Бібліотечному фахівцю

Шведський уряд оголосив про виділення фінансової підтримки Українському інституту в Швеції – 9 мільйонів шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.

Зазначається, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило величезні масштаби руйнувань, зокрема об'єктів культури, а російська атака на українську культурну ідентичність має різні прояви - від масового розграбування культурної спадщини до знищення історичних пам’яток.

«Український інститут у Швеції відіграє ключову роль у збереженні української культури за межами російських руйнувань та забезпеченні представлення України на міжнародних культурних майданчиках. Усвідомлюючи цю важливу місію, уряд Швеції ухвалив рішення надати фінансову підтримку Інституту для продовження його діяльності», – поінформували у шведському уряді.

Підкреслюється, що підвищення обізнаності про Україну в Європі та навпаки також зменшує вплив дезінформації та посилює стійкість українського суспільства.

Так, у Стокгольмі (Швеція) презентували книгу загиблої в Краматорську в 2023 році української письменниці Вікторії Амеліної «Se kvinnorna, se kriget» – «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну». Захід відбувся 24 лютого 2024 року до третіх роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Український інститут у Швеції. На презентації були присутні представники уряду Швеції, дипломати, керівники культурних установ.

Український інститут у Швеції був заснований у 2014 році. Він має штаб-квартиру у Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки. Очолює інститут відома українська та шведська піаністка Наталія Пасічник.

Серед авторів, чиї книжки найчастіше запитують в українських бібліотеках, — Світлана Талан, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр, Люко Дашвар і Володимир Лис. Про це свідчать результати опитування «Читання під час війни: бібліотечні реалії та виклики», проведеного благодійним фондом «Бібліотечна країна».

Детальніше тут: https://chytomo.com/liuko-dashvar-andrij-kokotiukha-svitlana-talan-vasyl-shkliar-najpopuliarnishi-avtory-v-ukrainskykh-bibliotekakh/

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2024» оголосив переможців конкурсу — лавреатами стали книжки 20 видавництв.

У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оцінювалися понад 900 видань — на третину більше, ніж торік.

Із списком переможців можна ознайомитись тут: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2025/02/25/104530.html

Команда БФ “Бібліотечна країна” пропонує бібліотекам взяти в роботу інструмент – акцію “Книга за рецептом”.

Бібліотерапевтична база містить 31 тему запитів читачів та налічує близько 500 книжок. Документ передбачає можливість додавання коментарів, тому ви можете залишати їх щодо книг, які берете в роботу, та додавати свої рекомендації. При формуванні бази були використані також результати опитування бібліотекарів “Читання під час війни”, у якому взяли участь більше 150 респондентів.

Партнерами реалізації акції виступили Публічні бібліотеки Солом’янського району та Центр психічного здоров’я НАУКМА.

Протокол надання психосоціальної підтримки читачу-клієнту за допомогою книги розробили у відповідності з принципами Гуманітарної Хартії і мінімальними стандартами при наданні гуманітарної допомоги у надзвичайних ситуаціях

Бібліотерапевтична база була розроблена за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва в межах проєкту “Діємо для здоров’я” та компоненту “Охорона здоров’я через бібліотеки та книги”, що втілюється БО “БФ “Бібліотечна країна”.

Дивитись базу тут: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1W1fa-2_QRQSy1YKdQ_VMEwz31UWbJL2mTNKvDGSj51Q/edit?gid=1803100900#gid=1803100900

UNICEF Ukraine запрошує долучитись до конкурсу для дітей та молоді : "Поезія заради миру".

❗️Завдання конкурсу — написати вірш на тему миру та мрій про мирне життя.

👉 Надсилайте вірші, заповнивши форму за цим посиланням: https://bit.ly/poems-for-peace-2025

Також закликаємо ділитися поезією в соцмережах у форматі фото (вірш, написаний від руки) або відео з відміткою UNICEF Ukraine.

🔹 Вік учасників/ць: 8-24 роки.

🔹 Обсяг: від 4 рядків.

🔹 Мова: українська.

🔹 Заявки приймаються до 2 березня 2025 року.

🏆 100 авторів/ок найкращих віршів отримають грамоти від ЮНІСЕФ. Вибрані поезії будуть представлені на сторінках ЮНІСЕФ у соціальних мережах. Для трьох учасників/ць, які займуть призові місця, буде проведена професійна відеозйомка декламування віршів.

Чекаємо на ваші вірші та будемо вдячні за поширення допису! 💙

Лавреатом премії імені Шолом-Алейхема у 2025 році став письменник Леонід Лейдерман за збірку оповідань «Кохана вийде».

