Бібліотечному фахівцю

Оголосили програму XIII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал».

До програми фестивалю увійшло близько 200 подій. Це програми фокус-теми, основної програми, спеціальних та кураторських програм (професійна програма, основна програма «Наш арсенал», програма для/про дітей та підлітків «Знайома мова уяви»), а також програма видавців: дискусії, лекції, читання, воркшопи, зустрічі з авторами, музичні та перформативні події.

У книжковому ярмарку беруть участь 100 великих і 11 малих видавництв, 6 книгарень, а також партнерські стенди військових та волонтерських ініціатив.

У 2025 році на Книжковому Арсеналі повертається Ярмарок ілюстраторів — 12 художників, графіків та митців представлять свої роботи в різноманітних візуальних стилях. Крім того, у межах фестивалю представлять 16 виставкових проєктів.

Повну програму межна переглянути за посиланням:https://book.artarsenal.in.ua/podiyi-2025/

Як відомо, Книжковий Арсенал триватиме з 29 травня по 1 червня. Кураторами фокус-теми обрали Марсі Шор й Оксану Форостину, а фокус-темою — «Все між нами — переклад». Участь у програмі Book Arsenal Fellowship Program 2025 візьмуть 8 учасників й учасниць із Сакартвело, Естонії, Італії, Польщі, Чехії, Фінляндії, Франції та Швеції.

Національна публічна кампанія "Книги з міжнародного гуманітарного права в бібліотеки України" стартувала у Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого . Вітальні слова від керівників Червоний Хрест України , Міністерство культури та стратегічних комунікацій України , Національної книгозбірні - організаторів акції. Її мета - передати бібліотекам України книги з міжнародного гуманітарного права з подальшим наданням їх у читання і розповсюдження серед зацікавлених осіб та дотримання норм під час та по завершенні російсько-української війни.

Важливо ознайомитись з Рекомендаціями IFLA MLCE, які досліджують, як бібліотеки сприяють розвитку цифрової грамотності за допомогою виставок і майстер-класів. У звіті підкреслюється ключова роль бібліотекарів і подаються актуальні роздуми про взаємозв’язок технологій і повсякденного життя.

У рекомендаціях описано, з одного боку, процес створення ресурсів і обміну знаннями з точки зору бібліотечних працівників, а з іншого — спостереження, які виникли під час проведення виставки та майстер-класів із людьми різного віку та з різних середовищ. Проєкт охоплював такі теми: екранний час і добробут, алгоритми, штучний інтелект і великі мовні моделі, екологічний вплив технологій, геймінг та праця, що стоїть за технологіями.

Докладніше тут: https://www.ifla.org/news/ifla-mlce-guidelines-for-effective-easy-to-implement-low-to-no-resource-media-literacy-interventions-for-libraries-and-information-professionals-%F0%9F%93%9D/?fbclid=IwY2xjawKOjSRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFMU2RSTHpyaHJIYXRTVGlSAR40oGq3LkRV2JfNILCl7c9tiyzryi4-BX_UNl4lkHuVTZsEdwR3wc4PLR1RdA_aem_KtlkjLDonwS4tE97UIOsLg

Адміністрація Трампа звільнила бібліотекарку Конгресу Карлу Гейден, яка очолювала установу з 2016 року.

Білий дім повідомив бібліотекарки Конгресу Карлу Гейден про те, що її звільнили з посади. Причину звільнення не назвали, а також у листі не зазначили жодної додаткової інформації щодо штатного розкладу чи бюджету бібліотеки», — зазначили представники бібліотеки.

Окрім того, представники бібліотеки зазначили, що звільнення Гейден поставило під сумнів співпрацю Бібліотеки Конгресу з видавництвами та авторами, а також майбутнє самої установи.

Провідні члени комітетів з питань асигнувань Сенату і Палати представників від Демократичної партії засудили рішення звільнити бібліотекарку. Серед тих, хто публічно висловився проти, були сенатор-демократ зі штату Нью-Мексико Мартін Гайнрік та лідер демократів та лідер меншості в Палаті представників Конгресу США від штату Нью-Йорк Гакім Джеффріс.

