Бібліотечному фахівцю

Відомого українського письменника, журналіста, перекладача, автора пісень, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України та редактора газети «Чернігівщина» Сергія Дзюбу нагородили нині в Німеччині почесною міжнародною відзнакою «Золоті вітрила Глорії». Це – нагорода Міжнародної літературно-мистецької асоціації «Глорія», яка об’єднує поетів, прозаїків, перекладачів, науковців, журналістів та митців із багатьох держав.

Українця Сергія Дзюбу відзначено за визначну творчу діяльність, адже його твори тепер перекладені 72 мовами та успішно видані вже в 50 країнах.

Українська драма “Погані дороги” режисерки Наталії Ворожбит здобула приз “найбільш інноваційного фільму конкурсу” на Міжнародному тижні кінокритиків — паралельній програмі 77-го Венеційського кінофестивалю.

Стрічка “Погані дороги” змальовує п’ять історій про Донбас на лінії розмежування. Директор школи п’яним перетинає блокпост, конфліктує з військовими. Лікарка везе додому тіло коханого його дружині. Подружжя вимагає гроші в жінки, яка збила автомобілем їхню курку. Дві дівчини чекають на своїх хлопців — солдатів ЗСУ — на автобусній зупинці напівзруйнованої міської площі. Сепаратист бере в полон журналістку і ґвалтує її, за сюжетом.

“Погані дороги” — перша режисерська робота Наталії Ворожбит. Вона — драматургиня і сценаристка, співзасновниця “Театру переселенця” та фестивалю “Тиждень актуальної п’єси”. Серед попередніх проєктів — серіал “Спіймати Кайдаша”, близько 20 п’єс, які ставили в Україні, Росії, Великій Британії, Польщі, США, Латвії.

В основі сюжету стрічки — реальні історії військових і цивільних. Авторка зібрала їх 2015-го в зоні АТО під час роботи над фільмом “Кіборги” про оборону Донецького аеропорту. 2017-го на їх основі написала п’єсу “Погані дороги” для лондонського театру “Роял Корт”.

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду.

На сайті «Читомо» підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи (див. тут: https://www.chytomo.com/special_project/ekzempliary-xx/ ), які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.

Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

У фокусі дослідження кураторський підхід, згідно з яким обрали знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.

Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини.

Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва (див. тут: http://uartlib.org/zhurnali/ ). Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.

Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику:

Музей-архів преси

Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana»

Електронна бібліотека «Культура України».

Стали відомі цьогорічні переможці BookForum Best Book Award. Церемонія оголошення відбулася під час онлайн-трансляції.

Цього року за відзнаку змагалось понад 400 книжок від 72 видавництв. І за недавньою традицією книжки оцінювали журі у трьох містах — Львові, Києві і Харкові.

Гран-прі — «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута» (Видавець Олександр Савчук, Харків) — за перше повне видання видатної пам’ятки української графіки у досконалому мистецькому оформленні та поліграфічному виконанні.

Класична українська література — «Апокриф» Лесі Українки / «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава Шевчука та Оксани Забужко (видавництво «Комора», Київ) — за потужність сенсів та гармонійну цілісність візуального виконання.

Сучасна українська проза — Яніна Соколова, Ольга Купріян. «Я, Ніна» (видавництво #Книголав, Київ) — за відверто розказану історію життя і боротьби з хворобою, сміливість порушити табуйовані дотепер теми та майстерну оповідь.

Сучасна українська поезія — Олена Герасим’юк. «Тюремна пісня» (видавництво «Люта справа», Київ) — за поетичну неординарність.

Класична іноземна література в українському перекладі — Сапфо, Миртіда, Телесілла та інші. «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії» (видавництво «Астролябія», Львів) — за гармонійне поєднання високої поезії з високою видавничою культурою.

Сучасна іноземна література в українському перекладі — Ден Сіммонс. «Терор» («Видавництво Жупанського», Київ) — за розширення читацьких обріїв.

Non-fiction — «Антологія української кінокритики 1920-х у трьох томах» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за актуалізацію спадщини українського кіно 1920-х.

