Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [09.03.2026]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» 2026 [30.12.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (110) 2025 [09.12.2025] [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
"З ким воюють? Воюють з книжками": РФ зруйнувала у Новгороді-Сіверському дім купця Медведєва кінця XIX — початку XX ст. Під час атаки РФ по центру Новгорода-Сіверського вночі 13 березня зруйнований історичний дім купця Медведєва. Ця будівля кінця XIX — початку XX століття.
Начальник РВА Олександр Селіверстов зазначив, що приміщення бібліотеки, яке розташоване на другому поверсі, знищене повністю .
"Воно, на жаль, вигоріло, врятувати його не вдалось, хоч всі відповідні служби виїхали, займались цим. Ворог знищує цивільну інфраструктуру, знищує цивільне населення. Ніяких військових об’єктів, всі знають, тут не було і ніколи не планувалось, ніяких НАТО, ніяких пускових установок, про які вони пишуть, і тому подібне — нічого тут не було. На жаль, потерпає історичне місто, якому приблизно тисяча років. Вони знищують все, щоб ми з ними спільної історії не мали".
Якщо маєте можливість і бажання долучитися до відновлення бібліотечного фонду, будемо щиро вдячні за сучасні книги українською мовою — художню літературу, книги для дітей та підлітків, нонфікшн, видання про історію та культуру України. Саме такими книжками хочеться наповнювати бібліотеки сьогодні.
Надіслати книжки можна Укрпоштою (вул. Князя Ігоря, 34А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл,, 16000) чи Новою поштою (відділення 1, вул. Шевченка, 23, м. Новгород-Сіверський).
Всі питання за телефоном контактної особи +380999612984 (Тетяна Анатоліївна), або на електронну адресу ms_biblioteka@ukr.net
У Харкові тривають громадські обговорення щодо перейменування бібліотеки, яка носить ім'я російського письменника У Харкові тривають громадські обговорення щодо перейменування державної наукової бібліотеки, яка носить ім'я російського письменника та громадського діяча Володимира Короленка. Обговорення триватимуть до 1 травня 2026 року.
"Згідно з фаховим висновком Експертної комісії географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки, присвячені Володимиру Короленку не містять обмежень, установлених Законом України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації топонімії", а отже, не належать до символіки російської імперської політики", — йдеться у відповіді заступниці міністра культури України Богдани Лаюк на запит керівника громадської організації "Деколонізація. Україна" Вадима Позднякова.
Водночас у міністерстві повідомили, що бібліотека може бути перейменована у загальному порядку — на сайті установи триває опитування громадськості щодо перейменування.
Результати опитування мають опублікувати на сайті бібліотеки 18 травня 2026 року.
Заснували нову літпремію «Григір» за найкращу коротку прозу В Україні з’явиться щорічна літературна премія «Григір» за найкращу українську книжку короткої прози.
Нагорода покликана відзначити найяскравіші голоси в жанрі, стимулювати видання книжок оповідань в Україні, а також сприяти перекладу та міжнародній промоції сучасної української короткої прози.
Премія названа на честь Григора Тютюнника — одного з чільних українських прозаїків-шістдесятників і неперевершеного майстра короткої форми.
Голова культурної аґенції «Терени» Тетяна Терен переконана, що причина малої кількості сучасної української короткої прози не лише в тому, що видавці вважають їх менш затребуваними — в Україні фактично немає літературних журналів, які через коротку прозу дають авторам можливість першої публікації і зростання у прозовому письмі, тому від авторів одразу чекають великих форм, а жанр, що найточніше фіксує живий досвід, залишається в тіні.
«Для нашої літератури, яка твориться в часи виборювання Україною своєї незалежності, коротка проза така ж важлива, як есеїстика. Саме короткі художні жанри є інструментом для фіксації наших емоцій і першого осмислення пережитого досвіду», — зазначає Тетяна Терен.
Координаторка премії, літературна критикиня Тетяна Петренко доповнює: «Найяскравіші тексти останніх років — це коротка форма: автофікшн військових, репортажі та поезія. У цьому ряді бракує короткої художньої прози. Започаткування премії має дати авторам і ринку стимул частіше звертатися до цієї форми — продовжуючи традицію Василя Стефаника, Григорія Косинки та Григора Тютюнника, а також допомогти українській літературі швидше реагувати на сучасність і доносити наш досвід світові».
