Бібліотечному фахівцю

УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУТ ВІДНОВЛЕННЯ разом з МІНІСТЕРСТВОМ КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ започатковують системну розробку облікових документацій потенційно цінних пам’яток та внесення їх у реєстр об’єктів культуної спадщини для захисту від знесення та радикальної перебудови.

Вже сьогодні Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини МКІП прийняла рішення про внесення до реєстру об’єктів культурної спадщини, як пам’ятки архітектури та історії таких будівель:

1. «Житловий будинок, 1899, в якому жили М.Анцифєров, О.Давидов, М.Пасiчник, С.Пекар, Перебував Г.Мачтет» за адресою: Десятинний провулок,7 у Шевченківському районі м. Києва

2. «Будинок-пам’ятка історії» за адресою: Музейний провулок,8(8-А) у Печерському районі м. Києва

3. «Житловий будинок, в якому містилися правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини» за адресою: вулиця Прорізна, 23- А у Шевченківському районі м. Києва

4. «Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського» за адресою: Голосіївський проспект, 3 у Голосіївському районі м. Києва

5. «Будинок меблів» за адресою: бульвар М. Міхновського (Дружби народів), 23 у Печерському районі м. Києва.

Сьогодні ми бачимо як бодай кожного місяця у процесі реконструкції зносяться історичні будівлі, яким не присвоєно статус пам’яток архітектури і це дійсно цінні приклади нашої культури, не надумані. Проблема полягає в тому, що громадськість дізнається про це тоді коли вже почалися якісь руйнування, а органи охорони потім розводять руками.

Ми це робимо як приклад для всіх тих організацій, які кваліфікаційно спроможні розробляти таку документацію, щоб вирішити не тільки питання цінних будівель, а й спірних. Приєднуйтесь до роботи, інакше більшість цінної наявної архітектурної спадщини буде втрачена.

📚 Про різноманітність жанрів, їх міксів та сюжетні ремейки в підлітковій літературі, тренди в літературі для молоді, юнацтва розповіла минулого тижня літературна редакторка видавництва «Ранок» Юлія Полтавець в межах міні-курсу «Література для підлітків, їхня видова специфіка».

Прослухати лекції можна за посиланням:

🔗 Лекція 1 https://youtu.be/9F0f1aTnllo?si=Nm3x2BAGPPlvNKu-

🔗 Лекція 2 https://youtu.be/eKztQXlzhA4?si=24bhIb97Hp0h-ADN

🔗 Презентації та список рекомендованої літератури доступна за посиланнями:

https://www.slideshare.net/Livelibrary2019/ss-389c

https://www.slideshare.net/Livelibrary2019/ss-2303

Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 жовтня 2023 року збитків зазнали 1711 об’єктів культурної інфраструктури.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (49% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 844;

бібліотеки – 603;

заклади мистецької освіти – 133;

музеї та галереї – 100;

театри, кінотеатри та філармонії – 31.

Пошкоджень і руйнувань зазнали об’єкти культурної інфраструктури) у 262 територіальних громадах (17,8% від загальної кількості територіальних громад України), зокрема: у Донецькій (83%), Сумській (53%), Харківській (52%), Чернігівській (46%), Херсонській (43%), Луганській (42%), Миколаївській (42%), Запорізькій (36%), Київській (26%), Дніпропетровській (19%), Житомирській (12%), Одеській (8%), Хмельницькій (8%), Черкаській (5%), Львівській (4%), Вінницькій (3% ), Закарпатській (2%), Полтавській (2%) областях та м. Києві.

Станом на кінець жовтня 2023 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації росіян. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні запрошує на П’ятий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури!

