Бібліотечному фахівцю

Уряд затвердив Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на здійснення загальнодержавних заходів у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин. Відповідний проект постанови був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 18 квітня.

Згідно затвердженого Порядку, бюджетні кошти спрямовуються на проведення, міжнародних заходів, у тому числі Венеціанського бієнале сучасного мистецтва та на виконання міжнародних договорів, заходів, пов’язаних з реалізацією державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин. А також для поповнення музейних фондів, придбання творів драматичного та музичного мистецтва для поповнення репертуарів театрів та концертних організацій і художніх колективів.

Кошти будуть спрямовуватись на здійснення гастрольної діяльності театрами, художніми та концертними організаціями, що належать до сфери управління Мінкультури, створення нових вистав та концертних номерів.

Окрім цього передбачається сплата внесків України до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ), програми ЄС "Креативна Європа", Міжнародного фонду культурного розмаїття та зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, що належать до сфери управління Мінкультури.

Пулітцерівська премія оголосила переможців у галузях літератури та журналістики. Цього року Пулітцерівською премією відзначили 5 книжок — у номінаціях «Художня проза», «Поезія», «Біографія», «Історія» та «Нон-фікшн».

Нагороду за найкращу художню прозу отримав Ендрю Сіан Ґрін із книжкою «Менше». Це історія про кохання і старість, яку назвали музикою у прозі.

Найкращою книжкою про історію США стала «Затока: Виникнення Американського моря» Джека Е. Девіса. Нею автор привертає увагу до десятої за розмірами водойми у світі та однієї із найбагатших морських екосистем планети.

Книжка Керолайн Фрейзер «Пожежі у преріях: Американські мрії Лори Інголз-Вайлдер» здобула перемогу у номінації «Біографія». Це глибокий і елегантний портрет письменниці, яка перетворила сумну історію власної сім’ї на улюблену книжку американських діток, відому під назвою «Будиночок у прерії», до речі, видану українською.

У номінації «Поезія» переміг Френк Бідарт зі збіркою «Напівтемрява: Вибрані поезії 1965-2016 рр.» короткі вірші і довга лірика вразила своєю амбіційністю і формою.

За найкращий нон-фікшн нагородили Джеймса Формана-молодшого із книжкою «Замикаючись: Злочин і кара у Чорній Америці». Книжка розкриває тему правосуддя у США та його згубного впливу на «кольорових» громадян країни.

Повний перелік нагород та лауреатів → на офіційному сайті премії: http://www.pulitzer.org/prize-winners-by-year/2018

Держсекретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко розповів, що розпочала роботу програма про поширення української книжки на Сході. З цього приводу міністерство провело кілька нарад разом із комітетами свободи слова і духовності та культури.

Також він додав, що відомство працює із книговидавцями. Зокрема, закуповує книжки і відправляє їх на Схід. За його словами, це історичні, науково-популярні книжки, видання про війну, спогади людей, які воювали в зоні АТО тощо. “Також друкуємо меншими накладами книжки про популяризацію України, які передаємо на МЗС та посольства”, – додав Біденко. Нагадаємо, що минулого року було започатковано державну програму «Українська книжка для зони АТО: проект «Українська бібліотека»», яка передбачає направлення військовослужбовцям та цивільним і шкільним бібліотекам на Донбасі українських книжок.

Українська інтернет-книгарня «ВсіКниги» запустила передзамовлення другого тому казок найбільш знаного українського казкаря. Передзамовлення дає можливість отримати книжку зі знижкою 17%.

До другого тому увійшло 9 казок Сашка Лірника. Швець, купець, циган і дівчина Маруся — класичні українські персонажі, яких Сашко Лірник наділив особливими рисами характеру, щоб показати, що українська казка може бути веселою і повчальною.

«Мої казки — той щасливий випадок, коли подобаються і дітям, і дорослим. Я розказую їх — і всі слухають. І тішаться всі. Цей жанр — українська химерна казка, — і в ньому кожен знаходить щось для себе. Хтось — цікаву оповідь, хтось — гумор, хтось — дивовижні пригоди, ще хтось — романтику, або й народний характер і побут,» — говорить Сашко Лірник.