Премія «Григір» відзначатиме книжку року в жанрі короткої прози, зосереджуючи увагу на новаторстві, самобутності авторського стилю та жанровій майстерності. У 2026 році до участі приймають книжки, видані протягом 2025–2026 років. Приймання заявок триватиме до 1 вересня 2026 року.
Ім’я лавреата або лавреатки оголосять 5 грудня 2026 року в Полтаві у день народження Григора Тютюнника. Проводячи церемонію нагородження в Полтаві, аґенція «Терени» прагне сприяти культурній децентралізації та вшанувати малу батьківщину письменника.
Лауреат або лауреатка отримає грошову винагороду в розмірі 4000$ та можливості для промоції і перекладу своєї книжки за кордоном. Детальніше про премію можна дізнатися на сайті культурно аґенції.
Відомі переможці премії KBU Awards 2025 у сфері нонфікшн-літератури У Києві відбулася церемонія нагородження KBU Awards 2025, де оголосили переможців однієї з ключових українських премій у сфері нонфікшн-літератури.
Премія відзначає авторів і видавців книжок, які формують сучасну українську інтелектуальну дискусію та осмислюють суспільні процеси.
Цього року організатори визначили переможців у п’яти номінаціях. Незалежне журі KBU Awards обрало лауреатів після кількох етапів відбору.
Переможці KBU Awards 2025
«Національна ідентичність»
Журі присудило перемогу двом книжкам:
- «Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії» Радомира Мокрика (видавництво «Локальна історія»);
- «А тепер і спитати немає в кого… Як дослідити історію свого роду?» Анни Ніколаєвої (видавництво «Лабораторія»).
«Особистісний розвиток»
Журі визначило переможцем книжку «Як написати книгу. Концентрований курс письменницької майстерності» колективу авторів (видавництво Stretovych).
«Історія України»
Журі також присудило перемогу двом книжкам:
- «Мазепа. Тисячоликий герой української історії» Віктора Горобця (видавництво «Віхола»);
- «Українське радіо. Історія буремного століття» Вадима Міського та Тамари Гусейнової (видавництво «Лабораторія»).
Повний список тут: https://mincult.gov.ua/news/vidomi-peremozhczi-premiyi-kbu-awards-2025-u-sferi-nonfikshn-literatury/
ХVІ Науково-практична конференція за міжнародною участю «Бібліотека і книга в контексті часу» Шановні колеги! Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого запрошує взяти участь у роботі ХVІ Науково-практичної конференції за міжнародною участю «Бібліотека і книга в контексті часу», що відбудеться 28-30 квітня 2026 року. Тема року – «Бібліотеки для стійкості та сталого розвитку». Організатор заходу – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за підтримки Міністерства культури України та ВГО Українська бібліотечна асоціація. Питання до обговорення: бібліотеки для соціальної стійкості та суспільної згуртованості; досвід подолання викликів війни; розвиток професійних компетентностей бібліотечних працівників; електронні бібліотеки: сьогодення і перспективи; штучний інтелект у діяльності бібліотек: з досвіду роботи; медійна грамотність та протидія дезінформації: потенціал бібліотек; психосоціальна підтримка різних цільових груп користувачів; бібліотеки у формуванні безбар’єрного суспільства; меморіалізація, формування культури пам’яті та національна ідентичність. Формат участі у конференції – змішаний. Онлайнова участь - на платформі Zoom. Про місце проведення конференції зареєстрованих учасників буде повідомлено додатково. Реєстрація для участі у конференції – до 16 березня 2026 р. за покликанням: https://forms.gle/V7SHeRiMcx7xyUC77 Публікація матеріалів за тематикою конференції у електронному збірнику – безкоштовна. Термін надсилання – до 20 квітня 2026 р. Вимоги до оформлення тез можна переглянути тут: https://docs.google.com/document/d/1bUC2Rp4_HyjfldBYJZIZoNdKwkteJM-m/edit#heading=h.xfpp1vfcf9pp Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей для включення до програми та збірника. Запрошуємо ділитися досвідом, відчути себе частиною стійкої професійної спільноти та надихнутися на подальшу роботу заради сталого розвитку. Контакти оргкомітету: заступник генерального директора з наукової роботи Розколупа Наталія Іванівна, тел.: (044) 278-86-30; (067) 968-95-28; учений секретар Ковальчук Світлана Петрівна, тел.: (067) 418-33-29; завідувач науково-методичного відділу Кравченко Світлана Миколаївна, тел.: (067) 783-99-66; e-mail: conference@nplu.org Участь у роботі конференції – без реєстраційного внеску. Проїзд, проживання та харчування – за рахунок учасників.ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: підсумки» Шановні колеги!
