Бібліотечному фахівцю

Премія ім. Петра Могили – відзнака НаУКМА – присуджена Вченою радою Академії доцентці кафедри історії НАУКМА Катерині Дисій.

Вчена рада Національного університету “Києво-Могилянська академія” присудила премію імені Петра Могили викладачці кафедри історії Катерині Дисій за книжку “Ukrainian Witchcraft Trials. Volhynia, Podolia, and Ruthenia 17th-18th centuries” (Budapest – New York: CEU Press, 2020).

Премія ім. Петра Могили – відзнака, започаткована в НаУКМА з 2005 року та присуджується щороку Вченою радою Академії за вагомі наукові досягнення, які сприяють розвитку гуманітарних, суспільних і природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на національному та міжнародному рівні й опубліковані у вигляді монографій, енциклопедій, книг, підручників, навчальних посібників, циклу наукових праць.

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація та наш офіційний партнер ‒ Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» запрошують взяти участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення», яка відбудеться 7-8 квітня 2022 р. у змішаному форматі.

Цільова аудиторія: керівники та провідні фахівці бібліотек, інформаційних, освітніх та соціокультурних установ, усі зацікавлені у розвитку бібліотек.

Організатори Конференції: Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Тематика Конференції:

Стратегічне управління: сучасні підходи та інструменти

Візія, цінності та місія сучасної бібліотеки

Визначення меж діяльності бібліотеки, клієнти та ціннісна пропозиція бібліотеки

Розроблення та реалізація стратегії розвитку бібліотеки

Моніторинг та оцінювання реалізації стратегії бібліотеки

Статистика та оцінювання ефективності діяльності бібліотеки

Компетентності бібліотекарів зі стратегічного управління

Розвиток персоналу бібліотеки як стратегічний пріоритет

Детальніше тут: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2022/04/07/3490/-/iii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-stratehii-rozvytku-bibliotek-vid-idei-do-vtilennia-7-8-kvitnia-2022-r

ЧІКАГО — Асоціація публічних бібліотек (PLA) присудила тридцять (30) стипендій професіоналам і студентам публічних бібліотек для участі в конференції PLA 2022 , яка відбудеться 23–25 березня в Портленді, штат Орегон. Стипендії розподілялися між трьома категоріями: стипендії бібліотечному персоналу на початку кар’єри, стипендії бібліотечному персоналу, які працюють як волонтери і стипендії студентам бібліотечних факультетів ВНЗ. Кожна стипендія включає безкоштовну реєстрацію на конференції, один рік членства в ALA і PLA, а також стипендію в розмірі 500 доларів на проїзд та проживання.

Конференція PLA, що проводиться раз на два роки, є головною подією для публічних бібліотек. Конференція збирає тисячі бібліотекарів, допоміжний персонал бібліотек, опікунів, друзів бібліотек з усієї країни та всього світу. Конференція PLA 2022 відбудеться 23–25 березня в Портленді, штат Орегон.

Асоціація публічних бібліотек (PLA) є найбільшою асоціацією, яка займається підтримкою унікальних і мінливих потреб фахівців публічних бібліотек. Заснована в 1944 році, PLA обслуговує майже 10 000 членів з великих і малих публічних бібліотеках у Сполучених Штатах і Канаді. PLA прагне допомогти своїм членам сформувати важливий інститут публічних бібліотек, виступаючи незамінним союзником для керівників публічних бібліотек.

Організатори скасували проведення книжкового ярмарку у Лейпцизі у 2022 році через численні відмови експонентів брати в ньому участь. Як пише chytomo.com, про це повідомили на офіційному сайті ярмарку.

Відмови видавців спричинила пандемія коронавірусу.

«На жаль, через непрості обставини пандемії багато експонентів наразі не можуть надійно спланувати такий великий публічний захід. Це призвело до багатьох скасувань у короткий термін. Тому ми з важким серцем вирішили не проводити Лейпцизький книжковий ярмарок. Це скасування пов’язане з особливим характером виміру події, воно не поширюється на інші торговельні ярмарки та конгреси в Leipziger Messe», — повідомив Мартін Буль-Вагнер, генеральний директор ярмарку.

Скасували не тільки основні заходи, але й серію супутніх подій під загальною назвою «Лейпциг читає», а також Manga-Comic-Con та ярмарок антикварної книги.

Події мали відбутися з 17 по 20 березня 2022 року. Через те, що часу до проведення ярмарку у звичному форматі лишалося обмаль, альтернативну онлайн-програму не запровадять.

