Бібліотечному фахівцю

Американське видавництво Arrowsmith Press готує до друку збірку творів українських поетів «У годину війни: вірші з України».

Як передає Укрінформ, збірку впорядкували американська поетка Каролін Форче та американсько-український поет Ілля Камінський.

Камінський у Фейсбуці повідомив, що антологія «У годину війни: вірші з України» буде надрукована навесні.

"Україна, можливо, єдина країна на землі, яка завдячує своїм існуванням, принаймні частково, поетові. Від часу появи "Кобзаря" Тараса Шевченка у 1840 році поезія грає надзвичайно важливу роль в українській культурі… Ця збірка неодмінно стане класичним текстом, що відзначає не лише один із найтемніших періодів в українській історії, а й важливий момент у всесвітній боротьбі за демократію та права людини", – зазначають укладачі в анотації до книжки.

Антологія міститиме вірші Анастасії Афанасьєвої, Юрія Андруховича, Олександра Авербуха, Наталки Білоцерківець, Дмитра Близнюка, Андрія Бондаря, Катерини Дерішової, Бориса Гуменюка, Юрія Іздрика, Олександра Кабанова, Катерини Калитко, Ії Киви, Маріанни Кіяновської, Людмили Херсонської, Бориса Херсонського, Галини Крук, Оксани Луцишиної, Олега Лишеги, Юлії Мусаковської, Віктора Неборака, Лесика Панасюка, Мар’яни Савки, Ірини Шувалової, Остапа Сливинського, Любові Якимчук, Оксани Забужко та Сергія Жадана.

Міністерство культури та інформаційної політики України затвердило погоджений Наглядовою радою план роботи Українського інституту книги (УІК) на 2023 рік.

Також набули сили зміни до Порядку використання бюджетних коштів — акти, які встановлюють межі діяльності інституту у 2023 році.

Після затвердження Паспорта бюджетної програми УІК оголосить приймання заявок:

від українських видавців на видання нових творів українських авторів за кількома тематичними пріоритетами. Будуть видані та надійдуть до бібліотек не менше ніж 100 назв нових книжок по 1000 примірників кожної;

від іноземних видавців на підтримку перекладів творів української літератури іноземними мовами. В УІК зазначають, що сподіваються на видання щонайменше півсотні нових перекладів;

від українських інституцій на проведення заходів популяризації читання та української літератури за встановленими пріоритетами.

Окрім того, наразі УІК організовує українські стенди на трьох міжнародних ярмарках у 2023 році:

- Вільнюському книжковому ярмарку (23-26 лютого);

- Болонському дитячому книжковому ярмарку (6-9 березня);

- Лондонському книжковому ярмарку (18-20 квітня).

Також незабаром розпочнеться підготовка до:

Книжкового ярмарку у Варшаві (25-28 травня);

Франкфуртського книжкового ярмарку (18-22 жовтня).

Окрім того, на сайті УІК оголосили про конкурс «Поширення європейських літературних творів». Детальну інформацію про конкурс українською мовою можна знайти на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

Ознайомитися із планом роботи УІК на 2023 рік та змінами до порядку використання бюджетних коштів можна тут: https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/avayarva

У березні в ПАРЄ заплановані слухання щодо культурної спадщини України та її стан в умовах війни, — Голова комітету ПАРЄ з питань культури, науки, медіа і спорту Євгенія Кравчук .

▪️Слухання стосуватимуться не лише зруйнованих будівель та обкрадених музеїв, але і знищення культурної ідентичності.

▪️На тимчасово окупованих територіях загарбники змінюють освітні плани, вилучають і спалюють українську літературу тощо. Усе це росія робить, щоби знищити культурну ідентичність українців.

▪️Тому зараз готується відповідний проект резолюції ПАРЄ щодо знищення культурної ідентичності українців під час війни

▪️Готується закон про електронні реєстри, щоби можна було бачити нематеріальну і матеріальну спадщину, зокрема пам’ятки і музейні експонати. Усе буде відцифровано. На створення такого реєстру ЄС виділив кошти

Цьогоріч програма має три ЛОТи:

ЛОТ 1. Диджиталізація.

ЛОТ 2. Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини.

ЛОТ 3. Дослідження історико-культурної спадщини України (розроблено у співпраці з Українським інститутом національної пам'яті для підтримки українських фахівців, які досліджують російську пропаганду).

