Бібліотечному фахівцю

Український інститут книги повернеться до розгляду реалізації програм з надання субсидій книгорозповсюджувачам та сертифікатів на купівлю книжок після закінчення воєнного стану в Україні. Про це УІК повідомив на своєму офіційному сайті.

У липні минулого року набув чинності закон, за яким з січня-квітня 2023 року мала розпочатись програма надання громадянам України щорічних сертифікатів на придбання книжок, а також програма підтримки розповсюджувачів видавничої продукції через субсидії, що відшкодовують витрати на найм чи піднайм. Але в інституті зазначають, що у держбюджеті на цей рік не передбачили кошти на реалізацію цих планів.

«У період дії воєнного стану економіка України функціонує в умовах безпрецедентних викликів і наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, безперебійного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони і захисту безпеки населення», – нагадують в УІК.

Для реалізації програм інститут підготував відповідні нормативно-правові акти, які надав в установленому законом порядку на погодження та затвердження, та тепер це питання буде розглянуте Урядом після закінчення чи скасування воєнного стану в Україні.

Як відомо, президент України Володимир Зеленський підписав закон ще минулого року. Він зобов’язує державу компенсувати видатки на оренду книгарням та видавати кожній новонародженій дитині й підлітку, що досяг 14 років, сертифіката на купівлю українських книжок. Номінал цільового сертифіката мав становити 30% прожиткового мінімуму. У 2022 році ця сума склала б 717 гривень, на початку 2023 вона відповідно становитиме 805 грн.

Раніше підписати відповідні закони Зеленського закликали діячі культури, письменники та видавці.

Експозиція «Шляхи війни» Олега Андроса демонструє жахливі руйнування українських міст, сіл та селищ.

Автор, Олег Андрос, зізнається, зазвичай реалізує у фото свій потяг до фантастики і невидимих граней буття. Війна 2022 року розвернула його творчість у бік фіксації геометрії руйнувань, контрастів прекрасного і хаотично-руйнівного.

«Закинуті споруди, миті буднів українських воїнів, котики-психотерапевти і пейзажі «природи після людини» — такий підсумок мого погляду на десять місяців «поза домівкою», — написав Олег Андрос, нині офіцер Збройних сил України у 72-й бригаді.

Лейтмотив шостої фотовиставки Олега — «Руйнування минущі, краса — вічна». Протягом 2022 року він мандрував разом із ЗСУ Київщиною, Чернігівщиною, Сумщиною, Харківщиною і Донеччиною, де перебуває й зараз. На світлинах можна побачити фотохроніку цього палаючого шляху — усе те, що бачив і знімав Олег, коли з побратимами звільняв Україну від ворога.

На деяких щемливі знімки котиків — незмінних супутників військових. До слова. автор — натхненник і захисник «Котомістечка» як складової арт-проєкту громадського об’єднання «Природа понад усе».

Виставка триватиме протягом січня-лютого. Протягом експонування планується поповнювати цю мінігалерею на стінах бібліотеки свіжими світлинами фотохудожника-військового.

Адреса бібліотеки: вулиця Льва Толстого, 49.

Графік роботи: з 10:00 до 18:00, п’ятниця, субота вихідні Вхід вільний

🔹6 січня 2023 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

👉 Міністерство культури та інформаційної політики України долучилося до формування санкційного списку. Попередньо до санкційного списку увійшли 166 осіб. З 2014 року багато з них відвідали тимчасово окуповані території України. Їхня діяльність не пов’язана з журналістикою, свободою вираження думок чи наукою, проте цілеспрямовано допомагає військовим зусиллям путіна в Україні.

Читати список 🔗http://surl.li/eipcr

Національний стенд України буде представлений на 23-му Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку.

Ярмарок, що вважається одним з найбільших у країнах Балтії, відбудеться з 23 по 26 лютого в столиці Литви. Цього року центральною темою події буде свобода та 700-річчя від дня заснування Вільнюса.