«Гейден наблизила Бібліотеку Конгресу до людей, завдяки ініціативам, які охопили сільські громади та зробили Бібліотеку доступною для всіх американців. Поки президент Трамп хоче заборонити книжки та вказувати американцям, що читати, або не читати взагалі, доктор Хайден присвятила свою кар’єру тому, щоб зробити читання і прагнення до знань доступними для кожного», — зазначив у своїй заяві Гайнрік.

Джеффріс також зазначив, що звільнення було несправедливим — «це ганьба, яка яскраво показує постійні зусилля президента, спрямовані на заборону літератури. За цей безпрецедентний напад на американський спосіб життя рано чи пізно доведеться відповідати».

Президентка Американської бібліотечної асоціації Сінді Голл додала, що звільнення Гейден стало образою масштабу та обсягу роботи, яку бібліотекарка виконала на своїй посаді керівника бібліотеки Конгресу.

Карла Гейден очолювала бібліотеку Конгресу з 2016 року — на посаду її призначив президент США Барак Обама. Вона була першою жінкою та першою темношкірою особою, яка очолила бібліотеку країни. Гейден є колишньою генеральною директоркою Вільної бібліотеки Еноха Пратта в Балтиморі, а з 2003 по 2004 рік обіймала посаду президентки Американської бібліотечної асоціації.

Бібліотека Конгресу — національна бібліотека Сполучених Штатів Америки та дослідницький підрозділ Конгресу США, розташовані у Вашингтоні. Є найбільшим за площею книгосховищем та однією з найважливіших бібліотек світу.

Як повідомлялось, національний фонд мистецтв США (NEA) припинив та скасував гранти низці культурних інституцій через пропозицію Трампа ліквідувати організацію.

Нагадаємо, за правління Карли Гейден бібліотека Конгресу США включила сайт Читомо до своїх вебархівів.

Рада засновників Відзнаки Симона Петлюри «Журналістика і державність» оголосила імена цьогорічних лавреатів.

Цьогорічними лавреатами стали:

- Бурда Славко — публіцист, редактор, громадський діяч, президент Українського культурно-просвітного товариства «Кобзар», організатор українського життя у Хорватії (Загреб, Хорватія);

- Кочерга Микола — Президент Фундації Симона Петлюри (Чикаго, США); Панченко Олександр — журналіст, дослідник, науковець. Автор і упорядник книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Полтава);

- Череватий Сергій — журналіст, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», полковник ЗСУ;

- Юрчишин Ярослав — громадський та політичний діяч, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, спікер Форуму Вільних Держав Постросії (Київ).

Урочисте нагородження лавреатів відбудеться 31 травня в межах Дня відкритих дверей Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка «Журналістська весна» у Києві.

Відзнака Симона Петлюри

— нагорода, яка відзначає діяльність журналістів, видавців, доброчинців за вагомий внесок у державотворення і захист України, високу професійну майстерність, сприяння розбудові української журналістики і держави. До Ради засновників відзнаки, яка визначає лавреатів, увійшли: Конфедерація журналістських організацій України, Меморіальний фонд Симона Петлюри з Чикаго та Міжнародний культурний центр «Сяйво». Вперше відзнаку вручили у 2021 році.

Станом на 2024 рік всього 345 учнів здобували освіту російською або вивчали її як іноземну у закладах загальної середньої освіти.

«Українська мова майже повністю витіснила російську з освітнього процесу — 99% закладів загальної середньої освіти сьогодні забезпечують навчання українською мовою», — зазначив уповноважений із захисту державної мови.

За його словами, у 2021–2022 навчальному році близько 100 тисяч учнів навчалися російською мовою або вивчали її як іноземну. У 2024 році ця кількість скоротилася у тисячі разів — до 345 осіб.

Зменшилась на 8% і частка учнів, які під час уроків та перерв спілкуються між собою виключно українською мовою. Значними є відмінності саме за регіонами проживання: на Заході – 74 %, на Півночі – 40%, в Центрі – 35%, на Півдні – 25%, в Києві – 27%, на Сході – лише 17 % опитаних дітей користуються українською мовою під час навчання.

У рамках офіційного візиту до Чеської Республіки Перша леді України Олена Зеленська відвідала Національну бібліотеку Чехії, де разом із директором книгозбірні Томашем Фолтином взяла участь у відкритті української книжкової полички.

Цей захід став частиною глобального проєкту, ініційованого дружиною Президента, який вже охоплює понад 50 тисяч книг на 240 поличках у 57 країнах світу та в бібліотеці ЮНЕСКО.

