Бібліотечному фахівцю

DC Comics назвало видання, які 2022 року були найбільш популярними серед читачів.

Свій рейтинг DC Comics поділило на дві групи: найпопулярніші випуски та найпопулярніші серії.

До п’ятірки найпопулярніших випусків 2022 увійшли:

1. The Sandman #1

2. DC Pride 2022

3. Batman/Fortnite: Zero Point #1

4. Nightwing (2016-) #78

5. Batman: Gotham Knights – Gilded City #1

П’ятірку найпопулярніших серій 2022 року склали наступні комікси:

1. Injustice: Gods Among Us

2. Batman (2016-)

3. Batman (1940-2011)

4. Detective Comics (1937-2011)

5. Batman (2011-2016)

Серії коміксів «Пісочний чоловік» авторства Ніла Геймана, а також видання «Бетмена» Скотта Снайдера та Ґреґа Капулло, що увійшли до списку DC Comics, перекладені українською та вийшли у видавництві «РМ».

Нагадаємо, у США видали комікс про життя Зеленського

Московські бібліотеки почали отримувати списки книжок, які мають вилучити з доступу та списати без вказаних на то офіційних підстав.

До переліку книжок, що підлягають вилученню, увійшло 53 твори переважно іноземних авторів. Серед них романи Харукі Муракамі, Стівена Фрая, Антонії Баєтт, Жана Жене, Жауме Кабре, Майкла Каннінгема, Сари Вотерс, книжка Тода Штрассера «Хвиля» про шкільний експеримент, на прикладі якого автор демонструє, як у суспільстві зароджується фашизм. Щодо російських авторів, то серед них опинився Едуард Лімонов, за життя визнаний персоною нон грата в Україні.

Зважаючи на зміст більшості творів зі списку, можна припустити, що вони підлягають вилученню через те, що так чи інакше торкаються теми ЛГБТК(ІА+), чи їх авторами є відкрити представники спільноти.

У грудні президент рф владімір путін підписав низку законів про заборону «пропаганди нетрадиційних сексуальних стосунків», які для росіян вводять великі штрафи, а для іноземців – депортацію.

Сергій Жадан перерахував на благодійний фонд Каразінського університету 500 000 гривень.

Жадан повідомив, що на фонд університету пожертвував із власних коштів, отриманих за виступи в Жовтневому палаці та концерт «Жадана і собак» у Франкфурті-на-Одері.

Він аргументував таке рішення тим, що серед тих, хто фінансово підтримує ініціативи письменника, є люди з різним баченням, куди насамперед потрібно спрямовувати кошти — на ЗСУ чи й на культуру та освіту.

«Я собі ще зароблю, а університет — це серце міста, воно має битися рівно», — додав Жадан.

Нагадаємо, Харківський університет ім. Каразіна відмовився від кафедр російської мови і літератури.

Олександр Козлов, розробник ігор «Кобза» та «Гра Слів», створив новий застосунок «літералі».

«літералі» – гра у слова для смартфонів та інших пристроїв, яку можна завантажити наразі лише на ґаджети, що працюють на операційній системі iOS. Вона має 200 рівнів і 77 завдань. Концепція гри полягає у проходженні завдань на час. У процесі задіяний лише один гравець, на відміну від попередньої «Гри Слів», де можна було змагатись з іншою людиною.

«Перед вами – гра в слова, в якій вашим головним суперником є час. Це – гонка, в якій вам треба збирати слова з букв, щоб гра не закінчувалася», – зазначено в описі «літералі».

Гру можна завантажити безоплатно, вона не містить реклами. Розробник обіцяє пізніше створити версію для Android.

У Литві вийшла антологія української поезії «Пам’ять. Вогонь. Кисень».

До збірки увійшли вірші сучасних українських поетів Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Юрія Завадського, Маріанни Кіяновської, Галини Круку, Бориса Херсонського, Василя Махна, Остапа Сливинського, Наталки Білоцерківець, Людмили таран, Олега Українцева, Ії Ківи, Олени Герасим’юк, Марини Пономаренко, Владіміра Сенаторова.

«Нинішня українська поезія – одна з найцікавіших на поетичному континенті Європи. Драматична історична доля, що спіткала українську націю в цьому століття, породила не лише дух героїчного спротиву, але й пристрасний поетичний прорив», – йдеться в описі видання.

Перекладачем антології виступив Антанас Йонінас, лауреат Національної премії Литви у галузі культури та мистецтва.

