Бібліотечному фахівцю

Робоча група Секції з адвокації ВГО Українська бібліотечна асоціація разом із членами Президії Асоціації підготувала проєкт Програми адвокаційної діяльності на 2025–2030 рр. під назвою «Сучасна бібліотека – сила спільноти».

УБА запрошує всіх індивідуальних членів та офіційних партнерів ВГО Української бібліотечної асоціації ознайомитися з документом на порталі та поділитися своїми думками! Надсилати пропозиції потрібно на адресу Президії: info@ula.org.ua до 20 листопада 2024 року.

Презентація проєкту відбудеться 21 листопада 2024 року під час Звітно-виборної конференції ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Проєкт Програми та детальна інформація на нашому порталі за посиланням: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5282-obhovorennia-prohramy-advokatsiinoi-diialnosti-vho-ukrainska-bibliotechna-asotsiatsiia-na-2025-2030-rr?fbclid=IwY2xjawGnzPFleHRuA2FlbQIxMAABHYO0i4fT14hfDfky6LgrRLmiOtfM9IKB2emfaGWym-oMdE_X0u3O4beGTg_aem_I8bemwMG1zm6lMu765748g

У Дніпрі відкрили культурно-освітній центр «Покровський КОД». На його базі відновили роботу Покровська музична школа імені Леонтовича, Покровська міська публічна бібліотека, Центральна міська бібліотека ім. Т.Г. Шевченка та Покровський історичний музей.

«Ви ухвалюєте сміливі рішення, які рятують. Наших людей, наші культурні цінності, наше майбутнє. Поки є люди, які відтворюють памʼять про свої міста та навчають культурі своїх дітей, ці території зберігатимуть свою українську ідентичність», — зазначила під час спілкування з представниками переміщених закладів культури Донеччини та Луганщини Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Діана Трима.

У Дніпрі також функціонують переміщені у зв’язку з війною заклади культури та мистецької освіти з інших міст Донеччини — Маріупольська міська бібліотека та публічна бібліотека Бахмутської міської ради, яка має тифлокомплекс та обслуговує дітей з порушеннями зору. Також у місті діють заклади з Луганщини. Такі історії демонструють стійкість та непохитну віру людей у те, що вони неодмінно повернуться на свої українські території.

Тривають громадські обговорення, у рамках яких кожен охочий може долучитися до формування державної політики у сфері безбар’єрності, шляхом пропозицій конкретних ідей, ініціатив або завдань щодо доопрацювання Плану заходів. Це допоможе покращити програму політики безбар’єрності для маломобільних груп населення, осіб із інвалідністю, захисників і захисниць, ветеранів і ветеранок, осіб похилого віку, молоді, жінок і чоловіків, осіб, що супроводжують малолітніх дітей.

Пропозиції та зауваження приймаються впродовж 15 календарних днів з дня оприлюднення (до 22 листопада) в письмовому або електронному вигляді за адресою: проспект Берестейський, 14, м. Київ, 01135; е-mail: miu@mtu.gov.ua та m.nehoda@mtu.gov.ua

Всі пропозиції будуть уважно розглянуті профільними державними органами та враховані під час формування підсумкового документу.

Консультації щодо проєкту за телефоном: (044) 351-46-71.

Документи оприлюднено на сайті Міністерства розвитку громад та територій за посиланням: https://mtu.gov.ua/news/36077.html .

Нагадуємо, що Національна стратегія із створення безбарʼєрного простору в Україні розроблена за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Розробку Плану заходів з реалізації Національної стратегії на 2025–2026 роки координує Міністерство розвитку громад та територій України. Аналітичний та технічний супровід надає експертний консорціум за участі проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe Project), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International. Координація заходів відбувається у співпраці з Радницею-Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності за підтримки Уряду Великої Британії British Embassy Kyiv.

12 листопада у Києві під час круглого столу науковці обговорили пропозиції до Стратегії розвитку української культури до 2030 року в контексті тематики регіональної політики, відновлення та людського капіталу. Захід ініційовано та проведено Офісом підтримки відновлення при МКСК спільно з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв.

Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій МКСК Діана Трима наголосила, що Стратегія охоплює період війни та планування повоєнного відновлення. Тому необхідно врахувати специфічні виклики, з якими наразі стикається сфера.

«Найбільшу частку мережі закладів культури складають бібліотеки та клубні установи. Питання їхнього розвитку та функціонування — критично важливі, адже на базі цих закладів формуються культурні політики регіонів», — зазначила вона.