Бізнесмен і засновник Microsoft Білл Гейтс випустить книгу під назвою “Як запобігти наступній пандемії” (How to Prevent the Next Pandemic). Як повідомляє suspilne.media, про це він розповів у своєму особистому блозі.

“Я вважаю, що пандемія COVID-19 може стати останньою”, – почав свій допис Гейтс.

Бізнесмен упевнений, що пандемію як явище необхідно повністю ліквідувати, оскільки це є серйозною загрозою людству. За словами підприємця, з перших днів спалаху COVID-19 він почав спілкуватися з експертами по боротьбі з інфекцією та зробив ряд висновків, на основі яких можна зібрати алгоритм щодо запобігання пандемії у майбутньому.

У книзі, як обіцяє Гейтс, викладено конкретні кроки щодо запобігання пандемії. Також у ній розповідається про уроки, які людство має отримати зі спалаху коронавірусу, про інновації, необхідні для порятунку життів, та інструменти для своєчасної зупинки поширення патогенів.

Водночас у книзі Гейтс перекаже свої бесіди з директором Національного інституту алергічних та інфекційних захворювань США Ентоні Фаучі та генеральним директором Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедросом Аданомом Гебреїсусом.

Реліз “Як запобігти наступній пандемії” заплановано на 3 травня. Книгу опублікує американське видавництво Knopf, але вона буде доступна читачам по всьому світу.

І це лише у 2020 році.

Незважаючи на те, що весь світ був добре обізнаний про те, яку шкоду завдав сектору культури COVID 19 у вигляді закриття кінотеатрів, театрів, концертних залів, скасування музичних фестивалів та арт-ярмарків тощо, загальна цифра виявилася приголомшливою. В одному лише 2020 році світовий сектор культури втратив у своїй валовій вартості (поняття, аналогічне капіталізації компаній у бізнесі) $750 млрд. Роботу в креативному секторі втратили 10 млн. осіб.

Про це стало відомо з оприлюдненої зараз доповіді ЮНЕСКО "Перетворення політики в галузі творчості" , де наголошується, що втрати виявилися набагато серйознішими, ніж передбачалося. Однак основна частина доповіді присвячена, як видно вже з її назви, не констатації цього факту, а рекомендаціям про те, як захистити у такій ситуації працівників цієї галузі. Зокрема, пропонується встановити мінімальний рівень заробітної плати у цій сфері, а також запровадити вищі пенсії та лікарняні для фрілансерів, які становлять значну частину творців культурного продукту.

У доповіді також наголошується на перекосі, який виник під час пандемії - у той час як доходи компаній, що розміщують в інтернеті цифровий культурний контент зросли, автори цього контенту не отримують за це свій відсоток, достатній для компенсації за відміну концертів та "живих" виступів. Тому автори доповіді закликають до розробки більш справедливої системи оплати у сфері культури.

Міністерство культури та інформаційної політики презентувало айдентику національної кампанії «Світ Сковороди». Вона стартувала рівно за 300 днів до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Мета цього масштабного проєкту — донести багатогранність образу видатного українця, відійти від стереотипного сприйняття Сковороди як лише «філософа з торбиною» та залучити українців до нового осмислення його спадку.

«Святкування 300-річчя Григорія Сковороди — одна з ключових культурно-мистецьких подій 2022 року. Ми розпочинаємо за 300 днів до дня народження філософа, щоб дати можливість українцям повною мірою відчути глибину та важливість постаті Сковороди. Окрім власних заходів МКІП та Держмистецтв, ми закликаємо творчі спільноти по всій країні долучатися до світу Сковороди й разом перезавантажувати його сприйняття. Ми хочемо, аби українці пишалися, що саме Україна є домівкою одного з найвпливовіших філософів Східної Європи», - зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

В рамках проєкту відбудуться події в закладах освіти, культури, наукових установах, музеях. Серед запланованого: публікація деяких творів Сковороди або творів про нього за підтримки УІК, у співпраці з Держкіно відбудуться пітчинги на фільми та мультфільми. Крім того, заплановано проєкт в штаб-квартирі ЮНЕСКО, а Велика Реставрація охопить Сковородинівку. Адже це надзвичайно важливе місце для Григорія Савича. Також заплановано відбір проєктів за підтримки УКФ.

