Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [30.06.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (108) 2025 [15.05.2025] [21.04.2025] [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
В Одесі відбулося обговорення проєкту Стратегії розвитку культури України на 2025-2030 роки 21 січня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася третя регіональна зустріч, присвячена обговоренню проєкту Стратегії розвитку культури України на 2025-2030 роки. Захід об’єднав представників з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Луганської та Хмельницької областей.
«Стратегія розвитку культури – це стратегія стійкості під час повномасштабного вторгнення. Наразі, коли є зовнішня загроза існування нашої політичної нації та спадщини, ми маємо зберегти це. Тому ця стратегія має передбачати саме ті цілі і заходи, які слід виконати в перспективі найближчих п’яти років», — зазначила під час презентації Стратегії перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко, підкресливши, що одним з найперших і найважливіших кроків має бути утвердження культури як невід’ємного елемента національної безпеки.
Під час роботи в групах вкрай жвавим було обговорення щодо потреб оновлення законодавства сектору культурної спадщини, підготовки необхідних фахівців, підвищення спроможності системи управління у сфері культури, лібералізації роботи інституцій культури, перегляду умов оплати праці та підходів до створення комфортних середовищ у закладах культури загалом.
Окрему увагу учасники приділили роботі Українського культурного фонду, питанням запуску ринку культурних послуг і ризиків, які він несе для традиційної культури та локальної ідентичності, а також тому як потенціал культури можна використати для зміцнення людського капіталу та комплексного розвитку територій.
Особливе місце в дискусіях зайняли виступи представників прифронтових регіонів, які поділилися своїм досвідом спротиву та відновлення культурного життя у своїх громадах.
Наступна регіональна зустріч відбудеться у Вінниці — 3 лютого 2025 року (реєстрація відкрита до 30 січня 2025 року включно).
У Києві відбудеться презентація мобільної станції для порятунку та консервації бібліотечних фондів ARCHA1 27 січня о 10:30 у Національній бібліотеці України ім. Я. Мудрого відбудеться презентація першої мобільної станції для порятунку та консервації бібліотечних фондів ARCHA1. Захід відбудеться за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, ВГО Української бібліотечної асоціації та завдяки співпраці з Міністерством культури Чеської Республіки, Чеським комітетом ІСОМ, Фондом родини Карела Комарека та численними донорами.
Проєкт демонструє важливість міжнародної взаємодії у збереженні культурної спадщини України в умовах війни. Він забезпечує нові можливості для українських бібліотекарів, сприяє зміцненню зв’язків між Україною та Чехією та підкреслює роль сучасних технологій у збереженні документів.
Мобільна станція ARCHA1 — це перший проєкт, що реалізується в межах співпраці Національної бібліотеки Чеської Республіки та українських партнерів. Станція обладнана сучасними технологіями для порятунку, очищення, дезінфекції, осушування та реставрації документів, пошкоджених внаслідок пожеж, затоплень чи неналежних умов зберігання. Вона дозволяє працювати без підключення до зовнішніх джерел енергії.
Також з 28 до 31 січня чеські спеціалісти проведуть тренінг для українських бібліотекарів, де учасники отримають практичні навички роботи з обладнанням станції.
Міжнародні партнери вже працюють над створенням другої мобільної станції ARCHA2, яка буде використовуватися для оцифрування бібліотечних фондів в Україні.
Станіслав Асєєв отримав міжнародну премію у Данії Письменник, журналіст, засновник фонду «Ініціатива справедливості», колишній політвʼязень Станіслав Асєєв отримав міжнародну премію Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation.
«Мав честь отримати Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation у Копенгагені. Цього року вирішено було нагородити двох українців: мене та Ольгу Скрипник, очільницю Кримської правозахисної групи», — написав Асєєв на своїйфейсбук-сторінці .
Церемонія нагородження відбулася 16 січня 2025 року в Музеї данського спротиву. Ольга Скрипник присвятила свій виступ цивільним полоненим та українцям в російській окупації, а розпочала зі строф українського поета, фотографа та громадського діяча Максима «Далі» Кривцова, який загинув на фронті:
Коли мене запитають, що таке війна
я без роздуму відповім: імена.
