Бібліотечному фахівцю

У Києві внаслідок російської атаки вночі 17 червня повністю зруйновані офіс і склад видавництва "Український пріоритет", згоріли десятки тисяч книг.

"Росіяни таки вразили й стратегічний об'єкт: вщент зруйновано й спалено офіс і склад видавництва "Український пріоритет", згоріли десятки тисяч книг понад ста тридцяти найменувань. Серед них література про нашу історію починаючи від скіфської доби до сьогодення", - поінформував Володимир Шовкошитний, директор видавництва.

Він додав, що "власними руками розгрібав попіл чотирнадцяти років свого життя".

"Але я твердо знаю про Фенікса. Отож переконаний - все буде Україна. "Український пріоритет" обов'язково постане із попелу", - наголосив Шовкошитний.

Внаслідок російського удару по Харкову постраждали книги, що знаходились на складі «Нової пошти». Про це повідомляє видавництво «Крокус».

Згоріли книги «Булькало» , «Булькало. Нові пригоди в маленькій країні над річкою», а також «Койот Санрайз та її надзвичайна мандрівка». Поки що ці книги тимчасово недоступні, але видавництво працює над тим, щоб вони знову з’явилися у руках читачів.

У Херсоні презентували «Календар знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу». Це перше друковане видання, у якому зібрані історії кримськотатарського народу від середньовіччя до сьогодення.

У «Календарі знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу» зібрані факти про людей і події, які вплинули на долю півострова. Інформацію збирали з відкритих джерел. Над виданням працювали два роки, розповідає співавторка Лейла Джаксім.

Наклад календаря 360 екземплярів. Три примірники подарують херсонським книгозбірням.

У хорватському видавництві вийде друком нова антологія української поезії в перекладі та упорядкуванні Алли Татаренко.

Антологія має назву «Україна 2024. Голоси і образи». До неї увійшли вірші Вікторії Амеліної, Максима Кривцова, Єви Тур, Федора Рудого, Ірини Старовойт, Єлизавети Жарікової, Ярини Чорногуз, Iї Ківи, Юлії Мусаковської та інших.

Як відомо, у 2023 році у Хорватії побачила світ двомовна добірка української поезії “Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata” («Україна 2022: поетичний літопис війни»).

Внаслідок російського удару по Харкову постраждали книги, що знаходились на складі «Нової пошти». Про це повідомляє видавництво «Крокус». Згоріли книги «Булькало» , «Булькало. Нові пригоди в маленькій країні над річкою», а також «Койот Санрайз та її надзвичайна мандрівка». Поки що ці книги тимчасово недоступні, але видавництво працює над тим, щоб вони знову з’явилися у руках читачів.

У Херсоні презентували «Календар знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу». Це перше друковане видання, у якому зібрані історії кримськотатарського народу від середньовіччя до сьогодення.

У «Календарі знаменних та пам’ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу» зібрані факти про людей і події, які вплинули на долю півострова. Інформацію збирали з відкритих джерел. Над виданням працювали два роки, розповідає співавторка Лейла Джаксім. Наклад календаря 360 екземплярів. Три примірники подарують херсонським книгозбірням.

У хорватському видавництві вийде друком нова антологія української поезії в перекладі та упорядкуванні Алли Татаренко.

Антологія має назву «Україна 2024. Голоси і образи». До неї увійшли вірші Вікторії Амеліної, Максима Кривцова, Єви Тур, Федора Рудого, Ірини Старовойт, Єлизавети Жарікової, Ярини Чорногуз, Iї Ківи, Юлії Мусаковської та інших.

Як відомо, у 2023 році у Хорватії побачила світ двомовна добірка української поезії “Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata” («Україна 2022: поетичний літопис війни»).

Будівля центральної районної бібліотеки імені Григорія Сковороди Солом’янського району столиці зазнала пошкоджень внаслідок російської ракетної атаки на Київ уночі з 5 на 6 червня.

Від удару постраждав фасад будівлі, вікна вибило вибуховою хвилею. Згодом у бібліотеці повідомили, що з працівників ніхто не постраждав. Книжкові фонди залишилися цілими.