Збірка «Кохана вийде» містить оповідання різних років, які пропонують замальовки життя Одеси кінця двадцятого століття, присвячені життєвим колізіям звичайних людей. Деякі тексти раніше виходили руком в одеських альманахах «Палісадник» і «Дерибасівська — Рішельєвська».

«Персонажі оповідань, одні з багатьох не дуже помітних людей, проживають своє завжди складне життя у драматичних, трагічних роках двадцятого століття та й в не менш бурхливому початку століття двадцять першого. Людяність та повага до іншого, любов як міра сенсу життя, гідність, яку так не просто тримати, — ось що цікаво автору у долях героїв оповідань», — зазначають у Держмистецтв.

Окрім того, відзнаки премії отримають Олександр Володарський за п’єсу «Хай вам таки щастить!» та Тетяна Непипенко (переклад з їдишу та російської) за науково-популярне видання «Екзекуція. Збірник уманських без межників».

Загалом у 2025 році на адресу Держмистецтв надійшло 14 заявок від українських письменників на здобуття премії імені Шолом-Алейхема.

Премія імені Шолом-Алейхема присуджується на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України за найкращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів і сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.

З початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або зруйнували 1390 об’єктів культурної спадщини та 2205 об’єктів культурної інфраструктури, серед них 790 бібліотек.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

● клубні заклади — 1064;

● бібліотеки — 790;

● заклади мистецької освіти — 168;

● музеї та галереї — 121;

● театри, кінотеатри та філармонії — 41;

● заповідники — 8;

● парки, зоопарки — 9;

● цирки — 4.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 303 територіальних громад (20,6% від усіх ТГ в Україні) у Вінницькій (3,2% ТГ ), Дніпропетровській (22%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (4%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (10%), Полтавській (4%), Сумській (64,7%), Харківській (59%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (51%) областях та м. Києві.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

17 лютого у Київській Торгово-промисловій палаті відбувся круглий стіл «Меценатство у сфері культури: роль соціально відповідального бізнесу», організований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України у співпраці з Офісом підтримки відновлення. Захід зібрав представників українського бізнесу та благодійників для обговорення законодавства про меценатську діяльність у сфері культури.

Відповідний законопроєкт розроблений МКСК з метою запровадження законодавчих основ для становлення інституту меценатства у сфері культури, що включатиме правила та умови здійснення меценатської діяльності у сфері культури, а також створення податкових пільг для меценатів сфери культури.

«Ми чітко розмежовуємо питання спонсорства та меценатства і прагнемо створити зрозумілі законодавчі та податкові механізми, які б стимулювали бізнес до підтримки культури. Партнерство держави та бізнесу — це ключовий елемент для подальшого розвитку української культури в часи, коли національна ідентичність є об’єктом спланованих ворожих атак», — сказав Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Детальніше на сайті МКСК: https://mcsc.gov.ua/news/mksk-ta-predstavnyky-ukrayinskoyi-biznes-spilnoty-obgovoryly-zakonodavchi-osnovy-dlya-stanovlennya-instytutu-meczenatstva-u-sferi-kultury/

У Херсоні відкрили оновлену бібліотеку-філію №17 «EVENT-бібліотека».

Завдяки підтримці Херсонської міської військової адміністрації та управління культури Херсонської міської ради у приміщенні зроблено ремонт, що дозволило створити сучасний простір для навчання, творчості та спілкування.

На відкритті була представлена фотовиставка "СпільноДія", яка продемонструвала роботу громадських, благодійних і волонтерських організацій нашої громади.

В одному з просторів бібліотеки провели урок-гру з української мови. Також присутні взяли участь у майстер-класі із виготовлення українських брошок. А у дитячому просторі проводилася руханка та цікаві ігри.

За результатами конкурсу підпрограми «Культура» від програми Європейського Союзу «Креативна Європа» цьогоріч підтримку отримали 3 українські проєкти, що стосуються книговидання.

Наразі проєкти перебувають на етапі підписання грантових угод. Серед переможців:

- видавництво «Моя книжкова полиця» — проєкт «Французькі книги для психічного здоров’я» — 8 606 340 грн (200 000 євро);

- видавництво «Ранок» — проєкт «Лауреати премії Ганса Крістіана Андерсена: знайомство підлітків та молоді з видатними європейськими письменниками» — 2 639 500 грн (61 338 євро);

видавництво дитячих коміксів «Ірбіс» — проєкт «11 000 європейських коміксів для 450 000 українських дітей, щоб підтримати їх під час війни, підняти настрій та знизити рівень стресу» — 8 597 433 грн (199 793 євро).

