Бібліотечному фахівцю

Верховна Рада України проголосувала за призначення Тетяни Бережної на подвійну посаду віцепрем’єр-міністерки з питань гуманітарної політики України – міністерки культури України. Про це стало відомо під час прямої трансляції на телеканалі «Рада».

Окрім того, Рада підтримала рішення щодо відділення «стратегічних комунікацій» від Міністерства культури.

Нова міністерка культури виокремила чотири пріоритетні напрямки роботи:

• залучення ресурсів у сферу культури. Зокрема. наразі у міністерстві працюють над законом «Про меценатство в Україні» та над Фондом збереження культурної спадщини, який за словами Бережної представлять на «Культурному Рамштайні» у Копенгагені;

• збереження української культурної спадщини;

• збереження автономності і стійкості культурних інституцій;

• розвиток міжнародного напрямку.

На Франкфуртській книжковій виставці визначили переможці премії Hotlist 2025 для книжок незалежних видавництв.

Премію Hotlist у розмірі 5000 євро у 2025 році отримає видавництво März Verlag у Берліні за роман «Die Liebe vereinzelter Männer» («Кохання самотніх чоловіків») Віктора Герінґера, перекладений з бразильської португальської Марією Гуммітш.

Спецпремію Dörlemann ZuSatz розміром 1500 євро отримало видавництво Friedrich Mauke у Веймарі за роман «Доця» Тамари Горіха Зерня (переклад Аннегрет Бекер, Лукаса Жура та Олександра Кратохвіла, у перекладі він вийшов друком під назвою «Донецька дівчина»).

Український інститут книги (УІК) оприлюднив звіт про свою роботу за 9 місяців 2025 року. Протягом весни національні стенди та заходи України відбулися на чотирьох великих ярмарках і фестивалях — у Лондоні (11–13 березня), Лейпцигу (27–30 березня), Болоньї (31 березня – 3 квітня) та Варшаві (15–18 травня). Участь у них узяли 67 українських видавництв і понад 60 авторів, які представили нові книжки, переклади та видавничі проєкти.

У межах програми перекладів українською літератури на мови світу Translate Ukraine роглянули 161 заявку від 95 видавців, з них підтримали 79 проєктів від 59 видавців. Завдяки програмі українські книжки перекладатимуть 25 мовами, серед яких англійська, французька, німецька, польська, китайська, фінська та інші.

Докладніше за посиланням:

https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/uik-pidsumovu-rezultati-roboti-za-9-misyaciv-2025-roku-korotko-pro-klyuchove

У Києві презентували базу даних українських рукописних книг XI-XVІ ст., яку доповнять новими метаданими.

Презентація відбулася в Укрінформі.

«Сьогодні ми презентуємо проєкт видавництва «Горобець», створений у партнерстві з Національним заповідником «Софія Київська» за підтримки Українського культурного фонду — це онлайн-реєстр, база даних українських рукописних книг XI–XVI століть. Цю базу представлено на сайті «Українська рукописна книга». Ми її започаткували у 2019–2020 роках, а цього року розширюємо його новими матеріалами. Наприкінці жовтня в базі буде доступно близько тисячі записів із метаданими про місцезнаходження українських рукописів», - сказала PR-директорка видавництва «Горобець» та проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова.

З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року війна забрала життя 236 митців та 116 українських та іноземних медійників. Ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України Маємо пам’ятати українських митців та журналістів, убитих росією, адже:

• збереження пам’яті про загиблих — це продовження їхньої справи;

ми маємо передати пам’ять про них нащадкам, щоб вони знали ціну та силу свободи, демократії та культури;

• боротьба за свободу та демократичні цінності об’єднує українців різних поколінь;

• їхні мистецькі твори та журналістські матеріали — це скарби, які надихають нові покоління митців та медійників;

• пам’ятаючи про загиблих, ми посилюємо свій опір і наближаємо перемогу.

