Бібліотечному фахівцю

Стали відомі переможці «Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2018»». Їхні імена оголосили під час урочистої церемонії, яка пройшла в Українському домі.

Переможцями рейтингу стали:

МИНУВШИНА Номінація «Популярні видання / історична белетристика»: Terra Ucrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 224 с.(п)

Номінація «Дослідження, документи»: Степан Рудницький «Історія, геополітика і географія». Книга 1–5. – К.: Темпора

Номінація «Біографії і мемуари»: Вінстон Черчілль. Спогади про Другу світову війну. Книга І, ІІ. – К.: Видавництво Жупанського, 496+552 с.(п) і Олексій ЯСЬ. Багатоликий Микола Костомаров. – К.: Либідь, 304 с.(п)

Номінація «Софія”: Мирослав Попович «Філософія свободи» та Фрідріх Ніцше «Ранкова зоря. Думки про моральні пересуди».

Номінація «Політологія та соціологія»: Володимир Єрмоленко «Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі ХІХ-ХХ століть».

ОБРІЇ

Номінація «Публіцистика / сучасні мемуари»: Євгенія Подобна. Дівчата зрізають коси. – К.: Люта справа, 346 с.(о)

Номінація «Бізнес / економіка / успіх»: Адам Альтер. Нездоланні. – К.: BookChef, 532 с.(п)

Номінація «Науково-популярна література»: Таємниці цивілізації. – Х.: Віват, 320 с.(п)

Номінація «Спеціальна література / довідкові видання»: Микола Чмир. Державні нагороди України. – К.: Балтія-Друк, 80+56 с.(с)

СОФІЯ Номінація «Філософія / антропологія / психологія»: Мирослав ПОПОВИЧ. Філософія свободи. – Х.: Фоліо, 528 с.(п)

Номінація «Життєписи»: Володимир Панченко. Повість про Миколу Зерова. Сер. «Постаті культури». – К.: Дух і Літера, 624 с.(п)

Номінація «Художня класика»: Пліній Молодший. Вибрані листи; Сенека. Моральні листи до Луцілія. Сер. «Бібліотека античної літератури». – Л.: Апріорі, 184+552 с.(п)

ХРЕСТОМАТІЯ Номінація «Літературознавство / критика»: Ганна УЛЮРА. 365. Книжка на кожен день, щоби справляти враження культурної людини. – К.: ArtHuss, 480 с.(о)

ДИТЯЧЕ СВЯТО

Номінація «Книжки для малечі та молодших школярів»: Улюблені вірші-3. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 80 с.(п)

Номінація «Твори для школярів середніх класів»: Френсіс БЕРНЕТ. Таємний сад. – К.: Nebo Booklab Publishing, 288 с.(п)

Номінація «Підліткова та юнацька література»: Микола ГОГОЛЬ. Тарас Бульба. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 208 с.(с)

Номінація «Пізнавальна та розвиваюча книга»: Кузько КУЗЯКІН. #щотакематематика? – Х.: Талант, 120 с.(п) і Бьорд Майкл. Зоряна ніч Ваг Гога та інші оповіді. Історія мистецтва для дітей / Майкл Бьорд ; іл. Кейт Еванс. – Київ : Небо, 2018. – 366 с. ISBN 978-617-7537-31-0

ВІЗИТІВКА

Номінація «Краєзнавча і туристична література / етнографія / історія повсякдення / дорожні нотатки»: Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі ХІХ–ХХ століть. – К.: Критика, 464 с.(о)

Номінація «Архітектура / театр, кіно / мистецтвознавча есеїстика / спеціальні дослідження»: Віталій МІТЧЕНКО. Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів. – К.: Laurus, 288 с.(п)

Номінація «Малярство / фотографія / пластика»: Український книжковий знак ХІХ–ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки. Том 1–3. – Л.: Апріорі, 672 с.(п)

