Бібліотечному фахівцю

12 грудня в агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Зміцнення позиції української книги», у рамках якого учасники обговорили результати дослідження про читання та стан книжкового ринку в Україні у 2024 році.

Опитування проводилося на замовлення Українського інституту книги агенцією Info Sapiens. У ньому взяли участь 1018 дорослих українців та 1076 дітей.

Результати дослідження презентувала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Зокрема, вона зазначила, що частка прочитаного українською мовою за рік зросла з 57% до 76%. «Сподіваємося, що книги займуть важливе місце у суспільстві, адже в них закладено глибокий сенс. Читання є основою, на якій будується розвиток людського потенціалу та вся наша культура».

Перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко підкреслила важливість формування звички до читання з раннього дитинства, адже воно має стати не просто дозвіллям, а щоденною необхідністю. Вона відзначила позитивну динаміку зростання читання саме українською мовою та підтримку учасниками опитування програми єКнига, що спрямована на придбання саме україномовних книг.

«Цифри, показані в дослідженні, надихають і дають підґрунтя для аналізу. Ми бачимо, що люди однаково читають книги як з домашніх бібліотек, так і купують нові, що свідчить про поступове оновлення сімейних книгозбірень. Проте показник користування бібліотеками залишається вкрай низьким, і це виклик, над яким треба працювати. Бібліотеки, особливо в малих населених пунктах, повинні стати осередками для об’єднання спільнот та культурного розвитку», — підкреслила Галина Григоренко.

Загалом, результати проведеного дослідження свідчать про те, що найчастіше книжки купують саме в книгарнях, рідше — в інтернеті. При цьому, про достатню кількість книгарень в місті кажуть лише кияни, для решти регіонів цей показник удвічі нижчий. Згідно з даними опитування, читачі надають перевагу українській класиці.

Детальніше на сайті МКСК.

Ознайомитися детальніше з результатами дослідження можна за посиланням: https://docs.google.com/presentation/d/19tlcn0-ID5qHI5NGbxC_hbzPtOurlizh/edit#slide=id.p1

11 грудня, під час першого дня роботи 19-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, було прийнято рішення про застосування в екстреному порядку механізму «спеціального моніторингу» (ad hoc monitoring) щодо Будинку Державної промисловості у Харкові.

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, коментуючи рішення, зазначив, що у той час як росія продовжує цілеспрямовані атаки на об’єкти культурної спадщини, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, Україна посилює роботу із застосування механізмів ЮНЕСКО для максимального захисту та збереження культурних цінностей в умовах війни.

Міністр висловив впевненість, що результати роботи місії «спеціального моніторингу» допоможуть зафіксувати руйнування та направити висновки до Міжнародного кримінального суду.

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв оголосила конкурс на заміщення посади директора наукової бібліотеки. Деталі - за посиланням - https://nakkkim.edu.ua/.../Konkurs_vidbir/Nakaz_191-o.pdf Перелік зразків документів для подання на конкурс - https://nakkkim.edu.ua/.../Konkurs_vidbir/Dokumenty.pdf

Для ознайомлення з майбутнім місцем робити дивіться сторінку бібліотеки на сайті Академії - https://nakkkim.edu.ua/nauka/naukova-biblioteka-new-menu

Долучайтеся до тих, хто творить майбутнє!

Україна має намір подати на розгляд ЄС пропозиції щодо застосування санкцій проти «діячів культури» Росії, які були прямо залучені до знищення або викрадення об’єктів української культурної спадщини. Про це під час візиту до Брюсселя, за підсумками зустрічі із представниками ключових європейських інституцій, у спілкуванні з кореспондентом Укрінформу повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

«Ми мали ефективних п’ять зустрічей з основними гравцями, які займаються питаннями культури, інформації та стратегічних комунікацій, як в частині зовнішньої політики, так і у сферах культури й захисту культурної спадщини. Перша така зустріч була із заступником генерального секретаря ЄСЗД (Європейська служба зовнішніх дій – ред.) Саймоном Мордю… Немає тижня, щоб наші колеги не виявляли злочини РФ, у тому числі ті, що заподіяні "діячами культури та мистецтв" Російської Федерації, – від знищення до вилучення об’єктів української культури. Ми домовилися із нашими колегами з ЄСЗД, що ми будемо працювати у царині санкційного списку, який буде орієнтований на цих людей», – зазначив український міністр.

