Бібліотечному фахівцю

Комітет з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва на своєму засіданні, що відбулося 29 грудня в Держкомтелерадіо, визначив переможців за 2020 рік.

Відповідні документи будуть направлені Міністерству культури та інформаційної політики України для внесення до Уряду проекту постанови про присудження премії. Засідання комітету відбулося в приміщенні Держкомтелерадіо, частина членів комітету мала можливість приєднатися до обговорення в режимі онлайн на платформі Zoom. Вів засідання Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» із 30 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобула письменниця Дара Корній (Мирослава Замойська) та її книги «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи», «Чарівні істоти українського міфу Домашні духи», «Чарівні істоти українського міфу Духи-шкідники» (ТОВ «Видавництво «Віват»). Ці книги – своєрідна енциклопедія праукраїнської міфології. У доступній для школярів формі в ній розповідається про наших давніх предків, які поклонялися богам, вшановували дерева і трави, джерела та ріки, персоніфікували вітри, буревії, дощі, снігопади, пори року й інші атмосферні та природні явища.

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» переможцем стала Катерина Рейда за художнє оформлення книги «Байки Езопа» у переказі Олександра Виженка (ТОВ «Час майстрів»). Всього за премію в цій номінації змагалося 6 робіт.

У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогу здобула вистава «Снігова королева» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (режисер-постановник Давид Петросян, сценограф Петро Богомазов, композитор Олександр Кохановський). Як зазначив член комітету з присудження премії Олексій Безгін, раніше у цій номінації висувалося дуже мало робіт, тому траплялися роки, коли приймалося рішення не присуджувати у цій номінації премію. Цього року ситуація кардинально змінилася, було висунуто 14 театральних вистав. Майже всі з них заслуговують на відзнаку, тому обирати членам комітету довелося кращу роботу серед кращих. У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» більшістю голосів комітет проголосував за присудження премії ігровому фільму «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (автор сценарію – Олександр Власюк, більш відомий за творчим псевдонімом Сашко Лірник). За премію у цій номінації цього року змагалося вісім ігрових, анімаційних та один науково-популярний фільми. Нагадаємо, Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році. Вона присуджується щороку у чотирьох номінаціях до дня народження Лесі Українки за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Організаційне забезпечення роботи Комітету з присудження Премії імені Лесі Українки здійснює Держкомтелерадіо.

У виданнях Національної спілки письмеників України не публікуватимуться письменники тих країн, які голосуванням в ООН та в інших міжнародних організаціях виступають проти територіальної цілісності України.

Як інформує УМ, рішення припинити публікації ухвалено на засіданні Секретаріату Національної спілки письменників України.

Наводиться перелік цих країн: Російська Федерація, Білорусь, Венесуела, Вірменія, Зімбабве, Іран, Камбоджа, Киргизстан, Китай, КНДР, Куба, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Сербія, Сирія, Судан.

Виняток можуть становити публікації творів померлих класиків, а також тих сучасних письменників цих країн, які публічно підтримують територіальну цілісність України і засуджують агресію Російської Федерації.

Ухвалено ознайомити з цією ухвалою Міністерство культури та інформаційної політики, Держкомтелерадіо, Український інститут книги, Український інститут при МЗС України, Українську асоціацію книговидавців та книгорозповсюджувачів.

Також вирішено припинити практику проведення спільних акцій (творчі вечори, «круглі столи», конференції тощо) з дипломатичними представництвами країн, зазначених у додатку, і не допускати участі членів НСПУ у будь-яких літературно-мистецьких заходах, ініційованих представниками країн, які підтримують російську агресію проти України.

Як повідомляє wikiukraine.wordpress.com, у 2020 в українській Вікіпедії досягнуто 855,1 млн переглядів сторінок. Це на 21% перевершує показник 2019 року, який становив 707,5 млн переглядів.

Абсолютне річне зростання становить 148 млн. переглядів!

На Вінниччині назвали переможців Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського за 2020 рік, яку вручають за кращі гумористичні та сатиричні твори.

