Бібліотечному фахівцю

В Україні з 24 по 30 червня вперше відбудеться Тиждень незалежних книгарень.

Ініціатива має на меті не лише підтримати незалежні книгарні як бізнеси, а й відновити розуміння їх ролі – як культурних серцевин українських міст, як місць довіри, діалогу та спільної дії.

Як підкреслили організатори, "у час великих змін та викликів саме малі книгарні залишаються осередками людяності: вони формують читацькі спільноти, відкривають нові голоси, дають простір українським авторам і підтримують локальні ідентичності".

До ініціативи вже долучилися понад 15 незалежних книгарень із Києва, Одеси, Рівного, Дніпра, Черкас та інших міст. Серед них: Readeat (Київ), "Муза" (Київ), Space books (Київ), "Закапелок" (Київ), "Моя книжкова полиця" (Київ), "Місто" (Київ), "Книжковий Лев" (Київ, Львів), "Плекай" (Київ, Львів), "Ніша" (Дніпро), "Паперове життя" (Одеса), Tyra (Ірпінь) та ін.

За словами організаторів, "цей тиждень – це не просто промоція, а спроба об’єднати різні ланки книжкової екосистеми: читачів, книгарів, видавців, авторів, перекладачів і журналістів – навколо ідеї сильної, живої, української книжкової культури. А ще – це запрошення до діалогу, у якому незалежна книгарня постає не як точка продажу, а як точка опори".

Упродовж тижня у кожній книгарні-учасниці проходитимуть тематичні події: зустрічі з письменниками, читання, обмін мерчем, акції і розіграші для відвідувачів.

Кожна книгарня самостійно обирає формат проведення промо, але висвітлює його в рамках спільної комунікації з метою звернути увагу читачів і видавців на самобутність незалежних книгарень.

Крім того, планується розробити сайт, айдентику, спільні промо і медійні кампанії незалежних книгарень по всій Україні.

Дієвці культури й активісти громадянського суспільства вимагають відставки міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького — створили відкритий лист, який можуть підписати усі охочі.

За словами представників Коаліції дієвців культури, вимога звільнити Точицького виникла у зв’язку з його управлінською безпорадністю і неефективністю, зокрема щодо збереження культурної спадщини України.

«Бездіяльність міністра щодо евакуації державного музейного фонду, кадрові призначення некомпетентних управлінців у сфері культурної спадщини, необґрунтованість управлінських рішень щодо звільнень очільників інституцій, неефективне планування бюджетного фінансування та непрозора комунікація діяльності МКСК призводять до втрати довіри та поваги до органу та можливих втрат кадрового потенціалу, об’єктів культурної спадщини та державного музейного фонду», — йдеться у відкритому листі.

Детальніше тут: https://chytomo.com/koalitsiia-diievtsiv-kultury-vymahaie-vidstavky-ministra-kultury-tochytskoho/

115 поетів з усієї України 24 години безперервно читали авторські поезії, незважаючи на нічні атаки ворога.

У Києві на Майдані Незалежності та в РІДхрамПОЕЗІЇ відбувся унікальний культурний марафон, під час якого понад 100 українських поетів встановили рекорд України в номінації «Найтриваліше безперервне прочитання поетами власної авторської поезії». Ця подія, що тривала добу — з 25 по 26 травня, стала справжнім символом незламності українського мистецтва, адже проходила під звуки вибухів, сирен та роботи ППО в День Києва. Про це повідомили в спільноті РІДхрамПОЕЗІЇ.

28 травня 2025 року відбудеться онлайнова конференція «Локалізація Цілей сталого розвитку через музеї та бібліотеки III», організована Латвійською асоціацією музеїв, Латвійською асоціацією бібліотекарів та Національною комісією Латвії у справах ЮНЕСКО за підтримки Програми участі ЮНЕСКО та Львівського культурного хабу в Україні.

Мета конференції – посилити роль музеїв і бібліотек у формуванні мирних, стійких і сталих громад шляхом обміну досвідом, стратегіями та інструментами для локалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР), особливо тих, що стосуються миру, справедливості, освіти, стійкості громад і спадщини.

