Бібліотечному фахівцю

ГУЙДІ Михайлу Євгеновичу, художникові за цикл живописних творів «В єдиному просторі»;

ЛУК’ЯНЕНКУ Левку Григоровичу, публіцистові за твори у 13-ти томах «Шлях до відродження»;

ПОКЛІТАРУ Раду Віталійовичу, балетмейстерові за балети «Лебедине озеро», «Жінки в ре мінорі», «Довгий різдвяний обід» та балет-триптих «Перехрестя»;

СЕНЦОВУ Олегу Геннадійовичу, режисерові за художні фільми «Гамер» і «Носоріг»;

ШВАЧЦІ Анжеліні Олексіївні, артистці за виконання провідних партій в оперних виставах та популяризацію української музичної спадщини.

Архів включає більше 180 тисяч зображень з високою роздільною здатністю. Всі фотографії, скани та ілюстрації можна використовувати вільно. Зображення упорядковано відповідно до жанру, дат і навіть кольорам: мода, природа, театральна фотографія, історія гей-руху, карти і атласи, нотні записи тощо.

Серед документів є сканокопія унікального видання “Селянське мистецтво Підкарпатської Русі” про одяг і побут мешканців Карпат. Його видали у 1926 році в Празі. Крім того, на сторінці передбачений зручний пошук. Зображення упорядковано відповідно до жанру, дат і навіть кольором.

«Енциклопедичне видавництво» презентувало два видання, в яких узагальнено принципи роботи над величезним проектом — Великою українською енциклопедією. Це «Наукові засади та теоретико-методологічні принципи створення сучасних енциклопедій» та «Методичні рекомендації з підготовки редагування та оформлення статей до Великої української енциклопедії». Про це повідомляє Держкомтелерадіо.

«Ці видання встановлюють правила, за якими створюватиметься Велика українська енциклопедія, — наголосив перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. — Отже представлені монографії є початком трудомісткої інтелектуальної і організаторської роботи, яка має показати, чи спроможні ми як нація реалізувати цей амбітний проект чи знов будемо бідкатися і шукати виправдань своєї бездіяльності. Я переконаний, що цей колектив інтелектуалів зможе виконати складне завдання».

У колективній монографії «Наукові засади та теоретико-методологічні принципи створення сучасних енциклопедій» вміщено інформацію про проект ВУЕ, історію вітчизняної енциклопедистики, засади створення словника енциклопедії, критерії відбору та категоризації гасел тощо.

Підготовлені «Методичні рекомендації» представляють концепцію ВУЕ, містять вимоги до побудови, алгоритму й стилю статей із різних наукових напрямків, їхнього оформлення. У монографії детально описано, як слід подавати статистичні таблиці, дати, якою має бути транскрипція іншомовних найменувань тощо. «Це видання має бути настільною книгою для кожного науковця, кожного академічного колективу, які працюватимуть над статтями для енциклопедії, — зазначив академік НАН України Микола Жулинський. — Ця книга дає інструментарій, уніфікований підхід до створення енциклопедій».

Держкомтелерадіо розпочав прийом заявок до проекту переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2017 рік. Пропозиції від видавців Держкомтелерадіо прийматиме з 1 лютого до 1 липня 2016 року. Відповідно до нового порядку реалізації програми видавці мають подати заявки на випуск видань, які відповідають сформованим тематичним розділам. Подавати можна не більше трьох заявок на один розділ:

• видання для дітей та юнацтва;

• твори класиків української літератури та сучасних українських авторів (у тому числі твори лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка, за які вони отримали премію);

• твори видатних зарубіжних авторів (у перекладі державною мовою);

• науково-популярні видання, довідкові та інформаційні видання (енциклопедії, довідники, словники тощо);

• видання мовами національних меншин України;

• переклади творів українських авторів іноземними мовами; • видання військово-патріотичного спрямування.

Зразки документів, які слід подавати видавцям для участі у бюджетній програмі «Українська книга», розміщено на веб-сайті Держкомтелерадіо за адресою http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=34138.

2 лютого у Держкомтелерадіо відбулось засідання Комітету з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського.

Більшістю голосів премію 2016 року присуджено перекладачеві Івану Рябчію за переклад з французької мови книжки «Двоє добродіїв із Брюсселя» Еріка-Емманюеля Шмітта, що вийшла у Львові у «Видавництві Анетти Антоненко». Книга містить шість оповідань французько-бельгійського письменника.