Детальніше на сайті МКСК: https://mcsc.gov.ua/news/regionalna-polityka-ta-lyudskyj-kapital-za-inicziatyvy-ofisu-pidtrymky-vidnovlennya-naukovczi-obgovoryly-propozycziyi-do-strategiyi-rozvytku-kultury/

11-13 листопада в Києві відбувся сьомий міжнародний форум Центральної та Східної Європи «Via Carpatia», що має на меті донести сильний культурний меседж про необхідність спільнодії вільних людей та народів у протистоянні будь-яким проявам агресії російської імперії.

Так, протягом трьох днів у межах форуму проведено заходи на культурну тематику:

☑️ літературно-мистецьку зустріч письменників–військовослужбовців, що складалась з двох частин — «Комбатантських читань» та вільного мікрофона «Поезія лицарів нової доби». Зокрема, вірші читали Руслан Леськів, Мирослав Откович, Андрій Карпенко, Алек Борода, Богдан Назаренко та Рустам Дмитрук із позивним Бармен;

☑️ панелі: літературна ротація «Слово з війни», літературний десант «І стилос, і стилет»;

☑️ зустрічі із дитячими авторами, книжкові квести, рухливі ігри на тему літературних творів;

☑️ міжнародну конференцію з фокусом на роль Карпат як культурного шелтера та осмисленням феномену культурного розвитку й громадянської спільнодії часів брутальної війни;

☑️ панель «Відновлення культури. Феномен культурного спалаху в часі війни»;

☑️ прем’єру вистави «Дзяди», ексклюзив для столиці. Твір Адама Міцкевича у постановці Івано-Франківського драмтеатру та польської режисерки Майї Клечевської.

У межах форуму пройшла міжнародна конференція «Українсько-польська зустріч». Серед іншого, на конференції порушили тему інформаційної безпеки та протидії російській пропаганді.

🇵🇱 «Нині для нас вкрай важливо подякувати полякам за їхнє лідерство в об'єднанні Європи для підтримки України. За ту допомогу і прихисток, які вони надають українцям. Ми ще раз бачимо, наскільки схожі долі наших народів», — наголосив Микола Княжицький.

Форум проведено за підтримки міжнародного фонду «Відродження», Українського інституту книги, TVP World, Еспресо.

Деталі на сайті: https://kompkd.rada.gov.ua/news/main_news/76455.html

Вийшла друком поетична збірка полеглого військового і письменника Ігоря Мисяка «Діти жонглюють камінням». Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила військова, поетка, музикантка Єлизавета Жарікова.

Книжка вийшла друком у видавництві «Темпора».

Замовити книжку можна за посиланням:https://tempora.com.ua/uk/books/dti-zhongljujut-kamnnjam/?fbclid=IwY2xjawGhedpleHRuA2FlbQIxMAABHXNcHlUDjopct6t7Ov4It7iK7XZ8ZDRJ5VY33CiFLshC7JQaS5WerDhdqA_aem_fifS8sjGdBurGqG15IAqpQ .

Усі кошти з її продажу підуть родині Ігоря Мисяка.

Ігор Мисяк — поет, прозаїк. Народився 16 червня 1993 року на Львівщині. Навчався на історичному факультеті Дрогобицького педагогічного університету. Був активним учасником Революції Гідності. З осені 2014 до кінця літа 2015 року проходив службу в полку «Азов», санітаром на «швидкій» і бійцем-рятувальником.

Лавреат конкурсу «Хортицькі дзвони 2018», фестивалю «Ірпінський Парнас 2018», конкурсу «Житомир ТЕМ 2019» та фестивалю «Ан Т-Р-Акт 2020». Друкувався в журналах «Літературний Чернігів», «Дзвін», антології «Молоді голоси» та кількох альманахах.

У місті Болехів на Івано-Франківщині вшанують зачинательку феміністичного руху в Україні Наталію Кобринську, започатковувавши письменницьку резиденцію та відновивши будинок, де вона жила.

Проєкт під робочою назвою «Дім Кобринської» започаткували представниці феміністичного видавництва Creative Women Publishing. Ідея виникла під час того, коли вони розробляли концепцію Школи письма для жінок «Вона пише» та почали думати про фізичне місце — письменницьку резиденцію.

Вінницькі бібліотеки налагоджують співпрацю з британськими колегами.

Вінницька міська централізована бібліотечна система стала учасницею проєкту «Бібліотеки-посестри». Основна мета цього проєкту – налагодження партнерства між бібліотеками, сприяння інформаційній співпраці та протидія дезінформації, обмін професійним досвідом, проведення спільних онлайн-заходів та проєктів.