Конференція буде транслюватися на Facebook-сторінках Латвійської асоціації музеїв https://www.facebook.com/muzeji та Львівського культурного хабу https://www.facebook.com/LCH.Hello, а також на YouTube: https://www.youtube.com/@latvijasmuzejubiedriba Конференція відбудеться англійською мовою.

У програмі конференції заплановані ключові доповіді та презентації від міжнародних експертів, серед яких Лінда Норріс (засновниця Creative Futures), Пеггі Нзомо (спеціаліст з міжнародних бібліотечних ініціатив - старший науковий співробітник Центру міжнародних бібліотечних програм Мортенсона, Університет Іллінойсу) та Ігор Пошивайло (генеральний директор Національного музею Революції Гідності (Музей Майдану), співзасновник Агенції культурної стійкості).

Конференція буде присвячена трьом основним темам:

- розбудова миру через культурну спадщину та освіту,

- роль музеїв та бібліотек у зміцненні стійкості громад,

- розбудова миру через спадщину до, під час і після конфлікту.

Музейні та бібліотечні працівники з Естонії, Латвії, Литви, Грузії, Молдови та України поділяться конкретними прикладами того, як інститути пам'яті діють як агенти позитивних соціальних змін навіть в умовах війни та окупації.

Сайт Конференції: https://muzeji.lv/lv

Програма: https://muzeji.lv/sto.../files/shares/AYML2025_Programme.pdf

Британська бібліотека у Лондоні зазнає масштабної реконструкції на суму £1,1 млрд, що передбачає нові культурні, освітні та житлові простори і включатиме:

- нові виставкові галереї , що подвоюють розмір існуючого галерейного простору Бібліотеки та забезпечують кращу взаємодію з національною колекцією;

- розширені та різноманітніші простори для добре налагоджених служб підтримки бізнесу Бібліотеки , що допомагають підприємцям запускати та розширювати нові підприємства, а також нові майстер-простори , що допомагають користувачам створювати та пілотувати нові інноваційні продукти;

- зовсім новий навчальний центр, що пропонує розширений освітній досвід для відвідувачів будь-якого віку, включаючи розширену пропозицію для сімей;

- розширене багатофункціональне фойє , відкрите для всіх, з приміщеннями для проведення заходів, доступними для місцевого бізнесу та громади, з додатковими новими входами, щоб запрошувати всіх охочих

. Міністр культури, науки і технологій сер Кріс Брайант заявив: «Британська бібліотека є однією з найбільших британських культурних установ, і це фінансування сприятиме її амбітній трансформації, створюючи нові простори, які демонструватимуть нашу національну історію та історію.

Створення нового комерційного наукового та інноваційного простору світового класу в лондонському Кварталі знань також допоможе заохотити інвестиції в цей життєво важливий сектор у Великій Британії. Я з нетерпінням чекаю, як цей важливий розвиток принесе користь місцевій громаді та за її межами, підтримуючи зростання та інновації».

Роботи з модернізації Британської бібліотеки мають розпочатися наступного року, а завершення очікується до 2032 року.

В Україні зʼявилось нове незалежне видавництво «Хто це?», яке позиціює себе як видавництво літератури досвіду.

Співзасновниками стали видавчиня Кіра Кос, письменниця Ірина Виговська та співзасновник UATechnology Валентин Черненький.

«Ми хочемо, щоб книжка стала частиною повсякденного життя, другом, з яким можна проживати день: писати в ній, підкреслювати, загинати сторінки. Тому для нас важливо все: і візуальна мова книжки, і те, як вона представлена у просторі – через мерч, події, контент. Ми обираємо книжки, що відповідають на складні питання сьогодення, і віримо в літературу досвіду – не як чарівну пігулку, а як інструмент турботи про себе», — зазначила Кос.