Премію імені М. Рильського засновано 2013 року. Її присуджує Кабінет Міністрів України на підставі пропозицій та рекомендацій Комітету (тимчасового дорадчого органу) до дня народження Максима Рильського – 19 березня. Перше нагородження відбулося 2014 року. Лауреатом премії став письменник Роман Гамада за книги перекладів з перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме», що вийшли у 2011 та 2012 роках у видавництві «Богдан».

2015 року премію імені М. Рильського було присуджено Максиму Стрісі за переклад з італійської поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія. Пекло» (видавництво «Астролябія»).

Комітет із присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва визначив переможців конкурсу за 2015 рік у чотирьох номінаціях. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо. "У номінації "Літературні твори для дітей та юнацтва" лауреатом премії визнано книгу "АБВ, або Операція "Ставкозавр" Павла Куща, що видана 2014 року журналом "Донбас" та Національною спілкою письменників України. Повість розповідає про пригоди сільських друзів-шибайголів, вона наповнена теплом і добротою, допомагає зберігати оптимізм і віру в перемогу добра над злом. Розрахована книга на дітей молодшого і середнього шкільного віку", - зазначається в повідомленні.

У номінації "Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва" лауреатом премії стала книга "Пітер Пен" в оформленні Івана Кравця, що вийшла у видавництві "Ранок".

У номінації "Театральні вистави для дітей та юнацтва" премію здобула вистава "Кицькин дім" Київського національного академічного театру оперети (режисер-постановник Микола Бутковський, художник-постановник та художник з костюмів Ірина Давиденко). У номінації "Кінотвори для дітей та юнацтва" лауреатом премії визнано анімаційний фільм "Халабудка" кіностудії "Укранімафільм" (автор сценарію Наталя Гузєєва, режисер Манук Депоян, художник Валентина Серцова).

Один зі спонсорів фонду “Сестри Перемоги” запропонував попрацювати над бібліотеками для військовослужбовців АТО.

Бібліотеки розвезуть по секторах АТО протягом двох тижнів. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Віталій Губський. За його словами, зараз волонтери приймають заявки безпосередньо від бійців АТО.

До фінального списку потрапили такі книжки:

1. Стівен Амброз, День Д

2. Петро Померанцев, Ніщо не правда і все можливо

3. Вальтер Айзексон, Стів Джобс

4. Вальтер Айзексон, Бенджамін Франклін

5. Айн Ренд, Атлант розправив плечі

6. Дарон Аджемоглу, Чому нації програють

7. Толкієн, Володар Кілець

8. Всі книги Гри Престолів

9. Сунь Дзи, Мистецтво Війни

10. Сергій Лойко, Аеропорт

11. Євген Положій, Іловайськ

12. Максим Бутченко, Художник Війни

13. Артем Чапай, Червона Зона

14. Українські історичні

15. Чайльд

16. Хантер

17. Кокотюха

18. Пам’ятки України

19. Українські вірші

20. Уілбур Сміт

На початку року фонди спеціалізованих бібліотек для осіб із вадами зору поповнилися шістьма виданнями, які вийшли за підтримки Держкомтелерадіо у рамках бюджетної програми "Українська книга". Зокрема, шрифтом Брайля у видавництві УТОСу вийшли, профінансовані державою, дві книги вибраних поезій незрячого поета Василя Лящука "Запахла нехворощ і м'ята". ТОВ "Антологія" видала збірки вибраних творів Тараса Шевченка у 5-х частинах та Михайла Коцюбинського "Дорогою ціною. Іntermezzo. Тіні забутих предків" у 3-х частинах. Також у державному спеціалізованому видавництві "Освіта" вийшли рельєфно-крапковим шрифтом Брайля для сліпих і плоскодрукованим текстом дві збірки українських народних казок "Ріпка. Курочка Ряба" та "Рукавичка. Колосок". Кольорові малюнки для цих дитячих книжок виконано у спеціальній манері із дублюванням рельєфу та кола зображення.

Всі ці видання безоплатно передано до бібліотек для задоволення культурно-духовних потреб людей із обмеженням зору. Нагадаємо, що раніше у рамках програми "Українська книга" виходило по 1-2 видання шрифтом Брайля на рік.

