Бібліотечному фахівцю

Обережно, книгомани! Чорна п’ятниця насувається на українські видавництва та книгарні. У передчутті шаленого захвату і до-о-о-овгих черг за омріяними книжками, Друг ЧИТАЧА приготував добірку місць, де можна здійснити свою книжкову мрію на десятки відсотків дешевше.

Детальніше за посиланням: https://vsiknygy.net.ua/news/51154/ .

"Фундація Дарини Жолдак" продовжує добру традицію: цього року разом з партнерами поповнить фонди дитячих бібліотек по всій країні новими україномовними книжками.

Нова акція фонду має назву "100 000 нових книжок – дітям". Її мета – зібрати кошти на закупівлю 100 тисяч нових книжок українською мовою від найкращих вітчизняних видавництв, а також зацікавити читанням тисячі дітей.

Долучитись до акції може кожен охочий, придбавши акційну наліпку у мережі відділень "Нова пошта". Вартість однієї наліпки – 5 грн. Виручені з продажу наліпок кошти підуть на закупівлю книжок для 500 активних бібліотек по всій Україні. Прикрасити свою посилку акційною наліпкою авторства відомого українського ілюстратора Ольги Селіщевої можна вже з 1 листопада.

Окрім закупівлі нових книжок, фонд дає бібліотекарям реальні інструменти роботи з маленькими читачами: читальні, що зареєструвались в акції, отримають від "Фундації" набір вправ на розвиток навичок читання – Літературно-ігровий практикум "Як приборкати Книжкозавра". Серед вправ – кросворди, ігри та цікаві творчі завдання, які вже були випробувані працівниками фонду в "Книжкобусі" та декількох бібліотеках Києва. Внаслідок проведення випробувань, кількість читачів у бібліотеках-учасниках експерименту зросла на 30%, а самі вправи отримали схвальну оцінку батьків та вчителів.

Ми працюємо над тим, щоб зацікавлювати дітей читанням у ігровій формі, стимулювати їх творчі навички, знайомити їх з цікавими книжками без примусу. Для винагороди активних бібліотек ми обиратимемо актуальні видання, що здобули визнання у професійному середовищі та мають попит серед батьків й дітей. Також ми продовжуємо приймати на склад Фонду україномовну літературу від організацій та приватних дарувальників, тож передати книжки бібліотекам може кожен охочий, – каже керівник "Фундації Дарини Жолдак" Олександра Кольцова.

Акція "100 000 нових книжок – дітям" триватиме протягом листопада та грудня — бібліотеки, що зареєструвались в акції проводитимуть заняття, а благодійники можуть придбати акційні наліпки й таким чином долучитись до покупки нових книжок.

У акції "100 000 нових книжок дітям" вже зареєструвались близько двохсот бібліотек, тож вже протягом тижня по всій Україні тривають веселі та захоплюючі заняття з розвитку читання.

До популяризацї акції залучаються зірки спорту, шоу-бізнесу, телебачення, журналісти, блогери і лідери думок, які розповідатимуть через соціальні мережі про важливість читання. Долучитися може кожен з вас, розповівши у соцмережах про свою улюблену дитячу книжку, додавши хештеги #новікнижкидітям #книгадитинства.

У Пекіні (КНР) триває четверте засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва в сфері культури. Українську делегацію очолює перший заступник Міністра культури України Світлана Фоменко.

Під час засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва в сфері культури розглядалася низка питань, пов’язаних з перспективами налагодження співробітництва між сторонами у сфері культури, архівної справи, видавничої діяльності, літератури, мистецької освіти та кінематографії. Зокрема, була досягнута домовленість підтримувати та заохочувати зміцнення прямих контактів між культурними і художніми установами двох країн, сприяти обміну діловою інформацією, а також фаховій підготовці та реалізації спільних культурно-мистецьких проектів.

Особливу увагу під час засідання було приділено питанням розвитку співробітництва між країнами у сфері кінематографії, у тому числі збільшенню присутності українського кінопродукту на китайському ринку та створенню копродукції . Сторони також висловили зацікавленість у підписанні окремої двосторонньої угоди по спільному виробництву аудіовізуального продукту.

Серед подальших кроків налагодження співробітництва між Україною та Китаєм у сфері культури були визначені певні пріоритети, зокрема, підписання «Програми культурного співробітництва між Міністерством культури Китайської Народної Республіки і Міністерством культури України на 2018-2022 рр.», двохстороннє сприяння розвитку креативних індустрій та відкриття культурних центрів.

