Бібліотечному фахівцю

Пасажири поїздів можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту низки маршрутів.

Як зазначає АТ "Укрзалізниця", Росія нищить український книжковий бізнес. Її удари по складах і друкарнях випалили вже понад 10 мільйонів книжок в Україні лише за останні місяці. Це один із найтяжчих ударів по українському видавничому бізнесу за весь час повномасштабної війни.

"Ми хочемо нагадати: хороша книжка в дорозі — це не лише спосіб провести час. Купуючи українську книжку, ви підтримуєте видавців, книгарні та всіх, хто продовжує працювати й створювати нові історії попри російські атаки. На окремих рейсах Укрзалізниці пасажири можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту маршруту", — зауважили в компанії.

Послуга доступна на міжнародних рейсах до Польщі (Перемишль, Хелм), Угорщини (Будапешт), Молдови (Кишинів) та Румунії (Бухарест), а також у флагманських поїздах внутрішнього сполучення: №81/82 «Сакура» (Київ — Ужгород); №95/96 «Гуцульщина» (Київ — Рахів); №01/02 «Єдність» (Харків — Рахів); №15/16 «Лесь Курбас» (Харків — Івано-Франківськ); №17/18 «Сковорода» (Харків — Ужгород); №79/80 «Січеслав» (Дніпро — Львів); №106/105 «Чорноморець» (Одеса — Київ); №43/44 «Стефанія» (Івано-Франківськ — Дніпро); №7/8 «Буковина» (Київ — Чернівці); №92/91 «Леополіс» (Львів — Київ).

Росія продовжує системно руйнувати культурну спадщину та інфраструктуру України. Станом на кінець липня 2026 року росіяни пошкодили або знищили 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури.

За місяць кількість постраждалих об’єктів культурної інфраструктури збільшилася на 49, а об’єктів культурної спадщини — на 41. Загалом перелік втрат української культури зріс на 90 об’єктів.

«Росія веде системну війну проти української культури, прагнучи знищити нашу ідентичність. Особливо повторні удари по вже пошкоджених пам’ятках демонструють характер російської агресії проти української культури. Ми документуємо втрати, та посилюємо аварійне реагування й роботу із залучення ресурсів для відновлення», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Серед постраждалих об’єктів культурної спадщини:

- 192 пам’ятки національного значення;

- 1605 пам’яток місцевого значення;

- 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини.

Російські атаки повністю зруйнували 47 об’єктів культурної спадщини: один — національного значення, 44 — місцевого значення та два щойно виявлені об’єкти. Ще 1943 об’єкти зазнали пошкоджень.

Найбільшу кількість постраждалих об’єктів культурної спадщини Мінкульт обліковує у Харківській області — 358, Херсонській — 303, Києві — 272, Донецькій — 229 та Одеській — 211.

Руйнувань зазнали заклади культури у 354 територіальних громадах, що становить 24% від загальної кількості громад України. Упродовж останнього місяця найбільше рунувань зафіксовано із Сумської, Дніпропетровської, Запорізької та Чернігівської областей.

Найчисельнішу групу серед пошкоджених становлять клубні заклади — 1300 об’єктів, або 49,5% від загальної кількості. Російські атаки знищили 283 із них та пошкодили 1017.

Також унаслідок агресії росії постраждали:

- 906 бібліотек: 228 знищені, 678 пошкоджені; - 196 закладів мистецької освіти: 25 знищені, 171 пошкоджений;

- 141 музей і галерея: 20 знищені, 121 пошкоджений;

56 театрів, кінотеатрів і філармоній: 4 знищені, 52 пошкоджені; - 13 парків і зоопарків: 2 знищені, 11 пошкоджені;

- 9 заповідників;

- 3 цирки — у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях;

- кіностудія в Києві.

Найбільших втрат зазнала культурна інфраструктура Донецької, Харківської, Херсонської, Сумської, Київської та Запорізької областей. Російські війська також повторно атакували раніше пошкоджені об’єкти у Харківській, Херсонській, Одеській, Сумській і Донецькій областях.