Це вже традиційний захід, який, на жаль, ми не мали змоги організувати минулого року. Але в умовах сьогодення культурний та креативний сектор України як ніколи потребує підтримки, тож ми вирішили цього року організувати п’ятий ювілейний ярмарок, що стане ефективним майданчиком для спілкування між грантодавцями та представниками культурного і креативного сектору України, які перебувають у пошуку фінансової підтримки для своїх культурних проєктів та ініціатив. Наскрізною тематикою цьогорічного заходу буде тема монетизації культури. Ми запросили найкращих професіоналів з багаторічним досвідом як в міжнародних, так і в українських організаціях, що здійснюють фінансову підтримку культурних проєктів. Зокрема, поговоримо про зміни та нові виклики у державному фінансуванні сектору та про місце України в глобальних змінах і як нам впроваджувати європейські цінності. 📍Ярмарок відбудеться 02 листопада офлайн в Києві. Чому варто відвідати наш захід❓ Ви отримаєте можливість дізнатись про можливості грантової підтримки від українських інституцій, програм та ініціатив, а також від європейських та міжнародних програм. Ви також дізнаєтесь про найбільш актуальну інформацію сектору та матимете змогу обмінятись власним досвідом та зустріти потенційних партнерів для ваших майбутніх проєктів. Також, в рамках нашого заходу будуть проведені воркшопи від українських та міжнародних організацій, які допоможуть ефективно знаходити кошти на проєкти та писати грантові заявки.

З чого ще буде складатися захід❓

Окрему увагу хочемо приділити панельній дискусії “Роль і місце грантового фінансування культурного та креативного сектору у контексті глобальних та європейських трансформацій структури зайнятості населення, ринку праці та зміни парадигми та механізмів монетизації сектору”, що стане головною темою цьогорічного Ярмарку. В рамках заходу також відбудуться:

✔ воркшоп про проєктний менеджмент в сфері культури та грантовий менеджмент

✔ дискусія про інклюзивне відновлення української культури та креативних секторів від проєкту 'Restoring Ukraine together', що реалізується мережею захисту національних інтересів 'АНТС' за фінансової підтримки Європейського Союзу

✔ дискусія за участі проєктних менеджерів бюро програми «Креативна Європа» з різних країн-учасниць програми

✔ воркшоп від Українського культурного фонду у світлі відкриття нового грантового сезону

Ви також зможете отримати безкоштовні консультації від представників грантових програм та ініціатив.

Участь у заході є безкоштовною.

📆1 листопада о 13:00 відбудеться презентація національної програми з популяризації англійської мови в Україні.

☝У сучасному світі володіння англійською мовою надає людям більше можливостей для роботи та особистого розвитку. Крім цього, трансформація статусу англійської як мови міжнародного спілкування в Україні — це важливий крок до членства у ЄС.

👉 Під час презентації спікери:

▪розкажуть про деталі та мету програми;

▪продемонструють результати дослідження про статус англійської мови серед українців;

▪представлять продукти, що будуть корисними у вивченні англійської. 💡Програму ініціював Президент України, а впроваджує — Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Міністерство освіти і науки України та МКІП.

Детальніше🔗https://mcip.gov.ua/.../vidbudetsya-prezentacziya.../

🖇 Переглядайте трансляцію онлайн на Facebook:

https://www.facebook.com/mintsyfra

🖇 Та YouTube: https://www.youtube.com/@Mintsyfra

Понад 300 бібліотек в Україні отримають книги іноземними мовами, зібрані в європейських містах у межах ініціативи Books for Ukraine.

Акцію зі збору книг започаткували благодійні фонди «Бібліотечна країна», «Львів опір» та Львівська муніципальна бібліотека. Пункти збору книг завдяки волонтерській ініціативі відкрили в Польщі, Естонії, Великій Британії, Нідерландах, Німеччині, Чехії, Франції та Японії.

У серпні 2023 року до збору книг долучилися також бібліотекарі з усього світу в межах 88-го Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу IFLA (Міжнародна асоціація бібліотек та бібліотечних установ) у Роттердамі.

