Бібліотечному фахівцю

У блозі AbeBooks (онлайновий книжковий ринок) було опубліковано унікальний список книг, рекомендованих бібліотекарями та написаними самими бібліотекарями. Адже, професія бібліотекаря дуже надихає до написання літературних творів.

Багато бібліотекарі є постійними користувачами AbeBooks, а керівництво онлайнового ресурсу, як правило, прислуховується до їхніх думок. Наприклад, бібліотекарі настійно радили включити в список книг автобіографію Казанови, який працював бібліотекарем при дворі німецького аристократа графа Waldstein. У списку бібліотекарів - письменників представлені не тільки співробітники елітних бібліотек - Бібліотеки Конгресу, національних бібліотеки Аргентини, Франції та Швеції, а й пересічні бібліотекарі, які обслуговують користувачів у публічних і шкільних бібліотеках.

Зі списку було виключено «Little Red Book» Великого Ма́о . Свого часу Мао Цзедун працював бібліотекарем в Пекінському Університеті і ймовірно був найбільш начитаним бібліотекарем-письменником свого часу, однак є інформація, що книгу написав не він.

Найкращим літературним твором письменника-бібліотекаря вважається «Hemlock and Afte» Енгус Уілсона. Ця книга стала бестселером у 1952 році, саме в той час, коли Уілсон працював бібліотекарем у Британському Музеї.

Громадська рада при КМДА започатковує регулярні громадські обговорення діяльності міської влади. Це – одна з форм публічного звіту влади перед громадою, під час якої відбувається щирий діалог, аналіз помилок та корекція планів.

Перше обговорення відбудеться 6 червня об 11:00 в Колонній залі КМДА.Наголошено, що громадські обговорення – це не черговий „показовий” захід із „дресованою” громадськістю. На обговорення запрошуються представники усіх громадських організацій, що у своїй діяльності опікуються сферою культури нашого міста, а також журналісти, митці та громадські діячі. Кожен, хто уболіває серцем за Київ і представляє громадську організацію, може взяти участь у заході.

Обговорення почнуться зі звіту керівника Департаменту культури КМДА Зоріної Світлані Іванівни.

Громадська рада представить також альтернативну доповідь, яку готують представники культурної громадськості.

Після цього буде надано слово представникам галузей культури, якими опікується департамент, для того, щоб вони представили громаді, як виглядає діяльність чиновників з точки зору фахівців. Кожен з присутніх зможе поставити керівнику Департаменту культури запитання, яке його хвилює.

За підсумками обговорення буде прийнято резолюцію, яку Департамент культури та КМДА будуть враховувати у своїй подальшій діяльності.

У заході візьме участь Голова КМДА Олександр Павлович Попов. На захід запрошено керівника Комітету з питань культури та духовності Верховної ради В’ячеслава Анатолійовича Кириленка, керівника комісії з питань культури та туризму Київради Дмитра Олександровича Нікульшина.

Журі премії обрало американську письменницю і перекладача Лідію Девіс з поміж інших дев’ятьох претендентів за її філософські, оригінальні, хоч і короткі твори. Серед конкурентів Девіс був і російський письменник Володимир Сорокін.

Відома як автор коротких оповідань, новел і есе, Лідія Девіс також є перекладачем французької філософії та літератури, у тому числі Марселя Пруста і Гюстава Флобера, йдеться на сайті премії. Міжнародна Букерівська премія (The Man Booker International Prize) вручається один раз на два роки письменникам-небританцям, чиї книги видані англійською мовою. Букерівську пермію (The Man Booker Prize) вручають з 1969 року. На премію можуть претендувати письменники з країн - членів Співдружності націй, а також громадяни Ірландії і Зімбабве.

Девіс отримала грошову нагороду премії у розмірі 60 тисяч британських фунтів стерлінгів.

Лідія Девіс написала лише 9 збірок оповідань. Як пояснює письменниця, "деякі мої чи реакції на побачене дуже короткі, і саме це подобається мені". Девіс написала лише один роман у 1995 році "The End of the Story" (Кінець історії).

Кабінетом Міністрів запропоновано створення додаткового та вагомого механізму боротьби із порушеннями законних прав та інтересів осіб, яким належать права на об’єкти авторського права та (або) суміжних прав. Відповідний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» схвалено на засіданні Уряду 15 травня 2013 року.

