суму 30 тисяч гривень.

Нагадаємо, у першому раунді конкурсу відібрали 18 бібліотек. Тож тепер загальна кількість книгозбірень, які одержать нові видання в межах конкурсу, становить 35.

Кожна з книгозбірень одержить пакет книг, що вийшли друком упродовж 2023–2026 років, – щонайменше 80 книжок у кожному наборі.

Нагадаємо, конкурс «Книжкові гранти для бібліотек – 2026» Українська видавнича асоціація проводить у партнерстві з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та Фондом громади Харкова «Толока» за підтримки Фундації розвитку книжкової культури та популяризації читання Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (Stiftung Buchkultur und Leseförderung des Börsenvereins des Deutschen Buchhandels).

Упродовж першого півріччя 2026 року учасники програми «єКнига» придбали 114 361 книжку — у середньому 629 книжок на день.

За шість місяців 18-річні українці подали 64 808 заявок на отримання державної допомоги. Кошти на рахунки вже надійшли 63 567 заявникам.

Найчастіше учасники програми відкривали картку «Дія» в monobank — ним скористалися 60% отримувачів. Частка ПриватБанку становила 36%, А-Банку — 3%.

До програми долучилися 325 стаціонарних і 38 інтернет-книгарень. В офлайн-книгарнях зробили 57% покупок, онлайн — 43%. Найбільше книжок у стаціонарних книгарнях придбали у Києві. Далі за кількістю покупок ідуть Львівська, Дніпропетровська, Івано-Франківська та Полтавська області.

Серед книгорозповсюджувачів найбільше книжок продала платформа Yakaboo. До першої п’ятірки також увійшли Клуб сімейного дозвілля, «Книгарня “Є”», Megogo та «КнигоЛенд». У рейтингу видавців перше місце посів Клуб сімейного дозвілля. За ним розташувалися BookChef, Vivat, «Ранок» і видавництво РМ.

Загалом учасники програми купували книжки 358 видавництв.

Найпопулярнішою книжкою стала «Гра в кота і мишу. Книга 1. Переслідування Аделіни» американської письменниці Хейлі Ді Карлтон. Вона також очолила рейтинг авторів за кількістю проданих у межах програми книжок, випередивши лідерку 2025 року Коллін Гувер. Найчастіше молодь купувала художню літературу. Друге місце посіли нонфікшн-видання. Найпопулярнішим українським автором залишився психотерапевт і письменник Володимир Станчишин — учасники програми придбали 876 примірників його книжок. На другому місці Ілларіон Павлюк із 580 проданими примірниками, на третьому — Андрій Сем’янків із 390. єКнига – програма державної підтримки, в межах якої українці й українки, яким виповнилося 18 років, можуть протягом року отримати допомогу від держави на купівлю книжок. Сума цієї допомоги з 1 січня 2026 року становить 998,4 грн. Кошти протягом трьох місяців можна використати виключно на купівлю паперових, електронних і аудіокниг українською мовою в книгарнях та видавництвах, які беруть участь у програмі.

Перелік книжкових видань, спрямованих на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, поповнився ще сімома виданнями.

Про це повідомив Держкомтелерадіо.

"У липні цей Перелік поповнився 7 новими найменуваннями антиукраїнської видавничої продукції. Додані книги є новинками російських видавництв, зокрема підсанкційних, що побачили світ упродовж 2025-2026 років. Усі вони є елементами системної російської державної пропаганди, спрямованої на легітимізацію окупації українських територій, романтизацію воєнних злочинів та виправдання збройної агресії проти України", - йдеться у повідомленні.

У Держкомтелерадіо окремо звернули увагу на три твори, що мають найбільш виражений ідеологічно-антиукраїнський характер та системну пропагандистську спрямованість: «Ангел Новоросс» О.Проханова, «Военная поддержка ВСУ Западом. От разведки до вооружений» О.Широкорада і «Я помню этот день… Курск. Спецназ «Ахмат» А.Карпова.

Перелік антиукраїнських видань на сьогодні налічує 694 найменування пропагандистської літератури.

Детальніше тут: https://comin.gov.ua/news/do-pereliku-antyukrainskykh-vydan-vneseno-7-novykh-knyh-rosiiskykh-vydavnytstv

До публічної бібліотеки австралійського міста Кіама повернули книгу про античну Грецію, яку знайшли під час ремонту будинку. Вона близько 150 років пролежала замурованою в каміні.

За словами менеджерки бібліотеки Мішель Хадсон, місцевий житель Росс Сіммонс виявив книгу в ящику з-під чаю під час ремонту старого будинку.

«До нас ніколи не повертали нічого настільки старого. Я стежу за багатьма бібліотеками в соцмережах, і часто там розповідають про книги, які знаходять через 30-40 років під час прибирання старих маєтків», - зазначила Хадсон.

Сіммонс припустив, що книгу свого часу взяв почитати його прапрадід Джон Сіммонс, якому належав цей будинок.

Книгу включать до краєзнавчої колекції бібліотеки.

«Ми більше не видаватимемо її. Не хочемо знову чекати 150 років на повернення», - додала Хадсон.

Детальніще тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4149798-v-avstralii-do-biblioteki-povernuli-knigu-cerez-150-rokiv-pisla-vidaci.html