«Наші полички — не лише для підтримки українського слова, вони для порозуміння між країнами та культурами. Для можливості дізнаватися правду з першоджерел, без викривлень і стереотипів», — наголосила Олена Зеленська.

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує взяти участь у онлайновій краєзнавчій толоці «Регіональні розвідки: історичні тенденції та сучасні виклики», що відбудеться 28 травня 2025 року. Захід приурочений до 100-річчя проведення в Харкові Першої всеукраїнської краєзнавчої конференції, що заклала підвалини інституціоналізації краєзнавчого руху в Україні.Наше сьогодення пов’язане з викликами та загрозами для культурної ідентичності та збереження пам’яті українського народу, спричиненими війною. Краєзнавство воєнної доби – це не лише про матеріальні чи інтелектуальні втрати, але й про відчутний сплеск уваги громадськості до українознавства та регіонознавства.

Теми для обговорення:

- краєзнавство і краєзнавці: тяглість традицій та перспективи міждисциплінарних досліджень новітньої історії України;

- регіональне та галузеве краєзнавство: вектори громадського спротиву; документування воєнних злочинів проти культурної спадщини для запобігання втрати національно-культурного коду;

- об’єднання громадських ініціатив, діяльність органів місцевого самоврядування, формування інституційних осередків колективної пам’яті як складова національної безпеки;

- діяльність культурно-освітніх закладів на терені дослідження, - консолідація міжнародної спільноти задля сталого захисту української культурної спадщини.

Для участі в онлайновій краєзнавчій толоці необхідно заповнити реєстраційну форму: https://forms.gle/YmayBN5p33j8x3Nz6

Учасники отримають електронні сертифікати. Робоча мова – українська. Термін подання заявок і текстів доповідей – до 12 травня 2025 року. Передбачається публікація електронного збірника матеріалів.

В Україні заснували двомовний журнал про ідеї та культуру «Re/visions».

"Назва говорить сама за себе. Ми будемо придивлятися і переглядати теми і поняття, те, що нас хвилює і дає силу, що надихає і робить світ таким, який він є. Щомісяця, з крутими авторами й авторками, героями та героїнями інтерв’ю, персонажами та персонажками до дослідження і перегляду, але найголовніше — із запрошенням до розмови», — написала Бадьйор, критикиня, журналістка та шеф-редакторка видання.

Гаслом видання стало «Мислимо разом, щоб краще уявити майбутнє».

Журнал виходитиме щомісяця з новою темою — перший номер вийде під назвою «Горе і зцілення». На сайті журналу зазначили, що обрали саме таку періодичність, аби дати можливість читачам та авторам віднайти більше ясності в причинах і наслідках спільних досвідів.

«Перший номер — це пара, яка працює в динаміці – горе і зцілення. Далі будуть теми, пов’язані з суспільними перетвореннями, які ми всі спостерігаємо, з тим, як ми функціонуємо як суспільства, з довкіллям, з політикою тощо», — розповіла Бадьйор у коментарі Читомо.

У виданні є п’ять рубрик, дві з яких завжди будуть пов’язані з темами випусків:

- розмови: великі інтерв’ю з експертами/експертками, дослідниками/дослідницями, активістами/активістками, культурними дієвцями/дієвицями, дотичними до теми випуску;

- контекст: есеї, що пропонують як широкий погляд, так і особисті рефлексії;

- візуальне: короткі тексти, що досліджують візуальне, аналізують архівну фотографію й хроніку, осмислюють їхню роль у нашому житті;

- рецензії: глибокі рецензії на фільми, книжки, виставки, театральні постановки, мистецькі перформанси тощо;

- люди: публікації, сфокусовані на людях, чия життєва історія могла лишитися малопоміченою, або чий доробок вартує переосмислення.

«Re/visions» виходитиме двома мовами — українською та англійською. Матеріали українських авторів і авторок перекладатимуть англійською мовою, а міжнародних — українською.

Держкомтелерадіо здійснює постійний моніторинг видавничої сфери держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України з метою виявлення фактів випуску у світ і розповсюдження антиукраїнської видавничої продукції та вжиття відповідних заходів реагування.

Упродовж квітня до зазначеного Переліку внесено 11 чергових видань антиукраїнського змісту. Станом на сьогодні у ньому міститься інформація про 577 пропагандистських видань.

