Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Інформація від майстра
Відвідувачі
 |
Бібліотекар України || Ukraine librarian || Библиотекарь Украины
| Інформація |
|
Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2026 рік.
Для цього необхідно
Зверніть увагу! Опубліковано Постанову КМУ про «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів культури» від від 15 липня 2026 р. за № 951.
Текст Постанови за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-oplaty-pratsi-pratsivnykiv-derzhavnykh-ta-komunalnykh-zakladiv-kultury-951-150726
>
Зверніть увагу! Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 р. № 632 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72 Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні. Детальніше тут: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/683/9e3/6fc/6839e36fcdb14410703305.pdf>
Зверніть увагу! Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 09 грудня 2025 року № 60 затверджено професійний стандарт «Бібліограф». Детальніше тут: https://drive.google.com/file/d/1F9zBT7ih3L29RYha9abX2wo4DmbOsV8W/view
Національним агентством кваліфікацій професійний стандарт внесено до Реєстру кваліфікацій 19 грудня 2025 року.
Зверніть увагу! Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) від 10.03.2025 № 17 був затверджений Професійний стандарт «Бібліотекар». Детальніше тут: https://register.nqa.gov.ua/uploads/0/728-bibliotekar.pdf
Зверніть увагу! Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 22 серпня 2025 року № 40 затверджено професійний стандарт «Фахівець з бібліотечної справи». Детальніше тут: https://drive.google.com/file/d/1uZdZBX_q1BOYOCUEeaI3BCe1LS_k_2e_/view
Національним агентством кваліфікацій професійний стандарт «Фахівець з бібліотечної справи» внесено до Реєстру кваліфікацій 08 вересня 2025 року.
Зверніть увагу!
Рекомендації CM/Rec(2023)3 Комітету міністрів державам-членам про бібліотечне законодавство та політику в Європі
Текст рекомендацій
Зверніть увагу!
Опубліковано МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ СТВОРЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ В ПУБЛІЧНІЙ БІБЛІОТЕЦІ
Текст рекомендацій
Зверніть увагу!
Затверджено
Методичні рекомендації щодо заповнення форми звітності № 6-НК (річна) «Звіт про діяльність публічної бібліотеки»
Наказ
Текст рекомендацій
Методичні рекомендації щодо заповнення форми звітності № 6-НК (зведена) (річна) «Зведений звіт про діяльність публічних бібліотек»
Наказ
Текст рекомендацій
Методичні рекомендації щодо заповнення форми звітності № 80-а-рвк (річна) «Зведений звіт публічних та спеціальних бібліотек»
Наказ
Текст рекомендацій
Зверніть увагу!
Форми статистичної звітності, затверджені наказом МКІП 28.11.2022 р. № 463
Наказ МКІП № 154 від 04.04.2023 "Про подання статистичних та адміністративних даних"
УВАГА!
УВАГА!
Шановні колеги! Дякуємо за співпрацю, за надіслану своєчасно планово-звітну документацію.
Звертаємось до всіх НМВ ОУНБ з проханням надіслати звіти за 2025 рік та плани роботи на 2026 рік. Отримано:
Звіти за за 2025 рік від: Волинської ОУНБ, Дніпропетровської ОУНБ, Житомирської ОУНБ, Закарпатської ОУНБ, Одеської ОУНБ (електронний пр.) :
Плани на 2026 рік:
Волинської ОУНБ, Дніпропетровської ОУНБ, Житомирської ОУНБ, Закарпатської ОУНБ, Одеської ОУНБ (електрон. пр.)
Увага!
Постановою Кабінету Міністрів України від від 06 лютого 2019 р. № 72 затверджено Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні
Встановлення відповідних показників мінімального рівня забезпечення населення мережею публічних бібліотек створить належні умови доступу до інформації у сільській місцевості та об’єднаних територіальних громадах, в яких відсутні публічні бібліотеки.
Детальніше...
Зверніть увагу!
Прийнято Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України 14.02.2018 № 207 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2018 р. за № 508/31960.
Детальніше...
Зверніть увагу!
Інформацію про наявність у НБУ ім. Ярослава Мудрого документів з фахових питань Ви можете отримати в електронній базі даних «Бібліотекознавство. Бібліографія»
Зверніть увагу!
