Бібліотечному фахівцю

Книжки Марини Гримич, Андрія Любки та Катерини Бабкіної переклали арабською, македонською та грецькою мовами. Переклади стали можливими завдяки програмі Українського інституту книги Translate Ukraine.

Зокрема, у Лівані пішов у друк роман Марини Гримич «Ажнабія на червоній машині». Переклад арабською здійснив Імадеддін Раеф. Книжка виходить у видавництві Arab Scientific Publishers, Inc.

За кілька тижнів видання має з’явитися у продажу.

Водночас у Македонії у видавництві PUBLISHING HOUSE MUZA побачив світ роман Андрія Любки «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан». Переклад здійснив Ігор Станойоскі. Обкладинка – Ані Стьопіної.

На Кіпрі ж грецькою мовою вийшла збірка віршів Катерини Бабкіної. Книжку під назвою «Не проси ні про що, крім тепла» видало видавництво PBP Vintagebooks Publications.

Усі видання вийшли у межах програми Українського інституту книги для іноземних видавців Translate Ukraine. Усього цього року має бути профінансовано переклад 57 українських книжок.

Translate Ukraine – нова програма Українського інституту книги, яка частково відшкодовує витрати на видання української літератури іноземною мовою. УІК підтримує книжки, написані українською мовою та видані українськими видавцями. Це може бути художня література (проза, поезія, драматургія), нонфікшн та гуманітаристика; дитяча та підліткова література.

Інститут надає підтримку і перекладачам-початківцям, і досвідченим перекладачам, але перелік перекладених творів з української мови або фрагмент тексту, що пропонується до перекладу, підвищують шанси проєкту. Установа покриває витрати на передачу прав та на переклад. Водночас інституція не покриває видатки на друк та інші супутні витрати (редагування, коректура, дизайн, верстка).

Загальна сума, яку може відшкодувати Інститут книги – до €4 тис. за одне видання.

У Києві відкрили віртуальний музей Івана Франка

Читомо, 27/10/2020 × 13:48

У Києві презентували віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізований Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

Музей складається з п’яти залів:

зала № 1 «Іван Франко у Києві»: про перебування письменника у столиці у 1885, 1886 та 1909 роках

зала № 2 «Нащадки Франка»: про дітей та онуків Франка

зала № 3 «Тарас Франко»: про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві

зала № 4 «Іван Франко у малярських практиках сина»: про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка

зала № 5 «Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка»: про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків можна здійснити на спеціальному сайті Франкоvі у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою та російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайнплатформі також створений розділ «Архів», де виставлені цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщений картографічний ресурс «Іван Франко на мапі Європи», де відзначені меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Проєкт віртуального музею переміг у програмі УКФ «Створюємо інноваційний культурний продукт» і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

Під час реалізації проєкту також було проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва у 1885, 1886 та 1909 роках.

Помер багаторічний головний редактор журналу «Всесвіт» Олег Микитенко

УЛГ, 26/10/2020 × 13:16

26 жовтня у засвіти відійшов багаторічний головний редактор журналу «Всесвіт» Олег Іванович Микитенко. Олег Микитенко — людина, глибоко закорінена в буття українського слова. Від молодих років як редактор уболівав за долю української класичної літератури, готуючи серію української класики. З 1958 року – «всесвітянин». Понад 60 років у редакції журналу «Всесвіт» — це видається чимсь неймовірним сьогодні, коли людина віддає себе одній справі. Проте це відданість праці, яку любиш.

Дмитро Дроздовський,головний редактор журналу «Всесвіт» про Олега Івановича Микитенка : https://litgazeta.com.ua/news/pomer-bahatorichnyj-holovnyj-redaktor-zhurnalu-vsesvit-oleh-mykytenko/

Український інститут книги затвердив перелік книг для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році

УІК, 26/10/2020 × 13:11

Для закупівлі книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів експертами було визначено 833 назви книжкових видань:

514 – література для дітей та юнацтва;

160 – літературно-художня література;

159 – інша (нехудожня) література.

У 2020 році на розгляд експертних рад було надано 2975 найменувань книжкової продукції, зокрема:

1021 – на розгляд Експертної ради з оцінювання літератури для дітей та юнацтва;

1205 – на розгляд Експертної ради з оцінювання літературно-художньої літератури для дорослих;

749 – на розгляд Експертної ради з оцінювання іншої (нехудожньої) літератури для дорослих.

Відібрані книжкові видання (комплекти відповідно до читацької аудиторії бібліотек) отримають 606 відібраних бібліотек.