Айдентику національного проєкту «Світ Сковороди» розробив переможець мистецького конкурсу МКІП ― комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем. Брендбук проєкту доступний за лінком: bit.ly/skovoroda300

Міжнародна палата письменників та митців Іспанії відзначила відомих українських поетів, журналістів, перекладачів Тетяну і Сергія Дзюбу своїми почесними сертифікатами. Чернігівці стали «Всесвітніми Послами культури та літератури». Таке сильне враження справила велика міжнародна діяльність творчого подружжя українців, зокрема їхня книжка «Голоси двох поетів», яка побачила світ в Іспанії та Болівії іспанською й українською мовами. Ця збірка віршів не раз успішно перевидавалася в Європі і Південній Америці на прохання читачів. Сергій і Тетяна отримали три престижні нагороди в Іспанії (почесну медаль Мігеля де Сервантеса, премію миру і відзнаку «Кришталь»), а також – міжнародні творчі нагороди «Золотий кубок» в Еквадорі» і «Золоте перо» в Перу. І ось – нове визнання їхньої чудової культурної та літературної діяльності по всьому світу. Тепер популярне подружжя з Чернігова має право проводити імпрези і популяризувати книжки за участю Міжнародної палати письменників та митців Іспанії (м. Мадрид).

І ще одна приємна новина надійшла зі столиці Киргизстану – Бішкеку. Міжнародна Академія Поезії цієї країни нагородила Тетяну та Сергія Дзюбу своєю Почесною медаллю. Як відомо, українці стали академіками Академії Поезії в Киргизстані. Вийшла їхня чарівна книжка віршів «Веселка на віях» киргизькою та українською мовами. Поезії своїх друзів блискуче переклав видатний киргизький письменник Айдарбек Сарманбетов. Натомість Сергій Дзюба переклав і успішно видав в Україні його книжку прози «Людина без Батьківщини».

У 2021 році в Україну заборонили ввезення 291 російського пропагандистського видання, а список книжок, дозволених до ввезення, збільшили на 4140 видань. Про це повідомляється на офіційному сайті Держкомтелерадіо.

Переважна більшість книжок, заборонених до ввезення, видані на території Російської Федерації, 3 книжки та одна газета — на території ОРДЛО, 1 книжка — на тимчасово окупованій території Донецької області, 5 видань — на території України, 2 — на території Російської Федерації та України, 3 — на території тимчасово окупованої АР Крим.

Серед видавництв, що друкували ці книжки, — «Книжный мир» (27 видань), «Эксмо» (51 видання), «Яуза» та «Яуза-пресс» (27 видань), «Питер» (10 видань), «Издательство Русского Имперского Движения» (2 видання) та інші.

Кількість дозволених до ввезення видань збільшили на понад 4 тисячі. Станом на 4 лютого цього року у реєстрі видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення, є 21 820 книжок, а на початку 2021 року це число становило 17 тис. 680 видань. З повними переліками не рекомендованих і дозволених до ввезення видань можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, у 2020-му в Україну офіційно дозволили ввозити майже 3 тисячі назв російських книжок.

Як відомо, 2018 року установа дозволила ввезення в Україну майже 14,5 тис. російських книжок, а у 2019-му — 4,3 тис. Того ж року зросли штрафи за незаконне ввезення російських книжок.

В Таллінні у співпраці Конгресу українців Естонії, Спілки естонських письменників, талліннського Центру української культури, за сприяння Посольства Естонії в Україні відбулася презентація графічного роману “Діра” авторства художника Сергія Захарова Serg Zakharov. Переклад тексту естонською мовою здійснив Марек Літневський.

На заході були присутні посол України в Естонії Мар’яна Беца, секретар Посольства Леонід Третяк, голова естонської парламентської комісії із закордонних справ Марко Міхкельсон Marko Mihkelson.

“Діра” – напевно, найбільш влучна назва для книги, яка розповідає про події на окупованій російськими агресорами частині Донецької області – так званій ДНР. За словами автора книги, художника Сергія Захарова, його рідний Донецьк – донедавна сучасний, квітучий, сповнений життя – в окупації перетворилося на сповнене безнадії провінційне місто.

Жанр книги “Діра” визначено, як графічний роман – через малюнки автор подає своєрідний літопис початку окупації, розповідає про катівні “ДНР”, в одній з яких він був ув’язнений.

Книга видана в Україні за сприяння Міністерства інформаційної політики України та громадської організації “Українська ініціатива” (керівник Юрій Косенко). Перекладена вісьмома мовами з метою поширення правдивої інформації про російську агресію в Україні.

В Естонії планується безкоштовно поширювати її через бібліотеки, книгарні, різні інші заклади.

