Бібліотечному фахівцю

В Україні заснували видавництво «Блим-Блим», яке публікуватиме розважальні книжки для дітей.

Наразі видавництво запрошує до співпраці авторів, ілюстраторів, дизайнерів, перекладачів та генераторів ідей.

Наразі «Блим-Блим» орієнтується на авдиторію від молодшого шкільного віку до 9-го класу. Однак надалі плануються книжки і для зовсім маленьких дітей.

Юлія Буднік, засновниця видавництва, повідомила, що зараз готуються до друку чотири книжки закордонних авторів. Вихід першої очікується через 1 – 1,5 місяця. Загалом видавництво поки що планує випускати до 10 назв на рік.

«Співпрацюємо з канадськими і французькими партнерами. У подальшому хотілося б звісно розширити свій портфель українськими авторами», – зауважила вона.

Вибір назви видавчиня пояснила тим, що «хотілося щось ненав’язливе і смішне, можливо, навіть дещо незрозуміле, але веселе, без моралізаторства».

Також Буднік додала, що продовжує працювати над кількома проєктами у видавництві «Каламар», але згодом повністю зосередиться на роботі у «Блим-Блим».

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку читання на 2021 –2025 роки «Читання як життєва стратегія» (далі – проект Стратегії).

Текст Стратегії тут

Проєкт акта розроблено у зв’язку з необхідністю проведення кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку задля всебічного та гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення та освітнього рівня, що відповідатиме європейським освітнім та іншим нормам.

Проект Стратегії напрацьовано р

обочою групою при МКІП, до складу якої входили експерти книговидавничої справи, фахівці мережі книгорозповсюдження, експерти бібліотечної сфери та представники громадськості. Координатором робочої групи було визначено державну установу «Український інститут книги».

Зауваження і пропозиції до проєкту Стратегії приймаються від фізичних та юридичних осіб до 19 березня 2021 року в електронному вигляді на електронну адресу lib-reading@mkip.gov.ua.

Пропозиції приймаються у формі порівняльної таблиці із змістом редакції, запропонованої МКІП, пропонованого формулювання чи зауваження та його обґрунтуванням.

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання проекту Стратегії. Результати консультацій будуть розміщені на офіційному вебсайті МКІП.

Уповноважена особа за проведення консультацій щодо проєкту акта – державний експерт експертної групи книговидання та розвитку читання Директорату книговидання та креативних індустрій Міністерства культури та інформаційної політики України Притула Катерина Вікторівна, тел. (044) 234-62-20.

До роковин наймасовіших розстрілів протестувальників під час Революції гідності Національний музей Революції гідності за інформаційної підтримки Українського інституту національної пам’яті розпочав інформаційну кампанію «Вдячні за свободу».

Програма заходів у дні пам’яті нараховує понад 30 подій, які триватимуть з 16 лютого до 14 березня.

Серед іншого 20 лютого з 19:00 до 23:00 відбудеться традиційне запалення «Променів гідності» на алеї Героїв Небесної сотні та представлення мультимедійного проєкту «Сторожа гідності».

22 лютого з 11:00 до 12:30 в Укрінформі презентують результати соціологічного дослідження про ставлення до Революції гідності та її комеморації.

Також в межах кампанії музей оприлюднить низку нових роликів, присвячених героям Небесної сотні, з циклу «Характери гідності». Відеопроєкт уперше був представлений у 2019 році й зараз нараховує 38 відео. Це короткі історії про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення героїв Небесної сотні. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати про ціну свободи та відповідальність за її збереження. Усі випуски доступні на ютуб-каналі музею.

«Кожна самобутня нація має свої важливі історії, які характеризують її, говорять про те, що для неї є цінним та важливим. Герої таких історій можуть бути прикладом для інших, надихати людей діяти, змінюватися самим та міняти світ довкола себе. З цих складових постає те, що ми називаємо національною ідентичністю. Герої Небесної сотні та історія Революції гідності попри доволі короткий проміжок часу, який відділяє нас від подій 2013-2014 років, вже стали частиною української ідентичності, живою пам’яттю про те, що ми є вільними людьми, які готові боротися за свободу та свій цивілізаційний вибір», – сказав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Як повідомлялося, в Україні 20 лютого щороку відзначають День Героїв Небесної сотні. Саме 18-21 лютого 2014 року у Києві були найжорсткіші протистояння між силовиками та учасниками Революції гідності. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану.

Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з приводу зменшення фінансування Книжкової палати України, що може негативно вплинути на роботу цієї Державної наукової установи.

Текст звернення голови НСПУ тут: https://litgazeta.com.ua/news/holova-nspu-zvernuvsia-do-prem-ier-ministra-ukrainy-z-pryvodu-zmenshennia-finansuvannia-knyzhkovoi-palaty-ukrainy/

У вільному доступі з’явилися матеріали з архівно-кримінальної справи письменника Валер’яна Підмогильного. Як повідомляє chytomo.com, документи розмістили Центр Досліджень Визвольного Руху спільно з Архівом СБУ до 120-річчя автора.

Документи публікуються в рамках проєкту «Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ», який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою House of Europe. Усі матеріали можна переглянути і завантажити на сайті «Електронний архів Українського визвольного руху»

Нагадаємо, раніше у безкоштовному доступі з’явилися матеріали архівно-слідчої справи Василя Стуса.

Також Центр досліджень визвольного руху опублікував онлайн 35 документів з архівно-кримінальної справи засновника Української Гельсінської Групи Миколи Руденка.

Онлайн-музей російської агресії планується запустити у березні.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав в інтерв’ю BBC, повідомляє ukrinform.ua.

“Ми думаємо зробити онлайн-музей російської агресії, де про всі ці речі можна буде прочитати, як вони розповсюджуються. Це буде окремий сайт, запустять у березні”, – сказав Ткаченко.

За його словами, на це не потрібно витрачати багато коштів.

“У росіян, на відміну від багатьох інших демократичних країн, є чітка вертикаль наративів, яка потім транслюється усіма їхніми державними діячами, медіа. І для боротьби з ними очевидно потрібно збирати інформацію, розповсюджувати інформацію, шукати, яким чином можна це показувати”, – додав глава МКІП.

Як повідомлялося, міністр культури та інформаційної політики у вівторок повідомив, що в Україні у березні розпочне свою роботу центр протидії дезінформації.

Книжка вибраних віршів письменника, поета та члена Українського ПЕН Сергія Жадана “Новий правопис” (“A new orthography”) потрапила у фінал премії 2021 PEN America Literary Awards у номінації “Найкраща перекладна поезія”.

“A new orthography” вийшла друком у 2020 році (перекладачі: Джон Геннессі та Остап Кінь). Книга є п’ятим томом із серії сучасної української поезії видавництва Lost Horse Press.

“У цих віршах поет зосереджується на повсякденному житті під час російсько-української війни, створюючи інтимні портрети мешканців країни та їх реакції на кризу. Жадан відроджує та переглядає роль романтичного барда ХІХ століття, який чітко зображає свою громаду, зберігаючи її найцінніші аспекти та найтемніші нюанси.

У віршах досліджуються питання дому, вигнання, усамітнення, любові та релігійної віри, яскраві переживання некомбатантів, біженців, солдатів та ветеранів. Ця колекція буде цікавою для тих, хто вивчає, як поезія спостерігає та відображає зміни в країні в воєнний час, а також пропонує розраду”, – йдеться в анотації до книжки.

Нагадаємо, що збірка поезій Сергія Жадана “Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо” в перекладі Вірляни Ткач та Ванди Фіппс була включена до списку 2020 PEN America Literary Awards.

19 лютого відбудеться презентація другого тому «Небесна Сотня. Життєписи» Світлани Терейковської.

Книга життєписів Світлани Терейковської – це значно більше ніж збірка некрологів чи меморіальних нотаток. Це літопис, який дає можливість познайомитися з Героями Небесної Сотні – такими, якими вони були за життя.

Над книгою авторка працювала 7 років. Почала збирати дані про Героїв 24 лютого 2014, закінчила роботу на початку грудня 2020. Спершу вона ходила по наметах, розпитувала побратимів по Майдану. Потім спілкувалася з рідними, розшукувала однокласників, сусідів по гуртожитку, друзів на всіх етапах життя. Для життєпису одного Героя вона збирала щонайменше шість спогадів.