В онлайн форматі відбулось підписання тристороннього Меморандуму про співпрацю. Надалі співпраця дасть змогу українським фахівцям долучитися до передових методик роботи з дітьми та молоддю, які використовують британські колеги.

Джерело: Телеграм канал Вінницької міської ради https://t.me/vmroficial

Цей каталог є продовженням березневого поетичного каталогу, створеного з нагоди Міжнародного дня поезії. Він охоплює 82 нові збірки українських поетів, що вже вийшли або заплановані до випуску у другій половині 2024 року.

📚 Каталог розроблено у співпраці з Фестивалем «Земля поетів», який відбудеться у Львові 9-10 листопада. У дизайні обкладинки використано айдентику фестивалю, розроблену художниками Романою Романишин, Андрієм Лесівим та Оксаною Йориш.

🔗 Завантажити каталог можна тут: https://bit.ly/3UHpgx5

15 листопада о 12:00 на Софійській площі відбудеться правозахисна акція "Порожні стільці" на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають в полоні через війну росії проти України. Організатори події – Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Захід має на меті обʼєднати зусилля всіх, хто підтримує Україну і бореться за звільнення незаконно увʼязнених цивільних осіб та військовополонених внаслідок війни росії проти України.

Під час акції на Софійській площі у Києві рідні, близькі та колеги розкажуть історії зниклих безвісти та ув’язнених і полонених українських авторів, митців та правозахисників. Участь у події візьмуть:

Марина Александрович, дружина поета та дизайнера Миколи Леоновича, який зник безвісти у квітні 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки;

Іван Андрусяк, письменник, поет, перекладач, друг поета Бориса Гуменюка, котрий зник безвісти у боях під Кліщіївкою в грудні 2022 року;

Олександра Баркова, сестра Богдана Зізи, художника із Криму, якого російська окупаційна влада в Криму незаконно засудила до 15 років позбавлення волі у червні 2023 року;

Оксана Михалевич, адвокатка журналіста Дмитра Хилюка, якого військовослужбовці РФ викрали у селі Козаровичі Вишгородського району Київської області орієнтовно 4 березня 2022 року;

Олена Цигіпа, дружина Сергія Цигіпи, письменника та журналіста з Нової Каховки, якого так званий "верховний суд республіки Крим" засудив до 13 років ув'язнення в колонії суворого режиму;

Оксана Стоміна, маріупольська поетка та громадська активістка. Її чоловік Дмитро Паскалов, один із захисників металургійного заводу "Азовсталь", перебуває в російському полоні з травня 2022 року.

Також до акції долучаться колишні незаконно ув’язнені – Людмила Гусейнова, громадянська журналістка, правозахисниця, котра перебувала у полоні з жовтня 2019 до жовтня 2022 року, та Наріман Джелял, журналіст та правозахисник, колишній політв'язень, якого російська окупаційна влада утримувала в ув’язненні з вересня 2021 року до 28 червня 2024 року.

Амбасадором акції також стане актор Роман Ясіновський.

Під час події на Софійській площі буде встановлено символічну інсталяцію з порожніх стільців з іменами ув’язнених, полонених та зниклих безвісти авторів, медійників, митців та правозахисників.

Українські військові знайшли Біблію 1908 року у стінах будинку, який знищили окупанти.

Її знайшли у 2023 році бійці 4 лінійного батальйону Президентської бригади у розбитому російськими військовими будинку неподалік від Сіверська, що на Донеччині.

Книга перебувала в розбитій стіні. Військові зазначили, не впевнені, чи знали про її існування останні господарі будинку.

Бійці передали Біблію в Службу військових капеланів ЗСУ. Якщо власників книги не знайдуть, її виставлять у музеї.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 жовтня 2024 року збитків зазнали 2109 об’єктів культурної інфраструктури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКСК та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 368 – знищені (17,45%).

Загальні втрати закладів культури державної форми власності: 37 од. (14 %); комунальної форми власності: 2072 од. (6 %).

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Луганській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 1018; бібліотеки – 750;

заклади мистецької освіти – 163;

музеї та галереї – 120;

театри, кінотеатри та філармонії – 38;

заповідники – 7;

парки, зоопарки – 9;

цирки – 4.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 297 територіальних громад (20,2% від загальної кількості ОТГ) у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (20%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (2%), Київській (27,1%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9,9%), Полтавській (4%), Сумській (62,7%), Харківській (58,9%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (49%) областях та м. Києві.

