Бібліотечному фахівцю

За рік від початку нової фази російсько-української війни в Україні демонтували щонайменше 34 памʼятники та памʼятні знаки на честь російського поета Алєксандра Пушкіна.

У деяких містах виявилося по кілька памʼятних знаків на честь Пушкіна. Наприклад, у Чернівцях їх чомусь було аж три, у Миколаєві та Запоріжжі – по два. Імʼя Алєксандра Пушкіна належить і до найбільш вживаних урбанонімів, якими російська імперія та її СРСР маркували простір, рекомендованих до перейменування Експертною радою при МКІП.

👉Відбулося засідання тимчасової робочої групи з питань створення Національної електронної бібліотеки України. Засідання було присвячене вивченню досвіду Естонії щодо запровадження електронної бібліотеки національного рівня.

🗣 «Вдячний керівництву Національної бібліотеки Естонії за те, що виявили бажання та виділили свій час на ознайомлення робочої групи зі своїми здобутками. Для України ця інформація є вкрай важливою. Сподіваюся на продовження плідної співпраці», – зазначив Ростислав Карандєєв.

Зараз Міністерство культури та інформаційної політики об'єднало зусилля з ГО «Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація», провідними експертами з бібліотечної, музейної та архівної сфер, а також залучення допомоги міжнародних партнерів для створення Національної електронної бібліотеки.

МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Так, станом на 25 березня 2023 року збитків зазнали 1373 об’єкти культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. Із них майже третина – зруйновані (514 – об’єктів).

Разом з тим, за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 51 одиницю, основна частина з яких припадає на Харківщину (19 одиниць або 37%).

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській, Миколаївській та Луганській областях.

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) та об’єкти культурної спадщини на території 201 територіальної громади (13,7% від усієї кількості ТГ) у Вінницькій (2% ТГ), Дніпропетровській (13%), Донецькій (85%), Житомирській (12%), Закарпатській (2%), Запорізькій (27%), Київській (27%), Луганській (42%), Львівській (2%), Миколаївській (42%), Одеській (3%), Сумській (41%), Харківській (36%), Херсонської (31%), Хмельницькій (2%), Черкаській (3%), Чернігівській (14%) областях та м. Києві.

Загалом постраждали:

· клубні заклади – 653;

· бібліотеки – 528;

· музеї та галереї – 69;

· театри та філармонії – 22;

· заклади мистецької освіти – 101.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади – 48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.

Зазначимо, що наразі майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Через це неможливо порахувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Оголосили лавреата Державної премії імені Олеся Гончара 2023 року, ним став Владислав Стольников.

Владислав Стольников отримає нагороду за збірку віршів «Вітри на сполох», видану видавництвом «Юніверс» у 2020 році.

Літературна премія імені Олеся Гончара заснована Міністерством культури й мистецтв України, Державним комітетом у справах національностей та міграції і Національною спілкою письменників України. Починаючи з 1998 року, щорічно присуджується одна премія до дня народження Олеся Гончара — 3 квітня.

Премію імені Олеся Гончара присуджують щорічно за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.

Українська журналістка, кураторка книжкових проєктів та літературних програм, виконавча директорка Українського PEN-клубу Тетяна Терен стала лавреаткою премії імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті» 2023 року. Про це вона повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

«Премія імені Леся Танюка як аванс на майбутнє від людей, яких ціную і поважаю, і в пам’ять про людей, яких мені пощастило знати і яких я мала велику радість слухати і запитувати», — зазначила Терен.

Вручення премії відбулося у Центрі Леся Курбаса в Києві.

Премія імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті» заснована 2018 року Всеукраїнською правозахисною організацією «Меморіал» імені Василя Стуса, Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та видавництвом «Дух і Літера». Вона присуджується щороку літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям незалежно від місця проживання за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції. Джерело: Читомо

Українського поета, прозаїка та музиканта Юрія Андруховича вшанують меморіальною дошкою на Алеї письменників у Книжковій галереї в Освенцимі (Oświęcim Book Gallery). Про це повідомила представниця галереї Моніка Собота.

Цьогорічний вибір журі Алеї вперше відрізняється від попередніх: раніше існували суворі рамки вибору лише серед польських авторів і авторок.