«Вільнюський книжковий ярмарок у 2023 році буде неймовірно яскравим і святковим, щоб підкреслити основи нашого вільного суспільства. Разом ми думатимемо про майбутнє Вільнюса, Литви та світу – гортатимемо сторінки найкрасивіших книжок року, дискутуватимемо з авторами та творцями, вітатимемо одне одного з ювілеєм Вільнюса та поділимось нашою невтомною надією та підтримкою боротьби України за свободу», – йдеться на сайті події.

У програмі ярмарку організатори зроблять акцент на залученні дітей і підлітків до читання. На спеціальному майданчику – Холі для юних читачів – відбуватимуться вистави, читання, концерти, зустрічі з письменниками. Дискусії та обговорення актуальних для дорослих читачів тем відбуватиметься у зоні 15min Forum.

Національний стенд України стане місцем для знайомства з українською літературою та її авторами, на чому наголошує оргкомітет Міжнародного Вільнюського книжкового ярмарку. Вже відомо, що у події візьмуть участь Романа Романишин та Андрій Лесів, засновники творчої майстерні «Аґрафка».

На 23-му Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку на окремій локації Книжковий Арсенал представить спеціальну програму. Про неї Читомо розповіла Юлія Козловець, координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал»: «Продовжуючи наше багаторічне партнерство з Литовським інститутом культури, Книжковий Арсенал на їхнє запрошення готує спеціальну програму подій в межах 23-го Вільнюського книжкового ярмарку. Це будуть поетичні читання, презентації нових литовських перекладів українських авторів та авторок, публічні розмови та дискусії, а також творчі воркшопи для литовських та українських дітей, зустрічі зі студентами. Спільно з Pictoric ми також організовуємо виставку плакатів українських художників-ілюстраторів».

Також в межах програмної співпраці Мистецького Арсеналу та Довженко-Центру на ярмарку відбудеться кінопоказ.

3 січня 2023 року у важкому бою героїчно загинув ВІТАЛІЙ ПИВОВАРОВ. У перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну Віталій добровільно пішов у лави Збройних Сил України. Для всіх було несподіванкою, що скромний працівник Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича, історик за фахом рішуче візьме зброю в руки, щоб захистити Батьківщину від вторгнення підступного ворога.

Віталій Вадимович Пивоваров народився 1 червня 1984 року в м. Житомирі. Після закінчення Житомирської гуманітарної гімназії № 23 вступив на історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка. Працював на посадах провідного, головного спеціаліста в Державному архіві Житомирської області. Навчався в аспірантурі на кафедрі історії України ЖДУ імені Івана Франка. Згодом перейшов на роботу в Управління сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації. Останнім місцем його трудової біографії була Житомирська обласна наукова універсальна бібліотека імені Олега Ольжича. Не можна описати горя родичів, близьких, друзів, колег… Він був прекрасною людиною, дуже скромним, доброзичливим та інтелігентним молодим чоловіком. У нього все ще було попереду… Віталій був донором, по кілька разів на рік здавав кров, щоб рятувати життя людей. І ось тепер він віддав останні краплини власної крові за те, щоб всі ми залишалися вільними людьми в незалежній, нескореній Україні. Ми будемо завжди пам’ятати тебе, наш дорогий Віталику!

Вічна слава Герою! Слава Україні!

МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Так, станом на 25 грудня 2022-го року, збитків зазнали 1189 об’єктів культурної інфраструктури. З них майже третина – 446 об’єктів повністю зруйновані.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазналипошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади – 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 563 од. (зруйновано – 222 од.; пошкоджено – 341 од.), з яких більшість припадає на Донецьку (24%), Харківську (14%) та Київську (10%) обл.;

бібліотеки – 453 од. (зруйновано – 155 од.; пошкоджено – 298 од.), з яких більшість припадає на Донецьку (27%), Київську (17%) та Миколаївську (13%) обл.;

музеї та галереї – 63 од. (зруйновано – 22 од.; пошкоджено – 41 од.;), з яких більшість припадає на Донецьку (37%) та Харківську (11%) обл.;

театри та філармонії – 18 од. (зруйновано – 9 од.; пошкоджено – 9 од.) у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Харківській обл. та м. Києві;

заклади мистецької освіти – 92 од. (зруйновано – 38 од.; пошкоджено – 54 од.), з яких більшість припадає на Донецьку (30%) та Харківську (14%) обл.