Джерело: https://mcsc.gov.ua/news/mksk-prodovzhuye-fiksuvaty-imena-mytcziv-ta-medijnykiv-yaki-zagynuly-cherez-vijnu/

22 жовтня в Берліні стартував Ukraine Cultural Security Forum — масштабна міжнародна подія, що об’єднала представників українських та європейських інституцій, урядовців, експертів і діячів культури задля відкритого діалогу про роль культури в збереженні ідентичності, посиленні суспільної стійкості та протидії агресії.

У межах Форуму відбувся круглий стіл та дискусія на тему «Культура та культурна спадщина України: виклики, можливості та спільні зусилля» .

У рамках відкритої дискусії учасники обговорили ключові напрями міжнародного співробітництва, підвищення зацікавленості до української культури, а також культурну безпеку як елемент європейської політики. Звучали конкретні пропозиції щодо підтримки культурних інституцій на місцевому рівні, розбудови партнерств, залучення молоді та розвитку фахової спільноти.

Суспільне Мовлення презентувало цифрову платформу для дітей — «Бробакс». Це перша OTT-платформа компанії з дитячим контентом, яка вже офіційно зареєстрована Національною радою з питань телебачення і радіомовлення як нове нелінійне медіа.

У застосунку доступно понад 250 годин україномовного дитячого контенту: мультфільми, мультсеріали, пізнавальні шоу, аудіоказки, а також відео з перекладом жестовою мовою. Він повністю безкоштовний, не містить реклами та доступний будь-якій дитині в Україні.

1–2 листопада в Одесі втретє пройдуть «Поетичні читання Меридіан Одеса», організовані Міжнародною літературною корпорацією Meridian Czernowitz.

Цьогорічний формат — дводенний фестиваль, що об’єднає дев’ять літературно-дискусійних подій із провідними постатями сучасної української літератури та культури.

Серед гостей — Артем Чех, Андрій Любка, Ярина Чорногуз, Євгеній Володченко (репер Курган), Діна Чмуж, Мирослав Лаюк, Іван Малкович, Олександр Бойченко та Євгенія Лопата. В рамках фестивалю відбудуться презентації книжкових новинок, серед яких збірка віршів «Нічийний шафран» Ярини Чорногуз, прозова книжка «Гра в перевдягання» Артема Чеха, репортажі «Списки» Мирослава Лаюка та шпигунський роман «Вечір у Стамбулі» Андрія Любки.

На фестивалі також пройдуть музично-поетичні перформанси, творчі вечори та читання одеських поеток. Кураторка та модераторка події — Світлана Бондар.

Тут відбуватимуться зустрічі з письменниками, тренінги з цифрової та медіаграмотності, консультації з користування тифлотехнікою та інші інтеграційні заходи для внутрішньо переміщених осіб і місцевої громади.

У межах проєкту створено три робочих місця, оснащених тифлокомплексами, що дозволяють людям із порушеннями зору повноцінно користуватися бібліотечними ресурсами. Відтепер простір стане доступним для різних соціальних груп, сприятиме культурному обміну, творчому розвитку та соціальній згуртованості.

Проєкт реалізували в межах грантової програми «Згуртованість через культуру», яку впроваджує Український культурний фонд за фінансування швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD), що реалізується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.

У 2025 у у 2025 році за кордоном з’явилися три нові переклади українських книжок, що по-різному осмислюють досвід війни — Андрія Любки, Маріам Наєм та Віолетти Кім.

Німецьке видавництво Transit Buchverlag опублікувало переклад книжки Андрія Любки «З тилового боку війни. Літературні репортажі» під назвою Die Rückseite des Krieges. Literarische Reportagen.

Книжку переклали Олександр Кратовіль і Йоганнес Квек.

Як зазначають на сайті видавництва, книжка пропонує масштабний портрет українського суспільства, зміненого війною: від волонтерів і фронтових медиків до жінок, дітей, залізничників і ремонтних бригад, які тримають країну в русі навіть під обстрілами.

Берлінське видавництво Avant-Verlag опублікувало графічний роман «Eine kurze Geschichte eines langen Krieges. Russland gegen die Ukraine» («Коротка історія довгої війни. Росія проти України»), створену Маріам Найєм у співпраці з художниками Юлією Вус та Іваном Кипібідою Текст переклала з української Дарія Величко.