Бюджет програми на 2023 рік — 35 млн грн.

Подати заявку можна до 28 лютого включно.

Докладно тут: https://ucf.in.ua/news/17012023

Нові примірники включають книги про культурне надбання та відомих діячів України англійською і українською мовами.

Проєкт «Українська книжкова поличка» ініційований першою леді України Оленою Зеленською спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством закордонних справ України, а також Українським інститутом книги разом з посольствами України за кордоном.

Публічна бібліотека імені Ґабріеле Петкевічайте-Біте в литовському місті Панявежис встановила книжкомати. Про це повідомили на офіційному сайті бібліотеки.

Книжкові автомати дають можливість отримати замовлені видання в будь-який час доби та в усі дні, під час канікул і вихідних днів. Автомати працюють і в робочий час бібліотеки, тож відвідувачі можуть обрати зручний для себе спосіб — або завітати до книгозбірні, або скористатися автоматом.

Щоб отримати книжку, її потрібно замовити на сайті www.ibiblioteka.lt або зателефонувати у відділ обслуговування читачів бібліотеки за тел. (8 45) 46 54 97. Потім користувачеві прийде SMS-повідомлення з PIN-кодом.

«Книжкоматом можуть користуватися всі зареєстровані читачі бібліотеки. Зручно й те, що видання можна повернути до найближчого пункту повернення», — зазначила Гітана Ужкурелєне, керівниця відділу обслуговування читачів.

Як зазначають на сайті бібліотеки, хоча книжкомати працюють лише кілька днів, паневежчанам вони подобаються, адже вони вже почали користуватися новою послугою. Відомо, що автомати також адаптовані для людей з обмеженими можливостями.

Книжкомат біля бібліотеки розташований за адресою вул. Respublikos, 14.

Книжкові автомати у Литві також працюють у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяуляї, Паневежиському районі, Купішках, Вісагінасі, Пасваліському районі та інших містах.

Нагадаємо, 2022 року книжкомати встановили поблизу супермаркетів у Польщі.

Музей Берлін-Карлсхорст передав

Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці

зарядну станцію Anker 767 2048 Wh, придбану на кошти SUCHO (Saving Ukrainian Cultural Heritage Online) https://www.sucho.org/ як гуманітарну допомогу. Зарядна станція була замовлена у компанії Anker за суму 2,499 євро.

Бібліотека вдячна пані Катерині Малигіній за координацію та доставку станції в м.Суми до нашої бібліотеки!

Захід триватиме два дні у гібридному форматі, протягом яких учасники планують підбити підсумки своєї роботи, актуалізувати стратегічні цілі та скласти плани подальшої діяльності на культурному фронті.

Організаторами форуму став «Штаб порятунку спадщини» спільно Національним музеєм Революції Гідності і Міністерством культури та інформаційної політики України.

Учасники – представники музейних, архівних та бібліотечних інституцій, ЗСУ, допомогових ініціатив у сфері культури, міжнародних організацій, громадських і урядових ініціатив із допомоги українській культурі.

Участь у заході взяв також Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який висловив переконання, що взаємодія та синергія органів влади та громадських ініціатив – необхідні умови опірності культури та стійкості суспільства в час війни.

«Збереження культурної спадщини майже три десятиліття було поза списком пріоритетів держави, що надзвичайно ускладнює ситуацію з її захистом і порятунком сьогодні. Водночас війна унаочнила те, що культурна спадщина – як матеріальна, так і нематеріальна, є одним з ключових елементів національної безпеки. Тому МКІП зініціював закріпити цей пріоритет на законодавчому рівні – шляхом змін до Закону про національну безпеку та ухвалення двох рамкових законів «Про засади державної політики в сфері культурної спадщини» та «Про збереження і відновлення національної пам’яті», – сказав Олександр Ткаченко.

Окрім того, Міністр зауважив, що протягом цього часу зусилля МКІП були спрямовані на:

запуск механізмів надання міжнародної допомоги сфері культури;

адвокацію захисту культурної спадщини України через номінації до ЮНЕСКО, активну комунікацію з міжнародними партнерами, міжурядовими організаціями;

порятунок об’єктів культурної спадщини, зокрема, евакуацію музейних колекцій з прифронтових регіонів там, де це можливо;

збір даних стосовно пошкоджень та втрат культурної культурної спадщини;

напрацювання алгоритмів фіксації, документування злочинів проти культурної спадщини, оцінки збитків, налагодження взаємодії з військовими та правоохоронними органами тощо;

повернення культурних цінностей, незаконно вивезених росіянами - як під час цієї війни, так і раніше;

лобіювання інституту monuments men у складі Збройних сил – спеціалізованого підрозділу, котрий опікуватиметься питаннями захисту культурної спадщини.