Також було порушене питання співробітництва в рамках ініціативи з будівництва та створення культурного бренду «Один пояс, один шлях», який в свою чергу, сприятиме вивченню та інтеграції культурної спадщини і переваг культурних ресурсів двох держав.

У ході засідання сторони також обговорили перспективи реалізація спільного проекту «Міжнародний пленерний центр смт. Ворохта» (Івано-Франківська область).

За результатами обміну думками з питань стану і перспектив співробітництва в сфері культури, сторони дійшли згоди сприяти подальшому розвитку співробітництва в сфері культури, базуючись на принципах взаєморозуміння, рівності, довіри та дружніх консультація в інтересах обох країн.

ЄС та Британська Рада оголошують програму Culture Bridges з фінансуванням 1.3 млн євро для підтримки культурного сектору України Британська Рада в партнерстві з мережею Національних інститутів культури Європейського Союзу (EUNIC) в Україні оголосила трирічну програму Culture Bridges. Як повідомили на відкритті 10 листопада 2017 року, програма фінансується Європейським Союзом (ЄС) в рамках підтримки впровадження Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Мета програми — розвиток українського культурного сектору та сприяння ефективному налагодженню зв’язків між культурними операторами та інституціями України та ЄС.

Програма триватиме з листопада 2017 року до жовтня 2020 року. ЄС виділяє 1.3 млн євро на фінансування проектів з міжнародної мобільності, національної та міжнародної співпраці, тренінгів та ознайомчих поїздок до країн ЄС. Загалом планується виділити близько 100 грантів.

Посол Хюг Мінґареллі, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, наголосив: "Культура формує соціальні, політичні й економічні цінності, які важко переоцінити. Це однаково стосується як держав-членів ЄС, так і України. Культура має надзвичайну силу покращувати наші життя, сприяти миру і порозумінню, надихати нас на величні вчинки й освічувати наші суспільства. Культура об’єднує людей, розділених кордонами, мовами, національностями та релігіями, і зближує нас. Саме тому такі культурні програми, як “Креативна Європа” та "Culture Bridges", залишатимуться в основі нашої співпраці з Україною". Документи для подання заявок будуть доступні з 20 листопада 2017 р. Наступні прийоми заявок оголошуватимуться кожні три місяці у 2018 та 2019 роках.

"Міжкультурні зв’язки та співпраця, спрямовані на розвиток мобільності, підтримку взаємного порозуміння та спільних цінностей толерантності й різноманіття, вже багато років знаходяться у фокусі роботи культурних інституцій EUNIC. Наша мережа в Україні рада впроваджувати таку важливу програму, яка підтримає зближення України з ЄС через широкий спектр культурних і креативних проектів", - зазначили Беате Кьолер, директорка Goethe-Institut в Україні, та Саймон Вільямс, директор Британської Ради в Україні (співголови об’єднання EUNIC в Україні).

Детальна інформація про програму доступна на сайті: http://www.britishcouncil.org.ua/culture-bridges

Ерік Вюйяр отримав головну літературну премію Франції за книжку «Порядок денний» (Un endroit où aller). Про це повідомляє офіційний сайт премії.

Книжка Вюйяра розповідає про промисловців Німеччини часів Адольфа Гітлера. Історія, яку розповідає автор, починається 20 лютого 1933 року, коли 24 найбільших компанії Німеччини отримали розпорядження фінансувати Націонал-соціалістичну німецьку робочу партію.

Окрім Вюйяра на нагороду також претендували Яннік Енель з книжкою «Міцніше тримай корону», Веронік Ольмі з романом «Бахіта» та Аліс Зеніте з книжкою «Мистецтво втрачати».

У США журі оголосило переможців престижної літературної премії "World Fantasy Awards". Нагороду вручають авторам, які пишуть у стилі фентезі. Авторитетні видання в США — "Guardian" та "New York Times" — прирівнюють "World Fantasy Awards" до фентезійного "Оскара" в літературі. Імена переможців оголосили під час щорічної Світової фентезі-конвенції, яка відбулася у Сан-Антоніо (Техас, США).

Найкращою фентезі-новелою стала книга всесвітньо відомої письменниці Клер Норт — "The Sudden Appearance of Hope". Це роман про молоду жінку на ім'я Гоуп (Hope) Арден, яка не пам'ятає, хто вона. Твір був схвалений усіма літературними критиками в США та Європі.

