Бібліотечному фахівцю

Вітаємо нашу колегу Євгенія Напуда, яка призначена Амбасадором Закарпаття. Як нам відомо, Євгенія - єдина бібліотекарка в Україні, яка має таке почесне звання свого краю.

Амбасадори Закарпатської області – це особи, які, використовуючи свій авторитет і професійні компетенції, сприятимуть покращення іміджу та престижу Закарпатської області. Також допомагатимуть розвитку інформаційної, економічної та культурної співпраці, розповсюджуватимуть ідеї інвестиційних можливостей краю на національному рівні та серед іноземних партнерів за кордоном.

Звання «Амбасадор Закарпатської області» надається на три роки.

Днями електронна бібліотека «Культура України» #ГоловнаБібліотекаКраїни поповнилася виданням матеріалів ІХ Всеукраїнської школи методиста – 2023, що торік відбулась 9-13 жовтня.

Школа методиста – це платформа для спільного пошуку вирішення нагальних питань публічних бібліотек.

Із доповідями та виступами бібліотечних фахівців–учасників ІХ Всеукраїнської школи методиста можна ознайомитись ТУТ:https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=14743

4 липня в межах дводенної міжнародної конференції «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню у збройному конфлікті: нові виклики та досвід України» відбулась пленарна сесія, присвячена захисту культурної спадщини України та протидії культурному стиранню під час збройного конфлікту.

За даними Голови бюро ЮНЕСКО в Україні К’яри Децці Бардескі, для відновлення та реконструкції сфери культури протягом наступних 10 років знадобиться 8,9 мільярда доларів США.

«Для нас великою проблемою залишається визначення пріоритетності. Адже треба визначити черговість для фінансування і не тільки на коротку перспективу», – зазначила К’яра Децці Бардескі.

на основі матеріалів конференції розроблять висновок, який представлять широкому колу зацікавлених організацій та медіа. Крім того, базові тези напрацьованої експертним середовищем декларації, планують оголосити під час засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту в грудні.

Організатори події: «Кримський інститут стратегічних досліджень» (КІСД), Міністерство культури та інформаційної політики України та Міністерство закордонних справ України.

Захід проводиться в межах проєкту ГО КІСД «Культурна спадщина України під час війни: посилення голосів українських експертів» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Крім того, конференція організована за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Детальніше тут: https://mcip.gov.ua/news/my-mayemo-zrobyty-vse-mozhlyve-shhob-zberegty-nashu-kulturnu-spadshhynu-ta-zupynyty-kulturne-styrannya-ukrayincziv-anastasiya-bondar/

Міністерство закордонних справ працює над трьома блоками питань у сфері захисту культурної спадщини у збройному конфлікті - адаптація застарілого міжнародного законодавства, притягнення Росії до відповідальності за злочини в галузі культури і зменшення впливу країни-агресора в ЮНЕСКО.

Про це заявила заступниця міністра закордонних справ Ірина Боровець у виступі на відкритті міжнародної конференції «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню у збройному конфлікті: нові виклики та досвід України».

«Міністерство закордонних справ працює над трьома блоками питань. Перший – це адаптація трошки застарілого чи не готового до умов нової війни міжнародного права зі збереження культурної спадщини. … Коли воно писалося, ніхто не був готовий до того, що якась країна буде навмисно знищувати об’єкти культурної спадщини… Це важка надскладна довгострокова робота, але вона вже почалася», - сказала Боровець.

Другий блок – це відповідальність Росії за військові злочини в галузі культури, наголосила вона.

У цьому контексті заступниця міністра нагадала, що в Україні вже 25 об’єктів культурної спадщини отримали тимчасовий посилений захист ЮНЕСКО. За її словами, вся документація щодо цих злочинів буде передана відповідним органам для притягнення агресора до відповідальності.

Третій блок – зменшення впливу Росії в рамках ЮНЕСКО.

«Ми всі хотіли б, щоб Росія припинила бути членом ЮНЕСКО. На жаль, це неможливо. Але можливо блокувати різними методами її участь в організації. Україні вдалося зробити багато. Ми в 2022 році заблокували проведення 45-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на території країни-агресора, а в 2023 році заблокували обрання Росії до дев’яти керівних органів ЮНЕСКО, одним з яких є Виконавча рада ЮНЕСКО. Ця робота триватиме й надалі», - запевнила заступниця очільника МЗС.

Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 червня 2024 року збитків зазнали 2013 закладів культури (включно з закладами культури, підпорядкованими МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 332 – знищені (16,5%).

Втрати закладів культури державної форми власності склали 32 об’єкти (13% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня), комунальної форми власності – 1981 об’єкт (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня).

Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 969;

бібліотеки – 715;

заклади мистецької освіти – 157;

музеї та галереї – 117;

театри, кінотеатри та філармонії – 37;

парки, зоопарки, заповідники – 15;

цирки – 3.

Руйнувань зазнали заклади культури на території 286 територіальних громад (19,5% від загальної кількості ОТГ), у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (20,9%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (36%), Київській (27,1%), Луганській (46,2%), Львівській (4,1%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9,9%), Полтавській (2%), Сумській (56,9%), Харківській (55,4%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (47,4%), Кіровоградській (2%) областях та м. Києві.

Станом на кінець червня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Український письменник, поет і військовослужбовець Сергій Жадан отримав звання почесного доктора філософії Українського вільного університету у Мюнхені.

«Отримав звання Почесного доктора філософії Українського вільного університету. Дистанційно подякував. Справді вдячний УВУ — це велика честь і відповідальність. Спасибі всім, хто тримає вітчизняну освіту», — написав поет.

Жадан отримав звання за внесок у розвиток української культури й літератури, свою гуманітарну діяльність, а також «за несення свідчень жахливої війни в Україні та за готовність до боротьби за свободу та мир».

Український вільний інститут (УВУ) — приватний український університет, який розташований у Мюнхені (Німеччина). Це перший заклад вищої освіти, який українці створили в еміграції. Також це один з найстаріших приватних закладів навчання Німеччини і єдиний українськомовний заклад освіти за межами України.

З діяльністю інституту повʼязані імена видатних науковців в еміграції. Серед них історики Дмитро Дорошенко і Дмитро Антонович, етнографи Зенон Кузеля, Віктор Петров, філологи Юрій Шевельов, Іван Огієнко, Тамара Гундорова й багато інших.

Дорогі друзі!

Наші колеги з Литви випустили черговий номер професійного ілюстрованого щомісячного журналу бібліотечної спільноти на професійні та культурні теми „Tarp knygų“ («Серед книг»). У цьому випуску ви знайдете статтю про Литовсько-український форум, який відбувся 3-6 червня у Вільнюсі, Паневежисі та Купішкісі.

📅 Подія. Під час форуму було зачитано 16 доповідей, проведено чотири дискусії, організовано презентації інноваційних бібліотечних продуктів, послуг та інструментів для зміцнення демократичного суспільства. Авторка статті Вілія Стокене розглядає кожен день форуму більш детально.

🌐 Полистати журнал онлайн можна за цим посиланням:

https://lnb.lt/.../11895-zurnalo-tarp-knygu-2024-m-6-asis... 📘 Журнал також має сторінку у Фейсбуці: Žurnalas „Tarp knygų“ яка зараз має жовто-блакитне оформлення на знак підтримки України.

Дуже дякуємо колегам з Литви, цінуємо підтримку, з теплотою згадуємо Форум у червні. Далі - ще більше цікавих та плідних спільних проєктів та зустрічей!

В трьох бібліотеках України: Рожнятівська публічна бібліотека ( Рожнятівська ТГ , Івано-Франківська обл.), Комунальний заклад "Публічна бібліотека" Рожищенської міської ради (Рожищенська ТГ , Волинська обл.), Горохівська бібліотека (Горохівська ТГ, Волинська обл.). спробують встановити рекорд України “Найбільш читаюча громада”. До встановлення рекорду планують залучити 3000 читачів на прочитання 30 тисяч книг протягом 3 наступних місяців.

Учасникам читацького рекорду пропонують робити світлини з прочитаними книгами, публікувати їх в соцмережах з хештегом #ЧитаюНаРекорд та позначати свою бібліотеку.

Партнери рекорду: місцевий підприємець Тарас Парадовський, будівельний центр «Дахівка» селище Рожнятів (Роман Шлапак), кафе «Карпати» (Віра Кравців), виробник меблів «ЛІР» с. Сваричів (Руслан Терлецький, Любомир Трегер).

2 бібліотеки-учасниці міжнародного проєкту "Бібліотека - місце сили!", які знаходяться в безпосередній близькості до зони бойових дій, в серпні отримають чудові Ideas Cubes ("Куби ідей") від французької благодійної організації Bibliotheques Sans Frontieres (Бібліотеки без кордонів). А також для них буде закуплено книги та записано електронний контент, який можна буде надавати користувачам бібліотек без електрики та інтернету.

Це стало можливим завдяки партнерству ВГО Українська бібліотечна асоціація та БО «Бібліотеки без кордонів». Ideas Cube ("Куб ідей") — це надзвичайно портативна автономна цифрова бібліотека. Акумуляторний міні-сервер, що створює Wi-Fi точку доступу, до якої можуть підключитися користувачі, як з наданими планшетами, так і з власними пристроями (комп'ютери, смартфони, планшети тощо).

