Бібліотечному фахівцю

Бельгійський (фламандський) письменник Барт Моеярт відзначений Меморіальною премією Астрід Ліндґрен.

Моеярт народився 1964 року. Як письменник дебютував у 19-річному віці. Його великий обсяг творів нараховує понад 50 найменувань від романів до поетичних збірок, які виходили друком у 20 країнах. Остання його книга була опублікована у жовтні 2018 року.

Журі у своєму повідомленні вказало: «Він зображає відносини у кризовій точці з кінематографічною безпосередністю… Блискучі твори Барта Моеярта засвідчують, що книги для дітей та молоді – це незаперечна частина світової літератури».

У межах фестивалю, який пройде 22-26 травня, відбудуться зустрічі з українськими та іноземними авторами, автограф-сесії, презентації, спеціальні проекти та виставки, ярмарок ілюстраторів та багато іншого.

У фокусі цьогорічного Книжкового Арсеналу — тема співжиття, спільного буття на підставі цінностей і домовленостей.

Спеціальна програма «Сусідство: відкрите питання» охоплює різні прояви взаємин між культурами, історіями й політиками сусідніх країн: взаємовпливи в літературах, видатні постаті на перетині культур, право на пам’ять і місце в історії, трансформації країн після падіння Берлінського муру та нинішнє переформатування європейського політичного ландшафту. Основні питання, які обговорюватимуться у межах програми: Як вибудовуються внутрішні зв’язки всередині країни? Як відкривати одне одного через подорожі, репортажі, переклади, спільні видавничі й мистецькі проекти? Як змінюється образ української культури в очах сусідів і що впливає на його формування?

Фокус-тему доповнить виставковий проект «РОЛІТ/СУСІДИ», присвячений легендарному кооперативному будинку «Робітників літератури» — широко відомому як київський «Роліт».

Особливим акцентом фестивалю стане «Ветеранський намет» — спеціальний проект Мистецького арсеналу та письменників-ветеранів у партнерстві з Міністерством у справах ветеранів України.

Цього року особливий статус у Міжнародній програмі Книжкового Арсеналу матиме Канада, яка уперше представить на фестивалі спеціальну програму зустрічей із авторами та презентацій свіжовиданих перекладів.

Серед іноземних учасників: Майк Вікінг (Данія), Дерек Бразелл (Великобританія), Джо Девіс (Великобританія), Мартина Бунда (Польща), Кріс Абані (США), Софі Оксанен (Фінляндія), Барбара Кассен (Франція), Грейс Кеннан (США), Адам Поморський (Польща), Богдан Задура (Польща), Едвард Навотка (США), Андреас Каппелер (Австрія), Александра Шульман (Великобританія), Аня Хромова (Ізраїль), Майкл Кіммел (США), Ібен Акерлі (Норвегія), Абір Мухерджі (Великобританія), Станіслав Комарек (Чехія) та інші. Тема дитячої програми фестивалю звучить, як «Ось, власне!». У фокусі — українські автори.

Унікальне поєднання сучасної поезії, музики і візуальних образів: коли працюють всі органи чуття – обіцяють у спеціальному проекті агенції АртПоле – роздІловI.

Центральною темою цьогорічної Музичної програми «Уявні танці» є неідеалізоване сусідство. Переважна кількість танців буде спрямована на встановлення контакту, зорового й тактильного.

Поет Андрій Бондар представить спеціальну кураторську програму «Хто я? В розмові з сусідами», у межах якої розмовлятиме з гостями із різних країн — насамперед про них, але також і про себе.

Ірина Славінська проведе кураторську програму «Говорить Київ», присвячену 95-річчю Українського радіо.

Детальніше на сайті Мистецького Арсеналу: https://artarsenal.in.ua/uk/knyzhkovyj-arsenal-2/festyval-2019/

27 березня за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана відбулася робоча нарада Міністра культури України Євгена Нищука з представниками культурної сфери в обласних державних адміністраціях з питання ефективної діяльності культурної галузі в умовах здійснення реформи децентралізації.