У номінації "Найкраща довга белетристика" перемогу здобув Кій Джонсон за своє видання "The Dream-Quest of Vellitt Boe".

"Найкращою короткою белетристикою" 2017 року став твір “Das Steingeschöpf” Дж. Андерсон. "Найкращою антологією" — видання "Dreaming in the Dark" Джека Денна.

Повний список переможців можна переглянути за посиланням. Переможці отримають оновлену статуетку конкурсу, яку створив Вінсент Віллафранка — зображення дерева перед повним місяцем. Раніше авторам фентезі вручали погруддя Говарда Лавкрафта. Однак із 2015-го символ конкурсу змінили.

Премію "World Fantasy Awards" з 1975 року щорічно вручають найкращим авторам-фантастам. Свого часу її отримували Террі Пратчет, Джордж Р. Мартін та інші всесвітньо відомі письменники, чиї книги ставали бестселлерами.

Дані опитування дослідницького центру П’ю (Pew Research Center) за осінь 2016 року показують, що 53% мілленіалів (у віці від 18 до 35 років) використовували публічну бібліотеку або бібліотеку на колесах. Показники серед старших поколінь помітно нижчі: 45% людей у віці 36-51 роки, 43% тих, кому 52-70 років, і 36% тих, кому 71-88 років. У формулюванні запитань акцентувалося саме на використанні публічних бібліотек, а не на академічних бібліотек університетів, зазначається в статті.

У цілому, 46% опитуваних у віці 18 або більше років говорять, що вони використовували послуги бібліотек протягом попередніх 12 місяців. Представники наймолодшого покоління також частіше, ніж старші люди, користувалися веб-сайтами бібліотек: 41% мілленіалів у порівнянні з 24% тих, кому 52-70 років, повідомляє центр.

Відносно високий рівень використання бібліотек молодими американцями може бути пов'язаний зі змінами, яких багато публічних бібліотек зазнало за останні 20 років, зазначається у матеріалі. Попереднє дослідження центру П’ю показало, наскільки широко люди користуються комп'ютерами та Інтернетом у бібліотеках, а також наскільки вони зацікавлені в додаткових сервісах, таких як програми грамотності для маленьких дітей, простір для зустрічей громадських груп, а також технологічні заняття, де можна відкрити для себе 3-D принтери та інші технічні пристрої.

Дослідження також показало, що більше жінок, ніж чоловіків відвідує бібліотеки (54% порівняно з 39%) та сайти бібліотек (37% порівняно з 24%). Так само вищими є показники серед людей, які мають вищу освіту та тих, у кого є діти, інформує центр.

Детальніше: http://www.pewresearch.org/fact-tank/2017/06/21/millennials-are-the-most-likely-generation-of-americans-to-use-public-libraries/

Щороку ВВС вручає премії авторам найкращих книг для дорослих і дітей. Кожен переможець отримає 1000 євро, а також право використовувати логотипи «Книги року ВВС» в наступних виданнях.

Усього до списку премії «Книга року ВВС-2017» увійшли 16 видань, а до списку премії «Дитяча Книга року ВВС-2017» – 12. З них і виберуть по одному переможцю для кожної з номінацій.

До журі конкурсу увійшло шість українців, які представляють різноманітні культурно-формуючі професії: Віра Агеєва, Ольга Герасим’юк, Віталій Жежера, Тарас Лютий, Світлана Пиркало, Марта Шокало.

НОМІНАНТИ

До Довгого списку премії «Книга року ВВС-2017» увійшло 16 видань:

– Тарас Антипович: «Помирана»

– Юрій Винничук: «Лютеція»

– Руслан Горовий: «1000 і 1 ніч війни»

– Марина Гримич: «Падре Бальтазар на прізвисько Тойво»

– Максим Дупешко: «Історія, варта цілого яблуневого саду»

– Сергій Жадан: «Інтернат»

– Олександра Іванюк: «Амор[т]е»

– Олександр Ірванець: «Харків. 1938»

– Катерина Калитко: «Земля загублених, або маленькі страшні казки»

– Маркіян Камиш: «Чормет»

– Макс Кідрук: «Не озирайся і мовчи»

– Йван Козленко. «Танжер»

– Андрій Курков: «Шенгенська історія»

– Володимир Рафєєнко: «Довгі часи»

– Наталка Сняданко: «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма»

– Василь Шкляр: «Троща»