Наказом Міністерства культури України від 30 грудня 2015 року № 1126 започатковано Загальноукраїнський проект культурної інтеграції «Український Донбас». Проект «Український Донбас» покликаний шляхом запровадження міжрегіонального культурного партнерства створити умови для повноцінної інтеграції Донецької і Луганської областей в єдиний культурно-мистецький простір України. Реалізація проекту передбачає проведення протягом року в містах і селищах Донбасу мистецьких, музейних, бібліотечних та інших культурно-мистецьких заходів за участі творчих колективів із різних регіонів України.

Наказом визначено систему міжрегіональної партнерської взаємодії між окремими областями та конкретними районами і містами Донецької і Луганської областей, напрацьовану за результатами наради з керівниками структурних підрозділів у сфері культури обласних та Київської міської державних адміністрацій. Також передбачається, що усі мистецькі заклади сфери управління Мінкультури протягом 2016 року відвідають Донецьку і Луганську області зі своїми творчими проектами.

Законом “Про Державний бюджет України на 2016 рік”, ухваленим 25 грудня Верховною Радою України, передбачено додаткове збільшення на 42 млн. гривень видатків на капітальні вкладення для Мінкультури, які спрямують на закупівлю україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек.

«Я вдячний парламенту та окремим депутатам за підтримку наших бібліотек та української книги. В 2016 році ми матимемо на 42 млн. гривень більше для закупівлі книжок українською мовою. В цьому році Міністерство уже розпочало реформування процедури закупівлі україномовних книжок для осучаснення бібліотечних фондів і ми будемо це продовжувати наступного року. Я хочу наголосити – які саме книжки, скільки і як вони будуть розподілені між публічними бібліотеками, будуть вирішувати самі бібліотекарі за результатами відкритого та максимально прозорого голосування» – відзначив віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко.

Нагадаємо, що цього року відновлено бюджетне фінансування (9 млн. гривень) для закупівлі книжок української мовою, які поповнили фонди бібліотек.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України оприлюднив список претендентів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського в 2016 році.

Премія присуджується щороку письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Претенденти, які змагатимуться в 2016 році за здобуття премії імені Максима Рильського:

Наталка Сняданко. Переклад з німецької мови роману Е.-М. Ремарка «Повернення» (2014 р., видавництво «Клуб сімейного дозвілля», Харків).

Володимир Верховень. Переклад з російської мови дитячої казки Саші Чорного «Щоденник фокса Міккі» (2015 р., видавництво «Ранок», м. Харків).

Іван Рябчій. Переклад з французької мови збірки малої прози Еріка-Емманюеля Шмітта «Двоє добродіїв із Брюсселя» (2015р., «Видавництво Анетти Антоненко», м. Київ).

Гіоргій Арабулі. Переклад з грузинської мови роману Баси Джанікашвілі «Гра у войнушку» (2014 р., ТОВ «PR-Prime Company», Київ ).

Олена Криштальська. Переклади з польської мови:

– Збігнев Фрончек «Три женихи для Єви. Люблінські історії» (2015 р., ВОРВП «Надстир’я», м. Луцьк);

– «Вітрильник долі. Сонети. Антологія» (2015 р., ВОРВП «Надстир’я», м. Луцьк);

– Двомовна українсько-польська антологія «Гравітація взаємності. Антологія сучасної української поезії» (2013 р., видавництво «Терен», м. Луцьк).

Нагадаємо, премія імені М. Рильського заснована 2013 року та присуджується Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій та рекомендацій Комітету (тимчасового дорадчого органу) до дня народження Максима Рильського – 19 березня. Перше нагородження відбулося 2014 року. Лауреатом премії став письменник Роман Гамада за книги перекладів з перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме», що вийшли у 2011 та 2012 роках у видавництві «Богдан». 2015 року Премія імені М. Рильського була присуджена Максиму Стрісі за переклад з італійської поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія. Пекло» (видавництво «Астролябія»).

Запорожець Олег Богуславський ініціював створення електронної бібліотеки «Діаспоряна», у яку волонтери з усього світу збирають українські книги та періодику.

Про онлайн-ресурс написав журналіст Вахтанг Кіпіані на своїй Facebook-cторінці, інформує VIDIA.