25-28 лютого 2026 року у Славську Львівської області відбулася ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні». Організаторами заходу виступили ВГО Українська бібліотечна асоціація спільно з Goethe-Institut в Україні та Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.
Конференція відбулася у змішаному форматі, що дозволило об’єднати широку професійну аудиторію та забезпечити міжнародну присутність. Учасники, які працювали наживо, ще й мали можливість зануритися у неповторну атмосферу професійних зустрічей у Славську, поєднавши змістовні науково-практичні дискусії з живим та неформальним спілкуванням.
Слід відзначити, що проведення Конференції у змішаному форматі відбувалося в непростих умовах, у яких сьогодні живе Україна. Йдеться про триваючу військову агресію росії, періодичні та тривалі перебої з електропостачанням у різних регіонах країни, що впливає на погіршення якості мобільного та інтернет-зв’язку, а також додаткові технічні виклики, пов’язані із синхронізацією участі наживо і дистанційно, переданням звуку та забезпеченням стабільної комунікації між учасниками.
Детальніше: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5463-khiii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-suchasna-bibliotechno-informatsiina-bezperervna-osvita-maibutnie-tvorytsia-sohodni-liutyi-2026-pidsumky
Без електрики, але з читачами: як бібліотеки України працювали цієї зими Українські бібліотеки продовжують працювати попри відключення електроенергії, однак блекаути ускладнили доступ до електронних ресурсів, проведення заходів і роботу з фондами. Про це бібліотекарі й бібліотекарки розповіли для Читомо.
Через відключення світла користувачі в більшості випадків можуть скористатися лише тими послугами, які не потребують електроживлення. Зокрема, у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого зазначають, що під час знеструмлення доступні лише частина ресурсів, які не пов’язані із використанням бібліотечного обладнання, котре потребує електроживлення».
Детальніше читайте на сайті Читомо: https://chytomo.com/bez-elektryky-ale-z-chytachamy-iak-biblioteky-ukrainy-pratsiuvaly-tsiiei-zymy/
Шевченківська премія-2026 оголосила лавреатів Присудили Національну премію України імені Тараса Шевченка у різних категоріях. Список лавреатів у різних номінаціях опублікували на сайті Комітету премії.
Література. Проза
Павло «Паштет» Белянський (роман «Битись не можна відступити») та Юрій Щербак (книжка «Мертва пам’ять. Голоси і крики: книга підсумків і пророцтв»).
Павло Белянський — письменник, блогер, сценарист і військовослужбовець. Народився 1977 року в Луганській області. Закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут і змінив безліч робіт — від експедитора до журналіста, — перш ніж відкрити власну фірму з виготовлення надгробків. Перші збірки надруковані видавництвом ДІПА, тексти антології «Я працюю на цвинтарі» вийшов у Vivat. За мотивами книжки зняли однойменну екранізацію.
Юрій Щербак — український письменник, доктор медичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України (представляв Україну в Ізраїлі, США, Канаді, Мексиці), громадський і державний діяч. Автор понад 30 книжок прози, поезії, драматургії, публіцистики. Лавреат премії Фундації Антоновичів «За внесок в українську культуру» та ордену часопису «Ї» «За інтелектуальну відвагу».
Книжка «Мертва пам’ять. Голоси і крики: книга підсумків і пророцтв» вийшла друком у видавництві «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га».
Література. Поезія
Не присудили. У короткому списку були:
Гук В’ячеслав — книга поезій «Кримський літопис»;
Бик Олексій, книга поезій «# Приголосніголосні»
Павлюк Ігор — книга поезій «Танець Мамая».