Наразі майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Через це неможливо порахувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Сьомий сезон премії Бабеля у 2023 році не відбудеться й взагалі премію не вручатимуть до закінчення війни в Україні.

У повідомленні наголосили, що це сталося через путінську агресію.

Фраза «русский военный корабль, иди на х*й» стала головним «словом» 2022 року за версією словника сучасної української мови та сленгу «Мислово».

Як зазначено в офіційному повідомленні «Мислово», ця відповідь українського захисника острова Зміїний російському окупанту стала лейтмотивом спротиву України російській збройній агресії.

«Вираз, по суті, є рімейком української національної ідеї, сформульованої Лесем Подерев’янським ще у 2014 році, – “від*ться від нас”. – пояснюють у «Мислово». – Найширше використання цього та інших ненормативних висловів усіма шарами суспільства демонструє трансгресію суспільних норм, характерну для війни».

2022 року усі претенденти на звання «слова року» були пов’язані з війною. Зокрема:

доброго вечора, ми з України! – мем-вітання російсько-української війни

катастрофа – війна є багатовимірною катастрофою: соціальною, економічною, екологічною, а також персональною катастрофою для мільйонів людей

біженці/переселенці – мільйони людей були змушені покинути свої домівки

ЗСУ – як символ віри українців у перемогу

волонтер, доброволець – як і вісім років тому тисячі людей за покликом серця об’єдналися у боротьбі проти ворога

геноцид, терор – ця війна має геноцидальний характер, і росія застосовує терористичні методи

допомога – міждержавна та міжлюдська допомога мали надзвичайне значення для успіху українського спротиву.

Словник «Мислово» створений у 2012 році з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови.

«Мислово» обирає слово року вдесяте. Основними критеріями при виборі слова року є його популярність та соціальна значущість.

Попередні «слова року»:

2021: вакцина

2020: коронавірус

2019: діджиталізація

2018: томос

2017: безвіз

2016: корупція

2015: блокада

2014: кіборги

2013: євромайдан

За 2022 рік в українській Вікіпедії здійснили 1 мільярд 60 мільйонів переглядів сторінок.

Це на 19% більше, ніж 2021 року. Абсолютне річне зростання становить 169 мільйонів переглядів. За шість років популярність української Вікіпедії зросла удвічі.

За підсумками грудня 2022 року українська Вікіпедія опинилась на 16 місці у світі за відвідуваністю, як і торік.

«Ці показники були б ще вищі, однак відносно невеликий приріст відвідуваності у листопаді і грудні пов’язаний з аварійними і віяловими відключеннями електроенергії через терористичні атаки росії на енергетичну інфраструктуру України», – вважає Юрій Пероганич, співзасновник ГО «Вікімедіа Україна».

Географічний розподіл числа переглядів української Вікіпедії виглядає так:

74 млн – з України,

4 млн – з Польщі,

3 млн – з Німеччини,

2 млн – з США,

1 млн – з російської федерації,

1 млн – з Чехії,

841 тис. – з Великої Британії,

653 тис. – з Франції,

525 тис. – з Італії,

503 тис. – з Нідерландів.

Російська Вікіпедія в Україні втратила за 2022 рік 35 млн переглядів (було 121 млн, стало 86 млн), її частка впала на 7,3% (з 54,0% до 46,7%).

