Бібліотечному фахівцю

Маємо чудовий приклад успішної ініціативи для бібліотек, як залучити читачів до обговорення популярних романів!

Тульчинська бібліотека (https://www.facebook.com/profile.php?id=100064003750904) спільно з книжковим клубом «БУКМІ2» таТульчинським Фаховим Коледжем Культури організували незабутній літературний івент, присвячений популярному роману «Бріджертони» Джулії Куїнн.

Палац Потоцьких став ідеальним місцем для обговорення книги, де зібралися любителі як книги, так і серіалу. 📖

Можливість відчути атмосферу романтики та величі 19 століття допомогла костюмована екскурсія Палацом від краєзнавця Владислава Вігуржинського. Учасниці у вишуканих сукнях та зачісках додали граційності та атмосфери.

Учасниці отримати в подарунок букети від квітникарки, особливі закладки та листівки для книг. Атмосферна фотозона стала чудовим місцем для пам'ятних фотографій.

Цей захід є прекрасним прикладом для інших бібліотек, як можна створити унікальний досвід для читачів, залучивши їх до глибшого розуміння літературних творів і їхніх екранізацій.

В рамках проєкту «Читаймо разом» 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада (https://www.facebook.com/dshv25opdbr) зібрала та доставила тисячі українських книг дітям з прифронтових сіл Донеччини, Ізюмщини та Харківщини.

Попит на книжки серед дітей в цих регіонах величезний, особливо в селах, де бібліотек немає або вони зруйновані ворогом.

Організаторами проєкту є 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада, ГО «Культурно-освітня фундація Лібері Лібераті», громадська діячка та пластунка з Краматорська, студентка УКУ Емілія Гончарова.

У Празі відкрилася перша українська книгарня-кав’ярня «Вуса Шевченка».

Відкриття книгарні відбулося 13 липня. Як повідомив власник книгарні Андрій Носач, на відкриття прийшло понад 400 людей, що доволі багато для маленької книгарні в 35 кв. м.

Найбільше відвідувачі купили художніх та нон-фікшн книжок. Після відкриття до книгарні замовили ще 1200 найменувань.

«Я відкрив українську книгарню в Празі для довгострокового ефекту на українців, щоб вони купували книжки українською, зберігали самоідентичність, а також відкриття стало знаковим для чехів, для яких це феномен, що стільки людей стояло годинами в черзі, щоб купити та підтримати українську книжку», — розповів Андрій Носач.

За його словами, попит є великим, але потрібно грамотно будувати мости між читачами та закладом. «Наша книгарня – це не тільки про книжки, а й про зустрічі, лекції з історії та культури, про знайомства та смачну каву українського виробника. Це культурний стовп. Ми плануємо з часом відкрити ще книгарень, але яку швидше: в Україні, чи в Європі, я поки не знаю», — додав засновник.

З 26 по 29 вересня на ВДНГ відбудеться фестиваль «Книжкова країна».

На вас чекає великий книжковий ярмарок, презентації, зустрічі та майстер-класи. Також будуть нові напрямки: кіно і література, горор та фентезі, а також павільйон творчої репрезентації військових і ветеранів #ФРОНТМЕНИ. Для малюків створено додатковий простір з наглядом.

Реєстрація учасників ярмарку триває до 20 липня:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSdtEf55vOhS2j.../viewform Не пропустіть! ✨

ЄБЛІДА з гордістю анонсує український переклад Бібліотечного законодавства та політики в Європі! Особлива подяка Національній бібліотеці України Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за неймовірну відданість, незважаючи на війну, що триває.

Ми вітаємо вас!

👉 https://bit.ly/3Y8gsmy

Рекомендація CM/REC(2023)3 переосмислює бібліотеки як загальнодоступні установи, що обслуговують місцеві, академічні та спеціалізовані спільноти, підкреслюючи їхню культурну, освітню та соціальну роль.

Завдяки цьому останньому перекладу Рекомендація тепер доступна вісьмома мовами: хорватською , чеською , італійською , латвійською , португальською , словенською та українською .