Літературознавство і мистецтво
- Авраменко Олеся — низка мистецтвознавчих науково-популярних творів з авторської серії «Accent» – чотири книги «Білокур», «Приходько», «Тістол»;
- Сергій Тримбач — книжка «Іван Миколайчук. Містерії долі»
Публіцистика і журналістика
Криштопа Олег — документальний роман «Радіо «Афродіта».
З повним переліком тих, хто переміг у кожній з номінацій, можна ознайомитись на офіційному сайті премії. Відповізний указ оприлюднили і на сайті президента України.
Практичний посібник для бібліотек у часи екологічних та соціальних змін Eblida та ELAN представляють The Green Librarian Handbook: Symphony in Sustainability Major - практичний посібник для бібліотек у часи екологічних та соціальних змін.
Цей посібник знайомить із цілями сталого розвитку та кліматичними орієнтирами для бібліотек і бібліотечних фахівців, створений у співпраці з RECIDA (Мережа центрів екологічної інформації та документації).
Ознайомитись можна за посиланням: https://eblida.org/.../09/ELAN-The-Green-Librarian-2025.pdf
Бібліотеки по всій Європі вже показують приклади: від громадських садів до прокату інструментів, від виставок про зміну клімату до партнерств зі школами. У посібнику зібрано надихаючі приклади та конкретні практики, які доводять: кожна бібліотека — велика чи маленька — може зробити свій внесок.
Також у посібнику відображено й внесок українських бібліотек. Серед них — київська Бібліотека на Пріорці для дітей із проєктом «Зелена бібліотека», а також Львівська обласна бібліотека для дітей з проєктом ЕкоЛеотека.
Назва посібника побудована на музичній метафорі: так само, як симфонія об’єднує багато інструментів у гармонії, бібліотеки поєднують різні дії, голоси та спільноти, щоб творити сталий розвиток. Формат «мажорної симфонії» символізує оптимізм, енергію та орієнтацію на майбутнє — на шлях до зеленішого світу.
Також відкрита реєстрація на серію вебінарів “Libraries Leading Change for Climate and Sustainability: The ELAN Webinar Series”:
Hope to Act – Envisioning Sustainable Futures at the Library
10 березня (10:00 – 11:00 CET)
Вступ до концепції «Futures Literacy» та її зростаючої ролі для бібліотек.
Embracing Complexity in Sustainability
12 березня (10:00 – 11:00 CET)
Критичний огляд викликів сталого розвитку, з якими стикаються бібліотеки сьогодні.
Growing New Ideas About Climate and Sustainability – Libraries Leading Beyond the Sector
17 березня (16:30 – 18:00 CET)
Натхненні приклади з усієї Європи: як бібліотеки виходять за межі традиційних рамок, поєднуючи мистецтво, кліматичний активізм, добробут, громадянську участь і довгострокове мислення для культурних змін.
Empowering Librarians for Sustainability – The Green Librarian Handbook
19 березня (16:30 – 17:30 CET)
Практична сесія з представлення посібника.
Реєстрація: https://us02web.zoom.us/.../WN_e2BSC8PSRtqGtbrgX0cYfg...
В Україні з’явився робот-бібліотекар Робот на ім’я НП Лукаш віднедавна «працює» бібліотекарем в Українському домі (Міжнародний конгрес-центр у Києві).
Дітище «Нової Пошти», робот НП Лукаш, виконує обов’язки бібліотекаря на першому поверсі Українського дому. Його основні завдання — рекомендувати, видавати відвідувачам книжки та забирати їх після прочитання.
Щоб почати взаємодію з роботом, треба підійти до нього та відсканувати QR-код. На мобільний телефон завантажиться додаток, у якому потрібно відповісти на декілька запитань. Завдяки цим відповідям техніка визначить та запропонує книгу, що найбільше сподобається саме вам. І робот-бібліотекар «видасть» її.
Відвідувачі можуть читати рекомендовану Лукашем літературу у лаунж-зоні на території конгрес-центру. Потім книжку треба залишити на столі — робот забере її у свій візок і згодом видасть наступному читачеві.