Цьогоріч для відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів було створено три експертні ради – Експертна рада з оцінювання літератури для дітей та юнацтва, Експертна рада з оцінювання іншої (нехудожньої) літератури для дорослих, Експертна рада з оцінювання літературно-художньої літератури для дорослих. Детальніше тут: https://book-institute.org.ua/news/uik-zatverdiv-perelik-knig-dlya-popovnennya-bibliotechnih-fondiv-u-2020-roci

Наталі Портман написала гендерні казки

Gazeta.ua, 26/10/2020 × 13:07

Американська актриса Наталі Портман випустила книгу казок. У ній написала свою версію дитячих історій “Черепаха та заєць”, “Троє поросят”, “Сільська миша і міська миша”.

“Дитячі книги займають особливе місце в нашому житті. Ми перечитуємо їх знову і знову. Вони формують цінності наших дітей. Коли я розгонула ці книги знов, то була вражена, що в них йдеться переважно про чоловіків”, – каже актриса.

Тому в своїх казках Портман додала жіночих персонажів. За її словами, так хотіла зробити історії сучасними. Також прагнула акцентувати увагу на співчутті, доброті і турботі про планету.

Головними редакторами назвала 3-річного сина Алефа та 9-річну доньку Амалію. Остання брала участь у створенні ілюстрацій.

«Пропагують державу-агресора». Держкомтелерадіо заборонило ввезення трьох дитячих книжок з Росії

пресслужба Держаного комітету з питань телерадіомовлення , 26/10/2020 × 13:04

Держаний комітет з питань телерадіомовлення заборонив ввезення до України трьох дитячих книжок з Росії.

Комітет не дозволив ввозити дитячу книгу «Транспорт» із серії «Развиваем малыша», яка презентує малюкам російський танк і комуністичну символіку. В іншій книзі для маленьких читачів — «Копилка бесценных знаний: Изобретения, факты, открытия» — глава про перші супутники Землі та освоєння космічного простору за часів СРСР «ілюструється державним прапором РФ, що вводить в оману дітей і приписує державі-агресору чужі заслуги».

Третя книга — «А почему небо голубое?» — «пропонує дітям пізнавати світ через призму реалій, міфів і символів держави-агресора». Зазначається, що окремі її сторінки присвячені розлогому опису російського державного прапора, який, за інтерпретацією авторів, символізує і благородство, і чесність, і мужність, і ще велику кількість чеснот. «Такий пропагандистський стиль книги не відповідає дійсності, де Росія захопила Крим, розв’язала війну на Донбасі та вбиває українців», — підкреслили в Держкомтелерадіо.

Відомство нагадало, що з травня 2017 року, коли почала діяти постанова уряду про обмеження ввезення книг із країни-агресора, Держкомтелерадіо заборонило 271 книгу з Росії.

Державний комітет телебачення та радіомовлення заборонив ввозити в Україну з Росії ще 13 книг, які звинуватили у пропаганді імперської ідеології та комунізму, а також у розпалюванні релігійної ворожнечі.

В Україні з 1 січня 2019 року зросли штрафи за продаж книг, які завезені з Росії без відповідних дозволів. Розмір штрафу становить 41 730 грн (10 мінімальних зарплат за перший випадок розповсюдження). Кожен наступний штраф становить 208 650 грн (50 мінімальних зарплат). Штрафи змінилися через зростання мінімальної заробітної плати (до 4 173 грн).

Стартував проєкт «Читай & Фантазуй»

Читомо, 23/10/2020 × 13:29

и є надія повернути до рук молоді книжку?

Молода команда, що назвалася «Читай & Фантазуй», відповідає ствердно. Почали грати «на чужому полі»: відкрили ФБ-сторінку та однойменний сайт з популяризації читання книжок серед молоді – та «змусили» їх активно функціонувати.

Тут уже містяться десятки експрес-оповідок про письменників, сучасних і хрестоматійних, про видавців та славетних читачів під яскравими заставками-обкладинками. У відеороликах успішні українці діляться своїми читацькими секретами супроти облудної формули «немає часу». На черзі – відеосповіді популярних у молодіжному середовищі літератів. Регулярно публікуються короткі рекомендаційні списки: поезія, проза, нонфікшн. Анонсовано літературний батл, під час якого від хіп-хоп виконавців пролунають у незвичній інтерпретації вірші українських поетів – як класиків, так і сучасників.

