Бібліотечному фахівцю

У Києві відзначили премією «Гуманна книжка» 3 книжки, які допомагають плекати в дітях гуманне ставлення до тварин та довкілля. Про це стало відомо під час нагородження, організованого UAnimals.

Загалом на премію номінували 441 книжку, що в п’ять разів більше ніж у 2023 році.

«Читання книжок з дітьми чи для дітей — це не лише про спільне проведення часу або навчання. Це також важливий процес виховання, формування цінностей та поглядів, які стануть безапеляційною базою для дорослої людини. Цілком ймовірно, що завдяки таким вагомим книжкам майбутнє покоління матиме інший вимір гуманності стосовно тварин — поважати та вважати тварин за рівних стане нормою», — розповіла керівниця комунікаційного відділу UAnimals Людмила Смоляр.

Премію отримали:

- «Муха та найда» Валентини Дуван, видавництво «Каламар»;

- «Різдвяна шапка Янголинки» Грасі Олійко, «Видавництво Старого Лева»;

- «Чарівні Дракони острова Ґозо» Інни Данилюк, видавництво «Чорні вівці». Ілюстраторка — Анна Вільчинська.

Окрему нагороду від команди UAnimals отримала книжка «Дітлахи. Незламні історії» Олени Скуловатової, видавництво «Школа (Харків)». Ілюстраторка — Катрін Мускат.

Зоозахисна організація UAnimals із 2016 року рятує тварин від жорстокості. З початку повномасштабного вторгнення — займається порятунком тварин від війни: евакуює, годує, лікує, а також відбудову притулки й допомагає природним паркам. Команда UAnimals також запустила міжнародний проєкт #StopEcocideUkraine, покликаний притягнути росію до відповідальності за екологічні злочини під час війни.

Премію «Гуманна книжка» започаткувала громадська організація UAnimals у 2023 році з метою відзначити дитячі та підліткові книжки, які популяризують гуманне ставлення до тварин серед дітей та молоді.

Президент Володимир Зеленський вніс на ратифікацію Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосійську конвенцію 2017 року).

"Це - важливий та довгоочікуваний для України документ, що криміналізує низку протиправних діянь, пов’язаних зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток", - зазначила Євгенія Кравчук,заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики.

«Фактично Нікосійська конвенція стане юридичним інструментом для притягнення агресора до відповідальності за відповідні злочини (до речі, Росія - підписант Конвенції) та повернення викрадених культурних памʼяток до України», - зазначила Кравчук.

Як повідомлялося, 25 квітня юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна заявила, що в Україні слід якнайшвидше ратифікувати Конвенцію ЮНІДРУА про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності.

Звертаємо увагу колег на посібник «7 кроків до здорового медіаспоживання під час війни».

Його розробила експертна команда проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» разом з медіапсихологами Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

Медіа оточують нас усюди – в телефонах, з радіо, з екранів телевізорів або ноутбуків та впливають на наше життя, зокрема й емоційно. Ці емоції можуть бути широкого спектру: і позитивними, і негативними – впоратися з ними буває важко як дорослим, так і дітям. Команда проєкту «Вивчай та розрізняй» вперше дослідила й проаналізувала зв'язок між інформаційною гігієною та медіатравмою.

Отже, 7 причин, із яких варто використовувати цей посібник та йти разом з нами 7 кроками до здорового медіаспоживання:

1️⃣ якщо ви хочете знати більше про поєднання медіаграмотності з підтримкою ментального здоров'я;

2️⃣ якщо ви хочете мати дієві інструменти захисту від медіатравми та емоційного тиску;

3️⃣ якщо ви налаштовані навчитися використовувати медіа для блага та допомогти іншим у цьому;

4️⃣ якщо ви шукаєте книгу з науково обґрунтованими, але практично орієнтованими доступними поясненнями у галузі медіаспоживання;

5️⃣ якщо вам будуть корисні фахові коментарі медіапсихологів/-нь до реальних ситуацій з обговорення важких тем війни та тригерного контенту, що можуть виникнути у вчителя в класі, в розмовах з учнями та батьками;

6️⃣ якщо ви плануєте проводити цікаві вправи зі шкільною молоддю щодо збереження ментального здоров’я за допомогою медіаресурсів і хочете мати детальні покрокові рекомендації з проведення цих вправ;

7️⃣ якщо ви цінуєте практичні поради, хочете поповнити внутрішні ресурси стійкості та підтримати інших на шляху до здорового медіаспоживання.