Окрім того, до переможців увійшов український благодійний фонд «Інститут публічної дипломатії», який стане координатором проєкту «Українська Жінка».

Також до переможців у дії «Європейські проєкти співпраці» увійшли 17 проєктів, які будуть втілюватись за участі українців. Серед відібраних ініціатив — бібліотека, а саме литовський проєкт «Герої вивільнені: Впровадження програми сенсорного читання в європейських публічних бібліотеках», виставки, створення сучасного мистецтва, креативні хаби, навчання, експорт культурного продукту (угорський проєкт «GrassrEUts — розширення можливостей аудиторії та відкриття сцени для європейських митців»), підтримка культурних організацій (італійський проєкт «Посібник з відновлення – методологія на рівні громади для підтримки України та норвезький проєкт «MUCIT – Музеї як місця громадянства») тощо.

А до переможців у дії «Поширення європейських літературних творів» потрапив польський «Транснаціональний інді-спекулятивний» проєкт, який спеціалізуватиметься на перекладі творів у жанрі жахів та наукової фантастики та втілюватиметься за участі Польщі, України та Фінляндії.

Повний список проєктів, що втілюватиметься за участі українців можна переглянути за посиланням: https://culture.ec.europa.eu/creative-europe/projects/search/?page=1&sort=&domain=ce2021&view=list&map=false&level2=culture__31052584&callYear=2024&organisationCountry=ukraine__UA&projectStatus=ongoing&organisationRole=coordinator_or_partner

В Україні зʼявилось нове видавництво «Адаптації», яке видаватиме твори, наскрізною темою яких є війна.

Ідея проєкту — популяризація воєнної літератури й відкриття її авторів серед широкої читацької аудиторії.

«Нині ми спостерігаємо трохи сумну тенденцію з тим, що творів про війну, власне, в Україні достатньо, але дуже мало бестселерів у класичному розумінні, які б виходили за кордоном. Ми сподіваємося видати ті романи, які стануть найпродаванішими в Європі чи Америці та які колись стануть основною для екранізацій», — зазначив головний редактор видавництва Сергій Манірко.

Назву «Адаптації» обрали не випадково — за словами Манірка, для команди видавництва це означає пристосування людей до реалій сьогодення.

На цей момент у видавництві готують перші видання. Серед них — новий роман «Маленький диктатор» Дмитра Бєлова — гостра сатира на все те, що відбувається всередині росії та показує події війни в Україні очима російських чиновників, зокрема диктатора-путіна. Окрім того, Манірко зазначив, що наразі у видавництві редагують текст мемуарів бійця Третьої штурмової бригади та сподіваються, що зможуть видати книжку до літа 2025 року.

Після публікації перших романів команда видавництва планує влаштовувати промотури та зустрічі з письменниками. Також головний редактор зазначив, що видавництво братиме участь у книжкових фестивалях.

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький поінформував про запровадження персональних санкцій стосовно 55 громадян Російської Федерації та трьох музеїв, зареєстрованих за російським законодавством, що діють на тимчасово окупованій території України.

Ідеться про рішення Ради національної безпеки та оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 4 лютого 2025 року, яке введено в дію указом Президента України № 68/2025.

«Санкції застосовані за такі дії, як проведення незаконних археологічних розкопок, що ведуться рф на території Криму з 2014 року, а також вивезенню культурних цінностей з окупованих територій, зокрема з українських музеїв», — наголосив Точицький.

Персональні санкції передбачають позбавлення державних нагород України, блокування активів, обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань, заборону вчинення правочинів щодо цінних паперів та інше.

Запроваджені заходи є частиною комплексної державної політики із захисту культурної спадщини та протидію російському культурному впливу на тимчасово окупованих територіях України.

Точицький зазначив, що за дотриманням та виконанням санкцій стежитимуть відповідні державні органи, зокрема Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Кабінет Міністрів, Служба безпеки України, Національний банк та інші установи, що здійснюють моніторинг санкційної політики.

Американська бібліотечна асоціації (ALA) оголосила переможців у низці премій, об’єднаних під назвою Youth Media Awards.

Щорічне оголошення премії Американської бібліотечної асоціації Youth Media Awards — найбільша подія року у світі дитячого книговидання. Найкращі книжки та медіа попереднього року обрали бібліотекарі. А хто знає дитячу літературу краще за бібліотекарів? Премії Newbery, Caldecott, Printz, Coretta Scott King та інші премії ALA Youth Media Awards є одними з найпрестижніших нагород, до яких може прагнути автор чи ілюстратор», — захначають на сайті премії.

