Бібліотечному фахівцю

Цього року на до фіналу літературної нагороди Центральної Європи «Ангелус» потрапили три українських письменники. Про це повідомляється у короткому списку, який з’явився на офіційному сайті відзнаки.

Загалом журі премії обрало 14 книжок зі 105, які потрапили до довгого списку. Серед українських авторів:

Олександр Бойченко – «Ваші, наші та інші» (Ołeksandr Bojczenko. Wasi, nasi oraz inni (Warsztaty Kultury w Lublinie). Андрій Любка – «Кімната для печалі» (Andrij Lubka. Pokój do smutku (Warsztaty Kultury w Lublinie). Юрій Винничук – «Танго смерті» (Jurij Wynnyczuk. Tango śmierci (Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka Jeziorańskiego).

Ознайомитися з повним переліком фіналістів можна на офіційному сайті відзнаки: http://angelus.com.pl/2019/07/nominacje-do-angelusa-2019-dluga-lista/

Ім’я переможця оголосять 19 жовтня.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лауреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський).

Нагадаємо, що минулого року на премію претендували троє українських письменників: Андрій Любка, Олексій Чупа та Василь Махно. «Карбід» Любки потрапив до фіналу премії.

На офіційному сайті Мінкультури України пропонують ознайомитись з роз'ясненнями щодо набуття чинності Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" .

Детальніше можна ознайомитись за посиланням: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245496101&cat_id=244949514&fbclid=IwAR1_UBVukUfGNMmzTwIvGCo5E-1GCVzSjHY0xpysBwZ-aknuvwfL-O-SFpU . Також, на сторінці Facebook Директорату державної мовної політики розпочато серію публікацій-спростувань основних міфів про Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Директорат здійснює ретрансляцію того, що передбачено Законом, а не на витвори чиєїсь хворобливої уяви. Долучайтесь за посиланням: https://www.facebook.com/SLPDirectorate/

Міжнародна рада експертів визначила лауреатку премії ім. Івана Франка серед шістьох цьогорічних номінантів.

Премію 2019-го року отримала Марія Грацій Бартоліні за монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Григорія Сковороди» (2017).

За словами рецензентів премії, праця завершує двовікову історію українських і міжнародних досліджень про національні особливості європейських джерел філософської спадщини Григорія Сковороди.

«Спираючись на досвід попередників, у тому числі Л. Ушкалова, лауреатка змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди. Перший український філософ постає як оригінальний мислитель, який створив завершений образ людини і світу, набагато раціональніший у своїй основі, ніж вбачали до цього. Монографія відкриває новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу», – зазначає професор Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький.

Також повідомляється, що відзнаку «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» не присудили жодному з номінантів, адже жодна з поданих робіт не набрала достатньої для цього кількості балів, передбачених положенням про премію.

Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премію вручають щороку, 27 серпня, у день народження Івана Франка. Лауреатів нагороджують грошовою винагородою і золотим знаком лауреата.

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 26 науковці із 8 країн світу: України, США, Канади, Італії, Австрії, Польщі, Словаччини та Хорватії.

Раніше повідомлялося, що міжнародна рада експертів визначила шістьох номінантів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року.

Нагадаємо, що минулого року лауреатами премії стали професор Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2017 році премією відзначили професора Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер та академіка, почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка – Олега Шаблія.

Українському письменникові Сергієві Жадану вручили нагороду Вільгельма Телля 2019. Вручення відбулося на святкуванні Швейцарського вечора та в честь від’їзду Посла Швейцарії в Україні пана Гійома Шойрера, передає кореспондент Читомо.

«Ми різноманітна країна. Дехто вважає це недоліком, я вважаю це потенціалом. Ми один одного можемо багато чого навчити», – підкреслив Жадан, зазначивши, що дуже цінує відносини між Швейцарією і Україною.

«Я би хотів поговорити про відповідальність. Зараз ми бачимо сумнівні рішення політиків. Маю на увазі те, що сталося у Раді Європи, і це не про відповідальність. Такі рішення політиків зводять нанівець зусилля тисяч людей, які справді намаються будувати нову, мирну демократичну країну у Європі. І щоб не завершувати на песимістичній ноті я все-таки думаю, що людей доброї волі здорового глузду значно більше в нашій країні і в нашій спільній Європі – і нам варто працювати над тим, аби розбудовувати наш спільний дім, відкритий, де кожен може бути собою і зберігати свою ідентичність», – наголосив під час промови Жадан.

