Бібліотечному фахівцю

Володимир Зеленський призначив нового голову Шевченківського комітету. Ним став актор і колишній міністр культури Євген Нищук.

Про це повідомляють в указі №288/2023 на сайті глави держави.

Також президент доручив голові Комітету подати пропозиції щодо нового персонального його складу.

Сам Євген уже відреагував на це рішення: він заявив, що усвідомлює важливість місії і докладе всіх зусиль, щоб премія отримала новий імпульс для розвитку. Примітно, що указ Зеленського було ухвалено 22 травня не випадково – саме цього дня Тарас Шевченко повернувся додому. Йдеться про перепоховання поета на Чернечій горі біля Канева.

Володимир Зеленський призначив нового голову Шевченківського комітету. Ним став актор і колишній міністр культури Євген Нищук.

Про це повідомляють в указі №288/2023 на сайті глави держави.

Також президент доручив голові Комітету подати пропозиції щодо нового персонального його складу.

Сам Євген уже відреагував на це рішення: він заявив, що усвідомлює важливість місії і докладе всіх зусиль, щоб премія отримала новий імпульс для розвитку. Примітно, що указ Зеленського було ухвалено 22 травня не випадково – саме цього дня Тарас Шевченко повернувся додому. Йдеться про перепоховання поета на Чернечій горі біля Канева.

21 травня у Києві вп’яте вручили Премію імені Георгія Ґонґадзе для українських журналістів та журналісток. Цього року відзнаку отримав журналіст, письменник, ведучий Богдан Логвиненко.

У 2016 році Богдан Логвиненко заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа перезапустило всі свої канали комунікації, що почали мовити про війну Росії проти України для української та закордонної аудиторії. Одним із найважливіших пріоритетів для Ukraїner стали оповіді про незламність українців, розказані різними мовами на різних платформах. Богдан Логвиненко є співавтором документального проєкту та книги "Деокупація" про опір людей на деокупованих територіях України.

Він також був фіналістом Премії імені Георгія Ґонґадзе у 2020 році.

Таким чином, строк дії воєнного стану та мобілізації в Україні продовжується з 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року.

Українську мову офіційно внесли в систему перекладів Єврокомісії eTranslation.

Система дозволяє перекладати законодавчі акти ЄС з англійської на українську, що допоможе швидко їх аналізувати та впроваджувати. Українське законодавство тепер також може бути перекладене мовами країн ЄС.

«Для України це важливий стратегічний крок, який сприятиме переговорам щодо членства в Євросоюзі. Всі офіційні мови ЄС уже в eTranslation, тепер й українська серед них», — зазначають в Мінцифрі.

На сайті Європейського союзу зазначають, що прямий доступ до eTranslation мають співробітники установ або агенцій ЄС. Інші користувачі з країн ЄС, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейні чи України можуть отримати доступ до системи після реєстрації.

Українську додали в eTranslation у межах участі в програмі ЄС «Цифрова Європа», до якої Україна долучилася у 2022 році, та завдяки спільній роботі Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції з DG Translate та DG Connect.

eTranslation — безкоштовний онлайн-інструмент для перекладу текстів та офіційних документів всіма 24 мовами Європейського союзу.

Як відомо, 2019 року Google навчився обробляти українською мовою не лише ключові слова і фрази, а й зв’язки між словами.

На книжковому ярмарку у Варшаві працюватиме український стенд зі слоганом «Мільйони мостів».

Україна візьме участь у ярмарку в ролі почесної гості. Колективний український стенд площею 200 кв. м матиме гасло «Мільйони мостів».

«Кожна українка чи українець, які знайшли прихисток у Польщі, кожна полька чи поляк, які надають допомогу українцям у боротьбі з російським агресором, кожна українська книжка в Польщі чи польська в Україні — це міст порозуміння і солідарності. І цих мостів мільйони, що і стало гаслом української участі», — зазначила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

За її словами, Україна представлена в статусі почесного гостя завдяки ініціативі та підтримці польського організатора ярмарку — фундації «Історія і Культура» та польському Інституті Книги.

Українське книговидання на ярмарку представлять 45 видавництв.

«Надаючи сьогодні голос Україні — беззаперечно більше, ніж будь-коли, — ми можемо побачити роль, яку відіграє література у формуванні вічних цінностей, таких як свобода, гідність, честь, мужність чи почуття спільності та солідарності. Впевнені, що Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві стане місцем популяризації української літератури та культури серед польської та міжнародної авдиторії, а також задовольнить потребу контакту з рідною літературою серед української громади в Польщі», — додав Яцек Ориль, директор Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві.