Прийнято ПОРЯДОК використання документів через обмінні бібліотечні фонди, затверджений наказом Міністерства культури України 31.10.2017 № 1131, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2017 р. за № 1583/31451
Детальніше...
Зверніть увагу!
Постанова КМ України "Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації" від 22 березня 2017 р. № 177
- http://www.kmu.gov.ua
***
УВАГА!
Відповідно до наказів Міністерства культури України від 25.11.2016 № 1103 «Про зміну назви Національної парламентської бібліотеки України», від 06.12.2016 № 1155 «Про затвердження Статуту Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого» з 14.12.2016 року НПБУ має нове найменування - Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.***
УВАГА!
1. «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» Наказ Міністерства фінансів від 13 вересня 2016 року № 818 (Зверніть увагу на Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду).
<
|
4 остані новини
Пасажири поїздів можуть замовити книгу при оформленні квитка й отримати її у вагоні
АТ "Укрзалізниця" у Фейсбуці, 11/08/2026 × 14:03
Пасажири поїздів можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту низки маршрутів.
Як зазначає АТ "Укрзалізниця", Росія нищить український книжковий бізнес. Її удари по складах і друкарнях випалили вже понад 10 мільйонів книжок в Україні лише за останні місяці. Це один із найтяжчих ударів по українському видавничому бізнесу за весь час повномасштабної війни.
"Ми хочемо нагадати: хороша книжка в дорозі — це не лише спосіб провести час. Купуючи українську книжку, ви підтримуєте видавців, книгарні та всіх, хто продовжує працювати й створювати нові історії попри російські атаки. На окремих рейсах Укрзалізниці пасажири можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту маршруту", — зауважили в компанії.
Послуга доступна на міжнародних рейсах до Польщі (Перемишль, Хелм), Угорщини (Будапешт), Молдови (Кишинів) та Румунії (Бухарест), а також у флагманських поїздах внутрішнього сполучення: №81/82 «Сакура» (Київ — Ужгород); №95/96 «Гуцульщина» (Київ — Рахів); №01/02 «Єдність» (Харків — Рахів); №15/16 «Лесь Курбас» (Харків — Івано-Франківськ); №17/18 «Сковорода» (Харків — Ужгород); №79/80 «Січеслав» (Дніпро — Львів); №106/105 «Чорноморець» (Одеса — Київ); №43/44 «Стефанія» (Івано-Франківськ — Дніпро); №7/8 «Буковина» (Київ — Чернівці); №92/91 «Леополіс» (Львів — Київ). ... / ... 
Пасажири поїздів можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту низки маршрутів.
Як зазначає АТ "Укрзалізниця", Росія нищить український книжковий бізнес. Її удари по складах і друкарнях випалили вже понад 10 мільйонів книжок в Україні лише за останні місяці. Це один із найтяжчих ударів по українському видавничому бізнесу за весь час повномасштабної війни.
"Ми хочемо нагадати: хороша книжка в дорозі — це не лише спосіб провести час. Купуючи українську книжку, ви підтримуєте видавців, книгарні та всіх, хто продовжує працювати й створювати нові історії попри російські атаки. На окремих рейсах Укрзалізниці пасажири можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту маршруту", — зауважили в компанії.
Послуга доступна на міжнародних рейсах до Польщі (Перемишль, Хелм), Угорщини (Будапешт), Молдови (Кишинів) та Румунії (Бухарест), а також у флагманських поїздах внутрішнього сполучення: №81/82 «Сакура» (Київ — Ужгород); №95/96 «Гуцульщина» (Київ — Рахів); №01/02 «Єдність» (Харків — Рахів); №15/16 «Лесь Курбас» (Харків — Івано-Франківськ); №17/18 «Сковорода» (Харків — Ужгород); №79/80 «Січеслав» (Дніпро — Львів); №106/105 «Чорноморець» (Одеса — Київ); №43/44 «Стефанія» (Івано-Франківськ — Дніпро); №7/8 «Буковина» (Київ — Чернівці); №92/91 «Леополіс» (Львів — Київ). 