Метою розробки законопроекту є забезпечення правової охорони прав авторів, виконавців, виробників фонограм (відеограм), комп’ютерних програм, баз даних при розповсюдженні їх творів та виконань, подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Проектом Закону пропонується надати можливість суб’єктам авторського права і суміжних прав захищати свої інтереси самостійно в процесі видачі контрольних марок, шляхом аналізу інформації, яка розміщується на веб-сайті Установи про одержувачів контрольних марок та назв примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних та зафіксованих на цих примірниках творів; також передбачено подання заявниками разом з документами на одержання контрольних марок документів на електронному носії, що дозволить безперешкодно та без витрат часу регулярно та вчасно оновлювати відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Установи.

Вельмишановні друзі, колеги!

Сердечно вітаю Вас, усіх, хто присвятив себе благородній справі – збереженню та популяризації безцінних духовних скарбів нашого народу, з Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Оберігаючи та розвиваючи народні традиції, Ви забезпечуєте нетлінність пам’яті поколінь та формуєте сучасний культурний простір – розмаїтий, часом непростий.

Саме Ви створюєте духовне майбуття України. Завдяки Вам могутні національні традиції поєднуються з новітніми поглядами та течіями, утверджуючи культуру на теренах держави та за її межами.

Зичу Вам міцного здоров’я, родинного затишку, особистого щастя і нових творчих здобутків!

З повагою

Міністр культури Леонід Новохатько

У Сан-Антоніо, штат Техас (США), восени 2013 року відкриє свої двері перша в світі бібліотека, в якій не буде книгосховищ в класичному розумінні цього слова. BiblioTech - проект публічної бібліотеки, в якій традиційні паперові книги будуть повністю замінено на їх електронні варіанти.

Ініціатива створення «бібліотеки без книг» належить місцевому судді Нельсону Вульфу, якого на розробку проекту BiblioTech наштовхнула біографія екс-голови корпорації Apple - Стіва Джобса, авторства Уолтера Ісааксон, колишнього керівника телекомпанії CNN і редактора тижневика Time.

Передбачається, що на початковому етапі в бібліотеці будуть доступними 100 букрідерів для читання електронних книг, якими можна не тільки користуватися в читальному залі, а й брати напрокат додому на певний термін. У BiblioTech можна буде прийти і зі своєю електронною читалкою, щоб завантажити в неї вподобану книгу.

Вульф відзначає, що користування «бібліотекою без книг» передбачається зробити повністю безкоштовним для читачів. За словами авторів проекту, плата, порівняна з вартістю витратних матеріалів, буде стягуватися тільки за роздрукування матеріалів.

Компетентне журі визначило цьогорічних лауреатів літературної премії “Благовіст”. У номінації “Поезія” (найчисельнішій за кількістю номінантів) лаврові вінки переможців одержали Дмитро Лазуткін за поетичну збірку “Добрі пісні про поганих дівчат” (Київ), Наталка Пасічник за поетичне вибране “Пастух бджіл” (Тернопіль) та Дмитро Чистяк за збірку поезій “Надсадний сад” (Київ).

У номінації “Перша книжка автора” лауреатів виявилося двоє — це Ірина Бандурович за збірку поезій “Зліпок янгола” (Львів) та Інна Завгородня за книжку “Банальності” (Дніпропетровськ – Бонн). Також журі звернуло увагу на низьку активність авторів та видавництв щодо подання книжок на здобуття премії “Благовіст”. Так цього року в номінаціях “Народознавство” та “Літературознавство” не надійшло жодного видання, а в номінації “Проза” – лише два, жодне з яких не набрало достатньої кількості голосів.

Окрім, цієї книги, журі відібрало ще 40 книжок авторів з Польщі та країн Центральної Європи. У вересні цього року журі відбере сім фіналістів. Переможець буде оголошений 19 жовтня. Організатором і засновником Центрально-Європейської літературної премії Angelus є місто Вроцлав. Премія присуджується щорічно за кращу книгу прози, котра опублікована польською мовою. Призом є чек на 150 000 польських злотих (приблизно 380 тисяч гривень). Нагадаємо, що лауреатом першої премії "Ангелус" у 2006-му році став Юрій Андрухович із романом "12 обручів". 2012 року "Ангелус" отримав Міленко Єргович. Серед фіналістів минулого року був і Андрій Бондар з книгою "Historie ważne i nieważne", яка побачила світ 2011 року у Вроцлаві.