Книжка поєднує документальні свідчення, коментарі істориків і особисті спогади, розповідаючи історію війни з українського погляду — від перших обстрілів 2014 року до повномасштабного вторгнення.

У чеському видавництві Host побачила світ книжка Віолетти Кім «Plač, sestro, směj se» («Плач, сестро, смійся») у перекладі Доброслави Чепцової. Чеські критики називають книжку «свідченням сили жіночого досвіду та пам’яті нашого часу». У виданні використані переклади листів, уривки зі щоденників і фотоархіви авторки.ок про досвід

Школу планують відкрити у 2026 році., це дозволить українським дітям, які вимушено виїхали через війну, навчатися в українському середовищі та підтримувати зв’язок із Батьківщиною.

«Ми сьогодні дійсно торкнулися з вами теми, яка надзвичайно важлива як для нас, так і для Словаччини. Це збереження нашої ідентичності. І мені здається, що це тема, яка дійсно потребує особливої уваги. Той факт, що ми підтвердили сьогодні налаштованість на відкриття української державної школи в Братиславі, стане вагомим внеском у підтримку українських дітей у Словаччині, які знайшли у вашій гостинній країні прихисток від російського агресора, які не будуть втрачати зв’язок зі своєю Батьківщиною», — зазначила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

З 13 по 15 жовтня у Римі проходила конференція Європейської енциклопедичної мережі (EEN). На запрошення Інституту Італійської енциклопедії – Треккані у заході взяла участь делегація Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».

Подія зібрала директорів, науковців та представників провідних енциклопедичних установ з усієї Європи для обговорення майбутнього поширення енциклопедичного знання, співпраці в галузі підготовки енциклопедій та культурного обміну.

Значний інтерес учасників конференції викликала «Велика українська енциклопедія», підготовка якої продовжується і під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.

У межах Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини Україна вперше презентувала власний досвід у цій сфері в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Під час заходу учасники події переглянули відеоролик про українську нематеріальну культурну спадщину. Крім того, майстри та носії традицій провели для охочих майстер-класи з петриківського розпису та обухівського шитого рушника. Також присутні стали свідками виступу представника Кобзарського цеху України — Тараса Компаніченка.

З цієї нагоди Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з обласними та Київською міською державними адміністраціями підготували Календар заходів до його відзначення.

Програма надзвичайно різноманітна та розрахована на будь-який вік та інтереси. Календар пропонує такі заходи як театральні вистави, кінопокази, виставки, зустрічі та лекції, інтерактивні заходи, зокрема, майстер-класи з каліграфії, мовознавчі квести, конкурси читців, вікторини та флешмоби.

Кожен зможе поглибити свої знання, отримати нові враження та вкотре переконатися у красі та могутності українського слова.

Повний Календар заходів доступний за посиланням: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kalendar_tyzhden-.pdf

Долучайтеся до події у ваших містах!

Міністерство культури та соціальних комунікацій

11 листопада у Києві пройде Сьомий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Це найбільший щорічний захід, який організовує бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні разом з партнерами, та який збирає близько тисячі представників сектору культури та креативності з усієї країни.

У рамках події митці, культурні менеджери, організації та ініціативи дізнаються про реальні можливості для розвитку та знайдуть підтримку для втілення ідей в реальність.

На учасників чекають:

презентації від провідних національних та міжнародних програм, проєктів і ініціатив підтримки культурного та креативного секторів;

консультації від ключових грантодавців, які підтримують українську культуру та міжнародну співпрацю;

нетворкінг, де професіонали сектору зможуть спілкуватися, отримувати безкоштовні консультації та започатковувати нові партнерства;

актуальні дискусії, обговорення та презентаційні сесії, де узагальнюється досвід, а функціонери сектору культури діляться найкращими практиками. 

Участь у заході є безкоштовною за попередньою реєстрацією та відбором. Дедлайн подачі – до 3 листопада включно. 

У столиці відбудеться VII Міжнародний ярмарок грантів у сфері культури | Міністерства культури та стратегічних комунікацій

Міністерство культури та соціальних комунікацій

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка продовжує прийом літературно-мистецьких творів на здобуття найвищої державної нагороди у сфері культури й мистецтва. Подання приймаються до 3 листопада 2025 року включно.