YouTube Music запроваджує дві нові функції, які покращать пошук пісень на музичній платформі.

У понеділок в YouTube заявили про тестування функції розмовного радіо на основі штучного інтелекту, а також про запуск нового інструменту, який допомагатиме користувачам дізнатися назву пісні, наспівуючи або відтворюючи її фрагменти.

Нова функція розмовного радіо, створена за допомогою штучного інтелекту, доступна користувачам YouTube Music у США, які мають преміум-підписку. За допомогою цього інструменту користувачі зможуть створювати власні радіостанції, описуючи, що вони хочуть слухати. Наприклад, можна запросити «запальні поп-приспіви» або «бадьорі поп-гімни».

Крім цього, користувачі платформи відтепер зможуть шукати пісні у каталозі додатка за їх звучанням. У розділі «Пошук» розміщена іконка у вигляді хвилі, яка сповіщатиме, чи можливо знайти назву композиції, наспівавши або відтворивши її.

Інструмент розпізнавання пісень за звучанням офіційно доступний для усіх користувачів Android та iOS.

Центральній міській бібліотеці для дітей присвоїли ім’я Михайла Слабошпицького.

За таке рішення щойно проголосували 27 депутатів.

Згідно з рішенням, буде упорядкувано написи в документації та вивісці відповідно до затвердженої назви.

Михайло Слабошпицький є українським прозаїком, критиком, літературознавцем, публіцистом, громадським діячем, дитячим письменником. Він народився 28 липня 1946 року в селі Мар’янівка Черкаської області. Письменник працював на різних посадах у газеті “Літературна Україна”, був головним редактором газети “Вісті з України”, журналу “Вавилон-XX”, директором видавництва “Ярославів Вал”. Із 2006 року − секретар ради Національної спілки письменників України.

Михайло Слабошпицький помер у 74 років у 2021.

Раніше бібліотека провела обговорення у фейсбуці, аби присвоїти закладу імені літератора. За результатами вказаних обговорень 100% опитаних підтримали ініціативу бібліотечної системи.

Також згоду на перейменування бібліотеки надала дружина Слабошпицького Світлана Короненко.

Набула чинності норма закону України «Про медіа», що посилює вимоги щодо використання української мови у сфері аудіовізуальних медіа. Змінилося формулювання норми, передбаченої пунктом 7 частини 8 статті 40 закону про медіа «Мова у сфері аудіовізуальних медіа».

З 17 липня 2024 року використання недержавної мови без дублювання чи озвучення можливе у спонтанних репліках чи виступах учасників програми в прямому етері (окрім ведучих та дикторів), якщо їхня тривалість становить не більш ніж 10% тривалості програми.

Під час трансляції програми в записі репліки чи виступи мають бути дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою:

у репортажі з місця події (крім мови та реплік журналістів відповідного медіа);

у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях учасників програми;

у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами корінних народів України;

у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи окремих словах іншими мовами.

Як повідомлялося, нова редакція закону «Про медіа» дозволяє Нацраді анулювати ліцензії ЗМІ на час воєнного стану.

Міністерство культури та інформаційної політики України розпочинає роботу над формуванням нової Стратегії розвитку української культури. Вона стане документом середньострокового планування політики, міститиме ґрунтовний аналіз сучасного стану справ, а також буде визначати стратегічні цілі, пріоритети, напрями дій та завдання держави у сфері культурної політики на період до 2030 роки. Таке завдання для МКІП визначене Законом України «Про культуру».

Стратегія розвитку української культури увійде до довгострокової загальної візії розбудови держави, виходячи з необхідності відновлення спроможності культурної сфери в умовах безперервних викликів і загроз, переосмислення підходів до культурної політики як до одного з основних факторів безпеки, формування стійкості та єдності суспільства, а також повоєнної відбудови, ліквідації негативних явищ демографічного характеру, відновлення привабливості регіонів, повернення в Україну громадян, які внаслідок війни опинилися поза її межами тощо.