Книгозбірня працює з 1946 року. У її фонді 55,8 тисяч примірників, а кількість користувачів за рік становить понад 6 тисяч.

У стінах бібліотеки відбулися перші літературні вечори класиків української літератури, які в студентські роки жили в гуртожитку по вул. Освіти, 4: Івана Драча, Бориса Олійника, Василя Симоненка, Василя Стусу, Валерія і Василя Шевчуків, Івана Дзюби, Івана Світличного та інших.

Після початку повномасштабного російського вторгнення книгозбірню перейменували, з 1955 по 2023 роки вона називалася на честь російського письменника Фьодора Достоєвського.

Частка перекладів художньої літератури з російської мови становить 5% від загального тиражу перекладених книжок в Україні. Про це свідчать дані Книжкової палати України, надані для Українського інституту книги.

За даними Книжкової палати, серед усіх мов, з яких в Україні перекладають художню літературу, російська посідає друге місце за кількістю видань.

Мови, з яких перекладають найчастіше:

- англійська мова — 83%;

- російська мова — 5%;

- французька та німецька мови — 3%;

- польська та іспанська мови — 1%;

- інші мови — 5%.

Згідно з цими даними, кількість назв перекладених книжок художньої літератури для дорослих зростає, як і збільшуються їхні наклади.

Як повідомлялося, у 2024 році наклади книжок англійською мовою вперше перевищили російськомовні. Упродовж 2023 року в Україні видали понад 15 тисяч книжок, з яких відповідно 12, 688 були українською, 700 російською та 446 англійською мовами.

Український інститут книги (УІК) оголосив тему цьогорічного Національного тижня читання — «Арабески книжкових шляхів».

Кампанія триватиме з 16 по 22 червня і буде присвячена дорослому читачеві, який прагне нових досвідів, складніших сенсів і книжкового дозвілля з нонфікшн-акцентом. «Ми хочемо привернути увагу до нехудожньої та жанрової літератури як до ресурсу для розвитку критичного мислення, інформаційної гігієни та якісного внутрішнього діалогу», — зазначають в установі.

У межах тижня відбудуться 2 онлайн події:

- «Бінго дорослої літератури»: учасникам пропонують ділитися улюбленими книжками за категоріями — від есеїстики до наукового нонфікшну, по одній на кожен день тижня;

- онлайн-фестиваль за участі українських авторів і авторок. Упродовж тижня вони вийдуть у прямі етери зі своїх сторінок у соцмережах і розповідатимуть про книжки, теми, досвіди та ідеї, що формують їх як творців і читачів.

Усі охочі долучитися до ініціативи зможуть використовувати спеціально створені візуальні матеріали, а також хештег #тижденьЧитання2025.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної спадщини та інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії.

За інформацією, наданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, станом на 25 травня 2025 року загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні складає 1482 об’єкти. З них національного значення — 145, місцевого — 1232, щойно виявлених — 105.

Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема: у Харківській області — 335, Херсонській — 282, Донецькій — 172, Одеській — 159, Київській області та м. Києві — 106, Запорізькій — 67, Чернігівській — 65, Львівській — 61, Дніпропетровській — 61, Сумській — 56, Миколаївській — 53, Луганській — 32, Хмельницькій — 11, Полтавській — 10, Вінницькій та Житомирській — по 4, Кіровоградській — 3, Черкаській — 1.

Водночас, збитків зазнали 2302 об’єкти культурної інфраструктури. З них 436 — знищені (18,6 %).

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,6 % від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

● клубні заклади — 1118;

● бібліотеки — 808;

● заклади мистецької освіти — 176;

● музеї та галереї — 129;

● театри, кінотеатри та філармонії — 48;

● заповідники — 8;

● парки, зоопарки — 10;

● цирки — 4;

● кіностудія — 1.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 310 територіальних громад (21% від усіх ТГ в Україні) у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (22%), Донецькій (91%), Житомирській (18%), Закарпатській (1,6%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (4%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (10%), Полтавській (4%), Сумській (68,6%), Харківській (59%), Херсонській (45%), Хмельницькій (18%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (51%) областях та м. Києві.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує створити Фонд захисту культурної спадщини для додаткового фінансування галузі. Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький під час наради з керівниками національних заповідників, музеїв та наукових установ.