Він нагадав, що станом на сьогодні Україна втратила на фронті 137 культурних діячів, більшість із яких пішли на цю війну добровольцями та загинули в бою. Близько 1222 важливих культурних об’єктів України були знищені або зруйновані російськими загарбниками. Ще близько 1 мільйона 700 тисяч музейних артефактів перебувають на тимчасово окупованих територіях України.

На переконання міністра, Росія, і в тому числі її так звані культурні діячі, мають заплатити повну ціну за руйнування та збитки, яких вони завдали українській нації.

Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3936800-ukraina-nadast-es-propozicii-sodo-sankcij-proti-rosian-za-znisenna-nasoi-kulturi-tocickij.html

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив іноземним дипломатам основні складові пункту "Культурний суверенітет" у межах національного Плану стійкості Президента Володимира Зеленського.

Як передає кореспондент Укрінформу, у події взяли участь заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, представники МКСК, дипломатичного корпусу країн-партнерів, офісу ЮНЕСКО та міжнародних фондів, що підтримують сферу культури.

“Культурний суверенітет – це право та здатність української політичної нації визначати, виражати та підтримувати власну культурну ідентичність та спадщину вільними від зовнішнього домінування. Звичайно ж, я говорю про домінування радянського і російського минулого. Ми плануємо розробити проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання культури пріоритетом національних інтересів України”, - зазначив міністр.

Міністр поінформував, що ключовими напрямами внутрішнього Плану стійкості є, зокрема, культурна політика як складова безпекової стратегії держави, захист культурної спадщини, згуртованість суспільства та стійкість сектору культури, а також голос української культури в глобальному контексті. Особлива увага приділятиметься питанню стратегічної комунікації як основі національної інформбезпеки, додав він.

За словами Точицького, процес вступу України в Європейський Союз вимагає внесення змін до деяких законів, зокрема до закону про переміщення культурних цінностей.

Держава націлена на те, щоб системно координувати роботу між державними агенціями і міністерствами, а також з міжнародними партнерами.

“Нам знадобиться Інститут меценатства в культурі. Треба налагодити механізм взаємодії бізнесу та культури. Ми працюємо над законом, що визначить основи меценатської діяльності у сфері культури”, – сказав очільник МКСК.

Він поінформував про підготовку формату "Культурного Рамштайну". “Ми організуємо саміт міністрів культури та партнерських організацій наприкінці січня - на початку лютого 2025 року. Я не виключаю, що цей саміт буде в Україні”, - сказав він.

Зі свого боку голова Бюро ЮНЕСКО в Україні Кʼяра Децці Бардескі та іноземні дипломати запевнили у підтримці Міністерства культури та стратегічних комунікацій та його пріоритетів у межах пункту "Культурний суверенітет" на тлі атак Росії на українську спадщину.

Український поет, громадський діяч та науковець Олександр Подвишенний загинув у селі Кринки, що на Херсонщині.

Поет загинув 30 травня 2024 року, втім підтвердилась інформація лише 30 листопада 2024 року.

«Він був талановитим і проривним у всьому, за що брався: в літературі, науково-дослідній діяльності, політиці, педагогіці та військовій справі. Українська держава завжди була для Сашка понад усе», — написала Дарія Борисович.

Олександр Подвишенний був командиром стрілецької роти 56 ОСБ 104 бригади тероборони ЗСУ. Учасник Революції гідності, а потім й АТО. До сил територіальної оборони приєднався на початку 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення.

Поет жив у Рівному, навчався в Острозькій академії на факультеті «Літературна творчість».

Він був автором поетичних збірок «Горизонталі» та «Зажурена ліра», яка вийшла у 2019 році в рівненському видавництві «Волинські обереги». Окрім літературної діяльності, працював журналістом, публікувався на сайті «Горинь.інфо» з суспільно-політичними матеріалами, а також був позаштатним кореспондентом всеукраїнської газети «День».