«Литва, Латвія та Естонія розуміють українців, як ніхто, розуміють, що таке – “братські російські обійми”. Бути з ними у літературно-перекладацькому діалозі – важливий момент нашої та їхньої суб’єктності. Без Росії», – поділилась Ія Ківа, поетка, чиї твори увійшли до антології «Пам’ять. Вогонь. Кисень».

Усі кошти від продажу книжки та гонорар перекладача підуть на підтримку України та ЗСУ.

З 15 грудня 2022 року Вінницька ОУНБ офіційно має назву "Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського"!

Прохання вживати правильну назву бібліотеки!

Про постать В. Отамановського ви можете дізнатися, зокрема за покликанням : https://www.myvin.com.ua/ua/pravda/2/148.html

та безпосередньо з документів, які зберігаються у фонді головної книгозбірні області! Ласкаво просимо до бібліотеки!

Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську есеїстику 2022 року отримав журналіст, історик та перекладач Андрій Павлишин за книжку “Нам і далі загрожує вічність”.

Імена переможців оголосили на урочистій церемонії в укритті Києво-Могилянської Бізнес Школи. Традиційно премія вручається 17 грудня – в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова. Цього року церемонія вперше в історії премії відбулася в укритті Києво-Могилянської Бізнес-Школи.

Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько (“Одної і тої самої”), Андрій Портнов (“Історії для домашнього вжитку”), Костянтин Москалець (“Сполохи”), Олександр Бойченко (“Більше/менше”), Вахтанґ Кебуладзе (“Чарунки долі”), Андрій Любка (“Саудаде”), Володимир Єрмоленко (“Плинні ідеології”), Діана Клочко (“65 українських шедеврів. Визнані й неявні”), Тарас Лютий (“Культура принад і спротиву”) та Андрій Бондар (“Ласощі для Медора”).

Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, видавництво “Дух і Літера”, Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.

Експертки Простору Української Дитячої Книги «BaraBooka» оголосили довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2022 року. Серед п’ятдесяти добірних видань року – книжки для сімейного читання в різних жанрах: від поетичних збірок і книжок-картинок до міського фентезі й науково-популярних видань із психології, культурології, літературної творчості і навіть історії туалету.

Цього року вийшло значно менше книжок порівняно з попередніми, але це лише підтверджує, що 2022-й – в усьому незламний рік для України. Утім, традиційна «50-ка» БараБуки – це таке ж якісне й важливе читання, як і раніше.

П’яту частину довгого списку становлять «воєнні» книжки. Безмежна шана авторам, видавцям, художникам, що за часом нестерпних обставин знаходили сили й слова для художнього осмислення складних досвідів малих і великих читак-українців.

Короткі списки та переможці в жанрах та вікових категоріях тепер будуть оголошуватися в січні наступного року.

Традиційно редакція запрошує читачів до 7.01.2023 проголосувати за улюблене видання й визначити разом переможця в номінації «Вибір читачів»: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd1GINbCXZG75j9W6YnC758qUPKXMvZkzRV96UEb9d1Vbud5g/viewform

⚡️BBC News Україна оголосила переможців премії Книга року BBC-2022, яку вручають у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР)

🏆 Книгою року BBC — 2022 став роман «Танці з кістками. Медичний трилер» Андрія Сем'янківа (MED Goblin), видавництво «Віхола», Київ.

Коментуючи книгу-переможця премії, Марта Шокало порівняла "Танці з кістками..." з американським серіалом "Пуститися берега": "Книжка Андрія Сем'янківа виконує одну з найголовніших місій літератури - розважати. Такого захопливого сюжету в українській літературі не було давно. "Танці з кістками" має всі шанси стати бестселером не лише в Україні, а й за її межами, щойно її перекладуть іншими мовами. Це Breaking Bad по-українськи".

Андрія Сем'янків зараз перебуває на фронті.

🏆У номінації Дитяча книга року BBC - 2022 перемогла книга «Примари Чорної діброви» Андрія Бачинського, «Видавництво Старого Лева».

🏆Премію у номінації Книга року ВВС - Есеїстика - 2022 здобула книга «Дикий Захід Східної Європи» Павла Казаріна, видавництво «Віват», Харків.

Павло Казарін зараз перебуває на фронті.

Журі конкурсу

Віра Агеєва, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Віталій Чепинога, блогер

Вадим Карп'як, телеведучий

Світлана Пиркало, радниця з питань культури ЄБРР

Марта Шокало, головна редакторка ВВС News Україна.

Цьогоріч премію Читач року не вручали.

