Бібліотечному фахівцю

Станом на кінець вересня 2026 року в Україні внаслідок російської агресії постраждав 2161 об’єкт культурної спадщини та 2665 закладів культури. Упродовж вересня кількість постраждалих об’єктів культурної спадщини зросла на 26, закладів культури — на 25.

Більше 13 млн книжок на суму понад 1,75 млрд грн знищено внаслідок російських атак тільки за літо 2026 року. З початку повномасштабного вторгнення друкарні, видавництва, склади з книжками та книгарні росія атакувала щонайменше 21 раз.

Серед постраждалих об’єктів культурної спадщини — 194 пам’ятки національного значення, 1769 — місцевого значення та 198 щойно виявлених об’єктів. Найбільше таких об’єктів зафіксовано у Донецькій області — 369, Харківській — 355, Херсонській — 305, Києві — 285 та Одеській області — 212.

У вересні російські атаки завдали нових пошкоджень об’єктам культурної спадщини у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Херсонській областях та Києві. У Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях російські удари повторно пошкодили об’єкти, які вже зазнавали руйнувань.

Окремої уваги потребують об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО та їхні буферні зони. У вересні пошкоджень зазнала будівля Консисторії — складова ансамблю Софійського собору, а також об’єкти в його буферній зоні.

Російська агресія також завдала шкоди 2665 закладам культури, 571 із них знищено. Це 21,4% від загальної кількості постраждалих закладів. Руйнувань зазнала культурна інфраструктура 362 територіальних громад України.

Найбільшу групу серед постраждалих закладів становлять клубні заклади — 1327 об’єктів. Також російська агресія пошкодила або знищила 917 бібліотек, 197 закладів мистецької освіти, 140 музеїв і галерей, 57 театрів, кінотеатрів та філармоній. Серед постраждалих об’єктів також дев’ять заповідників, 14 парків і зоопарків, три цирки та кіностудія у Києві.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Запорізькій областях.

Міністерство культури України формує статистику на основі інформації обласних та Київської міської військових адміністрацій, а також закладів культури, підпорядкованих Міністерству та іншим центральним органам виконавчої влади. Дані охоплюють нові пошкодження та раніше не враховані випадки, інформація про які надійшла пізніше.

Точний облік втрат на тимчасово окупованих територіях залишається ускладненим. Станом на вересень 2026 року майже вся територія Луганської та значні частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації.

Всеукраїнський радіодиктант відбудеться у вівторок, 27 жовтня, в День української писемності та мови. Радіодиктант започаткований командою Українського Радіо у 2000 році.

«Нині все відбувається надзвичайно швидко: новини стрімко змінюють одна одну, а події майже миттєво втрачають актуальність. На цьому тлі Радіодиктант для багатьох людей і залишається сталою величиною, традицією, яка допомагає відчувати приналежність до великої української родини, де б ми не були», — зазначив Дмитро Хоркін, член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за контент, ліцензування та програмування.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності традиційно транслюватиметсья у прямому ефірі на всіх платформах Суспільного Мовлення та буде доступний на всіх континентах планети:

Українське Радіо та Радіо Культура;

YouTube-канал Українського Радіо;

телеканал, сайт та YouTube-канал Суспільне Культура;

застосунки: suspilne.radio та «Дія».

Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об'єднує українців і знавців української мови по всьому світу.

Хто цього року напише текст для радіодиктанту і хто читатиме його у прямому ефірі — стане відомо згодом в ефірі Українського Радіо.

На показ Valentino сезону весна — літо 2027, який отримав назву Antibiblioteca («Антибібліотека»), гостей попросили принести із собою книжки — власні або придбані спеціально для події. Ініціативу запропонував креативний директор Алессандро Мікеле.

Показ відбувся в історичній паризькій бібліотеці Святої Женев'єви — її спеціально переобладнали під показ Valentino.

Концепція Antibiblioteca («Антибібліотека») відсилає до поняття, яке популяризував Нассім Ніколас Талеб у книзі «Чорний лебідь», де описував особисту бібліотеку письменника Умберто Еко, яка налічувала близько 30 тисяч книжок.