Уряд на своєму засіданні 6 лютого затвердив Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні. Нормативний акт розроблений Міністерством культури з метою визначення мінімальних потреб громадян на отримання бібліотечних послуг, що дозволить зберегти мережу публічних бібліотек у сільській місцевості, забезпечити якісними бібліотечними послугами населення об’єднаних територіальних громад, у яких відсутні публічні бібліотеки. Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні передбачають обов’язковість відкриття та функціонування публічної бібліотеки на 500-800 населення зони обслуговування за умови, що відстань між бібліотеками не перевищуватиме 3 км. Ця норма дозволить не тільки зберегти публічні бібліотеки у селах, але й надасть змогу забезпечити надання в повному обсязі бібліотечних послуг як міському, так і сільському населенню в умовах децентралізації влади.

Стали відомі переможці книжкового рейтингу «ЛітАкцент року-2018».

Переможців визначили у 5-ти номінаціях.

Найкращих поетичних книжок визначили дві: «Зимовий король» Остапа Сливинського (ВСЛ) та «Бунар» Катерини Калитко (ВСЛ).

У номінації «Проза» переміг роман Світлани Тараторіної «Лазарус» (КМ-Букс).

Серед «Поезії і прози для дітей» найкращим визнали «Щоденник Лоли» Ольги Купріян (#книголав).

В номінації «Есеїстика й художній репортаж» переможців теж двоє: «Наші інші» Олесі Яремчук (Човен) та «Над прірвою в іржі» Павла Стеха (Темпора).

З-поміж літературознавчих книжок журі обрало теж два видання:

«365. Книжка на кожен день, щоби справляти враження культурної людини» Ганни Улюри (ArtHuss) та «Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка (Дух і літера).

Крім цього, було вручено антипремію «Золота булька». Її присудили «Силі дівчат» Катерини Бабкіної та Марка Лівіна (#книголав).

Нагадаємо, що короткі списки «ЛітАкцент року» сформували критики — автори сайту. Потім їх опрацювало професійне журі, окреме для кожної номінації.

До складу журі цього року увійшли:

номінація «Поезія»: Олена Галета,Олена Гусейнова, Андрій Дрозда;

номінація «Проза»: Ростислав Семків, Ярослава Стріха, Тетяна Трофименко;

номінація «Поезія і проза для дітей»: Марія Семенченко, Анна Третяк, Володимир Чернишенко;

номінація «Есеїстика»: Дмитро Крапивенко, Богдана Романцова, Ярина Цимбал.

За умовами Премії, кожен член журі зголошує одну кандидатуру з коротким (до 100 слів) письмовим обґрунтуванням.

Усі зголошені кандидатури розглядаються на засіданні журі у два етапи. На першому етапі рейтинговим шляхом формується короткий список кандидатів. Цей список оприлюднюється на сайті Українського ПЕН. На другому етапі шляхом анонімного голосування за результатом простої більшості голосів визначається лауреат.

Церемонія нагородження лауреата відбудеться наприкінці серпня 2019 року. Лауреат Премії імені Василя Стуса отримає диплом лауреата та відзнаку від Українського ПЕН.

До складу журі Премії у 2019 році входять голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи, почесний президент Українського ПЕН Мирослав Маринович; єпископ Української греко-католицької церкви, лауреат Премії 2018 року о. Борис Ґудзяк; український письменник, президент Українського ПЕН Андрій Курков; публіцистка, керівниця департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві Боґуміла Бердиховська; дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віце-президентка Українського ПЕН Оля Гнатюк; есеїст, перекладач Юрко Прохасько; декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук; літератературознавиця Елеонора Соловей; директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус та головний редактор видавництва «Дух і Літера», член Виконавчої ради Українського ПЕН Леонід Фінберг.

Український ПЕН узяв на себе справу продовження Премії імені Василя Стуса, заснованої 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928–2014), яка вручалася щороку, 14 січня, в день святого Василя.