«Є люди. Не тільки на майдані і фронті. Є такий фантастичний сайт “Діаспоріана”, який мав бути створений державою, але його придумав і підтримує один чоловік – Олег Богуславський із Запоріжжя, – розповідає Вахтанг. – Користуйтесь! І хоч подумки подякуйте людині, яка не чекає на “кращі часи”, а робить уже зараз».

В електронній бібліотеці вже є більше 5 тисяч періодичних видань, понад тисячу літературних творів та більше сотні словників. «Маючи у фондах велику кількість рідкісних і цінних еміграційних документів та видань різних років, доступ користувачів до яких може бути обмежений через їх відсутність у більшості бібліотек та архівів України, ми сподіваємось, що створення цифрових копій таких видань є одним із пріоритетів їх збереження та надання вільного доступу до них через мережу інтернет як науковцям, так і всім бажаючим. З огляду на зазначене Інститут журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету (Запоріжжя) за підтримки ентузіастів та людей доброї волі ініціює створення електронної бібліотеки української діаспори «Diasporiana», – зазначено в описі проекту на сайті.

Нагадаємо, у мережу виклали унікальні спогади про український визвольний рух.

Львіські бібліотекарі вибороли престижну міжнародну премію EIFL-PLIP за інновації та підтримку грамотності в суспільстві. Львівська обласна бібліотека для дітей стала переможцем 8-ї премії EIFL Public Library Innovation Award for supporting literacy – міжнародної Програми інновацій публічних бібліотек. Відзнаку бібліотекарі здобули за навчально-ігрову бібліотечну програму "Літерландія". Це нова навчально-інтерактивна послуга – система інтерактивних занять з дошкільнятами для вивчення алфавіту за допомогою комп'ютерної гри "Мишеняткова абетка", яка стимулює дітей до навчання, підвищує інтерес і мотивацію до читання.

Львівська обласна бібліотека для дітей – третя українська і перша львівська бібліотека, яка отримала цей престижний трофей та матеріальну винагороду у розмірі $1500, які будуть використані на подальше впровадження інновацій для маленьких львів’ян.

Крім львівської бібліотеки, переможцем номінації стала бібліотека Оазис-дель-Сабер з Колумбії, яка забезпечує інтенсивну програму грамотності і дозволяє підліткам і дорослим навчитися читати, писати та стати більш активними громадянами.

Премія за послуги, що сприяють грамотності, виділяється в межах програми заохочень EIFL-PLIP за інновації Innovation Awards і призначена для публічних бібліотек у країнах, що розвиваються, та у країнах з перехідною економікою, в тому числі й в Україні.

Програма EIFL з розробки інноваційних проектів для публічних бібліотек реалізується за фінансової підтримки Фонду Білла і Мелінди Гейтс. Конкурс проводиться з 2011 року, за цей час оголошено 29 переможців з країн Європи, Латинської Америки та Африки.

Журі Всеукраїнського конкурсу Держкомтелерадіо на найкраще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва визначило переможців 2015 року.

Найкращим періодичним друкованим виданням для дітей названо пригодницький журнал для дітей від 6 до 10 років «Крилаті», що виходить 6 разів на рік накладом 4 тисячі примірників. Журнал було засновано у Канаді Спілкою Української Молоді в 1963 році. Наприкінці 1990-х років «Крилаті» переїхали до України (головний редактор – Світлана Вербова). Зараз його видає Українська видавнича спілка імені Ю. Липи.

У номінації «Краще періодичне видання для юнацтва» перемогла інформаційно-розважальна газета школи-ліцею №7 м. Вінниця «Дзеркало ліцею», яку створюють вихованці цього навчального закладу.

Всеукраїнський конкурс на найкраще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва засновано в 2007 році “з метою сприяння розвитку дитячої періодики, удосконалення традицій випуску періодичних друкованих видань для юних читачів, підвищення ролі друкованих ЗМІ у вихованні підростаючого покоління, популяризації сучасних технологій художнього оформлення та поліграфічного виконання періодичних друкованих видань для дітей та юнацтва”.