Список книжкових проектів, наданих видавничими організаціями, видавцями до програми "Українська книга" на 2013 рік представлено на офіційному сайті Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення /Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=100302&cat_id=34138

До списку ввійшло 211 видань. Держзамовленням, зокрема, передбачено велику кількість книг, присвячених 200-річчю Тараса Шевченка. Планується випустити поетичний збірник Шевченка "Думи мої" грузинською мовою, а "Кобзаря" видати англійською і старослов'янською мовою.

У перелік включені книги з церковної тематики, приурочені до 1025-річчя Хрещення Русі - наприклад, "Історія хрещення Київської Русі".

У розділ "Класики української літератури" традиційно увійшли книги Лесі Українки, Івана Франка, Володимира Сухомлинського, Миколи Хвильового.

В розділі "Сучасна українська література" присутні твори Лади Лузіної "Київські відьми. Постріл в опері", "Екватор. Чорний колір & Білий колір" журналіста Андрія Цаплієнка, "Мистецтво зрозуміти день. Спогади про Володимира Здоровега" голови Національної спілки журналістів Олега Наливайка. З незрозумілих причин сюди ж увійшла книга російської письменниці Людмили Уліцької "Даніель Штайн. Перекладач".

В розділі світових класиків значаться книги Ніколо Макіавеллі, Марселя Пруста і китайського письменника XVIII століття Цао Сюецинь.

Крім того, деякі книги передбачається забезпечити шрифтом Брайля, зокрема дитячий роман "Арсен" Ірен Роздобудько і збірку казок "Третій сніг" Івана Андрусяка.

А ось політиків або чиновників-"письменників" у цьому році, на відміну від минулого, не спостерігається.

Усього на реалізацію програми "Українська книга" у 2013 році виділено 37,5 млн грн., що трохи менше, ніж у минулому році (тоді було 40 млн).

Уже вдруге Київ приймає гостей Загальноєвропейського конвенту любителів фантастики - «Єврокон-2013». Серед учасників - гості з понад двадцяти країни, зокрема Австрії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Ірландії, Італії, Німеччини, Латвії, Норвегії, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, США, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії і Швеції.

Спеціальний гість фестивалю – британець Крістофер Пріст, лауреат низки міжнародних премій, чий роман «Престиж» екранізував 2007-го режисер «Бетмена» Крістофер Нолан. Окрім того, приїдуть автори фентезі Вадим Панов із Росії та Ольга Громико з Білорусі, харківський письменницький тандем Генрі Лайон Олді, Сергій Дяченко, Володимир Аренєв та Яна Дубинянська.

Організатори обіцяють традиційні заходи для дорослих і дітей, виставки і майстер-класи, а також, за їхніми словами, можливість зустріти на письменницькій кухні відому феміністку від літератури Оксану Забужко.

Половина українців не читає книг. Про це свідчать результати опитування, що його провела Research&Branding Group. Респондентам поставили запитання: чи читають вони книги, як часто і в який спосіб. Дослідження показало, що серед опитаних 50,9% не читають, 48,7% – читають книги і 0,4% – не змогли відповісти.

Із загальної кількості шанувальників книг 29,8% читають декілька разів на місяць, 26,5% – декілька разів на тиждень, 17,7% – практично щодня, 21,5% – читають декілька разів на рік та 2,3% читають рідше, ніж раз на рік.

Респондентам-читачам також запропонували відповісти, якого жанру твори вони обирають. 36,3% відповіли, що читають історичні твори, 34,3% – детективи, 26,2% – надають перевагу любовним романам.

Крім того, було поставлено запитання про те, в якому форматі вони воліють читати. 86,7% відповіли, що люблять читати книги в традиційній формі, 10,4% – користуються ґаджетами, електронними книгами, а 2,1% обирають аудіокниги.

Також респондентам запропонували відповісти на запитання про те, скільки книг вони прочитали за останній рік. Менш ніж 5 книг прочитали 40,2% чоловіків і 39,2% жінок, від 6 до 10 книг прочитали 25,8% чоловіків і 24,9% жінок, від 11 до 20 книг – близько 14,6% чоловіків і 17,3% жінок, від 21 до 40 книг за рік прочитали 8,6% чоловіків і 6,7% жінок, понад 40 книг за поточний рік прочитали 4,5% чоловіків і 7,7% жінок.