Пропонуємо долучитися до розробки Стратегії експертам у галузі культури, дослідникам та науковцям – усім, кому небайдуже, яким буде майбутнє української культури.

Пропозиції до проєкту Стратегії розвитку української культури просимо надсилати на електронну адресу МКІП України strat@mkip.gov.ua

У столичній Видавничій майстерні YAR побачила світ книга Олени Демір “Дерева з кулями”.

«Дерева з кулями» – це літературна колекція малої прози про війну, де події не є абстрактною концепцією, а живим багатовимірним досвідом. Написана в різний час, різними голосами й про різні досвіди. Частина творів відзначена престижними літературними преміями, інші – публікуються вперше. Ця збірка не просто мозаїка оповідей, а хроніка історичного часу, яка фіксує мужність, героїзм та відвагу тих, хто бореться за майбутнє. Книга відображає ті аспекти людської душі, які ми всі прагнемо набути. Історії демонструють, як із глибин трагедії може зародитися міць, із втрати – здобуття, а з самотності – глибоке самопізнання. Зібрані разом тексти створюють багатий жанровий спектр від есеїв до легенд, кожен із яких по-своєму доповнює загальну картину», – говорить головний редактор і директор Видавничої майстерні YAR Ярослав Карпець.

У Видавництві наголошують, щоб заохотити до читання широкі верстви населення, було вирішено надрукувати книгу великим шрифтом.

“Дуже часто чую нарікання бібліотекарів, читачів похилого віку, мовляв, дуже дрібні літери і їм складно читати книги українською мовою. Тож ми вирішили зробити експеримент і надрукувати книгу 14 кеглем. Саме тому унікальність даного видання в тому, що воно надруковане великим шрифтом, щоби люди зі слабким (поганим) зором змогли дізнатися правду про повномасштабне вторгнення росії на територію нашої Батьківщини”, – наголошує засновник Видавничої майстерні Ярослав Карпець.

Книгу можна замовити на сторінці Видавничої майстерні YAR у Facebook та Instagram. Вартість одного примірника складає 370 грн.

XIV Львівський міжнародний бібліотечний форум відбудеться 18-21 вересня 2024 р. у змішаному форматі. Наживо заходи проходитимуть у бібліотеках Львова, а онлайн - на платформі Zoom.

📌 Тема форуму: «Бібліотека: вічні цінності перед викликом змін». Організатори:

- Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association

- Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка

- Львівська обласна бібліотека для дітей

- Львівська Муніципальна Бібліотека

- Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука

Деталі та реєстрація на порталі Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association за посиланням:

https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5233-xiv-lvivskyi-mizhnarodnyi-bibliotechnyi-forum-biblioteka-vichni-tsinnosti-pered-vyklykom-zmin-18-21-veresnia-2024-r-zmishanyi-format

Тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв презентував законопроєкт про меценатську діяльність у сфері культури, розроблений у співпраці з профільним комітетом Верховної Ради України.

Проєкт закону є особливо важливим в умовах обмеженого фінансування сфери культури та відсутності чіткого законодавчого регулювання меценатської діяльності.

Як зазначив Карандєєв, “від початку повномасштабного вторгнення ми всі стали благодійниками. Це і донати для закупівлі амуніції, і робота волонтерів. Так само зараз потребує підтримки і сфера культури”.

“Ми проаналізували міжнародний досвід Європи та США та розробили зміни в трьох ключових законах. Запровадження законодавчих основ для утворення та розвитку інституту меценатства у сфері культури включатиме правила та умови здійснення меценатської діяльності, а також створення податкових пільг для меценатів”, - зауважив міністр.

Карандєєв також додав, що меценатство – це, перш за все, партнерство, де кожна зі сторін отримує свою вигоду.

