Бібліотечному фахівцю

Півзахисник «Локомотива» і збірної України, кращий бомбардир чемпіонату Росії Олександр Алієв візьме участь у соціально-інформаційному проекті з пропаганди читання. Проект стартує найближчим часом. У рамках проекту запланована рекламно-інформаційна програма, яка включає в себе розміщення постерів зовнішньої реклами на території міста Москви.

Протягом найближчого часу на вулицях Москви з'являться постери із зображенням Алієва і ще декількох футболістів прем'єр-ліги. Ідея такої соціальної реклами виявилася несподіваною навіть для її учасників. Приїхавши на фотосесію, Олександр Алієв трохи розгубився від запитань про книги.

«Не можу сказати, що я фанат читання, але сам задум мені видався цікавим, - сказав Алієв. - Ми, футболісти, публічні люди, на нас дивляться - якщо за щось агітувати, то за корисну справу».

Кожен постер буде супроводжуватися фотографією футболіста і слоганом. Робочий варіант репліки Алієва: «Відстань не має значення, якщо поруч є книга».

Ініціатори проекту видавництво ЕКСМО і компанія ProSports Management. Проект реалізується за підтримки уряду Москви, комітету з телекомунікацій і засобів масової інформації та комітету реклами, інформації та оформлення міста Москви.

Серед інших учасників проекту головний тренер ЦСКА Леонід Слуцький, захисник армійців Сергій Ігнашевич і півзахисник «Хімок» Андрій Тихонов.

Чеський мільярдер Зденек Бакала купив будинок в історичному і одному з найдорожчих районів Праги - Градчани, спеціально для розміщення бібліотеки екс-президента Чехії Вацлава Гавела.
Бакала є головою адміністрації бібліотеки.

У будинку на Лоретанській площі, де розміститься бібліотека Гавела, раніше жила дружина чехословацького президента Едварда Бенеша.

Директор бібліотеки Мартін Путна повідомив, що реконструкція будинку триватиме близько півтора року.

До речі, бувший президент Чехії Чехии Вацлав Гавел отримав літературну премію імені Франца Кафки. Премія, яка вручається щорічно і вважається престижною нагородою, була присуджена Гавелу за рішенням міжнародного журі.
З 1960-х років Гавел, якому 73 роки, опублікував десятки п'єс, романів і політичних есе.

В офіційному блозі книжкового проекту Google Book Search з'явилася інформація про те, що співробітники компанії перерахували книги, що знаходяться в усіх доступних книжкових сховищах світу.
Всього у світі, як показали ці підрахунки, налічується приблизно 130 мільйонів назв книг і понад мільярд бібліотечних та каталожних записів.

Підрахунок книг було здійснено для проекту Google Book Search, розпочатого в 2004 році з метою перевести в цифровий формат книги з найбільших бібліотек світу. Рік тому Google Books почав пропонувати для вільного скачування близько мільйона оцифрованих книг, які доступні для безкоштовного копіювання.

В Одесі на території найбільшого пляжу Лузанівка почала функціонувати друга бібліотека для відпочиваючих.

Концепція бібліотеки в рамках програми "Книги і сонце", яку реалізують волонтери громадського руху «Вперед», залишилася незмінною: як і в першій бібліотеці на пляжі «Золотий берег» будь-який відпочиваючий може обрати вподобану йому книгу для читання.

За словами лідера руху 32-річного Григорія Трипульського, «організатори другої бібліотеки також пропагують ідею буккросингу(обміну книгами), яку запозичили у європейців. Доступ до друкованого слова - вільний і безплатний. Книги для читання видаємо зі стелажів під «чесне слово». А якщо комусь сподобалася книга, може її взяти собі, залишивши натомість свою».

Як повідомили в АзерТадж з Національної бібліотеки, тепер читачі з усього світу можуть отримати детальну і повну інформацію про азербайджанські реалії, історію, культуру, географічне положення, економіку й інші сфери життя нашої країни. Ідея створення Всесвітньої електронної бібліотеки виникла в 2009 році. Пропозицію про це було висунуто на міжнародному з'їзді бібліотекарів від Конгресу США, Олександрійської бібліотеки Єгипту і Бразильської національної бібліотеки. У нинішньому році у Вашингтоні відбулася презентація проекту і поряд з 64 країнами, Азербайджан також отримав право бути представленим у Всесвітній електронній бібліотеці.