Детальніше тут: https://www.bbc.com/ukrainian/features-50320117

Україна не братиме участь у міжнародному етапі конкурсу "Вікі любить пам’ятки", оскільки організатори допустили до конкурсу світлини з Росії. Про це повідомили представники організаційного комітету проєкту в Україні 15 грудня на сторінці у Facebook.

За їхніми словами, причиною є рішення міжнародних організаторів конкурсу всупереч запиту української команди допустити світлини пам’яток культурної спадщини з Росії.

"Ми вважаємо неприйнятним участь у міжнародному конкурсі світлин країни, яка веде проти України війну і вбиває тисячі українців, а також систематично руйнує та викрадає українські пам’ятки культури, архітектури, археології", — пояснили в оргкомітеті.

Також організатори вважають, що вторгнення Росії позбавило українські фото рівних умов у змаганні — українські учасники конкурсу працювали з багатьма обмеженнями.

Хоч українські фото не будуть представлені на міжнародному етапі, конкурс успішно відбувся в Україні попри повномасштабну війну.

"Вікі любить пам’ятки" (Wiki Loves Monuments) — фотоконкурс пам’яток культурної спадщини, що проводиться в понад 50 країнах світу регіональними відділеннями Фонду Вікімедіа та волонтерами спільноти Вікімедіа. Мета конкурсу — зібрати фотографії всіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити їх у Вікісховищі, що дасть змогу проілюструвати статті Вікіпедії.

Міжнародна Букерівська премія оголосила імена тих, хто увійде до цьогорічного складу журі.

Журі очолить французько-марокканська письменниця Лейла Слімані.

Також до складу журі ввійдуть Уям Блекер, професор-славіст, один із провідних британських літературних перекладачів з української, Тан Тван Енг, малайзійський письменник, який потрапив до короткого списку Букера, Парул Сегал , штатна авторка і критикиня New Yorker, та Фредерік Штудеманн, літературний редактор Financial Times.

«П’ять суддів Міжнародної Букерівської премії 2023 року на чолі з Лейлою Слімані мають багатий талант і світовий досвід як письменники, критики, перекладачі – і насамперед як читачі. Їхні рекомендації мають зайняти перше місце у вашому списку книжок для читання», — зазначила Фіамметта Рокко, адмінісраторка Букерівської премії.

Очікується, що довгий список із 12 або 13 книжок буде готовий в березні 2023 року, а короткий список із шести книжок – у квітні 2023 року. Переможця оголосять в травні 2023 року.

Українська бібліотечна асоціація за партнерства агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks запускає новий проєкт - «Економічний RestART» - проєкт із підтримки бібліотеками креативного підприємництва в деокупованих та прифронтових громадах.

Проєкт має на меті через бібліотеки надати молоді та підприємцям з креативних індустрій, які проживають у Сумській та Чернігівській областях, можливість для професійного розвитку в рідній громаді. У межах проєкту було відібрано 5 бібліотек-учасниць:

Чернігівську, Сумську, Ніжинську, Прилуцьку та Тростянецьку МЦБС. Вони стануть ресурсними центрами для підприємців креативної індустрії та молоді регіону.

У межах проєкту «Економічний RestART» планується:

• проведення в бібліотеках 60 заходів для підприємців та молоді, а саме: лекції для підприємців на професійну тематику, із профорієнтації – для молоді, мотиваційні зустрічі, дискусії з успішними підприємцями творчого сектору;

• проведення тренінгів для бібліотекарів із бібліотек-учасниць проєкту, які допоможуть бібліотекарям стати консультантами, а бібліотекам - ресурсними центрами для творчих підприємців або початківців;

• проведення ідеатонів із розробки ідей у кожній із бібліотек-учасниць щодо того, як простір бібліотеки зробити ментально привабливим та ресурсно забезпеченим для креативних підприємців міста;

• закупівля для бібліотек-учасниць літератури з креативних індустрій, книжкових полиць, ноутбуків, меблів та іншого обладнання задля розвитку креативного сектору в місті;

• проведення конкурсу мотиваційних листів для відбору молоді та підприємців, яким подарують освітній онлайн-курс у сфері креативних індустрій – планується відібрати 15 переможців.

Проєкт «Економічний RestART» триватиме до кінця лютого 2023 року.

Українська дизайнерка Катерина Королевцева відкрила музей українських літер UKRAINIAN LETTERS MUSEUM, створених видатними графіками. Виставка тривала у німецькому місті Веймар у виставковому вікні навпроти Музею Баугаузу.