Своєю чергою Президентка ICOMOS Тереза Патріціо також наголосила на важливості об’єднання зусиль.

«Масштаби втрат культурної спадщини України нині величезні. Це втрати як для матеріальної, так і для нематеріальної культурної спадщини. Відтак спільні зусилля з МКІП та іншими професіоналами є дуже важливими у роботі зі збереження спадщини, адже координація роботи дасть змогу швидко підготуватися до відновлення», – сказала Тереза Патріціо.

Натомість директорка музею культурної спадщини в Польщі Катаржина Заласінська підкреслила, що важливо і надалі діяти активно та солідарно.

«Культура – це фундаментальний аспект для майбутніх поколінь. Тому ми продовжуємо діяти солідарно і активно. У відповідь на агресію росії проти України ми зреагували на гуманітарну кризу і донині мобілізуємо ресурси на всіх рівнях Уряду. Ми плануємо брати участь у заходах з відновлення культурної спадщини України. Готові обмінюватися нашою експертизою. Тому що культура – це передусім ідентичність і її важливо захищати», – зауважила Катаржина Заласінська.

В рамках книжкового фестивалю у Болоньї 6-9 березня оголосять найкраще дитяче книжкове видавництво. Вперше у списку претендентів опинилася Україна та “Видавництво Старого Лева”.

Bologna prize best children’s publishers of the year є найбільшою й найпрестижнішою щорічною світовою премією для видавців дитячої літератури. Усього до списку увійшло 30 видавництв із шести частин світу — Африки, Азії, Європи, Океанії, Північної Америки, Кариб, Центральної та Південної Америки.

“Ця номінація — це досягнення не лише для видавництва і України, а й для всіх, хто доклався до того, щоб українське книговидання стало видимим у світі. Я усвідомлюю те, що видимими світу ми стали і через війну”, — каже керівниця відділу маркетингу та зв’язків із громадськістю “Видавництва Старого Лева” Оксана Зьобро.

На запрошення організаторів Вільнюського книжкового ярмарку міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» створив програму подій, яка представить у Вільнюсі українську літературну та культурну сцену.

У програму увійшли:

дискусія про професійну солідарність українських та литовських письменників та волонтерів;

публічна розмова про творчі практики, творчі інструменти опору представників наших креативних спільнот;

поетичні читання українських та литовських поетів, книжкові презентації.

«Спеціальна програма подій стане продовженням партнерства та програмної співпраці фестивалю “Книжковий Арсенал” та Литовського інституту культури. Запрошення від наших партнерів до участі цього року почесне і відповідальне для нашої команди: на дати проведення Вільнюського книжкового ярмарку припадає 24 лютого, роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме в цей день торік колеги відкривали свій ярмарок декларацією про рішуче засудження агресії, про підтримку народу України, про професійну солідарність та об’єднання прогресивних сил для допомоги нам в боротьбі за свободу та незалежність», — зазначила Юлія Козловець, координаторка міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал».

Повну програму подій можна переглянути за посиланням: https://book.artarsenal.in.ua/proyekty/knyzhkovyj-arsenal-predstavlyaye-spetsialnu-programu-podij-na-vilnyuskomu-knyzhkovomu-yarmarku/

Укрпошта запустила марку «Воїни світла. Воїни добра». Про це в телеграм-каналі повідомив гендиректор національного оператора поштового зв’язку Ігор Смілянський.

Марка присвячена надзвичайникам, які відновлюють критичну інфраструктуру після російських терористичних атак.

«Завдяки нашим “надзвичайникам”, які 24/7 працюють над відновленням пошкоджених об’єктів, у нас є можливість вмитися теплою водою, зігрітися вдома та приготувати запашну каву, врешті-решт. Недооцінити їхній внесок неможливо! Поштовий випуск “Воїни світла. Воїни добра” — наша подяка та щиросердна присвята цим людям. Тож кожну марку названо на честь цих професій — “Дорожники”, “Зв’язківці”, “Енергетики”, “Водопостачальники” та “Газовики”», — говориться у повідомленні.

