Бібліотечному фахівцю

В Дубаї відбувся Український літературний вечір письменника Сергія Жадана, на якому він представив свої нові книжки – поетичну збірку «Список кораблів» та п’єсу «Хлібне перемир’я».

Захід пройшов до Дня української писемності та мови.

«Сергій Жадан запалив Дубай українським духом. Цей День української писемности та мови став особливим в Еміратах завдяки українському літературному вечору Сергія Жадана та презентації двох його нових книг: збірки поезії «Список кораблів» і п’єси «Хлібне перемир’я», які навіть в умовах пандемії вдалося провести в Дубаї», – розповів Євгеній Семенов.

Координатор української громади в Абу-Дабі подякував Жадану «за незабутній атмосферний творчий вечір, за трепетне декламування своїх творів і читання віршів за проханнями слухачів, за відкритість, жарти та позитив, за цікаві розмови про все – про літературу, українську мову, філософію, музику, війну, томос, порохоботів і життя загалом, за десятки фото та автографів, за приємний післясмак і бажання повторити таку зустріч знову!» та за «знайдену можливість прилетіти до нас в Емірати».

Активіст висловив окрему вдячність всім тим українцям в Еміратах та іншим особам, завдяки яким Український літературний вечір Жадана в Дубаї відбувся. Семенов розповів, що організувати та провести такий захід вдалося за тиждень «завдяки спільній єдності». Він додав, що кількість місць була обмежена через протипандемічні заходи в Дубаї і пообіцяв, що у столиці ОАЕ місті Абу-Дабі зустріч буде наступного разу, окільки там наразі публічні події взагалі ще заборонені.

Семенов також подякував усім, хто відвідав Український літературний вечір Сергія Жадана, «за те, що розумієте, цінуєте і підтримуєте справжнє українське!».

Відео з заходу можна переглянути ТУТ: https://www.facebook.com/yevheniy.semenov/posts/3875204115865132

10 листопада під час пленарного засідання Керівного комітету Ради Європи з питань культури, спадщини та ландшафту (CDCPP), у якому бере участь делегація МКІП на чолі з заступником Міністра з питань європейської інтеграції Світланою Фоменко, було оприлюднено Маніфест про свободу самовираження у мистецтві та культурі у цифрову епоху.

МКІП підтримує Маніфест та закликає кожного дотримуватися прав людини, зокрема і на вільне мистецьке самовираження.

Переклад Маніфесту українською мовою тут: https://mkip.gov.ua/files/pdf/%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%86%D0%A4%D0%95%D0%A1%D0%A2_ua.pdf

З’явився текст XX Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2020. Текст опублікований на сайті UA: Українське радіо.

Нагадаємо, що автором тексту став письменник та видавець Іван Малкович.

Станом на 00:00 11 листопада «Українське радіо» завершило прийом електронних листів із текстом Радіодиктанту національної єдності-2020 «Виклики книжкової ери».

За інформацією Суспільного, на перевірку надійшло 13 тис. 834 електронни листи. Паперові листи «Українське радіо» прийматиме ще 2 тижні. Тексти перевірятимуть від одного до двох місяців. До Нового року мають оголосити переможців, які отримають символічні подарунки.

ХХ Радіодиктант національної єдності відбувся 9 листопада, у День української писемності та мови в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Серед офіційних представників влади на диктанті були: прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, уповноважений із захисту мови Тарас Кремінь, 3-й секретар посольства Японії в Україні Сатору Хомма та ін.

До написання радіодиктанту також долучилися відомі актори й музиканти: Ахтем Сеїтаблаєв, Анжеліка Рудницька, Наталя Сумська та ін.

Диктант тривав 23 хвилини. Посольства, культурні інституції, бібліотеки та навчальні заклади організовували події у Facebook і писали диктант у повному складі. Традиційно роботи також приймають шрифтом Брайля. А Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В. Г. Короленка, у якому навчаються діти з порушеннями зору, долучався до онлайнвоої Zoomтрансляції.

За хештегом #РадіоДиктант2020 українці у всьому світі розповідають у соцмережах, як вони писали диктант. Серед них — дипломати з Південної Африки, Казахстану, Македонії, полярники зі станції «Академік Вернадський», українці Мексики, Китаю, Нідерландів та ін.