Детальніше тут: https://www.facebook.com/ula.org.ua/?locale=uk_UA

Проєкт "Бібліотека - місце сили!" триває. Це унікальний проєкт міжнародної співпраці між Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та Zentral- und Landesbibliothek Berlin за підтримки Європейського Союзу (програма House of Europe).

У селі Капитолівка Харківської області вшанували пам'ять убитих Росією письменників Вікторії Амеліної та Володимира Вакуленка.

У Капитолівці, у саду, який посадив Володимир, відкрили мурал, над яким працювали харківська художниця Дарія Хрисанфова та діти з села. На заході представники Truth Hounds презентували розслідування, що доводить причетність російських військових до вбивства Вакуленка.

"Наостанок друзі Віки і Володі розповідали про їхні книжки і читали їхні вірші. Купуйте книжки Володимира і Вікторії, підтримуйте їхні справи і те, за що вони боролися", – додали в PEN Ukraine.

У Харківському літературному музеї, що був співорганізатором ушанування, сподіваються, що захід стане щорічною традицією.

Збірка Winter King («Зимовий король») українського поета і перекладача Остапа Сливинського потрапила до короткого списку The Derek Walcott Prize for Poetry 2024.

Книжку переклали Віталій Чернецький та Ірина Шувалова для видавництва Lost Horse Press.

Цьогоріч переможця оголосять 15 жовтня під час осінньої презентації книжки Свена Біркертса, Гліна Максвелла та Ґєртруди Шнакенберг.

Остап Сливинський — поет, перекладач та літературознавець. Вірші, критичні статті та есеїстика перекладалися англійською, білоруською, болгарською, галісійською, іспанською, латвійською, литовською, німецькою, російською, сербською, словацькою, словенською, польською, португальською, хорватською, чеською, шведською мовами, публікувалися в українських та закордонних виданнях. Перекладає художню і наукову літературу з англійської, білоруської, болгарської, македонської, польської, російської мов.

Церемонія вручення премії імені Ірини Вільде – це визначна подія в культурному житті України, адже заснована на честь видатної української письменниці, яка залишила помітний слід у вітчизняній літературі своїми творами, що відзначаються глибиною думки та щирістю.

Цьогорічні переможці – Василь Горбатюк з Хмельницького (перша премія за роман “Листи забутого життя”), володарка другої премії, львів’янка, відома творами в жанрі детективної та історичної прози, Леся Холодюк (психологічний роман «Акме» ), лавреат третьої премії – автор збірки оповідань «Білий легіт» із Ряшова (Словаччина) Іван Яцканин, який, правда, з певних причин, приїхати не зміг, – традиційно були відзначені під час церемонії вручення премії дипломами та грошовими винагородами. Але цього разу лавреати отримали ще й медалі, в основу зображення яких було покладено фотографію Ірини Вільде, де вона зафіксована молодою, в розквіті жіночої вроди та літературної популярності, сповнена надій та сподівань. Медалі виготовив професор, скульптор-медальєр Василь Гурмак, за що він і був пошанований почесною нагородою Львівської письменницької організації – Подякою.

Пошкоджені книжки з типографії Factor Druk, по якій росіяни вчинили ракетний удар, презентують на спеціальній виставці у Стокгольмі цієї осені.

к зазначають організатори, ця виставка має стати наочним доказом російських злочинів проти української культури й літератури зокрема.

«Агресор заперечує право України на її власну мову та літературу. Це не перший випадок, коли він завдає удару по українських видавництвах. Світ має знати та бачити ці злочини», — заявила директорка Українського інституту у Швеції Наталя Пасічник.

Ініціатором виставки стало видавництво «Ранок», до якого приєдналися й інші видавництва, а така подія стала можливою завдяки сприянню шведської сторони.

«Ранок» надіслав 6 обгорілих підручників із німецької мови для 7 класу з того накладу, що постраждав через обстріл поліграфічного комплексу. Ще один підручник, який передало видавництво, був пошкоджений у 2022-му році, коли росіяни обстріляли логістичний центр видавництва.

Нагадаємо, росія скоїла масований ракетний удар по Основʼянському району Харкова, де розташована друкарня Factor Druk, 23 травня. Згодом видавництво Vivat оприлюднило перелік знищених видань. Відомі також видавництва, що постраждали від обстрілу.

Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за резолюцію «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру», яка містить безпрецедентні положення щодо підтримки української культури та збереження ідентичності.

Про це повідомила народна депутатка, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.