З початком повномасштабної війни росії проти України Міністерство культури та інформаційної політики надало бібліотекам рекомендації щодо списання певних типів книг. Станом на листопад минулого року в публічних бібліотеках близько 19 млн примірників книг було списано. З них приблизно 11 млн російською мовою, розповіла народна депутатка, заступниця голови Комітету ВР із питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

“Списують і деякі україномовні книги радянської доби. Також є рекомендації списувати й вилучати книги, автори яких виступили з підтримкою збройної агресії проти України. Є цілий список таких авторів, які потрапили під санкції. Загалом співвідношення книг російською та українською мовами в наших бібліотеках дуже печальне. Тож зараз ідеться про те, що швидше необхідно поновлювати фонди й закуповувати книги українською мовою”, — зазначила вона.

Кравчук додала, що Інститут книги закуповує винятково українські книги на відміну від місцевої влади, бо бібліотеки перебувають на балансі або обласних рад, або рад ОТГ.

“Депутатам вдалося внести правку у бюджет 2023 року про збільшення фінансування Інституту книги. Це значно менше, ніж нам би хотілося, але завдяки тому, що наразі виділено, будуть проплачені закупівлі видань, які фінансуються з бюджету Мінкульту”, — сказала вона.

Вона також уточнила, що наразі у публічних бібліотеках України близько 44% книг російською мовою, решта українською мовою чи мовами країн ЄС. Тож співвідношення на користь літератури українською мовою необхідно нарощувати.

Нагадаємо, що Росіяни на тимчасово окупованій території, в місті Ровеньки, Луганської області забирають українські книги та спалюють їх в котельнях.

За рік кількість виданих в Україні книжок зменшилася на 8532 видань, а наклади знизилися на 16473 тисяч примірників.

Станом на 6 k.njuj 2023 року в Україні видали 8716 книжок та брошур, коли рік тому це число становило 17248 видань. Кількість видань зменшилася на 50,5%.

Тиражі ж знизилися на 36%: у 2021 році вони становили 25652 тисяч примірників, а у 2022 — 9178 тисяч примірників.

Що ж до поділу книжок за мовами, то кількість виданих у 2022 році українською мовою становить 7147 видань, це на 54% менше, ніж у 2021 році. Тиражі книжок державною мовою знизилися на 38%.

У 2022 році в Україні надрукували 714 книжки російською мовою. Це на 32% менше, ніж попереднього року. Тиражі російськомовних видань впали на 26%.

Кількість видань іншими мовами — 855 книжок, що майже вдвічі менше, ніж у 2021 році. Наклади впали на 19%.

Щодо видань мовою інших корінних народів України даних немає.

Нагадаємо, за даними УІК 74% українських видавців можуть повноцінно займатися своєю діяльністю в умовах воєнного стану.

14 лютого 2023 року набирає чинності ЗУ «Про приєднання України до Марракеського договору про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями з причин інвалідності сприймати друковану інформацію до опублікованих творів».<p>

Верховна Рада України постановляє:

Приєднатися до Марракеського договору про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями з причин інвалідності сприймати друковану інформацію до опублікованих творів, вчиненого в м. Марракеш 27 червня 2013 року (додається), який набирає чинності для України через три місяці з дати передачі на зберігання Генеральному директору Всесвітньої організації інтелектуальної власності документа України про приєднання.

В Італії вийшла друком двомовна антологія української поезії, яка містить твори понад 50 українських авторів.

До антології увійшли твори увійшли твори понад 50 українських авторів, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Свідзінського, Павла Тичини, Максима Рильського, Дмитра Павличка.

Упорядником і автором французького перекладу є заступник голови Київської організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк. Упорядники й автори італійського перекладу - поетеса Лаура Ґаравалья та вчена-романіст Аннаріта Тавані.

На тимчасово окупованих територіях росіяни вилучають українські книги та спалюють їх в котельнях.

Книги вилучають з фондів загальних та шкільних бібліотек. В Ровеньках (Луганська область) зафіксовані випадки масового спалювання української літератури в місцевих котельнях.

Зауважимо, що практику спалювання книг росіяни запозичили в нацистської Німеччини. при цьому, росіяни виправдовують це тим, що вони вилучають “нацистську літературу”, та в перелік такої літератури потрапляють всі українські книги.

