Бібліотечному фахівцю

УБА оублікувало відкрите звернення ГО «ВГО Українська бібліотечна асоціація» щодо підтримки кандидатури Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови на наступний термін. Підтримати звернення можна у формі:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdHbrcUsWWbDniMUaONtdssuCY1Wa0pQ0ySFO2sfG40bfSJhw/viewform?fbclid=IwY2xjawLLJ4VleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFZZWJFZUZBZlE1VWxXTjFwAR5_Y7Pwlwfpe4DbQ8e3pNszQWL8_T4CEXchkC53TPbHTy8AomsFZBZCUOWc4g_aem_YQkkz1Aa5aTVKmUB4N2MaQ

26 червня у Варшаві розпочала роботу міжнародна конференція «Стійкість. Відновлення. Майбутнє: Культура у відновленні України». Захід є підготовкою до Конференції з відновлення України (URC2025) в Римі.

Подію організував Фонд OBMIN за підтримки урядів Польщі, Німеччини, Італії, а також численних європейських інституцій.

Серед учасників конференції представники урядів Польщі та Німеччини, дипломати, керівники провідних українських культурних інституцій, європейські музейники, дослідники.

Конференція у Варшаві є логічним продовженням першої міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості», яка відбулася в Ужгороді. Тоді була ухвалена Декларація щодо посилення стійкості культурного сектору в Україні.

Упродовж двох днів 160 учасників з понад 10 країн, з яких 90 з України, обговорюють питання стійкості культурного сектору, збереження та переосмислення спадщини, ролі культури у поверненні українців, музейної трансформації, а також її значення для національної безпеки.

Поет і військовий, речник Міноборони Дмитро Лазуткін став цьогорічним лавреатом премії імені Бориса Нечерди.

Нагородили поета за поетичну книжку «Будемо жити вічно», що вийшла у видавництві Старого Лева у 2024 році.

«Усі вірші цієї книги Дмитро Лазуткін написав під час війни. Переважну більшість — під час служби в лавах ЗСУ на Мелітопольському та Авдіївському напрямках. Це жорсткі тексти, дуже реалістичні й безжальні. Усі події відбулися насправді, всі герої — невигадані. Ця поезія — мов смажене м’ясо історії. В основу книги Дмитра Лазуткіна лягли сюжети, які автор хотів, але не зміг забути», — йдеться в анотації до книжки.

Урочисте вручення премії відбудеться напередодні Дня Незалежності України.

Дмитро Лазуткін — поет, журналіст, спортивний коментатор, телеведучий, військовослужбовець, лавреат Шевченківської премії 2024 року. Керував службою зв’язків з громадськістю 47 окремої механізованої бригади «Маґура». Речник Міністерства оборони України.

Увечері 24 червня в Українському домі у Вашингтоні відбувся книжковий вечір «Боротьба за свободу, захист гідності: 100 років сучасної української літератури».

Під час заходу були представлені найкращі переклади української класики та сучасної літератури, видані Гарвардським українським науковим інститутом.

Від імені Посла Оксани Маркарової захід відкрив заступник керівника місії Денис Сєнік.

Радник Катя Смаглій модерувала програму, в якій прозвучали голоси, що формували і продовжують формувати українську ідентичність через мову та літературу.

У графстві Мерсісайд (Великобританія) триває публічна виставка, що розповідає про життєвий досвід українців, які були змушені тікати від війни та розпочали нове життя в регіоні Ліверпуля.

Особисті історії втрати, адаптації, сили та надії — це голоси, які мають бути почуті. Виставка також вшановує підтримку британських родин, волонтерів і громад, які допомагають українцям.

Відвідувачі Центральної бібліотеки Ліверпуля побачили інсталяцію у вигляді українських багатоповерхівок. Один із «будинків» містить великий екран, на якому транслюються короткі фільми з особистими історіями українців — про втрату, надію, приналежність і життя у вимушеній еміграції.

Виставка досліджує реальність вимушеної міграції, водночас вшановуючи співчуття, солідарність і стійкість.

Виставка реалізована завдяки фінансуванню Національного фонду спадщини лотереї Великої Британії (National Lottery Heritage Fund) та створена ліверпульською мистецькою організацією Whispered Tales.

На сьогоднішній день Ліверпуль є домівкою для сотень українських родин, які прибули через програму «Homes for Ukraine». Цей проєкт продовжує ширшу підтримку України з боку міста. У 2023 році Ліверпуль провів Євробачення від імені України, представивши українську культуру через загальноміську програму заходів та ініціатив, зокрема відкриття Саду Миру в районі Baltic Triangle.