У програмі ярмарку заплановані виступи понад 20 представників української культури.

Під час воєнних дій в Україні ЮНЕСКО працює у шести сферах, визначених Міністерством культури та інформаційної політики, основна з яких – моніторинг та оцінка руйнувань культурної спадщини.

Про це у Львові під час конференції «Злочин проти культурної спадщини – у воєнний та позавоєнний час» повідомила офіцер зв’язку ЮНЕСКО в Україні професор К’яра Децці Бардескі, передає кореспондент Укрінформу.

За її словами, для цього було створено спеціальну інтерактивну карту, яка щодоби оновлюється.

«Ми створили платформу, з якої бачимо, що станом на вчора було пошкоджено 256 об’єктів власності. Ми перевіряємо це, використовуючи супутниковий аналіз, який робиться кожні 24 години. У нас є групи спеціалістів, які збирають інформацію для належного аналізу. У нас може не бути прямих доказів злочинів, пов’язаних з культурними цінностями, бо це не юридичний підхід. ЮНЕСКО не дивиться на наміри, а оцінює обсяги пошкоджень, що пізніше допоможе належним чином організувати інтервенцію. А далі влада України може це використовувати вже для юридичних дій», - зазначила Бардескі.

Вона наголосила, що нині організація працює в Україні у шести напрямах, затверджених МКІП. Перший – це моніторинг та оцінка ситуації руйнувань культурної спадщини в Україні. Другий – реконструкція і відновлення цих об’єктів, третій – відновлення інституційного потенціалу і спроможності культурних установ, а також – підтримка у сфері навчання.

«Ще одна сфера нашої діяльності – це покращення стійкості культури, а також посилення спроможності креативних індустрій, тому що вже ми знаємо про відтік людей-митців з України. Ми повинні забезпечувати функціонування сфери і роботу людей. І останній наш напрям, над яким активно працюємо, – це цифрова трансформація управління культурною спадщиною в Україні, що передбачає взаємопов’язаність баз даних, за якими повинні співпрацювати різні компанії, які діють у цьому секторі. Це великий пріоритет для міністерства», - додала представниця ЮНЕСКО.

Цьогорічний пісенний конкурс «Євробачення», що відбувся у Ліверпулі (Велика Британія), у партнерстві з літературним фестивалем Hay започаткували спеціальний книжковий проєкт.

У березні Hay Festival попросив фанів «Євробачення» надіслати назви своїх улюблених художніх творів з будь-якої із 37 країн, які щороку беруть участь у музичному конкурсі. Літературні пропозиції не обмежувались жанрово, але повинні були вийти друком після 1956 року, відколи почалось проведення музичного «Євробачення».

Остаточний вибір однієї книги з кожної країни робила група експертів, які мали на меті скласти «амбітний список для читання» книг, які «надихатимуть, навчатимуть і розважатимуть».

Серед інших до списку претендентів на перемогу у книжковому «Євробаченні» увійшли:

Сергій Жадана «Інтернат» (Україна)

Мілорад Павич «Хозарський словник» (Сербія)

Ольга Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих» (Польща)

Елена Ферранте «Моя неймовірна подруга» (Італія)

Патрік Зюскінд «Парфуми. Історія одного вбивці» (Німеччина)

Ніно Харатішвілі «Восьме життя (для Брільки)» (Сакартвело)

Маржан Сатрапі «Персеполіс» (Франція)

Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття» (Чехія)

Маріам Петросян «Дім, в якому» (Вірменія)

Туве Янссон «Літня книжка» (Фінляндія)

З повним складом учасників конкурсу можна ознайомитись на сайті Hay Festival:https://www.hayfestival.com/eurovision-book-contest

Генеральна директорка Hay Festival Джулі Фінч зазначила, що список «відзначає універсальність людського досвіду та унікальну здатність літератури об’єднувати нас».

Про важливість об’єднання Європи не лише завдяки музиці, а й через «багату літературну спадщину» зауважив і Мартін Остердаль, виконавчий супервайзер пісенного конкурсу «Євробачення».

Переможця літературного конкурсу оголосять 2 червня на спеціальній події Hay Festival.