Ілюстрував книжку український художник Інокентій Коршунов. Усі зображення, які прикрашають твір, наділені власним характером, що підсилює кожен авторський епізод. Вони роблять книжкою яскравою і теплою — саме такою, якої прагне маленький читач.

Другий том «Казок Сашка Лірника», як і перший, підготувало до друку видавництво Братів Капранових «Зелений пес». Офіційний продаж книжки розпочнеться у травні.

Ця книжка буде окрасою домашньої бібліотеки й послужить не тільки дітям, а й батькам, навіть іншим поколінням родини. І в теперішніх маленьких читачів-українців має бути книжка казок, яку не соромно прочитати й іншим показати. А головне – вона виховує українських патріотів і культурних людей. Вона поганому не навчить, а лише добру, любові, родинним цінностям і хоробрості. Ну, й гумору в ній чимало. ПЕРЕДЗАМОВЛЕННЯ НА КНИГУ: https://vsiknygy.com.ua/special/lirnyk/

Літературна премія підсумків року «Глиняний кіт-2018» оголосила список із 20-ти цьогорічних лауреатів. Нагородження відбулося в Києві, в Центрі Курбаса.

Серед номінантів:

• Наталя Яковенко. Головний приз. «За книжку «У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського». Видавництво «Лаурус».

• Микола Воронін «За збірку громадянської лірики». Збірка поезій «Вірші одного кіборга», видавництва «Майдан» і «Смолоскип».

• Сергій Пантюк «За книжку громадянської лірики». Збірка поезій «Так мовчав Заратустра», видавництво «Смолоскип».

• Ірина Жиленко «Євангеліє від ластівки». Диплом «За самобутнє відображення епохи» вручається директору видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Івану Малковичу.

• Олександр Мимрук «За яскравий поетичний дебют року». Збірка поезій «Цукровик», видавництво «Смолоскип».

• Дмитро Павличко за вибрані вірші, пісні, поеми «Два кольори». Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

• Олег Рибалка за роман-триптих «Гра в життя». Видавництво «Легенда».

• Надія Гуменюк. Книжка оповідань «Поговори зі мною». Видавництво «Віват».

• Ганна Костенко. Книжка «Цурки-гілки» (Джазові імпровізації та оповідання»). Видавництво «Саміт-книга».

• Анастасія Нікуліна. Книжка «Сіль для моря, або Білий Кит». Видавництво «Віват».

• Михаїл Гранд. Книжка «Завжди поруч». Видавництво «Саміт-книга».

• Олег Коцарев. Роман «Люди в гніздах». Видавничий дім «КОМОРА»

• Надія Мірошниченко, Ярослав Верещак, Олег Миколайчук «За впорядкування антології п’єс для дітей». Книжка «Драмовичок». Видання Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

• Дмитро Муравський «За фотокнигу про російсько-українську війну на Донбасі». Видання «Через війну. Погляд волонтера». Видавництво «Люта справа».

• Григорій Кияшко. Книжка «З погляду старого дзиґаря». Видавництво «Щек».

• Ганна Буяджи. Книжка «Микитась Боровичок». Видавництво «Саміт-книга».

• Мар’яна Прокопович. «За переклад з італійської мови книжки Данієли Тразатті «Золотий кролик». Видавництво «Лаурус».

• Дмитро Чистяк «За переклад з французької мови роману Марґеріт Юрсенар «Адріанові спогади». Видавництво «Журнал РАДУГА».

• Олена Степаненко «За переклад з білоруської мови книжки для дітей Сергія Прилуцького «Геть дорослих!». Видавництво «Люта справа».

• Вахтанг Кіпіані. Книжка «Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті». Видавництво «Віват».

Премія «Глиняний кіт» – щорічна відзнака, яку присуджують українським письменникам та перекладачам за визначні досягнення у літературній сфері. Організатори: Національна спілка письменників України та Інститут літератури НАН України ім. Т.Г. Шевченка.