Фонд Poul Lauritzen Foundation заснував данський бізнесмен та учасник опору нацистським окупаційним військам в Данії Поул Лаурітцен. Премія Freedom Award вручається правозахисникам щороку за видатний внесок у захист прав людини в умовах небезпеки та ризиків.
У столиці перейменують ще одну бібліотеку У Києві перейменують бібліотеку ім. О. Герцена, що у Святошинському районі, на бібліотеку імені Сергія Вакулишина.
Ця книгозбірня входить до складу Централізованої бібліотечної системи «Свічадо».
Депутатка Київської міської ради Вікторія Муха розповіла, що рішення про перейменування бібліотеки зініційоване її колективом, воно ґрунтується на рекомендаціях комісії з питань найменувань.
«Завдяки зусиллям Сергія Вакуленка у 1999 році створили музей історії Святошинського району, який став важливим культурно-освітнім осередком. Перейменування на його честь бібліотеки – це важливий крок для вшанування пам’яті людини, яка зробила великий внесок у збереження історії та розвиток культури району», – наголосила депутатка.
Рішення щодо перейменування ухвалили на засіданні постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій.
Сергій Вакулишин — краєзнавець, києвознавець, автор книжок, статей та краєзнавчих досліджень, педагог. Голова Святошинського осередку та член президії правління Київської міської організації НСКУ.
В Києві відкрили Книгозбірню видатного українського поета, перекладача Миколи Мірошниченка В Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна за сприяння Посольства України в Азербайджанській Республіці, Українсько-Тюркського Центру та за підтримки Українського Центру в Баку було відкрито Книгозбірню видатного українського поета, паліндроміста, майстра візуальних віршів, перекладача тюркських літератур, зокрема, азербайджанської, Миколи Мірошниченка (1947-2009).
В бібліотеці імені Самеда Вургуна під «Книгозбірню Миколи Мірошниченка» відведено окремий простір, тут представлені не лише його книги та деякі рукописи, але й особисті речі, зокрема, друкарська машинка. Також є фотовиставка яка відображає цікаві сторінки його життя: участь в міжнародних заходах та літературних форумах в Баку, вручення сертифікату про закінчення курсів з турецької мови в Стамбулі, фото з близькими друзями: азербайджанським поетом, перекладачем української літератури Аббасом Абдуллою, кримськотатарським поетом Юнусом Кандимом, поетом Раулем Чілачавою тощо.
Найбільші бібліотеки України й Канади домовилися про партнерство Між найбільшими бібліотеками Канади й України було укладено меморандум про співпрацю.
Як повідомляє Укрінформ, про це на своїй сторінці у мережі Фейсбук написав генеральний консул України в Торонто Олег Ніколенко.
“Чудовий початок року: дві найбільші бібліотеки України й Канади, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського й громадська бібліотека Торонто уклали партнерство”, - заявив Ніколенко.
За його словами, меморандум про співпрацю між цими двома установами був підписаний у Торонто в понеділок. “Меморандум полегшує безпосередню співпрацю між двома бібліотеками, сприяючи обміну найкращими практиками в організації, зберіганні й збереженні бібліотечних колекцій, наданні послуг й впровадженні інноваційних технологій та технічної підтримки”, - розповів генконсул.
Він додав, що документ “заохочує створення програм обміну книгами для покращення колекцій бібліотек, а також спільну організацію культурних й освітніх заходів”. “Після успішного запуску проєкту “Українська книжкова поличка” у громадській бібліотеці Торонто в червні 2024-го, це партнерство - ще одне свідчення міцних й тривалих відносин між нашими державами (особливо на тлі боротьби України за свободу), а також їх глибокої експертизи у бібліотечній науці”, зауважив дипломат.
Наразі Українська книжкова поличка діє у бібліотеках чотирьох канадських міст: Торонто, Оттави, Монреалю й Вінніпега.
Премія Читомо 2024 року оголосила короткий список 13 січня Премія Читомо, яка має на меті підсвічувати діяльність тих, хто змінює книговидання України і робить українську літературу дедалі видимішою у світі, оголосила короткі списки.
У 2024 році на конкурс подали 82 заявки, серед яких обрали по 5 номінантів до кожної з трьох категорій: «Трендсетер видавничого ринку», «Амбасадор української книги» і «Книжкова ініціатива, що сприяє промоції читання».