Відомі письменники, журналісти, перекладачі, науковці, державні і громадські діячі та меценати стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина) – за визначну творчу діяльність.

За поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент Сергій Дзюба) цьогорічними лауреатами премії імені Антуана де Сент-Екзюпері стали:

- Герой України, генерал Валерій Залужний (м. Київ) – за активну та дієву підтримку тритомника «Чернігів у вогні» про героїчну оборону України від російських загарбників (спільного міжнародного проекту газети «Чернігівщина» та ОК «Північ»);

- Герой України, генерал-лейтенант Сергій Наєв (м. Київ) – за активну, дієву підтримку тритомника «Чернігів у вогні» про героїчну оборону України від російських загарбників (спільного міжнародного проекту газети «Чернігівщина» та ОК «Північ»);

- Поет, прозаїк, перекладач та літературознавець Богдан-Ігор Антонич (м. Львів) (посмертно) – за великий внесок в українську літературу;

- Поет, філософ, політичний та громадський діяч, правозахисник, політв’язень радянських концтаборів, засновник та голова Української Гельсінської Групи, Герой України Микола Руденко (м. Київ) (посмертно) – за жертовну діяльність у відстоюванні незалежної України;

- Поетеса, прозаїк та перекладач Лілія Черненко (Чернігівська обл., м. Прилуки) – за видатну творчу діяльність на благо України.

За поданням Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв та комунікацій (м. Франкфурт), Глобальної асоціації письменників та митців у Німеччині Freundschaft-Brücke Gloria e. V. (голова та засновник – письменниця, мистецтвознавець Олена Ананьєва, Франкфурт), лауреатами премії імені Антуана де Сент-Екзюпері за визначну творчу діяльність у 2025 році стали відомі письменники, перекладачі, міжнародні громадські діячі:

- Artyr Ratiani (Germany)

- Viktor Vasilchuk (Ukraina)

- Tamara Alochina (USA)

- Lubov Mosley Pivnik (USA)

- Alvaro Maio (Portugal)

Цього року на здобуття премії імені Антуана де Сент-Екзюпері було висунуто понад 200 кандидатів із 68 країн.

Український інститут книги оголосив перелік переможців конкурсу культурно-мистецьких проєктів з промоції читання.

До переліку переможців включені 16 проєктів. Серед переможців, зокрема, Львівська муніципальна бібліотека з проєктом “Книгообмін “Книжкова площа”,

Одеська національна наукова бібліотека з проєктом "XXV Всеукраїнська виставка форум «Українська книга на Одещині",

"Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» з проєктом "Історія через книги: методичні заходи для учасників освітньо-виховного процесу щодо розвитку емоційного інтелекту та критичного мислення",

Фізична особа-підприємець Польова Вікторія Олегівна з проєктом "Читаємо Україну: шлях до себе через літературу",

ГО “Культурно-видавничий проєкт “Читомо” з проєктом “Вибір Читомо”.

З переліком переможців можна ознайомитися за посиланням:https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Ik2KoIsfyto_uWeBSQrO4d-TVs360JrH/edit?gid=285479543#gid=285479543

Асоціація видавців Великої Британії пропонує покращити забезпечення шкільних бібліотек у початкових школах та видавати більше інклюзивних книжок. Про це йдеться у звіті Turning the Page: A Plan to Revive Children’s Enjoyment, що аналізує зниження зацікавленості дітей у читанні та пропонує рекомендації для освітньої та книжкової сфери.

Презентація відбулася під час парламентського прийому в Палаті лордів.

Звіт базується на останньому дослідженні Національного центру грамотності (National Literacy Trust), згідно з яким у 2024 році лише 34,6% дітей віком від 8 до 18 років зазначили, що читають у вільний час із задоволенням. Це на 8,8% менше, ніж у 2023 році. Щоденне читання зафіксоване лише у 20,5% дітей, що на 7,5% менше порівняно з попереднім роком.

У звіті викладено сім рекомендацій, які поділено на три категорії: доступ, культура та залучення.

Доступ:

Міністерству освіти (DfE) рекомендовано розпочати збір даних щодо наявності бібліотек у початкових і середніх школах.

Пропонується впровадити загальнонаціональне забезпечення шкільних бібліотек у початкових школах у партнерстві з кампанією Libraries for Primaries.