Російська агресія проти культури: росіяни пошкодили 1990 пам’яток культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури
МКУ, сайт, 10/08/2026 × 10:50
Росія продовжує системно руйнувати культурну спадщину та інфраструктуру України. Станом на кінець липня 2026 року росіяни пошкодили або знищили 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури.
За місяць кількість постраждалих об’єктів культурної інфраструктури збільшилася на 49, а об’єктів культурної спадщини — на 41. Загалом перелік втрат української культури зріс на 90 об’єктів.
«Росія веде системну війну проти української культури, прагнучи знищити нашу ідентичність. Особливо повторні удари по вже пошкоджених пам’ятках демонструють характер російської агресії проти української культури. Ми документуємо втрати, та посилюємо аварійне реагування й роботу із залучення ресурсів для відновлення», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Серед постраждалих об’єктів культурної спадщини:
- 192 пам’ятки національного значення;
- 1605 пам’яток місцевого значення;
- 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини.
Російські атаки повністю зруйнували 47 об’єктів культурної спадщини: один — національного значення, 44 — місцевого значення та два щойно виявлені об’єкти. Ще 1943 об’єкти зазнали пошкоджень.
Найбільшу кількість постраждалих об’єктів культурної спадщини Мінкульт обліковує у Харківській області — 358, Херсонській — 303, Києві — 272, Донецькій — 229 та Одеській — 211.
Руйнувань зазнали заклади культури у 354 територіальних громадах, що становить 24% від загальної кількості громад України. Упродовж останнього місяця найбільше рунувань зафіксовано із Сумської, Дніпропетровської, Запорізької та Чернігівської областей.
Найчисельнішу групу серед пошкоджених становлять клубні заклади — 1300 об’єктів, або 49,5% від загальної кількості. Російські атаки знищили 283 із них та пошкодили 1017.
Також унаслідок агресії росії постраждали:
- 906 бібліотек: 228 знищені, 678 пошкоджені;
- 196 закладів мистецької освіти: 25 знищені, 171 пошкоджений;
- 141 музей і галерея: 20 знищені, 121 пошкоджений;
56 театрів, кінотеатрів і філармоній: 4 знищені, 52 пошкоджені;
- 13 парків і зоопарків: 2 знищені, 11 пошкоджені;
- 9 заповідників;
- 3 цирки — у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях;
- кіностудія в Києві.
Найбільших втрат зазнала культурна інфраструктура Донецької, Харківської, Херсонської, Сумської, Київської та Запорізької областей. Російські війська також повторно атакували раніше пошкоджені об’єкти у Харківській, Херсонській, Одеській, Сумській і Донецькій областях. ... / ...
Росія продовжує системно руйнувати культурну спадщину та інфраструктуру України. Станом на кінець липня 2026 року росіяни пошкодили або знищили 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури.
За місяць кількість постраждалих об’єктів культурної інфраструктури збільшилася на 49, а об’єктів культурної спадщини — на 41. Загалом перелік втрат української культури зріс на 90 об’єктів.
«Росія веде системну війну проти української культури, прагнучи знищити нашу ідентичність. Особливо повторні удари по вже пошкоджених пам’ятках демонструють характер російської агресії проти української культури. Ми документуємо втрати, та посилюємо аварійне реагування й роботу із залучення ресурсів для відновлення», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Серед постраждалих об’єктів культурної спадщини:
- 192 пам’ятки національного значення;
- 1605 пам’яток місцевого значення;
- 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини.
Російські атаки повністю зруйнували 47 об’єктів культурної спадщини: один — національного значення, 44 — місцевого значення та два щойно виявлені об’єкти. Ще 1943 об’єкти зазнали пошкоджень.
Найбільшу кількість постраждалих об’єктів культурної спадщини Мінкульт обліковує у Харківській області — 358, Херсонській — 303, Києві — 272, Донецькій — 229 та Одеській — 211.
Руйнувань зазнали заклади культури у 354 територіальних громадах, що становить 24% від загальної кількості громад України. Упродовж останнього місяця найбільше рунувань зафіксовано із Сумської, Дніпропетровської, Запорізької та Чернігівської областей.
Найчисельнішу групу серед пошкоджених становлять клубні заклади — 1300 об’єктів, або 49,5% від загальної кількості. Російські атаки знищили 283 із них та пошкодили 1017.