Біографія — Дмитро Горбачов. «Лицарі голодного Ренесансу» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за ґрунтовне портретування та популяризацію творців українського авангарду.

Історія — Сергій Плохій. «Забуті покидьки східного фронту» («Клуб Сімейного Дозвілля», Харків) — за новаторство у представленні історичних студій.

Література для дітей від 0 до 5 — Наталка Малетич. «Привид, який не міг заснути» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за тонке розуміння запитів найменших, а отже, найвимогливіших читачів.

Література для дітей від 6 до 8 — Оксана Драчковська. «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» (видавництво «Чорні вівці», Чернівці) — за делікатне висвітлення непростої теми, що завдяки мистецькій формі досягає дитячої свідомості та виховує людяність.

Література для дітей від 9 до 12 — Олег Гавріш. «Казки баби Гавришихи» (видавництво «Час майстрів», Київ) — за прищеплення любові до справжньої книги, яку з цікавістю читаєш, з насолодою розглядаєш і з приємністю гортаєш.

Література для підлітків і YA — Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький. «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал», Київ) — за чесну і вражаючу розповідь про Чорнобильську катастрофу для підліткової читацької аудиторії.

Війна на Донбасі, анексія Криму, переселенці — Олег Сенцов. «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за збереження критичного мислення і ціннісних орієнтирів в екстремальних умовах та за вміння по-різному й переконливо транслювати в книгах особистий досвід.

Візуальна книга — «ВУФКУ. Lost&Found» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за копітку працю та візуалізацію українських кіноджерел.

Комікси та графічні романи — Ярко Філевич. «Колоніст. Бути людиною» («UA Comix», Львів) — за добрий гумор і здоровий глузд у коміксотворенні.

Наукова література — Максим Стріха. «Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за системний та концептуальний виклад історії українського перекладу в особистостях, епохах і дискурсах.

Професійна література — не присуджена! Не знайшлося жодної книжки, що б відповідала всім критеріям висококультурного видання.

З переліком видань, що отримали спеціальні і персональни відзнаки премії «BookForum Best Book Award-2020» можна ознайотитись тут: https://www.chytomo.com/vidomi-peremozhtsi-bookforum-best-book-award-2020/

В одному з сіл на північному заході Румунії, в схованці виявили схованку з 200 унікальними книгами. Їх вартість сягає 3,2 мільйона доларів. Операцію з розшуку книг, які були вкрадені в Лондоні кілька років тому, вели спецслужби Італії і Великої Британії.

Виявилося, що в схованці сховали рідкісні версії видань малюнків Данте, ескізи іспанського художника Франсіско де Гойя, а також рукописи Галілея і Ісаака Ньютона, що відносяться до XVI і XVII століть.

Також повідомляється, що рукописи вкрали зі складу перед транспортуванням на книжковий аукціон в Лас-Вегасі – їх викрали за годину до навантаження

Виданню «Свобода» – найстаршій україномовній газеті в США, що виходить безперервно з 1893 року – виповнилося 127 років.

Про це повідомляє suspilne.media

Зауважується, що «Свобода» видавалася без будь-якої державної допомоги, виключно на гроші передплатників, силами патріотів – і вплинула не лише на життя вітчизняних емігрантів, а й на історію рідної країни.

Нині поширюється як звичайна — паперова, так і електронна версія «Свободи» для передплатників, а також відкритий вільний доступ усім користувачам мережі Інтернет до електронного архіву газети.

Шановні колеги, просимо уважно прочитати нижченаведену інформацію.

Нещодавно на одну із поштових адрес НБУ ім. Ярослава Мудрого надійшов лист начебто від іншої бібліотеки (а саме від МОУНБ ім. О.Гмирьова ). Проте, лист був підроблений, це так званий «фішинг» - один із видів кібератак, метою якого є отримання цінної інформації чи запуск зловмисного програмного забезпечення на комп’ютері жертви, шляхом шахрайства (підроблення адреси відправника, компрометуючої теми/тексту/вкладення листа (наприклад: список зарплат по бібліотеці за квартал і т.п.) та інших дій, які можуть ввести отримувача листа в оману.