Перший том життєписів Героїв було презентовано у лютому 2019 року. До нього ввійшло тридцять п’ять яскравих доль активістів Євромайдану, які віддали життя заради перемоги демократії, маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення, рідних, друзів, земляків.

Світлана Терейковська – волонтерка Майдану та фронту. Філологиня, методистка, публіцистка.

У Львівському історичному музеї відкрилася виставка книг з приватної бібліотеки письменника, філософа, перекладача, Станіслава Вінценза, якого називають «Гомером Гуцульщини».

Експозицію «Вінценз. Бібліотека» складають майже 1000 раритетних видань.

Станіслав Вінценз – прозаїк, публіцист, філософ, дослідник культури Гуцульщини. Він народився у 1888 році на Івано-Франківщині. Справою життя Вінценза став тритомник „На високій полонині”, науковці порівнють видання з «Іліадою» та «Одісеєю» Гомера. Саме завдяки цій роботі у європейських країнах знають про Гуцульщину. Вінценз першим в Україні встановив у 1936 році пам’ятник Іванові Франку. У 1939 році НКВС заарештував Вінценза, але невдовзі його звільнили з тюрми. У 1940 році письменник із родиною емігрував. Помер 28 січня 1971 року у Швейцарії. У 1991 році Вінценз та його дружина перепоховані у Кракові.

У Вінницькій області впродовж 2020 року бюджетним коштом видали 19 томів історії міст і сіл у межах унікальної літературної серії «Моя Вінниччина».

«Це унікальний проєкт, який є тільки на Вінниччині. За минулий рік ми видали 19 томів, 19 історій міст і сіл регіону, оригінальних авторських робіт відомих письменників, журналістів і краєзнавців-аматорів. Наш проєкт фахівці, — а це журналісти, публіцисти та історики всеукраїнського рівня — вже назвали національним, тому що на Вінниччині дійсно робиться національна справа. Я кажу це не тому, що її робимо ми. А тому, що лише так можна виховати справжніх патріотів України, — коли ми будемо знати свою історію і збережемо все те, що ще можна зберегти. Бо зважаючи на складну історію України, багато у ній наплутано, багато недомовок і перекручень. Поки живі свідки у наших містах і селах, іще є можливість мати чисту і правдиву історію», — сказав Вадим Вітковський, директор Видавничого дому «Моя Вінниччина»

За його словами, до написання книг про історію міст і сіл Вінниччини долучилися не лише вітчизняні автори, а й вихідці з регіону, які мешкають за кордоном. На видання 19 томів серії «Моя Вінниччина» 2020 року було виділено 300 тис. грн.

Літературна серія «Моя Вінниччина» видається коштом обласного бюджету з 2013 року. За цей час побачили світ 66 томів історії міст і сіл області.

Офіційний сайт ювілейного року мисткині створили МКІП та агенція Postmen. Він дозволить українцям пізнавати особистість і творчість письменниці та слідкувати за подіями, присвяченими Лесі Українці.

Впродовж 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики та Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти відбудеться серія заходів з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки.

Детальна інформація про всі події, зокрема про мистецький проєкт «Леся Українка. 150 імен», присвячений 150-річчю від дня народження Лесі Українки, буде з'являтися на офіційному сайті: 150imenlesi.org

Відтепер кожен зможе стежити за актуальною інформацією, яка буде регулярно оновлюватися на сайті. Також відвідувачі можуть підписатися на новини про різні заходи.

Наразі на сайті розміщена інформація про офіційне відкриття мистецького проєкту «Леся Українка. 150 імен» з нагоди ювілейного року Лариси Петрівни Косач-Квітки. Захід відбудеться у день народження поетеси 25 лютого в Українському Домі і включатиме: експозицію, перформанс, змістовні дискусії на Радіо Леся та Косач Talks, а також презентацію першого повного нецензурованого видання творів Лесі Українки у 14-ти томах. Подію, яка стане справжнім культурно-медійним епіцентром, можна буде відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня — вхід безкоштовний.

