Бібліотечному фахівцю

Наприкінці жовтня традиційно відзначили International Open Access Week. У межах цієї події наукові бібліотеки США та Азії презентували масштабне оновлення великих відкритих цифрових архівів — South Asia Open Archives (SAOA) та Southeast Asian Digital Library (SEADL), розширивши доступ до унікальних першоджерел та історичних колекцій.

Зміцнення мовної стійкості в умовах війни, подолання наслідків лінгвоциду, деколонізацію публічного простору та захист мовних прав громадян обговорили під час панельної дискусії «Мовна суб’єктність та національна безпека: від деколонізації свідомості до стратегії держави».

Дискусія відбулася в Києві в межах Форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних», організованого Міністерством культури України. Захід об’єднав представників державних інституцій, науковців, освітян, громадських діячів, медіа та бізнесу.

Заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк наголосила, що державна мовна політика має поєднувати захист української мови та створення можливостей для її розвитку. За її словами, українська є мовою суспільного порозуміння, яка об’єднує громадян незалежно від їхньої рідної мови.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/movna-stijkist-dekolonizacziya-ta-naczionalna-bezpeka-u-kyyevi-obgovoryly-priorytety-derzhavnoyi-movnoyi-polityky/

Онлайн-реєстр українських рукописних книг XI–XVI століть поповнили відомостями про 400 манускриптів, нині база даних містить інформацію про 1400 давніх рукописів, зокрема тих, що зберігаються за кордоном. Про це повідомила PR-директорка проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова під час пресконференції в Укрінформі.

Онлайн-реєстр «Українська рукописна книга» започаткували у 2021 році. Упродовж кількох грантових проєктів дослідники зібрали відомості про тисячу рукописів, а у 2026 році додали ще 400. У базі можна знайти назви манускриптів, приблизні дати їх створення, місця зберігання, обсяг, бібліотечні шифри та посилання на наукові дослідження. Для окремих пам’яток також є посилання на цифрові копії. Реєстр працює в тестовому режимі.

Мета проєкту — зібрати в одному реєстрі інформацію про українські рукописні книги, що збереглися до нашого часу. Особливу увагу приділяють манускриптам, які перебувають у закордонних бібліотеках, архівах та приватних колекціях. Дослідники вивчають походження рукописів, їхні мовні особливості, оформлення та історію побутування. Результати додають до бази разом із бібліографічними відомостями й посиланнями на дослідження.

Нові пам’ятки розшукали й внесли до реєстру дослідниці Людмила Гнатенко та Марія Кольбух. Вони зібрали інформацію про місця зберігання українських рукописних книг, створених у XI–XVI століттях. Окрім поповнення реєстру, у 2026 році в межах проєкту видали англійською мовою науково-аналітичні дослідження Реймського й Турівського Євангелій XI століття. Електронні видання доступні безоплатно на сайті «Українська рукописна книга».

На складі видавництва “Клуб сімейного дозвілля” (КСД), який 27 жовтня був пошкоджений внаслідок російської атаки, було близько 300 тисяч книжок.

“Наразі можемо сказати, що на складі, який постраждав від ворожої атаки, було близько 300 тисяч книжок. Скільки з них вдасться врятувати - поки невідомо, ми працюємо над цим. На складі були пожежі, їх гасили рятувальники, а сильне задимлення вплинуло й на якість примірників, які не постраждали від вогню та води”, - ідеться в повідомленні.

У КСД зазначили, що сьогодні видавництво хоче показати читачам новинки листопада, які готували. Їх старт у мережі був запланований на 5 листопада.

“На жаль, не всі новинки встигли доїхати до книгарень. Частина книжок уже є в деяких магазинах, частина туди не потрапить, на жаль, а деякі новинки будуть доступні лише онлайн”, - додали у видавництві.

Також КСД інформуватиме про наявність конкретних видань, але просить поставитися з розумінням до ситуації. Наразі видавництво не зможе забезпечити всі фізичні книгарні потрібною кількістю новинок.

У Києві вперше публічно представили новий національний шрифт Zakon. Його розробили українські дизайнери на основі історичної спадщини вітчизняного літерництва. Новий шрифт покликаний утвердити українську ідентичність у візуальному просторі держави та поступово замінити шрифти російського походження в офіційних документах.