Hay Festival – незалежна благодійна організація, що дислокується в Уельсі. Її мета – надихати, досліджувати та розважати подіями та проєктами, що відповідають цілям сталого розвитку, по всьому світу. Вперше Hay Festival як подія відбувся 1987 року у Великій Британії. Протягом тридцяти років свого існування він мандрував містами Колумбії, США, Іспанії, Мексики, Перу. Нині організація щороку охоплює глобальну мільйонну аудиторію, створюючи партнерства та ініціативи разом з провідними організаціями в галузі мистецтва та медіа.

Літературно-перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM заснував резиденцію для поетів і поеток та перекладачів і перекладачок поезії BAZHAN residency.

Резиденція відбуватиметься у Кам’янці-Подільському, рідному місті Миколи Бажана.

«Те, що відомий український поет-футурист і перекладач Микола Бажан народився в Кам’янці-Подільському, — факт маловідомий та дещо забутий. Хтось може заперечити значимість цього, адже Бажан прожив на Поділлі всього лише перші шість років свого життя. Хтось скаже, що сьогодні постать поета видається надто неоднозначною та недоречною. Натомість нам саме тому й цікаво розпочати цю дискусію», — зазначають засновники ініціативи.

Мета резиденції — підсвітити постать Миколи Бажана та дати привід для її переосмислення. Резидент(к)и отримають змогу працювати над власними поетичними проєктами: написанням поезії, роботою над укладанням поетичної збірки, перекладом поезії, роботою над поетичним перформансом тощо.

«Поламаний радянським режимом, Бажан пережив розстріляне відродження, та навряд почувався при цьому по-справжньому живим. Сьогодні, живучи в умовах повномасштабної війни Росії проти України, нам як ніколи важливо по клаптиках перезбирувати цю пам’ять і переусвідомлювати літературні процеси в контексті політичному й постколоніальному», — розповіла кураторка резиденції Таня Родіонова.

Нагадаємо, 2021 року в мережу виклали пісню на слова Бажана «Невер (еґейн!)».

Британський журнал Vogue вперше в історії надрукував свій випуск шрифтом Брайля.

Випуск можна прослухати в авдіоформаті на сайті видання.

«Близько 16 мільйонів людей у Великій Британії мають інвалідність, мільйони людей з інвалідністю, видимих чи непомітних, живуть поряд з нами. Настав час, щоб ми усвідомили, ким ми є як суспільство, і щоб мода побудувала кращу, доступнішу та інклюзивнішу індустрію», — зазначив головний редактор видання Едвард Еннінфул.

У випуску є матеріали про 19 людей з інвалідністю зі сфери моди, спорту, мистецтва та активізму.

Номери створювали й співпраці з гендиректоркою консультаційної компанії з питань доступності Tilting the Lens Сінеад Берк, яка каже, що цей знаковий номер є тільки початком.

Vogue обіцяє безкоштовно надіслати журнал зі шрифтом Брайля читачам, які залишили заявку на сайті й офіційно підтвердили проблеми із зором. Завантажити його можна теж безкоштовно.

Нагадаємо, українські діти-біженці безкоштовно отримують книжки шрифтом Брайля.

Внаслідок російської агресії станом на 25 квітня 2023 року в Україні збитків зазнали 1464 об’єкти культурної інфраструктури. Із них майже третина (523 об’єкти) – зруйновані.

Загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 91 одиницю, основна частина з яких припадає на Херсонщину (47 одиниць або 52%).

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській Луганській та Запорізькій областях.

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 210 територіальних громад: (14,3%) у Вінницькій (3% ТГ), Дніпропетровській (14%), Донецькій (85%), Житомирській (12%), Закарпатській (2%), Запорізькій (31%), Київській (27%), Луганській (42%), Львівській (2%), Миколаївській (42%), Одеській (3%), Сумській (45%), Харківській (36%), Херсонської (35%), Хмельницькій (2%), Черкаській (3%), Чернігівській (14%) областях та м. Києві.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 701;

бібліотеки – 555;

музеї та галереї – 77;

театри та філармонії – 23;

заклади мистецької освіти – 108.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади.

У Національній бібліотеці Республіки Молдова відбулося відкриття тематичної програми заходів Року української культури.

“Рік великої війни став переломним і для відносин України та Молдови. Цей період випробувань значно зблизив наші країни. Сьогодні у Національній бібліотеці Республіки Молдова відбулося відкриття тематичної програми заходів Року української культури в Молдові, важливість і значущість яких важко переоцінити”, - зазначив Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики.