Оголосили лавреаток премії Women in Arts Award. The Resistance 2026: у номінації «Жінки в літературі» перемогла письменниця й історикиня Олена Стяжкіна, а в категорії «Жінки в культурній журналістиці, критиці й дослідженнях» — літературознавиця Тетяна Огаркова.

Олена Стяжкіна — письменниця, історикиня, членкиня Українського ПЕН, родом із Донецька. Серед її книжок про російсько-українську війну — «Смерть лева Сесіла мала сенс» та «Чобіток Зельмана».

Тетяна Огаркова — літературознавиця, викладачка НаУКМА, есеїстка, журналістка, голова міжнародного відділу Українського кризового медіацентру, співзасновниця та співавторка Kult.Podcast, співавторка книжки «Життя на межі».

Детальніше тут: https://heforsheukraine.com/artsweek2026/10/?fbclid=IwY2xjawTifthwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAHNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR78eZAXOpnK8C5sWHAxu3OAVKp4eDCJUeIQHDA-Ex8TspxX9XFMm2y0Ygwk5g_aem_m68xKdTqDxQfy5MVQ7Qdjg

Український інститут книги (УІК) звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом підтримати українських видавців після російських атак у липні та на початку серпня 2026 року.

З урахуванням пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня втрати української книжкової галузі становлять близько 30% річного випуску книжок.

У зверненні інститут закликав припинити співпрацю з російськими видавництвами й літературними агенціями, поширювати інформацію про російські злочини проти української культури, співпрацювати з українськими видавцями та підтримувати їх фінансово.

В УІК зазначають, що в липні 2026 року російські атаки пошкодили видавництва і друкарські потужності в Києві. За даними інституту, тоді було втрачено близько 850 тисяч книжок, що становить близько 5% річного виробництва книжок. Знищення потужностей друкарні «Конві» також спричинило затримки з друком нових накладів.

Також російські війська атакували склади корпорації RNK-Ranok у Харкові. Там знищили майже 8 мільйонів книжок і 28 800 примірників. Серед знищеного також було близько 600 тисяч підручників, які готували до відправлення в школи. Збитки оцінюють майже в 1 млрд грн.

Група «Конві» повідомила про знищення близько 600 тисяч книжок, серед яких 250 тисяч шкільних підручників і 350 тисяч книжок «Ранку», «Грамоти», «Літера ЛТД», «Лінгвіста», «Книголава», «Лабораторії», ArtBooks, АССА, «Каламара», «Астона», BookChef, MISON, «Вищої школи», «Медицини», «Апріорі», «Урбіно» та інших видавництв. «Книголав» повідомив про втрату майже 250 тисяч книжок. Видавництво MISON заявило, що під час атаки повністю вигорів офіс, у якому працювала редакція, і було втрачено близько 200 книжкових найменувань. Про пошкодження офісу повідомило й видавництво Ark.UA. Видавництво BookChef внаслідок іншої російської атаки 2 липня втратило близько 800 тисяч книжок.

В УІК наголосили, що знищення підручників може вплинути на підготовку до початку навчального року. «Держава готує заходи для відновлення пошкодженої інфраструктури, однак щодо компенсації за знищені книжки та іншу продукцію видавці значною мірою залежать від підтримки книжкової спільноти й пожертв», — зазначають у зверненні.

УІК закликав міжнародних партнерів не лише фінансово підтримувати постраждалі видавництва, а й відмовлятися від співпраці з російськими видавцями та літературними агенціями. Інститут також оприлюднив реквізити для допомоги «Конві», «Книголаву» та RNK-Ranok.

З травня по серпень 2026 року росія завдала щонайменше 15 ударів по українських книгарнях, друкарнях, складах і офісах видавництв. Найбільших втрат зазнали видавництва «Ранок», «Книголав», BookChef, друкарня «Конві» та мережа книгарень «КнигоЛенд» — лише за липень українська книговидавнича галузь втратила понад 1,5 мільйона книжок, а в серпні російський удар по Харкову знищив 8 млн примірників, з них 600 тис — підручники.