«Іноземці охоче збирають книги для України. Для них це шанс допомогти України. Для України це можливість повноцінної культурної інтеграції в європейські наративи. Через книгу, знання культури іншої держави та, звісно, мови. Книга — це найефективніший і найдоступніший спосіб відкрити нову культуру та вивчити мову. Нам дуже не вистачає в публічному просторі книг іноземними мовами, зокрема англійською, мовою міжнародного спілкування. На жаль, єдина іноземна мова, яка домінує в українському інформаційному просторі, — це російська, і час це змінювати», — зазначили організатори акції.

Станом на зараз в Україну вже доїхали книги з Польщі, Естонії, Великої Британії.

«Найбільша складність — це, звісно, доставка. Завжди є потреба в водіях-волонтерах, які готові привезти книги до Львова», — зазначили організатори акції. Більше дізнатися про проєкт можна на його вебсторінці.

Нагадаємо, за підсумками «другої хвилі» дослідження українського книжкового ринку, яку провело видавництво «Книголав», в Україні чоловіки протягом року прочитують у середньому до 25 книжок (торік ця цифра становила 20), а жінки — 18 (торік 12).

Якщо ви цікавитеся історією Рівненщини, культурною спадщиною предків та здобутками сучасників – Рівненська ОУНБ пропонує скористатися інформацією з краєзнавчої бази «Рівненщина: Минуле і сьогодення»

https://tinyurl.com/y6rfpwgf, яка складається з електронного каталогу та повних текстів документів: уривки з книг та матеріали періодичних видань, неопубліковані документи, відео- і фотодокументи з різноманітних питань життєдіяльності краян.

Хронологічні межі документів охоплюють історію Рівненщини починаючи з Х ст. до сьогоднішнього дня.

В базі даних переважають документи, присвячені пам’яткам історії та культури, а також мистецтву, освіті, літературознавству, спорту, народному господарству нашого краю.

На даний час база даних нараховує понад 16,5 тис. документів і постійно поповнюється.

Книга «Зробіть навпаки: життя та продажі до і під час війни» письменниці зі Львова Людмили Калабухи стала Кращою книгою України 2023, здобувши перемогу на VII Всеукраїнському літературному конкурсі імені Леся Мартовича.

«За підсумками VII Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, організаторкою та засновницею якого є літераторка та громадська діячка Галина Фесюк, мою книгу «Зробіть навпаки: життя та продажі до і під час війни» визнали кращою в Україні у 2023», - розповіла авторка.

Вона також додала, що книга «Зробіть навпаки» була презентована європейському читачу на міжнародному Книжковому Ярмарку у Франкфурті-на-Майні Frankfurter Buchmesse-2023 та стала першою й поки єдиною книгою українського письменника про війну, яка в англійському перекладі продається на Amazon.

Мета порталу - поширення знань про українську культуру від професійних дослідників та дослідниць.

«УКультура» розповідає про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне - шукає відповідь на питання, як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення”, - розповіла консультант і науковий редактор проєкту, історик професор НаУКМА Наталія Яковенко.

Портал “УКультура” створений як для викладачів, які шукають актуальні матеріали і методи викладання, так і для студентів, для фахівців у сфері культури, які прагнуть ділитися досвідом та знаннями. Утім, він стане у пригоді всім, хто хоче познайомитися з українською культурою та пізнати її глибше.

«Культурою є цінності, закарбовані у свідомості спільноти, є те, що людство створило продуктивного та креативного. Проєкт “УКультура” присвячений саме нашим здобуткам, тому, що відбувалося в Україні, тому, що тут з'явилося, тому, чим ми можемо поділитися з людством як своїми важливими надбаннями”, – сказала засновниця “УКультури” професор НаУКМА Лариса Довга.

Velorum Publishing позиціонують себе як видавництво естетичних книжок.