На державному рівні відзначаємо:

📌 1045 років із часу народження Ярослава Мудрого, Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;

📌 970 років із часу народження Володимира Мономаха, Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;

🔹 10 лютого — 250 років із дня народження Василя Каразіна;

🔹 16 лютого — 210 років із дня народження Семена Гулака-Артемовського;

🔹 12 березня — 160 років із дня народження Володимира Вернадського;

🔹 31 березня — 150 років із дня народження Миколи Міхновського;

🔹 4 квітня — 70 років із дня народження Квітки Цісик;

🔹 15 травня — 150 років із дня народження Павла Скоропадського;

🔹 27 листопада — 160 років із дня народження Ольги Кобилянської.

🔸 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини (1948).

Повний перелік дат — у Постанові Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1982-20#Text)«Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках».

Українська молодь одержує інформацію про те, що відбувається, переважно із соціальних мереж, свідчить опитування, проведене у грудні 2022 року Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ. Про це 3 січня 2023 року проінформував сайт ООН.

Було опитано 4237 осіб віком від 14 років до 35+ з усіх регіонів України, відповідей могло бути кілька.

"83,4% респондентів отримують інформацію із соціальних мереж, 23,7% читають новини в інтернет-ЗМІ, а 15,8% дивляться новини в YouTube. Ще 26,8% респондентів сказали, що одержують новини переважно з розмов із родичами, колегами, друзями і сусідами", – ідеться у повідомленні.

У ЮНІСЕФ з'ясували, що 54,8% опитаних звертають увагу на першоджерело новини, 38,6% довіряють новині з фото чи відео, 33,5% читають новини у ЗМІ, яким вони довіряють, а 8,5% "вважають за краще інтуїтивно визначати правдиві новини".

"53,1% респондентів зізналися, що іноді бачать "заголовок-приманку" і відкривають новину із цікавості. Водночас 38,7% респондентів розуміють, що це клікбейт, і навіть не відкривають посилання. Тільки 2,1% респондентів не знають, що таке клікбейт", – пояснили в ООН.

Опитування засвідчило, що 55% української молоді шукають додаткову інформацію щодо прочитаних новин, а 46,3% перевіряють її в офіційних джерелах.

Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/society/83-4-ukrajinskoji-molodi-chitajut-novini-u-sotsmerezhah-opituvannja-junisef-1643870.html

Німецька газета “Süddeutsche Zeitung” внесла книжку Романи Романишин й Андрія Лесіва у список найкращих книжок року.

Книжку «Війна, що змінила Рондо» творчої майстерні «Аґрафка» газета внесла до 12 найкращих книжок для дітей і підлітків, виданих німецькою у 2022 році. Книжка вийшла у німецькому видавництві Gerstenberg Verlag у перекладі Клаудії Дате й Оксани Семенець.

«Українське подружжя Романа Романишин та Андрій Лесів не боїться важкої теми війни. Завдяки делікатним малюнкам і текстам вони знаходять слова для того, що важко пояснити дітям. Книжка з картинками розповідає про сліпуче містечко Рондо, де різнокольорові квіти співають і весело живуть разом із паперовими пташками та лампочками. Раптом темніє, в’їжджають танки, горять хати. Раптом війна. І найгірше: війна сіє чорні квіти, що мають колючки, і змушують замовкнути барвисті квіти. Зрештою делікатні герої та героїні знаходять вихід, але назавжди залишаються вбиті війною», — зазначають у виданні.

Українською «Війна, що змінила Рондо» вийшла у Видавництві старого Лева 2015 року. Книжка отримала низку відзнак, серед яких Bologna Ragazzi Award та потрапила до щорічного каталогу дитячої та юнацької літератури «Білі круки-2015». Її переклали вийшли кількома мовами, зокрема італійською, французькою, словацькою, вірменською, болгарською.

“Süddeutsche Zeitung” — найбільша щоденна газета Німеччини. Заснована 16 жовтня 1945 року. Видає в Мюнхені видавництво “Süddeutscher Verlag”. Газета позиціонує себе як «ліберально-економічне» видання, велику увагу приділяє подіям культурного життя.