Першою книжкою видавництва став бестселер «Як бути дорослим у стосунках. П’ять складових зрілої любові» від американського психотерапевта Девіда Річо. Автор досліджує п’ять ключових елементів здорового зв’язку – увагу, прийняття, вдячність, щирість і підтримку – та пояснює, як навчитися давати й отримувати їх, не втрачаючи себе.

Також видавництво вже має плани на наступні видання, що продовжують ідею турботи про себе — «Оверсинкінг. Як побороти тривогу та почати жити тут і зараз» Ніка Трентона та «Процес присутності» Майкла Брауна. За словами співзасновників, кураторами цих книжок стали психолог Олександр Авдєєв та співзасновник і креативний директор banda Паша Вржещ.

Окрім того, невдовзі у «Хто це?» вийдуть книжки українських авторів: як художні, так і нонфікшн, що продовжують і розширюють розмову про тілесність, психічне здоров’я, суспільні табу, самозарадність та фінансову грамотність.

Детальніше тут: https://chytomo.com/zminiuvaty-svitohliad-i-vydavaty-literaturu-dosvidu-v-ukraini-zasnuvaly-vydavnytstvo-khto-tse/

Українська письменниця, мисткиня та перекладачка Дарина Гладун стала лавреаткою премії The Billy Maich Prize (премія Біллі Майча) від Університету Нотр-Дам у штаті Індіана, США.

Премія присуджується студентам або випускникам університету за видатні досягнення в поезії. Учасники можуть подавати на конкурс не більше п’яти віршів до 250 рядків.

Письменницю відзначили за вірші, які вона написала англійською — згодом їх опублікують на сайті Академії американських поетів (Academy of American Poets).

Університет Нотр-Дам — приватний католицький елітний університет, заснований у 1842 році французьким священником Едвардом Соріном. Наразі у закладі навчаються близько 10 000 студентів. Входить у двадцятку найкращих університетів США.

Дарина Гладун — українська письменниця, перекладачка, одна з перших дослідниць феномену поетичного перформансу в Україні. Письменниця, дослідниця, літературна журналістка.

Авторка збірок «Рубати дерево», «Радіо “Війна”», «Війна не почнеться завтра» тощо. У 2020 році її збірка «Із тіні красивих червоних хлопчиків» стала однією з найкращих за версією PEN Ukraine.

13 – 14 травня відбувся робочий візит фахівців Одеської національної наукової бібліотеки до Національної бібліотеки Болгарії імені Св. Св. Кирила і Мефодія Национална Библиотека "Св. св. Кирил и Методий" Українські колеги були запрошені в Болгарію з нагоди бібліотечного тижня, присвяченого професійному святу бібліотечних та інформаційних фахівців Болгарії й Дню слов’янської писемності.

Детальніше за посиланням

⬇️⬇️⬇️

https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=4970

У Житомирі 23-25 травня відбудеться міжкультурний літературно-мистецький фестиваль «Відсіч. Крим».

Відкриття фестивалю відбудеться 23 травня показом фільму про лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва «Киснева станція».

У програмі на 24 травня заплановані, зокрема, зустріч із письменницею Світланою Тараторіною та кримськотатарська кавова церемонія, поетична зустріч із Катериною Калитко та обговорення її нової збірки «Відкритий перелом голосу», читальня з авторами проєкту «Кримський інжир».

Окрім того, відбудуться мотиваційна розмова та інтерактивна сесія з елементами тренінгу «Сила в собі: жінки, підприємництво, Крим» і церемонія нагородження переможців конкурсу есе «Листи до вільного Криму» та перформанс «Відсіч. Крим». Упродовж дня також діятиме відкритий простір для творчості та пізнання кримськотатарської культури.

25 травня у межах фестивалю проходитимуть майстер-класи з образотворчого мистецтва, кримськотатарської мови, традиційного кримськотатарського співу та танцю. Цього дня також запланований виступ відомої виконавиці кримськотатарських пісень Емілії Бодурової і презентації книг житомирських авторів.