Оцінювало заявки міжнародне журі, що складалося з 7 експертів у галузі книговидання та літератури.
«Оцінювання дається важко, бо цьогоріч особливо простежуються взаємозв’язки між номінантами і можливостями, які вони створюють: без досягнень одних, не були б такими помітними та ефективними результати інших. І водночас, вражає різноманітність цих результатів: привернення уваги міжнародних журналістів до української літератури в часи війни, створення книжкових платформ для протистояння монополістам ринку, розвиток медійного середовища для щоденної присутності української книги у нашому житті, підтримка читання серед військових та серед жителів прифронтових міст під щоденними обстрілами. Ці здобутки цінні не в межах одного бізнесу чи проєкту, а створюють середовище, що дозволяє втілювати не одну ініціативу, навіть у таких надскладних умовах», — наголосила цьогорічна голова журі, співзасновниця Читомо Ірина Батуревич.
Ознайомитись із списком можна за посиланням: https://chytomo.com/premiia-chytomo-2024-roku-oholosyla-korotkyj-spysok/
Головний партнер премії 2024 року – Міжнародний фонд «Відродження». Також премія Читомо проводиться у співпраці з Goethe-Institut в Україні й Франкфуртським книжковим ярмарком. Грошова винагорода переможцям складатиме 3000$ у кожній з номінацій.
У Кропивницькому відбулося обговорення книг, номінованих на премію імені Є.Маланюка 10 січня в приміщенні Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені Є.Маланюка відбувся круглий стіл, під час якого обговорили книжки, висунуті на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка.
Під час заходу учасники мали змогу ознайомитися з цьогорічними претендентами та дізнатися більше про зміст їхніх книг, взяти участь у відкритому обговоренні.
Цьогоріч на здобуття цієї престижної відзнаки предствлено такі книжки:
- у номінації «Поезія» – «Степова Мадонна» Анатолія Каретного та «Степова Еллада» Івана Гайворона;
- у номінації «Проза» – «Корида» Елеонори Бєльської та «Шлях у безодню» Олега Бондаря;
- у номінації «Публіцистика, літературознавство» – «Мандруючи світами і часами» Бориса Ревчуна та «Віч-на-віч із генієм. Тарас Шевченко для школярів та студентів» Миколи Славинського.
Ініціаторами заходу виступили Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, Кіровоградська обласна організація Національної спілки письменників України,Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва імені Є.Маланюка.
У Харкові обговорили проєкт Стратегії розвитку культури в Україні на 2025-2030 роки У Харкові відбулося перше регіональне обговорення проєкту Стратегії розвитку культури в Україні на 2025-2030 роки.
«Для нас надзвичайно важливо мати щиру комунікацію з громадами, зокрема Харківської області. Ми знаємо про проблеми у культурній сфері, але прагнемо чути їх безпосередньо від людей та спільно вирішувати їх на місцях. Важливість впровадження Стратегії розвитку культури є фундаментальною, бо якщо немає такого документа на рівні держави, то ми не можемо разом рухатися до операційних цілей. Ми маємо сформулювати ці цілі, зафіксувати точки контролю та поступово рухатися до них. Стратегія розвитку культури в Україні – це загальнодержавний документ, який визначає наші пріоритети, тобто на чому ми фокусуємо увагу зараз, а що відкладаємо до нашої Перемоги», — підкреслила перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко.
Зустріч, організована МКСК, зібрала представників громадського сектору, культурних менеджерів, митців, науковців, представників закладів сфери культури та мистецької освіти, бізнесу, управлінців у сфері культури та представників територіальних громад, видавництв та інших зацікавлених сторін.
«Для Харківщини як прикордонної області одним із ключових завдань є створення безпечних умов для збереження культурної спадщини. Харківська ОВА подала унікальний проєкт будівництва першої в Україні захисної споруди подвійного призначення, яка стане надійним сховищем для цінних музейних фондів. Збереження та відбудова таких об‘єктів є важливим напрямком роботи ХОВА та реалізацією Плану внутрішньої стійкості країни Президента Володимира Зеленського», – сказав начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У МКСК інформують, що наступні регіональні зустрічі відбудуться упродовж січня-лютого: у Львові (17 січня), в Одесі (21 січня) та у Вінниці (3 лютого).