«Резолюція засуджує систематичну державну політику русифікації, що здійснюється РФ з 2014 року на окупованих територіях України, включаючи заперечення української культурної ідентичності, мови, літератури та історії», - зазначила вона.

За словами народної депутатки, в документі чітко закріплено, що навмисне знищення культурної спадщини та стирання культурної ідентичності в Україні є воєнними злочинами, злочинами проти людяності та свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну ідентичність.

Вона наголосила, що резолюція закликає держави-члени ратифікувати конвенції Ради Європи про захист культурної спадщини, посилити санкції за свавільні військові руйнування, не виправдані «нагальною військовою необхідністю», розширити сферу свого правового регулювання, включивши до неї порушення проти культурної спадщини, зокрема культурні чистки.

Документ закликає міжнародних партнерів передбачати повне відшкодування на основі міжнародного права, зокрема шляхом реституції, компенсації, реабілітації, сатисфакції та гарантій неповторення руйнувань, а також наголошує на необхідності зміцнювати здатність боротися з незаконним обігом культурних цінностей тощо.

«Окрім того, держави-члени організації допомагатимуть Україні: збирати, фіксувати, документувати та зберігати докази злочинів, скоєних Росією проти матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в Україні, в тому числі з метою оцінки збитків та отримання репарацій, оцифровувати об'єкти культурної спадщини та власності, розбудовувати інституційну спроможність для забезпечення найкращого використання фінансування, покращення управління спадщиною та здійснення реконструкції, розробляти проєкти для культурної спадщини, підтримки культурної життєздатності та культурних обмінів», - поінформувала політик.

За її словами, резолюція є важливим фундаментом для того, аби відповідальність для Росії за зазіхання на українську ідентичність настала.

«Уже розпочинаємо роботу над імплементацією! Я вдячна нашій команді, усім українським і зарубіжним фахівцям та експертам за величезну роботу над доповіддю та резолюцією. Це наш спільний успіх», - наголосила Кравчук.

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №9432 про англійську мову, що визначає її мовою міжнародного спілкування.

Законопроєкт офіційно закріплює статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Він також визначає посади, кандидати на які мусять обовʼязково знати англійську мову.

Законопроєкт також унормовує особливості застосування англійської в роботі органів державної влади й місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоровʼя тощо.

Як зазначено у пояснювальній записці законопроєкту, метою є підвищення конкурентоспроможності України, зростання її інвестиційної та туристичної привабливості, а ще створення умов для опанування англійської мови українцями.

Книжки з проєкту «Вітрина новинок-2024» до XII «Книжкового Арсеналу», що втілюється у співпраці з Читомо, передали до пошкоджених російськими окупантами бібліотек у межах програми PEN Ukraine «Незламні бібліотеки».

Після завершення фестивалю близько 200 книжок передали до бібліотек Запоріжжя, Вільнянська, Нікополя, Новомиколаївки, Тернуватого, Барвінкового, а також Нововоронцовському центру культури і дозвілля та херсонській ініціативі «Книги в укритті».

Крім того, під час літературно-волонтерських поїздок команда Українського ПЕН презентувала актуальні книжки і від партнерів: Book Aid International, Ukrainer, Видавництво Pabulum та Komubook.

«Завдяки співпраці та підтримці програми “Незламні бібліотеки”, пошкоджені та практично зруйновані бібліотеки прифронтових містечок отримали книжки українською та англійською мовами», — зазначили у дописі.

«Незламні бібліотеки» — безстрокова програма Українського ПЕН щодо підтримки українських бібліотек, які постраждали внаслідок війни росії проти України. За підтримки іноземних партнерів, українських видавництв та небайдужих українців ПЕН збирає і передає нові книжки українською й англійською мовами для бібліотек на звільнених та прифронтових територіях.

«Вітрина новинок» — це щорічний спецпроєкт Читомо, у якому представляються видання, які видавці опублікували протягом певного періоду часу до фестивалів Книжковий Арсенал або Book Forum. Його головне мета — допомогти читачам дізнатися про всі визначні новинки й визначитися з майбутніми покупками, а також підтримати українських видавців.

У зв'язку зі зменшенням кількості людей, які проживають в Україні, постає питання скорочення мережі закладів культури.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики України з європейської інтеграції Тарас Шевченко сказав на форумі «Культура під час війни. Людський капітал».