"Єдине, що я зараз можна зробити на цьому етапі — до формування нового бюджету та внесення змін до законодавства, — це створити Фонд захисту культурної спадщини, який допоможе додатково фінансувати тих діячів, що працюють у сфері охорони та збереження культурної спадщини", - сказав Точицький.

Чорноморський міжнародний літературний фестиваль вдруге збирає авторів та перекладачів чорноморського регіону у болгарському Бургасі.

Із 5 по 8 червня 2025 року в болгарському місті Бургас вдруге пройде Чорноморський міжнародний літературний фестиваль — міжнародна подія, яка об’єднує письменників, перекладачів та видавців країн чорноморського регіону.

🗺️Цьогоріч фестиваль збере близько 50 учасників із п’яти країн — України, Болгарії, Грузії, Румунії та Туреччини.

Програма включає як професійні заходи для літературної спільноти, так і публічні події для болгарської аудиторії.

Українську делегацію на фестивалі організовує Український інститут книги, який є членом правління Чорноморського літературного об'єднання та членом європейської мережі літературного перекладу ENLIT (European Network for Literary Translation).

До складу української делегації цього року увійшли письменниці Тамара Горіха-Зерня та Галина Матвєєва, письменник Павло Матюша, перекладачки Ольга Сорока та Райна Камберова, засновниця літературної агенції OVO Вікторія Матюша, а також заступниця директорки УІК з міжнародної співпраці Олена Одинока та літературна критикиня, очільниця відділу комунікацій УІК Тетяна Петренко.

📍Фестиваль у Бургасі — це не лише простір для діалогу між культурами, а й майданчик для поглиблення літературної співпраці між країнами Чорноморського регіону.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій серед пріоритетів у 2025-2026 роках називає промоцію української книги за кордоном, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримку видання україномовних книг, програму "єКнига" і поповнення бібліотечних фондів.

30 травня у межах професійної програми ХІІІ Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал" відбулася панельна дискусія на тему "Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік".

У фокусі обговорення — популяризація читання, промоція української літератури за кордоном, підтримка книговидання і книгорозповсюдження, а також роль держави у формуванні культурної політики через інституційні інструменти та програми, зокрема УІК як основного реалізатора політики книжкової сфери.

Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стратегічних підходів і пріоритетності певних інструментів державної політики. Це, зокрема популяризація читання, промоція української літератури за кордоном через підтримку перекладів, реалізація проєктів з видання нових творів, а також поповнення бібліотечних фондів.

Вона також підкреслила, що роль кожного та кожної в популяризації читання — це не лише особистий вибір, а й форма суспільного внеску.

Серед важливих напрямів державної підтримки Григоренко назвала зовнішню промоцію української книги — участь у міжнародних книжкових ярмарках, підтримку перекладачів та програм перекладу української літератури іноземними мовами.

Загалом серед ключових напрямів, які МКСК визначає як пріоритетні у 2025–2026 роках, — промоція української книги за кордоном, що є важливим інструментом культурної дипломатії, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримка видання нових україномовних книг, програма "єКнига" і поповнення бібліотечних фондів.

Участь в обговоренні також взяли директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, президентка ВГО "Українська бібліотечна асоціація" Оксана Бруй та член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін.

У Міністерстві культури і стратегічних комунікацій України привітали з професійним святом працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження і наголосили, що друкована книга під час війни стає інструментом культурного спротиву.

У Києві стартує XIII Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал.

Офіційна церемонія відкриття запланована на 17:00.

До цьогорічного Книжкового Арсеналу долучилися 100 великих та 12 малих видавництв.

Фестиваль складатиметься з подієвої частини та книжкового ярмарку. Окрім кураторських і спеціальних програм, буде й програма від видавців: дискусії, презентації та лекції.