За його спостереженням, значення такої бібліотеки полягає не лише в прочитаних книжках, а передусім у тих, які її власник ще не прочитав. Оскільки вони нагадують про межі власних знань і про те, скільки всього людина ще може дізнатися.

Мікеле переніс цю ідею на моду — річ може залишатися в гардеробі майже недоторканою, фігурувати лише на фотографіях або на подіумі, але водночас уособлювати можливість іншого життя.

«Навіть одяг, який ми ніколи не одягнемо, так само як і ті книги, що лежать нерозкритими на наших полицях, усе ще говорить нам про життя, яке ми могли б прожити», — пояснив Мікеле в примітках до показу.

Мікеле також порівнює «антибібліотеку» з японською практикою «цундоку» — звичкою купувати й накопичувати книжки, не читаючи їх.

Детальніше тут: https://suspilne.media/culture/1420753-dzejn-ejr-emma-i-gordist-ta-uperedzenna-aki-knizki-prinesli-zirki-na-pokaz-valentino-v-parizi/

Департамент культури та туризму Київської обласної державної адміністрації спільно з Київською обласною бібліотекою для дітей започатковували обласний культурно-історичний проєкт «Історія одного будинку».

«Кожен населений пункт має будівлі, які є частиною його історії. За фасадами старих будинків, садиб, громадських споруд чи інших архітектурних об’єктів зберігаються людські долі, родинні історії, пам’ять про важливі події та особливості місцевої культури. Саме тому проєкт «Історія одного будинку» покликаний привернути увагу до архітектурної та історико-культурної спадщини Київщини, сприяти збереженню локальної пам’яті та протидіяти знищенню української ідентичності», - ідеться у повідомленні.

Мета проєкту - зібрати й зберегти історії унікальних будівель Київщини, сформувати своєрідну мапу архітектурної пам’яті області та передати ці знання майбутнім поколінням.

До участі запрошуються територіальні громади Київщини, бібліотеки, краєзнавці, працівники закладів культури, дослідники та всі, хто цікавиться історією свого населеного пункту.

У межах проєкту громадам пропонується обрати одну будівлю, яка має історичну, культурну, архітектурну або краєзнавчу цінність, та підготувати її дослідження.

Особливу цінність матимуть маловідомі об’єкти, які не завжди мають статус пам’яток, але є важливими для історичної пам’яті конкретної громади.

У ніч на 7 жовтня російський ракетний удар по Києву знищив новий склад видавництва «Книголав» на Подолі.

На складі зберігали книжки, які «Книголав» відновив після липневого удару. Працівники не постраждали.

Масштаб втрат видавництво поки не може оцінити — порахувати знищені й пошкоджені примірники вдасться лише тоді, коли команда отримає доступ до складу й перевірить стан усіх книжок, але, як зазначили у дописі, мова йде про десятки тисяч.

«Для нас це відчутний удар. Це книги, які ми створювали, друкували та готували для вас. Новинки, які встигли отримати за ці 2 місяці, додруки книг, знищених росією в липні, відновлення яких ми чекали з вами разом», — написали у видавництві.

Співзасновниця «Книголаву» Світлана Павелецька розповіла в інстаграмі, що цього разу постраждало менше книжок, ніж у липні, коли згоріли майже всі. Найбільше їх пошкодила вода під час гасіння пожежі.

«Знову зараз відбудовуємо, додруковуємо і просимо почекати, підтримати, але, чесно кажучи, цей бізнесовий день сурка в Україні трохи таке», — додала вона.

У «Книголаві» запевнили, що продовжать працювати й відновлювати втрачене. «Зараз нам особливо важливі ваша підтримка, розуміння та терпіння», — наголосили вони.

Журнал «Локальна історія» випустив спеціальний номер, повністю присвячений Полтавщині. Номер створили у співпраці з культурною аґенцією «Терени» та підготували до друку за підтримки Фундації «Множина».