«У 2023 році ми вирішили вшанувати українського письменника Юрія Андруховича меморіальною дошкою на Алеї письменників. Вибір був продиктований змістовними міркуваннями: ми маємо справу з чудовим поетом, прозаїком і музикантом, який чудово володіє польською мовою, знаним і визнаним у польській культурі та літературі. Були також політичні та історичні міркування, які зараз відбуваються (…). Велике значення має те, що письменники, митці та діячі української культури активно та надзвичайно віддано захищають свою Батьківщину та Європу від російської агресії», — зазначив голова осередку «Алея» професор Кшиштоф Заяс.

Він наголосив, що ця відзнака символічно вшановує всіх діячів української культури.

Бронзову дошку відкриють на тротуарі перед бібліотекою в Освенцимі 22 вересня. Андрухович особисто вибрав цитату для розміщення на дошці: «Моя пам’ять дозволяє мені робити все, що я хочу. Моїй надії немає меж».

Представник Oświęcim Book Gallery зазначив, що це буде 21 дошка на Алеї письменників, який стосується подібних ініціатив на честь акторів, музикантів чи спортсменів. Відбір здійснює журі, до складу якого входять письменники, літературознавці та науковці.

Наразі тротуарі перед міською публічною бібліотекою під назвою «Книжкова галерея» вже відкрили дошки на честь таких авторів: Ванда Хотомська, Магдалена Гжебалковська, Уршуля Козьол, Ганна Кралл, Ева Ліпська, Дорота Масловська, Зофія Посмиш, Малгожата Шейнерт, Ольга Токарчук, Марек Бєньчик, Януш Гловацький, Войцех Ягельський, Ришард Криніцький, Вєслав Мислівський, Радек Рак, Анджей Стасюк, Щепан Твардох, Маріуш Щиґєл, Марцін Свєтліцький та Адам Загаєвський.

Джерело: chytomo.com

Протягом 2022 року у США зафіксували 1269 спроб заборонити бібліотечні книжки.

Іще один рекорд полягає у цензоруванні 2571 унікальної назви. За даними організації цей показник на 38% більший, ніж 2021 року. Як зазначають у ALA, переважна кількість цензурованих видань була написана членами ЛГБТКІА+ спільноти, людьми з не білим кольором шкіри або про них.

Найчастіше звернення щодо «проблемних книжок» надходили зі шкільних бібліотек (58%), а також публічних книгозбірень (41%).

У США існує практика відкликання книжок з бібліотек, коли їх вилучають з фондів і, відповідно, не видають читачам. ALA фіксує діяльність цілих груп цензорів, які створюють списки книжок, що мають, на їхній погляд, бути забороненими, поширюють їх у соціальних мережах, а потім звертаються до бібліотек.

«Їхня мета полягає в тому, щоб придушити голоси тих, кого традиційно не чують в нашій країні, наприклад представників ЛГБТКІА+ спільноти або кольорових людей», – заявила Дебора Колвелл-Стоун, директорка Офісу інтелектуальної свободи ALA.

«Кожна спроба заборонити книжку однієї з цих груп є прямою атакою на конституційно захищене право кожної людини вільно обрати, які книжки читати та які ідеї досліджувати, – підкреслила Дебора Колвелл-Стоун. – Вибір того, що читати, мають здійснювати читачі: діти чи їх батьки. Але цей вибір не належить самопроголошеній книжковій поліції».

Дослідження Американської бібліотечної асоціації показують, що американці, які представляють весь політичний спектр, виступають проти спроб вилучення книжок з бібліотек і вірять у те, що бібліотеки можуть ухвалювати правильні рішення щодо своїх фондів. Щоб активізувати підтримку бібліотек і відповісти на сплеск книжкових проблем та інші спроби придушити доступ до інформації, у 2022 році ALA запустила Unite Against Book Bans, національну ініціативу, щоб дати можливість читачам у всьому світі об’єднатися в боротьбі з цензурою.

Джерело: Читомо

На засіданні Комітету з присудження премії імені Миколи Гоголя визначили лавреатку 2023 року Тетяну Кузан (Тетяну П’янкову).

Нагороду присудили за її роман «Вік червоних мурах», виданий у 2022 році у видавництві «Наш Формат».

Також члени Комітету відзначили вартими уваги та прочитання твори таких кандидатів на отримання цьогорічної премії:

Івченко Владислав — історичний детектив «Найкращий сищик та битва з імперією», видавництво «Темпора», 2022;

Кокотюха Андрій — неоготичний детектив «Вигнанець і навчена відьма», видавництво «Vivat», 2021;

Макаренко Євдокія — роман «Серце жінки», видавець О. О. Євенок, 2020.