31 січня до Кропивницького завітає відомий український поет, прозаїк, перекладач Юрій Андрухович.

Захід відбудеться в актовій залі Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського і розпочнеться о 18:00.

Модератор заходу – Президент Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ та видавець Святослав Померанцев – поспілкується із Юрієм Андруховичем про творчість письменника під час війни, про культурну дипломатію України, активним учасником якої є автор, про майбутнє української літератури.

Під час зустрічі Юрій Андрухович зачитає свої нові, ще не опубліковані тексти. На літературному вечорі також буде презентований крайній роман автора «Радіо Ніч» – найбільш гостросюжетний, а водночас найбільш ліричний твір Юрія Андруховича, що вже встиг стати одним із найбільш значущих видань минулого року. Роман також став фіналістом премії BBC-Книга року 2021.

Літературна зустріч з Юрієм андруховичем відбудеться в рамках роботи Літературної мережі проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні» за ініціативи Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. Проведення цього проєкту стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

У Кропивницькому захід відбудеться за підтримки КОО Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України, Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського.

Голова організації «Центр громадянських свобод», яка у 2022 році отримала Нобелівську премію миру, Олександра Матвійчук радить усім прочитати трактат Хосе Ортега-і-Гассета «Бунт мас».

“Я би порадила прочитати книгу Хосе Ортега-і-Гассета «Бунт мас». Він написав її в 30-х роках минулого століття, напередодні Другої світової війни, але коли її читаєш - я спеціально її перечитувала двічі, вдруге - минулого чи позаминулого року, - то розумієш, що він описує суспільні явища, які відбуваються прямо зараз. Це дуже маленька книга, але саме вона принесла йому світове визнання. Це - діагноз, це діагноз нам, як людям, і це якраз ті теми, про що треба більше читати”, - сказала Матвийчук.

Як повідомлялося, «Бунт мас» (ісп. La rebelión de las masas) — соціально-філософський есей іспанського філософа Хосе Ортеги-і-Гассета, присвячений культурній кризі Європи, що стала наслідком виникнення масового суспільства, котре відбирає вплив у аристократії. Книга вперше була опублікована в Іспанії в 1930 році.

Польща на період війни готова прийняти у себе культурні цінності з України.

Про це в ефірі Польського радіо сказав заступник міністра культури і національної спадщини Ярослав Селлін, передає Укрінформ.

“Ми маємо підготовлені склади у бібліотеках і в архівах музеїв, які готові прийняти рухомі колекції, якщо українці ухвалять рішення про їх вивезення”, - заявив Селлін.

Він зауважив, що наразі українці воліють переміщувати культурні цінності до безпечніших місць у межах країни.

“Проте відомо, що цих безпечніших місць не так багато в Україні, оскільки російські бомбардування стосуються усієї території України”,- наголосив заступник міністра.

Він повідомив, що з Львівської картинної галереї вивезено на зберігання до Польщі картини художника Яцека Мальчевського, вони сьогодні виставлені для огляду у залах Національного музею у Познані.

За словами Селліна, Польща від початку повномасштабної агресії росії активно допомагає Україні зберігати об’єкти культурної спадщини, зокрема постачаючи матеріали для захисту від вибухів і пожеж пам’ятників, фасадів будинків, костелів, музеїв тощо.

“Ми також допомагаємо українцям робити інвентаризацію знищених культурних об’єктів. Є багато сакральних об’єктів, які знищено. Ми допомагатимемо українцям відбудовувати ці об’єкти, коли війна завершиться”, - наголосив заступник міністра.

Як повідомлялося, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що в Україні внаслідок російської агресії пошкоджено або знищено понад 1200 об'єктів культурної інфраструктури.

Опубліковано довідкове видання про перебіг 10-ти місяців війни, що розкриває хід війни, повсякдення в у мовах повномасштабного конфлікту та реакцію міжнародної спільноти на війну в Україні.