Комісією Міжнародної літературно-краєзнавчої Премії ім. Архипа Тесленка визначено лауреатів ІІІ-ї Премії ім. А. Тесленка, засновниками якої є Товариство “Опір Західної України” (м. Прага, Чеська Республіка) та Міжнародний незалежний чесько-український літературний часопис “Мандрівник”.

Протягом 2019-2020-го років лауреатами і дипломантами Премії ім. А. Тесленки стали різноманітні письменники і науковці з України та Словаччини, як от: Юлія Драгун (Закарпатська область), Іван Яцканин (Словацька Республіка), Лілія Стасюк (Хмельницький), Ольга Смольницька (Київ), Іван Дубінін (Черкаси), Микола Проців (Тернопільська область).

У 2021 році ІІІ Премією ім. А. Тесленка вирішено нагородити посмертно письменників-класиків, які привнесли собою і своєю творчістю здобутки у збереження, відновлення та популяризацію української мови і літератури в Україні і на еміґрації, за кордоном: ті автори, які друкувались в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. і до відбору яких долучились теж читачі-передплатники журналу “Мандрівник”.

Серед номінованих перемогу здобули: за кращий прозовий твір, опублікований в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. Богдана-Марія Світлик (1918-1948) за оповідання “Михайлик”; за кращий поетичний твір, опублікований в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. Іван Овечко (1920-2002) за вірш “Батьківщині” і окремою відзнакою головного редактора журналу “Мандрівник” за кращий твір, опублікований в журналі “Мандрівник у 2019-2021 рр. в номінації “вибір головного редактора” Василь Барка (1908-2003) за уривок вірша “Розлука до корабля”.

Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/vyznacheno-laureativ-mizhnarodnoi-premii-im-arkhypa-teslenka/

«Саме ця авторка та її робота перемогли за підсумками рейтингового голосування членів Комітету», — ідеться в повідомленні Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти.

Як зазначили члени комітету, книжка Аврома Суцкевера, одного з найвідоміших письменників, який зафіксував мовою їдиш трагічний єврейський досвід ХХ століття, — блискуча поетична проза, яких у сучасній культурі зовсім мало. Водночас Олександра Уралова блискуче передала в українськомовному перекладі обидва твори класика єврейської літератури.

Також почесними дипломами будуть відзначені Юлія Верба за роман в чотирьох книгах «Одесская сага», Юрій Чорней за роботу «Вернон Кресс. Життя під прикриттям», Олексій Нікітін за роман «От лица огня» та Ярослава Стріха за переклад книжки Ісаака Башевіса Зінгера «Раб. Шоша». Як повідомили у Держмистецтв, під час свого першого засідання 18 січня 2022 року комітет з присудження премії імені Шолом-Алейхема шляхом відкритого рейтингового голосування обрав п’ять творів із 17 отриманих та погодив, що всі претенденти, які потрапили до короткого списку, будуть відзначені почесними дипломами.

Премія імені Шолом-Алейхема присуджується на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України за найкращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів і сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.

У франківському видавництві Discursus, видавнича колекція “Брустури”, вийшла нова книжка “Терен у нозі” – збірка оповідань Івана Франка про Гуцульщину.

До 28 лютого триває передзамовлення за акційною ціною /Режим доступу:https://discursus.com.ua/books/teren-u-nozi . Усі примірники, замовлені в цей період, будуть надіслані після 28 лютого.

“Таким чином маємо повну збірку гуцульської прози Франка й можемо подивитися на давні часи Гуцульщини через його талановите слово”, – зазначили видавці.

У Національній парламентській бібліотеці в Тбілісі відкрили українську бібліотеку.

У посольстві розповіли, що «все почалося ще з 8 лютого 2018 року, коли Голова Української молодіжної організації в Грузії «Світанок» Теона Кахіані та Директор Національної парламентської бібліотеки Тбілісі Григорій Кекелідзе підписали Меморандум про відкриття Українського куточка в згаданій бібліотеці, подальшу співпрацю та організацію спільних проєктів». Книгозбірню поповнювали впродовж усього цього часу.

Урочисте відкриття української бібліотеки відбулося за участі Посла України в Грузії Ігоря Долгова, Директора Національної парламентської бібліотеки Тбілісі Григорія Кекелідзе, представників української громади та діаспори Грузії, Інституту Україністики Тбіліського державного університету ім. І. Джавахішвілі, а також за сприяння Українського інституту. Посольство також висловило подяку Оксані Чорнобривцевій за логістику свіжих екземплярів книжок.