Інформація у Всесвітній електронній бібліотеці розміщена на семи мовах. В даний час відділ по створенню електронних ресурсів Азербайджанської національної бібліотеки працює над новими матеріалами, а також списком найбільш затребуваної читачами літератури, який увійде до Світової електронну бібліотеку. У той же час створюється аналітико-електронна база національної друку, підготовляються електронні версії газет і журналів минулих років.

Вже повністю підготовлені електронні версії газет "Екінчі", "Садайі-Хаггі", журналів "Фююзат" і "Бабаї-емір". А у відділах служби електронної інформації та міжбібліотечного абонемента бібліотеки вся літературна продукція, випущена з 1993 по 2010 роки, розподілена по каталогах.

У Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулося відкриття регіонального навчального центру для навчання бібліотекарів та користувачів бібліотек Тернопільської області, використання комп'ютерів, інтернету та інформаційних технологій за програмою «Бібліоміст». У відкритті взяв участь заступник голови облдержадміністрації Петро Гоч.

За словами директора Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки Василя Вітенка, його заклад наразі отримав комп’ютерну техніку на суму 11 тисяч доларів США. Центр обладнано десятьма персональними комп’ютерами, програмним забезпеченням, проектором, сканером, принтером, відеокамерами та навушниками з мікрофоном.

Проект реалізується Тернопільською ОУНБ та громадською організацією “Тернопільське обласне відділення Української бібліотечної асоціації” за підтримки Тернопільської обласної державної адміністрації.
Мета діяльності регіонального навчального центру – просування розвитку доступу до інтернету, навчання бібліотекарів Тернопільщини та користувачів бібліотеки, використання комп'ютерів, інтернету та можливостей інформаційних технологій.

Навчання у регіональному навчальному центрі буде проводитися за спеціальною програмою, розробленою УБА, спеціалістами Тернопільськоі ОУНБ у cпiвпpaцi з «Бібліомостом».
Такі ж центри незабаром буде відкрито ще у двох районах – Бучацькому та Збаразькому.

У світі нараховується величезна кількість бібліотек. У кожної своя історія, архітектура. Одні бібліотеки являють собою старовинні замки, інші – занедбані приміщення, треті – незвичайні сучасні будівлі…
Турецький фотограф Ахмет Ертуг проїхав усією Європою, щоб зібрати матеріал для книги про історичні бібліотеки. Результат цієї мандрівки – світлини найкращих і найстаріших бібліотек представлені за посиланням:
http://www.naviny.by/rubrics/style/2010/06/08/ic_articles_119_168132/

Фінляндія - одна з найбільш розвинених країн світу з високим рівнем доходу на душу населення. Кажуть, що свого добробуту Фінляндія досягла завдяки надзвичайно інтенсивній індустріалізації виробництва, яка у 70-80-ті роки минулого століття мала вибухоподібний характер. А успіх всього цього "вибуху", як стверджують самі фіни, зумовили ... бібліотеки. Адже саме вони, традиційно надзвичайно популярні в країні, стоять першими на шляху до високоосвіченої робочої сили і високотехнологічної фінської економіки.

Про ці та інші особливості цієї країни - в розмові з Чрезвичайним і Повноважним Послом Фінської Республіки в Україні паном Крістером Міккельсоном.

- Бібліотеки - це частина традиційної фінської культури. Основним фактором тут є те, що в моїй країні завжди цінувалися і цінуються знання. Тому ми віримо в користь безкоштовності бібліотек для всіх бажаючих їх відвідувати. Тобто бібліотеки повинні бути доступні кожному і завжди бути поряд з нами. Навіть у найвіддаленіші й малонаселені фінські села і хутори систематично привозять свіжі книги - для цього існують спеціальні бібліотечні автобуси. Нині, коли весь світ перейшов на нові засоби комунікацій, міські та сільські бібліотеки активно і повсюдно впроваджують у практику сучасні інформаційні технології. У місцевої влади є на те достатньо прав і фінансових можливостей. Ключовою ланкою тут є те, що бібліотеки - це питання муніципальної самостійності. Тому, я думаю, фінські бібліотеки - найкращі в світі. Я сам великий любитель книг, отже, можу судити про це з певною часткою компетентності, – сказав Крістер Міккельсон.

У Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці за грантові кошти проекту «Бібліоміст» відкрили Регіональний тренінговий центр для бібліотекарів.
У квітні 2010 року бібліотека отримала 10 комп’ютерів з програмним забезпеченням, мультимедійний проектор, принтер, сканер та мережене обладнання.

«У новоствореному центрі проходитиме навчання бібліотечних працівників, користувачів бібліотеки, також відбуватимуться онлайн-конференції та здійснюватиметься дистанційне навчання», - зазначила координатор проекту, завідувач науково-методичного відділу ЛОУНБ Олена Шматько.

«Відкриття тренінгового центру – це подія, яка засвідчує, що бібліотечна мережа може бути оновлена за рахунок використання електронних ресурсів, адже ХХІ століття – це століття інформаційної епохи. Роль бібліотек і надалі важлива, адже тепер це не тільки сховище друкованих засобів, це потужний культурний осередок. Відкриття тренінгового центру дасть можливість активізувати контакти з районами», - наголосив заступник голови Львівської ОДА Ігор Держко.

За словами директора програми «Бібліоміст» Коліна Гуарда, у Львівській області переможцями конкурсу стала ціла низка бібліотек: «Тож Львівщину можна назвати і чемпіоном, і першопрохідцем. Ми вважаємо, що першим кроком при розширенні доступу до Інтернету є тренінги і навчання, бо якщо просто встановити комп’ютери, ми цим нічого корисного не доб’ємось. Адже важливою є робота бібліотекаря з користувачем: саме бібліотекар є тим мостом, який веде до інформації».

4 бібліотеки Львівщини вибороли гранти: Львівська ОУНБ для організації роботи тренінгового центру, Стрийська міська бібліотечна система - на підключення Інтернет-центру на 15 комп’ютерів. Центральна міська дитяча бібліотека у місті Львові отримала 3 тисячі доларів США на впровадження проекту «Рекламний бумеранг» - промоція дитячої бібліотеки, яку здійснюватимуть самі діти та їх батьки, а обласна бібліотека для дітей виграла грант на суму близько 10 тисяч доларів США для створення навчально-новаційного центру з бібліотерапії.

Кіровоградська ОУНБ ім. Д.І.Чижевського оголосила конкурс цифрових фотографій, який триватиме до 1 вересня 2010 року.

Фотографії приймаються за тематичними розділами:
1. Читання влітку: фотографії, на яких відображено процес читання або книга, студенти, абітурієнти, люди літнього віку; бібліотека, бібліотекарі та користувачі бібліотеки влітку; пляжне читання, дорожне читання.
2. Читаюча дитина.
3. Натюрморт з книгою.
4. Гумористичні фото (в т.ч. з тваринами) та ін.

Благодійний фонд Влади Прокаєвої (Литовченко) «Обдаровані діти – майбутнє України» за сприяння Державної бібліотеки України для юнацтва започаткував Всеукраїнський благодійний проект «З книгою в серці», спрямований на підтримку вітчизняних бібліотек для юнацтва, популяризацію української книги, залучення молоді до систематичного читання. Загалом у рамках проекту планується передати 23 обласним бібліотекам для юнацтва близько 12000 книжок.

Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б.Лавреньова однією з перших отримала комплект із 500 книжок, серед яких переважають твори українських письменників, сучасні енциклопедичні, навчальні та довідкові видання. Присвячений цій події прес-брифінг, що відбувся в книгозбірні 1 червня 2010 року, в Міжнародний день захисту дітей, став приводом для обговорення важливих соціокультурних проблем сьогодення: криза читання молоді і пошук виходів з неї, стан державного фінансування бібліотек, недоліки українського книговидавництва. Свої думки з цього приводу висловив Херсонський міський голова Володимир Сальдо, президент Благодійного фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» Влада Прокаєва (Литовченко), директор Державної бібліотеки України для юнацтва Георгій Саприкін, начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Наталя Федотова, письменники, представники громадських організацій, місцевих видавництв.