"У виданні у формі щоденних довідок узагальнено інформацію про основні події російсько-української війни. Повідомлення, що склали цю збірку щодня розміщувалися на сайті ДНУ "Енциклопедичне видавництво" з першого дня початку масштабного вторгнення рф в Україну", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що в основу видання покладено офіційні заяви Генерального штабу ЗСУ, оперативних командувань, заяви органів влади України, іноземних країн і міжнародних організацій, які подано без змін в оприлюдненому вигляді.

"24 лютого стався перелом нашого історичного буття - людини, суспільства, нації, держави. Гібридна війна з неоімперською Росією, котра в різних формах тривала протягом восьми років, перейшла в нову фазу. Вона стала наймасштабнішою та найзапеклішою континентальною війною після 1945 року на обширах усієї Європи", - зазначила в передмові директор ДНУ "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон.

Водночас повідомляється, що колектив "Енциклопедичного видавництва" продовжує роботу над створенням "Великої української енциклопедії", зокрема, вебверсію. Підкреслюється, що вже було змінено дизайн сайту ВУЕ і додано нові рубрики, такі як "Актуально", "Міста-Герої", "Герої України.

Видання підготували до друку кандидат історичних наук Сергій Гірік, професор Алла Киридон, фахівець з комп'ютерної графіки Максим Ткаченко, художник Михайло Гутман.

Перший Всеукраїнський конкурс літкастів (літературних подкастів) «КрутеЗНО» для популяризації читання та впровадження нових форматів у гуманітарній освіті підбив підсумки.

«Окрім створеної «КрутеЗНО» повноцінної бібліотеки літературних подкастів із української літератури, конкурс також засвідчив, що рівень освіти і самоосвіти в невеликих містах і селах України часто є недооціненим. Більшість учасників проєкту є мешканцями не обласних центрів. Географія конкурсу представлена від села Солоне на Дніпропетровщині, села Кордишівка Вінницької області до села Вікно Чернівецької області та десятків інших невеликих населених пунктів України», - зазначила координатор Іринп Плехова.

За її словами, у конкурсі взяли участь 72 автори, які створили 127 літературних епізодів у 5 номінаціях: «Фольклор і давня література», “Мала поетична форма”, “Нова українська література”, “Новітня українська література”, “Сучукрліт”.

Літкаст – це цікава, розкута розповідь про літературний твір, його автора, сюжет, героїв, перипетії, історичний контекст, смачні деталі й цитати, власні емоції й враження, приправлена харизмою того, хто його створює.

Отже, переможцями у номінаціях “Фольклор і давня література” і “Новітня українська література” стали Ангеліна Мулька та Ярина Закальська,

“Мала поетична форма” - Віолета Басенко та Оксана Котелевич.

У номінації “Нова українська література” перемогли Марта Швець і Діана Толстюк, у категорії “Сучукрліт” - Софія Самборська та Христина Іващишин.

Переможці отримали головні нагороди – по 10 тисяч гривень, а лауреати спеціальних номінацій – призи від організаторів та партнерів конкурсу.

Також на LitCom можна ознайомитися із поетичною аудіозбіркою “Музи не мовчать”: свої вірші з фронту озвучують українські поети-військові Ігор Астапенко, Олександр Хоменко, Ірина Венжик, Дмитро Луняка.

Бібліотека "КрутеЗНО" та інші проєкти безкоштовно доступні в мобільному застосунку LitCom.

До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди в обігу з’явиться нова пам’ятна банкнота.

Купюра номіналом 500 гривень з оновленим дизайном вводиться в обіг 29 грудня. Вона зберігає зовнішній вигляд попередньої банкноти, але має важливу відмінність – на її лицьовому боці на місці водяного знака нанесено трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційну символіку до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди – «Світ Сковороди». Цей напис поступово змінює колір, залежно від кута нахилу банкноти (від світло-зеленого до темно-зеленого).