Станом на кінець жовтня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує дійсних членів та представників офіційних партнерів (якщо вони не індивідуальні члени, то не більше 2 осіб) до участі у Звітно-виборній конференції Асоціації, що відбудеться 20-22 листопада 2024 р. у змішаному форматі (наживо у Києві та онлайн на платформі ZOOM).

Тема Конференції: Українська бібліотечна асоціація ‒ разом можемо більше.

У програмі Конференції:

Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2024»,

Вручення відзнак і грамот Асоціації,

Обговорення напрямів і підсумків діяльності Асоціації у 2022-2024 рр.,

Вибори Президента і Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Внесення змін до Статуту ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Обговорення Програми адвокаційної діяльності Української бібліотечної асоціації,

Відкрите засідання Президії та активу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

До участі за попередньою реєстрацією (https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSenO12eFjV-2959j1c7HozXuKBT5oOFDId9pc-oYQXwQpy-8w/viewform ) запрошуються дійсні члени та офіційні партнери ВГО Українська бібліотечна асоціація. Електронна реєстрація для участі у Конференції відкрита до 10 листопада 2024 р.

Виконавчий офіс Української бібліотечної асоціації допомагає з оформленням листів-запрошень.

Звертаємо вашу увагу, що участь у процедурі голосування під час Звітно-виборної конференції та участь у відкритому засіданні Президії й активу ВГО Українська бібліотечна асоціація можуть брати лише дійсні індивідуальні члени Асоціації. У зв’язку з цим, для формування списків делегатів за встановленими чинним законодавством вимогами, реєстраційна форма учасника Конференції вміщує деякі додаткові обов’язкові поля. Дякуємо нашим індивідуальним членам за розуміння, просимо зазначати лише достовірну інформацію та гарантуємо її конфіденційність.

Запрошуємо ознайомитись з інформацією про кандидатів і кандидаток до нового складу Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація у розділі порталу УБА.

Під час засідання 31 жовтня 2024 року Миколаївська обласна рада прийняла рішення про перейменування Миколаївської обласної бібліотеки для дітей імені Віктора Лягіна, кадрового офіцера НКВС. Зв'язок з радянською розвідкою став вагомою підставою для перегляду присутності його імені у назві дитячної бібліотеки. За новою назвою бібліотека стане: Миколаївська обласна дитяча бібліотека.

Про це йшлося під час 24 позачергової сесії Миколаївської облради. Ініціатива перейменування бере початок ще з 29 лютого 2024 року, коли співробітники бібліотеки під час колективних зборів звернулися до Управління культури із проханням прибрати ім'я Лягіна з назви. Відтак було проведено громадське опитування, що завершилось 5 червня ухваленням рішення винести питання на сесію облради. За результатами голосування, 33 депутати підтримали зміну назви.

Чому важливе перейменування?

Перейменування відбувається в межах законів України, що засуджують та забороняють символіку тоталітарних режимів і російську імперську політику. Цей крок, за словами депутатів, спрямований на поступове відмежування українських установ від радянських і російських символів, що залишилися у топоніміці.

Шановні колеги!

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація знову звернулася до Президента і Правління IFLA (International Federation of Library Associations and Institutions - Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ) щодо припинення співпраці з російськими бібліотеками.

Основний текст Звернення, що ілюструє роботу російських бібліотекарів і бібліотек як пропаганду війни, підготувала членкиня Президії Асоціації Тетяна Гранчак.

Повний текст Звернення Української бібліотечної асоціації щодо припинення членства російської бібліотечної асоціації в ІFLA: російські бібліотеки підтримують неоголошену геноцидну війну росії проти України та її народу українською читайте тут: https://ula.org.ua/images/documents/5278/ULA%20Appeal%20to%20IFLA%2010%202024%20ENG.pdf .

Звернення 2023 року та відповідь Правління IFLA ви можете знайти на офіційному сайті УБА, у розділі Ресурси.

Бестселер українського письменника Андрія Куркова "Пікнік на льоду" став книгою 2024 року віденської ініціативи "Одне місто. Одна книга".

Кампанія з популяризації книг та читання "Одне місто. Одна книга" проходитиме цього року у Відні вже 23-й раз. Починаючи з 2002 року, раз на рік раз спеціально під цю ініціативу друкується книга накладом 100 тис. примірників і безплатно розповсюджується по всій австрійській столиці. Цього року такою книгою став роман Андрія Куркова "Пікнік на льоду".

В ініціативі відзначили, що Курков після повномасштабного вторгнення РФ в Україну багато подорожує як "літературний посол вільної України", а його "Щоденник вторгнення" ("Tagebuch einer Invasion") був опублікований австрійським видавництвом Haymon Verlag у 2022 році.