У мережу виклали відеозаписи циклу лекцій «Академічний погляд: акценти шкільної програми», які проходили у Мистецькому Арсеналі в межах діяльності Літературної лабораторії. Записи з’явилися на офіційному каналі Мистецького Арсеналу в Youtube.

Серед лекторів: Архієпископ Ігор, Ростислав Семків, Олександр Боронь, Віра Агеєва, Олена Галета, Людмила Кисельова.

Детальніше тут:http://www.chytomo.com/news/u-merezhu-viklali-shhe-10-lekcij-pro-ukraiinskix-pismennikiv .

Вручення щорічної Державної літературної премії ім. Олеся Гончара відбулося у рамках урочистих заходів з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження письменника.

"За рішенням комітету з присудження премії імені Олеся Гончара лауреатом премії у 2018 році стала письменниця Тетяна Фольварочна (Пишнюк) за книгу "Нерозгаданий постскриптум", - йдеться в повідомленні.

Зазначено, що до книги Тетяни Пишнюк увійшли два романи - "Божа вивірка" та "Кацапочка". У них розповідається про драматичні історії життя двох жінок, яких доля занесла у далекі краї. Романи об'єднує головне - вони виражають український менталітет, що проявляється в яскравих емоційно-світоглядних формах.

З визнанням творчих досягнень авторку привітав і вручив диплом лауреата міністр культури України Євген Нищук.

Читайте також: Фільм про вбивство Шеремета отримав премію IRE "Сьогодні всі ми вшановуємо постать класика української літератури Олеся Гончара, якому виповнюється 100 років від дня народження. У своїх поглядах і життєвих принципах він був надзвичайно сильною особистістю. Мільйони українців виросли на його правдивих творах. Особливе ставлення в Олеся Гончара було до мови. Саме він зауважив, що мова - це душа кожної культури, джерело й запорука її розвитку", - наголосив міністр.

Окрім того, відзнакою Комітету з присудження премії імені Олеся Гончара нагороджено Світлану Йовенко за повість "Київ, вставай!".

2 квітня о 16:00 в Національному музеї літератури України відбулася церемонія нагородження лауреата Премії імені М.В. Гоголя. Щороку присуджується лише одна премія на конкурсних засадах прозаїкам, драматургам та сценаристам за найкращі літературно-мистецькі твори, що наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

Цьогорічним лауреатом премії імені М.В. Гоголя став Артем Чех (Чередник Артем Олександрович) за твір «Точка нуль».

Артем Чех — сучасний український письменник. У своєму творі «Точка нуль» письменник, який пробув 10 місяців на передовій, без пафосу й надмірного натуралізму, зі здоровою самоіронією та відвертістю створює образ сучасного українського військового — не ідеалізованого безстрашного епічного воїна, а героя нашого часу.

27 березня відбулось підписання меморандуму між Львівська Міська Рада в особі Andriy Moskalenko та Український католицький університет UCuniversity в особі директора Центр Шептицького Oleh Yaskiv.

Меморандум дає старт співпраці університету з містом задля розвитку бібліотечної системи Львова.

Метою проекту є об'єднання усіх бібліотек міста - як дорослих, так і дитячих - однією електронною системою, що дозволить спростити процеси у бібліотеках та уможливить надання більшої кількості послуг читачам. З допомогою системи читач зможе знайти у якій філії знаходиться потрібна книжка та замовити її, отримає доступ до електронних копій видань та комп'ютеризованих книговидачі та обслуговування. Також передбачено запровадження єдиного читацького квитка, комп'ютеризацію бібліотек та серію тренінгів із використання системи для бібліотекарів.

Проект "Е-Бібліотеки" реалізовується управлінням інформаційних технологій та управлінням культури Львівської міської ради спільно з Центром імені Митрополита Андрея Шептицького Українського католицького університету.

Довідка: Загалом у Львові є 40 бібліотек, з них: 23 дорослі та 17 дитячих. З бюджету розвитку на галузь культури загалом на 2018 рік передбачено 35,5 млн грн.