Раніше так зване «міністерство освіти та науки лнр» (представники окупаційної влади в Луганській області) спрямувало керівникам адміністрацій міст та районів, а також підвідомчим освітнім організаціям документ з порадою вилучити з фондів шкільних бібліотек книги зі списку, в якому 365 позицій.

За останніми опитуваннями USAID, Internews про медіаспоживання українців у 2022 році, 60% вукраїнців обрали саме Telegram, як основне джерело для того, щоб регулярно отримувати новини.

Це більше телевізора загалом, більше інших соціальних мереж. І тому це справді, на нашу думку, найбільш реалістична точка входу для російської пропаганди в український інформпростір.

У той же час, є сотні, може тисячі ворожих ресурсів, які можуть поширювати дезінформацію. Точну їх кількість, до речі, назвати майже неможливо. «Детектор медіа» виявив близько 300 Telegram-каналів, які поширюють ворожу дезінформацію.

Найбільш небезпечні, проросійські канали, які мімікрують під українські. Тобто вони мають український порядок денний, але просувають російські наративи.

Зміна назви відбудеться за дорученням департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації.

Директорка бібліотеки Інна Аліференко в коментарі Суспільному розповіла, що рішення відмовитись від імені Володимира Короленка ухвалили на загальних зборах колективу.

«На других зборах колектив обговорив і виніс пропозицію присвоїти нашій обласній універсальній бібліотеці імені Леоніда Івановича Глібова», — каже вона.

Чернігівську обласну бібліотеку заснували 28 березня 1877 року. Її створення якої домагалися П. Червинський, О. Карпинський, С. Русова, О. Русов, О. Тищинський, О. Борсук, П. Єфименко, І. Шраг, В. Варзар, І. Рашевський та інші, загалом 50 осіб. До діяльності бібліотеки в перший період її існування причетні також подружжя Грінченків, Коцюбинських, М. Вороний.

За словами директорки, нову назву обирали серед імен засновників, однак зупинилися на Леоніді Глібовому. «Ми вважаємо, що він недооцінений та недовшанований на Чернігівщині. Наш колектив кожного року вшановує пам’ять та ходить на могилу Леоніда Глібова перед врученням його іменної премії в нашій бібліотеці», — каже вона.

Наступним кроком у процедурі перейменування бібліотеки мають стати громадські слухання.

Нагадаємо, Чернігівська обласна універсальна бібліотека імені Володимира Короленка постраждала внаслідок обстрілів російської армії.

У межах акції «Українським дітям – українську книгу!» понад 600 тисяч книжок потрапили до бібліотек, шкіл та організацій України та європейських країн.

Зокрема, у січні 2023 року 300 дитячих книжок отримала Українська бібліотека в Ганновері , створена за ініціативи Української Спілки Нижньої Саксонії. Майже 1,5 тисячі примірників до Посольства України в Румунії.

До Болгарії та Іспанії надіслали понад 3 тисячі книжок українською мовою. Понад 3,5 тисячі видань невдовзі надійдуть до Німеччини, Нідерландів, Бельгії та Словаччини.

Окрім того, у Відні та Братиславі працюють книжкові хаби.

Акцію «Українським дітям – українську книгу!» започаткували 15 березня Державний комітет телебачення і радіомовлення України спільно з Офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики. Її мета — безкоштовно забезпечити дітей, які були змушені переселитися, рятуючись від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.

Нагадаємо, станом на початок 2023 року для українських дітей за кордоном надрукували 280 тисяч

БФ «Разом для України» в рамках проєкту «First responders and defenders» оголошує конкурс для неприбуткових громадських організацій та медіа, які займаються документацією наслідків війни.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити Google-форму - https://cutt.ly/J9cGpcn

В рамках конкурсу, ми готові передати дрони марки Skydio 2+ Enterprise kit (hardware) + Skydio Autonomy Enterprise (software).

‼️ Нашим проєктом ми хочемо підтримати медійні проєкти, які займаються важливою справою з оцифрування наслідків від війни. Не за горами трибунал та процеси відшкодування за всі злочини, що були завдані нашій нації. З допомогою БПЛА активісти зможуть покращити свою спроможність та ефективність в сфері документування наслідків війни.

⚠️ Учасниками конкурсу можуть бути громадські організації, незалежні медіа та інші організації, що системно здійснюють документування злочинів та руйнувань в Україні.