Археологам з США в рамках проведеної роботи вдалося знайти докази історичної точності Біблії.

Професор Том Мейер звернув увагу, що сюжети Біблії, що стосуються іудейського царя Єзекії, досить точні. Це актуально, в тому числі, щодо планів правителя по зміцненню власної влади в Єрусалимі.

Проводячи розкопки в Офелія, вчені натрапили на печатку, пов’язану з монархом. Артефакт має круглу форму і був створений в VIII столітті до н.е. На поверхні знахідки виявилося вибито ім’я персонажа з Біблії. Зазвичай подібні печатки зустрічалися тільки на чорному ринку, але справжність артефакту не викликає сумнівів.

Використовувати виріб могли для державних справ, указів і т.д. Носили їх найчастіше на шиї або кріпили до браслету на зап’ясті. На печатці присутнє не тільки ім’я Єзекії, але також королівський орнамент.

Pro Bono Club Ukraine та Український культурний фонд запускають “Місяць підтримки культури”. В листопаді разом із партнерами з бізнесу будемо проводити безкоштовні консультації та вебінари для проєктів у сфері культури, що планують подаватися на конкурсні програми УКФ.

Протягом місяця потенційні заявники УКФ можуть отримати індивідуальну консультацію для покращення свого проєкту у сфері культури. Наші партнери готові проконсультувати з питань залучення співфінансування, діджиталізації, комунікації, авторського права та юридичних питань. Для того, щоб отримати консультацію, подавайте заявку на сайті за посиланням.

Також протягом листопада ми проведемо 3 освітні вебінари з акцентом на сферу культури:

Особливості онлайн-проєктів у сфері культури, вебінар від Анастасії Слєпцової, співзасновниці Digitizing.Space, 16-го листопада о 15:00

Комунікаційна стратегія для культурних проєктів, вебінар від Надії Рокитянської, арт-директорки комунікаційної групи PlusOne, 17-го листопада о 15:00

Зареєструватись на вебінари можна за посиланням: https://probono.org.ua/culturemonth#!/tab/245616959-3

До Місяця підтримки культури вже долучились юридичні фірми Glagos та Авеллум Партнерс, Центр розвитку стартапів 1991 Маріуполь, маркетингова агенція 2Birds, SocialBoost, комунікаційна агенція PlusOne, Reply.io, Digitizing.Space, а також незалежні фахівці у сфері комунікацій.

Всі активності марафону проводяться безкоштовно в межах культури pro bono (інтелектуальне волонтерство, безоплатна професійна і експертна професійна допомога для суспільного блага).

Довідково:

Pro Bono Club Ukraine (PBCU) - це платформа змістовних партнерств бізнесу з громадським сектором. Ми поєднуємо експертність бізнесу з потребами громадського сектору задля якісних соціальних змін. Розвиваємо культуру pro bono в Україні.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

В Україні запроваджують карантин вихідного дня, який діятиме з суботи, 14 листопада, і до 30 листопада. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль називає такий крок "оптимальним форматом додаткових обмежень".

За словами голови уряду, такий крок є "оптимальним форматом додаткових обмежень". Адже, за його словами, повного локдауну економіка країни не витримає.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов також відзначив, що уряд намагався знайти баланс. "Ми не здатні витримати повний локдаун, тому ми знаходимо варіанти, баланс... Пропонуємо відмовитися від адаптивного карантину і перейти на загальнодержавний карантин з обмеженнями, які діяли в попередньому варіанті карантину на територіях з "помаранчевим рівнем", - сказав він.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 06 листопада 2020 року № 2271 затверджено перелік книг, які будуть придбані для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. До фінального списку потрапило 833 назви книжкових видань. Відібрані бібліотеки отримають 383748 видань.

Перелік найменувань видань можна переглянути за посиланням: shorturl.at/drF69

Нагадаємо, що у жовтні працювали три експертні ради з відбору книжкової продукції, що складалися із 57 експертів.

Видання відбирали:

Експертна рада з оцінювання літератури для дітей та юнацтва

Експертна рада з оцінювання літературно-художніх видань для дорослих

Експертна рада з оцінювання іншої (нехудожньої) літератури для дорослих

Кожна із експертних рад оцінила запропоновані видання та підготувала перелік рекомендованої для закупівель літератури, який потрапив на погодження Міністерству культури та інформаційної політики України.