Підсумовуючи всі виступи, можна сказати: щоб у молоді не згасав інтерес до читання, щоб не забувала вона дорогу до бібліотеки, необхідно об’єднати зусилля держави, благодійних і громадських організацій, всіх свідомих і небайдужих громадян. Проект, започаткований Владою Прокаєвою, заслуговує на високу оцінку і широку підтримку суспільства.

27 травня 1995 р. Президент Росії підписав Указ про святкування Всеросійського дня бібліотек. Саме цього дня 1795 року була заснована Імператорська публічна бібліотека (нині Російська національна бібліотека).

Протягом 15 років свято утвердилось у свідомості людей не лише як професійне, призначене для бібліотекарів, але й як справжнє Свято книги для читачів.

Бібліотеки РФ підготували низку заходів, приурочених Дню бібліотек.
Так, в Мурманській обласній науковій бібліотеці відбудеться День відкритих дверей, в рамках якого – презентації, акції, вікторини. А також спеціально підготовлена виставка "27 травня – Всеросійський день бібліотек". На якій будуть представлені журнальні публікації, присвячені як святу зокрема, так і обговоренню насущних проблем бібліотечної справи. Серед цікавих матеріалів, можна виділити статтю Едуарда Сукіасяна "Престиж нашої професії. Чим він визначається? Ким встановлюється?" в журналі "Молоді в бібліотечній справі".

Також Мурманська ОУНБ запрошує читачів взяти участь у святковій акції "Чи любиш ти бібліотеку так, як любимо її ми?".

У Луганській ОУНБ ім. М. Горького 26 травня відбудеться VIII книжковий форум Луганщини “Книга. Інформація. Суспільство”.
У програмі форуму передбачені презентації книг місцевих авторів, підведення підсумків благодійної акції “Книга – ветерану”, засідання круглого столу “Актуальні проблеми реалізації державної політики в галузі видавничої справи і забезпечення населення Луганщини книгою”. Також в рамках заходу відбудеться презентація бібліотечної вітрини “Бібліотечний світ у виданнях", майстер-клас “Книжкові аксесуари" (стендова презентація) та ін.

У Томську з 17 по 20 травня відбувся найбільший форум російських бібліотечних фахівців – Всеросійський бібліотечний конгрес і XV щорічна конференція РБА.

Не випадково "Бібліотечною столицею 2010 року" вибрали саме Томськ ("столиця" вибирається на основі конкурсу), адже тут розвинута бібліотечна мережа, і зі сторони влади бібліотекам приділяється значна увага.

Цього року в роботі конгресу взяли участь понад 700 фахівців бібліотек, представників органів влади, книговидавничих та інших організацій з 62 регіонів Росії. А також закордонні гості з Німеччини, Швейцарії, Білорусі, Казахстану, Чехії. Майже 200 учасників представляли Томську область. Насиченою була програма конгресу: близько 400 доповідей, 50 презентацій різних фірм і проектів, лекції та круглі столи, виставки.

Основна тема всеросійського форуму звучала гостро – "Бібліотеки і знання: виклики сучасного суспільства" – і в ході обговорення викликала чимало суперечок і зіткнень різних точок зору.

Одним із підсумків роботи конгресу було рішення про розміщення в шести селах Томської області модельних бібліотек.

Організація Internet Archive (IA) оголосила про початок нового масштабного проекту. У рамках якого для інвалідів по зору та діслектиків (людей з розладами читання) стане доступним мільйон книг. Видання переведуть в голосовий формат DAISY, начитувати книги будуть професійні фахівці з Бібліотеки Конгресу. Пропонуватимуться як освітні, так і художні книги, доступ до яких буде абсолютно безплатним. Фінансування проекту візьмуть на себе різні фонди, організації, бібліотеки, а також уряд.

Як повідомляють організатори проекту, на даний момент існує невелика кількість книг, виданих у зручному для сліпих форматі. Електронні книги, в основному, продаються, і можуть бути не по кишені інвалідам. До того ж, найчастіше, це тільки бестселери. Мета нового проекту Internet Archive - виправити цей недолік.

У Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г.Короленка під час засідання клубу "Краєзнавець" відбулись наукові читання "Ті суворі горді роки": до 65-річчя Перемоги".