Премію імені Миколи Гоголя вручають щороку 1 квітня до дня народження письменника, її присуджують за найкращі літературно-мистецькі твори, які наслідують традиції творчості Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири та утверджують національну самоідентифікацію.

Премією на конкурсних засадах відзначають прозаїків, драматургів та сценаристів, які є громадянами України. Розмір нагороди — 20 тис. грн.

Інститут політико-правових та релігійних досліджень оголошує конкурс на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у 2023 році.

Метою Премії є підтримка творчих діячів, відзначення авторів, видавництв, представників творчої спільноти, які зробили значний внесок у популяризацію української книжки, популяризація творчості, утвердження високих мистецьких стандартів у національному письменстві і літературній критиці, створення умов для творчого зростання.

Видання, висунуті на здобуття премії, мають бути змістовними та видані на високому естетичному, художньому та поліграфічному рівні.
Висунення видань на здобуття Премії здійснюється авторами (співавторами) виданих творів, видавництвами, видавничими організаціями, редакціями періодичних видань, громадськими організаціями, творчими спілками, літературно-мистецькими об’єднаннями, закладами вищої освіти, бібліотечними та науковими установами. На здобуття Премії висуваються оригінальні книжкові видання видані українською мовою протягом останніх трьох років в Україні.

Додаткова інформація: https://www.facebook.com/institute2015

Перше число газети «СХІД now» для активних ВПО з Донеччини та Луганщини друкується наразі накладом 200 000 примірників у типографії Запоріжжя.

Газета виходитиме два рази на місяць. Переселенці отримуватимуть її безоплатно. До процесу розповсюдження у приймаючих громадах в Україні та Польщі (наразі це мережа з понад 200 локацій) залучені громадські організації зі Сходу та власне активні ВПО, які таким чином отримають можливість додаткового заробітку.

Видання надаватиме корисну інформацію, яка допомагатиме людям адаптуватися до життя у нових умовах, не втрачаючи своєї регіональної ідентичності та прагнень розвитку. Після Перемоги газета інформуватиме про можливості, які створюватимуться на деокупованих територіях для повернення активного населення на Схід України.

Редакція має досвід видання друкованої газети «ГРОМАДА Схід» та її розповсюдження у 20-кілометровій зоні вздовж лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях (2019- лютий 2022, з офісом у Маріуполі). Таким чином поява нового видання впроваджує концепцію «Газета йде за своїм читачем», яку для переселенців-східняків розробила команда ВПО також зі Сходу України.

Проект реалізується ГО «Маріупольська асоціація жінок «БЕРЕГИНЯ» за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні та фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

З нагоди 300-ї річниці від дня народження Григорія Сковороди видавництво “Фоліо” випустило чотиритомник його творів з коментарями дослідників.

Презентація відбулась у Медіацентрі Україна-Укрінформ.

“Це видання – повне зібрання творів Сковороди, де половину обсягу займають коментарі Леоніда Ушкалова, який присвятив своє життя вивченню творчості філософа. Книги видано тією мовою, якою писав Сковорода: це не тільки та українська чи російська, які побутували, а також латина, грецька та іврит”, – зазначив власник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.

За його словами, чотири томи розділені за жанрами. Зокрема, перша книга містить поезії та байки, друга – трактати, діалоги, притчі раннього періоду творчості філософа. До третьої частини увійшли трактати, далоги та притчі, написані у 1780-1790 рр. Четвертий том містить поему “Сон”, а також спогади учня Сковороди та його першого біографа Михайла Ковалинського.

“Видані книжки покращують наше розуміння Сковороди і його внеску в європейську культуру. Коли ти його читаєш, то згадуєш те, що читав у європейських авторів. Це візіонерська позиція, яка на довгі роки визначила хід філософської думки в Україні”, – підкреслив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

У бібліотеці Муніципального Музею моря у кіпрському місті Айя-Напа, яке прихистило тисячі тимчасово переміщених українців, 29 березня відбулось офіційне відкриття вже другої в Республіці Кіпр «Української книжкової полички».

За повідомленням, під час спільної з мером м. Айя-Напа церемонії відкриття посол України Руслан Німчинський щиро подякував за сприяння у реалізації цієї ініціативи представникам Союзу Муніципалітетів Кіпру та Муніципалітету Айя-Напи.

Він наголосив, що доступ до української літератури, особливо для тимчасово переміщених українців, наразі є дуже важливим, адже дозволяє не втрачати зв'язок з Батьківщиною та рідною мовою.