По бібліотеках зокрема:

- закупівля книг - 760 тис.грн;

- комп'ютери та меблі - 500 тис.грн;

- періодика - 100 тис.грн;

- ремонти бібліотек - 8 млн. 610 тис.грн.

Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен (Astrid Lindgren Memorial Award – ALMA), яку вручають за внесок у розвиток дитячої та юнацької літератури, оголосила переможця. Про це повідомила кореспондентка Читомо з церемонії оголошення, яка проходить у межах Болонського книжкового ярмарку.

Премію отримала американська письменниця Жаклін Вудсон.

Вудсон – авторка понад 30 книжок: від книжок-картинок для наймолодших до повістей для старших підлітків, деякі з них – у віршах.

Більшість книжок Вудсон гостро соціальні. Головні теми її творів: гендерні, расові та класові проблеми. За словами самої письменниці, в дитинстві та юності вона часто відчувала себе не такою, як усі інші, а коли виросла, зрозуміла, що відрізнятися від інших – норма. Саме цю ідею вона найчастіше намагається донести до своїх читачів.

26 березня у Київському драмтеатрі на Подолі відбулася урочиста церемонія вручення найстаршої в Україні професійної театральної премії "Київська пектораль" за підсумками 2017 року. Серед нагороджених – Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих міста Києва, яку відзначено спеціальною премією за підтримку та розвиток театрального мистецтва.

Минулого року бібліотекою у співпраці з Театральною майстернею Миколи Рушковського започатковано проект "Бібліотека+Театр". Організовано покази вистав за творами української та світової драматургії з метою наближення літератури в театральному форматі до користувачів, популяризації театрального мистецтва, розвитку глядацької і читацької культури, підтвердження статусу бібліотеки як привабливого "третього місця". З вересня минулого року організовано понад 50 показів вистав.

Київська пектораль – престижна українська премія в галузі театрального мистецтва, заснована в 1992 році Спілкою театральних діячів України та Головним управлінням культури міста Києва. Перша церемонія нагородження відбулася 27 березня 1993 року. Вітаємо колег!

15-17 червня у Вінниці пройде літературний фестиваль під назвою «Острів Європа». Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив арт-менеджер вінницької книгарні «Є» Олександр Вешелені.

Як повідомляється, фестиваль збере непересічних письменників, діячів мистецтва та інтелектуалів з різних куточків континенту на спільну розмову про Європу як острів, на якому кожен відчуває присутність іншого на єдиній території – географічній і психологічній.

Тема фестивалю – локальні тексти і камерні літератури, які несуть у собі частку великої європейської історичної пам’яті.

«Рівно за три місяці ми будемо насолоджуватися унікальними авторами на унікальних «острівцях» Вінниці, де особливо добре думається, читається і спілкується. І ми зробимо все можливе, аби ці кілька червневих днів дали поживу на все літо – адже саме влітку більшість з нас бере творчі відпустки і відправляється у мандрівку по «літературному безвізу». Саме такий безвіз пропонуватимемо й ми – з новими іменами, цікавими контекстами, улюбленими письменниками та синергією митців, простору і слухачів», – наголосив Вешелені.

До цього «Острів Європа» існував як літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко та Анною Вовченко у 2015 році. Події проекту були реалізовані в рамках Міжнародного літературного фестивалю у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo». Однойменний фестиваль започаткований у співпраці з громадською організацією «Культурний Кампус» та Вінницькою міською радою.

Нагороду за найкращий переклад книжки на німецьку здобуло видання «Інтернату» Жадана. Німецькою його цьогоріч переклали Сабіне Штер та Юрій Дуркот.

Члени журі зазначили:

«… апарат сприйняття героя відзначається гостротою і точністю. Немає дешевої грубості, натомість густі описи, які розкриваються німецькою мовою з величезною силою».

Нагадаємо, що у рамках програми «Посилення звучання українських голосів в Західній Європі» до Лейпцигу вирушили Сергій Жадан, Андрій Любка та Ігор Померанцев. У суботу 17 березня усі вони візьмуть участь у творчому вечорі літературної корпорації Meridian Czernowitz.