Презентація відбулася під час Форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних». Створення національного шрифту ініціював Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Проєкт реалізувало Міністерство культури України за підтримки компанії Work.ua.

Розробка національного шрифту передбачена постановою Верховної Ради України від січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».

Ініціатива спрямована на формування власної візуальної мови державних інституцій. Адже для оформлення грамот, подяк, дипломів, відзнак і табличок досі використовують шрифти російського походження, зокрема Izhitsa та Petersburg, а також шрифти, кирилізовані російською студією ParaType.

Ознайомитися з національним шрифтом, завантажити його та залишити відгук можна на сторінці Міністерства культури України: https://mincult.gov.ua/zakon/

Що спонукає українців переходити на державну мову? Як на мовний вибір впливають родина, книжки та цифровий простір? Чому мовні звички змінюються поступово?

Відповіді на ці питання пропонує нове соціолінгвістичне дослідження «Мовний барометр України», результати якого презентує Міністерство культури України. Дослідники зосередилися на причинах змін мовної поведінки та повсякденному спілкуванні українців.

Дослідження, ініційоване Міністерством культури України, провела агенція Info Sapiens за підтримки Work.ua та за сприяння ГО «Український світ». Аналітичну модель дослідження розробила кураторка дослідження, кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева.

Ключові висновки та чинники:

• Мова вдома проти публічного простору: Зміни в побутовому спілкуванні (з батьками, дітьми, давніми друзями) відбуваються повільніше, ніж у публічному житті, оскільки мова міцніше закріплюється там, де нею щодня користуються.

• Бар'єри та підтримка: Зауваження, глузування та мовні конфлікти викликають страх і опір; натомість доброзичливе середовище, якісний україномовний контент (книжки, музика, дубляж, дитячі мультфільми) та доступні освітні ресурси значно полегшують перехід на українську.

• Ідентичність та солідарність: Навіть частина громадян, які продовжують розмовляти російською, називають рідною саме українську — як вияв солідарності та національної ідентичності. У жовтні 2026 року українську мову під час опитувань обирають 93% населення.

• Вплив цифровізації: На вибір мови онлайн часто впливають алгоритми платформ та стандартні налаштування інтерфейсів, які продовжують пропонувати російськомовний контент.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/yak-ukrayinczi-zminyuyut-movni-zvychky-minkult-prezentuye-doslidzhennya-movnyj-barometr-ukrayiny/

У місті Маммот-Лейкс, штат Каліфорнія (США), чорний ведмідь проник до бібліотеки округу Моно ще до її відкриття. Непроханий гість поласував запасами їжі для працівників, зокрема медом, печивом і арахісовою пастою, а потім походив між полицями, обнюхуючи книжки та самостійно залишив приміщення.

Зафіксували незвичайного відвідувача камери відеоспостереження. Представники місцевої влади нагадали, що до диких ведмедів не можна наближатися чи підгодовувати їх.

Благодійний фонд «Бібліотечна країна» організовує першу в Україні міжнародну науково-практичну конференцію «Бібліотерапія. Читання, що зцілює. Практики підтримки та відновлення в умовах війни».

Програма передбачає два етапи: 11 листопада — онлайн-преконференцію, присвячену українському досвіду та міжнародним моделям бібліотерапії, і 14 листопада — очну конференцію в Києві з практичними кейсами, обміном досвідом і майстер-класами.

Учасники обговорять роль читання в психосоціальній підтримці, ознайомляться з практиками українських бібліотек і досвідом інших країн, а також розглянуть можливості використання штучного інтелекту в бібліотерапії. Захід об’єднає бібліотекарів, психологів, освітян, представників культурних установ і громадського сектору.

Конференція відбудеться за підтримки українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та UNESCO.

Зареєструватися на конференцію:

https://livelibrary.com.ua/projects/bibliotherapy-conference-ukraine

У Репозитарії Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) оприлюднено український переклад документа «Відправна точка ІФЛА для бібліотек і ШІ» (IFLA AI Entry Point for Libraries). Переклад підготувала робоча група Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Документ, опублікований ІФЛА у 2025 році, висвітлює можливості та ризики використання штучного інтелекту в бібліотечній діяльності й окреслює орієнтири для відповідального застосування новітніх технологій відповідно до цінностей і принципів бібліотек.