Премія імені Василя Стуса присуджується щороку Українським ПЕН авторам (літераторам, митцям, режисерам, культурним менеджерам, музикантам, громадським діячам), незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

У Новій Зеландії компанія McDonald’s протягом 6 тижнів додаватиме до Happy Meal книжки Роальда Даля замість іграшок.

Компанія планує роздати з комплектами Happy Meal 800 тисяч книжок, щоб заохотити дітей читати більше.

«Програма The Happy Meal Readers має допомогти батькам, щоб їхні діти могли насолоджуватися читанням», – заявив директор з маркетингу McDonald’s у Новій Зеландії Джо Мітчелл.

Протягом 6 тижнів новозеландці зможуть зібрати 6 книжок Роальда Даля: «Великий дружній велетень», «Щасливий Чарлі Бакет», «Смілива маленька Софі», «Прекрасний Віллі Вонка», «Дивовижна міс Хані» та «Матильда».

У книжках будуть представлені ілюстрації Квентіна Блейка та уривки текстів.

31 січня під час онлайн-трансляції виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія Федів презентувала нові конкурсні програми Фонду, що будуть реалізовуватися протягом 2019 року. Спільний бюджет грантів становить 641 млн грн.

Очікується, що програми запускатимуться поступово, протягом першої половини 2019 року.

Детальніше про нові програми можна дізнатися за посиланням: https://ucf.in.ua/

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 23 січня 2019 р. № 27-р схвалив Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами.

Про схвалення Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами:

1. Схвалити Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами, що додається. 2. Міністерству культури разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій у місячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН Текс Концепції тут: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-eformuvannya-sistemi-zabezpechennya-naselennya-kulturnimi-poslugami?fbclid=IwAR20tSkjm9bSlkjSEsMIO2AOdF1ZKBn3uTHpBkfK3Ll7rLKHJC1Fc07F2lI

Кам’янець-Подільський переміг у фінальному етапі національного конкурсу «Молодіжна столиця України». Усього за це звання боролось 41 місто України,а у фінал вийшли 10 – Івано-Франківськ,Кам’янець-Подільський, Кременчук, Луцьк, Маріуполь, Одеса, Тернопіль, Харків, Хмельницький та Чернігів.

Під час фінального етапу делегації міст-фіналістів аргументували, чому саме їхнє місто має стати Молодіжною столицею України 2019 року. Представники Кам’янець-Подільського основною тезою своєї презентації вибрали поєднання історичних традицій і сучасності.

Перемога у конкурсі «Молодіжна столиця України» включає проведення у 2019 році у Кам’янці-Подільському Всеукраїнського молодіжного форуму, промоцію міста на європейському рівні та налагодження співпраці з містами-молодіжними столицями Європи. Також отримання цього статусу сприятиме підвищенню іміджу та рівня довіри до міської влади і стимулюванню участі молоді в житті міста.

Організатори премії імені Якова Гальчевського «за подвижництво у державотворенні» оголосили цьогорічних лауреатів. Про це повідомив засновник премії Богдан Теленько.

За літературну діяльність відзначили письменників Володимира Шовкошитного, Івана Андрусяка та Юрія Сороку.

За міжнародну та культурологічну діяльність — письменника, перекладача, критика Олега Гончаренка.

За видавничу діяльність — засновницю та головну редакторку «Видавництва Старого Лева», поетку Мар’яну Савку.

За науково-дослідницьку діяльність — літературознавця, письменника Євгена Барана.

Премія імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» — щорічна загальнодержавна премія, яку присуджують у декількох номінаціях. Нагорода носить ім’я отаман Якова Гальчевського (повстанське псевдо — «Орел», «Орлик», «Войнаровський») — полковника армії УНР, останнього командувача повстанських сил Правобережної України у 1922 році.