До Довгого списку премії Дитяча Книга року «ВВС-2017» увійшло 12 видань:

– Соня Атлантова: «Миші»

– Галина Вдовиченко: «36 і 6 котів-детективів»

– Анатолій Григорчук: «Перша доріжка в небо»

– Ірена Карпа: «День усіх білок»

– Анна Коршунова: «Комп і компанія»

– Галина Кирпа: «Тринадцятий місяць у році»

– Анастасія Левкова: «Старшокласниця. Першокурсниця»

– Діана Мельникова: «Розбишацький детектив»

– Зірка Мензатюк: «Чарівні слова»

– Ірина Мориквас: «Магда і вітер»

– Олег Чаклун: «Піраміда Синтії»

– Ярослав Яріш: «Самійло»

Колегія Міністерства культури України схвалила Перелік видань для поповнення фондів публічних бібліотек, а також список організацій – отримувачів літератури для подальшого розповсюдження її серед публічних бібліотек регіонів з урахуванням їх заявок та потреб. За інформацією начальника управління з питань мовної політики та літератури Лариси Нікіфоренко, це понад 500 тисяч примірників сучасних україномовних видань 2016 -2017 років видання, їх перелік складає 138 назв від 44 видавництв.

У 2017 році Державним бюджетом України Міністерству культури України передбачається асигнування у сумі 48 736 200 грн. для забезпечення придбання україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек України. Мінкультури було оголошено прийом пропозицій від суб’єктів видавничої справи щодо відбору україномовних книг, виданих протягом 2015 – 2017 років, і які за цільовим призначенням належать до науково-популярних, довідкових, літературно-художніх чи громадсько-політичних. На конкурс було подано рекордну кількість пропозицій для даної програми 125-ма видавництвами, які запропонували до розгляду 2621 назву україномовних видань на суму близько мільярда гривень.

Рішенням Експертної ради з відбору україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек було сформовано перелік видань, що набрали більшість голосів та в свою чергу надіслано до структурних підрозділів у сфері культури обласних, Київської міської державних адміністрацій та обласних універсальних наукових бібліотек, якими проведено аналіз та зі свого боку зроблено заявки на кількість видань, необхідних для публічних бібліотек регіонів. За результатами проведеної роботи був сформований Перелік видань для поповнення фондів публічних бібліотек, що передбачає закупівлю книжок тиражем до 5000 (близько 152 примірників на область), що дасть змогу максимально забезпечити бібліотеки, включаючи сільські, новими виданнями та створить умови для доступу населення до найбільш рейтингових видань.

Під час засідання колегія Міністерства культури України також розглянула питання про надання Спілці дизайнерів України статусу національної та своїм рішенням рекомендувала Мінкультури ініціювати це питання перед Кабінетом Міністрів України, за умови надання Спілкою відомостей, що підтверджують відповідність її статусу національної.

Увага! Оголошено відкритий краєзнавчий конкурс проектних робіт «Донеччина.UA». Призовий фонд - мільйон гривень!

Донецька облдержадміністрація оголошує відкритий краєзнавчий конкурс проектних робіт «Донеччина.UA».

Конкурс присвячений створенню позитивного іміджу Донецької області, дослідженню прадавньої історії Донеччини, сприянню розвитку та популяризації культурно-історичного простору регіону, обізнаності населення про історію рідного краю, заохоченню краєзнавців та дослідників, громадських діячів, журналістів до пошукової та аналітичної роботи.

Конкурс проводиться у 2017-2018 роках.

Загальні умови участі у конкурсі на сайті: http://dn.gov.ua/uvaga-ogolosheno-vidkrytyj-krayeznavchyj-konkurs-proektnyh-robit-donechchyna-ua-2/

19 жовтня у Національному заповіднику «Софія Київська» підписано Програму співробітництва у сфері культури між Міністерством культури України та Міністерством освіти, культури і досліджень Республіки Молдова на 2017-2021 роки.

Угоду підписали Міністр культури України Євген Нищук та Міністр освіти, культури і досліджень Республіки Молдова Моніка Бабук. «Підписання Програми співробітництва – дуже важливий крок для подальшої культурної співпраці між нашими країнами. Ми відкриваємо нові перспективи для створення сучасних мистецьких проектів у кооперації з Республікою Молдова. Переконаний, це створить абсолютно новий спектр можливостей у всіх сферах соціального та культурного життя наших країн», - зазначив Міністр культури України Євген Нищук.