Детальніше на офіційному сайті Мінкультури Укураїни: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245471793&cat_id=244913751

Кабінет Міністрів України видав постанову "Про утворення державної установи "Всеукраїнський молодіжний центр" та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" за № 246 від 20 березня 2019 р.

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністерства молоді та спорту щодо утворення державної установи "Всеукраїнський молодіжний центр", розмістивши її по вул. Еспланадній, 17, у м. Києві.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Міністерству молоді та спорту розробити та затвердити до 1 травня 2019 р. Положення про державну установу "Всеукраїнський молодіжний центр".

Збірка під назвою New York Elegies: Ukrainian Poems on the City за редакцією Остапа Кіна вийшла в межах серії Ukrainian Studies.

Книжка складається із 3-х частин: 1920-1930-ті, 1940-1980-ті та 1991-2016.

До неї потрапили тексти Михайля Семенка, Андрія Малишка, Євгена Маланюка, Юрія Тарнавського, Богдана Рубчака, Богдана Бойчука, Дмитра Павличка, Івана Драча, Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Сергія Жадана, Василя Махна, Ірини Шувалової та ін.

Вірші дублюються українською та англійською мовами.

Англійською тексти переклали: Остап Кін, Марлоу Девіс, Алі Кінселла, Еббі Фенберт, Александер Мотиль, Ольга Герасимів, Ананд Дібл, Марк Рудман, Сара Лучай, Вірляна Ткач, Ванда Філз, Люба Ґавур, Майкл Найдан, Орест Попович та Олена Дженінґз.

Згідно з анотацією, New York Elegies намагається показати, як описи та спогади про Нью-Йорк поєднуються з різними стилістичними прийомами та основними темами, актуальними для української поезії протягом її розвитку. Таким чином збірка дає читачам можливість розглядати Нью-Йорк через різні поетичні та стилістичні лінзи.

«Українські поети долучилися до великого міфу Нью-Йорка, міфу міської сучасності та складної вітальності. Місто вигнанців та аутсайдерів бачить своє відображення у дзеркалі, яке створили приїжджі та вигнанці. Додаючи до цієї амальгами нові голоси та шари, можна спостерігати за розширеною картиною цього заземлено поетичного міста», – йдеться в анотації.

В Одесі навпроти Одеської національної наукової бібліотеки відкрили пам’ятник читачеві.

Композицію вигадав одеський художник Михайло Рева: маленький чоловік із великим носом тримає весочезний стос із 37 книжок. Скульптура висотою в чотири метри відлита з бронзи. Вона символізує допитливість і потяг до знань. На брилі під ногами чоловічка написано «MORE BOOKS, LESS FEAR» – «більше книжок, менше страху».

Ідею подарувати пам’ятник бібліотеці, якій виповнюється 190 років, підтримало цифрове видавництво «Гутенберг». Вислів на основі скульптури належить директору видавництва Володимиру Усову.

Художник Михайло Рева розповів, що герой нагадує йому молодого Михайла Жванецького: трохи незграбний герой із захопленим поглядом нюшить ці книжки, оскільки від них пахне чарівною енергією допитливості. Надихнувся на створення скульптури автор у Паризькому університеті Сорбонна.

Остання книжка в стосі, що тримає герой, відкрита. На розгорнутій сторінці написано латинською «infinitum» – «безкінечність», це символізує невичерпне джерело знань.

Уже з’явилися ті, кому скульптура категорично не подобається: одні називають її жахливою потворою, іншим заважає розташування пам’ятника – на пішохідній доріжці.

Директорці національної наукової бібліотеки Ірині Бирюковій місце видалося навпаки ідеальним – перед входом до однієї з найстаріших в Україні бібліотек. Вона висловила слова вдячності за подарунок.