Загалом від російських атак на книговидавничу галузь лише за літо 2026 року пошкоджені і знищені щонайменше 9,65 млн примірників. Збитки становлять щонайменше 1,19 млрд грн, однак, імовірно, вони суттєво більші.

Зауважимо, що згідно з даними бібліографічного реєстру Книжкової палати України, весь наклад книг і брошур в Україні за 2025 рік становив 33,21 млн примірників. Знищені влітку 2026-го 9,65 млн примірників — це майже 29% від усього минулорічного накладу.Якщо порівнювати з накладом 2026 року станом на 3 серпня (13,09 млн примірників — тобто те, що встигли надрукувати за понад 7 місяців цього року), втрати становлять близько 74% від цієї кількості.

Нова книжка написана в жанрі наукової фантастики та буде трохи більшою за обсягом, ніж його перша робота — «Білий попіл». Автор вже працював за таким напрямом, йдеться про книжку «Танець недоумка», яку побачив світ у 2019 році. Атмосфера напруженості та невизначеності захоплює читача з перших сторінок, тому попри свій обсяг — 680 сторінок, книжка читається дуже швидко та легко. Автор майстерно переплітає декілька сюжетних ліній, які потім поєднує в єдину, що вже стало звичним для його стилю.

На своїй сторінці в Threads Павлюк розповів, що новинка вийде восени у Видавництві Старого Лева, а над її обкладинкою буде працювати артстудія «Аграфка», яка нещодавно знову отримала премію European Design Awards 2026.

За даними медіа, така зміна може мати юридичне значення для розробника чатбота, якого звинувачують у порушенні авторських прав під час навчання моделей.

ChatGPT від OpenAI почав відхиляти запити користувачів на створення текстів у стилі відомих письменників. Натомість він пропонує альтернативу із «загальними рисами» цих авторів, «залишаючись при цьому унікальним у своєму стилі». Як пише ms.detector.media, на це звернуло увагу видання Ars Technica.

Журналісти попросили чатбот написати вступ до оповідання в стилі американського письменника Стівена Кінга. На це ChatGPT відповів: За даними Ars Technica, відмова чатбота копіювати точний стиль і пропозиція передавати «характерні риси» автора може мати юридичне значення, адже OpenAI продовжує захищатися в низці судових позовів, у яких її звинувачують у масштабному порушенні авторських прав під час навчання моделей.

Житомиряни можуть долучитися до всеукраїнської акції «Книжкова площа» та обміняти прочитані книги на нові. До 10 серпня триває збір літератури, а сам книгообмін уже вдруге відбудеться у Житомирі.

Ініціатива, започаткована Львівською муніципальною бібліотекою, щороку охоплює дедалі більше міст України та навіть виходить за її межі. У проєкті, окрім Житомира, беруть участь Тернопіль, Теребовля, Дніпро, Кривий Ріг, Біла Церква, Хмельницький, Ярмолинці та японське Токіо. Як долучитися до книгообміну у Житомирі Організатори закликають приносити книги до спеціальних пунктів збору до 10 серпня або безпосередньо в день проведення книгообміну. За кожну передану книгу учасники отримають спеціальний квиток, який дозволить обрати інше видання.

У Львові «Книжкова площа» вже стала традиційною міською подією та цього року відбудеться вчетверте. Поступово до ініціативи долучаються нові громади, завдяки чому книгообмін перетворюється на масштабний культурний проєкт, який популяризує читання та дарує книгам нових власників. Деталі щодо пунктів збору, переліку доступних книг та програми заходу організатори обіцяють регулярно оновлювати на офіційних інформаційних майданчиках проєкту.

Завдяки додатковому фінансуванню Фундації розвитку книжкової культури та популяризації читання Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (Stiftung Buchkultur und Leseförderung des Börsenvereins des Deutschen Buchhandels) організаційний комітет конкурсу «Книжкові гранти для бібліотек – 2026» відібрав для участі додаткові 17 бібліотек, кожній з яких також передадуть книжковий пакет на суму 30 тисяч гривень.

Нагадаємо, у першому раунді конкурсу відібрали 18 бібліотек. Тож тепер загальна кількість книгозбірень, які одержать нові видання в межах конкурсу, становить 35.