Нагадаємо, що у серпні 2024 року Олена Герасим’юк і Євген Лір створили проєкт «Недописані» для вшанування памʼяті людей літератури, чиї життя обірвала російська агресія. Станом на вересень 2024 року проєкт ідентифікував 194 діячів літератури, загиблих через російську агресію.

Шановні бібліотекарі!

Оголошено конкурс для бібліотек, які хотіли б отримати набір книжок від платформи "СторіЯ" для поповнення своїх фондів.

Платформа підтримує бібліотекарів і спільноти, які надихають дітей читанням та є важливими осередками культури й освіти у своїх громадах.

📌 Для участі в конкурсі необхідно заповнити форму за посиланням https://forms.gle/PxxEE4gJYKPujeAv5 та зареєструватися на платформі https://storiya.info/#

⏳ Кінцевий термін подачі заявок: 13 грудня 2024.

📚 Результати конкурсу будуть оголошені до 17 грудня 2024.

Команда "СторіЯ” вірить, що ваша історія є надихаючою, а книжечки, які отримає бібліотека, стануть джерелом радості та знань для маленьких читачів!

З нетерпінням чекають на ваші заявки!

Американська газета The New York Times оприлюднила рейтинг 100 найкращих книг 2024 року. До рейтингу потрапила нобелівська лауреатка Ольга Токарчук – польська письменниця українського походження.

“Тут зібрані найкращі художні та нон-фікшн книги року, відібрані працівниками The New York Times Book Review. Переглядаючи список, ви можете відстежувати, скільки книжок ви вже прочитали або хочете прочитати. Коли ви досягнете 100-го місця, у вас буде персоналізований список літератури, яким ви зможете поділитися”, – зазначає видання.

Роман Нобелівської лауреатки 2018 року Ольги Токарчук “Емпусіон” протиставляє природу державі та соціальному світу, з особливим акцентом на гендерних питаннях.

В університеті Ла Сабана в місті Чіа, Колумбія, відкрили першу в країні українську книжкову поличку.

«Цей проєкт спрямований на ознайомлення студентів, викладачів та широкої колумбійської громадськості з українською літературною та культурною спадщиною. На поличці представлені як класичні твори українських авторів, так і сучасні літературні шедеври, що дають можливість кожному знайти щось цікаве», — зазначили у посольстві.

За інформацією диппредставництва, ініціатива має на меті зміцнення культурних зв’язків між Україною та Колумбією. «Спільно з університетом Ла Сабана ми прагнемо передати частину нашої багатої культурної спадщини колумбійським студентам», — додали дипломати.

У церемонії відкриття полички взяли участь українські дипломати, народні депутати України та адміністрація університету.

Проєкт «Українська книжкова поличка» реалізують під патронатом Олени Зеленської спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України, а також Українським інститутом книги.

Оксфордський словник назвав вираз «brain rot» («гниль у мозку») словом 2024 року.

ислів означає «передбачуване погіршення психічного або розумового стану людини, особливо через надмірне споживання низькоякісного онлайн-контенту».

Вибір слова року ґрунтувався на результатах громадського голосування, у якому взяли участь понад 37 тисяч людей, а також на лінгвістичному аналізі. Як повідомляють укладачі словника, частота використання терміна «brain rot» зросла на 230% між 2023 і 2024 роками.

Вперше термін «brain rot» з’явився у 1854 році в книзі Генрі Девіда Торо «Волден». У 2024 році він отримав нове значення через поширення побоювань щодо впливу нескінченного скролінгу і перегляду соціальних мереж на розумові здатності людини. Президент Oxford Languages Каспер Гратвол зазначає: «Цей термін відображає одну з ключових загроз віртуального життя і привертає увагу до того, як ми проводимо свій вільний час. Не дивно, що він здобув таку підтримку під час голосування».

Американська газета The New York Times опублікувала рейтинг 100 найкращих книг 2024 року, до якого зокрема потрапила нобелівська лауреатка Ольга Токарчук - польська письменниця українського походження.

«Тут зібрані найкращі художні та нон-фікшн книги (2024 - ред.) року, відібрані працівниками The New York Times Book Review. Переглядаючи список, ви можете відстежувати, скільки книжок ви вже прочитали або хочете прочитати. Коли ви досягнете 100-го місця, у вас буде персоналізований список літератури, яким ви зможете поділитися», - зазначає видання.