Держкомтелерадіо відмовив ТОВ «Якабу Трейд», ТОВ «Етніктрейд» та ТОВ «Форс Україна» у видачі дозволів на ввезення з території держави-агресора 23 книжок, у яких присутні ознаки пропаганди держави-агресора.

Відмову надано на підставі висновків експертної ради Держкомтелерадіо з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України.

Ознаки пропаганди держави-агресора, її органів влади, імперських геополітичних доктрин та комуністичного тоталітарного режиму виявлено у книгах московських видавництв «Альпина Паблишер», «Альпина нон-фикшн», «Ексмо» та самарського видавництва «ИД Бахрах-М». Зокрема, не буде розповсюджуватися в Україні книга Данили Дьоміна «Корпоративная культура. Десять самых распространенных заблуждений», у якій автор чимало сторінок присвячує «могущественной корпорации и сверхдержаве СССР» і наводить у приклад методи управління країною Сталіним.

Детальніше на сайті Держкомтелерадіо: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=154599&cat_id=141650 .

Лісабонська бібліотека — Biblioteca Municipal de São Lázaro — отримала в подарунок декілька друкованих видань для нещодавно започаткованої секції з українськими книжками. Про це повідомляється на сторінці Посольства України в Португальській республіці у Facebook.

Посол України Інна Огнівець передала в подарунок від імені МЗС України та Посольства України шість книжок: «Діячі України» (укр-англ. мовами), «100 років культурної дипломатії» (укр. мовою), «A history of Ukraine. A short course. O.Palii» (англ. мовою), «Книга-мандрівка. Україна» (англ. мовою), «Donbas In Flames» (англ. мовою), «26 українців що змінили історію» (укр. мовою).

Секції з книгами українською мовою в бібліотеці з’явилася в грудні 2018 року за за сприянням Спілки Українців у Португалії та координатора бібліотеки пана Руя Фауштіну. На полицях бібліотеки можна знайти твори класичних та новітніх українських письменників, книжки про Україну, а також світові бестселери, які були перекладені на українську.

Окрім щойно подарованих, у секції є такі книжки українською мовою:

«Вершник без голови» (Майн Рід);

«Гаррі Поттер і смертельні реліквії» (Дж.К. Ролінґ);

«Гаррі Поттер і філософський камінь» (Дж.К. Ролінґ);

«Два Гетьмани» (Гнат Хоткевич);

«Квіти для Елджернона» (Деніел Кіз);

«Літератерна Ісеїстика» (Донцов Дмитро);

«Маленька паризька книгарня» (Ніна Джордж);

«Маска» (Володимир Лис);

«Масовий терор, як засіб державного управління в СРСР 1917–1941» (Сергій Білоконь);

«Мафія і Україна» (Павло Штепа);

«Національні лідери Європи» (Д. Варнак);

«Небесна Сотня — антологія майданівських віршів»;

«Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» (Галина Малик);

«Нехай спомин минулого пошле нам краще майбутнє» (Сорочак Галина);

«Оповідання про Шерлока Холмса» (Артур Конан Дойль);

«Століття Якова» (Володимир Лис);

«Українець і Москвин» (Павло Штепа);

«Чумацький Шлях» (Володимир Малик).

Спілка Українців у Португалії обіцяє, що численність книжок у секції буде поповнюватись. Оскільки бібліотека São Lázaro є частиною мережі міських бібліотек Лісабону, у майбутньому є перспектива «розростись» і створити такі секції по всьому місту.

Як відомо, українці є третьою найбільшою групою іммігрантів у Португалії. Офіційно за португальськими даними, в країні проживає 34 тисячі українців. Їхні права та інтереси з 2003 захищає Спілка Українців в Португалії, яка вже відкрила 14 осередків і 8 українських суботніх шкіл.

Нещодавно муніціпалітет Лісабона надав офіційний дозвіл на встановлення погруддя Тараса Шевченка на площі міста. Пам’ятник буде встановлений до Дня Незалежності України.