У мережі з’явилася фантастична карта України, яка містить близько 60 найменувань населених пунктів, які мають свої вигадані відповідники, зокрема в літературі.

Карту опублікував мешканець Запоріжжя Роман Онищенко (Роман Мтт), який є засновником популярної спільноти «Фантастика UA» та є автором книги «Зомбі-Україна» (2017). Ініціативу українського фантаста бурно підтримали й користувачі facebook (в тому числі, письменники), які ґрунтовно доповнили карту своїми пропозиціями та численними топонімами.

Відтак на карті з’явилися такі фантастичні місця як:

Львів — Велика Лемівка (батьківщина відомого фантаста Станіслава Лема)

Харків — Хак (як у повісті «Жуйка» Марії Козиренко)

Дрогобич — Місто рисових туманів (за однойменним оповіданням)

Полтава — Енеїдівка

Чернігів — Вар-крафтів

Івано-Франківськ — Мольфарівка

Чернівці — Верхня Дракулівка

Ужгород — Гном-сіті

Одеса — Ктулхів товарний

Запоріжжя — Замороззя (роман «Хмарочос» Валентина Терлецького),

Донецьк — Дьондюранг (за назвою однойменної збірки Олександра Тесленка)

Кам’янське — Альманахівка

Чугуїв — Підкідруків

Монастирище — Хогвардище

…

Деякі назви стали похідними від авторів, які уславили своєю творчістю те, чи інше місце; або від осіб, які так чи інакше дотичні до астрономії/космосу. Наприклад, Корольов-сіті — від легендарного конструктора Сергія Корольова, без якого тепер важко уявити місто Житомир, та історію космонавтики як такої взагалі, а фантастику без космосу — тим паче!

Столицею «фантастичної України» є Зачарована центрополія (Київ). Окрім цього свої «назви» отримали також деякі сусіди України: Північні ельфи (Білорусь), Плюк (країна-агресор РФ попередньо на карті була позначена як Мордор), Відьмак-ленд (Польща – країна славнозвісного «Відьмака» Анджея Сапковського), Дракустан (Румунія – країна мега-популярного в літературі та кінематографі графа Дракули).

Ініціатор карти також планує додати на неї ще ряд інших місць та назви рік, які стануть унаочненням того, що «фантастична Україна» таки існує. А, можливо, карта стане інспірацією як для авторів, так і для початківців, які своєю творчістю зможуть долучитися до подальшого процесу її створення.

53% студентів університетів у Японії взагалі не читають. Про це свідчать результати опитування, повідомляє японська загальнонаціональна газета The Mainichi.

Дослідження проводилося минулого року. Результати 26 лютого оприлюднила Національна федерація університетських кооперативних асоціацій.

53,1% опитаних, що на 4% більше, ніж минулого року, відповіли «нуль» на запитання про те, скільки часу вони щодня витрачають на читання. Вперше, починаючи з 2004 року, цей показник перевищив 50%.

Близько 10,2% відповіли, що витрачають менше 30 хвилин на читання щодня, 17% – до години, 13% – не більше двох годин. Середній час, витрачений на читання, склав 23,6 хв на день.

Опитування було проведене у 30 університетських кооперативах у жовтні та листопаді минулого року. Було отримано 10 021 відповідь від студентів та студенток.

Нещодавно Читомо повідомляло, що 51% українців за минулий рік не прочитали жодної книжки.

Президент України Петро Порошенко вручив Шевченківську премію. Цього року нагороду отримали 8 лауреатів у категоріях література, публіцистика, музичне мистецтво, візуальне мистецтво і кіномистецтво.

Шевченківську премію з літератури отримала авторка 45 поетичних і прозових книжок та 17 тисяч картин, українка, що живе в Мюнхені, Емма Андієвська. Вона народилася в Донецьку, який тоді, в 1931 році, ще називався Сталіно, потім із родиною переїхала спочатку до Вишгорода, а згодом – у 1939 році – до Києва, де її батька вбили енкаведисти. А під час Другої світової війни разом із мамою Емма Андієвська виїхала до Німеччини і прожила там майже все життя, але ні на хвилину не забувала про Україну, якій присвятила свою творчість.