«Одного дня я подумала ”А що, якщо створити власний музей?”‎. Це і стало ключовою ідеєю проєкту. До того ж цей рік у Веймарі оголошено Роком Мови. Після початку повномасштабної війни мільйони українців ще більше усвідомили важливість української мови та її розповсюдження. Я не виняток. Тож моєю місією було ознайомити якомога більше людей з українською культурою та мовою, показати їм красу та розмаїття української абетки та наблизити до усвідомлення, що літери — це не лише інструмент візуального вираження мови. Літери — це мистецтво», — розповіла дизайнерка.

В експозиції, яка тривала 1 місяць, представили 33 33 літери української абетки. Це відроджені роботи 33 видатних українських графіків. Літери знайшли на обкладинках книжок та інших друкованих матеріалів, створених починаючи з 1917 року, часів Української Народної Республіки, і до сьогодення Незалежної України.

Сергій Жадан отримав Schwarzkopf Europe Prize за підтримку демократичних цінностей.

«Сергій Жадан не лише чудовий письменник та музикант, але й мужня людина. Жадан активно підтримав Помаранчеву революцію та Євромайдан, тому його поезія та погляди символізують активне українське громадянське суспільство. Перед обличчям війни він уособлює надію не лише для України, але й для всієї Європи», – йдеться на сайті премії.

Schwarzkopf Europe Prize присуджується молодими європейцями – переможцями спеціальної програми Фонду Schwarzkopf та Представництва Європейської комісії у Німеччині.

Вперше Оксфордський словник англійської мови обрав слово року шляхом голосування. У 2022 році ним став вислів “режим гобліна” (goblin mode).

Про це повідомила пресслужба Оксфордського університету.

Пресслужба зазначила, що вислів “мабуть, відображає настрій людей, які відкинули ідею повернення до звичайного життя”.

За результатами голосування, на другому місті опинилося слово “метавсесвіт”, тобто середовище віртуальної реальності, в якій користувачі взаємодіють з аватарами один одного. Третім став хештег #IStandWith – “я підтримую”.

За версією американського словника Merriam-Webster (Вебстера), головним словом 2022 року став “газлайтинг”( (англ. gaslighting), — форма психологічної маніпуляції) .

Автори словника англійської мови Collins Dictionary назвали “пермакризу” (permacrisis) головним словом 2022 року.

Дружина Президента Олена Зеленська відвідала Національну бібліотеку Франції й передала на українську Книжкову поличку 24 томи Енциклопедії сучасної України.

Перша леді розповіла, зокрема, що мала честь сьогодні особисто познайомитися з президенткою Національної бібліотеки Франції Анжель Лоранс і подякувала за все, зокрема й за підтримку проєкту «Українська книжкова поличка».

"Користуючись нагодою, передала до бібліотеки підготовлені Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського 24 томи «Енциклопедії Сучасної України» – видання, що найповніше охоплює всі сфери буття нашої країни. Також поповнила українську книжкову поличку класичною та історичною літературою, навчальними й дитячими книгами, виданнями з мистецтва – за цю добірку дякую Київській школі економіки", - зазначила Зеленська.

Вона зауважила, що на сайті бібліотеки є спеціальний розділ «Солідарність з українським народом» і ще в травні тут підготували вичерпну бібліографію на українську тематику, що доступна онлайн і представлена у читальних залах.

Крім того, за її словами, для українців, які вимушено виїхали, є безліч можливостей для вивчення французької мови.

акож перша леді проінформувала, що Національна бібліотека запропонувала нашим бібліотекам, культурним установам та інституціям за потреби скористатися цифровим сховищем для їхніх колекцій.

"І це лише частина всіх тих заходів зі збереження української культурної спадщини, які було розгорнуто", - додала дружина Президента.

"Це був змістовний та дуже плідний візит до Національної бібліотеки, що лишив по собі тверду впевненість: співпраця між нашими інституціями лише поглиблюватиметься, щоб взаємно збагачувати наші культури", - підкреслила перша леді.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко також побував з першою леді Оленою Зеленською у Національній бібліотеці Франції, одній із найстаріших в Європі, де зберігаються неймовірні раритети, зокрема пов’язані з українською історією - лист, підписаний королевою Франції Анною Ярославною.

«Українська поличка книг в музеї вже працює. Додали до неї книжку, присвячену трьом поколінням одного роду - Інгігерді Шведській, Анні Ярославні та Едігні Баварській», - заявив міністр.

Він також зазначив, що бібліотека була на реконструкції майже 12 років. Нині відкрита для туристів та читачів, щоб можна було насолодитися атмосферою старовинної бібліотеки, долучитися до вивчення історії та літератури, зазначив міністр.