Книжковий Арсенал переміг на International Excellence Award у номінації The Literary Festival на 48-му Лондонському книжковому ярмарку. Про це повідомляється на сайті Мистецького Арсеналу.

Церемонія нагородження відбулася 12 березня у виставковому центрі «Олімпія» в Лондоні.

Журі конкурсу відзначило мультидисциплінарність Книжкового Арсеналу: коли взаємодіють різні види мистецтв і перетинаються фахові середовища, але водночас книга залишається в центрі уваги.

«Ця перемога – це передовсім визнання команди Мистецького арсеналу, де кожен підрозділ вкладає масу сил у те, аби Книжковий Арсенал був справді тим прекрасним фестивалем, що поєднує мистецтва і не випускає книгу з фокусу уваги. Я пишаюся неймовірно – командою, фестивалем і дотичністю до цього прекрасного проекту. А також дякую тим, хто вдихнув життя в Книжковий Арсенал – Ользі Жук і Юлії Лесечко, його першим натхненницям і організаторкам», – заявила генеральна директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта.

За словами координаторки Книжкового Арсеналу Оксани Хмельовської, це – «фантастична, шалена перемога для України».

«Це об’єктивна оцінка міжнародних експертів, і це справді дуже несподівано для нас. У світі – тисячі літературних фестивалів, книжкових виставок, та у нашому фестивалеві є щось особливе, неймовірна атмосфера й естетичне переживання, література, яка поєднується із мистецтвом», – наголосила Хмельовська.

Вона зазначила, що на тлі останніх подій (ситуації щодо представлення ветеранської літератури на Книжковому Арсеналі – Ред.), це ще одне підтвердження того, що команда фестивалю рухається у правильному напрямку.

«Тепер, сподіваємось, до нас ще охочіше їхатимуть міжнародні гості, лауреати різних премій, літагенти й іноземні видавці. Українську літературу перекладатимуть, а українських письменників так само запрошуватимуть на інші фестивалі світу.

Ми щасливі. І це не лише перемога кураторської команди й Мистецького арсеналу, це перемога усіх українських видавців, усіх наших партнерів, друзів, минулих кураторів і працівників, які вклали дуже багато часу й надзусиль, аби це стало реальністю», – підкреслила координаторка фестивалю.

За нагороду у номінації The Literary Festival змагалися: «Книжковий Арсенал» (Україна), Міжнародний літературний фестиваль в Утрехті (ILFU) та Міжнародний літературний фестиваль у Макасарі (Індонезія).

International Excellence Awards – це міжнародна премія, заснована Лондонським книжковим ярмарком та Британською асоціацією видавців. Мета премії — представити «найкращих представників видавничої галузі, інноваційні видавництва та новаторські ініціативи в цій галузі».

Цього року премію вручили у 8 номінаціях: The Literary Festival, Inclusivity in Publishing Award, Accessible Consortium International Excellence Award for Publishers, Academic and Professional Publisher Award, Bookstore of the Year Award, International Book Trade Journalist Award, Library of the Year Award та Literary Translation Initiative Award.

Журі кожної категорії премії складалося з експертів у відповідному секторі.

Номінація The Literary Festival вручається з 2016-го року. Попередні роки переможцями ставали фестивалі з Бразилії, Індії та Малайзії.

Нагадаємо, що цього року Україна вперше офіційно представлена на Лондонському книжковому ярмарку.

Французьке видавництво Adespote оголосило про випуск серії водонепроникних книжок.

Книжки виготовлені з кам’яного паперу і їх сміливо можна читати у ванні, в басейні чи на пляжі.

Проект запропонувала художниця, письменниця і режисерка Мануела Морґіана, яка любить читати у ванні і на пляжі. Часто її книжки після цього втрачали свій вигляд, сторінки псувалися від вологи. Так у неї з’явилася ідея серії книжок, які можна було б читати під час купання.