Серед книг, які визнали найкращими цьогоріч, зокрема, є:

"Емпусіон" (The Empusium), Ольга Токарчук;

"Інтермецо" (Intermezzo), Саллі Руні;

"Сховище" (The Safekeep), Яель ван дер Вуден;

"Джеймс" (James), Персіваля Еверетта;

"Ніж" (Knife), Салмана Рушді;

"Викрадена гордість" (Stolen Pride), Арлі Рассел Хохшильд;

"Чорна річка" (Black River), Ніланджана Рой;

"Повернення великих держав" (The Return of Great Powers), Джим Скіутто.

Оприлюднили короткі списки літературної премії від ВВС.

Щорічна літературна премія ВВС відзначає найкращі художні твори та есеї українською мовою у трьох номінаціях — книга року ВВС, дитяча книга року ВВС та книга року ВВС — есеїстика.

Усі книжки можна подивитися за лінком:https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cdd064ver6po

Переможців конкурсу оголосять 12 грудня.

Закликаємо долучитися!

⭐2 грудня стартує Національний тиждень дитячого читання, ініційований Український інститут книги, який триватиме до 8 грудня. Це чудова нагода об'єднатися навколо дитячого та сімейного читання, повернутися до улюблених з дитинства книжок і поділитися теплом історій із близькими.

⭐Гаслом Тижня читання стало «Світло історій». У цей непростий для нашої країни час спільне сімейне читання дитячих книжок дарує надію й тепло, необхідні кожному. Щорічне занурення в знайомі сюжети й повернення до улюблених героїв має терапевтичний ефект. Це поновлює відчуття стабільності, таке необхідне під час війни.

⭐У межах Тижня читання Український інститут книги підготував онлайн-фестиваль «Сімейне читання», де дитячі письменники читатимуть уривки зі своїх книжок. До онлайн-фестивалю долучаться: Галина Ткачук, Іван Малкович, Мія Марченко, Катерина Пекур, Зірка Мензатюк, Катерина Штанко та інші чудові автори й авторки.

✨Посилання для реєстрації подій в межах тижня читання: https://bit.ly/3ANPxTW

✨Про всі активності, зокрема про каталог дитячої літератури, який готує Український інститут книги до Національного тижня дитячого читання, ми повідомимо незабаром.

Україні з’явилося нове видавництво «Капібара :)», яке спеціалізуватиметься на іронічних детективах і пригодницьких історія[.

Про це повідомила його співзасновниця, видавчиня, очільниця видавництва «Білка» Ірина Білоцерківська на своїй фейсбук-сторінці.

За словами співзасновниці видавництва Любові Костенко, ідея створення видавництва виникла після шести років роботи над воєнною літературою у видавництві «Білка»: «Частина читачів казала, що їм важко читати про війну – надто емоційно. Інші зізнавалися, що читають лише легку й позитивну літературу, яка додає гарного настрою. Ми вирішили, що така література зараз особливо потрібна».

Перші видання представлять вже у грудні 2024 року. Це дві книжки із серії іронічних детективів авторки Ксенки Гасай – «Королева драми» і «Метод дзен». «Головна героїня не просто розслідує злочини – вона створює ціле дійство з курйозами, іронією та сарказмом», – розповіли у видавництві.

Книжки будуть зручного формату для подорожей, із яскравим дизайном. Крім того, планують створити мерч із капібарою.

Фіналістами Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2024 року стали: Андрій Любка, Олександр Михед та Ярина Чорногуз.

Церемонія вручення Премії відбудеться 16 грудня 2024 року (планується онлайн трансляція).

Лауреат Премії Конрада 2024 отримає 5000 євро (від Польського Інституту у Києві) й піврічну стипендію Gaude Polonia (від Партнера Премії – Національного центру культури).

Премія Конрада заснована Польським Інститутом у Києві 2007 року, вручається раз на два роки.

Премія присуджується українському письменникові/письменниці віком до 40 років за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання. Журі, зокрема, звертало увагу на україномовну творчість претендентів, що порушує актуальні теми, змушує до рефлексії, розширює знання про інші культури.