Культура:

Уряду запропонували створити платформу для взаємодії між видавцями, освітянами, бібліотекарями, благодійними організаціями та приватним сектором для обговорення ситуації з дитячим читанням.

Залучення:

У навчальній програмі слід визначити читання для задоволення як окремий освітній пріоритет, поряд із розвитком навичок читання.

Вчителям слід надати доступ до тренінгів щодо викладання текстів авторів різного культурного походження.

Видавцям рекомендовано збільшити кількість інклюзивних видань.

Бізнесам і благодійним організаціям запропоновано збільшити підтримку проєктів, що сприяють дитячому читанню.

Як повідомлялося, Національний фонд грамотності (NLT) Великої Британії виявив, що кількість людей до 19 років, які мають звичку читати, впала на 8,8%.

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує до участі у XIV Всеукраїнській онлайн-школі бібліотечного журналіста на тему «Штучний інтелект у бібліотечних медіа: тренд чи необхідність?», яка проходитиме 20–23 травня 2025 року на платформі Zoom.

Попередня ПРОГРАМА тут: https://ula.org.ua/images/sh_b_j_2025.pdf

Слухачі матимуть можливість поділитися досвідом роботи. Учасники, які відвідали всі заходи та пройшли тестування, отримають електронні сертифікати (1 кредит ЄКТС — 20 год.). Заявки на участь приймаються до 14 травня 2025 р. за покликанням: https://forms.gle/bv5LxkLsg3XFUSDM8

Виконавчий комітет Вінницької міської ради оголосив результати першого конкурсу на підтримку книговидання про Вінницю.

За підсумками експертного відбору 6 книжок отримають фінансування з бюджету громади. Загальний обсяг підтримки — 1 мільйон гривень (до 70% вартості кожної з книжок). Решту мають співфінансувати самі заявники.

Серед переможців — як художні тексти, так і науково-популярні та документальні дослідження. Всі вони так чи інакше розкривають історію, культуру та сучасність Вінниці.

У 2025 році вийдуть такі книжки:

- Валентина Захабура, «Так не буває, або Оце так канікули» — повість для підлітків;

- Андрій Стебелєв, «Художнє слово на Вінниччині» — збірка нарисів про літературний процес регіону від давнини до сьогодення;

- Світлана Творун, «До кожного свята свої хлібенята» — дослідження обрядового хліба Вінниччини та його відродження у міському просторі;

- Олександр Шемет, «Пісня — культурний код Вінниччини 2.0» — історія вінницької рок-музики та естради доби Незалежності;

- Михайло Пащенко, «Вінниця. Хронологія визначних подій» — художньо-публіцистична історіографічна розвідка;

- Тетяна Редько, «Журналістка. Покоління X» — чотиритомний роман про резонансні події у Вінниці й Україні від 1990-х до сьогодення.

За словами заступника міського голови Владислава Скальського, програма має на меті популяризацію унікальної історії та культури Вінниці, розвиток локальної книжкової індустрії й підтримку креативної економіки.

Книжки мають видати до жовтня 2025 року. Частину накладу планують передати до шкіл, бібліотек, лікарень, культурних центрів і для військових. Інші примірники видавці зможуть поширювати власними шляхами за підтримки офісу туризму Вінниці.

Премія книжкових блогерів, яку заснував фестиваль «Книжкова країна», оголосила переможців.

Переможницею премії стала книжка «Погляд медузи» Любка Дереша, видавництво Анетти Антоненко.

Премія відзначила твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній «Книжковій країні» обрали найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2024 року, а на осінній — перекладну.

До короткого списку увійшли 5 книжок, що були видані в Україні з травня по березень 2024 року:

- «Погляд медузи» Любка Дереша, видавництво Анетти Антоненко (читайте рецензію від Читомо за посиланням);

- «Кубик» Саши Козлова, Видавництво Старого Лева;

- «Потяг прибуває за розкладом» Марічки Паплаускайте, видавництво «Лабораторія»;

- «Діва, матір і третя» Юлії Нагорнюк, видавництво «Ще одну сторінку»;

- «З нами житиме еласмотерій» Романа Голубовського, видавництво «Лабораторія»

Короткий список сформували читачі шляхом голосування. Книжки з нього організатори відправлять у бібліотеку на Сході.