Урочиста презентація "Picknick auf dem Eis" ("Пікнік на льоду") відбудеться 19 листопада у Віденській ратуші. Цього ж дня примірники будуть безплатно роздаватися в пунктах розповсюдження з самого ранку.

Книга для проєкту відбирається віденською медіакомпанія Echo Medienhaus. Найважливішими критеріями відбору є суспільно-політична актуальність змісту книги та відомість автора у всьому світу з виданням кількома мовами. Ініціатива "Одне місто. Одна книга" фінансується майже 20 спонсорами, основним з яких є віденська енергетична компанія Wien Energie.

Гонкурівську премію з літератури, яку прийнято вважати найпрестижнішою у світі, виграв алжирський франкомовний письменник Камель Дауд за роман «Гурії».

Сам автор - Камель Дауд - написав у своєму профілі в соцмережі Х, що перемогу присвячує своїм батькам: "Це твоя мрія, оплачена твоїми роками життя. Моєму покійному батькові. Моїй мамі, яка ще жива, але нічого не пам'ятає. Немає слів, щоб віддячити вам".

Журналіст за фахом, Дауд народився 1970 року в Мостаганемі, Алжир, але був змушений переїхати до Франції через переслідування і погрози з боку ісламістів.

Роман «Гурії» - це історія алжирської дівчинки Оби, жертви громадянської війни, що тривала в Алжирі із 1992 по 2002 рік. Через поранення вона не може говорити, тому змушена жити наодинці зі своїми гіркими думками. Оба переживає і нещодавні події, і відгомін війни 1950-х.

Книга заборонена в Алжирі, оскільки роман суперечить статті Хартії миру й національного примирення, яка забороняє роз'ятрювати "рани національної трагедії" - вираз, що стосується подій, в якій ісламістські угруповання протистояли алжирській армії, внаслідок чого за десять років загинули від 60 до 200 тисяч осіб, а тисячі зникли безвісти.

Шевченківський комітет завершив приймання творів, висунутих на здобуття Національної премії України 2025 року. Перший тур серед номінованих творів розпочнеться у листопаді.

Список опублікували на сайті Шевченківської премії: https://knpu.gov.ua/

1 листопада на засіданні Уряду було схвалено постанову про запровадження електронного Реєстру заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури. Координаторами проекту є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Держкомтелерадіо та Держмистецтв.

Запровадження Реєстру дозволить державі перейти від паперових процесів до сучасної автоматизованої системи подачі й розгляду заявок на державну підтримку та сприятиме прозорості та відкритості конкурсного відбору.

Реєстр стане основним інструментом, що дозволяє централізовано накопичувати, обробляти та захищати дані про державну підтримку у сфері культури, а також значно полегшить доступ до інформації про можливості фінансування.

Шановні колеги!

Видання «Читомо» запустило спецпроєкт «Стирання слова» про інструменти знищення української літератури.

Мета спецпроєкту – розповісти про втрати й силу стійкості української літератури і її творців. Проєкт вміщує серію статей про російські імперські спроби «стерти» українських письменників та інфраструктуру, пов’язану з написанням, друком, поширенням інтелектуальної думки, її оригінальним і унікальним звучанням, починаючи від царської росії, СРСР та завершуючи злочинами сучасної рф.

У межах спецпроєкту

опублікують 8 матеріалів українською та англійською мовами про заслання і ув’язнення, убивства літераторів, руйнації друкарень, каральну медицину супроти митців, використання музеїв у цілях пропаганди, знищення бібліотек, створення меншовартості, надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам». У дизайні використаний принцип мозаїки, коли з розрізнених шматків матеріалу складається єдина картинка. Так і з окремих історій, фактів, знайдених у документах архівах ми лише зараз можемо комплексно побачити картину російських і радянських репресій.

Комуністична влада завжди приділяла пильну увагу бібліотечній справі, вважаючи її потужним і напрочуд ефективним інструментом у маніпулюванні свідомістю громадян, ідеологічній трансформації їхнього світогляду, вихованні у дусі відданості ідеям і практичним цілям панівної партії.

Ознайомитися з цим матеріалом пропонуємо у статті "Як колонізувати бібліотеки: путівник від радянських практиків".

Проєкт створюють на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст» про те, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР. Вона розпочала свою роботу 30 вересня у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні.

«У виставці "Антитекст" на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати Росія і зараз.

Спецпроєкт "Стирання слова" допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею.

«Стирання слова» реалізовується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).