З майданчика «Читай & Фантазуй» регулярно стартують несподівані акції, що сягають далеко за межі інтернет-простору. На яскраві «читай-фантазійні» сліди щодалі частіше наштовхуємося на київських вулицях, у парках, або й у підземці. Ось бачимо брендований тролейбус, помальований фігурами людей із книжками, які створюють ілюзію, наче пасажири захоплено читають. На головному «студентському перехресті» – у парку імені Шевченка – з’явилася ваблива інсталяція з триметрових книг. Стильні «читацькі» футболки й аксесуари помічаємо на студентах. А віртуальним простором Telegram’у помітно ширяться дотепні літературні цитати-наліпки.

Автори проєкту сподіваються в такі різні способи привернути увагу молоді до повноцінного читання – обіцяють насолоду від самого процесу.

Проєкт «Читай & Фантазуй» профінансував Український культурний фонд – на замовлення Всеукраїнського рейтингу «Книжка року».

В Україні започаткували журнал про сучасне мистецтво

webmaster, 23/10/2020 × 13:26

Перший друкований номер журналу Your Art вийде ще в жовтні. Проєкт реалізовує онлайнмедіа про мистецтво Your Art у партнерстві з незалежним видавництвом IST Publishing.

За словами організаторів, видання покликане зафіксувати усе те важливе, що хвилювало суспільство і формувало культурний контекст у 2019 та 2020 роках. Під однією обкладинкою зібрані 24 колонки та інтерв’ю про українське мистецтво та тенденції останніх років.

Тексти будуть присвячені темам екології, епосі антропоцену, декомунізаційним процесам, феміністичному руху, квір-мистецтву та українському кіно.

До журналу увійшли раніше не опубліковані інтерв’ю з художницею Катею Лібкінд, кураторками Марією Ланько та Лізаветою Герман, мистецтвознавицею Євгенією Моляр та іншими культурними діячами та діячками.

Також до часопису увійдуть колонки мистецтвознавиці Асі Баздирєвої про тенденції 2019 року, кураторки Лесі Кульчинської про феміністичний проєкт «Печера золотої троянди» та критика Олексія Кучанського про одну з головних прем’єр 2020 року — дебютний фільм «Зарваниця» Яреми Малащука та Романа Хімея.

«Наш читач — і ми завжди на цьому наголошуємо — це не людина з художньою освітою чи бекґраундом. Ми робимо проєкт про мистецтво для всіх, і це головний меседж, який несе Your Art: це ваше мистецтво», — наголошує головна редакторка медіа Your Art Настя Калита.

Першим вийде лімітований наклад журналу у 100 примірників. Основний наклад можна буде придбати у жовтні 2020 року. Передзамовлення можна зробити за посиланням: https://supportyourart.com/store/?fbclid=IwAR1NYhPpZLxAPPg00enDypziv-y-3Y2P2oKRqyCcVsorbKJmXXrIzfgiwpk

Операція “Захід”: вийшла книжка про наймасовішу депортацію українців, яка почалася в цей день 1947 року

kurs.if.ua, 23/10/2020 × 13:19

22 жовтня 1947 року радянська влада розпочала наймасовішу депортацію українців Західної України в Сибір — операцію “Захід”.

Як повідомляє kurs.if.ua, до цієї дати франківське видавництво “Лілея-НВ” приурочило вихід документальної книжки про ті події.

“Сьогодні ми отримали з друкарні книгу “СПОМИНИ ЧОТОВОГО ОСТРОВЕРХА. Хроніка Тактичних Відтинків УПА «ЛЕМКО» і «МАКІВКА» 1944–1948.”

Спогади чотового Островерха – Олекси Конопадського, 1920 р. н., з лемківського села Глудна, записала машиністка КВ «Маківка»24 Вістун Тетяна, 14 вересня 1948 р.

Видано ці спогади в рік вшанування пам’яті депортації українців 1944-1951 зі своєї історичної батьківщини, як ілюстрацію тих подій”, – презентувало книжку видавництво.

У вільний доступ виклали оцифровану літературно-мистецьку періодику

Читомо, 21/10/2020 × 11:01

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.