«Журі Всеукраїнської літературної премії імені Степана Руданського визначило лауреатів премії у 2020 році. Ними стали Микола Юрчишин, фейлетоніст журналу «Перець. Весела республіка», працівник всеукраїнської газети «Сільські вісті», за збірку гумористичних та сатиричних творів «Нічний приблуда»; Олена Вітенко, член Національної спілки письменників України, за книги гумору й сатири «У своїй Європі» і «Всяко жнеться»; Сергій Коваль, член Київської організації Національної спілки письменників України, за книгу «ПереВибране», – йдеться у повідомленні.

Традиційно вручення премії переможцям відбудеться на батьківщині Руданського в Калинівці після завершення локдауну.

Цьогоріч заявки на здобуття премії подали п’ять номінантів.

Як повідомлялося, премія заснована 1994 року, статусу всеукраїнської набула у 2006 році. Премія служить продовженню національних традицій сатири і гумору, заохоченню літераторів до написання високохудожніх творів цих жанрів, наукових та критичних праць про життєвий і творчий шлях класика вітчизняної літератури ХІХ століття Руданського.

Міжнародний Арт-центр «KLAS’S ARTS CENTER SAN FRANCISCO» (США, голова журі – Алекс Клас) оголосив наразі лауреатів Міжнародної літературної премії імені Марка Твена за 2021 рік. У міжнародному журі цієї почесної нагороди – голова Міжнародного Арт-центру FBG «Pegasus Brücke» Joachim Schmija (Франкфурт, Відень, Прага) та його колега Maria Schulwitz із Німеччини.

Всесвітньо відомий американський прозаїк, а також гуморист, сатирик, публіцист і видавець Марк Твен (його справжнє ім’я – Семюель Ленгхорн Клеменс) народився в 1835 р. у Флориді. Найпопулярніші твори – «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна». Вільям Фолкнер писав, що він був «першим по-справжньому американським письменником, і всі ми з тих пір – його наступники». А Ернест Хемінгуей наголошував, що «вся сучасна американська література вийшла з однієї книги Марка Твена, яка називається «Пригоди Гекльберрі Фінна».

Отже, цьогорічними лауреатами почесної відзнаки стали:

1. Письменник, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Слапчук (Україна, м. Луцьк) – за великий внесок у світову літературу;

2. Письменник, перекладач Олег Гончаренко (Україна, Мелітополь Запорізької обл.) – за визначну творчу та перекладацьку діяльність;

3. Поет, автор понад ста книг, засновник та керівник Центру мистецтв, головний редактор літературної організації «Magic Lonthon» Резауддін Сталін (Бангладеш) – за визначну творчу та міжнародну діяльність;

4. Телеведуча, декламатор віршів, перекладач Мадхубан Чакрабарті (Індія) – за значну творчу діяльність, популяризацію сучасної поезії;

5. Письменниці Галина Соколова (Україна, м. Одеса), Елла Мазько (США, м. Сіетл) – за повісті «Страшна ніч, або Візит зеленої феї» та «У попа була собака»;

6. Поет, прозаїк, журналіст Олександр-Ошер Штейнберг (Ізраїль, м. Ашкелон) – за значну творчу, громадську та міжнародну діяльність, активну популяризацію сучасної літератури;

7. Поет Євген Букраба (Іспанія, м. Марбелья) – за значну творчу діяльність.

Міністерство культури та інформаційної політики припинило формувати списки сайтів, доступ до яких в Україні пропонується заборонити.

«Визначення і публікацію переліку сайтів, які містять інформацію, що має ознаки забороненої до поширення нормами українського законодавства, здійснювало Міністерство інформаційної політики України, яке на сьогодні перебуває в стані призупинення юридичної особи в результаті його ліквідації», — йдеться у відповіді відомства інформаційному агентству. Через це у міністерстві зазначили, що зараз не здійснюють формування списків.

ВГО Українська бібліотечна асоціація

Відкритий лист районним, міським, селищним та сільським радам

м. Київ, 28 грудня 2020 р.

Щодо реорганізації мережі публічних бібліотек

До Всеукраїнської громадської організації Українська бібліотечна асоціація надходять численні звернення від працівників комунальних закладів культури щодо невизначеності чи порушень при зміні підпорядкування та реорганізації мережі бібліотек у ході реалізації Закону України № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», що набрав чинності з 06.12.2020 р., та Постанови Верховної ради України від 17 липня 2020 р. №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів».