У заході взяли участь науковці, краєзнавці, вчителі історії та бібліотечні працівники м. Чернігова та області, студенти вищих навчальних закладів обласного центру, представники ЗМІ.

У головній книгозбірні Прикарпаття – Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулось урочисте святкування з нагоди 70-річчя від дня заснування.
Сьогодні це одна з провідних освітніх, інформаційних і культурно-просвітницьких установ Прикарпаття, депозитарій краєзнавчих видань, науково-методичний та координаційний центр для 750 бібліотек області. У її структурі 14 відділів та 4 сектори, 5 читальних залів, єдиний в області відділ літератури іноземними мовами.

Працівників бібліотеки та її директора Людмилу Василівну Бабій привітали голова обласної ради І. Олійник, начальник управління культури ОДА В. Федорак, заступник голови облдержадміністрації Р. Іваницький. Окрім теплих вітальних слів, колектив бібліотеки отримав цінні подарунки, а також почесні грамоти та подяки.

Перша публічна бібліотека у Станиславові була відкрита в 1873 році. Заснував її польський емігрант Віцентій Смагловський. Він подарував місту збірку з 3500 книг і став першим бібліотекарем.
Згідно Наказу Ради народних комісарів УРСР від 8 травня 1940 року відкрито Станіславську державну обласну бібліотеку з дитячим відділом. Розташувалась вона у трьох маленьких кімнатах.
У 1956 році з нагоди 100-річчя від дня народження Івана Франка бібліотеці було присвоєно ім'я Великого Каменяра.
У 1966 році державна обласна бібліотека ім. І. Франка набула статус наукової стає науковою, універсальною, центральним обласним сховищем книг, у тому числі іноземними мовами, науково-методичним і координаційним центром роботи бібліотек усіх систем і відомств області.

У Харківській обласній бібліотеці для дітей 26 квітня 2010 р. стартував Марафон безсмертя "Вклонімося великим тим рокам", присвячений 65 річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Марафон підтримали дитячі бібліотеки м. Харкова, а також бібліотеки російських міст Курська та Бєлгорода.

Читанням та передачею від бібліотеки до бібліотеки перехідного символу марафону – "Листа у вічність" від Невідомого Солдата Великої Вітчизняної війни до наших сучасників – розпочинаються заходи кожного дня.

У хронологічній послідовності, від початку війни 1941 р. до Дня Перемоги 1945 р., постають перед читачами найбільш важливі події на фронтах та в тилу: початок війни, битва під Москвою, блокада Ленінграда, Сталінградська та Курська битви, Україна в роки війни, звільнення Харкова, міста-герої, Берлінська битва, визволення Європи від німецьких загарбників, Перемога. Демонструються кадри кінохронік, фотоматеріали, лунають пісні та вірші про воєнні роки. У читальних залах бібліотек розгорнуті книжкові виставки, присвячені різним етапам війни, особливу привабливість яким додають експонати із фондів Харківського історичного музею. На зустрічі із читачами завітають очевидці тих далеких подій.

Марафон триватиме 7 днів. А 7 травня співробітники та читачі бібліотеки вшанують пам'ять Героя Радянського Союзу Сипало І.А., колишнього директора бібліотеки.

Moldavica, перша національна цифрова бібліотека Молдови відкрита в рамках проекту, що розпочався два роки тому. Регістр охоплює старі та рідкісні видання, рукописи, архівні акти і документи, артефакти, музейні експонати, що становлять ядро національного письмового та друкованого надбання. Фінансували проект європейські донори, які виділили гроші на сучасний сканер і сервер, на якому можна зберігати роботи.

Цифрова бібліотека відкрита в рамках національної програми Memoria Moldovei. Проект розроблений у співпраці з вісьмома великими бібліотеками, п'ятьма музеями і Національним архівом.

Бібліотека Moldavica містить понад 100 тисяч цифрових сторінок, цифрові копії документів з шести категорій публікацій з фондів Національної бібліотеки Молдови: рукописів, старих книг, старих національних періодичних публікацій, карт, поштових листівок, ex-libris. Адреса цифрової бібліотеки: www.moldavica.bnrm.md.