У Харкові відбулася презентація дебютного фентезі-роману Аліни Дихман “Сніжний Ізюм”. У центрі твору - 28-річна героїня, яка працювала в книгарні, однак не любила книжки. Та стається так, що вона їх починає рятувати зі зруйнованих бібліотек деокупованої Харківщини. Зрештою вона потрапляє в атмосферу зимового лісу, а в ньому можна натрапити не лише на міни, залишені окупантами…

Як розповіла авторка, ідея твору виникла у 2022 році під час прочитання новинної стрічки.

“Побачила такий заголовок: “Ізюмського лісу більше немає”. Він горить від обстрілів, і гасити цю пожежу у рятувальників немає жодної можливості - бо це ще був період окупації. І це мене так вразило... Бо я бувала в тій місцевості багато разів, там було так красиво, і завжди було багато місць відпочинку. І я подумала: якщо мене охопили такі почуття, як же ті, хто там живе?”, - розповіла Дихман.

Також її надихнули історії про те, як люди після деокупації Харківщини наповнюють бібліотеки українськими книжками.

За словами авторки, вона хотіла “зробити магічною” саме рідну Слобожанщину.

Аліна Дихман - випускниця Харківського національного університету ім. Каразіна, журналістка. Також працює в проєкті зі збору свідчень про депортацію українських дітей.

Ізюм - місто на Харківщині, розташоване коло підніжжя гори Крем'янець (найвищої точки області) на березі Сіверського Дінця, оточене густими лісами, що чергуються з височинами та степовими розораними ділянками. Місто пів року перебувало в російській окупації, зазнавши масштабних руйнувань.

Програма державної підтримки “єКнига”, яка стартувала в грудні 2024 року, вже показала перші результати: понад 317 тис. 18-річних українців скористалися можливістю придбати книжки за рахунок держкоштів.

За три місяці дії програми на книги було витрачено майже 68 млн грн – загалом придбано 214 978 видань, з яких понад 3 тис. у цифровому форматі, повідомили в Українському інституті книги.

Більшість покупок (66,58%) відбувалися в онлайн-книгарнях, а решта в офлайн-магазинах. Станом на 1 травня 2025 року на рахунках учасників програми ще залишається близько 23 млн грн.

За гендерним розподілом, серед учасників програми переважають жінки (64,5%), тоді як чоловіки становлять 34,5%.

Найпопулярнішими видавництвами стали:

– “КСД” – 20,86% від загальної кількості покупок (44 854 примірники);

– Vivat – 14,36% (30 876);

– BookChef – 13,10% (28 171);

– “Ранок” – 5,88% (12 650);

– “Видавництво Старого Лева” (ВСЛ) – 3,71% (7 982).

Улюбленими серед молоді стали книги зарубіжних авторів (88%), здебільшого романтичної та підліткової тематики. Водночас до топ-10 увійшов і один український автор – Володимир Станчишин зі своєю книгою “Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією”.

Топ-10 найпопулярніших книжок серед 18-річних:

- Коллін Гувер – “Покинь, якщо кохаєш”;

- Х. Д. Карлтон – “Гра в кота і мишу. Книга 1: Переслідування Аделіни”;

- Тейлор Дженкінс Рід – “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”;

- Бріанна Вест – “Тією горою є ви”;

- Джим Ловлесс – “Іди туди, де страшно”;

- Х. Д. Карлтон – “Гра в кота і мишу. Книга 2: Полювання на Аделіну”;

- Пенелопа Дуглас – “Панк 57”;

- Коллін Гувер – “Залишся, якщо кохаєш”;

- Володимир Станчишин – “Стіни в моїй голові”;

- Лора Новлін – “Якби він був зі мною”;

Програма “єКнига” продовжує працювати, а залишки коштів на рахунках свідчать про подальший потенціал для популяризації читання серед молоді.

Всі громадяни, яким 2024-го виповнилося 18 років, зможуть отримати від держави 908 грн на купівлю українських книжок. Після запуску програми “єКнига” оформити заяву можна буде через “Дію”.

14 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України затвердило перелік переможців мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів спрямованих, на випуск книжкової продукції.