🔗Завантажуйте посібник за посиланням: https://vse.ee/7krokivIREX Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» виконує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки U.S. Embassy Kyiv Ukraine та в партнерстві з Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, та Академія Української Преси.

Щорічна літературна премія ВВС відзначає найкращі художні твори та есеї українською мовою у трьох номінаціях — книга року ВВС, дитяча книга року ВВС та книга року ВВС — есеїстика.

🔹Книгою року ВВС 2024 стала збірка короткої прози «Мої жінки» Юлії Ілюхи видавництва «Білка».

🔹У номінації Дитяча Книга року ВВС-2024 перемогла Грася Олійко із книжкою «І ніякі це не вигадки!» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Авторка написала і проілюструвала збірку власних казкових історій.

🔹Переможцем у номінації Книга року ВВС Есеїстика-2024 став Юрій Рокецький та його книжка «Всьо чотко! Сергій Кузьмінський і "Брати Гадюкіни"» видавництва «Наш формат». Це біографія цілого покоління, що зростало на зламі епох.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію в розмірі приблизно 53 700 гривень (£1 000 у гривневому еквіваленті). Видавництва книжок-переможців отримають право використовувати логотип премії «Книга року ВВС» на наступних виданнях.

Церемонія нагородження відбулася у книгарні-кавʼярні "Сенс" у Києві.

Конкурс проходить у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Цього року журі обирало фіналістів серед 40 видань.

12 грудня в агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Зміцнення позиції української книги», у рамках якого учасники обговорили результати дослідження про читання та стан книжкового ринку в Україні у 2024 році.

Опитування проводилося на замовлення Українського інституту книги агенцією Info Sapiens. У ньому взяли участь 1018 дорослих українців та 1076 дітей.

Результати дослідження презентувала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Зокрема, вона зазначила, що частка прочитаного українською мовою за рік зросла з 57% до 76%. «Сподіваємося, що книги займуть важливе місце у суспільстві, адже в них закладено глибокий сенс. Читання є основою, на якій будується розвиток людського потенціалу та вся наша культура».

Перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко підкреслила важливість формування звички до читання з раннього дитинства, адже воно має стати не просто дозвіллям, а щоденною необхідністю. Вона відзначила позитивну динаміку зростання читання саме українською мовою та підтримку учасниками опитування програми єКнига, що спрямована на придбання саме україномовних книг.

«Цифри, показані в дослідженні, надихають і дають підґрунтя для аналізу. Ми бачимо, що люди однаково читають книги як з домашніх бібліотек, так і купують нові, що свідчить про поступове оновлення сімейних книгозбірень. Проте показник користування бібліотеками залишається вкрай низьким, і це виклик, над яким треба працювати. Бібліотеки, особливо в малих населених пунктах, повинні стати осередками для об’єднання спільнот та культурного розвитку», — підкреслила Галина Григоренко.

Загалом, результати проведеного дослідження свідчать про те, що найчастіше книжки купують саме в книгарнях, рідше — в інтернеті. При цьому, про достатню кількість книгарень в місті кажуть лише кияни, для решти регіонів цей показник удвічі нижчий. Згідно з даними опитування, читачі надають перевагу українській класиці.

Детальніше на сайті МКСК.