Конкурс культурно-мистецьких проєктів (заходів) з промоції читання Український інститут книги запрошує на онлайн-зустріч всіх охочих взяти участь у мистецькому конкурсі культурно-мистецьких проєктів (заходів) з промоції читання.
16 січня об 11:00 Український інститут книги проведе вебінар для потенційних учасників мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію та проведення заходів з промоції читання (https://bit.ly/423J3ey).
🔗Для реєстрації на вебінар необхідно заповнити форму за посиланням: https://bit.ly/3PnDrV1
🗓️Реєстрація триватиме до 15 січня 2025 року.
Митники передали науковій бібліотеці у Львові раритетні видання Працівники Львівської митниці вилучили раритетні видання, які незаконно намагалися вивезти за кордон, і передали до наукової бібліотеки імені Стефаника у Львові.
Львівська бібліотека отримала "Требник" (Почаїв?, 1812–1816 рр.). Як зазначили в Держмитслужбі, стародрук містить канони, молитви й рукописні маргіналії, які надають йому особливої історико-культурної ваги.
Також до бібліотеки передали Sermons on the following subjects, viz. The second edition — друге прижиттєве видання проповідей відомого англійського богослова Джеймса Фостера (Лондон, 1733 р.)
Крім того, зібрання бібліотеки поповнив Hitchcock's New and Complete Analysis of the Holy Bible — аналіз Святого Письма Старого і Нового Заповіту Розвелла Д. Хічкока з ілюстраціями, які мають мистецьке і духовне значення (Нью-Йорк, 1873 р.).
Реалізація важливого проєкту для бібліотечної спільноти України Розпочинається реалізацію ще одного важливого проєкту для бібліотечної спільноти України.
У листопаді минулого року Шведський інститут оголосив рішення щодо фінансування Програми співробітництва з Україною https://si.se/en/28-new-projects-receive-funding/.
Серед проєктів, які отримали підтримку був новий міжнародний проєкт «Посилення ролі бібліотек у відбудові України» (Empowering Libraries for Rebuilding Ukraine) https://si.se/.../upl.../2024/02/beslutslista-siucp-2024.pdf
Проєкт став можливим завдяки спільним партнерським зусиллям Національної бібліотеки Латвії, Шведської школи бібліотечних та інформаційних наук, Шведської бібліотечної асоціації, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна
Метою проєкту є зміцнення ролі бібліотек в Україні як культурних осередків та центрів активності в громадах, які відіграють ключову роль у демократизації суспільства та свободі інформації.
21-24 січня в Національній бібліотеці Латвії відбудеться установча зустріч партнерів проєкту, присвячена ролі бібліотек у розбудові демократичного суспільства та зміцненні людського капіталу в процесі відбудови України.
В межах заходу передбачається також обмін досвідом та кращими практиками між латвійськими, шведськими та українськими фахівцями щодо роботи національних та публічних бібліотек.
Впевнені, що успішна реалізація проєкту сприятиме посиленню спроможності українських бібліотек.
Український центр культурних досліджень створив електронний каталог можливостей для представників сфери культури У каталозі зібрано стислий огляд закладів, організацій, міжнародних програм і проєктів, які пропонують підтримку фахівцям культури. Кожен розділ містить посилання для отримання додаткової інформації, подання грантових заявок або участі у конкурсах.
Також у довіднику представлено посилання на актуальні дослідження, присвячені культурній галузі.
Ознайомитись з Інформаційним каталогом українських і міжнародних інституцій, організацій, програм, проєктів для розширення можливостей для представників сфери культури України тут: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/2_5438424436443213288.pdf
2156 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію Міністерство культури та стратегічних комунікацій України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 грудня 2024 року збитків зазнали 2156 об’єктів культурної інфраструктури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКСК та іншим ЦОВВ). З них 382 — знищені (17,7 %).
Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Луганській областях.
Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).