Дослідження проводили серед дорослого населення 24 областей, АР Крим, Києва та Севастополя віком від 18-ти років із 27 лютого по 11 березня. Було опитано 2178 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2%.

За даними Міжнародної Федерації бібліотечних асоціацій та установ - International Federation of Library Associations and Institutions, у світі налічується понад 569.6 тисяч бібліотек. Найбільш "бібліотечні" континенти - Європа (більше 440 тис. бібліотек, їх філіалів і відділень) і Північна Америка (більше 125 тис.). Найменше бібліотек в Африці - всього 1.2 тис. бібліотечних відділень. У бібліотеках світу працює близько 807 тис. чоловік (363 тис. в Північній Америці, 326 тис. - в Європі, 242 тис. - в Азії). Світ витрачає на утримання бібліотек приблизно $ 8.7 трлн. в рік.

Користувачами бібліотек є приблизно 2.5 млрд. осіб (за оцінками Бюро Перепису Населення СШАUS Census Bureau, нині населення Земної кулі перевищує 6.5 млрд.). За цим показником беззаперечним лідером є Європа - 1.8 млрд. людина. На другому місці - Азія (215 млн.), на третьому - Північна Америка (77 млн.).

Світ витрачає на утримання бібліотек приблизно $ 8.7 трлн. на рік.

У бібліотеках світу зберігається понад 20 млрд. книг, 1.5 млрд. мікрофільмів і більше 10 млрд. одиниць періодики (газети, журнали та ін.). Найбільшими зібраннями володіють бібліотеки Європи (більше 16 млрд. одиниць зберігання), Північної Америки (12. Млрд.) і Азії (1.5 млрд.). При цьому Північна Америка займає перше місце в світі за кількістю бібліотечних книг, а Європа - за розмірами газетно-журнальних зібрань.

Щорічна книговидача складає - 1.5 трлн. документів.

За даними Інституту Статистики ЮНЕСКО UNESCO Institute for Statistics, до числа країн з найбільшою кількістю бібліотечних книг на душу населення відносяться: Грузія - 16 335 книги на 1 тис. жителів країни, Білорусь - на 19-му місці (667 на 1 тис. жителів країни), Молдова - на 21-му (598), Киргизстан - на 22-му (576), Росія - на 26-му (513), Азербайджан - на 29-м (467), Казахстан - на 41-му (249), Україна - на 55-му (88). Для порівняння, Ізраїль - на 28-му місці, Великобританія - на 30-му, Німеччина - на 31-му, Італія - на 42-му, Японія - на 59-му, США - на 92-му. В середньому, на 1 тис. жителів Землі припадає 832.5 бібліотечних книг.

(далі буде)

Японське видавництво Toppan Printing випустило найменшу книгу в світі - «Квіти чотирьох сезонів», яка нараховує 22 сторінки. Довжина і ширина її сторінок – 0,75 х 0,75 мм . Видання було створено за вісім місяців.

До кожного примірника книжки, вартістю в 305 доларів, додається збільшувальне скло.

Примірни книги-малютки виставлено в Музеї образотворчого мистецтва в Токіо.

Видавництво вже звернулося до Книги рекордів Гіннесса, щоб їх рекорд було зафіксовано.

Нагадаємо, поки що самою мініатюрною книгою в світі є дітище російського "лівші" Олександра Коненка за оповіданням Антона Чехова «Хамелеон». Книга на 29 сторінках, її розмір - 0,9 на 0,9 мм. У 2002 році вона офіційно була визнана найменшою книгою в світі.

Книга Івана Андрусяка "Вісім днів із життя Бурундука" увійшла в престижний щорічний каталог кращих дитячих видань світу "Білі ворони 2013" (White Ravens 2013). Про це повідомляє прес-служба видавництва "Грані-Т".

"Білі ворони" (White Ravens) - це перелік 250 кращих дитячих книг з понад 40 країн світу. Каталог вважається одним з ключових орієнтирів у світі дитячої та підліткової літератури. Два роки тому, в каталог "Білі ворони 2011" увійшла книга Василя Голобородька «Віршів повна рукавичка".