Так, цьогоріч фінансування від Українського інституту книги отримають 77 книжкових проєктів загальним накладом 114,5 тисяч примірників на суму понад 22,6 млн грн за пріоритетними тематичними напрямами:

- Художні та науково-популярні твори для різних вікових категорій читачів з історії України різних періодів у контексті боротьби за розбудову державності, її суверенітету і незалежності, боротьби проти імперіалізму, зокрема з біографіями видатних діячів нашої держави.

- Твори для дітей та юнацтва, спрямовані на національно-патріотичне виховання, плекання демократичних цінностей, культурного розмаїття і міжкультурного діалогу, гендерної рівності, неприпустимості насильства, розвиток лідерства, екологічної самосвідомості, відповідальності за навколишній світ, критичного мислення.

- Книжкова продукція, що видається на виконання актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, що висвітлює подвиги ветеранів війни, українську культуру, історію та мову тощо.

Книги будуть передані до обласних бібліотек і надалі розподілені між публічними бібліотеками в громадах.

Із переліком переможців можна ознайомитися за посиланням:

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1aBpQ0OCnt7hcGAxCAD-UBerMpe_AsUOlimpBE93LqFc/edit?gid=1230902386#gid=1230902386

Міністерство фінансів України відповідно до статті 32 Закону України «Про освіту» повідомляє про оприлюднення проєктів професійних стандартів «Головний бухгалтер бюджетної установи» та «Бухгалтер бюджетної установи», розроблених відповідно до статті 39 цього Закону та Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373.

Реалізація потенціалу, підтримка користувачів: Заява IFLA щодо авторського права та штучного інтелекту https://www.ifla.org/news/realising-potential-supporting-users-ifla-statement-on-copyright-and-artificial-intelligence/?fbclid=IwY2xjawKTu4NleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFpVkN4Yk1DNnJsTFdKdTJ6AR6DF3CjRxbcYBWki1kPXfiHATsDIIMBLJyBzW6hNjuvpob9CmMcWI8nhhzniw_aem_woZFYkTMky2RaK8myRsKwQ

З огляду на здатність авторського права регулювати способи доступу, використання, обміну та створення інформації, ці закони потенційно відіграють важливу роль не лише у визначенні того, як навчаються нові моделі штучного інтелекту, але й у тому, як їх можна використовувати. Зважаючи на ширші прагнення бібліотек щодо ШІ — а також пов’язані з цим застереження, — нова Заява IFLA, підготовлена Консультативним комітетом із питань авторського права та інших юридичних питань і затверджена Правлінням, містить рекомендації як для урядів, так і для бібліотек.

Для бібліотек штучний інтелект відкриває захопливі можливості ширшого використання інформації та знань, але також ставить запитання про те, як застосовувати давні професійні принципи до цієї нової технології. IFLA, як і інші представники бібліотечної сфери, проводить важливу роботу над створенням рекомендацій і порад для бібліотекарів щодо взаємодії зі ШІ. Однак, окрім дотримання етичних кодексів та професійних стандартів, законодавство також має вагомий вплив як на розвиток, так і на використання ШІ.

Заяву IFLA щодо авторського права та штучного інтелекту підготував Консультативний комітет IFLA з авторського права та інших правових питань у співпраці зі Спеціальною групою з питань штучного інтелекту та іншими учасниками.

У документі викладено ключові міркування та рекомендації. Він починається з наголошення на потенціалі ШІ у підтримці місії бібліотек, а також на зростаючих спробах обмежити використання ШІ для навчання моделей.

На VII Всеукраїнському форумі військових письменників вручили першу премії імені Василя Паламарчука. Про це Читомо повідомила співзасновниця форуму, директорка обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука Тетяна Пилипець.

Лавреатами премії стали двоє авторів-військових:

- Олександр Закерничний — за книжку «Записки добровольця»; - Олександр Осадко — за поетичну збірку «Жити не можна померти».

Премію вручили посмертно, кожному автору присудили грошову нагороду у розмірі 20 000 грн.