За його словами, в рамках Року української культури в Молдові вже відбулася низка спільних заходів. Мова йде, зокрема про виставку “Культура під прицілом” у Національному художньому музеї Молдови та фестиваль Схід Опера Sound of Ukraine, у рамках якого команда Харківського національного академічного театру опери і балету імені Миколи Лисенка блискучо представила 7 вистав.

Київський Діалог спільно із Громадською організацією «Волинський Інститут Права» оголошує конкурс малих ґрантів для команд із малих та середніх територіальних громад Волині.

В рамках конкурсу будуть підтримані проєкти, які:

• передбачатимуть здійснення заходів із соціальної інтеграції ВПО до життя в малих та середніх територіальних громадах Волині, де вони мешкають наразі, в тому числі, із використанням інструментів місцевої демократії;

• сприятимуть налагодженню комунікації між владою, установами та організаціями, бізнесом, жителями, внутрішньо переміщеними особами аби залучити останніх до прийняття рішень, участі у житті громади, а відповідно, сприяти інтеграції в громаду та її розвитку;

• створюватимуть умови для використання потенціалу ВПО (їх знань, вмінь, навичок тощо) для потреб розвитку територіальних громад, де вони проживають;

• сприятимуть саморозвитку та самозайнятості внутрішньо переміщених осіб;

• направлені на виявлення, подолання та/чи попередження конфліктів, які виникають у приймаючих громадах через медіацію та/чи організацію заходів для мінімізації ризиків виникнення подібних конфліктів у майбутньому;

• запроваджуватимуть нові соціальні послуги на основі потреб місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб, в тому числі послуг, які сприяють соціально-психологічній підтримці та розвантаженню місцевих активістів, волонтерів та внутрішньо переміщених осіб. Конкурс не передбачає підтримку проєктів, які спрямовані на надання гуманітарної допомоги.

Термін реалізації проєкту не має перевищувати 3 місяці.

Заявки приймаються до 30 травня 2023 року.

Детальніше тут: https://www.gurt.org.ua/news/grants/86555/

Українська діаспорна електронна бібліотека Diasporiana пропонує вільний доступ до 20 000 унікальних книг про Україну та українців.

Проєкт Diasporiana, заснований в 2011 році, працює на волонтерських засадах. Йому також допомагають троє осіб з України та троє українців з Канади, Австралії та США.

Ініціатива спрямована на зміцнення культурних зв’язків, забезпечення можливості вільного доступу користувачів до надбань української еміграції та створення електронних копій друкованих документів, що зберігаються у фондах бібліотек та інших закладів культури, а часом і в приватних колекціях.

Наразі на сайті у вільному доступі розміщено більше 20 тисяч видань в різних категоріях. Ознайомитись з книжками можна за посиланням: https://diasporiana.org.ua/

У березні 2023 року у Вікіпедії утретє відбувся «Місяць культурної дипломатії України». Протягом ініціативи було створено 1401 нову статтю про Україну та українську культуру різними мовами.

«Місяць культурної дипломатії в Вікіпедії став уже третім з часу започаткування МЗС цієї ініціативи у 2020 році. — прокоментував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. — Повномасштабна агресія РФ не лише не зупинила, а й зробила її ще масштабнішою».

Також міністр зазначив, що «спільними зусиллями держави та громадянського суспільства ми протидіємо російській пропаганді та системно наповнюємо світовий інформаційний простір правдивими фактами про Україну та її культуру».

За місяць проведення кампанії до неї долучилися 154 учасники та учасниці з усього світу. Вони написали 1401 нову статтю та покращили 85 наявних у 64 різних мовних розділах Вікіпедії.

Зокрема, були створені статті про Наталку Полтавку французькою, фільми «Земля» та «Тіні забутих предків» угорською, Івана Марчука японською, роман «Місто» Валер’яна Підмогильного арабською, Художній музей імені Куїнджі китайською.

Деякі теми користувалися особливою популярністю серед учасників і отримали висвітлення у найбільшій кількості мовних розділів: про Київську мадонну, Півника васильківської майоліки, письменницю та історикиню Олену Апанович тощо. Також з’явилися статті менш поширеними мовами: про Петриківський розпис мовою тіап, баскською про український вінок, роман «Марія» Уласа Самчука мовою гуджараті, «Енеїду» Івана Котляревського валійською.

Найактивніші учасники та учасниці «Місяця культурної дипломатії України» отримають сертифікати про участь та призи від організаторів.