22 квітня відбулося відкриття XIV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга в контексті часу» на тему:«Трансформація бібліотек в умовах викликів та випробувань». У заході взяли участь представники національних та обласних бібліотек, закладів вищої освіти, міжнародних організацій, а також іноземні експерти у сферах цифровізації, інклюзії та культурної дипломатії.

Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко долучилася до заходу та виступила з вітальним словом у форматі онлайн.

У своєму відеозверненні вона подякувала фахівцям бібліотечної справи за активну діяльність та самовіддану працю попри триваючу збройну агресію рф проти України.

Заступниця Міністра окреслила основні виклики, з якими нині стикається бібліотечна сфера. Серед ключових проблем вона назвала скорочення мережі бібліотек, зниження кадрового потенціалу через рівень заробітної плати, обмеженість ресурсів, потребу в оновленні професійних стандартів та вдосконаленні підготовки фахівців, а також питання поповнення бібліотечних фондів актуальною літературою.

Своєю чергою МКСК працює над системними та дієвими змінами у бібліотечній сфері. Зокрема, в затвердженій Урядом Стратегії розвитку культури до 2030 року визначено пріоритети в усіх сферах культури, зокрема й у бібліотечній.

«Бібліотеки сьогодні — це не лише місця доступу до знань, а й простори для психосоціальної підтримки, згуртування та спілкування в громадах. Особливо важливою стає їхня роль у реінтеграції ветеранів, які повертаються з фронту. Дякую вам за відданість, активність і збереження фахових традицій. Бажаю плідних дискусій і нових ініціатив», — зазначила Галина Григоренко.

Учасники конференції обговорять актуальні виклики для бібліотек під час війни, шляхи збереження та цифровізації культурної спадщини, розвиток міжнародної співпраці, забезпечення психосоціальної підтримки та безбар’єрного доступу до інформації, а також сучасні електронні ресурси та перспективи бібліотечної справи в післявоєнний період.

XIV Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» триває з 22 по 24 квітня. Організатор заходу — Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Що: Безплатний воркшоп на тему "Розмова про комунікацію з людьми з бойовим досвідом”

Коли: 25 квітня, 18:30-20:30 (тривалість 2 години)

Де: Zoom

Організатор події: Моє Коло

На безплатному воркшопі проєкту «Моє Коло» дізнаємося:

✏️ як підтримати військових і ветеранів у розмові;

✏️ як висловлювати вдячність, щоб це звучало щиро, а не формально;

✏️ як говорити на чутливі теми і не переступити межу;

✏️ як слухати — з повагою.

Івент проведуть психологи:

👥 Володимир Петров -– психолог, ветеран АТО. З 2017 року спеціалізується на психологічному консультуванні військовослужбовців, ветеранів та ВПО

👥 Олена Штабовенко — психологиня, психотерапевтка, працює в гештальт-підході та тілесно-орієнтованому підході, EMDR-терапевтка.

Приєднуйтеся, це буде важлива розмова 💛

Лінк на зустріч ви отримаєте за день до події на пошту, яку вкажете при реєстрації. Також підписуйтесь на наш телеграм-канал, аби вчасно отримати лінк на зустріч https://t.me/moekoloua

22-24 квітня 2025 р. у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбудеться ХV Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу».

Тема року – «Трансформація бібліотек в умовах викликів та випробувань».

Програма конференції тут: https://nlu.org.ua/storage/files/2025/Pro17.04.25.pdf

У Кракові оголосили імена переможців першого етапу VI літературної премії «Краків — місто літератури ЮНЕСКО» (Nagroda KMLU). Серед 26 відзначених авторів і авторок — українські письменниці Анна Грувер та Маріанна Кіяновська.

Анна Грувер увійшла до списку лавреатів із книжкою «Я просто хочу поділитися моментом». Польське видання цієї збірки вийде завдяки перекладу Анети Камінської у видавництві KIT Stowarzyszenie Żywych Poetów. У своєму фейсбук-дописі письменниця зазначила, що йдеться про вірші, який вона почала писати у квітні 2022 року і закінчила в лютому 2023-го.

Маріанна Кіяновська відзначена за книжку, що вийшла друком у видавництві a5. Її книжка, як і всі інші проєкти, які перемогли в першому етапі премії, буде опублікована до 31 березня 2026 року. Відзнаку на своїй фейсбук-сторінці вона не коментувала, але висловила вдячність місту.