Лауреатом у категорії «публіцистика» став доктор історичних наук, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, автор книги «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» Сергій Плохій.

Книга «Брама Європи» видана у 2015 році, перекладена українською у 2016-му, визнана кращою у галузі публіцистики. Вона як «стиснута пружина» української історії за 2,5 тисячі років, містить усе важливе і визначальне, але при цьому сприймається легко.

У категорії «Кінематографія» лауреатами стали четверо творців сучасного українського документального кіно: режисер циклу історико-документальних фільмів, присвячених Революції гідності, Володимир Тихий і співавтори документальних стрічок – оператори Юрій Грузінов, Ярослав Пілунський і Сергій Стеценко. Пілунський і Грузінов – автори фільму «Перша сотня» про громадських активістів Революції гідності.

За мистецький проект «Втрачений Рай» премію отримав Павло Маков –художник, член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, член-кореспондент Академії мистецтв України.

Лауреатом у категорії «музичне мистецтво» стала композитор Вікторія Польова, чиї композиції, на думку музикознавців, одні з найкращих у загальній картині сучасної української музики.

Цьогоріч лауреатів у номінації «театр» не було. Як пояснив Радіо Свобода міністр культури України Євген Нищук, діячі культури у названій номінації, до яких була цікавість Шевченківського комітету, нещодавно вже отримували державну премію.

«За статутом, не можуть розглядатись ті чи інші особи, які отримали вже нагороду, щоб отримувати знову державну нагороду», – зазначив міністр.

Євген Нищук повідомив, що грошова премія у 2018 році становить 248 тисяч гривень. Окремо Нищук відмітив лауреатів із «Вавилону’13» – об’єднання режисерів, операторів та кінематографістів документального кіно, і назвав їхню діяльність мужнім громадянським вчинком.

«Це тема, яка для кожного з нас близька, тема «Майдану», яку в силу часу хочуть стерти, хочуть нівелювати. Вони зробили цей факт, цю сатисфакцію і вони її зробили на всі покоління, тому що вони зібрали «по крупинках всі деталі», так само, як вони зараз роблять: продовжують відтворювати і фіксувати всі події на сході країни», – сказав міністр культури в коментарі Радіо Свобода.

Режисер-документаліст Володимир Тихий відзначив важливу роль українського документального кіно у час «інформаційної війни». «Цифрові технології стали «зброєю». Зброєю на рівні уваги мільйонів людей. «Майдан» – це подія світового масштабу. Про «Майдан» будуть зарубіжні режисери знімати і далі, і багато різного, і може і такого, що у нас волосся може дибки ставати. Ми маємо бути готові до того, що ми маємо дуже багато докласти зусиль і енергії, щоб нас почали справді «бачити», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.

У 2017 році Шевченківську премію отримали 4 лауреати в категоріях: публіцистика, музичне мистецтво, візуальні мистецтва та кіномистецтво.

Журі літературної премії «Кобзар», яка відзначає канадські книги на українську тематику, обрало цьогорічного переможця.

Як передає кореспондент Укрінформу, прихильність журі здобула книга Лізи Грекуль під редакцією Лінди Ледоховські «Незв’язані: Українсько-канадське письмо» («Unbound: Ukrainian Canadians Writing Home»)

«Зібрані у книзі твори є по-різному деталізованими й одночасно споглядальними, веселими, сумними, формальними, неформальними та дуже особистими. Зібрані разом вони глибоко занурюються у ширші питання й відповіді стосовно канадсько-українського досвіду, й створюють повну картину важливої літературної громади», - йдеться у висновку журі.

У книзі зібрані есе кількох авторів, які розповідають про вплив свого українського походження на стиль оповідання.

Переможець отримає премію - близько 20 тисяч доларів. Ще 5 тисяч доларів виплатять видавцеві книги University of Toronto Press.

Журі цьогорічного конкурсу складалося із: письменника, критика та науковця Ренді Боягода (Randy Boyagoda); прозаїка Шарлоти Грей (CharlotteGray CM) і поета Моріса Міеро (Maurice Mierau), який здобув попередню премію «Кобзар».