Ознайомитися детальніше з результатами дослідження можна за посиланням: https://docs.google.com/presentation/d/19tlcn0-ID5qHI5NGbxC_hbzPtOurlizh/edit#slide=id.p1

11 грудня, під час першого дня роботи 19-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, було прийнято рішення про застосування в екстреному порядку механізму «спеціального моніторингу» (ad hoc monitoring) щодо Будинку Державної промисловості у Харкові.

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, коментуючи рішення, зазначив, що у той час як росія продовжує цілеспрямовані атаки на об’єкти культурної спадщини, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, Україна посилює роботу із застосування механізмів ЮНЕСКО для максимального захисту та збереження культурних цінностей в умовах війни.

Міністр висловив впевненість, що результати роботи місії «спеціального моніторингу» допоможуть зафіксувати руйнування та направити висновки до Міжнародного кримінального суду.

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв оголосила конкурс на заміщення посади директора наукової бібліотеки. Деталі - за посиланням - https://nakkkim.edu.ua/.../Konkurs_vidbir/Nakaz_191-o.pdf Перелік зразків документів для подання на конкурс - https://nakkkim.edu.ua/.../Konkurs_vidbir/Dokumenty.pdf

Для ознайомлення з майбутнім місцем робити дивіться сторінку бібліотеки на сайті Академії - https://nakkkim.edu.ua/nauka/naukova-biblioteka-new-menu

Долучайтеся до тих, хто творить майбутнє!

Україна має намір подати на розгляд ЄС пропозиції щодо застосування санкцій проти «діячів культури» Росії, які були прямо залучені до знищення або викрадення об’єктів української культурної спадщини. Про це під час візиту до Брюсселя, за підсумками зустрічі із представниками ключових європейських інституцій, у спілкуванні з кореспондентом Укрінформу повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

«Ми мали ефективних п’ять зустрічей з основними гравцями, які займаються питаннями культури, інформації та стратегічних комунікацій, як в частині зовнішньої політики, так і у сферах культури й захисту культурної спадщини. Перша така зустріч була із заступником генерального секретаря ЄСЗД (Європейська служба зовнішніх дій – ред.) Саймоном Мордю… Немає тижня, щоб наші колеги не виявляли злочини РФ, у тому числі ті, що заподіяні "діячами культури та мистецтв" Російської Федерації, – від знищення до вилучення об’єктів української культури. Ми домовилися із нашими колегами з ЄСЗД, що ми будемо працювати у царині санкційного списку, який буде орієнтований на цих людей», – зазначив український міністр.

Він нагадав, що станом на сьогодні Україна втратила на фронті 137 культурних діячів, більшість із яких пішли на цю війну добровольцями та загинули в бою. Близько 1222 важливих культурних об’єктів України були знищені або зруйновані російськими загарбниками. Ще близько 1 мільйона 700 тисяч музейних артефактів перебувають на тимчасово окупованих територіях України.

На переконання міністра, Росія, і в тому числі її так звані культурні діячі, мають заплатити повну ціну за руйнування та збитки, яких вони завдали українській нації.

Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3936800-ukraina-nadast-es-propozicii-sodo-sankcij-proti-rosian-za-znisenna-nasoi-kulturi-tocickij.html

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив іноземним дипломатам основні складові пункту "Культурний суверенітет" у межах національного Плану стійкості Президента Володимира Зеленського.

Як передає кореспондент Укрінформу, у події взяли участь заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, представники МКСК, дипломатичного корпусу країн-партнерів, офісу ЮНЕСКО та міжнародних фондів, що підтримують сферу культури.

“Культурний суверенітет – це право та здатність української політичної нації визначати, виражати та підтримувати власну культурну ідентичність та спадщину вільними від зовнішнього домінування. Звичайно ж, я говорю про домінування радянського і російського минулого. Ми плануємо розробити проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання культури пріоритетом національних інтересів України”, - зазначив міністр.

Міністр поінформував, що ключовими напрямами внутрішнього Плану стійкості є, зокрема, культурна політика як складова безпекової стратегії держави, захист культурної спадщини, згуртованість суспільства та стійкість сектору культури, а також голос української культури в глобальному контексті. Особлива увага приділятиметься питанню стратегічної комунікації як основі національної інформбезпеки, додав він.