«Підписання Програми – це хороший імпульс до розвитку культурних зв’язків між нашими країнами, зокрема, для нас надзвичайно важливо бачити на своїх фестивалях українських митців», - підкреслила Моніка Бабук, Міністр освіти, культури і досліджень Республіки Молдова.

Програма співробітництва у сфері культури між Міністерством культури України та Міністерством освіти, культури і досліджень Республіки Молдова на 2017-2021 роки передбачає обмін досвідом у сфері розвитку креативних індустрій; співпрацю з метою активізації кінематографічного виробництва та розвитку аудіовізуальної сфери; культурний обмін та співробітництво в галузі театрального, музичного, образотворчого, естрадного і циркового мистецтва, кіно, бібліотечної і музейної справи; сприяння встановленню прямих контактів між навчальними закладами у сфері культури і мистецтва обох держав і реалізації культурних, освітніх програм; обмін досвідом щодо впровадження передових технологій у сфері переміщення культурних цінностей тощо.

Джордж Сондерс, американський прозаїк, отримав Букерівську премію в 2017 році за роман «Лінкольн у Бардо».

Фабулу роману базовано на реальній події — захороненні Авраамом Лінкольном свого сина в 1862 році. Бардо — це поняття тибетського буддизму, що означає проміжний, лімінальний стан між смертю і переродженням. Роман Сондерса зосереджується на такому проміжному стані, в якому перебуває син Лінкольна, який не бажає прийняти смерть і відчайдушно чекає на повернення батька.

Роман Сондерса написаний майже повністю у формі діалогу. Він містить ряд історичний текстів, біографій, листів — деякі справжні, деякі — написані самим Сондерсом.

Під час отримання нагороди, 58-річний американський письменник із Техасу наголосив на важливості культури. Він поставив питання: «Як ми реагуємо на страх — виключенням, негативними уявленнями і насильством? Чи ж натомість — робимо стародавній стрибок віри і намагаємося відповісти любов’ю — з вірою, що те, що здається інакшим, насправді є нами, але в інший час. <…> У США багато розмов про те, що варто захищати культуру. Сьогоднішній вечір [17 жовтня 2017 — день нагородження премією — прим. ред.] — це і є культура: інтернаціональна, співчутлива, активістська. Це простір віри в слово, красу і руйнацію стереотипів, як і намагання зрозуміти погляди іншої людини, навіть якщо це складно».

Джордж Сондерс — автор шести збірок оповідань, величезного журналістського доробку. Він почав писати досить пізно, перед тим бувши геофізиком. Його перша збірка, «CivilWarLand in Bad Decline», була опублікована в 1996 році. Він отримав низку літературних нагород, починаючи з 2006 року.

Сондерс — другий поспіль американський письменник, який виграв Букерівську премію.

Письменник Маркіян Камиш проаналізував запити англомовної вікіпедії й склав топ українських авторів, якими найбільше цікавляться користувачі. Про це він повідомив на своїй сторіці у Facebook.

Список очолили класики: Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка. А відразу після них, на 4-му й 5-му місцях, опинилися сучасні письменники: Маркіян Камиш та Андрій Курков.

Детальніше: http://www.chytomo.com/news/koristuvachiv-anglomovnoii-vikipediii-najbilshe-cikavlyat-shevchenko-ta-ukraiinka

Два українські видання увійшли до каталогу найкращих дитячих книг світу. Щорічний буклет "The White Ravens" (у перекладі — "Білі круки") випускає Міжнародна Молодіжна Бібліотека "International Youth Library" в Мюнхені. Каталог "Білих круків" є аналогом шорт-листа премії "Оскар" у книговидавничому бізнесі.

Про це повідомляє офіційний сайт каталогу.

До цьогорічного списку увійшли "Фарбований Лис" Івана Франка від видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" та "Сузір'я Курки" Софії Андрухович і Мар’яни Прохасько від видавництва "ВСЛ"

. У 2016 році до каталогу також увійшло два українських видання — "Хто росте у парку" ("ВСЛ") та "Вітер з-під сонця" Оксани Лущевської (видавництво "Фонтан казок"). 2015-го найкращими українськими дитячими книжками журі обрало "Війна, що змінила Рондо" Андрія Лесіва ("ВСЛ") та "Мій маленький Київ. Путівник для дітей" (видавництво "Лаурус").