«Посольство продовжує працювати над тим, щоб українська книжка була доступною для українців по всьому острову», – йдеться в дописі.

Як повідомляв Укрінформ, 15 лютого у Муніципальній бібліотеці Строволоса, передмістя кіпрської столиці Нікосія, відбулось офіційне відкриття першої «Української книжкової полички» в Республіці Кіпр.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обговорив із керівництвом Донецької обласної військової адміністрації збільшення присутності в регіоні українських культурних діячів та українського друкованого слова.

«Опрацювали з головою Донецької ОВА Павлом Кириленко та колегами кілька питань, які можемо вирішити найближчим часом. Це і більша присутність українських культурних діячів у Донецькій області, і постачання книжок по окремій програмі, щоб працювали книжкові полички у різних місцях, і робота з медіа, щоб збільшити присутність українського, щонайменше – друкованого слова в Донецькій області», – зазначив міністр.

Також під час зустрічі було обговорене продовження роботи «Культурного десанту» в різних формах і за участю колективів національних закладів культури, робота з ментальним здоров’ям через арт-терапію та залучення мешканців області до культурних практик.

Росіяни заміщують українську літературу в бібліотеках своїми книжками на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

«Черговий доказ того, що історія циклічна. Так, за наявними даними, міністерство культури РФ виділяє 200 млн рублів на закупівлю та поширення російських книжок на ТОТ півдня та сходу», — йдеться в повідомленні.

Окрім цього, близько 120 млн рублів ворог використає для створення трьох модельних бібліотек у кожному окупованому регіоні та 40 млн — для фінансування підконтрольних росіянам книгозбірень в окупованих регіонах.

Центр національного спротиву зробив висновок, що таким чином росіяни хочуть знищити українську літературу на окупованій території.

«Це характерна риса Росії — знищити рідну мову, насадити свої правила життя. Проте, слід пам’ятати, що орки близько 400 років намагалися знищити українську мову, оскільки мова і культура формують національну ідентичність кожного народу. Саме тому Росія на різних етапах свого існування, від царських часів і до сьогодення, так цілеспрямовано намагається нищити все українське», — зазначили в Центрі.

24 березня Уряд визначив переможців премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2022 рік. За пропозицією Міністерства культури та інформаційної політики та Державного комітету телебачення і радіомовлення премію присудили:

у номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» − перекладачу Івану Мегелі – за переклад з німецької на українську мову твору Германа Гессе «Казки, легенди, притчі»;

у номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» − письменниці та перекладачці Раїсі Божко (літературний псевдонім - Раїса Карагезян) − за переклад вірменською мовою твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Грошова винагорода до премії 20 тис. грн.

Нагадаємо, премія імені Максима Рильського — українська щорічна літературна премія. Вона присуджується щороку письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Вийшла книга маріупольської журналістки Надії Сухорукової «#Маріуполь #Надія», створена на базі її щоденника.

«Одна з цілей нашого Об’єднання - документувати і відкривати очі світові на правду про війну в Україні. Ми зняли фільм «Маріуполь. Невтрачена надія» за окупаційним щоденником Надії Сухорукової, його вже подивились у більш ніж 50 країнах. Книга за цим щоденником була органічним продовженням: Надія її написала, друга героїня фільму - Ксенія Каян - переклала її англійською, і ще один герой фільму - графік Даніїл Немировський - її проілюстрував. Тепер ви можете взяти до рук книжку, написану під час війни і видану під час війни, людьми, які перебувають всередині війни. Думаю, це унікальний артефакт нашої незламності», - сказав співзасновник ОУП і співпродюсер книги Володимир Бородянський.

Надія Сухорукова робила записи у березні-квітні 2022 року, коли Маріуполь захоплювали російські війська, і публікувала тексти у соцмережах. У книжці відтворена історія того, що пережили маріупольці після вторгнення російської армії в місто.

Уривки з цього щоденника звучали під час виступу у Європарламенті міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевича і на благодійному вечорі на підтримку України в Британії у виконанні британської акторки Грети Белламасіної. За його мотивами литовський режисер Андрюс Саулюс поставив виставу у Вільнюському драматичному театрі. Уривки публікувалися на платформі «Відкрита демократія» (Велика Британія), у багатьох світових і українських виданнях.

Прем’єра документального фільму «Маріуполь. Невтрачена надія» в Україні відбулася у День Незалежності, а потім його показали у більш як 50 містах світу за підтримки МЗС України.