Публікація українською мовою розширює доступ бібліотечних фахівців до міжнародних професійних напрацювань у сфері ШІ.

Ознайомитися з українським перекладом:

https://www.nbuv.gov.ua/node/7368

План будівництва чотириповерхової споруди біля пам’яток архітектури найвищої категорії охорони викликав спротив активістів і став предметом судового розгляду.

Високий суд Англії скасував дозвіл на будівництво нової бібліотеки коледжу Крістс у Кембриджі через порушення, допущені під час погодження проєкту. Чотириповерхова будівля, розроблена архітектурним бюро Grafton Architects, викликала суперечки через масштаб і можливий вплив на історичну архітектурну спадщину міста.

20 жовтня 2026 року суд скасував первинний дозвіл за всіма чотирма підставами позову. Рішення порушує питання про баланс між розвитком університетської інфраструктури та збереженням історичного середовища.

У нідерландському видавництві Blauw Gras вийшла книжка «Mooi boek over Oekraïne» («Гарна книжка про Україну») нідерландської письменниці українського походення Лізи Віда та української ілюстраторки Олесі Секереш. Видання обсягом 320 сторінок адресоване дітям віком від 10 років і знайомить із українською історією, культурою, кухнею, музикою та традиціями.

Серед героїв книжки — Тарас Шевченко, Леся Українка та княгиня Ольга. Авторки прагнуть показати Україну не лише крізь призму війни, а й через її багату історію та культурну спадщину.

У Ніжині знайшли грецьку бібліотеку, яку вважали втраченою. Про це повідомляє Ніжинське товариство греків імені Братів Зосимів.

У фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя виявили майже 90% книг із бібліотеки Ніжинського грецького Олександрівського училища, заснованого 1817 року. Колекція налічувала 639 назв у 1508 томах XVI–XIX століть, однак після передання до іншої установи та реорганізацій книги змішалися із загальним фондом.

Співробітникам університетської бібліотеки та Музею рідкісної книги вдалося також віднайти видання, пов’язані з Ніжинським грецьким магістратом і приватними зібраннями грецьких родин. Раритети об’єднали в колекцію «Гелленіка: книжкова спадщина ніжинських греків». Найдавніша з уже виявлених книг — твори Платона, надруковані у Венеції 1513 року в друкарні Альда Мануція.

Нині триває наукове дослідження стародруків, а також підготовлено до друку науковий каталог і бібліографічний опис колекції.

Сім українських видавництв отримають фінансову підтримку для повторного друку книжок військовослужбовців і ветеранів, наклади яких були знищені або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Допомогу нададуть у межах благодійної ініціативи «4.5.0° за Фаренгейтом», бюджет першого етапу якої становить 1 мільйон гривень. Це:

- «Над прірвою в іржі» Павла Стеха – видавництво «Віват»;

- «С.К.А.М» Аліни Сарнацької – «Видавництво»;

- Ти під контролем” Марка Мельника – markobook;

- «Заборонений: Історія життя і боротьби Василя Стуса» Сергія Дзюби й Артемія Кірсанова – видавничий дім «ФАБУЛА»;

- «Нечуй. Немов. Небач» Петра Яценка – «Жорж»;

- «Легендарій міських див», збірка військовослужбовців Павла Дерев’янка, Андрія Горбунова (Шовкошитного), Владислава Лєнцева та Романа Колгана, – «Ранок»;

- «Вечір у Стамбулі» Андрія Любки – «Meridian Czernowitz».

Наразі організатори укладають договори з видавництвами.

Після запуску спільного маркетплейсу «Укрпошти» та Kasta користувачі виявили на платформі піратські видання й книжки російських авторів. Після суспільного розголосу компанія видалила сумнівні товари та повідомила про намір удосконалити перевірку асортименту, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Унаслідок балістичного удару по Києву ввечері 18 жовтня пошкоджено будівлю Книжкової палати України: вибито вікна та потріскалися стіни. Під загрозою опинилися понад 15 мільйонів примірників українських видань, що зберігаються в установі. Через пошкодження вікон і можливе потрапляння вологи фонди потребують термінового захисту. На щастя, під час атаки ніхто не постраждав.