Вона поділилася цією ідеєю з видавництвом Adespote. Керівництво вирішило не йти найпростішим шляхом і не випускати пластикові книжки. Було ухвалене рішення видати такі книжки, які були б і практичними, і екологічними. Так видавництво зупинилося на кам’яному папері.

Кам’яний папір не виготовляється ​​з дерева чи целюлози, водночас він не є синтетичним. Для його виготовлення використовують карбонат кальцію та нетоксичну поліетиленову смолу. Такий папір стійкий до дії води і не рветься. Також його перевагою є те, що він є біорозкладним і піддається переробці. В Азії його зазвичай використовують для друку підручників.

Перший том колекції містить дві книжки-близнючки, які ідеально підходять для відкриття водонепроникної серії: «Повінь» Еміля Золі та «Повінь» Євгена Замятіна.

Прототип книжок представлять 15 березня на Книжковому ярмарку в Парижі. Кожен відвідувач зможе перевірити властивості книжки, зануривши її в акваріум, який буде розташований на стенді видавництва. У продаж видання надійдуть 18 квітня.

Тематика наступних книжок, які вийдуть у цій серії, також буде пов’язана з водою.

The New York Times Book Review вніс збірку вибраних віршів Сергія Жадана до списку рекомендованих книжок цього року. Про це повідомляється на офіційній Facebook-сторінці письменника.

До переліку потрапила книжка вибраних віршів Жадана під назвою «Те, заради чого ми живемо, те, заради чого вмираємо» (What We Live for, What We Die for), в якій показано культурні ландшафти.

Збірка у перекладі Вірляни Ткач та Ванди Фіппс виходить друком у видавництві Yale University Press.

Презентації книжки відбудуться 9-14 квітня у Нью-Йорку, Бостоні та Філадельфії.

У Каневі, що на Черкащині, 9 березня вручили Національні премії імені Тараса Шевченка лауреатам 2019 року. У номінації «Публіцистика, журналістика» перемогу здобули Богдан Горинь та Оксана Забужко. Лауреатом у номінації «Музичне мистецтво» став композитор Володимир Шейко.

Переможцем у номінації «Візуальне мистецтво» обрали художника-графіка і каліграфа Василя Чебаника, у номінації «Кіномистецтво» — режисера Романа Бондарчука, у номінації «Театральне мистецтво» — режисера Ростислава Держипільського.

Зазначимо, що лауретів премії обрав Шевченківський комітет ще 19 лютого, утім результати голосування комітету мав затвердити президент.

Шевченківська премія – найвища державна нагорода України у сфері культури та мистецтва. Рішення про присудження премії ухвалює президент України на основі пропозицій Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2018 році становив 240 тисяч гривень.

У Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві відкрилася унікальна експозиція «Завзятий Франковий сокіл», приурочена до 130-річчя від дня народження сина письменника – Тараса. Про це повідомляє Міжнародний фонд Івана Франка.

Другий син Івана Франка народився 9 березня, у день 75-ї річниці від дня народження Шевченка, тому батьки й назвали його Тарасом.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені у квартирі, куди в 50-ті роки родину Тараса Франка насильно переселили зі Львова і де зараз розташована Квартира-музей родини Івана Франка.

Серед них – оригінали документів, зокрема свідоцтво про хрещення Тараса Франка (1889 року), оригінали свідоцтв про навчання (1900-1909 рр.), залікові книжки Львівського (1909) та Віденського (1910) університетів, оригінали машинописів.

Також представлені особисті речі Тараса Франка, книжки, листи, фотографії, періодичні видання того часу і художні роботи. Багато експонатів на широкий загал виставляються вперше.

Крім цього, за словами представників Фонду, виставка містить документальні підтвердження, які демонструють боротьбу Франкового сина за збереження української мови у радянському Києві.