НП Лукаша «взяли на роботу» в рамках мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен», тому поки що видає тільки твори Лариси Косач-Квітки. Він — це дещо змінена версія роботів-перевізників, що працюють на складах «Нової Пошти».
Подробиці: https://www.work.ua/news/ukraine/1757/
День з «Енеїдою», або Енеїв двіж відбувся У Львівській ОБД 3 березня 2026 року Львівська обласна бібліотека для дітей стала епіцентром живої класики, гастрономії та справжнього культурного драйву.
Бібліотека прийняли естафету презентації унікального гастрономічного рушника «Енеїда» від колег - Черкаська обласна бібліотека для дітей. А ініціатором Всеукраїнської естафети є Національна бібліотека України для дітей 💙
Цей проєкт реалізовано Фондом Фонд "МХП-Громаді" та МХП у співпраці з Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності".
Що вдалося організувати?
🔹 Презентацію гастрономічного рушника "Енеїда" з інтегрованими QR-кодами
🔹 Живе читання уривків з поеми
🔹 Зустріч із почесними гостями — діячами культури, волонтерами, ветеранами
🔹 Kahoot-вікторину «Що ти знаєш про Енеїду?»
🔹 Смакування страв, згаданих у поемі
🔹 Креативну LEGO-майстерку
🔹 Показ фрагментів мультфільму «Енеїда»
🔹 Голосні читання на абонементі
🔹 Книжкову інсталяцію та віртуальну виставку
🔹 Тематичну фотозону
🔹 Можливість придбати екоторбинки із зображеннями з "Енеїди" за донат.
А ще — ✨ розвивальне заняття «Леопузики» для наймолодших козаків та козачок та майстерку із виготовлення значків напередодні.
🎭 Особливим моментом стало живе читання "Енеїди" у виконанні заслуженого артиста України, актора Роман Біль — уривки про бенкети та страви ожили з гумором, темпераментом і справжнім театральним шармом.
Виступи гостей — Оксани Коваль, Ольги Боднар та Людмили Чиковської — справили сильне враження та неабияк надихнули 🫶 присутніх.
Це був день, коли класика звучала сучасно.
Коли «Енеїда» стала рухом, грою, смаком, розмовою.
Коли бібліотека перетворилася на простір живої культури.
Бібліотека передала естафету Івано-Франківська обласна бібліотека для дітей. Очікуємо на презентацію у їхньому місті! 👍
Мінкульт працює над оновленням системи оплати праці працівників культури У Міністерстві культури України під головуванням Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – Міністерки культури України Тетяни Бережної відбулося засідання робочої групи з упорядкування умов оплати праці працівників культури.
Учасники розглянули аналітичні матеріали щодо того, як сьогодні формується зарплата у державних та комунальних закладах культури. Формально правила для всіх однакові: посадовий оклад і система надбавок, доплат та підвищень. Але на практиці система працює по-різному — залежно від типу закладу та його статусу. Це впливає на дохід працівників.
«Ця велика реформа потребує ґрунтовної аналітики, фінансових розрахунків, міжвідомчої координації та зважених рішень. Це стратегічна для галузі задача та один з топ-пріоритетів Міністерства культури України. Ми розуміємо глибину проблеми й системність викликів, які накопичувалися роками. Працюємо над рішенням стратегічно – аналізуючи реальні цифри та ситуацію», – зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Учасники зустрічі домовились про наступні кроки. Далі робоча група фокусуватиметься на:
- детальному опрацюванні кількох можливих моделей оплати праці;
- напрацюванні підходу до отримання верифікованих даних від мережі закладів культури в регіонах;
- визначенні потенційних пілотних громад або областей для тестування нової моделі.
Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/minkult-praczyuye-nad-onovlennyam-systemy-oplaty-praczi-praczivnykiv-kultury/
Мінкульт працює над оновленням системи оплати праці працівників культури У Міністерстві культури України під головуванням Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – Міністерки культури України Тетяни Бережної відбулося засідання робочої групи з упорядкування умов оплати праці працівників культури.
Учасники розглянули аналітичні матеріали щодо того, як сьогодні формується зарплата у державних та комунальних закладах культури. Формально правила для всіх однакові: посадовий оклад і система надбавок, доплат та підвищень. Але на практиці система працює по-різному — залежно від типу закладу та його статусу. Це впливає на дохід працівників.