На сайті також представлено ювілейний брендинг і digital brand kit, розроблений агенцією Postmen, які кожний охочий може завантажити за лінком: identity.150imenlesi.org і вільно використовувати.

Міністерство культури та інформаційної політики запрошує креативні індустрії, українських виробників, громадські та культурні кола активно використовувати айдентику «Леся Українка: 150 імен», в тому числі для створення ексклюзивних та лімітованих продуктів, брендованих сервісів чи інших рішень.

#ЛесяУкраїнка150імен #ЛесяУкраїнка150років

За додатковою інформацією та коментарями звертатись до менеджера з комунікацій Єлизавети Заремби ezaremba@postmen.com.ua

Український культурний фонд спільно з державним підприємством Кримський дім та державною установою Ukrainian Institute – Український інститут розробили окремий ЛОТ програми «Знакові події» – «Культура Криму», який покликаний забезпечити збереження та промоцію культури корінних народів Криму (кримських татар, кримчаків та караїмів) завдяки реалізації масштабного культурно-мистецького проєкту, що має стати знаковою подією для суспільства.

Інформується, що ЛОТ 5 «Культура Криму» покликаний підтримувати:

– комплексне ретроспективне осмислення культури Криму засобами мистецтва і формування візії – майбутнього культурного ландшафту Криму з наголосом на нерозривність культурних зв’язків;

– збереження, розвиток та репрезентація культурного розмаїття Криму, зокрема кримськотатарської культури;

– залучення широкої аудиторії, в т.ч. аудиторії Криму;

– широке коло залучених партнерств, в т.ч. організацій, які опікуються збереженням та промоцією культури Криму, займаються правозахисною діяльністю, зокрема обстоюють права людини.

Також зазначається, що загальний бюджет ЛОТ-у 10 млн грн.

Інститут національної пам’яті випустив п’ятий, завершальний, відеоролик проєкту краєзнавчих лекцій “Український Південь”, який розповідає про історію Ханської України.

Цього разу громадськості представили історичний екскурс у “родинний спадок”, де було багато національних меншин, зокрема – українське козацтво, яке безпосередньо впливало на розвиток півдня України. На території, яка була підконтрольна кримському хану і Османській імперії, ще в XVII столітті між Південним Бугом і Дністром було чотири райони, населених саме українським народом. Саме тому в ті часи з’явилася назва “Ханська Україна”. Все це відбувалося задовго до 1789 року, коли війська Російської імперії за підтримки знову ж українського козацтва захопили фортецю Хаджибей. Ролик в черговий раз спростовує історичний міф про землі, які належали Російській імперії.

Проєкт краєзнавчих лекцій “Український Південь” покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.

Ролик розробила студія ONYKO Films. Ініціаторами та координаторами інформаційно-просвітницької кампанії виступив Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті. Консультантами у ролику виступили доцент кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Володимир Полторак, доцент Стамбульського та Південноукраїнського педагогічного університетів Олександр Середа, професор кафедри Історії України Одеського національного університету імені І.Мечникова Тарас Гончарук.

КМУ затверджено "План заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму" (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 84-р.

Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/84-2021-%D1%80#Text .

Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання плану заходів, подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця Міністерству культури та інформаційної політики інформацію про стан виконання плану заходів.

Євгенія Кравчук, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики інформує:

На базі Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики і за участі Міністерства культури та інформаційної політики було проведено цілу низку заходів та обговорень бібліотечної проблематики, відвідано реформовані заклади у декількох ОТГ, зібрано пропозиції до проєкту від усіх, хто вболіває за оновлення та модернізацію.

Результатом цієї великої спільної роботи і став законопроєкт, який створить правову основу і слугуватиме дороговказом для реформи бібліотечної справи із врахуванням кращого світового досвіду.

Наша мета – підвищення якості послуг🔝, що надаються бібліотеками; побудова мережі бібліотек📚, які формуватимуть простір для культурного, освітнього та наукового розвитку.

Для цього законопроєкт пропонує:

✔️ Оновлений термінологічний апарат (наприклад, додані такі терміни, як «бібліотечний пункт», «електронна база даних», «електронний документ», «книжкова пам’ятка», «національна бібліографія» тощо).