Послідовність дій при отримані підозрілих листів (та і взагалі будь-яких листів) повинна бути такою:

1. Перш за все перевірте чи справжня адреса відправника. В даному випадку fui.sdw@mojaz.org явно не належить цій бібліотеці. Це можна перевірити на сайті даної бібліотеки (сайт можна знайти через пошукову систему Google https://www.google.com.ua/ ):

http://reglibrary.mk.ua/index.php/kontakti в контактах вказана справжня адреса vyzer@ukr.net

Також до цього листа був прикріплений файл (вкладення), який містив шкідливе програмне забезпечення. Його було автоматично попередньо очищено антивірусним програмним забезпеченням, яке встановлено на нашому поштовому сервері. Сканування проходять усі листи, проте, нема 100% гарантії, що антивірус виявить усі загрози, тож завжди будьте обережні та пильні!

2. У разі виявлення невідповідності адреси відправника, не намагайтесь відкривати будь-які вкладені файли в цьому листі.

3. Також нагадуємо, що відповідно до політики кібербезпеки, яка діє в нашій Бібліотеці, працівники мають використовувати лише корпоративну пошту @nplu.org.

По будь-яких питаннях, що стосуються кібербезпеки ви завжди можете звернутись до відділу НІТ НБУ ім. Ярослава Мудрого, Шеляг Андрій Володимирович, завідувач відділу нових інформаційних технологій, nit@nlu.org.ua

Міністерство культури та інформаційної політики України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами».

Проєкт акта розроблено з метою визначення та затвердження критеріїв і показників забезпечення громадян культурними послугами, які мають надаватися на базовому рівні адміністративно-територіального устрою (рівень громади), а також вимог до приміщень та обладнання закладів, що надають такі послуги. У перспективі виконання положень акта дасть змогу сформувати ефективну систему забезпечення громадян якісними і доступними базовими культурними послугами.

Проєкт Постанови КМУ тут:

https://mkip.gov.ua/files/pdf/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%93%D0%9E.pdf .

Зауваження і пропозиції до проєкту акта приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до 01 жовтня 2020 року включно в письмовому та/або електронному вигляді на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: м. Київ, вул. І.Франка, 19 або на електронну пошту dgspei.mcu@gmail.com.

24 вересня в столичному Будинку письменників НСПУ відбудеться презентація нового проєкту «Торкнутися слова. Це можливо!» – креативної інклюзивної книги із застосуванням універсального дизайну.

Проєкт реалізований Всеукраїнською громадською організацією людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

У книзі, яка видана пласкодрукованим збільшеним кеглем та шрифтом Брайля, представлено авторів Рівненщини і України, які мають інвалідність різних нозологій, із метою поліпшення сприйняття громадськістю, подолання стереотипів та стимулювання суспільної цікавості до інклюзивного мистецтва.

Проєкт є, безумовно, актуальним для культурного контексту країни в цілому. Він підтримує соціально-мистецькі ініціативи людей з інвалідністю, які зможуть самореалізуватися, соціалізуватися, зробити крок уперед, знайти себе в літературі, представити свої поезії для широкого кола читачів. Книга виконує роль культурного мосту та отримання тих можливостей, які були малодоступними для людей з інвалідністю.

Унікальність проєкту в тім, що твори авторів з інвалідністю доступні для всіх, бо одна книга видається в багатьох форматах (плоско друкований збільшений кегль, шрифт Брайля, аудіоформат МР3, формат DAISY). У книзі розміщено QR-код, за яким можна перейти на сайт, де викладено вірші у всіх перелічених форматах для прослуховування і завантаження, також на цій сторінці можна дізнатися про проєкт та переглянути буктрейлер.

Журі Премії міста літератури ЮНЕСКО обрало короткий список номінантів. Про це повідомляється на сайті Львівської міської ради.