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація розпочинає новий проєкт «Картографія пам'яті: бібліотеки як простори травмочутливої меморіалізації». Проєкт реалізується з жовтня 2026 року по серпень 2027 року та передбачає створення травмочутливих осередків меморіалізації у 14 публічних бібліотеках України. Його мета — зберегти багатоголосий досвід цивільного населення під час війни, зробити його видимою частиною історії громад і сприяти посиленню стійкості, соціальної згуртованості та взаєморозуміння.

Цей проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Проєкт спрямований на перетворення 14 публічних бібліотек у 7 цільових областях України (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області) на травмочутливі центри меморіалізації. Не будуючи нову інфраструктуру, проєкт залучає та активує наявну, надаючи бібліотекарям необхідні методики, ресурси та психологічну підтримку для роботи зі свідченнями.

В основі проєкту — підхід до меморіалізації, за якого свідчення прив’язуються не до часових рамок, а до конкретних локацій, важливих для мешканців: вулиць, шкіл, укриттів, ринків та інших знакових місць. Місцеві мешканці зможуть залишати короткі спогади у бібліотеках — фізично або в електронному форматі, анонімно чи під власним ім’ям. Поєднання локальних карт-інсталяцій із картками спогадів та цифрових свідчень на вебплатформі «Свідок» дасть змогу сформувати «живий архів громади» — простір для збереження особистих історій, осмислення пережитого та визнання досвіду цивільного населення поряд з офіційною історією. Участь у заповненні «живого архіву» є абсолютно добровільною. Місцеві мешканці зможуть залишати короткі спогади у бібліотеках — фізично або в електронному форматі, анонімно чи під власним ім’ям, з повагою до особистих меж та можливістю самостійно вирішувати, якими спогадами ділитися та чи надавати згоду на їх оприлюднення.

«Нам дуже важливо, щоб кожен, чиє життя змінила війна, відчув: його досвід має значення для всієї країни. Оцифрувати чи записати спогад про рідне місце — це можливість зберегти правдиву історію, щоб ніхто й ніколи не зміг її переписати під себе. Ми творимо цей простір разом, щоб жодна людська історія не була забута», — підкреслила Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бруй.

«Громади в регіонах, які постраждали від воєнних дій, окупації чи систематичних обстрілів, найгостріше відчувають потребу в осмисленні та збереженні пережитого досвіду. Меморіалізація війни охоплює різні виміри пережитого: разом із вшануванням захисників та захисниць, проєкт прагне зберегти досвіди щоденного проживання війни: свідчення мешканців про події у конкретних куточках їхніх міст і сіл; історії підтримки, взаємодії, об'єднання», — коментує Ірина Купчинська, старша радниця з питань пам’яті Програми «Партнерство за сильну Україну».

Публічні бібліотеки є унікальною, довіреною і часто єдиною культурною інфраструктурою, що зберігається навіть у малих громадах та прифронтових містах, виконуючи роль безпечного «третього місця». Бібліотеки стануть доступними осередками, де особисті свідчення набуватимуть спільного значення, допомагаючи громадам краще розуміти досвід одне одного, підтримувати зв’язки та зміцнювати колективну стійкість.

Незабаром буде оголошено конкурсний відбір для участі у проєкті серед публічних бібліотек із зазначених 7 областей. Слідкуйте за оновленнями на нашому офіційному порталі, адже вже незабаром буде оголошено конкурс на участь у проєкті!

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує дійсних членів та представників офіційних партнерів до участі у щорічній Конференції Асоціації, що відбудеться 25–27 листопада 2026 р. у змішаному форматі (наживо у Києві та онлайн на платформі ZOOM).

Тема Конференції: «Українська бібліотечна асоціація. Сила спільноти».

У програмі Конференції:

- Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2026»;

- Вручення відзнак і грамот Асоціації;

- Обговорення напрямів і підсумків діяльності Асоціації у 2026 р.;

- Обговорення проєкту нової редакції Кодексу етики бібліотекаря;

- Історії з перших вуст від членів переміщених Донецького і Луганського обласних відділень Асоціації;

- Інновації та успішні кейси від членів і партнерів;

- Відкрите засідання Президії та активу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

До участі за попередньою реєстрацією запрошуються дійсні члени та офіційні партнери ВГО Українська бібліотечна асоціація, а також інші зацікавлені.

Електронна реєстрація для участі у Конференції відкрита до 20 листопада 2026 р.