Оскільки реорганізація комунальних закладів культури перебуває у компетенції відповідних органів місцевого самоврядування, звертаємо вашу увагу на те, що реалізація постанови Верховної ради України від 17 липня 2020 р. №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» не передбачає ліквідацію чи реорганізацію комунальних закладів, у тому числі філій централізованих бібліотечних систем та Центральних районних бібліотек. А у відповідності до Закону України № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» органи місцевого самоврядування сформованих територіальних громад зобов'язані прийняти усі бібліотеки, що перебували у комунальній власності розформованих територіальних громад. У свою чергу, правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01 липня 2021 року, зобов’язаний передати до комунальної власності територіальних громад окремі об’єкти спільної власності територіальних громад (у т. ч. Районні бібліотеки), які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

У деяких районних радах ліквідованих районів були прийняті рішення про закриття бібліотечних закладів районного рівня та звільнення працівників, що не відповідає чинному законодавству.

З набуттям чинності Закону України № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» правонаступник районної ради району, ліквідованого постановою Верховної Ради України №807-ІХ, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад. Органи місцевого самоврядування територіальної громади приймають вищезгадані заклади до своєї власності та забезпечують організацію мережі публічних бібліотек громади. Рекомендації щодо організації даної мережі викладені на сайтах Міністерства культури та інформаційної політики України та Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Ознайомитись з ними також можна у довіднику «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», надісланому до ряду утворених ОТГ у 2019 році, або в електронній бібліотеці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Культура України» за посиланням http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11267

При організації мережі публічних бібліотек громади слід дотримуватись Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 р. № 72. Нагадуємо, що виключення закладу із базової мережі закладів культури, а також ліквідація чи реорганізація бібліотек у відповідності до Закону України «Про культуру» та Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» потребують погодження з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Як професійна громадська організація, діяльність якої спрямована на розвиток бібліотечної справи в Україні, звертаємо вашу увагу, що ліквідація, реорганізація бібліотечних закладів має відбуватись в рамках чинного законодавства з дотриманням прав їх працівників. Відповідно до ст.36 Кодексу законів про працю України «зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників».

Також звертаємо увагу на необхідність збереження кваліфікованих бібліотечних кадрів Центральних районних бібліотеках, які не лише забезпечували успішну роботу свого закладу, але й надавали всебічну методичну допомогу бібліотекам району.

З повагою

Президентка

ВГО Українська бібліотечна асоціація

Оксана БРУЙ

👉 Згідно з постановою Кабміну від 23.12.2020 р. № 1326 /Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-punktu-151-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-22-lipnya-2020-r-641-i231220-1326 дозволено здійснювати попередню оплату:

✅ вітчизняних періодичних друкованих видань і послуг з їх доставки за передплатою;

Органи Казначейства прийматимуть документи для проведення платежів до 19:30 години, 30.12.2020.

Шановні колеги!

У разі, якщо Ви не змогли передплатити журнал «Бібліотечна планета» на 2021 рік у зв’язку прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 02.12.2020 № 1198, пропонуємо скористатися можливістю передплатити часопис безпосередньо в редакції.

Деталі у пості від Грудень 21, 2020 р. на блозі "ПБ ОТГ" :

https://oth.nlu.org.ua/?p=4516

Збірку вибраних поезій Сергія Жадана «Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо» (What We Live For, What We Die For) відзначили премією Американської Асоціації новочасних мов. Про це повідомляє PEN Ukraine.

Тексти англійською переклали Вірляна Ткач та Ванда Фіппс. Збірка вийшла друком у США 2019 року, у видавництві Yale University Press.

З повним списком переможців премії американської асоціації можна ознайомитися за посиланням: https://www.mla.org/content/download/137046/2584445/MLA-2020-Publication-Prizewinners-15-December.pdf

Арт-центр «Букісан» (Іспанія, Мадрид) та Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США, голова міжнародного журі – Алекс Клас) щойно оголосили лауреатів Міжнародної літературно-мистецької медалі Мігеля де Сервантеса за 2021 рік. Організатори та члени журі нині представляють три країни: Іспанію, США та Німеччину.

Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) – іспанський письменник, класик світової літератури, автор знаменитого «Дон Кіхота», який вважають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу.

Приємно, що серед нагороджених, знаних письменників із різних країн, є й наш співвітчизник. Адже цьогорічним лауреатом почесної відзнаки за визначну літературну діяльність – за поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України – став відомий український письменник Ярослав Савчин.

Нагадаємо, що раніше цю почесну відзнаку отримали українці Тетяна і Сергій Дзюби – за свою книжку віршів «Голоси двох поетів», яка успішно вийшла іспанською та українською мовами (в перекладі Галини Шитікової де Ескобар) водночас в Іспанії та Болівії. А торік лауреатами Міжнародної літературно-мистецької медалі Мігеля де Сервантеса стали відомі українські письменники Василь Слапчук і Олег Гончаренко.

Як повідомляє ms.detector.media, переможці визначені у 10 номінаціях: «Людина року в українському YouTube», «Український YouYube канал року», «Відкриття року в українському YouTube», «YouTube-інтерв’юер/ка року», «Музичний кліп року», «YouTube-андон року в Україні», «Українське YouTube-розчарування року», «Розумний YouTube року», «YouTube-срач року», «Найкраще відео українського YouTube ever».

Перша українська YouTube-премія «Паляниця Awards», заснована редакцією «Телебачення Торонто», 20 грудня оголосила переможців.

У номінації «Відкриття року в українському YouTube» переміг канал імені Т.Г. Шевченка братів Капранових.

Лауреатом премії в номінації «Український музичний кліп року» став реп-гурт Kalush з відео на пісню «Зорі».

Звання «YouTube-андон року» отримав проросійський блогер і політик Анатолій Шарій.

«Найкращим інтерв’юером року» назвали Діму Малєєва.

У номінації «Розумний український YouTube року» переміг канал «Клятий раціоналіст».

«Українським YouTube-розчаруванням року» став президент Володимир Зеленський.

«Українським YouTube-канал року» став канал Ukraїner. Проєкт розповідає про життя українців та громад по всій території країни. Його відео «Україна з неба» перемогло в номінації «Найкраще відео українського YouTube ever».

Активіст Сергій Стерненко названий «Людиною року в українському YouTube».

«YouTube-срач року» – Тренди українського YouTube VS Твої смаки.

Нагадаємо, 6 грудня ведучий програми «#@)₴?$0 з Майклом Щуром», яку виробляє ГО «Телебачення Торонто», журналіст Роман Вінтонів (псевдо Майкл Щур) заявив про заснування першої внутрішньоукраїнської YouTube-премії Паляниця Awards 2020.

Повний перелік номінантів першої премії – тут:https://ms.detector.media/trendi/post/26182/2020-12-14-telebachennya-toronto-ogolosylo-nominantiv-pershoi-ukrainskoi-youtube-premii-palyanytsya-awards-2020/

Цьогорічну Премію імені Юрія Шевельова отримав український філософ та есеїст Тарас Лютий за книжку “Культура принад і спротиву”. Ім’я переможця традиційно оголосили під час урочистої церемонії 17 грудня – в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова.

Тарас Лютий – доктор філософських наук, письменник, колумніст та музикант. Професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА. Старший науковий працівник відділу філософської антропології Інституту філософії імені Григорія Сковороди. Автор наукових монографій “Нігілізм: анатомія Ніщо” (2002), “Ідеологія: матриця ілюзій, дискурсів і влади” (2016), поетичної збірки “Елегії” (2010), збірки поезій та оповідань “Паладини луни” (2019), збірки малої прози “Вулики сновидінь” (2007), а також збірок есеїв “Корабель шаленців” (2017) та “Культура принад і спротиву” (2020). Цього року в рамках Премії імені Юрія Шевельова також було вручено дві спеціальні відзнаки. Письменниця Оксана Забужко з книгою вибраної есеїстики “Планета Полин” (“Комора”) отримала Спеціальну відзнаку Капітули за внесок у розвиток української есеїстики та промоцію спадщини Юрія Шевельова.