«Місяць культурної дипломатії України» — ініціатива, присвячена відомим українським митцям кіно, музики, літератури, архітектури, дизайну, які зробили вагомий внесок у світову культуру. А також культурним феноменам — від мемів до символів незламності. Проєкт спільно організували ГО «Вікімедіа Україна», Український Інститут та Міністерство закордонних справ України.

Громадська організація «безпробілів» та підліткова спільнота «TeenSide» в партнерстві з американською молодіжною організацією «Reflect Empathy» запрошують молодих українських авторів і авторок короткої прози й поезії 13–20 років долучитися до створення українсько-американської молодіжної антології.

Проєкт шукає тексти українських підлітків і молоді про їхній досвід проживання нинішньої війни росії проти України. Тексти перекладуть англійською і доповнять ілюстраціями і фотографіями. Антологію опублікує у США партнерська організація «Reflect Empathy», усі гроші з продажу книжок підуть на міні-гранти (до 500 доларів) для українських авторів і авторок найкращих текстів зі збірки. Гранти можна буде витратити на навчання.

До 30 травня 2023 автори 13–20 років можуть надсилати свою прозу та поезію про їхній досвід війни на пошту teenside.home@gmail.com. У темі листа потрібно написати «Reflect Empathy» і в листі додати кілька слів про себе.

Також проєкт шукає ілюстраторів/ок, фотографів/ок та інших майстрів і майстринь візуалу, а також перекладачів та перекладачок, що готові працювати зі складними темами. Сконтактувати з організацією щодо питань або з пропозицією співпраці можна в Instagram: @teenside_bezprobiliv або на пошту teenside.home@gmail.com.

У Харкові Театр ляльок ім. Анасьєва просто неба, у дворі закладу, зіграв виставу «Вертеп. Війна. Вірші» за поезіями Сергія Жадана.

«На цих вихідних ми грали вистави у дворі театру. Хоч це не зовсім звичний формат, ми пишаємося, що змогли це зробити. Для нас надзвичайно важливо бачити обличчя глядачів, відчувати, що ми можемо разом говорити про те, що хвилює. Дякуємо, що підтримуєте нас», - ідеться в дописі.

Українська письменниця, художниця, фотограф, журналістка, перекладачка та активістка Євгенія Бєлорусець стала лауреаткою цьогорічної премії «Жінки Європи» 2023 року.

Вручення нагороди відбулося 8 травня в Представництві Єврокомісії в Берліні повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Своїми роботами ви творите більше, ніж мистецтво. Ви створюєте те, чого люди потребують у часи темряви найбільше – надію та мужність. Ваші фотографії та тексти документують не лише жахи війни, вони допомагають нам зрозуміти, що проживають українці щодня. Ви надаєте кожному українцю обличчя та голос, який чує вся Європа. В європейській спільноті ви – сильний голос…Своїми роботами ви підкреслюєте, що Україна є логічною частиною Європи, що вона належить до ЄС», - заявив на церемонії голова комітету в закордонних справах німецького Бундестагу Міхаель Рот.

Він додав, що Україна заслуговує на чіткий, чесний і реалістичний план набуття членства в ЄС. І переговори про вступ мають розпочатися щонайпізніше наприкінці цього року або на початку наступного. Це, за словами Рота, відповідає інтересам самої Європи.

У США оголосили переможців Пулітцерівської премії 2023 року.

Нагороду у двох номінаціях — «За служіння суспільству» та Breaking News Photography — отримало інформаційне агентство Associated Press за фото з обложеного російськими військами Маріуполя українських журналістів Євгена Малолєтки, Мстислава Чернова та Василіси Степаненко, а також французької кореспондентки Лорі Хіннат.

Детальніше тут: https://chytomo.com/ukrainski-zhurnalisty-staly-lavreatamy-pulittserivskoi-premii-za-reportazhi-z-mariupolia/

Авторитетне журі, до складу якого ввійшли знані українські письменники, 4 травня оголосило цьогорічних переможців літературної премії «Благовіст».

У номінації «Проза» лауреатом став Микола Павленко за книгу «Ave, Naturа!».

У номінації «Поезія» перемогу здобула Інна Ковальчук за книжку «Під знаком Діви».

В інших номінаціях цьогоріч премія не присуджувалася.

Літературна премія «Благовіст» – премія Національної спілки письменників України, яка з 1993 року присуджується авторам найкращих творів (поезія, проза, дитяча література, драматургія) української літератури, виданих протягом попереднього року окремими книжками або видрукуваних у періодичних виданнях.