Літературно-мистецькі журнали, які тепер доступні онлайн:

Образотворче мистецтво: 53 числа

Авангард: 4 числа

Арка: 9 чисел та Бібліографічний покажчик змісту

Художники України: 28 чисел

Кіно: Систематичний покажчик змісту журналу

Світло й тінь: 8 номерів

Терем: 10 номерів

Світо-вид: 17 номерів

«Навіщо сьогодні, коли ми задихаємося від контенту на будь-який смак, оцифровувати старі журнали? Хіба не простіше викинути їх на смітник? Ні. Як і будь-яка річ, журнали несуть на собі відбиток часу. І формою, і змістом – максимально повно – вони вміщують інформацію про минуле, про атмосферу, в якій зростали наші мами, бабусі, прадідусі. Тож букіністичні та антикварні видання допомагають зрозуміти нас самих. Будь-хто, в залежності від обставин, може відчути необхідність зазирнути у старий журнал. Дослідник, який шукає щось конкретне, або просто хтось захоче приготувати страву за давнім рецептом.

Переглядаючи старі видання, можна відслідковувати сам ритм часу. Сучасність, з її швидкістю, потребує, щоб це можна було зробити онлайн. Тому й необхідно сканувати журнали та оприлюднювати їх в інтернеті», – коментує координаторка проєкту з оцифрування і засновниця Бібліотеки українського мистецтва Катерина Лебедєва.

Міністр культури рекомендує прочитати книгу про Василя Стуса

УЛГ, 21/10/2020 × 10:57

Книгу “Справа Василя Стуса” Вахтанга Кіпіані рекомендує до прочитання Міністерство культури та інформполітики. Розповсюдження цієї книги без дозволу політика Віктора Медведчука заборонив столичний суд 19 жовтня.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр культури Олександр Ткаченко.

“Творець “темників” вирішив знову виступити у звичній для себе ролі цензора та на допомогу йому прийшов український суд. Якими б емоційними не були вислови автора, але тепер про роль кума Путіна у справі засудження радянською системою українського письменника знатимуть у рази більше людей”, – зазначив він, додавши, що Міністерство культури рекомендує до прочитання цю книгу.

Українська дитяча книжка увійшла до каталогу Шведської ради мистецтв 19.10.2020

Читомо, 20/10/2020 × 13:57

Книжка «Найкращі дні в році» письменниці Оксани Лущевської та ілюстраторки Тані Горюшиної увійшла до каталогу рекомендацій від Swedish Art Council (Kulturrådet). Усього до переліку потрапили близько 120 дитячих книжок.

У 2019 році Горюшина презентувала книжку у шведських школах, бібліотеках та інтернаціональній школі Стокгольму у межах програми «Дитячий тиждень книги Barnboksveckan».

Книжку для дітей ілюстраторка читала шведською (Årets bästa dagar), англійською (Best days of the year) та українською («Найкращі дні в році»).

Каталог дитячих та підліткових книжок створюють уже понад 20 років. Тут представлені книжки, що вийшли минулого року на території Швеції. Відбір здійснює рада у складі експертів з дитячої та підліткової літератури.

Детальніше тут: https://chytomo.com/ukrainska-dytiacha-knyzhka-uvijshla-do-katalohu-shvedskoi-rady-mystetstv/

Британський письменник українського походження Петро Померанцев отримав премію Гордона Бьорна за книгу “Це не пропаганда”

tsn.ua, 20/10/2020 × 13:53

Війна проти реальності триває і ми маємо знати про це – так представив свою останню книгу британський письменник Петро Померанцев. Називається вона “Це не пропаганда” і саме за неї, як повідомляє tsn.ua, Померанцев днями отримав авторитетну премію Гордона Бьорна. Письменник українського походження певен: інформаційні війни стають важливішими за фактичні.

Лауреатом головної літературної нагороди Центральної Європи став словенський письменник

Читомо, 20/10/2020 × 13:49

Лауреатом головної літературної нагороди Центральної Європи Angelus став словенський письменник Горан Войнович.

Ґоран Войнович отримав нагороду за книжку «Югославія, моя батьківщина» (Moja Jugosławia, Wydawnictwo Akademickie SEDNO), польський переклад якої виконала Джоанна Поморська. Твір розповідає про події Югославської війни та її наслідки вустами підлітка, а згодом — дорослого чоловіка.

«У часі історичних потрясінь і політичних конфліктів буває нелегко визначити, де батьківщина, а де чужа територія, хто друг, а хто ворог. Особливо складно осмислити ці речі підліткові. Надто коли батька, якого вважав захисником і героєм, оголошено воєнним злочинцем і в одну мить руйнується звичний, такий теплий і затишний світ, коли втрачаєш одразу все: друзів, сім’ю, батьківщину», – говориться в анотації до роману.

Українською мовою книжка перекладена Тетяною Омельченко й вийшла у «Видавництві Старого Лева».