Загалом постраждали:
клубні заклади – 1042;
бібліотеки – 770;
заклади мистецької освіти – 165;
музеї та галереї – 120;
театри, кінотеатри та філармонії – 39;
заповідники – 7;
парки, зоопарки – 9;
цирки – 4.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 300 територіальних громад (20,4% від усіх ТГ в Україні) у Вінницькій (3,2% ТГ ), Дніпропетровській (20%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (4%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (10%), Полтавській (4%), Сумській (62,7%), Харківській (58,9%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (50,9%) областях та м. Києві.
Станом на кінець грудня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Окупанти відзвітували про знищення української літератури у бібліотеках на ТО Херсонщини На тимчасово окупованій Херсонщині росіяни в кращих традиція нацистів знищили українську літературу у захоплених бібліотеках.
Літературу роками визнавали в бібліотеках як «екстремістську». Щоправда «екстремістами» стали класики літератури, підручники з історії, книги про голодомор, злочини комуністичного режиму й навіть казки.
Відповідальність за знищення літератури взяло на себе так зване міністерство культури в окупаційній адміністрації. Імена відповідальних відомі й саме їм доведеться незабаром завершити карʼєру через непереборні обставини.
Центр національного спротиву закликає надавати інформацію щодо зрадників за посиланням аби притягнути кожного до відповідальності.
У Ризі почала працювати «Українська книгарня» У столиці Латвії Ризі відкрилася «Українська книгарня», яка продає книжки українською мовою.
Проєкт почав працювати у березні 2024 року як інстаграм-сторінка, а згодом, на день незалежності, відкрився і сайт.
«Ідея виникла тоді, коли я почув двох хлопчиків-школярів на автобусній зупинці в центрі Риги. Річ у тім, що на їхніх шкільних рюкзаках були пов’язані жовто-блакитні стрічки, але говорили вони між собою російською. Мене, як вчителя української мови та літератури, ця ситуація дуже засмутила», – розповів Артем Чуйко,засновник книгарні, філолог і викладач.
Також засновник книгарні додає, що у Латвії опинилися багато українських дітей, які за кілька років можуть асимілюватися й забути українську мову: «Ця молодь, що мала б бути новою генерацією, представляти Україну в Європі, нести нашу національну ідею в європейський інфопростір, вони ризикують просто розчинитися і втратити головний ідентифікатор свого народу – мову».
Наразі найпопулярнішими книжками «Української книгарні» у Ризі стали видання Іларіона Павлюка «Я бачу вас цікавить пітьма», Сергія Жадана «Ворошиловград» та «Інтернат», Євгенії Кузнєцової «Драбина» та «Мієчка», а також українська класика.
В Україні визначили головне слово 2024 року Слово «бусифікація» стало головним словом 2024 року за версією словника сучасної української мови та сленгу «Мислово».
Бусифікація – неологізм, який позначає примусову мобілізацію за прискореною процедурою, перебував в центрі суспільної уваги року, що минув.
«Термін вказує на проблеми з мобілізацією, коли кількісні показники переважають над якісними, а права людини (подекуди разом зі здоровим глуздом) відходять на другий план», – зазначають у «Мислово».
Серед інших претендентів на звання слова року, майже всі з яких цьогоріч пов’язані з російською війною на знищення України, можна виділити такі:
СЗЧ (самовільне залишення частини) — через неефективну організацію і управління військами, зокрема і бусифікацію, СЗЧ набуло у минулому році масового та загрозливого характеру;
Курська операція — як найуспішніша українська військова операція минулого року, яка сколихнула світовий інфопростір та підтвердила суб’єктність України;
втома — як закономірний результат війни на виснаження, яку веде проти України Російська Федерація;
переговори — бажання переговорів з метою досягнення перемир’я чи заморожування як результат виснаження від війни;
МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) — скандал з МСЕК та прокурорами як показник інституціоналізованої корупції в Україні;
популізм — у зв’язку з програмами “національний кешбек” та “тисяча Зеленського” та початком розмов про вибори;
Магура — морський дрон, як символ розвитку безпілотних систем, який змінив баланс сил у Чорному морі;
лалохезія (використання лайки для зняття болю або стресу) — слово стало одним з найвідвідуваніших у словнику, що ілюструє ситуацію нормалізації використання ненормативної лексики під час війни;
квадробери (представники дитячої субкультури, які копіюють тварин) — ця течія стала в Україні найбільш помітним культурним трендом року, що минув.