Для мене було великою честю вручити Нагороду Вільгельма Телля 2019 Сергію Жадану у визнання його надзвичайної особистості та багатьох талантів і значний внесок у зміцнення наших відносин. У Швейцарії Сергія Жадана часто називають Габрієлем Гарсією Маркесом Європи», – зазначив Посол Швейцарії Гійом Шойрер.

Нагорода Вільгельма Телля вручається за великий внесок у розбудову України, а також у зміцнення відносин між Україною і Швейцарією. Нею були удостоєні економісти, агропідприємці. Вільгельм Телль – легендарний національний герой Швейцарії, який жив наприкінці XIII — на початку XIV століття, борець за незалежність своєї країни від Австрійського герцогства та Священної Римської імперії.

Як повідомлялось, The New York Times Book Review вніс збірку вибраних віршів Жадана до списку рекомендованих книжок цього року.

Нагадаємо, що минулого року Жадан став лідером іноземних перекладів українських авторів за кордоном.

Міжнародний фонд «Відродження» оголошує конкурс ідей для партнерства у краудфандинговій ініціативі «Культура. Спільнота». Завдяки підтримці, громадські організації, які реалізують проекти у сфері культури та залучають кошти спільноти отримають додаткові можливості для реалізації своїх ідей. Підтримка проектів відбуватиметься таким принципом. Якщо ви зібрали заявлену суму на краудфандингу, то Фонд додає таку ж, але не більше 150 тисяч гривень. Дедлайн - 15 жовтня 2019 р.

Наприклад:

Заявили 80 тис. грн. -> Зібрали 80 тис. грн. -> Отримали + 80 тис. від Фонду

У конкурсі можуть брати участь організації з усіх регіонів України.

Конкурс триває постійно до 15 жовтня 2019 року.

Для участі потрібно заповнити коротку заявку з описом вашої ідеї та планів щодо краудфандінгової кампанії. Заповнену анкету слід відправити на електронну адресу: mykhaylova@irf.ua.

УВКБ ООН в Україні запрошує усі зацікавлені організації подати свої пропозиції для участі у Проекті «Правова допомога особам без громадянства та особам під ризиком без громадянства», який буде реалізований у період з січня по грудень 2020 року. Дедлайн - 31 липня 2019 року. Локації Проекту:

Місто Київ, Київська область

Місто Одеса, Одеська область

Місто Харків, Харківська область

Закарпатська область

Луганська область

Донецька область

Детальніше тут: https://gurt.org.ua/news/grants/53723/bull/

Стали відомі цьогорічні лауреати премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Їхні імена озвучили під час засідання комітету з премії у Держкомтелерадіо.

Номінація «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації»

Перемогу здобув Олег Романчук, шеф-редактор журналу «Універсум» за статтю «Україна і Росія є несумісними системами», опубліковану в журналі «Країна» (№ 34) 8 вересня 2016 р.

Члени комітету відзначили, що в цій роботі автор аналізує причини нинішнього українсько-російського протистояння, порушує і водночас дає відповідь на важливі для державного будівництва питання. Зокрема, чи готове українське суспільство до відвертої розмови про себе? Що мають робити українські політики-державники, щоб вистояти і перемогти?

Номінація «За кращий твір у телевізійній сфері»

Премію отримала редакторка відділу авторських програм телеканалу Дніпровської міської ради «ДніпроTV» Людмила Загоскіна за телевізійний твір «Прадавнє небо України».

Яскравий фільм у поетичній манері розповідає про те, як розуміли зоряні таємниці, закономірності руху і взаємодію Сонця, Землі, Місяця, планет та зірок наші предки, і що залишилося від того у сучасній українській культурі.

Номінація «За кращий твір у радіомовній сфері»

Перемогли заслужена журналістка України, авторка сценарію і режисерка документально-художнього радіофільму «Валерій Марченко. Дорога до вічності» Нелля Даниленко та звукорежисерка цього фільму Олена Єфимчук.

Ця робота увійшла до започаткованого Даниленко циклу радіофільмів «Світочі епохи» – радіопортретів видатних українців. У висунутому на здобуття премії радіофільмі розповідається про політв’язня радянських концтаборів, який виступав проти русифікації України, за право кожної людини на власну гідність і свободу, за незалежність України. Радіофільм транслювався в 2018 році в ефірі UA: Радіо Культура та UA: Українське радіо.

Номінація «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»

Комітет обрав книжку науковців Львівського національного університету ім. І. Франка Галини та Андрія Яценків «Публіцистика Івана Франка», видану університетом 2017 року.