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лауреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський).

Після "перемоги Медведчука" книгу про Стуса розкупили, буде новий наклад

webmaster, 20/10/2020 × 13:47

Книгу "Справа Василя Стуса", в якій як адвокат поета фігурує політик Віктор Медведчук, після рішення суду на користь останнього розкупили впродовж години.

Офіс президента прокоментував рішення суду щодо книги про Василя Стуса:

https://www.dw.com/uk/ofis-prezydenta-prokomentuvav-rishennia-sudu-shchodo-knyhy-pro-vasylia-stusa/a-55330587 На сторінці у Facebook голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського оприлюднена заява Секретаріату НСПУ «Щодо рішення Дарницького районного суду у справі книжки В.Кіпіані «Справа Василя Стуса». Читати тут: https://www.pravda.com.ua/news/2020/10/19/7270379/ .

Читомо потрапило у ТОП-10 видань, на які посилаються читачі книжок

Читомо, 16/10/2020 × 11:19

Культурно-видавничий проєкт Читомо зайняв 9-ту позицію у рейтингу медіа, на які в соцмережах посилаються читачі книжок. Такі результати в межах дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців» оприлюднив Український інститут книги.

На першому місці за кількістю цитувань – видання COMA. За період з 1 січня по 31 липня 2020 року його зацитували 10 252 рази, охоплення аудиторії склало 2 735 088 користувачів.

За ним – «Львів – місто натхнення»: 8 554 згадування (2 951 503 – охоплення). На третій сходинці – видання «Україна для українців»: про нього згадали у контексті книжок 4 740 разів з охопленням 1 542 181 користувач.

Четверте місце зайняв інтернетмагазин Yakaboo (3 325 згадувань, 1 609 110 – охоплення), п’яте – сайт «Понимаем жизнь глубже» (3 117 згадувань, 224 940 – охоплення).

Далі у списку видання ADME (3 110 цитувань, 88 598 – охоплення), «Суспільне» (3 010 цитувань, 789 362 – охоплення), «Край» (2 737 цитувань, 691 940 – охоплення), «Читомо» (2 607 цитувань, 529 081 – охоплення), ZAXID.NET (2 038 цитувань, 450 630 – охоплення).

На 11 сходинці – ALLATRA.TV (1 894 згадування, 701 484 – охоплення), «Український інтерес» (1 822 згадування, 527 250 – охоплення), УкрЛіб (1 757 згадувань, 257 783 – охоплення), «Укрінформ» (1 711 згадувань, 285 890 – охоплення), Book Forum (1 682 згадування, 307 763 – охоплення), «Шляхта не працює» (1 680 згадувань, 309 200 – охоплення).

Дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: Вплив карантину на читацьку поведінку українців» на замовлення Українського інституту книги проводила компанія «Медіатека» (Центр контент-аналізу) з 1 січня по 31 липня 2020 року за методом соціального прослуховування (Social Media Listening – SML).

В Україні вперше виходить видання, у якого 500 унікальних обкладинок

Читомо, 16/10/2020 × 11:14

Команда дизайнерів Numo Team разом з видавництвом «Родовід» створили колекційне видання «Нарбут», кожен примірник якого має унікальну обкладинку. Про це розповів дизайнер Олександр Биченко на своїй сторінці у Facebook.

Для того, щоби кожна з 500 книжок накладу отримала свою обкладинку, команда проєкту створила спеціальний алгоритм, який згенерував випадкові композиції робіт Георгія Нарбута, обираючи з візуального матеріалу, що поміщений всередині видання.

Як відомо, у травні цього року виповнилося 100 років з дня смерті Георгія Нарбута, і на відзначення цієї дати видавництво «Родовід» ініціювало міжнародний проєкт «Нарбут ХХІ», який покликаний реактуалізувати мистецьку спадщину видатного українського художника-модерніста.

Український культурний фонд за три роки підтримав проєкти на суму 1,5 мільярда

Укрінформ, 15/10/2020 × 16:26

Український культурний фонд (УКФ) за три роки підтримав 1 685 різних проєктів на суму 1,5 млрд грн.

Про це виконавча директорка УКФ Юлія Федів повідомила на пресконференції в Укрінформі.

“За три роки ми отримали запит на 7,3 млрд грн. У 2018 році — 334 млн грн, у 2019 — 2 млрд 970 млн грн, у 2020 - майже 4 млрд грн. Тобто, бачимо, що наявного бюджету значно не вистачає для спільноти. Відповідно, бюджет фонду у 2018 році становив 200 млн грн, у 2019 році — близько 700 млн грн, а у 2020 році ми надаємо фінансування у розмірі 900 млн грн. За три роки ми підтримали 1 685 проєктів на суму 1,5 млрд грн”, - сказала Федів.