Щороку до каталогу "Білі круки" іноземне журі обирає найкращі дитячі книжки з усіх країн світу, які згодом рекомендують до читання дітям і підліткам по всій планеті. Книги надсилають до Міжнародної Молодіжної Бібліотеки в Мюнхені, де з них формують перелік найкращих за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. Друковану версію каталогу презентують під час Франкфуртського книжкового ярмарку. Цього року "Білі круки" предзентували аудиторії 12 жовтня.

У трьох містах - Львові, Києві та Дружківка за підтримки Міністерства культури України відбулася Всеукраїнська акція «Читаки. Писаки. Малюваки».

Організаторами заходу виступили Державна бібліотеки України для юнацтва, КЗК «Донецький обласний художній музей», Львівська обласна бібліотека для юнацтва, Центр Дослідження Літератури для Дітей та Юнацтва, Бібліотека ім. Лесі Українки м. Дружківка. За задумом організаторів, головна ідея проекту – активізувати роботу з юними читачами, які мають здібності до ілюстрування творів сучасних письменників, виявити інноваційні методи роботи для залучення дітей та молоді до друкованої книги.

Акція проходить вже другій рік поспіль. Минулого року дитячі ілюстрації експонувались в Краматорському художньому музеї. Цьогоріч змінився формат події – це не тільки експозиція, але й низка круглих столів та зустрічей під час яких обговорювалися питання співпраці музеїв, видавництв та бібліотек.

Детальніше: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245286296&cat_id=244913751

Нобелівську премія-2017 з літератури отримав Казуо Ісігуро – британський письменник японського походження. У четвер, 5 жовтня, Нобелівський комітет при Шведській академії офіційно оголосив ім'я лауреата.

Ісігуро отримав премію як письменник, "який в романах великої емоційної сили розкрив прірву під нашим ілюзорним почуттям зв'язку зі світом".

Ісігуро народився 8 листопада 1959 року в Японії, однак вже у 1960 році його батьки переїхали до Великобританії.

Літературна кар'єра Ісігуро почалась у 1981 році. Його роман "Залишок дня" (The Remains of the Day), виданий у 1989 році, отримав Букерівську премію, був екранізований (головну роль дворецького Джеймса Стівенса зіграв Ентоні Хопкінс) у 1993 році та отримав 8 номінацій на кінопремію "Оскар".

Іншу його відому роботу, роман "Не відпускай мене", журнал Time включив до списку 100 найкращих англомовних романів з 1923 до 2005 року. У 2008 році Time включив Ісігуро до списку 50 найкращих письменників Великобританії з 1945 року.

Церемонія нагородження лауреатів у 2017 році відбудеться 9 грудня в Стокгольмі.

До Всеукраїнського дня бібліотек за поданням регіональних відділень Президія УБА визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації (протокол №6 від 22.09.2017 р.).

Почесне звання «Бібліотека року 2017» присвоєно Централізованій бібліотечній системі для дорослих м. Львова за проект «URBAN бібліотека».

ІІ місце у конкурсі отримала Бердичівська центральна міська бібліотека, Житомирська обл. за проект «М-ФОРМАЦІЯ».

ІІІ місце у конкурсі отримала Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова за Обласну патріотичну акцію «Герої ХХІ століття».

Грамотою Української бібліотечної асоціації нагороджується Центральна дитяча бібліотека ім. В. Стефаника Стрийської міської централізованої бібліотечної системи, Львівська обл. за доброту та людяність у роботі з людьми з особливими потребами (проект «Бібліотека – територія добра і милосердя»).

Грамотою Української бібліотечної асоціації нагороджується Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків за створення сучасного бібліотечного простору для забезпечення інформаційно-освітнього процесу.

Переможці Всеукраїнського конкурсу бібліотечних інтернет-сайтів у 2017 р.:

1 номінація: Кращий сайт бібліотеки національного/державного рівнів

Конкурс не відбувся

2 номінація: Кращий сайт обласної бібліотеки Конкурс не відбувся

3 номінація: Кращий сайт районної/міської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Комунальний заклад культури «Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського централізованої бібліотечної системи Шевченківського району м. Харкова» (http://belinskogo.kh.ua).

4 номінація: Кращий сайт філії районної/міської ЦБС Бібліотека-філія № 8 для дітей Кам'янець-Подільської міської централізованої бібліотечної системи, Хмельницька обл. (https://knigagalina.jimdo.com).

5 номінація: Кращий сайт бібліотеки для дітей/юнацтва Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка (http://librarychl.kr.ua).