У Velorum Publishing зазначили, що маючи за плечима профільну художню та видавничу освіти, певний робочий досвід та роки захоплення друкарськими техніками, команда воліє мати свій невеличкий простір для творчих експериментів: «Для нас є важливим баланс краси, функції й автентичності. Авжеж, не менш важливими для нас є якість друку, добір матеріалів і деталей оформлення – аби кожен продукт, потрапивши до рук читача, став комфортним досвідом».

Наразі видавництво веде перемовини щодо публікації нового твору Тетяни Калитенко, авторки роману «Антеро», і з Антоніною Вінник з гурту Folkulaka — видавництво планує видати її пісенну збірку.

Перша проанонсована книжка Velorum Publishing — етнографічна праця 1876 року «Світогляд українського народу: ескіз української міфології» Івана Нечуя-Левицького.

Українські вірування розглядаються в контекстуальному порівнянні з віруваннями інших народів, даючи унікальну нагоду дізнатись про раніше відомих і невідомих істот, героїв та сутностей, а ерудованість автора у філософських течіях XIX ст. додає глибинних конотацій до описуваних вірувань й надихає до переосмислення звичних у побуті образів та ритуалів. Текст поданий у живій і жвавій формі, насичений прикладами пісень, обрядів і легенд. Перевидання містить понад 30 авторських ілюстрацій та орнаментів.

До щорічної Конференції Української бібліотечної асоціації/Ukrainian Library Association залишається все менше часу. Запрошуємо вас взяти участь в цьому важливому заході, де ми разом обговоримо майбутнє українських бібліотек.

Тема Конференції: "Українські бібліотеки: візія майбутнього."

Дата: 30.11-01.12

Формат: онлайн та у Києві.

Реєстрація обов'язкова, тож не втрачайте можливість долучитися до спільного діалогу. Ми чекаємо членів Асоціації, бібліотекарів, науковців, студентів і всіх, хто цікавиться розвитком бібліотечної сфери в Україні. Докладну інформацію про умови та реєстрацію знайдете на нашому сайті:

https://bit.ly/3PUo2eF Приєднуйтесь до нас на Конференції!

У Києві презентували результати проєкту "Віртуальний портал Музею книги і друкарства України", у межах якого оцифрували 1000 одиниць графіки, 120 стародруків та 4 рукописні книги.

"Проєкт "Віртуальний портал Музеї книги і друкарства" має кілька складових. Передусім це - оцифрування 1000 одиниць графіки (у нас наявні 13 тисяч таких екземплярів), 120 стародруків і 4 рукописні книги. До усіх цих експонатів надається детальний науковий напис. Окремо ми склали електронну книгу - каталог рукописних книг і стародруків", - зазначила директорка Музею книги і друкарства, кандидатка історичних наук Валентина Бочковська.

Перше хмарне приміщення виставкового простору присвячено друкарні Києво-Печерської лаври, друге - друкарням 16-18 ст. на теренах всієї України. Третя віртуальна зала засвідчує зв'язки України з європейською культурою. Зокрема, тут представлені зображення з Магдебурзького права, гравюри з Біблії братів Клауберів (18 ст.), а також з Біблії Вейгеля (17 ст.) - ілюстрації з останньої стали основою для стінопису Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. У четвертій залі представлено зразки друку 19 - 20 ст., а п'ята зала присвячена графіці.

Проєкт "Віртуальний портал Музеї книги і друкарства" реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Книжкова палата презентувала виставку "Російсько-українська війна в друкованих виданнях України", що охоплює літературу з 2014 до 2023 років.

"Видавнича складова - це серйозний сегмент інформаційної політики країни. Тому у нас народилася ідея показати палітру видань, створених під час війни, які присвячено відстоюванню суверенітету нашої країни", - зазначив перший заступник директора з наукової роботи Книжкової палати Анатолій Мураховський.