Лауреати Премії: Вікторія Амеліна (2021), Артем Чех (2019), Катерина Калитко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009), Тарас Прохасько (2007).

За результатами засідання Комітету з присудження премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва, організованого в Міністерстві оборони України, було ухвалено рішення присудити Премію в 2024 році:

у номінації “Літературні твори військової тематики” письменниці Оксані Рубаняк – за збірки поезій “Дорога життя” та Назустріч смерті”;

у номінації “Музичні твори військової тематики” композитору Євгену Станковичу – за симфонічно-хоровий твір “Україна. Музика війни”;

у номінації “Твори театрального мистецтва військової тематики” акторці Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки Ірині Дорошевській – за моновиставу “Обережно, міна”;

у номінації “Твори кіномистецтва військової тематики” режисерупостановнику, співавтору сценарію Мар’яну Бушану – за повнометражний ігровий фільм “Снайпер. Білий Ворон”;

у номінації “Твори образотворчого мистецтва військової тематики” художнику Сергію Сметанкіну – за серію живописних робіт “Завдяки”.

Професор УКУ історик Ярослав Грицак став цьогорічним лауреатом премії польської фундації о. Юзефа Тішнера та краківського католицького видавництва «Знак» у категорії – видання, які продовжують тему Тішнера «Мислення згідно з цінностями».

Премію Ярослав Грицак отримав за книгу «Україна. Вирватись з минулого» (“Ukraine. Wyrwać się z przeszłości”) – про історію України від хрещення Київської Русі до повномасштабного російського вторгнення 2022 року.

Премія передбачає фінансову винагороду у сумі 50 тис. злотих. Усі гроші Ярослав Грицак переказав благодійному фонду компетентної допомоги українській армії «Повернись живим».

22 листопада 2024 року Президент України підписав Указ №779/2024, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про позбавлення державних нагород 24 осіб. Це рішення має не лише символічне, а й практичне значення, особливо в умовах неспровокованої Україною війни проти російської федерації.

Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/pozbavlennya-derzhavnyh-nagorod-bezstrokovo-rishennya-yake-maye-znachennya-v-umovah-vijny/

20 листопада у пресцентрі Українського кризового медіа-центру відбулося публічне обговорення на тему «Відновлення ветеранів через культуру», ініційоване Міністерством культури та стратегічних комунікацій у співпраці з Міністерством у справах ветеранів.

Під час заходу директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій МКСК Діана Трима презентувала План заходів з підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України через культуру на 2025–2027 роки, напрацьований Міністерством культури та стратегічних комунікацій спільно з Міністерством у справах ветеранів.

Детальніше на сайті МКСК: https://mcsc.gov.ua/news/mksk-prezentuvalo-plan-zahodiv-z-pidtrymky-veteraniv-cherez-kulturu-rozroblenyj-spilno-z-minveteraniv/

Журі Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!», заснованого Організацією українських націоналістів та Жіночим товариством імені Ольги Басараб та Олени Теліги, визначило переможців 2024 року.

Про це в Телеграм повідомив Богдан Червак.

Як і в минулі роки, цьогорічний Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича засвідчив високе громадянське сумління й творчу зрілість його учасників.

Конкурс-2024 проводився у номінації «Художні твори». Свої роботи надіслали 64 учасники, серед них – найбільше старшокласників, студентів, викладачів.

Переможцями Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!» 2024 року стали:

І місце - Сорока Олександра. «Червона кнопка»

ІІ місце - Міщенко Лідія. «Діброва»

ІІІ місце - Клекоцюк Анастасія. «Дитячий малюнок».

Також було затверджено зміни у складі журі 2025 року та Положення про конкурс 2025 року, які будуть оприлюднені 21 лютого 2025 року у День пам’яті Олени Теліги.

Інформаційно. Метою Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг! (Олена Теліга)» є утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості, формування та поширення духовних цінностей та пріоритетів – патріотизму, відданості справі державотворення, вшанування учасників українських національно-визвольних змагань нашого народу ХХ-ХХІ століть, в тому числі героїв московсько-української війни, розв’язаної росією у 2014 році.