Імена лауреатів оголошують щороку, починаючи з 1995-го. Серед лауреатів за минулі роки: Василь Шкляр, Марія Матіос, Михайло Слабошпицький, Василь Слапчук, Іван Малкович, Сергій Жадан, Сергій Пантюк, Віталій і Дмитро Капранови, Олег Жупанський, Любов Якимчук, Євген Положій та ін.

Комітет з присудження премії Кабінету міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва визначив лауреатів за 2018 рік у чотирьох номінаціях.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» з 43 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобув дитячий письменник Іван Андрусяк за книги для малят «Зайчикова книжечка» та «Третій сніг» (видавець – ТОВ «Фонтан Казок»).

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» лауреатом премії став Михайло Александров за художнє оформлення книги Сергія Товстенка «Ремонт Летючих Чудес» (видавець - ТОВ «Видавництво «Глоуберрі Букс»). Всього за премію в цій номінації змагалося 13 робіт.

У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогла вистава «Король Лев» Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського. (Режисер-постановник - Артур Прокоп’єв). У цій номінації за премію змагалося шість театральних колективів.

У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» більшістю голосів Комітет проголосував за присудження премії анімаційному фільму Андрія Щербака «Причинна» (кінокомпанія «МаГіКа-фільм»).

З повним переліком висунутих на здобуття премії імені Лесі Українки робіт можна ознайомитись на офіційному сайтіДержкомтелерадіо.

Премія Кабінету міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році.

Вона присуджується щороку у чотирьох номінаціях до дня народження Лесі Українки. Леся Українка народилася 13 лютого 1871 року. Організаційне забезпечення роботи Комітету з присудження премії імені Лесі Українки здійснює Держкомтелерадіо.

Уряд на своєму засіданні 23 січня схвалив Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами. Відповідний проект розпорядження ініційовано Міністерством культури на виконання Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року з метою створення належних рівних умов доступу до культурного продукту та можливості творчого самовираження.

Концепція окреслює керівні принципи, шляхи і строки формування і реалізації державної політики, спрямованої на створення для населення умов щодо отримання якісних і доступних культурних послуг, розвитку людського потенціалу через стимулювання створення та споживання культурних послуг.

Досягнення поставлених цілей передбачається через виконання п’яти ключових завдань:

затвердження мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами;

реформування фінансового забезпечення системи надання культурних послуг;

впровадження політики модернізації наявної інфраструктури для надання культурних послуг;

створення умов для формування якісного (висококваліфікованого) кадрового забезпечення системи надання культурних послуг;

розробку системи моніторингу та оцінки якості культурних послуг.

Реалізація Концепції дозволить сформувати сучасну, ефективну систему забезпечення населення якісними і доступними культурними послугами, що сприятиме укріпленню національної ідентичності українських громадян, підвищення культурного і духовного рівня населення, і, відповідно, підвищенню індексу людського розвитку в Україні.

Відповідне рішення ухвалив 23 січня 2019 року Комітет з присудження Премії ім. Максима Рильського під головуванням першого заступника Голови Держкомтелерадіо Богдана Червака.

Юлія Джугастрянська – випускниця кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості КНУ імені Тараса Шевченка. У 2009 року захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «теорія літератури». Учасниця близько 20 наукових конференцій – міжнародних і загальноукраїнських. Перекладає з англійської художню літературу та публіцистику. Із 2012 року – член НСПУ ( секція перекладів).

Номінована на премію книга вийшла у видавництві «Навчальна книга - Богдан» у Тернополі. «Кім» - це знаковий роман Ред΄ярда Кіплінґа. Написаний наприкінці ХІХ ст., він відкриває ворота у ХХ ст., проводячи своєрідну межу не лише в творчості Кіплінґа, а й у всій англійській літературі. Це останній твір Кіплінґа, присвячений Індії, у ньому він сказав усе, що не встиг сказати у своїх попередніх творах.