Книга Надії Сухорукової «#Маріуполь #Надія» вийшла у видавництві «Лабораторія».

Лондонський книжковий ярмарок оголосив, що Україна буде «країною-гостею в центрі уваги» (“Guest Spotlight”) під час ярмарку у 2023 році.

Зосередження уваги на Україні буде відображене в серії заходів, розроблених спільно з організаціями:

Український інститут книги;

Англійський PEN;

Асоціація видавців;

Міжнародна асоціація видавців (IPA);

Британська рада.

На ярмарку обговорюватимуть те, як українські письменники відреагували на російський напад, роль книжок у протидії дезінформації та підтримці демократії, жіночі голоси в дискусіях про війну, письмо з поля бою. Стенд В201 буде присвячений книговиданню в Україні сьогодні.

Серед авторів, які говоритимуть про Україну, — Олеся Хромечук, Мар’яна Савка, Люк Гардінг, Вікторія Амеліна, Олександр Михед, Ярина Чорногуз, Орися Луцевич, Катерина Бабкіна, Тетяна Терен, Ніна Мюррей, Таня Тума, Іва Пезуашвілі, Пол Роберт Магочі та Владислав Давідзон.

Каріне Панса, президентка Міжнародної асоціації видавців, наголосила: «На нещодавньому заході IPA щодо ситуації зі свободою слова в Україні всі наші доповідачі українською мовою були прямолінійні: “ви можете підтримати нас, продовжуючи працювати з нами як з рівними, ліцензуючи наші книжки, залишаючи нас частиною міжнародного книжкового сектора”. Приємно бачити, що Лондонський книжковий ярмарок робить це і надає українським видавцям засоби для продовження співпраці з міжнародними колегами, попри жорстокість війни, з якою вони зіштовхуються вдома».

Детальніше тут: https://chytomo.com/ukraina-bude-v-tsentri-uvahy-na-londonskomu-knyzhkovomu-iarmarku-2023/

У конкурсі на здобуття Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара 2023 року оголосили переможців. Про це повідомили на сайті Національної спілки письменників України.

Премію присудили у номінаціях:

«Велика проза» — перемогу отримала збірка повістей «У дзеркальній сповідальні» Тараса Голоти;

«Мала проза» — журі відзначило збірку новел Богдана Гасюка «Поки сонце росте»;

«Поезія» — нагороду виборола збірка поезій «Передмовчання» Станіслава Новицького;

«Публіцистика» — премію присудили за добірку есеїв «Альбом, у якому– ти» Любомира Лесоніна;

«Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара» — журі відзначили розвідку «Якась вища сила зберігає мене…» Захара Зіненка.

3 квітня, у день народження Олеся Гончара традиційно планують вручення нагород. Воно відбудеться на літературно-мистецькому вечорі до 105-річчя з дня народження Олеся Гончара у Національному музеї літератури України.

Рішення ухвалило журі: Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, голова — Дмитро Чистяк.

Міжнародна українсько-німецька літературна премія імені Олеся Гончара — літературна премія, заснована у 1996-му році німецькими меценатами – письменницею Тетяною Куштевською і підприємцем Дітером Карренбергом та Національною спілкою письменників України.

Це важливий крок і сьогодні ми дякуємо колегам за підтримку 🤝

Серед законопроєктів, прийнятих ВРУ у першому читанні👇

✅Проєкт Закону України, розроблений МКІП, «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та вилучення з Реєстру окремих об'єктів культурної спадщини»

Закон дає підстави для вилучення пам’яток культурної спадщини з Держреєстру нерухомих пам’яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології.

✅Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України» у частині впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України.

✅Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури» У Закон «Про культуру» вноситься нова стаття «121. Відзначення за видатні заслуги у розвитку культури», яка уточнює перелік видатних заслуг для розвитку культури України, за які громадяни можуть бути представлені до нагородження державними нагородами України. А також у Законі України «Про державні нагороди України» розширюється коло підстав для позбавлення державних нагород осіб, які вчинили певні негативні дії.

✅ Проєкт Закону України, ініційований МКІП, «Про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» щодо соціальних нормативів у сфері культури» Його розроблено з метою актуалізації соціальних нормативів у сфері культури та приведення їх у відповідність із законодавством у сфері культури.

✅Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України», щоб заборонити присвоювати географічним об’єктам назви, що звеличують, увіковічують, пропагують чи символізують державу-окупанта.

Все буде культура 💪