«Ця велика реформа потребує ґрунтовної аналітики, фінансових розрахунків, міжвідомчої координації та зважених рішень. Це стратегічна для галузі задача та один з топ-пріоритетів Міністерства культури України. Ми розуміємо глибину проблеми й системність викликів, які накопичувалися роками. Працюємо над рішенням стратегічно – аналізуючи реальні цифри та ситуацію», – зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Учасники зустрічі домовились про наступні кроки. Далі робоча група фокусуватиметься на:
- детальному опрацюванні кількох можливих моделей оплати праці;
- напрацюванні підходу до отримання верифікованих даних від мережі закладів культури в регіонах;
- визначенні потенційних пілотних громад або областей для тестування нової моделі.
Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/minkult-praczyuye-nad-onovlennyam-systemy-oplaty-praczi-praczivnykiv-kultury/
УІК за підтримки Мінкульту запустив онлайн-каталог перекладів українських книжок 34 мовами світу В Україні відкрили онлайн-каталог перекладів українських книжок різними мовами світу. До нього увійшла інформація про понад 300 видань, що побачили світ за підтримки програми Translate Ukraine упродовж усього часу її існування, починаючи з 2020 року.
Translate Ukraine 2026 – це програма Українського Інституту книги, що реалізується за сприяння Міністерства культури України і спрямована на підтримку перекладів творів української літератури іншими мовами. На сьогодні опубліковано 326 перекладів у 47 країнах світу. Загалом українські книжки переклали 34 мовами.
Найбільше перекладів з’явилося польською мовою — 50 видань. Другу позицію посідає англійська — 36 перекладів. Далі йдуть болгарська — 29 перекладів, німецька — 26 та словацька — 18 перекладів.
Українська література, завдяки програмі, стала доступною і для арабських країн. Зокрема, торік арабською мовою видали «Кобзаря» Тараса Шевченка та «Людину» Ольги Кобилянської. В Індонезії у 2021 році вийшла дитяча книжка-картинка «Незвичайні професії» Алли Гутніченко. У Монголії ще у 2020 році переклали книжки «Я так бачу» і «Голосно, тихо, пошепки» авторства Андрія Лесіва та Романи Романишин.
Каталог стане корисним інструментом для викладачів, дипломатичних установ, українських громад за кордоном, бібліотек і промоутерів читання, а також для всіх, хто популяризує Україну та її культуру у світі.
Ознайомитися з повним переліком перекладів можна у відкритому доступі тут: https://drive.google.com/file/d/1k7sSzRV-DE4KaTC1wazQ3k5-1j7xs-RK/view
Завдяки мобільній станції ARCHA1 відреставрували понад 1700 аркушів газет із Херсонської ОУНБ Фахівці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого відреставрували близько понад 1700 аркушів херсонських газет кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Йдеться про 1726 аркушів газети "Юг" і "Херсонські відомості" (1898–1911), які зберігалися у фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. У 2023 році будівля бібліотеки постраждала через російські обстріли. Упродовж 2025 року пошкоджені газети відновлювали фахівці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого за допомогою мобільної реставраційної станції ARCHA1.
Триста вісімдесят аркушів очистили від пилу і плісняви, понад 1300 — промили, майже 2500 — висушили. Ще 865 аркушів відновили, зокрема нарощуючи втрачені фрагменти спеціальним японським папером і заклеюючи розриви.
Також провели роботи з запобігання руйнування: перевірили кислотність паперу і зменшили рівень вологи.
У бібліотеці Ярослава Мудрого зазначають, що реставрація триватиме щонайменше ще два роки.
ARCHA1 — це мобільна станція для реставрації та консервації книжок і документів. Вона оснащена обладнанням для очищення паперу, видалення плісняви, сушіння, дезінфекції, зменшення кислотності та відновлення втрачених фрагментів сторінок.
Бібліотека Ярослава Мудрого отримала її від чеських колег у січні 2025 року.
Вінницька обласна бібліотека оголосила відкритий конкурс зі створення нового логотипу Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського оголосила відкритий конкурс зі створення нового логотипу закладу.