Наступним етапом програми стане закупівля книг та їх відправлення бібліотекам.

Міністерство культури та інформаційної політики України оголоcило конкурси на здобуття премій імені Шолом-Алейхема, Олеся Гончара та Миколи Гоголя.

«Премія імені Шолом-Алейхема присуджується щорічно у березні до дня народження Шолом-Алейхема на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі літературно-мистецькі твори, що популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі”, – ідеться в повідомленні пресслужби МКІП.

Як зазначається, премія імені Олеся Гончара присуджується щорічно до дня народження Олеся Гончара – 3 квітня за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.

Премія імені М.В. Гоголя присуджується щорічно до дня народження Миколи Гоголя – 1 квітня – прозаїкам, драматургам та сценаристам, що наслідують традиції творчості Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

“На здобуття премій висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше, ніж за місяць до їх висунення, на здобуття премій Шолом-Алейхема і М.В. Гоголя, та протягом останніх п’яти років, але не пізніше, ніж за пів року до їх висунення, на здобуття премії Олеся Гончара”, – інформують у МКІП.

Грошова винагорода до кожної з премій виплачується у розмірі 20 тис. гривень.

Детальна інформація щодо умов конкурсу – за посиланням:https://mkip.gov.ua/content/novini-3.html

Команда Представництва Європейського Союзу і Посол ЄС привітали українців з Днем української писемності та мови.

Текст привітання розміщений на сторінці European Union in Ukraine у Facebook:

«Сьогодні — День української писемності та мови.

Команда Представництва Європейського Союзу і Посол ЄС Матті Маасікас вітає всіх українців із цим святом!

Ми вивчаємо українську мову, використовуємо її в повсякденній роботі, вона захоплює нас своєю красою і вражає багатогранністю.

Відео тут: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/videos/717243289142320/

Український поет, письменник, лауреат Шевченківської премії та очільник популярного видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович розповів про вплив пандемії на книжковий бізнес.

В інтерв’ю «Главкому» письменник поділився, статистикою продажу книжок під час карантину.

«Хоч як це й дивно, але цьогорічні продажі не гірші, ніж торік. Люди й справді почали трохи більше читати на карантині. У нас з’явилися чудові новинки, та й десятки наших лонґселерів уперто продовжують свою чарівну експансію нових читацьких сердець. Побачимо, що покаже 31 грудня…», – зазначив Малкович. Детальніше тут: https://glavcom.ua/country/culture/ivan-malkovich-rozkazav-yak-vplinuli-karantin-i-pandemiya-na-knizhkoviy-biznes-v-ukrajini-716426.html

Верховна Рада ухвалила постанову “Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди” (№4084).

Постанову підтримали 280 народних депутатів.

Документом пропонується урочисто відзначити на державному рівні 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Як зазначається у пояснювальній записці, пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів та відповідним міністерствам провести організаційні роботи з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 300-річчя від дня народження Сковороди та передбачити необхідні видатки при опрацюванні проєктів Держбюджету на 2021 та 2022 роки для фінансування таких заходів.

Держкомітету телебачення і радіомовлення України пропонується організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчості Григорія Сковороди, та забезпечити висвітлення через засоби масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 300-річчя від дня його народження.

«Укрпошті» запропоновано видати серію поштових марок, присвячених 300-річчю від дня народження Сковороди.

Окрім того, пропонується рекомендувати Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди.

Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування запропоновано розробити план заходів із відзначення цієї дати.

Реалізація постанови потребує виділення коштів в обсязі, який буде запропоновано організаційним комітетом і передбачено у державному та місцевих бюджетах на 2021- 2022 роки.

Канадський медіахолдинг Postmedia припинив випуск 15 друкованих газет через викликаний пандемією COVID-19 економічний спад.

“У листі до співробітників президент Postmedia Ендрю Маклауд заявив, що компанія зазнала суттєвого падіння доходів від реклами внаслідок пандемії COVID-19. Через це 15 місцевих газет у Манітобі та Онтаріо будуть закриті, оскільки їхню роботу більше неможливо підтримувати фінансово”, – йдеться в публікації.