Фокус-темою фестивалю є «Все між нами – переклад» під кураторством авторки та професорки історії Єльського університету Марсі Шор і видавчині та перекладачки Оксани Форостини.

27 травня в ОУНБ імені Олега Ольжича у форматі Zoom-конференції відбувся захід «Методичний день у травні-2025» — чергова зустріч із циклу Школи професійного навчання, організована науково-методичним відділом бібліотеки.

📚 До події долучилося понад 80 фахівців бібліотечної справи. Учасники мали змогу:

🔹 проаналізувати планово-звітну документацію;

🔹 розглянути типові помилки та недоліки;

🔹 ознайомитися з результатами мистецького конкурсу, ініційованого Українським інститутом книги.

Також було представлено:

✅ оновлені професійні стандарти у бібліотечній сфері;

✅ вимоги до професійної кваліфікації фахівців;

✅ майбутню тренінгову програму «Етика взаємодії та спілкування з ветеранами, ветеранками та родичами військовослужбовців».

Захід пройшов у теплій, дружній і професійній атмосфері, сприяючи обміну досвідом та новими ідеями.

З 27 травня Український культурний фонд розпочав приймати заявки на ЛОТ «Запоріжжя: культурний форпост», розроблений у партнерстві із Запорізькою обласною державною (військовою) адміністрацією та Запорізькою міською радою. Кінцевий термін подачі – 16 червня, 18:00. Загальний бюджет ЛОТу – 4 млн грн (на умовах співфінансування по 2 мільйони від УКФ та ЗОВА).

ЛОТ «Запоріжжя: культурний форпост» став частиною шостої конкурсної програми УКФ «Партнерство задля розвитку», що увійшла до восьмого грантового сезону. Її мета – підтримати міжрегіональну співпрацю, посилити роль культури як інструменту згуртування, відновлення та створення нового конкурентоспроможного культурно-мистецького продукту.

Детальніше тут: https://ucf.in.ua/news/zaporizhzhia-kulturnyi-forpost

Українська поетеса й письменниця Ліна Костенко стала лауреаткою медалі імені Митрополита Андрея Шептицького «за визнання безстрашної відданості справедливості та правді».

Про це на своїй сторінці в Instagram повідомила письменниця й військовослужбовиця Оксана Рубаняк, яка була присутня на врученні нагороди.

Офіційне вручення відбулося 30 квітня в Конгресі США. Через застуду Ліна Костенко не змогла бути присутньою особисто, однак долучилася до церемонії онлайн.

У своїй промові поетеса зазначила, що зазвичай не носить «політичної біжутерії», але ця медаль для неї має особливе значення.

«Це особлива нагорода. Це знак солідарності, знак взаєморозуміння, знак високої причетності до наших шляхетних людських цінностей», – підкреслила письменниця.

Медаль імені Митрополита Андрея Шептицького заснована у 2012 році Єврейською конфедерацією України та ініціативою «Українсько-єврейська зустріч». Вона присуджується видатним діячам, які зробили значний внесок у розвиток українсько-єврейських відносин.

Герой України, генерал-лейтенант Сергій Іванович Наєв випустив книгу під назвою “Стратегія протистояння”, яка фіксує ключові події та рішення початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Автором мемуарів виступив офіцер штабу Командування об’єднаних сил ЗСУ Євген Силкін.

У книзі зібрано свідчення очевидців, що документують перші дні та місяці збройної агресії РФ — періоду, коли формувалися основи оборони, які значною мірою визначили хід подальших бойових дій. Значна частина матеріалу присвячена роботі Командування об’єднаних сил ЗСУ.

Правда буває тільки правдою. Ця книга дає відповіді на питання та розкриває обстановку перед війною та у перші, вирішальні місяці війни, – каже генерал-лейтенант Наєв у коментарі журналістам «Комерсант Український».

Книгу позиціюють як важливе джерело для дослідження рішень українського військового керівництва у критичний момент сучасної історії. Вона також спрямована на збереження пам’яті про події, які поступово стираються з суспільної уваги, попри їхню вирішальну роль у збереженні державності.