На виставці представлено майже 200 експонатів, зокрема, художні твори, документалістика, мемуаристика, епістолярії, публіцистика та періодичні видання, опубліковані протягом 2014-2023 років. Водночас значний сегмент експозиції становить військова періодика, включно з журналами "Наука і оборона", "Наука і техніка Повітряних Сил ЗСУ", "Повітряна міць України", "Цитаделя".

Книжкову виставку доповнює експозиція "Міста-герої", яку розробив Центр досліджень воєнної історії ЗСУ. Там міститься інформація про Харків, Херсон, Чернігів, Миколаїв, Волноваху, Маріуполь, Охтирку, Гостомель, Бучу та Ірпінь, які взяли на себе удар перших атак ворога.

"Одним із завдань центру є комунікація з суспільством. Зокрема, ми розповідаємо про події російсько-української війни через виставкові проєкти. Сьогодні презентовано виставку, присвячену містам-героям. Це - прояв героїзму на прикладі мешканців 10-ти міст, які надали величезну допомогу Силам оборони й можливість містам - фортецям втриматися", - розповів представник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Ігор Полуектов.

Над щодворічним ілюстрованим виданням «Уява» англійською та мовою гінді працюватимуть індійсько-американська поетка, редакторка, членкиня Асоціації ООН у США Кальпна Сінг-Чітніс та команда редакторів-консультантів.

Американське видавництво River Paw Press випускатиме щодворічне ілюстроване видання української поезії англійською та мовою гінді «Уява».

Перший випуск часопису з’явиться у День української писемності та мови 27 жовтня.

«Упродовж історії українські мова та література часто переживали часи утисків та маргіналізації, особливо в радянську добу, як у рідному краї, так і в інших регіонах.

На тлі цієї історичної несправедливості постала ідея нашого часопису. “Уяви” — це не просто журнал; це ще одна домівка для української поезії, де кожен читач з усіх куточків світу знайде вірш, що відлунює в собі серцебиття України та її боротьбу за власну культуру», — йдеться в повідомленні видавництва.

Над часописом працюватимуть індійсько-американська поетка, головна редакторка журналу Life and Legends, літредакторка видавництва IHRAF Literary, членкиня Асоціації ООН у США Кальпна Сінг-Чітніс та команда редакторів-консультантів.

Українська письменниця була поранена під час ракетного обстрілу Краматорська росією, і померла 1 липня від отриманих ран.

Темою випуску став дім — один з основних образів літературного доробку Вікторії.

До видання увійшли текст Вікторії Амеліної та вірш «Історія для повернення» у перекладі Ярини Груші.

«Рядки з Вікиного вірша супроводжують фотографії, зроблені Маттео Белломо та Стефанією Дзанетті, найдорожчих речей, які вкладали українці у свої тривожні валізки, описані у моєму тексті», — написала авторка перекладу.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який скасовує статус селищ міського типу в Україні.

Замість них усі населені пункти з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб будуть мати статус міст, а населені пункти з чисельністю населення понад 5 тисяч осіб - статус селищ.

Ця реформа є частиною дерадянізації адміністративно-територіального устрою України. Вона спрямована на уніфікацію класифікації населених пунктів і спрощення процедури їх віднесення до певної категорії.

Законом також запроваджується нове поняття – «поселення». Воно буде застосовуватися до населених пунктів, які не відповідають критеріям для віднесення до категорії міст або селищ.

🧑‍💻Чи добре ви розпізнаєте маніпуляції та можете захистити себе від інформаційних небезпек? Перевірити себе можна на щорічному національному тесті з медіаграмотності

📆Тестування пройде 25 жовтня на сайті Typeform. Посилання на платформу з’явиться на сайті та в соцмережах Фільтра напередодні тесту.

☝️Форма для проходження тесту буде відкрита чотири рази на день протягом 45 хвилин. Початок — о 10:00, 13:00, 17:00, 21:00. Після проходження тесту вам автоматично висвітиться ваш результат, правильні відповіді будуть опубліковані 26 жовтня на сайті Фільтра.