Національна премія присуджується за 13 номінаціями:

проза;

поезія;

літературознавство і мистецтвознавство;

публіцистика і журналістика;

музичне мистецтво;

концертно-виконавське мистецтво;

театральне мистецтво;

кіномистецтво;

візуальні мистецтва;

фотомистецтво;

декоративно-прикладне мистецтво;

дизайн;

творче кураторство культурно-мистецьких проєктів.

До участі допускаються нові оригінальні твори, опубліковані або реалізовані протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за пів року до їх висунення культурною інституцією.

Продовжується прийом творів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року | Міністерства культури та стратегічних комунікацій

Міністерство культури та соціальних комунікацій

15 жовтня відбулося урочисте відкриття національного стенда України на Франкфуртському книжковому ярмарку, організованого Українським інститутом книги за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Міністерства закордонних справ, Goethe-Institut в Україні, Українського інституту та Мистецького арсеналу.

Цьогорічна фокусна тема участі України у Франкфуртському книжковому ярмарку – Filling in («Доповнення»). На національному стенді, дизайн якого створено на основі орнаментів Василя Кричевського, експонують 300 книг 38 українських видавців.

У межах української програми відбудеться понад 30 подій. Вона стала можливою завдяки підтримці Beauftragte für Medien und Kultur, Frankfurter Buchmesse, Börsenverein des deutschen Buchhandels, Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, Міжнародного фонду «Відродження», громадської організації «Горизонти без кордонів», Посольства України в Федеративній Республіці Німеччина, Генерального Консульства України у Франкфурті-на-Майні, Культурних сил, а також Координаційного центру у Франкфурті-на-Майні. 

300 книг, 38 видавців, 30+ подій: Україна відкрила національний стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку | Міністерства культури та стратегічних комунікацій

На початку жовтня в Українському культурному центрі у Лос-Анджелесі відбулася презентація книги «Jingle Bellz» колишнього військовополоненого Олексія Анулі, який понад 10 місяців перебував у російському полоні, з яких 130 днів провів в карцері.

На презентації зібрались представники української громади, американських політичних кіл та духовних лідерів.

https://lb.ua/culture/2025/10/08/700570_losanzhelesi_vidbulasya.html

Лівий берег

Три українські видання потрапили до міжнародного каталогу White Ravens 2025 — однієї з найавторитетніших світових добірок дитячої та підліткової літератури.

White Ravens — це щорічне видання, яке укладає Міжнародна молодіжна бібліотека в Мюнхені (Німеччина). До каталогу потрапляють лише найкращі книги з усього світу, які відзначаються художньою, літературною та культурною цінністю.

Цього року серед обраних — три українські книжки:

«Теплі речі для Татами» — Оксана Лущевська та Дзмітрий Бандаренко (видавництво «Ранок»);

«Чудернацька карпатська історія» — Василь Карп’юк (видавництво «Брустури»);

«З півслова» — творча майстерня Аґрафка (Видавництво Старого Лева).

https://lb.ua/culture/2025/10/12/701148_tri_ukrainski_knizhki_uviyshli.html

Видання підтримали Український інститут книги та Латвійський державний культурний фонд. У Латвії вийшла друком книжка «Е-е-есторії екскаватора Еки» української письменниці Вікторії Амеліної. Книжку випустило латвійське видавництво Liels un mazs під назвою Ekskavatora Ekas e-e-ēstāsti. Переклад зробила латвійська перекладачка Мара Полякова, ілюстрації – латвійський аніматор і художник Едмунд Янсон.

Видання отримало підтримку від програми Translate Ukraine (Український інститут книги) та від Латвійського державного культурного фонду.

Книжку уперше презентували латвійській аудиторії на Фестивалі дитячої та юнацької літератури в Сігулді 28 вересня 2025 року. В Україні ця книжка Вікторії Амеліної вийшла друком у 2021 році у Видавництві Старого Лева.

https://lb.ua/culture/2025/10/15/701665_latvii_vipustili_dityachu_knizhku.html