Кожна з книгозбірень одержить пакет книг, що вийшли друком упродовж 2023–2026 років, – щонайменше 80 книжок у кожному наборі.

Нагадаємо, конкурс «Книжкові гранти для бібліотек – 2026» Українська видавнича асоціація проводить у партнерстві з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та Фондом громади Харкова «Толока» за підтримки Фундації розвитку книжкової культури та популяризації читання Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (Stiftung Buchkultur und Leseförderung des Börsenvereins des Deutschen Buchhandels).

Упродовж першого півріччя 2026 року учасники програми «єКнига» придбали 114 361 книжку — у середньому 629 книжок на день.

За шість місяців 18-річні українці подали 64 808 заявок на отримання державної допомоги. Кошти на рахунки вже надійшли 63 567 заявникам.

Найчастіше учасники програми відкривали картку «Дія» в monobank — ним скористалися 60% отримувачів. Частка ПриватБанку становила 36%, А-Банку — 3%.

До програми долучилися 325 стаціонарних і 38 інтернет-книгарень. В офлайн-книгарнях зробили 57% покупок, онлайн — 43%. Найбільше книжок у стаціонарних книгарнях придбали у Києві. Далі за кількістю покупок ідуть Львівська, Дніпропетровська, Івано-Франківська та Полтавська області.

Серед книгорозповсюджувачів найбільше книжок продала платформа Yakaboo. До першої п’ятірки також увійшли Клуб сімейного дозвілля, «Книгарня “Є”», Megogo та «КнигоЛенд». У рейтингу видавців перше місце посів Клуб сімейного дозвілля. За ним розташувалися BookChef, Vivat, «Ранок» і видавництво РМ.

Загалом учасники програми купували книжки 358 видавництв.

Найпопулярнішою книжкою стала «Гра в кота і мишу. Книга 1. Переслідування Аделіни» американської письменниці Хейлі Ді Карлтон. Вона також очолила рейтинг авторів за кількістю проданих у межах програми книжок, випередивши лідерку 2025 року Коллін Гувер. Найчастіше молодь купувала художню літературу. Друге місце посіли нонфікшн-видання. Найпопулярнішим українським автором залишився психотерапевт і письменник Володимир Станчишин — учасники програми придбали 876 примірників його книжок. На другому місці Ілларіон Павлюк із 580 проданими примірниками, на третьому — Андрій Сем’янків із 390. єКнига – програма державної підтримки, в межах якої українці й українки, яким виповнилося 18 років, можуть протягом року отримати допомогу від держави на купівлю книжок. Сума цієї допомоги з 1 січня 2026 року становить 998,4 грн. Кошти протягом трьох місяців можна використати виключно на купівлю паперових, електронних і аудіокниг українською мовою в книгарнях та видавництвах, які беруть участь у програмі.

Перелік книжкових видань, спрямованих на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, поповнився ще сімома виданнями.

Про це повідомив Держкомтелерадіо.

"У липні цей Перелік поповнився 7 новими найменуваннями антиукраїнської видавничої продукції. Додані книги є новинками російських видавництв, зокрема підсанкційних, що побачили світ упродовж 2025-2026 років. Усі вони є елементами системної російської державної пропаганди, спрямованої на легітимізацію окупації українських територій, романтизацію воєнних злочинів та виправдання збройної агресії проти України", - йдеться у повідомленні.

У Держкомтелерадіо окремо звернули увагу на три твори, що мають найбільш виражений ідеологічно-антиукраїнський характер та системну пропагандистську спрямованість: «Ангел Новоросс» О.Проханова, «Военная поддержка ВСУ Западом. От разведки до вооружений» О.Широкорада і «Я помню этот день… Курск. Спецназ «Ахмат» А.Карпова.

Перелік антиукраїнських видань на сьогодні налічує 694 найменування пропагандистської літератури.