Окрему спеціальну відзнаку родини Паламарчуків отримав Валерій Галадим за книжку «Стріляний горобець».

Церемонія нагородження відбулася під час відкриття форуму 8 травня. Як розповіла Тетяна Пилипець, вручення премії супроводжувалося танго пам’яті, яке виконала дружина одного з загиблих військових — на згадку про чоловіка.

Форум військових письменників заснований у 2018 році. Його ініціаторами стали Тетяна Пилипець, полковник Володимир Скоростецький і журналіст, військовий Владислав Якушев.

Василь Паламарчук — український письменник, юрист і військовослужбовець, автор книжки «Військовий непотріб» від видавництва «Білка», в якій описав досвід служби в АТО протягом 2014-2015 років. У 2020 році книжка потрапила до короткого списку всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Письменник загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині у липні 2024 року.

Як відомо, літературну премію «Військовий непотріб» на честь загиблого письменника, юриста та військовослужбовця Василя Паламарчука заснували на початку 2025 року.

Гарна новина для обласних бібліотек👋

БФ «Бібліотечна країна» у партнерстві з видавництвом Віхола відкриває лист очікування на книги для обласних бібліотек.

Відкрита можливість щомісяця задовольнити запити орієнтовно 10 бібліотек. Перелік бажаних книжок та обсяг — визначається індивідуально.

Пріоритет — надаватиметься бібліотекам, готовим передати частину отриманих книг у громади області.

📍Заповніть лист очікування:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdORBg9GXTLgfVYMs3kOFyW_GHNEmQHLpL_bMFXh6fpmuMRNw/viewform?fbclid=IwY2xjawKTt6lleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFpVkN4Yk1DNnJsTFdKdTJ6AR70f6fBqVPT2gCfx9QJREVpanjROuzVrzNCXKa8sTxcAu-iJW7mhhSxLNBAhg_aem_OW9V8RZOgBUSZj1dyXndpw

📚 Працюємо разом, щоб якісна українська книжка ставала ближчою до читача у кожній громаді!

Оголосили програму XIII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал».

До програми фестивалю увійшло близько 200 подій. Це програми фокус-теми, основної програми, спеціальних та кураторських програм (професійна програма, основна програма «Наш арсенал», програма для/про дітей та підлітків «Знайома мова уяви»), а також програма видавців: дискусії, лекції, читання, воркшопи, зустрічі з авторами, музичні та перформативні події.

У книжковому ярмарку беруть участь 100 великих і 11 малих видавництв, 6 книгарень, а також партнерські стенди військових та волонтерських ініціатив.

У 2025 році на Книжковому Арсеналі повертається Ярмарок ілюстраторів — 12 художників, графіків та митців представлять свої роботи в різноманітних візуальних стилях. Крім того, у межах фестивалю представлять 16 виставкових проєктів.

Повну програму межна переглянути за посиланням:https://book.artarsenal.in.ua/podiyi-2025/

Як відомо, Книжковий Арсенал триватиме з 29 травня по 1 червня. Кураторами фокус-теми обрали Марсі Шор й Оксану Форостину, а фокус-темою — «Все між нами — переклад». Участь у програмі Book Arsenal Fellowship Program 2025 візьмуть 8 учасників й учасниць із Сакартвело, Естонії, Італії, Польщі, Чехії, Фінляндії, Франції та Швеції.

Національна публічна кампанія "Книги з міжнародного гуманітарного права в бібліотеки України" стартувала у Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого . Вітальні слова від керівників Червоний Хрест України , Міністерство культури та стратегічних комунікацій України , Національної книгозбірні - організаторів акції. Її мета - передати бібліотекам України книги з міжнародного гуманітарного права з подальшим наданням їх у читання і розповсюдження серед зацікавлених осіб та дотримання норм під час та по завершенні російсько-української війни.