Також унаслідок агресії росії постраждали:
- 906 бібліотек: 228 знищені, 678 пошкоджені;
- 196 закладів мистецької освіти: 25 знищені, 171 пошкоджений;
- 141 музей і галерея: 20 знищені, 121 пошкоджений;
56 театрів, кінотеатрів і філармоній: 4 знищені, 52 пошкоджені;
- 13 парків і зоопарків: 2 знищені, 11 пошкоджені;
- 9 заповідників;
- 3 цирки — у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях;
- кіностудія в Києві.
Найбільших втрат зазнала культурна інфраструктура Донецької, Харківської, Херсонської, Сумської, Київської та Запорізької областей. Російські війська також повторно атакували раніше пошкоджені об’єкти у Харківській, Херсонській, Одеській, Сумській і Донецькій областях.
Відомі переможниці премії Women in Arts-2026
сайт Women in Arts Award. The Resistance 2026, 10/08/2026 × 10:41
Оголосили лавреаток премії Women in Arts Award. The Resistance 2026: у номінації «Жінки в літературі» перемогла письменниця й історикиня Олена Стяжкіна, а в категорії «Жінки в культурній журналістиці, критиці й дослідженнях» — літературознавиця Тетяна Огаркова.
Олена Стяжкіна — письменниця, історикиня, членкиня Українського ПЕН, родом із Донецька. Серед її книжок про російсько-українську війну — «Смерть лева Сесіла мала сенс» та «Чобіток Зельмана».
Тетяна Огаркова — літературознавиця, викладачка НаУКМА, есеїстка, журналістка, голова міжнародного відділу Українського кризового медіацентру, співзасновниця та співавторка Kult.Podcast, співавторка книжки «Життя на межі».
Детальніше тут: https://heforsheukraine.com/artsweek2026/10/?fbclid=IwY2xjawTifthwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAHNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR78eZAXOpnK8C5sWHAxu3OAVKp4eDCJUeIQHDA-Ex8TspxX9XFMm2y0Ygwk5g_aem_m68xKdTqDxQfy5MVQ7Qdjg ... / ...
Оголосили лавреаток премії Women in Arts Award. The Resistance 2026: у номінації «Жінки в літературі» перемогла письменниця й історикиня Олена Стяжкіна, а в категорії «Жінки в культурній журналістиці, критиці й дослідженнях» — літературознавиця Тетяна Огаркова.
Олена Стяжкіна — письменниця, історикиня, членкиня Українського ПЕН, родом із Донецька. Серед її книжок про російсько-українську війну — «Смерть лева Сесіла мала сенс» та «Чобіток Зельмана».
Тетяна Огаркова — літературознавиця, викладачка НаУКМА, есеїстка, журналістка, голова міжнародного відділу Українського кризового медіацентру, співзасновниця та співавторка Kult.Podcast, співавторка книжки «Життя на межі».
Детальніше тут: https://heforsheukraine.com/artsweek2026/10/?fbclid=IwY2xjawTifthwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAHNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR78eZAXOpnK8C5sWHAxu3OAVKp4eDCJUeIQHDA-Ex8TspxX9XFMm2y0Ygwk5g_aem_m68xKdTqDxQfy5MVQ7Qdjg
УІК закликає припинити співпрацю з російськими видавцями й літагенціями
УІК, 10/08/2026 × 10:37
Український інститут книги (УІК) звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом підтримати українських видавців після російських атак у липні та на початку серпня 2026 року.
З урахуванням пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня втрати української книжкової галузі становлять близько 30% річного випуску книжок.
У зверненні інститут закликав припинити співпрацю з російськими видавництвами й літературними агенціями, поширювати інформацію про російські злочини проти української культури, співпрацювати з українськими видавцями та підтримувати їх фінансово.
В УІК зазначають, що в липні 2026 року російські атаки пошкодили видавництва і друкарські потужності в Києві. За даними інституту, тоді було втрачено близько 850 тисяч книжок, що становить близько 5% річного виробництва книжок. Знищення потужностей друкарні «Конві» також спричинило затримки з друком нових накладів.