✔️ Адекватні потребам людей завдання державного управління у бібліотечній сфері та функції центрального органу виконавчої влади у сфері культури.

✔️ Сучасну класифікацію бібліотек. Чіткий перелік функцій бібліотек відповідно до міжнародних стандартів. Конкретизовані норми про спеціальні бібліотеки.

✔️Норми щодо створення, реорганізації та ліквідації бібліотек приведено у відповідність до законодавства про юридичні особи. Ефективний та зрозумілий механізм реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек, що має убезпечити їх від хаотичного закриття та спрямований на недопущення обмеження прав громадян на бібліотечне обслуговування.

✔️ Поняття піклувальної ради бібліотеки як дорадчого колегіального органу, основним завданням якого є сприяння розвитку бібліотеки.

✔️Регулювання обмінних бібліотечних фондів.

✔️Нормативний інструментарій для збереження бібліотечних фондів, особливо книжкових пам’яток, у тому числі шляхом оцифрування та відкриття широкого доступу до них за допомогою електронних бібліотек.

✔️ Створення та функціонування Національної електронної бібліотеки.

✔️ Посилення соціальних гарантій працівників бібліотек.

Хочу особливо подякувати за співпрацю тим, хто доклав інтелектуальних зусиль і вклав душу у реформу бібліотек. Це, зокрема:

🤝 Колеги з профільного комітету Комітет гуманітарної та інформаційної політики

🤝 Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;

🤝 Оксана Бруй, директорка Української бібліотечної асоціації;

🤝 Наталія Розколупа – заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого;

🤝 Вероніка Селега, генеральна директорка Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики, та Інна Сіра, головна консультантка Головного департаменту з питань гуманітарної політики Офісу Президента України;

🤝 БФ «Бібліотечна країна» в особі голови фонду Ігоря Степуріна; виконавчої директорки Люсьєни Шум та співзасновниці фонду Тамари Сухенко; 🤝 Галина Григоренко, голова Держагентства з питань мистецтв;

🤝 Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги;

🤝 Олег Сербін, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ ім. Т.Г.Шевченка, та Іванна Щербина, директорка Центральної районної бібліотеки ім. Ф. Достоєвського (м. Київ).

🤝 Експерти від Міністерства культури та інформаційної політики – Катерина Притула та Олексій Чмир;

🤝 Антон Мартинов, видавництво «Лабораторія».

🤝 Головні спеціалісти з секретаріату нашого Комітету ВРУ, Кирило Грабчак та Ірина Івасенко;

🤝 Національна бібліотека України для дітей.

Цей законопроєкт – лише перший крок, залиття фундаменту. Звісно, створення надбудови вимагатиме великих зусиль, але успішні кейси, як- от у Теребовлянській ОТГ, дають підстави для оптимізму. До зустрічі у комітеті та сесійній залі😉

З проєктом ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" можна ознайомитись тут: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JI04216A.html?fbclid=IwAR3ECFL1lRFTrWdryT3KXk5pUyakTJbJgtg0HZMJRY1OWmTkniX4wzDka7k

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація оголошує про проведення ХІ Міжнародної конференції «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: метаморфози навчального дизайну», що відбудеться 3 – 4 березня 2021 р. у форматі онлайн.

Орієнтовна програма конференції:

Сесія 1. «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА У КОНТЕКСТІ МІНЛИВОГО СВІТУ»

Сесія 2. «ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ. Погляд освітян»

Сесія 3. «МЕТАМОРФОЗИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ: Потреби практики»

Сесія 4. «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ІНСТРУМЕНТАРІЮ»

Сесія 5. «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ»

Деталі тут: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2021/03/03/3430/-/khi-mizhnarodna-konferentsiia-suchasna-bibliotechno-informatsiina-bezperervna-osvita-metamorfozy-navchalnoho-dyzainu-3-4-bereznia-2021-r-u-formati-onl

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики повідомив:

Щойно Верховна Рада проголосували за внесення змін у Закон України «Про культуру». Поки в першому читанні. Але це – великий крок вперед в розвитку культури. За – 280 депутатів. Роз’яснюю, що змінюємо.