Як зазначається, Маклауд також заявив, що компанія спробує знайти способи збереження своєї цифрової присутності у населених пунктах, де були закриті друковані газети. Утім, за його словами, паперові ЗМІ є “пережитком минулого”.

“Людям треба зрозуміти, що ця галузь уже тривалий час стикається із серйозними загрозами”, – зазначив видавець.

Як уточнюється, лише дві з 15 закритих газет були платними, решта поширювалися безкоштовно.

У Фастові, незважаючи на лютування коронавірусу та з дотриманням усіх правил безпеки, відбулося вручення Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка. Премія присуджена відомому прозаїку та літературному критику Михайлу Карасьову за новелу «Точка сходження». Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/vidbulas-tseremoniia-vruchennia-literaturnoi-premii-imeni-vasylia-portiaka-2020-roku/

Іван Малкович стане автором тексту для ювілейного ХХ Радіодиктанту національної єдності. Його традиційно проведе UA: Українське радіо у День української мови та писемності.

Іван Малкович стверджує, що намагався скласти текст таким чином, щоб він «не був повчальним і сприймався легко». Радіодиктант буде присвячений темі читання, а сам текст традиційно міститиме до 200 слів.

«Створення диктанту — це новий виклик для мене. Щодо його диктанту, то він частково стосується складних проблем, які іноді нас лякають. Але при розважливішому погляді можна зрозуміти, що все не так однозначно загрозливо, як іноді нам здається», — розповів Малкович у коментарі для Читомо. Також письменник додав, що всім українцям варто написати Радіодиктант національної єдності, адже це «філологічна математика, завдяки якій можна перевірити свою «філологічну притомність».

«Мені здається, що в наш час, коли молодь менше говорить телефоном, а більше спілкується шляхом писаних есемесів, диктант писати не так і страшно. Просто треба 20 хвилин зосередитися на граматиці й уважно слухати інтонацію диктора», — зазначає автор цьогорічного диктанту.

Трансляція радіодиктанту відбудеться 9 листопада о 9:00 на:

радіо – UA: Українське радіо, UA: Радіо Культура;

телебаченню – UA: Перший, UA: Культура, регіональне суспільне телебачення;

в інтернеті – YouTube-канал «Українського радіо», Facebook

«Українського радіо», регіональні соціальні мережі.

Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика розпочинається 9 листопада, в День української писемності і мови.

Організатори конкурсу – Ліга українських меценатів та Міністерство освіти і науки України – прийняли рішення : 21-й конкурс офіційно відкрити о 14 годині в столичному військовому ліцеї імені Івана Богуна. Врочисте дійство відбуватиметься в ліцеї імені Івана Богуна, де є відповідні локації для того, щоб уникнути великого скупчення людей у закритому приміщенні.

У відкритті конкурсу візьмуть участь представники Міносвіти, Ліги українських меценатів, керівництво ВУТ «Просвіта» та представники патріотичної громадськості столиці.

Отже, до зустрічі 9 листопада о 14-й на відкритті двадцять першого патріотичного мовного марафону!

30 жовтня, у День політв’язня в СРСР, Український інститут національної пам’яті та “Історична правда” презентували спільний проєкт – документальний цикл про українських дисидентів-політв’язнів: Ірину Стасів-Калинець, Миколу Руденка та Святослава Караванського.

Документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів. Усі вони найближчим часом будуть доступні для вільного перегляду на офіційному ютуб-каналі Інституту та офіційній сторінці у фейсбуці. Також заохочуємо освітні та культурні установи використовувати ці фільми з просвітницькою метою. Завантажити їх для показу можна за посиланням:

https://mega.nz/folder/k05WkDyB#DBrN8NRX595ugWp1m-evYA

В офісі Асоціації солідарності “Українська Аланія” відбулася презентація повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” турецькою мовою.

На зустрічі була присутня доктор філологічних наук, доцент, завідувача кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Ірина Покровська, яка і переклала книгу.

“В теплій дружній атмосфері пані Ірина розповіла про історію створення турецькомовного примірника «Кайдашевої сім’ї» – від виникнення ідеї до реалізації. Ця титанічна праця була абсолютно волонтерською роботою пані Ірини, за що ми надзвичайно вдячні їй”, – йдеться у дописі.