Як видно, додала вона, потреба у державному фінансуванні є значною.

За даними Федів, протягом цього періоду фонд отримав 6 386 заявок від різних організацій з різних напрямків. У 2018 році йшлося про 716 заявок, у 2019 році — про 2 059, а цього року - 3 611. “Тобто, ми бачимо, що динаміка росте. Маємо надію, що у 2021 році отримаємо ще більше якісних та крутих проєктів, про які будуть говорити не лише в Україні, а й увесь світ”, - додала директорка УКФ.

Вона також відзначила, що серед заявників є представники від усіх регіонів, але найактивнішими є місто Київ, Львівська, Харківська, Одеська та Рівненська області. Не дуже активно звертаються до УКФ мешканці Сумської, Луганської та Кіровоградської областей. “Та маємо надію, що вони також у 2021 році покажуть гарну динаміку”, - додала керівниця фонду.

Федів також зазначила, що в Українському культурному фонді мають намір у наступному році відкрити низку регіональних представництв, що також може вплинути на збільшення кількості звернень до УКФ.

Федів повідомила, що УКФ має намір у лютому наступного року детально прозвітувати про те, скільки саме коштів і на які саме проєкти були направлені у 2020-му.

Уперше в Угорщині видали україномовну дитячу книгу шрифтом Брайля

Україна молода, 15/10/2020 × 10:48

Справжньою історичною подією для українців, що живуть в Угорщині, стало інклюзивне видання спільними зусиллями україномовної збірки «Казковий дивосвіт», надрукованої шрифтом Брайля.

Її днями презентували у Будапешті. Збірку створено і видано в рамках серії міжнародних проєктів «Дитяча українська казка ХХІ століття», засновницею яких є Уляна Княгинецька.

Літературно-художнє інклюзивне видання «Казковий дивосвіт» адаптоване для читачів із важкими порушеннями зору за стандартами універсального дизайну.

Виготовлене на цупкому папері методом рельєфного друку шрифтом Брайля. Книга містить кольорові ілюстрації для читачів з важким порушенням зору, що їх виконав український художник Олександр Гембік.

До нової книжки увійшли своїми творами казкарі Еліна Заржицька, Ольга Репіна, Любов Швець, Дзвінка Дячок, Леся Кічура, Інна Калина та Сашко Дерманський.

Примірники «Казкового дивосвіту» брайлівським шрифтом будуть безкоштовно передані до спеціалізованих закладів та бібліотек України задля задоволення культурно-духовних потреб людей з обмеженням зору.

Декілька примірників розмістять в Угорській національній бібліотеці імені Ференца Сечені та Державній бібліотеці іноземної літератури в місті Будапешт. Подарункові видання надішлють українським незрячим читачам Туреччини, Угорщини, Іспанії, Канади й України.

Започаткований цей книжковий проєкт відомим українським письменником Володимиром Вакуленком, який став упорядником «Казкового дивосвіту» разом з Уляною Княгинецькою.

Перша збірка п’єс Шекспіра пішла з молотка за рекордну суму

Reuters, 15/10/2020 × 10:42

Рідкісна книга 1623 року, в якій вперше були зібрані п’єси Вільяма Шекспіра, продана на аукціоні Christie‘s в Нью-Йорку за рекордні 9,97 млн дол.

Перший фоліант з 36 п’єсами Шекспіра — один з шести відомих повних примірників, що знаходяться в приватних руках. Його купив американський приватний колекціонер Стефаном Левентайлом, який також є засновником магазину рідкісних книг і фотографій XIX століття на східному узбережжі США.

Ціна збірки п’єс Шекспіра також встановила новий світовий аукціонний рекорд для будь-якого друкованого твору літератури та побила попередній максимум в розмірі 6,16 млн дол. За перший фоліант Шекспіра, який продали у 2001 році.

Збірник “Комедії, історії та трагедії” був складений друзями англійського драматурга через сім років після його смерті. Він містить 18 п’єс, які ніколи не публікувалися раніше і могли бути втрачені, в тому числі “Макбет” і “Юлій Цезар”.

These news are available in the standard RSS format for publication on your website:
http://profy.nlu.org.ua/data/newsuk.xml

[ 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 ]

Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.

Вітаємо