БФ Бібліотечна країна реалізує ініціативу «Бібліотеки-посестри» та поєднує 45 бібліотек Великобританії та України:

https://livelibrary.com.ua/projects/twinning-libraries-uk-ua

Книжка української письменниці Вікторії Амеліної «War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War» («Щоденник війни і правосуддя: дивлячись на жінок, що дивляться на війну») отримала The Orwell Prize 2025.

Книга перемогла у категорії Політичний нонфікшн.

«Незабутня картина людських наслідків війни», - сказав про книгу голова журі Кім Даррок.

Він додав, що Амеліна «привносить у свою розповідь гостроту журналіста і артистизм природженого письменника, що робить її справжньою спадкоємицею Джорджа Орвелла».

Як зазначає The Guardian, книга - єдина нехудожня робота Амеліної - документує спротив українських жінок російському вторгненню, серед героїнь книги – військовослужбовиця, правозахисниця та бібліотекарка.

Книга вийшла навесні 2025 року у імпринті одного з найстаріших світових видавництв Macmillan Publishers St. Martin’s Press.

На Prometheus в межах Ukrainian Digital Bootcamp з’явився AI-тьютор — інструмент на базі штучного інтелекту, який вбудований у сам курс і працює 24/7. Його мета — допомогти вам розібратися в навчальних матеріалах глибше та впевненіше.

[AI (англ. artificial intelligence) — це технології штучного інтелекту, які дозволяють автоматизувати складні процеси, аналізувати інформацію та взаємодіяти з користувачем у реальному часі.]

🤖 Що вміє AI-тьютор?

пояснює складні теми простою мовою;

допомагає розібратися в лекціях;

підказує, що ще варто прочитати або повторити.

📋 Проте є правила!

✔️ AI-тьютор відповідає тільки на запитання, що стосуються матеріалів курсу

✔️ Спілкується українською

✔️ Не дає готових відповідей на тести — ми за чесне навчання

🎯 Ukrainian Digital Bootcamp — це безкоштовне навчання, інструменти для розвитку бізнесу й тепер ще інтелектуальна підтримка 24/7.

📌 Обирайте курс, реєструйтеся й перевірте AI-тьютор у дії:

https://prometheus.org.ua/prometheus-free/ukrainian-digital-bootcamp/?utm_source=esputnik&utm_medium=email&utm_campaign=email-ukrainiandigital2025-aitutor-all2

*Проєкт впроваджується ЄБРР за фінансування Швейцарії в рамках Фонду сприяння малому бізнесу ЄБРР (донори Фонду: Ірландія, Італія, Корея, Люксембург, Норвегія, США, Швейцарія, Швеція, Японія та ТайваньБізнес – Фонд Технічного Співробітництва ЄБРР).

В Україні проаналізували середні ціни на жанрову літературу в 1 кварталі 2025 року, найдорожчими виданнями виявились саги.

Автори дослідження поділили жанрову літературу на 9 підкатегорій. Рейтинг формували спираючись на дані 6 незалежних книгарень із 6 регіонів України — Київ, Дніпро, Львів, Черкаси, Івано-Франківська та Київська області.

«До жанрової літератури ми загалом відносимо художні твори, які мають чіткі ознаки конкретного жанру, де жанровий сюжет превалює над розвитком героїв. При цьому орієнтуємося на те, до яких жанрів конкретну книгу відносить її український видавець, додатково враховуючи, до якого жанру книгу відносить автор та його оригінальний видавець», — зазначили в аналітичному проєкті.

Згідно з аналізом, у першому кварталі 2025 року найдорожчими в жанровій літературі стали саги — 534 гривні. За словами дослідників, така ціна виправдана великими обсягами видань.

Детальніше тут: https://www.indiebook-data.com/post/average-book-prices-genre-literature-3-months-2025

У бібліотеці Намсан у Сеулі, яка працює вже понад сто років, відкрили ще одну «Українську книжкову полицю».

Це вже третя полиця з українськими книжками в Південній Кореї. Раніше вони зʼявилися в муніципальній бібліотеці Сеула та у бібліотеці «Бедарі» в місті Пхьонтек. Ілюстровані дитячі книжки українських авторів також представлені в Національній бібліотеці для дітей та молоді Кореї.