Словник «Мислово» створений у 2012 році з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови.
«Мислово» обирає слово року вдесяте. Основними критеріями при виборі слова року є його популярність та соціальна значущість.
Українці вже подали 50 тисяч заявок на участь у програмі «єКнига» Більш ніж 50 тисяч українців подали заявки на участь у програмі «єКнига».
3-го січня перші заявники вже отримали виплати у розмірі 908 гривень, які можна використати на придбання паперових, електронних чи аудіокниг українською мовою.
У мкск нагадують, що ці кошти можна витратити упродовж трьох місяців у книгарнях чи на сайтах, які приєдналися до проєкту.
Як відомо, виплати у межах програми можуть отримати молоді українці, яким виповнилося 18 у 2024 році або виповниться у 2025 році. Список книгарень та видавництв можна переглянути на сайті Українського інституту книги.
В Україні заснували перший журнал про виховання дітей з інвалідністю «Сяйво» Перше число «Сяйва» вийшло одразу у двох версіях: друком та онлайн. Редакція позиціює видання як «лайфстайл журнал без драми» про щасливе життя з інвалідністю. Про появу видання повідомила членкиня новоствореної редакції, співзасновниця ГО «Епіпросвіта» та громадська експертка МОЗ щодо психічних захворювань Нія Нікель на своїй фейсбук-сторінці.
На 46 сторінках журнал розповідає особисті історії мам, що виховують дітей з інвалідністю, історії успішних підприємців і підприємниць з інвалідністю, громадських активістів та активісток, містить огляди обладнання та речей, що допоможуть у побуті, швидкі рецепти та інші поради, що мають цей побут спростити.
Друкована версія, видана накладом 2000 примірників, була розповсюджена безплатно, і зараз доступна лише в онлайн-форматі за посиланням:https://drive.google.com/file/d/1WlP5-YidMV_jhJXJZHMdzdaCUvKCNMFd/view?fbclid=IwY2xjawHk8iZleHRuA2FlbQIxMAABHZAn3R4yTIT-gNS3Qd0b3Wk4a0zgCuCcguQihW1BZTurdbXoE_R2c2JcTQ_aem_jaHYTgJTRTqNmT6NPnqFgA
В МКСК обговорили механізми притягнення до відповідальності за злочини проти української культурної спадщини 3 січня у МКСК відбулась зустріч, присвячена питанням притягнення до відповідальності представників країни-агресора, причетних до протиправних дій щодо української культурної спадщини та насильницької асиміляції українських громадян на тимчасово окупованих територіях.
У заході взяли участь представники Міністерства юстиції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції, Офісу Президента, а також громадських організацій «Регіональний центр прав людини» та «Рада економічної безпеки України».
«Усвідомлюючи, що наша культура є ключовим елементом стійкості України, маємо спільно працювати над захистом, розшуком та поверненням української культурної спадщини, яка стала об’єктом злочинних дій на тимчасово окупованих територіях», — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос. Нагадаємо, що у схваленій минулого року російській «Стратегії державної культурної політики на період до 2030 року», виписана як завдання «повноцінна інтеграція нових суб’єктів», захоплених рф, в російський «культурно-гуманітарний простір». У цьому контексті Офіс Генерального прокурора України вже розпочав досудове розслідування у спеціальному кримінальному провадженні, а МКСК надатиме суттєву частину доказової бази. Обговорення стосувалось можливості застосування санкційних важелів, разом з тим і міжнародних, як інструменту покарання причетних осіб. Це дозволить створити реальні механізми впливу на порушників та запобігти подальшому розкраданню культурних цінностей України. Водночас учасники зустрічі погодились із тим, що запровадження зазначених обмежувальних заходів проти представників держави-агресора унеможливить їх подальшу участь у заходах по лінії міжнародних організацій, що додатково посилить ізоляцію та позбавить агресора інструментів впливу на міжнародній арені. Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/v-mksk-obgovoryly-mehanizmy-prytyagnennya-do-vidpovidalnosti-za-zlochyny-proty-ukrayinskoyi-kulturnoyi-spadshhyny/ Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|