До фіналу потрапили 12 книжок:

Василь Махно. Вічний календар (Видавництво Старого Лева)

Володимир Рафєєнко. Мондеґрін. Пісні про смерть і любов (Meridian Czernowitz)

Галина Вдовиченко. 36 і 6 котів-компаньйонів (Видавництво Старого Лева) Джозеф Конрад. Ностромо: Приморське сказання (перекл.: Олена О’Лір, Астролябія)

Жінка в Берліні (перекл.: Роксоляна Свято, Видавничий дім «Комора»)

Йоганн Вольфґанґ фон Ґете. Вибіркові спорідненості (перекл.: Юрко Прохасько, ТОВ «Література та мистецтво»)

Тарас Прохасько. Так, але… (Meridian Czernowitz)

Торнґрі Ліндґрен. Пьольса (перекл.: Наталя Іваничук, Видавництво Анетти Антоненко)

Оксана Луцишина. Іван і Феба (Видавництво Старого Лева)

Ольга Токарчук. Книги Якова (перекл.: Остап Сливинський, Темпора)

Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії (перекл.: Тарас Лучук, Астролябія)

Джордж Сондерс. Лінкольн у бардо (перекл.: Андрій Маслюх, Видавництво Старого Лева).

Вони змагатимуться за нагороду у розмірі 150 тис. грн. Також будуть вручені спеціальні відзнаки по 25 тис. грн.

Загалом на участь у конкурсі було подано 76 видань, до довгого списку відібрали 28.

До номінації приймали оригінальні або перекладні твори, які були вперше опубліковані українською мовою у 2019 році.

Оголошення переможця та володарів спецвідзнак планують на початок жовтня 2020 року.

До складу журі цього року увійшли: Ганна Улюра, Олександр Бронь, Данило Ільницький, Христина Назаркевич, Софія Філоненко.

Нагадаємо, 2019 року премію міста літератури ЮНЕСКО отримав Андрій Содомора.

Вийшла нова книга від Ліни Костенко – «Скіфська Одіссея”. Про це йдеться у повідомленні, розміщеному на сторінці письменниці у Фесбуці.

Як повідомляє ukrinform.ua, автором ілюстрацій нової книги Ліни Костенко став відомий миколаївський художник, винахідник геліографіті (просторового малювання вогнем зниклих об’єктів архітектури) Володимир Бахтов.

Лауреатом Премії імені Василя Стуса 2020 року став український кінорежисер, актор театру та кіно Ахтем Сеітаблаєв. Члени журі оголосили ім’я лауреата під час урочистої церемонії, яка відбулася 12 вересня у Києві.

Ахтем Сеітаблаєв зазначив, що дізнавшись свого часу історію життя Василя Стуса, був вражений його мужністю. А ще любов’ю поета до своєї землі та його віршами.

“Я й досі не уявляю, як йому вдалося перебороти свій страх перед молохом радянської влади, – сказав цьогорічний лауреат Премії імені Василя Стуса. – Можливо, він знайшов ці сили в собі, бо вірив у те, що робив і створював, вірив, що, попри все, він не сам у своїй боротьбі, що є люди, які його підтримують, люди, яким не все одно… Люди, для яких є різниця між творенням і руйнуванням. Люди, яким важливо, які назви мають вулиці, на яких живуть їхні діти та батьки, навіть якщо вони освітлені й заасфальтовані. Люди, які знають різницю між рідним і ворожим. Люди, які з великою гідністю і мужністю відстоюють свої сенси та цінності. Багатьом із нас сьогодні значно легше жити та боротися за свою гідність, за життя своєї землі та своїх дітей тому, що був і є Василь Стус, що серед нас і сьогодні літає Птах його душі”.

Ахтем Сеітаблаєв отримав диплом, грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим. Нагороду йому вручив декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук.

Нагадаємо, що Премія імені Василя Стуса була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком (1928-2014). Її щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво “Дух і Літера” взяли на себе справу продовження цієї ініціативи.

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 128 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова та імені Георгія Ґонґадзе, а також Харківської літературної резиденції.

11 вересня в Ужгороді, під час «Чендей фесту 2020», нагородили лауреатів ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені майстра новели, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків” Івана Чендея.