Тепер у фонді бібліотеки Намсан, де понад пів мільйона книжок і понад мільйон читачів на рік, є й українські видання. Серед них — книжки для дітей і підлітків у перекладі корейською і видання про культуру, мову та історію України. Під час відкриття посол України Дмитро Пономаренко сказав: «Книжки допомагають культурам розмовляти одне з одним».

«Бібліотека Намсан є справжнім культурним осередком: її книжкова колекція налічує понад 500 000 видань, зокрема й рідкісні стародруки, а щороку її відвідують понад 1,3 мільйона читачів. Для нас велика честь, що серед цих безцінних полиць відтепер є українські книги, які відкривають корейським читачам нашу історію, культуру і традиції», — зазначили у дописі посольства.

У Києві внаслідок російської атаки вночі 17 червня повністю зруйновані офіс і склад видавництва "Український пріоритет", згоріли десятки тисяч книг.

"Росіяни таки вразили й стратегічний об'єкт: вщент зруйновано й спалено офіс і склад видавництва "Український пріоритет", згоріли десятки тисяч книг понад ста тридцяти найменувань. Серед них література про нашу історію починаючи від скіфської доби до сьогодення", - поінформував Володимир Шовкошитний, директор видавництва.

Він додав, що "власними руками розгрібав попіл чотирнадцяти років свого життя".

"Але я твердо знаю про Фенікса. Отож переконаний - все буде Україна. "Український пріоритет" обов'язково постане із попелу", - наголосив Шовкошитний.

Внаслідок російського удару по Харкову постраждали книги, що знаходились на складі «Нової пошти». Про це повідомляє видавництво «Крокус».

Згоріли книги «Булькало» , «Булькало. Нові пригоди в маленькій країні над річкою», а також «Койот Санрайз та її надзвичайна мандрівка». Поки що ці книги тимчасово недоступні, але видавництво працює над тим, щоб вони знову з’явилися у руках читачів.

У Херсоні презентували «Календар знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу». Це перше друковане видання, у якому зібрані історії кримськотатарського народу від середньовіччя до сьогодення.

У «Календарі знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу» зібрані факти про людей і події, які вплинули на долю півострова. Інформацію збирали з відкритих джерел. Над виданням працювали два роки, розповідає співавторка Лейла Джаксім.

Наклад календаря 360 екземплярів. Три примірники подарують херсонським книгозбірням.

У хорватському видавництві вийде друком нова антологія української поезії в перекладі та упорядкуванні Алли Татаренко.

Антологія має назву «Україна 2024. Голоси і образи». До неї увійшли вірші Вікторії Амеліної, Максима Кривцова, Єви Тур, Федора Рудого, Ірини Старовойт, Єлизавети Жарікової, Ярини Чорногуз, Iї Ківи, Юлії Мусаковської та інших.

Як відомо, у 2023 році у Хорватії побачила світ двомовна добірка української поезії “Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata” («Україна 2022: поетичний літопис війни»).

Внаслідок російського удару по Харкову постраждали книги, що знаходились на складі «Нової пошти». Про це повідомляє видавництво «Крокус». Згоріли книги «Булькало» , «Булькало. Нові пригоди в маленькій країні над річкою», а також «Койот Санрайз та її надзвичайна мандрівка». Поки що ці книги тимчасово недоступні, але видавництво працює над тим, щоб вони знову з’явилися у руках читачів.

У Херсоні презентували «Календар знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу». Це перше друковане видання, у якому зібрані історії кримськотатарського народу від середньовіччя до сьогодення.

У «Календарі знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу» зібрані факти про людей і події, які вплинули на долю півострова. Інформацію збирали з відкритих джерел. Над виданням працювали два роки, розповідає співавторка Лейла Джаксім. Наклад календаря 360 екземплярів. Три примірники подарують херсонським книгозбірням.

У хорватському видавництві вийде друком нова антологія української поезії в перекладі та упорядкуванні Алли Татаренко.

Антологія має назву «Україна 2024. Голоси і образи». До неї увійшли вірші Вікторії Амеліної, Максима Кривцова, Єви Тур, Федора Рудого, Ірини Старовойт, Єлизавети Жарікової, Ярини Чорногуз, Iї Ківи, Юлії Мусаковської та інших.

Як відомо, у 2023 році у Хорватії побачила світ двомовна добірка української поезії “Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata” («Україна 2022: поетичний літопис війни»).

Будівля центральної районної бібліотеки імені Григорія Сковороди Солом’янського району столиці зазнала пошкоджень внаслідок російської ракетної атаки на Київ уночі з 5 на 6 червня.