Видання знайомить читачів із основними ідейно-концептуальними засадами та тематично-змістовими моделями публіцистики Івана Франка. Воно допомагає осмислити знакові та невідомі статті Франка в сучасному контексті та зрозуміти, чому почалася війна на Сході України, чого бракує українцям для економічного буму, як регулювати світові еміграційні процеси, куди прямує сучасна Україна тощо.

Усього комітет розглянув 23 роботи, подані на здобуття премії у чотирьох номінаціях, та відзначив їхню високу якість і відповідність положенню про премію. З переліком робіт, поданих на здобуття премії імені І. Франка цього року, можна ознайомитися за посиланням.

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Її присуджують щороку до дня народження Івана Франка, 27 серпня. Грошовий розмір премії – по 10 тис. грн у кожній номінації.

Премією відзначають авторів нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Більшість новинних каналів облетіла звістка щодо можливого знаходження місця поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина.

У Суботові Чигиринського району на Черкащині під Іллінською церквою знайшли підземний склеп, який, на думку фахівців, може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина.

За словами кандидата геологічних наук, старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенії Бондар у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного було знайдено копію метрики Іллінської церкви. Метрика була складена в 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.

Завдячуючи метриці та використовуючи один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань було обстежено простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.

"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.

Очікуємо на подальшу інформацію.

Стали відомі цьогорічні переможці літературної премії «Коронація слова».

Номінація «Романи»

І премія «Зламані сходи» Василь Добрянський (Івано-Франківська обл.)

ІІ премія «Шпигунки з притулку Артеміда» Наталія Довгопол (Греція, Афіни))

ІІІ премія «Літератор» Сергій Грініченко (Суми).

Номінація «П’єси»

І премія «Собака» Юрій Васюк (Чернігів)

ІІ премія «Степан Бандера» Марія Лелека (Київ)

ІІІ премія «Шахтар-чемпіон Володимир Стенько (Синельникове).

Номінація «Пісенна лірика»»

І премія «Молитва безвісти зниклого» Ігор Жук (Київ)

ІІ премія «Колискова для тата» Коназюк Ганна (Київ)

ІІ премія «Амарантові рими» Анна Карач (Харків)

ІІІ премія «Не відпускай» Наталія Смирнова (Кропивницький).

Номінація «Як тебе не любити…»

І премія «Колискова для Проні» Сергій Леоненко (Київ).

Крім цього було вручено 44 спецвідзнаки. З повним переліком лауреатів можна ознайомитися за посиланням: http://koronatsiya.com/peremozhtsi-konkursu-koronatsiia-slova-2019/

Коронація слова — міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Проект заснований Тетяною та Юрієм Логушами.

Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п’єсами.

5 червня 2019 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 708”.

Зазначеною постановою установлено щомісячну надбавку за роботу з особливими умовами праці у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу працівникам державних і комунальних установ, закладів, організацій, які фінансуються з бюджету і розміщені в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, на період до завершення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Керівникам необхідно передбачити в колективних договорах норму щодо виплати підвищеного розміру заробітної плати їх працівникам, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення і здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Радіємо за колег!

Український культурний фонд сприяв створенню нового інформаційного порталу в галузі культури – “Ukraine. Culture. Creativity”, що діятиме двома мовами (українською та англійською). Його мета – мережування культурних активістів та митців, сприяння пошуку партнерів для спільної реалізації культурних проєктів, висвітлюватиме актуальні тренди української культури, знайомитиме з її представниками.

У рубриці можливості є змога за абетковим принципом дізнатися про актуальні пропозиції українських та зарубіжних культурних інституцій (грантів, стипендій, конкурсів тощо). У рубриці «Тексти» з’являються матеріали про різні аспекти української культури.

У рубриці «Партнери» є відомості про різноманітні музеї, архіви, видавництва та інші організації, які згодилися долучитися до проекту і відкриті до співробітництва в різних галузях.

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами. ПЛАН ЗАХОДІВ щодо реалізації Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами затверджено розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 355-р /Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/355-2019-%D1%80 .

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація оголошує щорічний Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2019».

Проводиться спільно з Міністерством культури України.

Термін подання документів – до 1 вересня 2019 року.