У номінації «Мала проза» перемогу здобули:

1 премія – Ольга Деркачова (Івано-Франківськ) за оповідання «Вода».

2 премія – Олена Миклащук (Хмельницький) за оповідання «Чорний ангел», Віктор Полянецький (Кропивницький) за оповідання «Над кручею».

3 премія – Андрій Кириченко (Біла церква) за оповідання «Подруга», Тетяна П´янкова (Івано-Франківськ) за оповідання «Пташечка», Вероніка Калитяк (Івано-Франківськ) за оповідання «Гарячий віск».

У номінації «Чендеєзнавство» (вивчення життя і творчості Івана Чендея) лауреатами стали:

1 місце – Роксолана Жаркова (Львів) за науково-публіцистичний аналіз «Чи-(я) – Музика?».

2 місце – Антоніна Царук (Кропивницький) за нарис «Осердя художнього світу Івана Чендея».

3 місце – Ольга Брюховецька (Київ) за нарис «Леді зникає: травматична пам´ять колективу у фільмі «Тіні забутих предків», Наталія Мрака (Львів) за нарис «Психопоетика Івана Чендея».

Особливі відзнаки журі конкурсу також отримали: «Кращий твір юного автора» – Аліна Шевченко за оповідання «Подорож до центру Землі», «Блискуче висвітлення гострої соціальної тематики» – Сергій Добош (Київ, Ужгород) за оповідання «Підвал», «Блискуче висвітлення гострої соціальної тематики» – Денис Донець (Одеса) за оповідання «Конвеєр», «Віртуозне володіння словом та художніми засобами» – Володимир Святненко (Київ) за оповідання «Вигнанець».

Загалом цьогоріч на поштову скриньку надійшло понад 190 текстів з різних куточків України та з-за кордону.

До складу журі конкурсу увійшли: доктор філологічних наук, чендеєзнавець Сидір Кіраль, професор Київського університету ім. Б. Грінченка Микола Васьків, донька Івана Чендея, вчителька української мови та літератури Марія Чендей-Трещак, письменники Павло Вольвач, Олександр Гаврош, Сергій Федака, журналістка та аналітикиня Галина Плачинда.

Проєкт «Чендей Фест 2020» реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) та Офісу розвитку малого та середнього підприємництва (SME.DO) при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За підтримки Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородскої міської ради та БО “Міжнарордний благодійний фонд імені Івана Чендея”.

Білоруське агентство БЕЛТА (belta.by) 10 вересня повідомило, що в Гомельській області 10 – 12 вересня відбудеться XV Міжнародний фестиваль-свято “Славянские литературные дожинки”, в яких візьмуть участь «письменницькі делегації» з Росії та України. «Участие в мероприятиях подтвердили делегации региональных структур и Союза писателей России, а также Союза писателей Украины и Международного союза писателей и мастеров искусств», — говориться у повідомленні.

З цього приводу заявляю, що Національна спілка письменників України не має абсолютно ніякого відношення до вищевказаного «фестивалю-свята», організованого лукашенківською Спілкою письменників. Національна спілка письменників України чітко стоїть на державницьких позиціях, відстоюючи українську культуру перед новітніми викликами і загрозами. Ми жодним чином не контактуємо як мінімум з 2014 року ні з лукашенківською Спілкою білоруських письменників, ні з жодною з російських.

Також повідомляю, що в Україні зареєстрована т.зв. «Спілка письменників України», діяльність якої, на нашу думку, є антиукраїнською. З цього приводу згідно з рішенням Секретаріату Національної спілки письменників України від 7 липня ц.р. ми звернулися до Міністерства юстиції України і СБУ з заявами про необхідність розслідування діяльності цієї псевдоструктури.

На жаль, відповіді, які надійшли з цих державних відомств, є, по суті, формальними відписками. Цілком вірогідно, що згаданий в інформації білоруського державного агентства «Союз писателей Украины» і є т.зв. «Спілкою письменників України», з приводу антиукраїнської діяльності якої ми зверталися до Мін’юсту і СБУ.