Книжки можна отримати з 10:00 до 18:00, для користування книгозбірнею потрібен паспорт.

Крім того, у приміщенні Парламентської бібліотеки відбулося відкриття етнофотовиставки «Діти України: традиції та сучасність». Це знімки 20 дітей воїнів ООС, одягнених в автентичне українське вбрання.

В Україні утворився дефіцит сировини для якісного паперу.

Загалом папір в Україні виготовляють вісім фабрик, лише дві з них – Зміївська та Коростишівська – роблять папір для книжок. Але їхніх потужностей не вистачає, щоб задовільнити потреби видавництв: з необхідних 60-90 тисяч тонн на рік виготовляють лише п’ять.

До того ж дефіцит якісного паперу відчувається в усьому світі. Під час пандемії значно зросла онлайн-торгівля і відповідно потреба в пакуванні. Через це підприємства, зокрема українські, переорієнтуються на виготовлення крафтового паперу.

Водночас Україна активно експортує макулатуру, яка могла б іти на виготовлення книжок. Папір можна було б також імпортувати з Євросоюзу, але порівняно з минулим роком ціна зросла вдвічі – до 1800 євро за тонну. З іншого боку, придбати його все одно не вийде – для України діють квоти: не більше 2000 тонн на рік.

На тлі державної програми «єПідтримка» і зростання попиту на книги українці вже відчули, що замовлення з інтернет-книгарень доводиться чекати по кілька тижнів. У видавництвах прогнозують, що через дефіцит паперу книги можуть подорожчати щонайменше на 30%, при цьому наклади зменшаться вдвічі, а друкарні не зможуть виготовити навіть шкільні підручники. Приміром, в однієї з найбільших в Україні друкарень «Фактор-друк» (Харків) щомісячна потреба в якісному білому папері складає близько 800 тонн. Генеральна директорка Тетяна Гринюк розповіла журналістам, що купити вдається не більше половини від цього обсягу. Якщо раніше 70% паперу доводилось купувати за кордоном, то тепер неможливий і такий варіант. Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін вважає, що для виходу з цієї кризи Україна має заборонити вивіз макулатури і зняти ПДВ на папір, який використовується для друку книжок. Також уряд має звернутися до Швеції, Фінляндії, Польщі (найбільших виробників паперу) з проханням збільшити квоти на друкарський папір. Ще один варіант – виготовляти в Україні папір з іншої сировини, наприклад, зі соломи.

Олена Пчілка (https://www.amazingukraine.pro/culture/u-volynskomu-naczionalnomu-universyteti-vydadut-zbirku-tvoriv-oleny-pchilky/) - Українська письменниця, перекладачка, меценатка, етнографка, фольклористка… І мама Лесі Українки. Ім’я і творчість Олени Пчілки незаслужено було забутим багато років. І лише недавно її творчість почала повертатися до людей. І жила вона та творила у селі Колодяжному на Волині, де її чоловік Петро Косач придбав маєток. І на Волині, у селах, записувала і узори, і фольклор, і видавала потім цілі збірки.

«Довідник безбар’єрності» – це перший у країні сайт-словник і посібник з нової етики спілкування без ярликів та стереотипних чи образливих термінів. Відтепер він заговорив українською жестовою мовою. Тобто проєкт, який розкриває знання про безбар’єрність та її філософію, і сам трансформувався у безбар’єрний.

Завдяки Довіднику можна дізнатися чому правильно говорити «люди старшого віку» замість «старенькі», «крісло колісне» замість «інвалідний візок», «людина з інвалідністю» замість «інвалід» та багато іншого.

Щоб скористатися перекладом, треба зайти на сайт Довідника https://bf.in.ua, відкрити будь-яку публікацію, натиснути на віджет угорі – синій кружечок із зображенням рук, і з’явиться віконечко з перекладачем.

Наразі Довідник також отримав англомовну та російськомовну версії. Це робить його доступним для користувачів з різним культурним кодом, до того ж сприятиме поширенню знання про безбар’єрність за межами України.

Ініціаторка проєкту - перша леді України Олена Зеленська, а також ГО «Безбар'єрність». Довідник доступний для використання та цитування. Його також можна доповнювати. Над ресурсом працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти.

«Улісс» (англ. Ulysses) — роман ірландського письменника Джеймса Джойса, вперше надрукований частинами в США в журналі «The Little Review» з березня 1918 р. по грудень 1920 р. Роман в цілому опублікувала Сільвія Біч (Sylvia Beach) 2 лютого 1922 в Парижі. Вважається найвизначнішим твором модернізму.