У випуску розповідають про козацьку історію регіону, Марусю Чурай, Марію Башкирцеву, український рух у Полтаві наприкінці 1980-х, решетилівську вишивку та гастрономічну спадщину краю.

300 примірників спецвипуску передадуть бібліотекам Полтави та Полтавської області як благодійну допомогу. Журнали вже прибули до розподільчого центру регіону — Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського. Звідти їх мають розподілити до 64 бібліотек Полтави, Полтавської області та їхніх філій.

Український письменник Андрій Курков увійшов до переліку авторів, на яких британська букмекерська компанія Ladbrokes приймає ставки перед оголошенням Нобелівської премії з літератури 2026 року. Його шанси оцінили коефіцієнтом 33 до 1.

Такий самий показник букмекери встановили, зокрема, для Енн Карсон, Колсона Вайтгеда, Девіда Ґроссмана, Едвідж Дантікат, Ямайки Кінкейд, Марі Ндіай, Рейчел Каск, Роберта Макфарлейна та Вільяма Т. Воллманна.

Найвищий коефіцієнт у переліку має китайська письменниця Цань Сюе — 10/1. Далі йдуть японський письменник Харукі Муракамі — 14/1, австралійський письменник Джеральд Марнейн — 16/1 та американський письменник Томас Пінчон — 16/1.

До переліку також потрапили Алі Сміт, Амітав Ґош, Чімаманда Нґозі Адічі, Луїза Ердріч, Стівен Кінг, Йоко Тавада, Юй Хуа та Джоан Ролінґ — їхній коефіцієнт становить 50/1.

Водночас букмекерський список не є переліком офіційних номінантів Нобелівської премії. Імена кандидатів та перебіг голосування Шведська академія не оприлюднює, а ставки відображають лише оцінки букмекерів.

Лавреата 2026 року оголосять 8 жовтня. Лавреат отримає 12 мільйонів шведських крон (53,5 млн грн).

У Жмеринці завершують ремонт бібліотеки імені краєзнавця та громадського діяча Володимира Вовкодава. Оновлений простір планують відкрити до 100-річчя від дня його народження, яке відзначатимуть у грудні 2026 року. Як повідомляє «Жмеринська газета», у приміщенні бібліотеки вже виконали комплексний ремонт. Зокрема, оновили стіни, замінили вікна, вхідну групу та електромережі, відремонтували системи водопостачання і водовідведення, облаштували електричне опалення та нове освітлення.

Також подбали про доступність: у бібліотеці облаштували інклюзивну вбиральню, а прилеглу територію впорядковують.

Після завершення робіт бібліотека має стати сучасним культурним простором для жмеринчан різного віку. Тут передбачили окрему залу для зберігання книжкового фонду, простір для культурних і просвітницьких заходів, а також кімнати для творчості, спілкування та читання.

На Афоні український історик і релігієзнавець Сергій Шумило досліджує старовинну бібліотеку козацького скиту Чорний Вир. Серед приблизно 200 українських стародруків XVI–XVIII століть він виявив три раніше невідомі примірники Острозької Біблії, а рукописні записи на сторінках книг допомогли підтвердити давнє припущення Івана Франка.

"Зараз досліджую три раніше невідомі примірники знаменитої Острозької Біблії, знайдені в закритому книгосховищі одного з монастирів на Афоні", — розповів Сергій Шумило. За його словами, ці книги колись були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир. Сам скит давно стоїть пусткою, проте його бібліотека збереглася, пише Історична Правда. Точні обставини, за яких книги опинилися в іншому монастирі, невідомі.

Шумило припускає, що це могло статися після 1821 року, коли на Афоні перебували турецькі війська, які придушували Грецьку визвольну революцію. Частина монахів, серед яких були колишні козаки, була змушена залишити Святу Гору. Ймовірно, саме тоді бібліотеку перенесли, щоб урятувати книги.