Також під час церемонії вперше було вручено Спеціальну відзнаку UA: Радіо Культура, володарем якої став письменник Василь Махно. Його збірка есеїв “Уздовж океану на ровері” (Yakaboo Publishing) прозвучить в аудіоформаті в ефірі Радіо.

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику, опубліковану протягом останнього року. Нагорода відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю.

Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько (“Одної і тої самої”), Андрій Портнов (“Історії для домашнього вжитку”), Костянтин Москалець (“Сполохи”), Олександр Бойченко (“Більше/менше”), Вахтанґ Кебуладзе (“Чарунки долі”), Андрій Любка (“Саудаде”), Володимир Єрмоленко (“Плинні ідеології”), Діана Клочко (“65 українських шедеврів. Визнані й неявні”).

Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, Видавництво “Дух і Літера”, Центр юдаїки, Український науковий інститут Гарвардського університету.

Генеральний медіапартнер церемонії нагородження – телеканал “Еспресо”.

До 19 грудня 2020 р., коли відзначатиметься 101-річчя від дня народження видатного українського перекладача й багаторічного автора журналу «Всесвіт» Миколи Лукаша, редакція та редколегія визначили лавреатів премії журналу «Всесвіт» «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») імені М. Лукаша за 2020 р.

Лавреатами стали:

Віктор Петрович МОТРУК – за переклад із французької мови оповідань та новел «Мушлі пана Шабра» Еміля Золя, «Цар Кандоль» Теофіля Ґотьє, «Панночка з млина» Еміля Блемана, опублікованих у №3-4/5-6 журналу «Всесвіт» у 2020 р.

Віктор Мирославович МЕЛЬНИК — за переклад із середньовічної латини аквітанської хроніки ІХ-ХІ ст. «Ангулемські аннали» та коментарі до неї у № 3-4-5-6 за 2020 р. та переклад із середньовічної латини фрагментів філософського трактату «Про природу речей» та поеми «Похвала Божественній мудрості» Александра Неккама (Королівство Англія, 1157-1217) та коментарів і статті до них у № 11-12 за 2020 р.

Верховна Рада внесла зміни до закону “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, якими закріпила штрафи для підприємств, установ тощо за допуск осіб без засобів індивідуального захисту в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину.

Положеннями Закону частину другу статті 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» доповнено новим пунктом, передбачивши відповідальність підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, а саме здійснили пропуск, допуск особи в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, або не вжили заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту у виді штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі, а й надання освітніх, медичних та соціальних послуг.

“Український споживач нарешті отримає право на обслуговування державною мовою за замовчуванням – у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав’ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, в спортзалі чи бібліотеці тощо. Винятків небагато: лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін. Варто пам’ятати, що вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо”, – сказав Кремінь.

Він зазначив, що українською має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. За його словами, інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

“У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою, споживачеві доцільно, насамперед, звернутися до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, до менеджера або вищої керівної посадової особи, з проханням виправити ситуацію, зафіксувати порушення у книзі скарг. Кожен громадянин також може скласти скаргу на ім’я уповноваженого із захисту державної мови, направити її письмово або електронною поштою на адресу уповноваженого. При цьому важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення”, – додав Кремінь Тарас, уповноважений із захисту державної мови.

Як повідомлялося, з 16 січня всі заклади сфери обслуговування повинні перейти на українську мову.

Нагадаємо, 15 травня 2019 року п’ятий президент Петро Порошенко підписав Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Світ побачили нові переклади книжок Юрія Андруховича, Станіслава Асєєва та Олесі Яремчук. Переклади здійснені в межах програми Українського інституту книги Translate Ukraine.

Роман «Московіада» Юрія Андруховича став доступний івритом.

Книжка вийшла в ізраїльському видавництві 9 Lives Press.

Збірка есеїв Станіслава Асєєва «В ізоляції» вийшла німецькою мовою. Книжка українського політв’язня вийшла друком у німецькому видавництві Edition Fototapeta.