Цим твором Кіплінґ започаткував жанр авантюрного шпигунського роману. Саме у цьому романі з’явилися вперше секретні агенти під прикриттям, висококласні шпигуни, чужоземні спецслужби та боротьба з ними. З геополітичної точки зору, тлом роману є змагання Російської імперії та Великобританії за панування над Азією.

Переклад Юлії Джугастрянської є найпершою українською інтерпретацією великого твору англійського нобелівського лауреата. До речі, голова Кіплінґівського товариства Великобританії навіть надіслав листа на адресу НСПУ з проханням відзначити український переклад роману «Кім».

Як зазначив член Комітету з присудження премії Максим Стріха, цей твір дуже складний для перекладу, бо він насичений сленгом, місцевими говірками, жаргонами, у ньому перемішані західна і східна філософії. Відтворити всі особливості роману – занадто важко. Але, на думку членів комітету, спроба молодої перекладачки була успішною.

Також учасники обговорення відзначили творчий доробок знаного в Україні перекладача та перекладознавця Тетяни Некряч, книга перекладу якої «На схід від Едему» Джона Стейнбека була представлена видавцем на здобуття премії з технічною помилкою, а тому була знята з розгляду.

Також члени Комітету вирішили відзначити грамотою Держкомтелерадіо іншого претендента на премію – Валерія Кіора, який переклав «Кобзар» Тараса Шевченка на грецьку (урумську) мову. Книгу видано у Маріуполі.

Загалом цього року на здобуття премії в Держкомтелерадіо надійшло 13 перекладів творів десяти авторів (для прикладу, минулого року – п’ять), що є свідченням безумовного зростання авторитету премії. Нагадаємо, Премія імені М. Рильського була заснована 1972 року і відновлена 2013 року за ініціативи Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Українського фонду культури України та НСПУ. Присуджується щороку на конкурсних засадах письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів або за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу. Звання лауреата Премії присвоюється винятково одному номінантові. В 2018 році розмір грошової частини Премії збільшено до 20 тисяч гривень.

Перше нагородження відновленою Премією імені М. Рильського відбулося 2014 року. Відтоді лауреатами Премії стали письменники-перекладачі: Роман Гамада за книги перекладів з перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме» (2013); Максим Стріха за переклад з італійської поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія. Пекло» (2014); Іван Рябчій за переклад з французької мови книги «Двоє добродіїв із Брюсселя» французько-бельгійського письменника Еріка Емманюеля Шмітта (2015); Василь Степаненко за переклад з грецької мови поеми Віцендзоса Корнароса «Еротокрит» (2016); Ніна Баликова за переклад з давньояпонської мови збірки оповідань та легенд Кенко-хоші «Нотатки знічев’я» (2017).

16-го січня у Харкові стартує проект «Схід читає», він має на меті привернути читацьку увагу до бібліотек Донецької і Луганської області, як центрів громадського і культурного життя. Для цього Благодійний фонд Сергія Жадана у партнерстві з Українським інститутом книги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» започатковує серію зустрічей з відомими українськими письменниками, а також презентації для бібліотекарів і читачів східних регіонів найцікавіших книжкових новинок. Команда проекту планує протягом січня-березня 2019 року відвідати близько 30 бібліотек у 15 населених пунктах Донецької і Луганської областей.

Перший тур «Схід читає» відбудеться у Сватове, Старобільськ, Станиця Луганська, Щастя, а його учасниками стануть відомі письменники: Іван Андрусяк, Сергій Жадан, Андрій Курков, Євген Положій та Тетяна Стус.

Деталі програми див. за посиланням: http://litakcent.com/2019/01/15/vidoma-detalna-programa-shid-chitaye/

Письменник Стівен Кінг допоміг газеті The Portland Press Herald, що виходить в його рідному штаті Мен, зберегти рубрику, в якій друкували книжкові огляди. Про це повідомляється на сайті видання.