Вже найближчим часом простір Полтавської ОУНБ імені Котляревського. планують змінити. На це з обласного бюджету — згідно з даними порталу публічних закупівель Prozorro — хочуть спрямувати майже 20 мільйонів гривень. За проєктом, тут облаштують «сухий» фонтан із підсвіткою, зону для проведення заходів із вуличним екраном та лавами. Також передбачили велопарковку, питний фонтанчик, урни та вуличний туалет. Окремо планують відремонтувати тротуари й майданчики, частково оновити сходи та озеленити територію.

Асоціація університетських видавництв США (AUPresses) запустила збір коштів на платформі GoFundMe, щоб допомогти українським видавцям поїхати на Франкфуртський книжковий ярмарок. Про це йдеться на сайті асоціації.

За словами представників асоціації, перші зібрані $6000 підуть на те, щоб відправити трьох українських видавців на Міжнародне зібрання університетських видавництв, яке відбудеться на Франкфуртському ярмарку 9 жовтня.

Усі кошти, зібрані понад цю суму, AUPresses передасть Українському інституту книги, щоб підтримати зусилля організації зробити українську літературу доступнішою в Україні та помітнішою у світі.

На фасаді Апостольської бібліотеки Ватикану з'явилася чорно-біла інсталяція французького художника JR. Робота під назвою Diluvium простягається приблизно на 70 метрів уздовж стіни, що виходить до Кортіле-дель-Бельведере.

JR створив інсталяцію у вигляді хвилі на основі ілюстрації Гюстава Доре до біблійної історії про потоп, опублікованої 1866 року.

Інсталяція стала частиною AQVA – першої виставки п'ятирічного циклу Catastrophe and Wonder («Катастрофа і диво@), який досліджує різні форми взаємодії людини зі стихіями та загрозами.

Виставка AQVA зосереджена на суперечливій ролі води. Вона може знищувати паперові документи, але водночас вода необхідна для виготовлення та реставрації книг. Окрім роботи JR, експозиція використовує матеріали з колекцій Апостольської бібліотеки Ватикану та сучасні мистецькі проєкти. Виставку урочисто відкрив Папа Лев XIV під час свого першого візиту до Апостольської бібліотеки Ватикану як понтифіка. Для відвідувачів AQVA відкриється 25 вересня і працюватиме до 14 травня 2027 року.

Інсталяція JR залишатиметься на фасаді бібліотеки протягом виставкового проєкту, який повністю фінансують приватні меценати.

«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийшла у чеському перекладі у видавництві Argo. Над перекладом працювала Їржина Дворжакова.

Психологічний трилер Павлюка вже став бестселером в Україні. Станом на кінець 2025 року було продано понад 146 тисяч примірників.

Крім того, у видавництві Maraton цьогоріч виходить чеський переклад роману «Білий попіл» автора.

У Будапешті 26 вересня відбудлось відкриття оновленої бібліотеки імені Івана Франка, книжковий фонд якої поповнили сучасними українськими виданнями.

Оновлення бібліотеки стало можливим за ініціативи парламентської представниці української національності в Угорщині Ліліани Грекси. У межах проєкту книжковий фонд бібліотеки оновили та поповнили новими українськими книгами.

Після офіційного відкриття відбудеться перша зустріч у новому форматі «Кава з Франком», яка має стати майданчиком для спілкування, знайомства з українською літературою та культурою.

На засіданні комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій міністр освіти і науки Андрій Бутенко анонсував програму із закупівлі книг для шкільних бібліотек на 100 млн грн. Зазначено, що наразі підготовка проєкту виходить на «фінішну пряму».

Від початку року швидкісний інтернет з’явився у 16 культурних осередках Київської області. Серед них — шість бібліотек, п’ять будинків культури, три музеї та дві школи мистецтв.

Наразі якісним інтернет-зв’язком забезпечені Київська обласна бібліотека для дітей та 292 публічні бібліотеки області. Окрему увагу приділяють цифровому вирівнюванню сільських громад. У селах Київщини до інтернету підключили 235 бібліотечних закладів.