Виставку, яку створено з фондових експонатів Міжнародного фонду Івана Франка, відкрив син Тараса Франка – Роланд Франко.

Також на відкритті експозиції були присутні керівники Франкових музеїв із Києва, Львова, Дрогобича та Нагуєвичів, франкознавці, науковці і шанувальники письменника.

У Києві до 220-річчя з дня народження Оноре де Бальзака презентували масштабний фестиваль Balzac Fest, який охопить українські міста, які відвідав Бальзак під час своїх подорожей Україною: м. Київ, м. Житомир, м. Бердичів та с. Верхівня. Заступник Міністра культури України Юрій Рибачук зазначив, що ім’я Оноре де Бальзака займає особливе місце у світовій літературі,і Україна в житті видатного письменника це цілий етап, що викликав його щирий інтерес до української культури.

«Ми переконані, що цей фестиваль не лише продемонструє тісніть культури між Україною і Францією, це ще дуже важливо в плані культурної дипломатії, адже фестиваль підкреслює, що Україна є невіддільною часткою європейського культурного простору. Цей фестиваль також і промоція української культури, тому що йдеться про презентацію перекладу виконавського, візуального мистецтва, в тому числі і для української аудиторії», - говорить Юрій Рибачук.

Співорганізатор проекту, президент Асоціації «Бальзак-Ганська», кавалер ордену Почесного Легіону Жан Рош повідомив, що робота по підготовці до проведення фестивалю тривала понад рік, під час якої і виникла нова концепція формату події, що передбачає його щорічне проведення.

«Відтак ми очікуємо, що цей фестиваль стане невід’ємною частиною українського культурного життя. Я сподіваюсь, що всі разом ми зможемо популяризувати творчість Бальзака в Україні, а також ще більше зміцнити франко-українські культурні зв’язки», - наголошує Жан Рош. Фестиваль Balzac Fest відбудеться 14 березня по 8 червня у містах Києві, Житомирі, Бердичеві та с. Верхівня. Проект являє собою низку мистецьких заходів, об’єднаних бальзаківською тематикою, це більш ніж тридцять різноманітних заходів та понад 20 локацій. Серед іншого, це показ вистави Неди Нежданої та Олега Миколайчука “Ігри вовків бальзаківського віку”, присвяченої українським сторінкам життя Бальзака, концерти класичної музики часів Бальзака, проведення міжнародної науково-практичної конференції “Оноре де Бальзак: грані, інтерпретація, Україна”. Також буде проведено конкурс перекладів «Кава по-Бальзаківськи», автори найкращих перекладів будуть запрошені на перекладацьку майстерню за чашкою кави, яку проведуть члени журі. Найкращий переклад буде передано до фонду музею Бальзака у с. Верхівня, Житомирська обл., а переможець буде запрошений у подорож бальзаківськими місцями в Україні та на гала-святкування, яке відбудеться у садибі Ганських 25 травня 2019 р.

Буде проведено Конкурс малюнків/ілюстрацій/коміксів творами Бальзака для франкомовних учнів шкіл, до якого уже долучилося більше ніж 20 шкіл Житомира, 15 шкіл Бердичева та понад 40 шкіл Києва.

Завершиться фестиваль 7-8 червня в Києві, під час якого планується встановлення бюста Оноре де Бальзаку роботи відомого скульптора Василя Бородая, проведення концерту «Україна Франція на перехресті культур» за участі студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого та творчих колективів міста Києва, і концерт класичної музики часів Бальзака. Детальна інформація про програму фестивалю за посиланням: http://balzacfest.com.ua/.

Названі лауреати Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік. Це – дует авторської пісні Інна та Тетяна Чабан із Чернігова; а також поет Дмитро Шупта (Одеса) і композитор Петро Лойтра (Кіровоградська область).