6 номінація: Кращий сайт бібліотеки вищого навчального закладу Наукова бібліотека Харківського національного університету радіоелектроніки (http://lib.nure.ua).

7 номінація: Кращий сайт шкільної бібліотеки

Шкільна бібліотека навчально-виховного комплексу № 9 м. Хмельницького (https://biblionvo9.jimdo.com)

8 номінація: Кращий сайт спеціальної бібліотеки

Конкурс не відбувся

9 номінація: Кращий бібліотечний інтернет-проект Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Веб-ресурс «Краєзнавство» (http://kray.korolenko.kharkov.com).

Визначено переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року 2017»:

Алієва Еліна Юріївна, волонтер бібліотеки ім. В. Яна Дніпровського району м. Києва

Боднарюк Марина Володимирівна, бібліотекар 1 категорії відділу літератури іноземними мовами, філології та міжбібліотечного абонементу Науково-технічної бібліотеки Одеського національного політехнічного університету

Дубова Юлія Олегівна, редактор 2 категорії Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Горького

Кисельова Лілія Геннадіївна, методист I категорії відділу бібліотечного маркетингу і менеджменту Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва

Миронова Олена Анатоліївна, провідний бібліотекар бібліотеки-філії № 8 для юнацтва Олександрійської міської централізованої бібліотечної системи, Кіровоградська обл.

Почесними відзнаками УБА у 2017 р. нагороджуються:

За відданість бібліотечній справі

Дузенко Таміла Андріївна, директор Полтавської міської централізованої бібліотечної системи

Капустіна Наталія Іванівна, завідувачка кабінету бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка

Кубишкіна Світлана Василівна, директор Наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Остапенко Тетяна Анатоліївна, заступник генерального директора з наукової роботи Національної наукової медичної бібліотеки України

Черноус Валентина Юхимівна, директор Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т. Г. Шевченка

За внесок у бібліотекознавство

Колесникова Тетяна Олександрівна, директор Науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

За внесок у розвиток бібліографії та бібліографознавства

Самчук Лариса Іванівна, завідувач відділу наукової інформаційно-бібліографічної діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Бібліографічний посібник року

Благословенна та держава, що має відданих синів : історико-бібліогр. хроніка / уклад. Г. Буркацька; мал. Ю. Журавель; ред. : С. Чачко, В. Кучерява; Держ. б-ка України для юнацтва. — Київ : [б.в.], 2017. — 86 с.

Відзнака «За внесок у бібліотечну освіту» у 2017 р. не присуджується.

Щиро вітаємо наших переможців!

Відомих українських письменників Ларису Денисенко, Любка Дереша та Мар’яну Савку обрано посланцями доброї волі ООН в Україні.

Окрім письменників, послами доброї волі також стали журналіст Андрій Куликов, телеведучий Слава Варда, співачка Катя Чілі, філософ й дослідник Михайло Мінаков, правозахисник Євген Захаров та художниця Алевтина Кахідзе.

Посли доброї волі ООН та Посланці миру – це відомі особистості та визначні діячі, які присвячують свій час тому, щоб привернути увагу громадськості до найгостріших проблем сучасного світу та відстоюють цінності та ідеали Організації Об’єднаних Націй у своїх країнах. Послами доброї волі ООН є відомі митці, музиканти, спортивні зірки та актори. Організація Об’єднаних Націй підтримує Послів доброї волі ООН у привернення ще більшої уваги та підтримки у вирішенні головних проблем. Більшість зірок призначаються Послами доброї волі для окремої агенції ООН. Вони повинні мати бездоганну репутацію, справжній інтерес до гуманітарних проблем та значну популярність.

Посли доброї волі ООН призначаються терміном до двох років з можливістю поновлення. Не існує встановлених правил або контрактних зобов’язань з обох сторін, однак проводиться символічна церемонія призначення. Посли доброї волі ООН не отримують заробітну плату, хоча, можуть отримувати символічну платню розміром 1 долар США на рік або еквівалент цієї суми. Вперше, ідея залучення знаменитостей як послів ООН була втілена у 1950-х роках, коли Голлівудська зірка Денні Кайе була залучена до акції захисту прав дітей. Серед Послів доброї волі призначених різними агенціями ООН на міжнародному рівні є Анжеліна Джолі, Джекі Чан, Рональдо, Анатолій Карпов та інші.