Важливо ознайомитись з Рекомендаціями IFLA MLCE, які досліджують, як бібліотеки сприяють розвитку цифрової грамотності за допомогою виставок і майстер-класів. У звіті підкреслюється ключова роль бібліотекарів і подаються актуальні роздуми про взаємозв’язок технологій і повсякденного життя.

У рекомендаціях описано, з одного боку, процес створення ресурсів і обміну знаннями з точки зору бібліотечних працівників, а з іншого — спостереження, які виникли під час проведення виставки та майстер-класів із людьми різного віку та з різних середовищ. Проєкт охоплював такі теми: екранний час і добробут, алгоритми, штучний інтелект і великі мовні моделі, екологічний вплив технологій, геймінг та праця, що стоїть за технологіями.

Докладніше тут: https://www.ifla.org/news/ifla-mlce-guidelines-for-effective-easy-to-implement-low-to-no-resource-media-literacy-interventions-for-libraries-and-information-professionals-%F0%9F%93%9D/?fbclid=IwY2xjawKOjSRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFMU2RSTHpyaHJIYXRTVGlSAR40oGq3LkRV2JfNILCl7c9tiyzryi4-BX_UNl4lkHuVTZsEdwR3wc4PLR1RdA_aem_KtlkjLDonwS4tE97UIOsLg

Адміністрація Трампа звільнила бібліотекарку Конгресу Карлу Гейден, яка очолювала установу з 2016 року.

Білий дім повідомив бібліотекарки Конгресу Карлу Гейден про те, що її звільнили з посади. Причину звільнення не назвали, а також у листі не зазначили жодної додаткової інформації щодо штатного розкладу чи бюджету бібліотеки», — зазначили представники бібліотеки.

Окрім того, представники бібліотеки зазначили, що звільнення Гейден поставило під сумнів співпрацю Бібліотеки Конгресу з видавництвами та авторами, а також майбутнє самої установи.

Провідні члени комітетів з питань асигнувань Сенату і Палати представників від Демократичної партії засудили рішення звільнити бібліотекарку. Серед тих, хто публічно висловився проти, були сенатор-демократ зі штату Нью-Мексико Мартін Гайнрік та лідер демократів та лідер меншості в Палаті представників Конгресу США від штату Нью-Йорк Гакім Джеффріс.

«Гейден наблизила Бібліотеку Конгресу до людей, завдяки ініціативам, які охопили сільські громади та зробили Бібліотеку доступною для всіх американців. Поки президент Трамп хоче заборонити книжки та вказувати американцям, що читати, або не читати взагалі, доктор Хайден присвятила свою кар’єру тому, щоб зробити читання і прагнення до знань доступними для кожного», — зазначив у своїй заяві Гайнрік.

Джеффріс також зазначив, що звільнення було несправедливим — «це ганьба, яка яскраво показує постійні зусилля президента, спрямовані на заборону літератури. За цей безпрецедентний напад на американський спосіб життя рано чи пізно доведеться відповідати».

Президентка Американської бібліотечної асоціації Сінді Голл додала, що звільнення Гейден стало образою масштабу та обсягу роботи, яку бібліотекарка виконала на своїй посаді керівника бібліотеки Конгресу.

Карла Гейден очолювала бібліотеку Конгресу з 2016 року — на посаду її призначив президент США Барак Обама. Вона була першою жінкою та першою темношкірою особою, яка очолила бібліотеку країни. Гейден є колишньою генеральною директоркою Вільної бібліотеки Еноха Пратта в Балтиморі, а з 2003 по 2004 рік обіймала посаду президентки Американської бібліотечної асоціації.

Бібліотека Конгресу — національна бібліотека Сполучених Штатів Америки та дослідницький підрозділ Конгресу США, розташовані у Вашингтоні. Є найбільшим за площею книгосховищем та однією з найважливіших бібліотек світу.

Як повідомлялось, національний фонд мистецтв США (NEA) припинив та скасував гранти низці культурних інституцій через пропозицію Трампа ліквідувати організацію.

Нагадаємо, за правління Карли Гейден бібліотека Конгресу США включила сайт Читомо до своїх вебархівів.