Закликаємо відповідні державні структури належним чином відреагувати на факт участі «Союза писателей Украины» у лукашенківському форумі спільно з «Союзом писателей России».

Михайло Сидоржевський, голова Національної спілки письменників України.

Нещодавно були оголошені результати конкурсу «Художній переклад» від програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Цього року підтримку отримали Видавництво Старого Лева та Nebo BookLab Publishing. В рамках цього конкурсу видавництва отримають фінансування на переклад, видання та промоцію збірок творів високоякісної європейської літератури в Україні впродовж 2021-2022 років.

Проєкт «8 шляхів до емпатії» від Видавництва Старого Лева має на меті розповісти дітям про важливість емпатії та прийняття відмінностей кожної людини. Для цього для перекладу та публікації було обрано 8 книг на дану тему від авторів дитячої літератури з Великої Британії, Франції, Бельгії, Швеції та Норвегії.

Nebo BookLab Publishing буде реалізовувати проєкт «Бібліотека пригод», який також націлений на дітей та підлітків. Видавництво планує перекласти ряд відомих пригодницьких книг класичної європейської літератури та оформити їх разом з українськими ілюстраторами у сучасному стилі, щоб таким чином зацікавити та залучити українську молодь до високоякісної літератури.

Всього цього року на конкурс було подано 173 заявки та запропоновано 1169 перекладів/книг від 907 авторів.

З них — 138 робіт лауреатів Літературної премії Європейського Союзу. Дізнатися більше інформації про переможців конкурсу у 2020-му році та ознайомитися з загальною статистикою за всі роки діяльності програми ЄС «Креативна Європа» в Україні можна буде на вебінарі «Художній переклад: результати та досвід українських заявників», який відбудеться 21 вересня. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/1DbPRbJZ8RuqztJ17

Міністерство фінансів погодило перерозподіл 19,367 млн грн на закупівлю книжок для поповнення бібліотечних фондів. Як повідомляє chytomo.com, про це повідомляє директорка Інститут книги Олександра Коваль на своїй сторінці у facebook.com.

Тепер загальний бюджет програми закупівель становить 47,926 млн грн. 19,367 млн перерозподілили з програми створення Української цифрової бібліотеки, бета-версія якої тестується в цьому році й буде запущена вже у 2021.

«За кошти програми будуть закуплені книжки для 603 бібліотек з усіх регіонів України, відібраних за критеріями спроможності бібліотеки вести активну роботу з читачами й забезпечити належний книгообіг. Списки бібліотек ми отримали з обласних департаментів культури. Після їх перегляду виявилося, що 21% запропонованих бібліотек не відповідають нашим критеріям відбору, тому список довелося скоротити», – розповіла в коментарі для Читомо очільниця УІК.

За словами Олександри Коваль, кожна бібліотека отримає від 400 до 600 примірників книжок – по одному кожної назви. Але дитячі бібліотеки отримають лише книжки для дітей, а ті, які обслуговують і дорослих, і малих читачів, отримають видання для всіх вікових категорій.

Детальніше тут: https://www.chytomo.com/biudzhet-na-zakupivliu-knyzhok-do-bibliotek-zris-na-19-mln-hryven-uik/

Український інститут книги на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних, Київської міської державних адміністрацій сформував та затвердив перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. Всього книжкові видання отримають 603 бібліотеки України. Повний список бібліотек знаходиться тут:https://bit.ly/2R4fpQY .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 р. № 1035-р схвалено КОНЦЕПЦІЮ реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами.

З текстом Концепції можна ознайомитись на сайті ВР України тут:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-2020-%D1%80#Text

У Дрогобичі відбулася п’ята урочиста церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії.

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики отримав доктор історичних наук,професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк. Нагороду присудили за монографію «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.».

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди,лауреат премії отримав золоту медаль та диплом.

Довідка. Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко.

Лауреатами премії були: у 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви; у 2017 році – професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій; у 2018 році – професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі і у 2019 році – докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).