«Григорій Сковорода – унікальна, неординарна, яскрава особистість, а його творчість залишається актуальною впродовж століть. Він вважав, що головне в житті – свобода, яка сьогодні – безцінний скарб для кожного українця! Святкування його ювілею – одна з ключових культурно-мистецьких подій 2022 року», – прокоментував заступник Голови Національного банку Олексій Шабан.

Придбати пам’ятну банкноту можна у банках-дистриб’юторах (АТ АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «АБ “РАДАБАНК”», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ КБ «ПриватБанк»). Її вартість становитиме 541 грн (у конверті) та 554 грн (у подарунковій упаковці).

Світова прем’єра анімаційної стрічки відбулася в листопаді 2022 року на міжнародному кінофестивалі у В’єтнамі в місті Ханой.

Анімаційна казка «Украдений місяць. Кум» перемогла на фестивалі анімаційних студій в Парижі в номінації «Найкраща історія».

«Мультиплікаційний фільм «Украдений місяць. Кум» виробництва 2Flame і MAGIKA FILM за підтримки МКІП вже на YouTube! Сюжет — казковий. Українське село, яке живе тихим та спокійним життям, напередодні Різдва оживає – наповнюється піснями, музикою, духом смачної печені і свята. Козак Кум живе самотньо, осторонь від громади. Кремезна статура Кума і відлюдність викликають острах у дорослих жителів села, але не в дітей. Діти відчувають, що козак ретельно приховує від людей якусь свою таємницю. Але їм скоріше цікаво, ніж страшно. Пориньте в різдвяну містику, пронизану духом українських легенд про козаків-характерників та образами родинних традицій», — йдеться у повідомленні МКІП в Телеграмі.

Від початку повномасштабної війни головний художник фільму Борис Денисевич знаходиться в лавах ЗСУ та захищає країну від ворога.

Держкомтелерадіо визначився з переможцями цьогорічного конкурсу літературно-мистецьких творів для дітей та юнацтва.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» з 21 висунутої на здобуття премії роботи перемогла книга Олесі Мамчич «Як правильно ревіти», що побачила світ у видавництві «Ранок». Поетична «інструкція» для найменших читачів розповідає, як відлякати всі страхіття світу. Героями віршів Олесі є мудрі кроти, хижі лижі, хамелеон, летючий віслючок, валіза… Тексти авторки сповнені незвичайних рим, порівнянь, словесних каламбурів.

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» серед семи книг, які вийшли у видавництвах «Ранок», «Підручники і посібники», «Панорама», «Час майстрів», комітет переважною більшістю голосів відзначив художнє оформлення Оксани Садовенко книги «Ти і Малевич» (ТОВ «Час майстрів»). Книжка-альбом містить творчі завдання, наліпки, розмальовки, які дають можливість дитині 5-13 років уявити себе учнем чи ученицею Казимира Малевича. Кожен розворот книжки присвячено одній із головних ідей художника, що спонукає не тільки читати й пізнавати, а й самостійно створити свою версію «Чорного квадрата» та зрозуміти персонажів картин Малевича, розмалювавши їх по-своєму.

У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» було висунуто 12 робіт театральних колективів зі Львова, Миколаєва, Полтави, Івано-Франківська, Черкас, Тернополя, Хмельницького, Сум, Вінниці, Чернігова і Києва. За рішенням комітету перемогу здобула вистава «Пливе човен» Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва (м.Львів), режисер-постановник вистави ‑ Ірина Ципіна. Члени журі відзначили високий рівень роботи режисера і акторів, які зробили справжню поетично- метафористичну поему. Автентичні пісні та відтворення обрядів занурюють глядача у вирій казкових подій. Виставу треба дивитися в спеціальних окулярах. Це дає можливість глядачу відчути себе всередині дійства.

Детальніше тут: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=185564&cat_id=182153