Детальніше тут: https://comin.gov.ua/news/do-pereliku-antyukrainskykh-vydan-vneseno-7-novykh-knyh-rosiiskykh-vydavnytstv

До публічної бібліотеки австралійського міста Кіама повернули книгу про античну Грецію, яку знайшли під час ремонту будинку. Вона близько 150 років пролежала замурованою в каміні.

За словами менеджерки бібліотеки Мішель Хадсон, місцевий житель Росс Сіммонс виявив книгу в ящику з-під чаю під час ремонту старого будинку.

«До нас ніколи не повертали нічого настільки старого. Я стежу за багатьма бібліотеками в соцмережах, і часто там розповідають про книги, які знаходять через 30-40 років під час прибирання старих маєтків», - зазначила Хадсон.

Сіммонс припустив, що книгу свого часу взяв почитати його прапрадід Джон Сіммонс, якому належав цей будинок.

Книгу включать до краєзнавчої колекції бібліотеки.

«Ми більше не видаватимемо її. Не хочемо знову чекати 150 років на повернення», - додала Хадсон.

Детальніще тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4149798-v-avstralii-do-biblioteki-povernuli-knigu-cerez-150-rokiv-pisla-vidaci.html

У Чернівцях 6 вересня під час поетичних читань Meridian Czernowitz відбудеться перша презентація нової збірки Сергія Жадана "Гімни барокових війн".

"Нові вірші, проза і графіка Сергія Жадана: у Meridian Czernowitz виходить нова збірка "Гімни барокових війн"! Перша презентація книжки відбудеться під час XVII Міжнародних поетичних читань Meridian Czernowitz 6 вересня 2026 року в Чернівцях", - йдеться у повідомленні.

Жадан зазначив, що довго чекав на цю книжку, і йому хотілось поєднати графіку рядка з фарбою малюнків, і ритміку вірша з розміром прозової оповіді.

"Завжди цікаво було виходити поза межі жанру, балансувати між поезією і прозою, поєднувати історії з настроями, а героїв із ландшафтами. Тому тішусь цим хоровим співам, цьому бароко і цьому свідченню людей, які не втрачають голос у часи війни та руйнування. Радий буду бачити всіх на презентаціях, приходьте – нам нині є про що поговорити", - сказав письменник.

У видавництві зауважили, що до 1 вересня нову книгу можна придбати за передпродажем. Відправлення замовлень триватиме 9-10 вересня.

Шановні колеги!

Програма «Креативна Європа» запрошує бібліотеки, громадські організації, культурні інституції, організації зі сфер культури, мистецтва, книг та видавничої справи, а також усіх, хто зацікавлений у міжнародній співпраці, долучитися до онлайн-матчмейкінг-сесії для пошуку партнерів.
Захід відбудеться 8 вересня 2026 року з 15:00 до 17:00 за київським часом (14:00–16:00 CET) онлайн на платформі Zoom.

Подія стане нагодою познайомитися з потенційними партнерами з різних країн Європи, представити власну ідею міжнародного проєкту або знайти проєкт, до якого можна долучитися як партнер.

Взяти участь можна у двох форматах:

- представити власну проєктну ідею та знайти партнерів для її реалізації;

- долучитися як учасник(ця), ознайомитися з представленими ідеями та знайти проєкт для майбутньої співпраці.

Під час заходу ви зможете:

дізнатися більше про можливості програми ЄС «Креативна Європа» та інші програми фінансування;

презентувати ідею міжнародного проєкту за участі бібліотек;

знайти потенційних партнерів з різних країн Європи;

розширити професійні міжнародні контакти та сформувати або посилити консорціум для майбутньої заявки.

Якщо ви хочете презентувати свій проєкт під час матчмейкінг-сесії, заповніть заявку до 23 серпня 2026 року.

Організатори відберуть до семи проєктних ідей, автори яких представлять їх під час онлайн-заходу. Про результати відбору учасників повідомлять до 31 серпня.

Детальніше про можливість участі – на сайті проєкту: https://creativeeurope.in.ua/news/matcmeiking_sesiia_dlia_posuku_partneriv_miznarodni_projekti_za_ucasti_bibliotek

Матчмейкінг-сесію організовує мережа національних бюро програми ЄС «Креативна Європа». «Креативна Європа» – це програма Європейського Союзу, яка підтримує культурний, креативний та аудіовізуальний сектори.