📌Учасники, які дадуть найбільшу кількість правильних відповідей, отримають корисні подарунки! Пройти тест можна лише 1 раз — учасники, які пройдуть тест декілька разів, не зможуть претендувати на подарунки.

👉Переможців тесту організатори оголосять 1 листопада у соцмережах та на сайті Фільтра, а також надішлють їм сповіщення на електронну пошту.

Національний тест з медіаграмотності організований національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» МКІП спільно з USAID, IREX in Ukraine та UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.

38,4% подкастерів обирають для висвітлення теми культури, зокрема літератури, кіно, театрального і музичного мистецтва, архітектури тощо. Про це йдеться у дослідженні «Портрет українського подкастера» від Megogo Audio.

Темі культури присвячують 38,4% українських подкастів. Серед інших популярних тем:

історія й суспільство (документальні, історичні подкасти, розслідування, громадянське суспільство, права і свободи) – 28,3%;

новини (аналітика, огляди, дайджести, розмови з експертами) – 23,9%;

освіта – 22,5%;

здоров’я і саморозвиток – 20,3%.

Понад 70% подкастерів — незалежні творці, які намагаються задовольнити потреби слухачів у саморозвитку та самовираженні (32,7%).

Окрім цього, серед поширених причин створення авдіоподкастів — бажання навчити авдиторію просувати власний бренд (16,8%) та заповнити інформаційні прогалини у суспільстві (15,0%).

Найбільший приріст серед подкастерів стався у 2022 році. Тоді кількість виробників контенту, що працюють у цьому жанрі, збільшилася в Україні з 17,8% у 2021 році до 28,1%.

Дослідження проводили представники медіасервісу Megogo у період з 10 липня по 18 серпня 2023. Подкастери мали змогу відповісти на запитання за допомогою Google Forms. Опрацьовано 138 якісно заповнених анкет, похибка складає 6,63% при довірчому інтервалі в 90%.

Оприлюднили перелік із 40 книжок, які увійдуть до третього тематичного посібника для батьків та освітян у межах проєкту «Живі письменники: як говорити з дітьми про війну і мир».

Книжки обирала команда фахівчинь із лабораторії дитячого читання «БараБука», організації «Мала академія наук України» та експертів-освітян і психологів «Смарт освіта» шляхом голосування.

Створюючи перелік, експертна команда розглядала всі українські книжки, які написали сучасні автор(к)и на тему війни. Остаточний список обрали шляхом голосування експерток щодо відбору рукописів. До майбутнього третього тематичного посібника увійдуть книжки, що набрали від 4 і більше балів (за 5-бальною шкалою оцінювання).

До експертної ради увійшли очільниця ГО «Смарт освіта» Галина Титиш, засновниця «БараБуки» Тетяна Стус, психологиня Світлана Ройз, письменниця Ольга Купріян, кураторка бібліопросторів Марія Артеменко, головна редакторка «БараБуки» Анна Третяк, письменниця Анастасія Музиченко, літературознавиця Галина Ткачук.

Перелік сучасних дитячих та підліткових книжок, які стосуються тем бойових дій, травм, втрат тут:

https://www.barabooka.com.ua/zhivi-pismenniki-yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu-ta-mir-spisok-knizhok/

«Нові завдання, новий амбітний напрям, величезна відповідальність. Дякую міністру оборони за те, що повірив у мене й мою команду», — йдеться у дописіписьменника.

Ілларіон Павлюк — письменник, журналіст і військовослужбовець.

У 2015 році брав участь у російсько-українській війні в складі добровольчого батальйону «Гарпун». Від початку повномасштабного вторгнення мобілізувався в один із підрозділів ГУР МО України. Також займався реформуванням Військового телебачення України.

Автор книжок «Білий попіл», «Танець недоумка», «Я бачу, вас цікавить пітьма».

Як повідомлялося, у 2018 році Павлюк презентував роман «Білий попіл».