Усього до фіналу конкурсу вийшло п’ять творів, серед яких, окрім переможної книги, були також:

- Богдан Кордан «Невільні: Канада, Перша світова та досвід ворожих чужоземців» («No Free Man: Canada, the Great War and the Enemy AlienExperience»);

- Наталія Ханенко-Фрізен «Чужі українські землі: діаспора, батьківщина та фольклорна уява у двадцятому столітті» («Ukrainian Otherlands:Diaspora, Homeland, and Folk Imagination in the Twentieth Century»);

- Ерін Мур «Капуста» («Kapusta»); - Олександра Рісен «Неприземлена: любов, прийняття та інші уроки, винесені з покинутого саду (мемуари)» («Unearthed: Love, Acceptance, andOther Lessons from an Abandoned Garden (a memoir)»);

Нагадаємо: літературна премія «Кобзар» була заснована у 2003 році Українською канадською фундацією імені Тараса Шевченка. Що два роки вона відзначає видатні твори канадської літератури, що розкривають українсько-канадські теми.

Весна має починатися книжково, тому 15–18 березня в Українському домі буде багато книг. Це означає, що всі охочі поповнити свою бібліотеку художніми та пізнавальними виданнями матимуть чудову нагоду це зробити.

Художня і публіцистична, навчальна і наукова література, книжки про мистецтво і для подарунку, довідники, альбоми і періодика — на «Київській весні–2018» кожен знайде видання собі до душі. Крім того, усі гості можуть завітати до «Літературного салону», де на них щодня чекають презентації новинок, літературні зустрічі, семінари, дискусії про мистецтво творення книги та проблеми книговидання. Традиційно, в рамках книжкової виставки, пройде благодійна акція зі збору книг для юних мешканців Донецької та Луганської областей.

«Київська весна» запрошує до співпраці видавців і письменників для організації книжкових презентацій та автограф-сесій.

Організовують виставку Державне підприємство «Український Дім» та Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

23 лютого під головуванням Міністра культури України Євгена Нищука відбулася нарада з керівниками структурних підрозділів у сфері культури місцевих держадміністрацій з питання ефективного впровадження реформи децентралізації.

Значна увага була приділена питанню вдосконалення кваліфікації місцевих керівників галузі культури та молоді, що прагнуть працювати у цій сфері, використовуючи сучасні механізмів та досвід кращих практик країн ЄС.

Протягом 2017 року Міністерство культури ініціювало та провело низку важливих заходів - Всеукраїнський практичний Форум «Культурні та креативні індустрії - як основа розумної стратегії розвитку малої території», проект «Пілотні культурні ініціативи для локальних змін», навчальні тренінги з підвищення інституційної спроможності закладів культури, започаткувало діяльність «Академії культурного лідера» тощо.

Детальніше тут: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245339499&cat_id=244913751

82% програмного забезпечення в Україні - неліцензійне та нелегальне. Це значно збільшує вірогідність окремим користувачам та цілим організаціям стати жертвами кібератак, не кажучи вже про порушення законодавства. Одним з кроків щодо наведення порядку в цій сфері стало створення Ради з питань інтелектуальної власності, що здійснюватиме координацію процесів щодо функціонування і розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

«На нашу думку, заснування в Україні Ради з питань інтелектуальної власності є вірним кроком у напрямку боротьби з «патентним тролінгом», використанням неліцензійного програмного забезпечення, Інтернет-піратством тощо. Адже за останні п’ять років наша держава посідає одне із перших «місць» серед держав (поруч із Росією, Китаєм, Індією, Чилі), які найчастіше порушують права інтелектуальної власності», - прокоментував юрист Роман Михайловський.

Створення Ради для громадянського сектора означає, що контроль з боку держави за використанням піратського ПЗ та інших порушень прав інтелектуальної власності посилиться. «Наслідком може бути адміністративна чи кримінальна відповідальність як працівника, так і керівника організації», - додає юрист Роман Михайловський. Детальніше: https://gurt.org.ua/news/recent/43601/bull/