📌 Якісні культурні послуги мають бути доступними для кожного. Це стосується і фінансової доступності, і фізичної, і інформаційної;

📌 Стратегія розвитку культури затверджується не на один рік, а на п’ять;

📌 Встановлюються мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами. Це означає, що кожен матиме доступ до гарантованого пакету послуг;

📌 Базова мережа закладів культури має бути територіально доступною. Без заміщення послуг заклад (наприклад, бібліотеку) буде неможливо закрити;

📌 Базовий набір культурних послуг фінансуватиметься державним та/або місцевим бюджетом;

📌 Нарешті законодавчо затверджується термін «Центр культурних послуг». Тобто багатофункціональний заклад культури, спроможний забезпечувати надання цілого комплексу культурних послуг, консультаційної, інформаційної допомоги та обладнанням для творчості. Усі ці зміни дозволять переглянути стратегічний підхід до розвитку сфери культури і підняття авторитету її м’якої сили. Вдячний депутатам за підтримку. Сподіваюсь на таку ж і у другому читанні

В Україні стартував проєкт «Військо Читає», в межах якого військові частини Збройних сил України отримають близько 50 тисяч книжок. Про це повідомляє chytomo.com з посиланням на офіційну сторінку Генерального штабу ЗСУ у Facebook.

Проєкт презентували представники Командування Сил спеціальних операцій спільно з громадською організацією «Реформація». Мета проєкту – поповнити бібліотеки військових частин України актуальною, якісною, сучасною світоглядною літературою, а також популяризувати читання як вид дозвілля в ЗС України.

Як розповів голова правління «Реформації» Владислав Кириченко, крім постачання книжок до військових частин, планується перекласти з англійської та німецької десять книжок, що є професійною та військовою літературою країн-членів НАТО.

Днями Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут в межах цього проєкту уже отримав понад 600 книжок. Також меценати передали близько 7000 книжок до підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Загалом у межах проєкту «Військо Читає» протягом 2021 року до військових освітніх закладів та частин ЗС України надійде близько 50 тисяч видань.

Цю нагороду було започатковано в 2017 році, як Почесну міжнародну медаль Лесі Українки, котра вручалася в рамках Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє (Україна, м. Одеса – Німеччина, м. Франкфурт, понад 800 учасників із 40 держав).

З 1 січня 2021 р. засновниками престижної відзнаки стали Міжнародна літературно-мистецька Академія України (яка об’єднує знаних письменників, перекладачів, вчених, журналістів, митців, державних і громадських діячів, меценатів із 60 країн) та Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, м. Франкфурт – м. Берлін). Прізвища лауреатів тут: https://litgazeta.com.ua/news/nazvano-laureativ-mizhnarodnoi-literaturno-mystetskoi-premii-imeni-lesi-ukrainky-za-2021-rik/

Освітній культурологічно-мистецький захід «Леся Українка: розширення горизонтів» відбудеться 20 лютого онлайн та об’єднає українців з 4 континентів і 24 країн світу.

Про це повідомляє ukrinform.ua з посиланням на Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»), яке виступає організатором події.

Як зазначається, з нагоди 150 річчя від дня народження Лесі Українки відбудеться прямий етер, який готують Товариство «Україна-Світ», Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Національний музей літератури України спільно з освітніми закладами України та зарубіжжя.

Під час етеру його учасники читатимуть поезії, виконуватимуть музичні композиції на слова Лесі Українки, створюватимуть ілюстрації до творів Лесі Українки, демонструватимуть уривки з театральних вистав.

Основними виконавцями будуть учні освітніх закладів в Україні та за її межами, а також відомі артисти з різних країн світу.

Як зазначається, освітній культурологічно-мистецький захід розпочнеться о 12:00 за київським часом на Zoom-платформі.

«Лесине слово прозвучить різними мовами в усьому світі», – зауважили організатори.

Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики відбудеться серія заходів з нагоди ювілею видатної українки 25 лютого.

У діаспорі, в свою чергу, цю дату відзначать педагогчними, освітніми, творчими конкурсами та проєктами, які готують, зокрема, Спілка українських освітян діаспори, українці в Норвегії, Угорщині, ОАЕ та інших країнах, українські посольства тощо.