Також російські війська атакували склади корпорації RNK-Ranok у Харкові. Там знищили майже 8 мільйонів книжок і 28 800 примірників. Серед знищеного також було близько 600 тисяч підручників, які готували до відправлення в школи. Збитки оцінюють майже в 1 млрд грн.
Група «Конві» повідомила про знищення близько 600 тисяч книжок, серед яких 250 тисяч шкільних підручників і 350 тисяч книжок «Ранку», «Грамоти», «Літера ЛТД», «Лінгвіста», «Книголава», «Лабораторії», ArtBooks, АССА, «Каламара», «Астона», BookChef, MISON, «Вищої школи», «Медицини», «Апріорі», «Урбіно» та інших видавництв. «Книголав» повідомив про втрату майже 250 тисяч книжок. Видавництво MISON заявило, що під час атаки повністю вигорів офіс, у якому працювала редакція, і було втрачено близько 200 книжкових найменувань. Про пошкодження офісу повідомило й видавництво Ark.UA. Видавництво BookChef внаслідок іншої російської атаки 2 липня втратило близько 800 тисяч книжок.
В УІК наголосили, що знищення підручників може вплинути на підготовку до початку навчального року. «Держава готує заходи для відновлення пошкодженої інфраструктури, однак щодо компенсації за знищені книжки та іншу продукцію видавці значною мірою залежать від підтримки книжкової спільноти й пожертв», — зазначають у зверненні.
УІК закликав міжнародних партнерів не лише фінансово підтримувати постраждалі видавництва, а й відмовлятися від співпраці з російськими видавцями та літературними агенціями. Інститут також оприлюднив реквізити для допомоги «Конві», «Книголаву» та RNK-Ranok. ... / ...
Український інститут книги (УІК) звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом підтримати українських видавців після російських атак у липні та на початку серпня 2026 року.
З урахуванням пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня втрати української книжкової галузі становлять близько 30% річного випуску книжок.
У зверненні інститут закликав припинити співпрацю з російськими видавництвами й літературними агенціями, поширювати інформацію про російські злочини проти української культури, співпрацювати з українськими видавцями та підтримувати їх фінансово.
В УІК зазначають, що в липні 2026 року російські атаки пошкодили видавництва і друкарські потужності в Києві. За даними інституту, тоді було втрачено близько 850 тисяч книжок, що становить близько 5% річного виробництва книжок. Знищення потужностей друкарні «Конві» також спричинило затримки з друком нових накладів.
Також російські війська атакували склади корпорації RNK-Ranok у Харкові. Там знищили майже 8 мільйонів книжок і 28 800 примірників. Серед знищеного також було близько 600 тисяч підручників, які готували до відправлення в школи. Збитки оцінюють майже в 1 млрд грн.
Група «Конві» повідомила про знищення близько 600 тисяч книжок, серед яких 250 тисяч шкільних підручників і 350 тисяч книжок «Ранку», «Грамоти», «Літера ЛТД», «Лінгвіста», «Книголава», «Лабораторії», ArtBooks, АССА, «Каламара», «Астона», BookChef, MISON, «Вищої школи», «Медицини», «Апріорі», «Урбіно» та інших видавництв. «Книголав» повідомив про втрату майже 250 тисяч книжок. Видавництво MISON заявило, що під час атаки повністю вигорів офіс, у якому працювала редакція, і було втрачено близько 200 книжкових найменувань. Про пошкодження офісу повідомило й видавництво Ark.UA. Видавництво BookChef внаслідок іншої російської атаки 2 липня втратило близько 800 тисяч книжок.
В УІК наголосили, що знищення підручників може вплинути на підготовку до початку навчального року. «Держава готує заходи для відновлення пошкодженої інфраструктури, однак щодо компенсації за знищені книжки та іншу продукцію видавці значною мірою залежать від підтримки книжкової спільноти й пожертв», — зазначають у зверненні.
УІК закликав міжнародних партнерів не лише фінансово підтримувати постраждалі видавництва, а й відмовлятися від співпраці з російськими видавцями та літературними агенціями. Інститут також оприлюднив реквізити для допомоги «Конві», «Книголаву» та RNK-Ranok.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.
Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.
Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.
| Вітаємо
For Librarians
Бібліотекарю
Пошук
Голосування
|
відвідувачі
© 2004-2011 