Визначені лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені славетного українського художника Івана Айвазовського за 2026 рік.

Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США, Сан-Франциско), Асоціація «Міст Пегасу» / Pegasus Brücke FBG та Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, Франкфурт; президент – письменниця, мистецтвознавець та культуролог Олена Ананьєва) назвали лауреатів почесної Міжнародної літературно-мистецької премії імені всесвітньо відомого українського художника Івана Айвазовського за 2026 рік.

Цією престижною міжнародною премією нагороджуються художники та письменники, які створили високохудожні, прекрасні, проникливі твори про море, а також популяризують кращі художні надбання, поетичні та прозові твори на морську тематику.

Нагородження відбувається і за поданнями Міжнародної літературно-мистецької Академії України, яка об’єднує відомих письменників, науковців, перекладачів, митців, журналістів, державних, громадських діячів із 70 країн.

Цьогорічними лауреатами Міжнародної літературно-мистецької премії імені Івана Айвазовського, за поданням Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв і комунікацій (das Zentrum der Kulturen einer gemeinnützigen Organisation im Rahmen des Wohltätigkeitsprojekts «Rette und Bewahre»), за визначний внесок у розвиток мистецтва та велику просвітницьку діяльність стали:

Anatolii Kravchenko (Ukraine); - Galina Kravchenko (Ukraine), (Posthumously);

- Anatolii Vengruk (Ukraine);

- Svetlana Norel (Schotland);

- Martin Gaudreault (Canada);

- Johanne Bouchard (Canada).

Триденний книжковий фестиваль «Літературний Ярмарок» відбудеться у Харкові 28-30 серпня. Серед учасників — Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Максим Кідрук, Артур Дронь, Катерина Калитко та інші. Відкриє фестиваль концерт гурту Курган & Agregat.

Цьогоріч на фестивалі працюватимуть дві сцени, а участь у ньому візьмуть понад 50 авторів, музикантів та інших діячів культури.

Детальніше тут: https://suspilne.media/kharkiv/1365052-kurgan-agregat-zadan-ta-ponad-50-ucasnikiv-u-harkovi-provedut-literaturnij-armarok/

Один із кроків — запровадження єдиних підходів до оцінки її доступності.

Міністерство культури України затвердило Методологію самооцінювання доступності сприйняття інформації для органів влади. Документ допоможе державним органам оцінювати, наскільки їхні інформаційні матеріали є зрозумілими, доступними та зручними для різних аудиторій — незалежно від досвіду, освіти чи індивідуальних особливостей.

Методологія містить практичні рекомендації щодо використання простої мови, безбар’єрної комунікації, візуальної та цифрової доступності. Вона стане у пригоді не лише органам державної влади, а й органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, які створюють інформаційні матеріали.

Це ще один крок до того, щоб державна комунікація була зрозумілою, відкритою та безбар’єрною для всіх. Розробка методології відбулася за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансування уряду Японії, а також у межах «Проєкту підтримки Дія», який ПРООН втілює за фінансування уряду Швеції.

В Україні стартує культурна ініціатива «КІНО&КНИГИ – Дитяче кіно у бібліотеках», пілотним проєктом якої стане показ фільму «Хрещатик 48/2» режисера Дмитра Авдєєва.

Масштабна культурна ініціатива покликана зробити сучасне українське кіно доступним для дітей незалежно від місця проживання чи можливості відвідувати кінотеатри.

У межах співпраці з Національною бібліотекою України для дітей цього літа понад 150 бібліотек із різних регіонів країни відкриють свої двері для спеціальних показів дитячого комедійного фентезі «Хрещатик 48/2».

Очікується, що першими глядачами проєкту стануть від 5 до 10 тисяч дітей.

Як зазначили у Мінкульті, у разі успішного реалізації «КІНО&КНИГИ» планують зробити щорічною ініціативою, щоб перегляд українського дитячого кіно в бібліотеках став новою культурною традицією.