Лариса Денисенко — українська письменниця, адвокат, правозахисник, телеведуча. Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету, Центрально-Європейський Університет (Будапешт) та курс законопроектування при Міністерстві юстиції Нідерландів. Є адвокаткою, яка представляє інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург). Літературну кар’єру розпочала перемогою в конкурсі Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»). Книга «Танці в масках» посіла 1-е місце у рейтингу Найкраща українська книга в жанрі белетристика журналу Кореспондент за 2007 рік. Авторка 10 книжок.

Любко Дереш — український письменник. Закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету.

Його твори перекладені кількома європейськими мовами (німецька, польська, італійська, сербська тощо); роман «Культ» був представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2005 року. У 2009 році роман Дереша «Культ» видано французькою у видавництві «Сток».

Мар’яна Савка — українська поетеса, дитяча письменниця, літературознавець, публіцист, головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева», перекладач, громадський діяч, член Ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, віце-президент літературної премії «Великий Їжак». Членкиня Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України.

Уряд повинен збільшити видатки на закупівлю літератури для бібліотек з бюджету 2018 року. Про це у щорічному посланні до Верховної Ради України заявив Президент України Петро Порошенко, передає кореспондент УНН. "Я просив би уряд наступного року підтримати національне книговидання, збільшивши видатки на закупівлю літератури для бібліотек", - сказав П.Порошенко.

Він також порадив КМУ знайти дієвий механізм зупинки контрабанди книжок. "Впорядкували ввезення книжок з РФ, бо разом з безумовно достойними взірцями художньої і наукової літератури, на жаль, в Україну вливався дуже потужний потік українофобської писанини і пропагандистського мотлоху. Таке рішення стало непоганим стимулом для вітчизняного книговидання, яке має зараз усі шанси задовольнити попит українців на якісну літературу", - додав Президент.

Як повідомляв УНН, віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко заявив, що у найближчі 6-8 років кількість книжок українською на ринку може сягнути до 90%.

Рішення про проведення Українсько-німецького року мов було прийнято у 2016 році міністрами закордонних справ обох країн, щоб через 25 років після початку дипломатичних відносин поглибити взаємну довіру та дружбу між Німеччиною та Україною, а також ще більше розвинути співпрацю у сферах освіти та культури.

Українсько-німецький рік мов відкриється у столиці 9 вересня 2017 року вуличним фестивалем на Контрактовій площі. Розпочнеться фестиваль з велопробігу від Європейської площі до місця подій і запросимо на найбільший урок німецької мови з прямою трансляцією з інших міст України. Впродовж дня гості фестивалю зможуть зробити перші кроки у вивченні німецької мови завдяки участі у безкоштовних мовних інтерактивних майстернях, граючи у футбол, беручи участь у конкурсі «Європа у пазлах» та навіть пробуючи страви німецької кухні. Повідомляє прес-служба Гете-Інституту в Україні.

На дітей чекають експериментальні майданчики з майстер-класами від IT-школи СМАРТ на базі конструктора Lego Mindstorms та Lego WeDO, уроки від школи RobotSchool на базі конструктора FISCHERTECHNIK, майстер-клас із робототехніки від школи intRobots та навіть Мала академія наук із незвичайним науковим пікніком.

Гості фестивалю скуштують традиційні німецькі страви та напої, а також візьмуть участь у кулінарних майстер-класах.

Маленьких відвідувачів та дорослих мрійників запрошуємо на виступи Лялькового театру німецького актора Олафа Мьоллера, а також на німецьку казку «Паперового театру» (“Papiertheater Nürnberg“). Літературний сад запропонує усім великий вибір книжок, поетичні майстер-класи з відомими літераторами, різноманітні розваги для дітей – справжнє відкрите місце для відпочинку!

Протягом двох днів, починаючи з 19:00, музичний настрій для вас створюватимуть німецькі гурти «Kellerkommando» та «Messer», а також українські колективи «Гайдамаки» та «Жадан і Собаки в космосі».

Довідково: Українсько-німецький рік мов триватиме протягом 2017-2018 року та включатиме понад 50 культурних подій. Основними тематичними напрямами стануть: популяризація німецької мови серед молодих українців, для яких це може відкрити кар'єрні перспективи; підтримка історичної пам’яті відносно історії двох народів заради майбутнього; українсько-німецький літературний діалог. Упродовж цього часу саме мова і література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів і європейських цінностей. Спільний Рік мов завершиться влітку 2018 року проведенням міжнародного Освітнього конгресу. Протягом всього року мова та література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів та європейських цінностей.