Впровадження законопроєкту передбачає наступні зміни:

введення понять "меценатська діяльність у сфері культури", "меценатська допомога", "меценат культури", "отримувач меценатської допомоги", "бенефіціар";

встановлення напрямів, за якими може здійснюватися меценатська діяльність; визначення видів меценатської діяльності; визначення напрямів, за якими бенефіціар може використовувати отриману меценатську допомогу;

встановлення вимог та істотних умов до договору про меценатську допомогу;

запровадження державної підтримки меценатів та гарантування вільного вибору у здійсненні меценатської діяльності;

інформаційне забезпечення меценатської діяльності відповідно до Закону України "Про рекламу";

надання можливості як фізичним, так і юридичним особам-меценатам у визначених розмірах зменшувати базу оподаткування на вартість наданої меценатської допомоги;

звільнення від оподаткування товарів (крім підакцизних) та послуг на митній території України, які надаються як меценатська допомога;

звільнення бенефіціара від сплати податку на нерухомість за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які були передані я меценатська допомога.

У видавництві «Уроборос» в ексклюзивному коментарі Читомо повідомили, що планують видавати детективи, трилери, горор, фентезі й фантастику, сучасну прозу, дарк романтику, а також українську й перекладну класику. Не проти у видавництві ромкомів і підліткової прози, проте точно не планують видавати поезію і дитячу прозу.

Видавництво планує видавати українських авторів — сучасних і класиків. Є також плани щодо перекладів, проте вони ще не розкриваються.

Видавництво вже анонсувало дебютні книжки:

«Адресатка померла» (вибрані твори Євгенії Ярошинської);

«Вбивчі письменники» (Саша Павлова, телеграм-канал «Запекла книгожерка»);

«Як любили і вмирали» (вибрані твори Лева Скрипника);

«Первісне зло» (упорядниця Серафима Біла).

Про ці видання будуть окремі дописи з деталями в телеграм-каналі. Нині ці книжки на різних етапах створення: редагування, коректура, найближчим часом дві книжки з чотирьох почнуть верстати.

Український ПЕН передав 25 тисяч англомовних книжок бібліотекам, які перебувають у прифронтових регіонах, у межах спільної ініціативи з Book Aid International, Англійським ПЕН та Міжнародним ПЕН.

Раніше книжки прибули із Лондона до Києва, де діє офіс Українського ПЕН. Їх розподілили між бібліотеками відповідно до їхніх запитів. За три місяці команда отримала понад 800 заявок від українських бібліотек на одержання книжок англійською. Усі книгозбірні в анкеті мали представити план промоції англомовної літератури.

Також у ПЕП Україна зазначають, що у серпні цього року очікують на ще 25 тисяч книжок, які передадуть партнери з Великої Британії.

Міністерство культури та інформаційної політики України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72».

Проєкт постанови розроблено з метою приведення Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні у відповідність до вимог законодавства, у тому числі яке визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, порядок вирішення деяких питань адміністративно-територіального устрою України, а також зміст правового режиму воєнного стану.

Зауваження і пропозиції до проекту постанови приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань протягом 15 календарних днів з дня оприлюднення цього повідомлення в письмовому та/або електронному вигляді на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України.

Відповідальна особа за проведення консультацій стосовно проєкту постанови – головний спеціаліст відділу формування державної політики Департаменту креативних індустрій та культурних послуг Нестеренко Наталія Вікторівна, електронна пошта: nesterenko@mkip.gov.ua.

Пропозиції бажано надавати у формі порівняльної таблиці з конкретними формулюваннями та обґрунтуванням.

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72» тут: https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/proyekt_pkmu.pdf

Порівняльна таблиця до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72» тут: https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/porivnyalna_tablyczya_do_proyektu_pkmu-1.pdf

у Києві в Будинку профспілок відбувся восьмий з’їзд Профспілки працівників культури України. У засіданні взяв участь т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Делегати профспілкового форуму проаналізували результати досягнутого за останні п’ять років, обговорили Стратегію діяльності Профспілки працівників культури України на 2024-2029 роки, затвердили нову редакцію Статуту організації та обрали склад її керівних органів.

Т. в. о. Міністра також розповів про перспективи та напрямки подальшої роботи з Профспілкою, зокрема у форматі соціально-економічної ради, яка створена при МКІП. Він також зауважив на необхідності співпраці для вирішення нагальних проблем працівників галузі, головною з яких є впровадження обʼєктивних і справедливих критеріїв для нарахування заробітної плати в бюджетній сфері.