Кінг у своєму Twitter звернув увагу на те, що газета, що зіштовхнулася з фінансовими труднощами, більш не має наміру публікувати підготовлені позаштатними авторами огляди книг, в яких розповідається про штат Мен, або тих, які були в ньому написані, чи про тих авторів, які народилися там.

Письменник закликав своїх прихильників виступити зі спільним закликом до редакції The Portland Press Herald зберегти цю рубрику. У Кінга більш 5 млн підписників в Twitter. У газеті відповіли на звернення письменника, підкресливши, що відчувають різку нестачу коштів. Представники видання повідомили в Twitter, що готові зберегти рубрику, якщо хоча б 100 людей із числа прихильників Кінга погодяться оформити передплату на електронну версію видання.

Вже через добу The Portland Press Herald повідомила, що поставлена мета виконана. Як пояснили в газеті, передплату оформили понад 100 осіб, проте скільки саме, не уточнили.

Кінг веде громадське активне життя. Постійно критикує діяльність Трампа.

У жовтні минулого року він продав права на екранізацію свого оповідання двом студентам режисури всього за 1 долар. Так, на його сайті студенти-режисери можуть отримати права на адаптацію не куплених кінокомпаніями текстів у межах програми «Доларові діти».

А у червні Кінг закликав звільнити українського режисера Олега Сенцова.

Як відомо, Кінг входить у десятку найбільш високооплачуваних письменників світу.

Підліткова письменницька студія «Майстерня історій» засновує першу щорічну підліткову літературну премію «Навиворіт». Про це Читомо повідомили засновники нагороди.

Журі премії, яке складається з підлітків – резидентів/ок «Майстерні історій», – буде нагороджувати авторів/ок найкращої україномовної та видавців/чинь найкращої перекладної художньої прози для підлітків, виданої в Україні протягом останнього календарного року.

Вручення премії за 2018 рік заплановане на кінець березня 2019 року.

Лауреати премії отримають відзнаку у вигляді статуетки.

Премію присуджуватимуть у 4-х номінаціях:

Найкраща підліткова книга року: обирається серед підліткових книжок художньої прози, написаних українськими авторами та авторками.

Найкраща перекладна підліткова книга року: обирається серед підліткових книжок художньої прози, перекладених українською.

Найкращий дизайн підліткової книги: обирається серед усіх підліткових книжок художньої прози, виданих в Україні впродовж року.

Спеціальна відзнака за різноманітність: видається за найбільш репрезентативну підліткову книжку художньої прози, що без дискримінації відображає різноманітність проявів людської ідентичності.

Довгий список складуть усі вперше видані в Україні протягом календарного року україномовні книжки художньої прози, які видавництва визначили як підліткові. Список буде оголошений наприкінці січня 2019 року. Короткий список складуть 12 книжок: по 3 у кожній із чотирьох номінацій. Список буде оголошений на початку березня 2019 року. Цього року до складу журі увійдуть 6 підлітків віком від 13 до 19 років, які є резидентами та резидентками «Майстерні історій» не менше одного року.

Найбільш високооплачуваний автор у світі - американський письменник Джеймс Паттерсон відновив довгоочікувану видавничу традицію святкових премій - бонусів для співробітників незалежних книжкових магазинів. Минулого тижня автор багатьох світових бестселерів оголосив, що кожний з 333 працівника незалежних книжкових магазинів з усіх куточків Сполучених Штатів отримають по $ 750. Обирали переможців клієнти цих книгарень, а також їх колеги.Їх імена, назви магазинів та їх місце розташування вказані на інтернет-порталі American Booksellers Association - Американської асоціації книгопродавців. За 5 років відомий американський автор і меценат таким чином преміював окремих продавців книжкової продукції, віддавши понад $ 1 млн, і пожертвував не один мільйон на розвиток бібліотек та програм навчання грамоті.