За словами Точицького, процес вступу України в Європейський Союз вимагає внесення змін до деяких законів, зокрема до закону про переміщення культурних цінностей.

Держава націлена на те, щоб системно координувати роботу між державними агенціями і міністерствами, а також з міжнародними партнерами.

“Нам знадобиться Інститут меценатства в культурі. Треба налагодити механізм взаємодії бізнесу та культури. Ми працюємо над законом, що визначить основи меценатської діяльності у сфері культури”, – сказав очільник МКСК.

Він поінформував про підготовку формату "Культурного Рамштайну". “Ми організуємо саміт міністрів культури та партнерських організацій наприкінці січня - на початку лютого 2025 року. Я не виключаю, що цей саміт буде в Україні”, - сказав він.

Зі свого боку голова Бюро ЮНЕСКО в Україні Кʼяра Децці Бардескі та іноземні дипломати запевнили у підтримці Міністерства культури та стратегічних комунікацій та його пріоритетів у межах пункту "Культурний суверенітет" на тлі атак Росії на українську спадщину.

Український поет, громадський діяч та науковець Олександр Подвишенний загинув у селі Кринки, що на Херсонщині.

Поет загинув 30 травня 2024 року, втім підтвердилась інформація лише 30 листопада 2024 року.

«Він був талановитим і проривним у всьому, за що брався: в літературі, науково-дослідній діяльності, політиці, педагогіці та військовій справі. Українська держава завжди була для Сашка понад усе», — написала Дарія Борисович.

Олександр Подвишенний був командиром стрілецької роти 56 ОСБ 104 бригади тероборони ЗСУ. Учасник Революції гідності, а потім й АТО. До сил територіальної оборони приєднався на початку 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення.

Поет жив у Рівному, навчався в Острозькій академії на факультеті «Літературна творчість».

Він був автором поетичних збірок «Горизонталі» та «Зажурена ліра», яка вийшла у 2019 році в рівненському видавництві «Волинські обереги». Окрім літературної діяльності, працював журналістом, публікувався на сайті «Горинь.інфо» з суспільно-політичними матеріалами, а також був позаштатним кореспондентом всеукраїнської газети «День».

Нагадаємо, що у серпні 2024 року Олена Герасим’юк і Євген Лір створили проєкт «Недописані» для вшанування памʼяті людей літератури, чиї життя обірвала російська агресія. Станом на вересень 2024 року проєкт ідентифікував 194 діячів літератури, загиблих через російську агресію.

Шановні бібліотекарі!

Оголошено конкурс для бібліотек, які хотіли б отримати набір книжок від платформи "СторіЯ" для поповнення своїх фондів.

Платформа підтримує бібліотекарів і спільноти, які надихають дітей читанням та є важливими осередками культури й освіти у своїх громадах.

📌 Для участі в конкурсі необхідно заповнити форму за посиланням https://forms.gle/PxxEE4gJYKPujeAv5 та зареєструватися на платформі https://storiya.info/#

⏳ Кінцевий термін подачі заявок: 13 грудня 2024.

📚 Результати конкурсу будуть оголошені до 17 грудня 2024.

Команда "СторіЯ” вірить, що ваша історія є надихаючою, а книжечки, які отримає бібліотека, стануть джерелом радості та знань для маленьких читачів!

З нетерпінням чекають на ваші заявки!

Американська газета The New York Times оприлюднила рейтинг 100 найкращих книг 2024 року. До рейтингу потрапила нобелівська лауреатка Ольга Токарчук – польська письменниця українського походження.

“Тут зібрані найкращі художні та нон-фікшн книги року, відібрані працівниками The New York Times Book Review. Переглядаючи список, ви можете відстежувати, скільки книжок ви вже прочитали або хочете прочитати. Коли ви досягнете 100-го місця, у вас буде персоналізований список літератури, яким ви зможете поділитися”, – зазначає видання.