Переклали тексти Клаудія Дате та Софія Онуфрів. Переклад був здійснений в межах програми мініґрантів PEN Ukraine Translation Fund Grants за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Водночас збірка репортажів Олесі Яремчук «Наші інші» вийшла грецькою мовою. Книжку видало видавництво To Mellon Publications.

За словами авторки, з дозволу Reporters, видання доповнили історією про життя українських греків.

Нагадаємо, що Translate Ukraine – нова програма Українського інституту книги, яка частково відшкодовує витрати на видання української літератури іноземною мовою. УІК підтримує книжки, написані українською мовою та видані українськими видавцями. Це може бути художня література (проза, поезія, драматургія), нонфікшн та гуманітаристика; дитяча та підліткова література.

Інститут надає підтримку і перекладачам-початківцям, і досвідченим перекладачам, але перелік перекладених творів з української мови або фрагмент тексту, що пропонується до перекладу, підвищують шанси проєкту. Установа покриває витрати на передачу прав та на переклад. Водночас інституція не покриває видатки на друк та інші супутні витрати (редагування, коректура, дизайн, верстка).

Загальна сума, яку може відшкодувати Інститут книги – до €4 тис. за одне видання.

Один з найбільших у світі сервісів онлайн-купівлі Amazon визначив книжки, які найбільше читалися у 2020-му році його користувачами. Про це повідомляє chytomo.com з посиланням на The Amazon Book Review.

У переліку найпопулярніших книжок опинилися видання різних жанрів та напрямів. Зокрема перша книжка Джоан Роулінг про Гаррі Поттера, перше видання якої вийшло ще у 1997-му році, не втрачає популярності й у 2020-му.

Хітовий нон-фікшн від Мішель Обами «Становлення», що не сходив з перших сходинок світових чартів минулого року, потрапив і до цьогорічного топу.

Книжки від Стефані Майєр, авторки вже мультиплатформеної та мультимільярдної франшизи «Сутінки», також зберігають свою традиційну популярність – до переліку найпопулярніших книжок потрапив її нещодавно виданий роман «Midnight Sun».

Загалом з топ-10 можна ознайомитись тут: https://chytomo.com/amazon-nazvaly-top-najpopuliarnishykh-knyzhok-2020-ho-roku/

БФ "Бібліотечна країна" проводить Конкурс серед бібліотек з наповнення україномовного розділу Вікіпедії матеріалами про об'єкти культурної спадщини українських етнічних територій.

Сформовано організаційний комітет і оприлюднено етапи проведення конкурсу:

Попередній збір заявок від бібліотек, які планують взяти участь в конкурсі (до 31.12.2020)

Навчання для бібліотек та відвідувачів з наповнення Вікіпедії (лютий-березень 2021)

Конкурс з наповнення Вікіпедії (квітень 2021)

Визначення переможців (травень 2021)

Якщо ваша бібліотека хоче взяти участь в конкурсі, заповнюйте анкету за посиланням до 31 грудня!

Конкурс відбувається за підтримки Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine

( https://www.facebook.com/Wikimedia.Ukraina/ ).

Розробили англомовний курс Ukraine: History, Culture, and Identities – “Україна: історія, культура та ідентичності”.

Його створили Український інститут, Києво-Могилянська академія та студія онлайн-освіти EdEra, повідомляє “Історична правда“.

Курс присвячений історії України від Київської Русі і до проголошення незалежності. Він допоможе отримати базові знання про українську історію та культуру.

“Україна — це не тільки війна і Чорнобиль. Це найбільша країна Європи, місце народження Казимира Малевича, Алли Горської, Олександра Довженка та багатьох інших талановитих і відомих на весь світ митців та діячів. Україна завжди активно впливала на глобальну історію”, – кажуть розробники.

Онлайн-курс Ukraine: History, Culture and Identities складається з 5 модулів: Незалежна Україна; Київська Русь у Середні віки; Українські землі у Ранньомодерну епоху; Україна в довгому XIX столітті; Україна в XX столітті.

Лекторами будуть викладачі Києво-Могилянської академії Максим Яковлєв, Вадим Арістов, Тетяна Григор’єва, Катерина Диса та Наталя Шліхта.