Дует авторської пісні Іннуй Тетяну Чабан відзначено за чудову пісню «Пречистії зорі» (музику на вірші Лесі Українки створила Тетяна Чабан). Сестри Інна і Тетяна – вже відомі українські співачки, лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. У їх репертуарі – пісні на вірші Олени Теліги, Ліни Костенко, сучасних українських та зарубіжних поетів. Причому Тетяна Чабан пише не лише музику, а й вірші. Поета Дмитра Шупту та композитора Петра Лойтру нагороджено за пісню «Козачата», яку виконує юний Юрій Ліпін. Разом вони створили цикл патріотичних пісень, котрі нині звучать у виконанні українських співаків.

Дмитро Шупта – знаний український поет, правозахисник, громадський діяч; він – член Національної спілки письменників України та Міжнародної літературно-мистецької Академії України; і генерал-отаман Українського Козацтва, героїчний борець за незалежну Україну в радянські тоталітарні часи, соратник Василя Стуса; лауреат міжнародних і всеукраїнських премій.

Петро Лойтра – відомий український композитор, автор та виконавець багатьох популярних пісень, лауреат всеукраїнських фестивалів і конкурсів, міжнародних та всеукраїнських премій; член Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Придесення («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується.

З 1 січня 2019 р. засновником цієї почесної нагороди стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників, вчених і науковців із 55 країн світу.

Редколегія журналу «Березіль» оголосила цьогорічних лауреатів літературної премії часопису.

За підсумками 2018 року рішенням редколегії присуджено:

Першу премію у розмірі 4 тис. грн — Марині Павленко за оповідання «Такі щасливі літа…» (№4-6)

Другу премію у розмірі 3 тис. грн — Василеві Голобородьку за поетичну добірку (№4-6)

Три треті премії у розмірі 1 тис. грн кожна: Василеві Бондарю за повість-сповідь «Старші курси» ( №7-9), Олені О’лір (Бросаліній) за публікацію епістолярної спадщини відомих поетів-еміґрантів Ігоря Качуровського та Михайла Ореста (№№7-9, 10-12), а також досі не друкованого інтерв’ю Ігоря Качуровського (№10-12) та Любові Пономаренко за оповідання «Не твій дім» (№1-3).

Літературна премія «Березоля» спонсорується дочкою українського літературознавця, письменника, редактора Дмитра Ниценка (Нитченка), членкинею редколегії «Березоля», письменницею Лесею Ткач (Богуславець), яка проживає в Австралії. Нею відзначають авторів найкращих творів, надрукованих у «Березолі».

«Березіль» — щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, видання Національної спілки письменників України. Заснований на базі альманаху «Харків». Під назвою «Прапор» виходив у Харкові із січня 1956 року, з 1991 року — під назвою «Березіль».

Раніше невідомі рукописи, датовані XIII століттям, про легендарного короля Артура та чарівника Мерліна віднайдені наприкінці минулого місяця в центральному архіві Бристоля у Сполученому Королівстві.

Сім рукописних фрагментів загубилися серед сторінок книги французького автора XV століття. Вони написані старофранцузькою та оповідають історію битви під Требом. Фрагменти вважаються варіацією «Історії Мерліна», що є частиною старофранцузького циклу, який вчені називають Ланселот-Ґрааль цикл.

Дослідники припускають, що цей матеріал міг бути одним із джерел, яке сер Томас Мелорі використав у своєму відомому творі «Смерть Артура» (“Le Morte D’Arthur”) 1485 року. Саме він, значною мірою, й популяризував легенди Артуріани у пізніші часи.

У Музеї барокової скульптури Івана-Георга Пінзеля у Львові розпочався виставковий проект «Апостол 1574-2019: книга та читачі».

Виставка присвячена 445-ій річниці видання першої на українських землях друкованої книжки — «Апостола» Івана Федорова.