Крім того, для відвідувачів бібліотек облаштували 765 комп’ютеризованих інтернет-місць. Із них 200 функціонують у сільській місцевості.

Завдяки цьому жителі громад можуть користуватися електронними державними послугами, навчатися онлайн, працювати та оперативно знаходити необхідну інформацію.

House of Europe виділив гранти 9 видавництвам, що постраждали від обстрілів: які книжки знову з'являться на полицях House of Europe підтримав дев’ять українських видавництв грантами по 5 000 євро на відновлення книжок, знищених російськими ударами. Про це організація повідомила на фейсбук-сторінці. Вісім видавництв отримали кошти на додрук книжок, які згоріли або постраждали під час атак: 1. «Лабораторія» — «Славу мого батька. Спогади дитинства» Марселя Паньоля та «Флорентійські хроніки. Державця» Нікколо Мак’явеллі; 2. «Книголав» — «Покійного Маттіа Паскаля» Луїджі Піранделло; 3. «Видавництво Старого Лева» — «Мемуари дитини» Сельми Лаґерльоф та «Львівський ґамбіт» Богдана Коломійчука; 4. Видавництво «Видавництво» — усі чотири томи «Коли завмирає серце» Еліс Осман; 5. «Твоя Підпільна Гуманітарка» — «Мову-меч. Як говорила радянська імперія» Євгенії Кузнєцової та антологію «Культурна експансія»; 6. «Крапки» — «Очима клоуна» Гайнріха Бьолля та «Місто самоти» Олівії Ленґ; 7. Creative Women Publishing — «Баби-онучки» та альманах «Перший вінок»; 8. «Вавилонська Бібліотека» — «Історію облоги Лісабона» та «Двійника» Жузе Сарамаґу. 9. Видавництво «Ранок» спрямує грант на інше: воно готує й передасть 11 закладам по всій Україні 2 дитячі книжки шрифтом Брайля — «Маленьку собачку у пошуках великих сил» Катерини Водяної та «Мою казкотерапію. Брехливе мишеня» Оксани Демченко.

У Литві дослідили, скільки часу на тиждень люди витрачають на читання Серед опитаних у Литві найбільше часу на читання витрачають люди віком 30–49 років, вони читають понад 15 годин на тиждень лише литовською мовою. Такі результати показало дослідження читацьких звичок, яке у 2026 році провели науковці Каунаського технологічного університету (KTU). Професорка факультету соціальних, гуманітарних наук і мистецтв KTU Рамуне Каспере разом із колегами опитала 200 людей різного віку про те, що, скільки і якими мовами вони читають. Найбільше часу за читанням литовською проводять респонденти віком 30–49 років — у середньому понад 15 годин на тиждень за всіма дослідженими видами читання. Серед людей до 29 років цей показник становить близько 9 годин, а у віковій групі 50–59 років — майже 10 годин. Дослідження також показало, що читання англійською мовою поширене в кількох вікових групах. Респонденти до 29 років витрачають на нього близько 7,5 годин на тиждень, люди 30–39 років — приблизно 8,5 годин, а 40–49 років — майже 8 годин. Молодші респонденти найчастіше читають інтернет-контент, академічні тексти та матеріали англійською мовою. Натомість у людей 30–49 років поряд з інтернетом значне місце займає робоча цифрова комунікація. Книжки не зникли з повсякденного читання, однак тепер є лише одним із багатьох типів текстів, які конкурують за час людини. Інтернет-матеріали та електронна пошта належать до найбільших категорій читання майже в усіх вікових групах.

"А-ба-ба-га-ла-ма-га" відновила роботу після знищення складу Росією Новий склад видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" уже працює, цього тижня компанія відновила відправлення замовлень. Замовлення надсилають у режимі черги. Видавництво сподівається впродовж наступного тижня відправити всі замовлення, після чого повернутися до звичного ритму роботи. Водночас у видавництві попередили, що в частині замовлень бракуватиме окремих книжок, адже деякі наклади були знищені. У таких випадках компанія зв'язуватиметься з клієнтами.