Роман Нобелівської лауреатки 2018 року Ольги Токарчук “Емпусіон” протиставляє природу державі та соціальному світу, з особливим акцентом на гендерних питаннях.

В університеті Ла Сабана в місті Чіа, Колумбія, відкрили першу в країні українську книжкову поличку.

«Цей проєкт спрямований на ознайомлення студентів, викладачів та широкої колумбійської громадськості з українською літературною та культурною спадщиною. На поличці представлені як класичні твори українських авторів, так і сучасні літературні шедеври, що дають можливість кожному знайти щось цікаве», — зазначили у посольстві.

За інформацією диппредставництва, ініціатива має на меті зміцнення культурних зв’язків між Україною та Колумбією. «Спільно з університетом Ла Сабана ми прагнемо передати частину нашої багатої культурної спадщини колумбійським студентам», — додали дипломати.

У церемонії відкриття полички взяли участь українські дипломати, народні депутати України та адміністрація університету.

Проєкт «Українська книжкова поличка» реалізують під патронатом Олени Зеленської спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України, а також Українським інститутом книги.

Оксфордський словник назвав вираз «brain rot» («гниль у мозку») словом 2024 року.

ислів означає «передбачуване погіршення психічного або розумового стану людини, особливо через надмірне споживання низькоякісного онлайн-контенту».

Вибір слова року ґрунтувався на результатах громадського голосування, у якому взяли участь понад 37 тисяч людей, а також на лінгвістичному аналізі. Як повідомляють укладачі словника, частота використання терміна «brain rot» зросла на 230% між 2023 і 2024 роками.

Вперше термін «brain rot» з’явився у 1854 році в книзі Генрі Девіда Торо «Волден». У 2024 році він отримав нове значення через поширення побоювань щодо впливу нескінченного скролінгу і перегляду соціальних мереж на розумові здатності людини. Президент Oxford Languages Каспер Гратвол зазначає: «Цей термін відображає одну з ключових загроз віртуального життя і привертає увагу до того, як ми проводимо свій вільний час. Не дивно, що він здобув таку підтримку під час голосування».

Американська газета The New York Times опублікувала рейтинг 100 найкращих книг 2024 року, до якого зокрема потрапила нобелівська лауреатка Ольга Токарчук - польська письменниця українського походження.

«Тут зібрані найкращі художні та нон-фікшн книги (2024 - ред.) року, відібрані працівниками The New York Times Book Review. Переглядаючи список, ви можете відстежувати, скільки книжок ви вже прочитали або хочете прочитати. Коли ви досягнете 100-го місця, у вас буде персоналізований список літератури, яким ви зможете поділитися», - зазначає видання.

Серед книг, які визнали найкращими цьогоріч, зокрема, є:

"Емпусіон" (The Empusium), Ольга Токарчук;

"Інтермецо" (Intermezzo), Саллі Руні;

"Сховище" (The Safekeep), Яель ван дер Вуден;

"Джеймс" (James), Персіваля Еверетта;

"Ніж" (Knife), Салмана Рушді;

"Викрадена гордість" (Stolen Pride), Арлі Рассел Хохшильд;

"Чорна річка" (Black River), Ніланджана Рой;

"Повернення великих держав" (The Return of Great Powers), Джим Скіутто.

Оприлюднили короткі списки літературної премії від ВВС.

Щорічна літературна премія ВВС відзначає найкращі художні твори та есеї українською мовою у трьох номінаціях — книга року ВВС, дитяча книга року ВВС та книга року ВВС — есеїстика.

Усі книжки можна подивитися за лінком:https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cdd064ver6po

Переможців конкурсу оголосять 12 грудня.

Закликаємо долучитися!

⭐2 грудня стартує Національний тиждень дитячого читання, ініційований Український інститут книги, який триватиме до 8 грудня. Це чудова нагода об'єднатися навколо дитячого та сімейного читання, повернутися до улюблених з дитинства книжок і поділитися теплом історій із близькими.