Участь для членів та представників партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація — безоплатна. Для інших зацікавлених осіб реєстраційний внесок складає 200 грн.

Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdykuUYqVTZUJGqv9cMqtAHWt11t7As4_M4dEvKe8Ewm2iNHw/viewform

Бібліотека Мудрого отримала понад 10,5 тисячі книжок англійською мовою, які згодом поповнять фонди публічних бібліотек по всій Україні. Це стало можливим завдяки співпраці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого й Української бібліотечної асоціації з американськими колегами (Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association), зокрема з American Library Association.

Видання зібрали американські видавці під час щорічної конференції Американської бібліотечної асоціації. Серед переданих книжок — науково-популярна, дитяча та художня література.

💚 Дякуємо кожному, хто долучився до цієї ініціативи:

▪️ Колегам із громадської організації Little Free Library.

▪️ Докторці Юлії Госарт, доктору Ентоні Чоу, Габріель Стівенсон і студентам-волонтерам із Державного університету Сан-Хосе (San Jose State University).

▪️ Колегам з American Library Association — виконавчому директору Дену Монтгомері, президентці Марії Макколі та колишньому директору Офісу міжнародних відносин Майклу Даулінгу.

▪️ Полу Гроллеру, старшому віцепрезиденту компанії Hall-Erickson, Inc., та його команді.

▪️ Джону Маклеоду, виконавчому директору компанії XR Libraries. Завдяки цій співпраці англомовні видання стануть доступнішими читачам українських бібліотек, а бібліотечні фонди отримають нові можливості для розвитку та популяризації читання англійською мовою.

📚 Невдовзі книжки передадуть до публічних бібліотек по всій Україні. Стежте за оновленнями на наших сторінках у соціальних мережах — повідомимо, які бібліотеки зможуть отримати видання та як відбуватиметься їхній розподіл.

Заступниця міністерки культури Тетяни Бережної Богдана Лаюк вважає, що Україні потрібна реформа бібліотечної сфери, а також бібліотеки варто розглядати як частину системи національної безпеки.

Про це Богдана Лаюк розповіла в інтерв'ю Ukraїner.

На думку Лаюк, реформа бібліотечної сфери має охоплювати оновлення просторів, підвищення оплати праці, можливості для навчання бібліотекарів, створення книжкових клубів та інших подій при бібліотеках для громад.

Вона зазначила, що Мінкульт вже розпочав роботу над реформою оплати праці. Водночас важливо створювати умови для професійного розвитку працівників: зокрема, надавати можливість навчатися, подаватися на гранти та отримувати методичні рекомендації щодо організації подій і книжкових клубів.

«Можна мати книжковий клуб у своїй локальній книгарні, якщо вона в тебе є, але чому не зробити його в бібліотеці, яка насправді є простором для громади?» — зазначила Лаюк.

Вона наголосила, що ситуація в українських бібліотеках суттєво відрізняється залежно від міста та громади. Як приклад успішного оновлення бібліотечної мережі Лаюк навела Львів, де читачі можуть оформити єдиний читацький квиток і користуватися ним у різних бібліотеках.

Детальніше тут: https://www.youtube.com/watch?v=aR5PvrNMCEU&t=11556s

Видавництво «Книголав» запустило проєкт «Вогонь не дочитав»: читачі можуть купити за 300 гривень випадкову книжку, що вціліла після російського удару по складу.

Книжки видавці розділили на п’ять категорій:

«Нескорена сучасна проза»;

«Загартована фентезі»;

«Відважна дитяча література»;

«Непохитна класика»;

«Стійкий нонфік».

Покупець обирає жанр, але не знає, яка саме книжка йому приїде.

«Деякі обгоріли, деякі вкрилися кіптявою, інші мають пошкоджені обкладинки. Але всередині залишилися цілими. Їх усе ще можна читати, передавати друзям, ставити на полиці», — пояснили в «Книголаві».

Видавці розповіли, що після обстрілу читачі просили не викидати пошкоджені книжки, а дати змогу їх придбати. «І ми подумали: якщо ці книги пережили ракетний удар, то точно заслуговують на те, щоб їх прочитали», — написали у дописі.

Обрати книжку можна на сайті «Книголаву». Відправляти замовлення почнуть у листопаді 2026 року. Кошти з продажу допоможуть видавництву відновитися після двох ракетних ударів за три місяці.