«Улісс» — це хроніка подорожі Дубліном головного персонажа роману Леопольда Блума протягом одного дня, 16 червня 1904. Назву пов’язують з героєм поеми Гомера Одіссеєм (латинізоване ім’я — Улісс ). Є багато паралелей, явних і прихованих, між двома творами, наприклад, Леопольд Блум — Одіссей, Моллі Блум — Пенелопа, Стівен Дедал — Телемах. 16 червня фанати Джойса святкують День Блума (англ. Bloomsday).

Роман складається з 250 тис. слів зі словника, який містить 30 тис. слів, основні видання налічують від 644 до 1000 сторінок. Поділений на 18 «епізодів», об’єднаних у три частини. Як це прийнято в більшості наукових кіл, роман є суб’єктом багатьох полемік і уважного дослідження з моменту його публікації, починаючи з давніх звинувачень в непристойності до текстологічних «Джойсівських війн» («Joyce Wars»), що тривають донині. Видатна техніка потоку свідомості, використана в «Уліссі», ретельна побудова і надзвичайно експериментальна проза, сповнена гри слів, пародій і алюзій, а також кумедні характеристики і незашорений гумор роблять книгу найшанованішим романом в пантеоні модернізму.

1 лютого 2022 р. День народження Української бібліотечної асоціації!

У тебе! У мене! У нас!

Нам – 27 років

Дорогі друзі, партнери, однодумці, шанувальники!

Запрошуємо спільно відсвяткувати День народження Української бібліотечної асоціації!

Коли: 1 лютого 2022 р., вівторок.

Де: онлайн, на сторінці Української бібліотечної асоціації у Фейсбук.

Програма тут :

https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/4957-den-narodzhennia-ukrainskoi-bibliotechnoi-asotsiatsii-1-liutoho-2022-r

У Мілані за підтримки та ініціативи культурної асоціації «Ucraina Più — Milano APS» (Україна Плюс — Мілан) заснували українську бібліотеку. Про це повідомило видання «Голос українською».

В ексклюзивному коментарі Читомо одна із засновниць асоціації «Ucraina Più — Milano APS» Людмила Костів, відповідальна за бібліотеку, розповіла, що кількість українців в північному регіоні Італії Ломбардія налічує понад 50 тисяч легально зареєстрованих резидентів. Саме завдяки осередку, де облаштована «Biblioteca Ukraina Più – Milano», реалізуються ключові пріоритетні напрямки в роботі асоціації: популяризація української культури серед італійців, діяльність у просвітницькому напрямку та пропагування фінансової грамотності.

Створення бібліотеки розпочалося у 2020 році. «Активний збір книжок припав саме на час пандемії, тим паче в нас ще не було приміщення, тому ми їх зберігали вдома, а тим часом ішла кропітка робота в оформленні та реєстрації», — повідомили в асоціації.

Наразі бібліотека володіє 400 примірниками, цей список планують розширювати. Нині в бібліотеці є велика кількість дитячих книжок із кольоровими ілюстраціями, книжки про історію України, видання про останні революційні події на Майдані, багато мотиваційної літератури для саморозвитку.

Значна частина видань у книгозбірні мають підписи авторів чи видавців. «У 2019 році на презентації книжок ми познайомилися в Мілані із молодою письменницею і, за сумісництвом, бібліотекаркою Юлією Матту, яка взяла на себе левову усієї роботи у формуванні бібліотеки.

Відомо, що бібліотека працює в будні 15 до 19 год, а в суботу та неділю з 12 до 18 год, за адресою Brusuglio 73. Для запису необхідно оплатити членський внесок Arci 15€, який дозволить також брати участь в заходах від асоціації «Ucraina Più — Milano APS». Завдаток за книжку складає 5€ без автографа автора, 10€ — з автографом автора чи видавництва. Книжку дозволяють читати протягом 1 місяця.

Повідомляється, що в приміщенні бібліотеки також надають послуги для іноземців: консультація і оформлення тих чи інших документів .

Також українська бібліотека на території Італії є у Флоренції, з якою, як повідомляють у «Ucraina Più – Milano APS», відбувається обмін досвідом.

Нагадаємо, минулого року в одній з бібліотек Брюсселя також заснували публічну колекцію українських книжок, а у 2020-му в Кракові запрацювала українська книгарня-кав’ярня.