«Символічно, що відвідали цю скарбницю та поповнили українську книжкову поличку в Національний тиждень читання, що розпочався в Україні», - заявив Ткаченко.

Як повідомлялося, дружина Президента Олена Зеленська, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль та представники уряду перебувають у Франції з робочим візитом.

За період членства в ЄС експорт книжок і газет у Польщі зріс більш ніж у вісім разів до 2,3 млрд євро у 2021 році.

Частка Польщі у світовому експорті поліграфічної продукції у 2021 році склала 7,5%. Вона становила на 0,65% більше, ніж у попередньому році та на 1,66% відсотків ніж у 2019 році.

У 2017 році Польща була третім (після Китаю та Гонконгу) експортером книжок з картинками для дітей, включно з книжками для малювання та розфарбовування, четвертим експортером книжок, брошур та листівок (8,2%), а також четвертим світовим постачальником різних типів календарів (6,2%).

У 2021 році вартість польського експорту продукції поліграфічної промисловості була на 13,5% вищою, ніж у 2021 році, а порівняно з передпандемічним 2019 роком – більше на 17,1%.

Експорт книжок склав 1,15 млрд євро, а їхня частка в загальному експорті галузі склала 49,7%.

На Німеччину припадала більшість польського експорту продукції поліграфічної промисловості. У 2021 році вони закупили понад 85% газет і журналів 72% книжок з картинками для дітей, 62% різних типів календарів і понад 58% книжок і брошур.

Нагадаємо, Польща посідає шосте місце за кількістю надрукованих книжок серед інших європейських країн. Найбільше серед країн ЄС книжковий ринок у 2021 році виріс також у Польщі.

Українська мова стала трендом 2022 року на Duolingo. Її почали вивчати понад 1,3 млн осіб

🇺🇦

Зацікавленість досягла піку наприкінці березня 2022 року та зберігається досі.

Так, наприклад, в Ірландії кількість тих, хто вивчає українську мову, зросла на 2229%, а в Польщі — на 1615%. Також українську вчать в Аргентині, Японії та В'єтнамі.

З 12 до 19 грудня Український інститут книги проведить другий Національний тиждень читання.

Минулого року його започаткував Український інститут книги спільно з Мінкультом, і я пишаюся тим, що попри війну ми продовжуємо традицію. Попри все дбаємо про культуру.

Цьогоріч багато кому з нас хочеться подолати минуле – зрозуміти, звідки тягнеться коріння зла, принесеного росіянами на нашу землю. Хтось шукає відповіді в історії: вчитується глибше в трагедії Сандармоха та Биківні, відкриває для себе прізвища, які Росія намагалася закопати в землю. Хтось розуміє, що час переосмислити шкільні знання, і зачитується авангардною поезією Михайля Семенка або чуттєвими листами, які Василь Стус писав синові.

Водночас дуже хочеться розуміти й сучасність. Порівняти на смак галицьку українську й ту, якою попри вигадки росіян завжди розмовляли на сході. Прочитати авторів, які просто зараз пишуть романи, воюючи на фронті. Бо ці твори про життя, яке нас оточує.

📚Якою б не була ваша #КнигаНаВійні, головне – що вона є. Читайте, щоб відкривати для себе багатогранність нашої та світової культури. Читайте, коли хочеться відволіктися від поганих новин. Читайте самі та разом із дітьми. Бо книжки і є тим самим світлом, що долає морок

Мережа національних культурних інститутів ЄС (EUNIC) прийняла Український інститут як асоційованого члена.

Український інститут став 39 членом мережі.

Напередодні генеральної асамблеї EUNIC у Брюсселі відбувся Міжнародний форум культурної дипломатії 2022, організований Українським інститутом, Jam Factory Art Center та Представництвом України при ЄС за підтримки Prague Civil Society Centre.

EUNIC – це європейська мережа організацій, що займаються культурною дипломатією. Разом із широким колом партнерів реалізовує європейську культурну співпрацю в понад 100 країнах світу за допомогою мережі зі 136 кластерів, спираючись на широкий досвід своїх членів з усіх держав-членів ЄС та асоційованих країн.

EUNIC виступає за визначну роль культури в міжнародних відносинах і є стратегічним партнером Європейського Союзу, який бере активну участь у визначенні європейської культурної політики.

EUNIC – це платформа для обміну знаннями та розвитку потенціалу серед своїх членів і партнерів. За допомогою культури EUNIC прагне побудувати довіру та взаєморозуміння між людьми Європи та всього світу.