Від удару постраждав фасад будівлі, вікна вибило вибуховою хвилею. Згодом у бібліотеці повідомили, що з працівників ніхто не постраждав. Книжкові фонди залишилися цілими.

Книгозбірня працює з 1946 року. У її фонді 55,8 тисяч примірників, а кількість користувачів за рік становить понад 6 тисяч.

У стінах бібліотеки відбулися перші літературні вечори класиків української літератури, які в студентські роки жили в гуртожитку по вул. Освіти, 4: Івана Драча, Бориса Олійника, Василя Симоненка, Василя Стусу, Валерія і Василя Шевчуків, Івана Дзюби, Івана Світличного та інших.

Після початку повномасштабного російського вторгнення книгозбірню перейменували, з 1955 по 2023 роки вона називалася на честь російського письменника Фьодора Достоєвського.

Частка перекладів художньої літератури з російської мови становить 5% від загального тиражу перекладених книжок в Україні. Про це свідчать дані Книжкової палати України, надані для Українського інституту книги.

За даними Книжкової палати, серед усіх мов, з яких в Україні перекладають художню літературу, російська посідає друге місце за кількістю видань.

Мови, з яких перекладають найчастіше:

- англійська мова — 83%;

- російська мова — 5%;

- французька та німецька мови — 3%;

- польська та іспанська мови — 1%;

- інші мови — 5%.

Згідно з цими даними, кількість назв перекладених книжок художньої літератури для дорослих зростає, як і збільшуються їхні наклади.

Як повідомлялося, у 2024 році наклади книжок англійською мовою вперше перевищили російськомовні. Упродовж 2023 року в Україні видали понад 15 тисяч книжок, з яких відповідно 12, 688 були українською, 700 російською та 446 англійською мовами.

Український інститут книги (УІК) оголосив тему цьогорічного Національного тижня читання — «Арабески книжкових шляхів».

Кампанія триватиме з 16 по 22 червня і буде присвячена дорослому читачеві, який прагне нових досвідів, складніших сенсів і книжкового дозвілля з нонфікшн-акцентом. «Ми хочемо привернути увагу до нехудожньої та жанрової літератури як до ресурсу для розвитку критичного мислення, інформаційної гігієни та якісного внутрішнього діалогу», — зазначають в установі.

У межах тижня відбудуться 2 онлайн події:

- «Бінго дорослої літератури»: учасникам пропонують ділитися улюбленими книжками за категоріями — від есеїстики до наукового нонфікшну, по одній на кожен день тижня;

- онлайн-фестиваль за участі українських авторів і авторок. Упродовж тижня вони вийдуть у прямі етери зі своїх сторінок у соцмережах і розповідатимуть про книжки, теми, досвіди та ідеї, що формують їх як творців і читачів.

Усі охочі долучитися до ініціативи зможуть використовувати спеціально створені візуальні матеріали, а також хештег #тижденьЧитання2025.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної спадщини та інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії.

За інформацією, наданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, станом на 25 травня 2025 року загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні складає 1482 об’єкти. З них національного значення — 145, місцевого — 1232, щойно виявлених — 105.

Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема: у Харківській області — 335, Херсонській — 282, Донецькій — 172, Одеській — 159, Київській області та м. Києві — 106, Запорізькій — 67, Чернігівській — 65, Львівській — 61, Дніпропетровській — 61, Сумській — 56, Миколаївській — 53, Луганській — 32, Хмельницькій — 11, Полтавській — 10, Вінницькій та Житомирській — по 4, Кіровоградській — 3, Черкаській — 1.

Водночас, збитків зазнали 2302 об’єкти культурної інфраструктури. З них 436 — знищені (18,6 %).

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,6 % від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

● клубні заклади — 1118;

● бібліотеки — 808;

● заклади мистецької освіти — 176;

● музеї та галереї — 129;

● театри, кінотеатри та філармонії — 48;

● заповідники — 8;

● парки, зоопарки — 10;

● цирки — 4;

● кіностудія — 1.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 310 територіальних громад (21% від усіх ТГ в Україні) у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (22%), Донецькій (91%), Житомирській (18%), Закарпатській (1,6%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (4%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (10%), Полтавській (4%), Сумській (68,6%), Харківській (59%), Херсонській (45%), Хмельницькій (18%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (51%) областях та м. Києві.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, що постраждали в ході бойових дій та окупації.