Днями на ім’я Голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Бориса Олійника надійшов лист від куратора української колекції, представленої в Британській Бібліотеці у Лондоні. В ньому, зокрема, висловлено подяку за безоплатну передачу книги «З верховин півстоліття. Національній премії України імені Тараса Шевченка – 50» для поповнення бібліотечних фондів цієї відомої у світі наукової установи.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка з метою популяризації Шевченківської премії та творчої спадщини Великого Кобзаря в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя надіслав примірники згадуваної книги бібліотекам для поповнення їхніх бібліотечних фондів, а саме: The Nobel Library of The Swedish Academy; UCLSSEES Library, London, UK; University of Cambridge, UK; The British Library, UK; Shevchenko Library,The Association of Ukrainian sin Great Britain (AUGB), UK; Oxford University, UK; Ukrainian Institute, London, UK; The Harvard Ukrainian Research Institute (HURI), USA; Stanford University, USA; University of California, Los Angeles, USA; University of Alberta Canadian Institute of Ukrainian Studies, Canada; Centre for Ukrainian Canadian Studies University of Manitoba, Winnipeg, Canada; Ukrainian Free University, München, Germany; UNESCO Library,Paris, France; The Slavic Research Center Library Hokkaido University, Japan; Università degli Studidi Milano, Italy; Российская государственная библиотека, Москва, РФ; Научная библиотека МГУ, Москва, РФ; Научная библиотека Санкт-Петербургского университета, РФ; Национальная библиотека Белоруссии, Беларусь; Национальная библиотека Казахстана, Алмата, Казахстан.

Ними стали: письменник Леонід Горлач (Коваленко) – за книгу поезій «Знак розбитого ярма»; режисер-постановник Дмитро Богомазов – за вистави «Гамлет» Шекспіра (Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька), «Гості прийдуть опівночі» А. Міллера (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), «Щуролов» за О. Гріном (Київський театр «Вільна сцена»); художник Петро Печорний – за серію декоративних тарелей за мотивами творів Т. Шевченка.

У святковій промові Голова Шевченківського комітету Борис Олійник в Національній опері 9 березня 2013 року зазначив: «Відомий поет Леонід Горлач вже не одне десятиліття трудиться на безмежному полі поезії. Перші його кроки в літературі були зустрінуті доброзичливою критикою і по-батьківськи підтримані Олесем Гончарем та іншими провідними майстрами слова.

Окрім усіх інших чеснот, Леонід Горлач виділяється з-поміж побратимів тонким відчуттям музики слова. Нині він визнаний майстер широкоформатних епічних полотен-романів у віршах, де заторкує найгостріші, аж до таких зламних періодів у нашій історії, коли на кону вже стояло питання: бути чи не бути Україні. Для осмислення подібних кризових тем потрібно володіти не лише талантом і неабиякою майстерністю в царині версифікації, а й громадянською мужністю.

Найновіша збірка «Знак розбитого ярма», за яку автор одержує премію, не схожа на його попередню гармонійно м’яку мелодику своєю кутастою строфікою, жорсткою інвективністю супроти нинішніх скоробагатьків та скоробрехів».

Журнал "Фокус" другий рік поспіль публікує щорічний рейтинг 10 найуспішніших українських письменників. Цього року його очолила харків'янка Сімона Вілар, автор історичних жіночих романів. Справжнє ім'я письменниці - Наталія Гавриленко. В цілому видання констатує, що українці мало читають. Якщо в світі успіх книги вимірюється сотнями тисяч копій, проданих за тиждень, то в Україні 10 тисяч примірників за рік - вже бестселер.

За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, для 73% населення, читання не є сферою інтересів, а кожен четвертий українець взагалі не читає книг. Українська асоціація видавців та розповсюджувачів книг підрахувала, що в середньому кожен мешканець нашої країни витрачає на паперові носії творів близько 30 гривень на рік. Це в 10 разів менше, ніж у сусідній Польщі і в 40 разів менше, ніж у Німеччині.

При складанні рейтингу враховувалися річні наклади авторів - єдиний, на думку експертів, об'єктивний для України показник. Крім того, було відокремлено списки прозаїків, поетів і авторів, які працюють в публіцистичному напрямку.

10-ка найуспішніших письменників України:

1. Сімона Вілар - 206 000 примірників

2. Люко Дашвар - 119 000 примірників

3. Світлана Талан - 80 000 примірників

4. Міла Іванцова - 59 000 примірників

5. Лада Лузіна - 46 500 примірників

6. Микола Сивий - 44 000 примірників

7. Марина і Сергій Дяченки - 38 300 примірників

8. Наталія Костіна - 35 000 примірників

9. Ірен Роздобудько - 34 000 примірників

10. Ганна та Петро Володимирські - 33 000 примірників

Держкомтелерадіо України сформував перелік робіт, висунутих на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Загалом до Комітету надійшло майже 80 робіт.