Умови конкурсу викладені у Положенні :

https://ula.org.ua/257-konkursi/biblioteka-roku/1369-polozhennia-pro-vseukrainskyi-konkurs-na-zdobuttia-zvannia-biblioteka-roku-dlia-bibliotek-ukrainy

Увага! При підготовці документів на конкурс просимо вказати статистичні дані про бібліотеку-номінанта, а саме: бюджет за попередній рік (державне та недержавне фінансування), обсяг фондів, кількість співробітників (у тому числі бібліотечних) для порівняння стартових можливостей бібліотек.

Адмініструють конкурс «Бібліотека року 2019» члени Президії УБА.

Конкурсні заявки просимо надсилати на електронну пошту віце-президента УБА Лугової Лариси Анатоліївни: lluhova@gmail.com з поміткою «Конкурс «Бібліотека року 2019».

Журі конкурсу історичного оповідання «ProМинуле» оголосило переможців. Церемонія нагородження відбулася у Книгарні «Є» у Києві.

Темою цього року була обрана українська еліта у ХІХ столітті. Організатори повідомляють, що всього на конкурс надійшло 110 текстів – більше, ніж минулого року. Автори найкращих текстів отримають винагороди: І місце – 5 000 грн, ІІ місце – 4 000 грн, ІІІ місце – 3 000 грн. Ті, чиї тексти ввійдуть до «коротких списків», також не лишаться без подарунків. Найкращі оповідання видадуть окремою збіркою у видавництві «Темпора».

Перше місце:

Іван Канівець Друге місце:

Наталя Довгопол

Третє місце:

Антон Ситор Владислав Івченко

Міжнародний фонд «Відродження» оголошує конкурс «Сприяння розвитку критичного мислення та свідомому вибору громадян задля забезпечення чесних і справедливих виборів». Дедлайн - 2 червня 2019 року.

Більше можливостей для отримання фінансування у розділі «Гранти»

Мета конкурсу – сприяння розвитку критичного мислення та свідомому вибору громадян задля забезпечення чесних і справедливих виборів та їх захисту як ключового інституту демократії.

Оголошення результатів конкурсу: 10.06.2019

Кінцевий термін подання пропозицій: 02.06.2019

Президентська кампанія в Україні позначила тривожні тенденції – продовження домінування популістської риторики у виступах кандидатів та політичних сил, стрімке зростання градусу конфліктів у політичному середовищі, які дедалі поширюють поляризацію у суспільстві, недовіру громадян до виборів, владних інститутів та політиків, посилення тиску на громадських активістів.

Міжнародний фонд «Відродження» залишається незалежним та неупередженим спостерігачем за виборчим процесом, який не підтримує жодного кандидата чи політичну силу.

Усвідомлюючи важливість чесних і справедливих виборів для збереження демократії, зміцнення публічних інститутів та розбудови відкритого суспільства, Міжнародний фонд «Відродження» оголошує конкурс проектів, присвячених парламентським виборам 2019 року в Україні.

справедливих виборів та їх захисту як ключового інституту демократії. Детальніше тут:https://gurt.org.ua/news/grants/53111/bull/

У Києві біля пам’ятника Великому Кобзареві, що навпроти Червоного корпусу Національного університету імені Тараса Шевченка, під час відкриття Міжнародного літературно-мистецького свята «В сімї вольній, новій» відбулася урочиста церемонія вручення Народної Шевченківської премії.

Вона присуджується Громадським комітетом за вагомий внесок у розвиток української культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та утвердження української мови.

Цьогорічними її лауреатами стали письменник і публіцист, професор Микола Тимошик, автор двотомного «Села»; народний артист України, бандурист, лідер гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко та художниця Марина Соченко.

Дипломи лауреатів, срібні медалі та грошову нагороду лауреатам біля пам’ятника Кобзареві вручив голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан.

Кабінет міністрів на своєму засіданні 22 травня схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису. У постанові зазначається, що рішення ухвалено з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм. Новий правопис замінить редакцію від 1992 року.

Першим лауреатом премії імені Георгія Ґонґадзе став журналіст та історик Вахтанґ Кіпіані.

Лауреатові вручили спеціальну статуетку та сертифікат на суму $3000.

Вахтанґ Кіпіані — український журналіст, публіцист, історик. Головний редактор інтернет-видання «Історична правда» та однойменного тележурналу на каналі ZIK. Викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Засновник Музею-архіву преси.

Премія імені Георґія Ґонґадзе була заснована у квітні цього року. Нагорода покликана підтримати тих журналістів, які слідують принципам та цінностям незалежної журналістики, демонструють професійність, компетентність, інноваційність, створюють матеріали, що призводять до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні, а також роблять суттєвий внесок у розвиток медіасередовища в цілому. Премію присуджуватимуть раз на рік 21 травня – у день народження Георгія Ґонґадзе.