Премію присуджують 10 книжкам, написаним для дорослих, які особливо цікавлять молодь у віці від 12 до 18 років. Нагороду спонсорує Фонд Маргарет А. Едвардс, а адмініструє її Асоціація бібліотечних послуг для молоді (YALSA), підрозділ Американської бібліотечної асоціації.

Детальніше тут: https://chytomo.com/oholosyly-peremozhtsiv-nyzky-amerykanskykh-premij-dlia-dytiachoi-i-molodizhnoi-literatury/

Інтернет-центри #БібліотекаМудрого отримали безкоштовний доступ на 1 рік до архіву української періодики LIBRARIA! (https://libraria.ua/) 📰 На даний момент ресурс містить 679 назв, 105250 випусків, 804868 сторінок періодичних видань із фондів українських архівів та бібліотек, Книжкової палати України.

Це стало можливим завдяки грантовій підтримці Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної організації, заснованої українською діаспорою в США у 1958 році для сприяння розвитку освітніх програм, поширення знань та інформації про Україну й українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським (https://www.ukrainianstudiesfund.org/).

Тепер можна вільно читати унікальні історичні видання, зокрема:

📌 Пропагандистська преса окупованих українських територій 1941–44

📌 Єврейська міжвоєнна періодика Галичини та Волині

📌 Міжвоєнна українська преса Галичини

Приходьте досліджувати історію разом із нами! 📚

У Львові відбулася презентація перших результатів проєкту «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки».

Він є складовою пріоритетного проєкту «Мистецтво допомагати» МКСК в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської.

Цей проєкт спрямований на посилення ролі публічних бібліотек у наданні психосоціальної підтримки громадам, зокрема через створення безпечного простору для емоційного розвантаження та соціальної взаємодії.

«Протягом 2024 року у межах пілотної навчальної програми взяло участь 60 бібліотекарів із 32 публічних бібліотек шести областей України: Київської, Житомирської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Одеської. Учасники пройшли 5-денні очні тренінги та вебінари загальною тривалістю 60 годин», - ідеться в повідомленні.

Навчальна програма розроблена та реалізовується ЮНЕСКО спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій за фінансової підтримки Японії у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів.

Загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні станом на кінець січня 2025 року складає 1333 об’єкти. З них національного значення — 131, місцевого — 1126, щойно виявлених — 76.

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

● клубні заклади – 1056;

● бібліотеки – 784;

● заклади мистецької освіти – 166;

● музеї та галереї – 120;

● театри, кінотеатри та філармонії – 39;

● заповідники – 7;

● парки, зоопарки – 9;

● цирки – 4.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 302 територіальних громад (20,6% від усіх ТГ в Україні) у Вінницькій (3,2% ТГ ), Дніпропетровській (21%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (4%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (10%), Полтавській (4%), Сумській (64,7%), Харківській (59%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (51%) областях та м. Києві.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

У талліннських бібліотеках реалізували ініціативу заміни назв естонських текстів на смайлики. Про це повідомив бібліотекар Судалінської бібліотеки Лійс Коновалов в ефірі «Terevisioon».

«Цей візуальний підхід може залучити молодь до читання», — зазначив Коновалов. За його словами, підлітки приходять у бібліотеку як за обов’язковою літературою, так і за книжками, які їм справді цікаві. Найчастіше вони обирають твори у жанрі фентезі.

Ініціатива розпочалася 2024 року у бібліотечній спільноті Таллінна, де найвідоміші назви книжок замінили на смайлики. Відвідувачі книгозбірні можуть спробувати розгадати назви нещодавно виданих і популярних книжок.

«Книжки не завжди мають великий попит через назву, тому важливу роль відіграє текст на обкладинці та рекомендації. Оригінальні способи подачі можуть зацікавити молодь», — наголосив Коновалов.

На його думку, такі ігри можуть мотивувати дітей до читання. «Наприклад, якщо в школі дати їм завдання скласти власні назви книжок за допомогою смайликів або символів», — додав бібліотекар.

У Києві в Національній бібліотеці України ім. Я. Мудрого відбулася презентація першої мобільної станції для порятунку та консервації бібліотечних фондів - ARCHA1.

"За нашими даними, понад 770 бібліотек зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Це означає, що доступ громадян України до читання, книг і рідкісних документів наразі обмежений. Проте ми повинні зберегти ці фонди та документи, які є свідченнями нашого народу, нашої європейської історії та спільної європейської спадщини", - сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко.