На здобуття премії у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» висунуто 33 книги авторства Григорія Фальковича, Віталія Кириченка, Івана Андрусяка, Надії Гуменюк (Лис), Галини Кирпи, Володимира Рабенчука, Вадима Карпенка, Мирослава Вересюка, Костянтина Климчука, Івана Костомахи, Юрія (Георгія) Шипа, Климентія Михайлюка, Наталії Чуб, Яни Мазур, Ігоря Бондар – Терещенка (Бондаря), Миколи Возіянова, Наталії Гузєєвої, Олександра Денисенка, Юрія Нікітінського та Мар’яни Савки. За звання кращої художньо оформленої книги для дітей та юнацтва змагатиметься 31 книга, що побачили світ у видавництвах «Фактор», «Грані-Т», «Ранок», «Видавництво Старого Лева», «Махаон-Україна», «Майстер-клас» та «Видавець Вадим Карпенко».

Із повним переліком творів, що надійшли на здобуття премії, можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо України у розділі «Виставки, конкурси, премії, фестивалі». Визначення лауреатів премії відбудеться на засіданні Комітету з присудження премії, який очолює Міністр освіти і науки, молоді та спорту України. До складу Комітету також входять Голова Держкомтелерадіо України, представники Мінкультури, МОНмолодьспорту, Національної спілки письменників, Національної спілки кінематографістів тощо.

25 січня в Україні будуть визначені лауреати найпрестижнішого вітчизняного книжкового рейтингу – "Книжка року – 2012". Імена авторів та назви творів лауреатів найпопулярнішого всеукраїнського рейтингу українці зможуть дізнатись у прямому ефірі Першого Національного – найкращі книжки 2012 року буде названо в програмі "Легко бути жінкою. Книжка року – 2012" у п’ятницю, 25 січня, о 10:15 на Першому Національному. До речі, весь наступний тиждень Перший Національний оголошує тижнем книжкової моди. З 22 по 25 січня о 09:05 в ефірі телеканалу виходитиме програма "Про головне. Тиждень книжкової моди". Щодня ведучий Олесь Терещенко спілкуватиметься з гостями в студії на тему української книжки та Всеукраїнського рейтингу "Книжка року – 2012". Щоденні випуски програми дадуть глядачам Першого унікальну можливість бути в курсі всіх новини, які стосуватимуться цієї важливої події у сфері українського книговидання.

"Щорічний Всеукраїнський рейтинг "Книжка року", який визначає найкращі книжки на українському видавничому ринку, є дуже важливим. Саме він допомагає читачам зорієнтуватися у величезній кількості авторів і творів, а також пропагує серед українців процес читання. А всебічне висвітлення подій та новин відбору найкращих книжок 2012 року на Першому Національному є ще одним кроком до виконання надзвичайно важливого соціального завдання – популяризації читання в Україні, адже останнім часом діти і молодь стали набагато менше часу проводити у товаристві хорошої книги.

25 січня 2013 року буде оголошено лауреатів уже XIV Всеукраїнського рейтингу "Книжка року". Кращих визначатимуть у таких номінаціях: "Красне письменство", "Жанрова література (детектив/пригоди/фантастика/любовний роман/історичний роман/молодіжна проза/автобіографії)", "Зарубіжна проза/есеїстика/драматургія", "Поезія/афористика", "СОФІЯ" (українська та зарубіжна гуманітаристика).

44% німців кладуть під різдвяну ялинку саме літературні подарунки. Про це свідчать результати опитування Інституту маркетингових досліджень, пише "Німецька хвиля". Кількість дарувальників книжок, які готові викласти за видання у середньому 41 євро, у порівнянні з минулим роком зросте на 7%. За прогнозами, різдвяний літературний обіг становитиме в Німеччині 1,14 мільярдів євро.

Як стверджують у Інституті маркетингових досліджень (GfK), у середньому кожен німець купляє за рік 10,7 книжок. До найбільш популярних видань належить белетристика, дитяча та молодіжна література, путівники та різного роду довідники, а також електронні та аудіо-книги. За обігом німецький книжковий ринок є другим у світі після американського. Втім, залежність кількості книжок, які купляються, від рівня доходів притаманна майже всім країнам.