Ініціативи реалізуються за підтримки Міністерства культури, Державного агентства України з питань кіно, кінокомпанії Komarovskyi Films та кінокомпанії UpHub.

Стрічка «Хрещатик 48/2» - це сучасна історія, де давня українська міфологія оживає в драйвовому ритмі мегаполіса. У центрі пригод опиняються 11-річні Юрко та Мія, які випадково знаходять вхід до таємничого Потойбічного Києва, що існує з 482 року. Тепер разом із міфічними героями вони мають урятувати світ від стародавньої Богині смерті.

Якщо ви бажаєте, щоб фільм показали у вашій бібліотеці – звертайтеся до команди @482khreshchatyk.

В Україні обмежено доступ до двох книжкових інтернет-магазинів, які розповсюджували російські книги.

Зазначається, що за результатами роботи Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, що входить до структури Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ухвалено рішення щодо обмеження доступу до двох книжкових інтернет-магазинів: "Світ мудрості" та Litteroo.

"Власники цих ресурсів здійснювали протиправну діяльність з реалізації забороненої видавничої продукції та, порушуючи вимоги законодавства у сфері електронної комерції, приховували інформацію про свій правовий статус та місцезнаходження", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, до продажу пропонувалася література російських підсанкційних видавництв "Эксмо" та "АСТ", а також книжки, випущені видавництвами держави-агресора після початку повномасштабного вторгнення та, ймовірно, незаконно доставлені на територію України.

У Держкомтелерадіо зауважують, що адміністрації вебмагазинів проігнорували надіслані офіційні листи-попередження з вимогою вилучити з продажу заборонену видавничу продукцію та продовжили здійснювати незаконну діяльність.

Також повідомляється, що відновлення доступу до заблокованих сайтів можливе лише після завершення дії воєнного стану, за умови легалізації власників ресурсів та повного приведення їхньої діяльності у відповідність до українського законодавства.

Український інститут книги презентував каталог «Військо + книга», у якому зібрано культурні та книжкові проєкти й ініціативи на підтримку військових, ветеранів і ветеранок.

До видання увійшли проєкти, що поєднують книжкову сферу з підтримкою війська: від популяризації воєнної літератури та книжок, написаних військовими, до книжкових зборів для фронту, програм реабілітації ветеранів і ветеранок, письменницьких курсів, тематичних подкастів і літературних конкурсів.

Каталог доступний за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1IHHxgZbtXttl8CB6YyAQYit1DWz9oP51/view

Окрім цього, кожен може запропонувати свою ініціативу, написавши у соціальні мережі Українського інституту книги та Національного тижня читання або на електронну пошту Українського інституту книги — ubi@ubi.org.ua

Наразі у виданні є інформація про такі ініціативи: Всеукраїнський форум військових письменників — щорічний форум, що об’єднує військовослужбовців, ветеранів і письменників, які пишуть про російсько-українську війну. Форум створює простір для авторських читань, презентацій книжок, дискусій і збереження пам’яті про війну. Конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча — літературний конкурс видавництва «Білка» для авторів воєнної поезії. Найкращі твори публікують в альманасі. Конкурс воєнної короткої прози пам’яті Василя Паламарчука — конкурс короткої прози про війну, який підтримує нових авторів і вшановує пам’ять загиблого військового письменника. Літературний конкурс «4.5.0.» — проєкт платформи «Культурні сили» та Міжнародного фонду «Відродження» для військовослужбовців і ветеранів. Учасники можуть подавати оповідання, есе, нотатки та поезію, а найкращі тексти входять до антології. «Книга на фронт» — ініціатива «Культурних сил», яка збирає та передає книжки військовим на передову, у шпиталі, навчальні й реабілітаційні центри, популяризуючи читання серед захисників.

А також інші ініціативи.

Проєкт створили в межах Національного тижня читання сучасної української літератури «З нами житиме укрсучліт», що відбувся 20-26 липня 2026 року.

Нагадаємо, що у березні 2026 року громадська організація «Культурні сили» створила міжнародний каталог книжок, написаних українськими військовими та ветеранами, Ukrainian Writers-in-Arms 2026.