Журі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» назвало цьогорічних лауреатів. Церемонія нагородження відбулася під час відкриття фестивалю «Книжковий Арсенал».

Текстова книга

Серія «Антологія української кінокритики»

Видавництво: «Національний Центр Олександра Довженка» Дизайн, верстка: Надя Кельм, концепція обкладинки, верстки, архітектоніки – Надя Кельм спільно з креативною директоркою Ольгою Жук, наукове упорядкування – Станіслав Мензелевський та Олександр Телюк.

Візуальна книга

«From Dusk Till Dawn»

Видавництво: «Родовід»

Дизайнер та редактор видання: Саша Биченко.

Дитяча книга

«Абобаль→ябобаль»

Видавництво: «Талант»

Художнє втілення: Лія Достлєва, Кузько Кузякін та Закентій Горобйов.

Утилітарна книга

«Кримськотатарська кухня»

Видавництво: «їzhak»

Художнє втілення: Олена Старанчук.

Експеримент та Гран-прі

«MARIA»

Видавництво: RED ZET

Авторка: Lesia Maruschak

Художнє втілення: Ілля Жекалов та Lesia Maruschak.

Спеціальна відзнака журі

«ВУФКУ. Lost&Found»

Видавництво: «Національний Центр Олександра Довженка»

Дизайн, верстка: Альона Соломадіна, концепція видання, дослідження і підбір візуального матеріалу: колективна робота дизайнерки разом із креативною директоркою Ольгою Жук та кураторами/упорядниками: Анною Онуфрієнко, Станіславом Мензелевським та Олександром Телюком.

Детальніше тут: https://www.chytomo.com/najkrashchyj-knyzhkovyj-dyzajn-oholosyv-peremozhtsiv/

Галина Шиян стала лауреаткою Літературної премії Європейського Союзу (European Union Prize for Literature) за роман «За спиною».

Книжка побачила світ навесні цього року у видавництві «Фабула». Це розповідь про 27-річну успішну українку, життя якої різко змінилося, коли її хлопцеві прийшла повістка в армію. Війна підштовхне героїню до переоцінки власних цінностей та ухвалення непростих рішень.

«Цей роман не просто стилістично вправний і зрілий, але й важливий для сучасності, адже вписує війну в Україні в універсальний людський контекст. Авторка переводить цю війну з безпечної рубрики “десь там на дикому Сході” у тривожну рубрику “тут, у нашій спільній Європі”. Бо цей конфлікт – справді тут, на нашому континенті, і він у той чи інший спосіб стосується всіх нас, європейців», – йдеться у висновку членів Українського журі премії.

Лауреатами European Union Prize for Literature від інших країн-учасниць стали: Laura Fredenthaler (Австрія), Piia Leino (Фінляндія), Sophie Daull (Франція), Réka Mán-Várhegyi (Угорщина), Beqa Adamashvili (Грузія), Nikos Chryssos (Греція), Jan Carson (Ірландія), Giovanni Dozzini (Італія), Daina Opolskaite (Литва), Marta Dzido (Польща), Tatiana Țîbuleac (Румунія), Ivana Dobrakovová (Словаччина) та Melissa Harrisson (Велика Британія).

Автори-переможці отримують грошову винагороду в розмірі 5 тис. євро, а також підтримку з боку «Креативної Європи», спрямовану на переклад та міжнародну промоцію їхніх текстів.

Урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться у Брюсселі наприкінці вересня 2019 року. Цього року Україна вперше долучилася до Літературної премії Європейського Союзу.

До складу українського журі премії увійшли: президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков (голова журі), директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, літературознавиця, перекладачка, віце-президентка Українського ПЕН Оля Гнатюк, письменник, перекладач, літературознавець Остап Сливинський та перекладачка, журналістка, радіоведуча Ірина Славінська.

Нагадаємо, що до короткого списку премії від України потрапили: Гаська Шиян, Вікторія Амеліна та Маркіян Камиш.

Літературна премія Європейського Союзу (European Union Prize for Literature) – це щорічна нагорода, покликана сприяти популяризації та міжнародній промоції творчості молодих авторів художньої прози з різних європейських країн. Премія фінансується Європейською комісією в рамках програми «Креативна Європа».

Організацією-партнером Літературної премії Європейського Союзу в Україні є Український ПЕН.