Паттерсоном також було відзначено, що продавці книг використовували отримані гроші на власний розсуд - починаючи від ремонту власної автомашини і закінчуючи оплатою рахунку за стоматологічне обслуговування. І додав, що він з радістю вніс цей «маленький внесок» в життя людей, які надали допомогу багатьом в їх громадах. Детальніше тут: https://www.bookweb.org/james-patterson-holiday-bonus-recipients-2018

Одне із найпопулярніших економічних видань – журнал «Forbes» – днями назвав найбільш оплачуваних письменників та письменниць 2018 року.

Топ-11 письменників, які заробили цього року найбільше, не дуже змінився порівняно із 2017 роком. Проте цього разу першу сходинку посів американець Джеймс Паттерсон, відомий своїми романами про колишнього судового психолога, а тепер урядового консультанта Алекса Кросса. 2018-го письменник заробив 86 мільйонів доларів, змістивши Джоан Ролінґ на друге місце у рейтингу – її цьогорічний здобуток становить 54 мільйони.

Третім у списку став майстер жахів Стівен Кінг, заробивши за рік 27 мільйонів доларів. За ним – Джон Грішем із заробітком 21 мільйон доларів, а також Ден Браун та Джеф Кінні, котрі цьогоріч отримали по 18,5 мільйонів доларів.

Також у топ-11 потрапили Майкл Вулфф (13 мільйонів), Нора Робертс (12 мільйонів), Деніела Стіл (12 мільйонів), Е. Л. Джеймс (10,5 мільйонів) та Рік Ріордан (10,5 мільйонів).

Загалом сума заробітку усіх цих авторів за 2018 рік складає 283 мільйони доларів.

Відбувся другий тур конкурсу серед літературно-мистецьких творів, висунутих на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2019 року. За результатами таємного голосування членами Шевченківського комітету до третього туру конкурсу, що відбудеться у лютому місяці допущені такі автори:

у номінації «Література» ‑ Кононович Леонід Григорович, Лазуткін Дмитро Михайлович, Мотрич (Мигаль) Катерина Вакулівна, Роздобудько Ірен Віталіївна, Татчин Сергій Олександрович;

у номінації «Публіцистика, журналістика» ‑ Горинь Богдан Миколайович, Забужко Оксана Степанівна, Портников Віталій Едуардович, Тимошик Микола Степанович.

Більш детальну інформацію про літературно-мистецькі твори, допущені до третього туру конкурсу на здобуття Національної премії 2019 року та їхніх авторів, можна отримати на сайті Шевченківського комітету у розділі «Список поданих творів».

Український дослідний інститут Гарвардського університету заснував книжкову премію Омеляна Пріцака з українських студій. Про це повідомляє сайт інституту.

Премію заснували з ініціативи Асоціації славістичних, східноєвропейських та євразійських студій, а її фінансування візьме на себе Український дослідний інститут. Панується, що нагородження лауреатів відбуватиметься на щорічних зборах асоціації.

У наступному році премією відзначать книжки, які були видані у 2018-му. Наразі ще не відомий порядок та терміни, за якими організатори здійснюватимуть нагородження та відбір претендентів, але усі подробиці вже незабаром з’являться на сайті інституту.

Омеля́н Пріца́к — американський і український історик, сходознавець, мовознавець. Випускник історичного факультету Львівського університету, учень сходознавця Агатангела Кримського. Навчався у Берлінському (1943—1945) та Геттінгенському університетах (1946—1948). Доктор філософії (1948). Професор Геттінгенського (1951—1960) і Гарвардського університетів (1964—1989). Був іноземним членом НАН України, членом Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук. Заснував був директором Українського інституту Гарвардського університету (1973—1989), Інституту сходознавства імені А. Кримського НАНУ (1991—1996). Один зі співзасновників Міжнародної асоціації україністів, редактор багатьох наукових часописів.

Наприкінці року Міністерство культури України своїм Наказом від 14.12.2018 р. № 1098 затвердило Положення про Бібліотечну раду при Міністерстві культури України.

Із Положенням можна ознайомитись тут: http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245444407 .