До участі запрошують дизайнерів, митців і всіх креативних людей.
Взяти участь у конкурсі можуть люди віком від 18 років, творчі колективи й об'єднання.
У закладі інформують, що кожен може подати до трьох робіт через Google Form разом із заповненою анкетою. Дедлайн – 10 березня 2026 року.
Лауреатом премії імені Шолом Алейхема цьогоріч став Григорій Гельфер У 2026 році премію імені Шолом-Алейхема отримує Григорій Гельфер за сценарій п’єси «СНЕ. Майже біблійна історія.
Крім того, члени комітету окремо відзначили Анну Некрасову за переклад роману Рої Хен «Душі» та Софію Корн за переклад збірки Їцхока Лейбуша Переца «Хасидське».
Григорій Гельфер – заслужений діяч мистецтв України, художній керівник Театру «КВН ДГУ», керівник Художньої ради при міському голові Дніпра. З його ініціативи у Дніпрі відродили щорічний Міжнародний джазовий фестиваль «Джаз на Дніпрі», започаткували Міжнародний книжковий фестиваль «Book Space» та фестиваль блогерів «Дніпровський пост».
Премія імені Шолом-Алейхема присуджується письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.
🇺🇦 УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС ЯК СТАНДАРТ ЗАТВЕРДЖЕНО 1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні розглянула й затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Цим рішенням Комісія виконала постанову Верховної Ради України «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.
Текст Українського правопису опрацювала робоча група, утворена 3 квітня 2025 року рішенням Комісії з провідних науковців з Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту української мови НАН України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Під час підготовки робоча група отримала 1400 пропозицій змін до тексту від громадськості. Від 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ надійшли листи з відгуками та пропозиціями. Частину пропозицій урахувала, щодо частини зробила висновок про їх розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку.
Відповідно до обсягу повноважень робочої групи було вдосконалено структуру правопису, зроблено редакційні та технічні виправлення, а також видалено в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора. Зміни в ньому не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.
Текст Українського правопису набере чинності й буде опублікований на офіційному вебсайті Комісії одночасно з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису».
Прийнято стандарт державної мови - термінологія безбарєрності Робоча група розробила стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності».
Цей Стандарт унормовує і систематизує терміни та визначення понять у сфері безбар’єрності, розширює сферу використання української термінології з питань безбар’єрності, усуває недоліки термінології з питань безбар’єрності, заохочує громадян України до підвищення рівня освіченості.
Цей Стандарт унормовує використання поданих термінів в офіційному спілкуванні та документообігу.
У сфері офіційного спілкування, у нормативно-правових актах, діловодстві, освітніх і наукових текстах, медіа, публічних виступах, а також у внутрішніх документах підприємств, установ і організацій неприпустимим є вживання термінів і найменувань, що є застарілими, стигматизувальними, редукціоністськими або такими, що зводять особу до ознаки порушення.
Ознайомитись із Стандартом можна тут: https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQKNjYyODU2ODM3OQABHjwCuu9EoewBaZA3VYaX7KIDesEJ71T6JcytFtp5Lg-v5gJnNmB730u8HS3k_aem_i-sSxC_C15qdIQIVipNA2g
Міністерство культури України забезпечило офіційний переклад та публікацію Гаазької конвенції 1954 року Міністерство культури у співпраці з експертами громадської організації «Регіональний центр прав людини» та фахівцями Міністерства закордонних справ України забезпечило переклад українською мовою та офіційну публікацію на вебсайті Верховної Ради України текстів Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (1954 р.), Виконавчого регламенту до Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та пов’язаних із ними документів. Фактично йдеться про офіційний переклад першого універсального міжнародного договору, який комплексно регулює захист культурних цінностей під час збройного конфлікту. Конвенція 1954 року є основою міжнародної системи охорони культурної спадщини в умовах війни та визначає зобов’язання держав щодо її збереження.
Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/ministerstvo-kultury-ukrayiny-zabezpechylo-oficzijnyj-pereklad-ta-publikacziyu-gaazkoyi-konvencziyi-1954-roku/
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Бібліотекарю
Пошук
Голосування
|
1. Офіційна інформація




відвідувачі
відвідувач online