"Ми маємо різке скорочення населення, людей, які проживають в Україні. Звучали сьогодні цифри - із 40 до 30 млн. Постає непросте питання мережі закладів культури, кадрове забезпечення. Мережа має близько 30 тис. закладів культури. І зовсім непросте питання, яке потребує обговорення та консультацій, а чи потрібна оптимізація, чи потрібне скорочення? Якщо скорочується різко кількість населення, то чи має такою ж залишатися кількість закладів культури? Так, хотілося б, щоб в кожному селі була бібліотека, але, на жаль, села вимирають, сільське населення скорочується", - сказав Шевченко.

За його словами, на це питання має бути відповідь і для того, щоб розуміти, яке має бути кадрове забезпечення цих закладів культури.

На літній сесії в Страсбурзі Парламентська асамблея ухвалила резолюцію «Про боротьбу зі стиранням культурної ідентичності під час війни та миру».

У документі йдеться про те, що культурні чистки та екстремальне насильство, яке застосовує Російська Федерація, має на меті стерти історичне коріння українців, їх традиції та культуру. Все це є частиною ширшої кампанії, а саме геноциду РФ проти українського народу. Текст документа підтримали 103 делегати ПАРЄ.

«Ми чітко прописали, що всі дії РФ є частиною кампанії геноциду проти українського народу, що є грубим порушенням міжнародного права», - наголосила доповідачка з цієї теми та співавторка проєкту резолюції українська депутатка Євгенія Кравчук.

За її словами, це вперше, коли асамблея ухвалює окрему резолюцію з культурної тематики, де визнає знищення культурних цінностей не лише воєнними злочинами, а частиною геноцидарного процесу.

«Російська Федерація використовує культурні чистки як зброю війни в рамках своєї ширшої кампанії екстремального насильства. Таке культурне знищення та навмисне і систематичне руйнування або розграбування культурних цінностей є воєнними злочинами та злочинами проти людяності, а також свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну групу або принаймні її частину, в тому числі шляхом знищення української ідентичності та культури», - йдеться в тексті резолюції.

Асамблея нагадує, що право кожного народу користуватися своєю культурною спадщиною є невід’ємною частиною міжнародного права.

У рекомендаціях до резолюції вона пропонує зафіксувати збитки, завдані культурній спадщині та інфраструктурі в Україні та скласти вичерпні списки предметів і артефактів, викрадених з музеїв, та археологічних пам'яток, в тому числі в Криму з 2014 року. Компенсувати ці втрати у майбутньому можливо буде через міжнародний механізм, частиною якого є Реєстр збитків.

Асамблея пропонує Комітету міністрів включити до Плану дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та реконструкція" також цільові ініціативи в галузі освіти, викладання історії та популяризації культурної спадщини.

Польсько-американська журналістка і письменниця Енн Епплбаум стала лауреаткою цьогорічної Премії миру німецької книготоргівлі.

Журі назвало Епплбаум одним із найважливіших аналітиків автократичних систем правління, відзначивши, що вона давно попереджала, зокрема, про експансіоністську політику Путіна. Завдяки глибокому та всеосяжному аналізу комуністичних і посткомуністичних систем Радянського Союзу та Росії вона розкрила механізми авторитарного захоплення та утримання влади на основі документації та численних свідчень очевидців, зазначається в обгрунтуванні.

Лауреатку також привітав канцлер ФРН Олаф Шольц.

За свої книги «ГУЛАГ» (2003), «Залізна завіса» (2012), «Червоний голод» (2019) та «Принадність авторитаризму» (2021) Епплбаум отримала кілька нагород, зокрема Пулітцерівську премію у 2004 році. Президент України Володимир Зеленський нагородив її орденом Княгині Ольги у 2019 році.

Премія миру німецької книготоргівлі – це щорічна премія Німецької книготорговельної асоціації, нагороду присуджують з 1950 року. Премія традиційно вручається на Франкфуртському книжковому ярмарку, цього року церемонія відбудеться 20 жовтня.

Станом на червень 2024 року в Україні працює 500 книгарень. Про це свідчать дані інтерактивної мапи книжкової екосистеми України від Українського інституту книги (УІК).

«Набуття звички читання як щоденної практики є вкрай важливим завдання державної політики України, адже це впливатиме не лише на формування читацької грамотності та якість здобуття освіти, але також на розвиток критичного мислення, самореалізацію українців та розвиток людського потенціалу загалом», — йдеться на сайті.

В УІК вважають, що інтерактивна мапа книжкової екосистеми України сприяє популяризації читання й наближає книжку до українського читача.

«Інтерактивна мапа книжкової екосистеми — це зручний і корисний інструмент, який містить багато інформації про місця і події, які потрібні читацькій аудиторії», — зазначають в УІК.

Український інститут книги закликає долучатися до збору інформації та надсилати повідомлення на vira.karasjova@ubi.org.ua, якщо на мапі є непозначені книгарні.