⭐Гаслом Тижня читання стало «Світло історій». У цей непростий для нашої країни час спільне сімейне читання дитячих книжок дарує надію й тепло, необхідні кожному. Щорічне занурення в знайомі сюжети й повернення до улюблених героїв має терапевтичний ефект. Це поновлює відчуття стабільності, таке необхідне під час війни.

⭐У межах Тижня читання Український інститут книги підготував онлайн-фестиваль «Сімейне читання», де дитячі письменники читатимуть уривки зі своїх книжок. До онлайн-фестивалю долучаться: Галина Ткачук, Іван Малкович, Мія Марченко, Катерина Пекур, Зірка Мензатюк, Катерина Штанко та інші чудові автори й авторки.

✨Посилання для реєстрації подій в межах тижня читання: https://bit.ly/3ANPxTW

✨Про всі активності, зокрема про каталог дитячої літератури, який готує Український інститут книги до Національного тижня дитячого читання, ми повідомимо незабаром.

Україні з’явилося нове видавництво «Капібара :)», яке спеціалізуватиметься на іронічних детективах і пригодницьких історія[.

Про це повідомила його співзасновниця, видавчиня, очільниця видавництва «Білка» Ірина Білоцерківська на своїй фейсбук-сторінці.

За словами співзасновниці видавництва Любові Костенко, ідея створення видавництва виникла після шести років роботи над воєнною літературою у видавництві «Білка»: «Частина читачів казала, що їм важко читати про війну – надто емоційно. Інші зізнавалися, що читають лише легку й позитивну літературу, яка додає гарного настрою. Ми вирішили, що така література зараз особливо потрібна».

Перші видання представлять вже у грудні 2024 року. Це дві книжки із серії іронічних детективів авторки Ксенки Гасай – «Королева драми» і «Метод дзен». «Головна героїня не просто розслідує злочини – вона створює ціле дійство з курйозами, іронією та сарказмом», – розповіли у видавництві.

Книжки будуть зручного формату для подорожей, із яскравим дизайном. Крім того, планують створити мерч із капібарою.

Фіналістами Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2024 року стали: Андрій Любка, Олександр Михед та Ярина Чорногуз.

Церемонія вручення Премії відбудеться 16 грудня 2024 року (планується онлайн трансляція).

Лауреат Премії Конрада 2024 отримає 5000 євро (від Польського Інституту у Києві) й піврічну стипендію Gaude Polonia (від Партнера Премії – Національного центру культури).

Премія Конрада заснована Польським Інститутом у Києві 2007 року, вручається раз на два роки.

Премія присуджується українському письменникові/письменниці віком до 40 років за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання. Журі, зокрема, звертало увагу на україномовну творчість претендентів, що порушує актуальні теми, змушує до рефлексії, розширює знання про інші культури.

Лауреати Премії: Вікторія Амеліна (2021), Артем Чех (2019), Катерина Калитко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009), Тарас Прохасько (2007).

За результатами засідання Комітету з присудження премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва, організованого в Міністерстві оборони України, було ухвалено рішення присудити Премію в 2024 році:

у номінації “Літературні твори військової тематики” письменниці Оксані Рубаняк – за збірки поезій “Дорога життя” та Назустріч смерті”;

у номінації “Музичні твори військової тематики” композитору Євгену Станковичу – за симфонічно-хоровий твір “Україна. Музика війни”;

у номінації “Твори театрального мистецтва військової тематики” акторці Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки Ірині Дорошевській – за моновиставу “Обережно, міна”;

у номінації “Твори кіномистецтва військової тематики” режисерупостановнику, співавтору сценарію Мар’яну Бушану – за повнометражний ігровий фільм “Снайпер. Білий Ворон”;

у номінації “Твори образотворчого мистецтва військової тематики” художнику Сергію Сметанкіну – за серію живописних робіт “Завдяки”.