Завідувачка відділу Музею книгодрукування Віра Фриз повідомила, що цей екземпляр «Апостола» зберігався у церкві села Лісневичі, поблизу Пустомит на Львівщині. «Цей екземпляр потрапив у церкву села, мабуть, одразу ж після друкування. Коли працівники львівської галереї у 1968 році прийшли туди як експедиція, церква була недіюча, закрита: у ній руйнувався дах, згори капало, селилися птахи… Працівники просто забрали ті книжки, які там були, аби то все не пропало. І коли принесли їх у галерею, книжки трохи підсохли, їх почали перебирати і виявили серед них «Апостол» Івана Федоровича. Ми, звичайно, втішилися, почали досліджувати. І навколо нього, фактично, побудували Музей книгодрукування у Львові», — розповіла вона. На виставці, крім «Апостола», представлені ще 8 стародруків, які зберігалися в церкві.

Міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий Арсенал» номінували на премію Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2019 у номінації «Літературний фестиваль». Про це йдеться в офіційному прес-релізі Лондонського книжкового ярмарку.

У номінації «Літературний фестиваль», окрім «Книжкового Арсеналу», за нагороду змагатимуться ще два фестивалі – Міжнародний літературний фестиваль в Утрехті (Нідерланди) та Міжнародний літературний фестиваль у Макасарі (Індонезія).

Генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта:

«Вперше цього року Лондонський книжковий ярмарок буде представлений на Книжковому Арсеналі кількома важливими подіями. Але починати співпрацю із номінування на таку почесну нагороду – це дуже приємно, хоча й несподівано для нас. Це свідчить насамперед про незалежну експертну оцінку, адже щороку у Лондоні відзначають найцікавіші явища у літературі, видавничій і бібліотечній справі. Ця номінація – це результат роботи дуже багатьох людей – від тих, хто починав фестиваль, і тих, хто продовжує працювати над його унікальністю. Це велика подяка команді Мистецького Арсеналу, але й усім нашим партнерам і учасникам, особливо Британській Раді в Україні, з якою протягом останніх трьох років втілюємо надзвичайні проекти.»

Координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Оксана Хмельовська:

«Стежу за премією з часу її заснування – з 2014 року. Саме того року білоруське видавництво «Логвінаў» у Лондоні назвали видавництвом свободи-2014, відзначивши його «мужність у відстоюванні свободи вираження і друку». Уже наступного року це видавництво ми запросили на Книжковий Арсенал розповісти про свою діяльність. А ось літературні фестивалі у Лондоні відзначають лише із 2016 року. За цей час двічі номінувався Фестиваль Конрада у Кракові, але переможцями ставали фестивалі з Бразилії, Індії і Малайзії. Сподіваємось, що настав час повернути нагороду у Європу».

У короткому списку номінантів премії – 26 країн. Головним лідером є Сполучені Штати Америки, що представлені, зокрема, такими видавництвамия як Dialogue Books і Jacaranda Books. Також серед лідерів — британські видавництва Emerald Publishing і Kogan Page. Бразилія та Індія ідуть слідом за США в різних номінаціях, разом із іншими сильними країнами-учасницями, включно з Ботсваною, Кенією, Південною Африкою та Замбією.

Церемонія нагородження, що є закритою подією, відбудеться 12 березня 2019 року у виставковому центрі «Олімпія» в Лондоні. На церемонії буде також вручено Премію Лондонського книжкового ярмарку «За прижиттєві досягнення».

International Publishing Industry Excellence Awards – це міжнародна премія, заснована Лондонським книжковим ярмарком та Британською асоціацієї видавців, що має на меті продемонструвати світові досягнення й інновації видавничої справи.

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 510 “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 22, с. 67);

постанову Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1061 “Про доповнення пункту 1 мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 78, ст. 2643).

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 510 “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 22, с. 67);

постанову Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1061 “Про доповнення пункту 1 мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 78, ст. 2643).

Державні соціальні нормативи, що додаються: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnih-socialnih-normativiv-zabezpechennya-naselennya-publichnimi-bibliotekami-v-ukrayini