Проєкти відповідних нормативних актів вже розроблені та протягом місяця будуть внесені на розгляд Уряду.

У зʼїзді також взяли участь голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, почесна голова Профспілки Людмила Перелигіна та профактив.

У Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася фіксація двох всеукраїнських літературних рекордів (найбільша кількість авторів і сторінок твору).

Роман «Босорка», написаний у новітньому жанрі «Колективний літературний печворк», отримав визнання Національного реєстру рекордів України.

Він здобув два рекорди: «Найбільший колектив авторів електронної книги» (228) та «Найбільша кількість сторінок електронної книги» (2833).

Також зараз йде обговорення на рівні експертів, щодо номінування твору на світовий рекорд».

Для написання “Босорки” зібралися разом автори, головним чином з Букнета, але також з інших ресурсів, і почали писати колективний твір про Босорку – карпатську відьму, чаклунку, нечисту силу, міфологічну істоту, чи то живу, чи то померлий дух, яка може допомогти, а може й завдати шкоди…

Босорка живе у Карпатах, недалеко від мальовничого селища під назвою Старі Мухомори. Чоловіки і жінки, молоді й не дуже, йдуть до неї, кожен зі своєю проблемою. І кожне таке звертання до босорки – окреме оповідання, написане різними авторами. У одних – це стара жінка, у інших – молодиця. Так вона така й є: чаклунка, яка змінюється залежно від обставин! Кожен бачить у ній щось своє, і отримує по заслугах.

Для мережування проєктів і особистостей, які досліджують і висвітлюють російсько-українську війну, Центр міської історії / Center for Urban History, програма Documenting Ukraine Інституту гуманітарних наук (IWM), Архів війни / Ukraine war archive та INDEX: Інститут документування і взаємодії втілюють проєкт “Каталог документаційних ініціатив”.

У каталозі можна знайти довідкову інформацію українською та англійською про 88 проєктів, і ця кількість лише ростиме.

Серед проєктів — «Люди культури, яких забрала війна»

Спільна ініціатива PEN Ukraine & The Ukrainians “Люди культури, яких забрала війна” має подвійну мету: зберігати пам’ять про людей, яких українська культура втратила у війні, та водночас свідчити про геноцидальні наміри Росії.

Держкомтелерадіо оголосив конкурс на посаду директора державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова».

У конкурсі можуть взяти участь громадяни України, які вільно володіють державною мовою, мають науковий ступінь доктора наук або доктора філософії, стаж роботи на посадах наукових працівників або науково-педагогічних працівників не менш як 10 років.

Детальніше тут: https://comin.gov.ua/news/oholoshuietsia-konkurs-na-posadu-dyrektora-derzhavnoi-naukovoi-ustanovy-knyzhkova-palata-ukrainy-imeni-ivana-fedorova

Престижна премія Rencontres d’Arles нагородила фотощоденник харківського художника Владислава Краснощока «Больнічка».

Фотобук посів друге місце в категорії «Авторська книжка».

«На конкурсі фотокниг в Арлі перше місце посіла пачка паперу А4 з протягнутою пружиною на малому ребрі. 2-ге ж місце посіла «Больнічка», з чим усіх нас і вітаю!» — написав він.

«Це фотографічний щоденник харківського художника та щелепно-лицьового хірурга Владислава Краснощока. Сюрреалістична розповідь, сповнена жорсткого лікарського гумору, ілюструє хворобливий стан пострадянської медичної системи в Україні: важка праця в умовах застарілої інфраструктури та мізерна заробітна платня медичних працівників неспівмірні з тією відповідальністю, яку вони мають на себе брати», — ідеться в анотації.

Англійською книжку переклала Ольга Мiхнович, корекція англійського перекладу — Тамсін Мілевич. Переклад українською — Олександра Осадча, корекція українського перекладу — Олена Подорожня.

Фотобук видав музей Харківської школи фотографії.