За її словами, зібрати кошти та доставити цю унікальну лабораторію в Україну вимагало значних зусиль від багатьох партнерів.

Вона зазначила, що станцію перевозитимуть різними містами України, щоб бібліотекарі навчалися користуватися нею.

Генеральний директор Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого Олег Сербін зауважив, що бібліотека Ярослава Мудрого координує діяльність майже 13 000 бібліотечних осередків, збираючи звіти як з університетської бібліотечної мережі, так і з інших галузевих мереж. За його словами, сотні тисяч бібліотечних фондів були знищені або значно пошкоджені, тож мобільна станція буде працювати постійно.

"На сьогоднішній день ми плануємо проводити тренінги, навчання необхідне для того, щоб наші колеги могли їхати в регіони, масштабувати ці знання та бути готовими до прийому станції. Це дозволить одразу після її прибуття розпочати роботу", - сказав Сербін.

Керівник відділу розвитку та дослідницьких лабораторій Їтка Неоралова зазначила, що мобільна станція допоможе в забезпеченні кращого догляду за культурною пам'яткою в Україні, незважаючи на загрози, пов'язані з війною.

Мобільна станція ARCHA1 обладнана сучасними технологіями для порятунку, очищення, дезінфекції, осушування та реставрації документів, пошкоджених внаслідок пожеж, затоплень чи неналежних умов зберігання. Вона дозволяє працювати без підключення до зовнішніх джерел енергії.

З 28 до 31 січня чеські спеціалісти проведуть тренінг для українських бібліотекарів, де учасники отримають практичні навички роботи з обладнанням станції.

Міжнародні партнери вже працюють над створенням другої мобільної станції ARCHA2, яка буде використовуватися для оцифрування бібліотечних фондів в Україні.

У Львові заснували літературну премію «Військовий непотріб» на честь загиблого письменника, юриста та військовослужбовця Василя Паламарчука.

Премія присуджується за визначні здобутки у галузі літератури за гумористичні та сатиричні твори.

Заснували премію за ініціативи дружини письменника Наталії Паламарчук, Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, керівниці юридичної фірми «Світ права» Тамари Бахтіної та громадської організації «Всеукраїнський форум військових письменників».

Подаватись на здобуття можуть нові оригінальні твори, які опублікували протягом останніх трьох років, а висувати їх можуть органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи, навчальні заклади та фізичні особи.

Конкурс оголошується щорічно не пізніше 23 січня, а список претендентів та склад журі, яке обиратиме переможця, формуватимуть засновники. Вручатимуть премію у першій декаді травня, з нагоди відзначення Дня піхоти та в межах Всеукраїнського форуму військових письменників.

Автору твору-переможця присвоюється звання «Лауреат літературної Премії імені Василя Паламарчука», вручаються Почесна відзнака від родини письменника та грошова частина Премії, яка складає 40 000 гривень та фінансується меценатами.

Волонтерський проєкт «Недописані» ідентифікував 224 діячів і діячок літератури, які були вбиті чи загинули за час російсько-української війни.
«Недописані» присвячений тим дієвцям літературної галузі, чиє життя забрали росіяни. Серед них — письменники, поети, перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі, поширювачі літератури, працівники книжкової фабрики.

Автори проєкту — парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», поетка, громадська діячка Олена Герасим’юк та військовий, волонтер, письменник, перекладач, співзасновник проєкту «Твоя підпільна гуманітарка» й однойменного видавництва Євген Лір — зібрали історії та спогади про загиблих авторів і працівників літгалузі, щоб їхні голоси не зникли. Проєкт покликаний стати платформою для вшанування кожного загиблого і запобігання забуттю їхнього внеску в українську культуру.

Окрім поширення інформації про тих, чиї життя забрала росія, волонтери проєкту віднаходять їхні рукописи, перекладають тексти, збирають спогади близьких і влаштовують вечори пам’яті.

Нині автори і волонтерська команда проєкту шукають фінансування для повноцінного запуску сайту «Недописані», про який повідомили під час презентації на фестивалі «Книжкова країна». Підтримати проєкт або стати його частиною можна, якщо написати в коментарі до цього допису.

Імена 194 загиблих, про яких «Недописані» повідомляли раніше, можна переглянути за посиланням: https://chytomo.com/shchonajmenshe-194-vbytykh-rosiieiu-liudej-literatury-tryvaie-zbir-informatsii-dlia-proiektu-nedopysani/