Зазначається, що у перекладі на турецьку мову вдалося передати колорит та гумор. Навіть вдалося зберегти розділ, присвячений походу Мелашки на прощу до Києва, перекладений у повному об’ємі, адже у радянському виданні він був урізаний «цензурою».

Ірина Покровська бере активну участь у розвитку співпраці турецьких та українських університетів. Крім того гостя поділилася майбутніми планами, серез яких створення повноцінного україно-турецького словника.

У межах програми Українського інституту книги Translate Ukraine іноземними мовами вийшли ще п’ять українських книжок.

Переклади видали у Бельгії, Німеччині, Латвії, Чехії та Сербії. Серед них:

Олександр Бойченко. 50 відсотків рації (Kulturni centar Novog Sada, Сербія)

Тамара Горіха Зерня. Доця (Dienas Grāmata, SIA (Ltd.), Латвія)

Євгенія Кононенко. Останнє бажання (Volvox Globator, Чехія)

Василь Махно. Дім у Бейтінґ Голлов (Leipziger Literaturverlag, Німеччина)

Оксана Була. Зубр шукає гніздо та Ведмідь не хоче спати (Alice Editions, Бельгія)

Всього цього року у межах програми має бути профінансовано переклад 57 українських книжок.

Translate Ukraine – нова програма Українського інституту книги, яка частково відшкодовує витрати на видання української літератури іноземною мовою. УІК підтримує книжки, написані українською мовою та видані українськими видавцями. Це може бути художня література (проза, поезія, драматургія), нонфікшн та гуманітаристика; дитяча та підліткова література.

Інститут надає підтримку і перекладачам-початківцям, і досвідченим перекладачам, але перелік перекладених творів з української мови або фрагмент тексту, що пропонується до перекладу, підвищують шанси проєкту. Установа покриває витрати на передачу прав та на переклад. Водночас інституція не покриває видатки на друк та інші супутні витрати (редагування, коректура, дизайн, верстка).

Загальна сума, яку може відшкодувати Інститут книги – до €4 тис. за одне видання.

27 жовтня, у Львові відкрили мурал «Петро Франко. Повернення (з) легенди». Його нанесли на зовнішню підпірну стіну біля Дому Франка.

На муралі зображений портрет сина Івана Франка — Петра, учасника національно-визвольних змагань, сотника УГА, якого вбив НКВС. Він же був першим директором львівського музею, присвяченому пам’яті батька. Також на муралі намальована мама Петра Ольга Франко. Зображення виконав львівський художник Святослав Владика та творча група «Sacred Universe».

«Проект присвячений інженерові-хіміку, науковцеві, педагогу, письменнику, винахіднику, депутату, авіатору, воїну, але, на жаль, досі мало відомій постаті», — розповів директор Дому Франка Богдан Тихолоз під час відкриття муралу.

Нагадаємо, цього року виповнилося 130 років від дня народження Петра Франка. Нещодавно у Нагуєвичах відкрили перший в Україні пам’ятник, присвячений цьому видатному українцю. Також у Домі Франка готують шеститомне зібрання творів Петра Франка. Два з них уже готують до друку.

Газета Salt Lake Tribune в американському штаті Юта вирішила припинити видавати щоденні друковані випуски. Вона працювала в такому режимі близько 150 років. Тепер газета переходить у формат тижневика.

У 2016 році газету купив Пол Гантсман, син покійного мільярдера-індустріаліста Джона Гантсмана-старшого і брат колишнього посла США в Росії Джона Гантсмана-молодшого.

Бізнесмен вказував на економічні потрясіння, викликані пандемією COVID-19.

«Це історичний момент для індустрії, але він відображає реальність сьогоднішнього вживання новинної інформації», – сказав Гантсман.

Близько 160 співробітників Salt Lake Tribune втратять свою роботу. Водночас редакційний колектив з близько 65 людей не зазнає скорочень. Репортери та редактори продовжать повідомляти про термінові новини онлайн.

Минулого року Пол Гантсман перетворив газету на некомерційну організацію в надії забезпечити її довгострокову життєздатність на тлі зменшення доходів газет по всій країні.

Salt Lake Tribune була заснована в 1871 році. Кількість людей, які її виписували, досягала 200 тисяч. Ця цифра поступово знизилася до 36 тисяч.