У 2015 році на конкурс надійшло 12 видань для дітей та юнацтва. У різні роки переможцями конкурсу ставали видання «Барвінок», «Малятко», «Казковий вечір», «Артклас», «12+», «Юний натураліст», «Ангелятко», «Колосок», «Індіго», «Котя», «Однокласник», «Мамине сонечко», «Диво-Деревце», «Абетка права», «Привет, ребята!», «Ангеляткова наука», «Золотий резерв».

Щоб залучити більшу кількість людей до читання та вшанувати пам`ять відомих письменників та їхні найпопулярніші твори, 2016 року у Британії стартує масштабна кампанія з просування читання та літератури загалом. Про старт проекту під назвою «Get Reading» оголосив генеральний директор ВВС Тоні Холл.

Проект міститиме так звані «тижні читання», залучення ЗМІ, різні соціальні та цифрові кампанії від BBC Learning, а також спеціально створені програми, які будуть доступні на телеканалі BBC, радіо та інтернет-ресурсах.

До проекту також долучаться Reading Agency, BookTrust, National Literacy Trust, Society Of Chief Librarians та Scottish Library and Information Council.

«Ми хочемо, щоб кожен говорив про книги, які вплинули на них чи надихнули, щоб кожен знайшов для себе щось нове, – розповідає Тоні Холл. – Я сподіваюся, що ми зможемо запалити іскру жаги до читання, і я впевнений, що ми здивуємо деяких людей. Давайте не будемо забувати, що книги можуть народити багато ідей. Вони можуть змінити ваше життя».

Офіційний старт «Get Reading» відбудеться навесні 2016 року під час Шекспірівського фестивалю (наступного року – 400 років від дня смерті Вільяма Шекспіра). Влітку ВВС організує сезон дитячих книг.

Восени відбудуться два масштабні заходи під патронатом ВВС: The Book That Inspired Me, спрямований на ознайомлення читачів з книжковим багатством країни, та загальнонаціональна соціальна кампанія, яка має мету заохотити англійців обмінюватись книжками та враженнями про прочитане.

Протягом року також відбудуться заходи, присвячені творам сестер Бронте та Редьярда Кіплінга, а також сучасних авторів Алекса Ґарленда, Тоні Моррісон і Жанетти Уїнтерсон.

Премію імені Юрія Шевельова за 2015 рік отримав Олександр Бойченко за книгу «Більше / Менше». Про це оголошено на урочистій церемонії, що відбулася в четвер ввечері в Києві, повідомляє “Громадське радіо”. Конкурс серед українських есеїстів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова проводять третій рік поспіль.

Першими лауреатами у 2013 році були Андрій Портнов та Тарас Прохасько, у 2014-му — Кость Москалець.

На базі ресурсу Litcentr була створена "Літературна мапа України" - онлайн-каталог організацій, установ та ЗМІ, які повязані з літературними проектами в Україні.

"Платформа створена задля зручності пошуку партнерів та сприяння налагодження співпраці між інституціями, що займаються реалізацією культурних проектів та промоцією літератури в Україні", - зазначають автори.

Наразі в каталозі 3 основні розділи:

"Організації" — державні організації, закордонні культурні центри в Україні, громадські організації, ініціативні групи, творчі спілки, фестивалі, конкурси, видавництва, фонди;

"Локації" — арт-кав'ярні, бібліотеки, вільні простори, галереї, кінозали, клуби, книгарні, концертні зали, музеї, театри, хаби, інші простори;

"ЗМІ" — друковані ЗМІ, онлайн-платформи, телебачення, радіо, журналісти.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Гете-Інститутом в Україні у рамках проекту Культурно-освітня академія. "Проект Культурно-освітня академія покликаний пояснити важливість децентралізації культури, коли культурні заходи проводяться не лише у столиці або інших мегаполісах, але й у маленьких містечках, - говорить Фрідеріке Мьошель, референт із питань культурних програм та педагогічної кооперації Гете-Інституту в Україні. - Адже зацікавленість у культурному дозвіллі, у розвитку міста та активність мешканців провінційних містечок часто бувають набагато вищими, ніж у жителів обласних центрів".

В опитуванні брали участь мешканці мегаполісів - Києва, Одеси, Запоріжжя, а також містечок із населенням менше 35 тисяч осіб - Жмеринки, Бучача, Добропілля.

Організатори опитування ставили за мету з’ясувати, наскільки відрізняється культурне життя у мегаполісі і маленькому місті. Так, більшість респондентів у великих містах (64%) відповіли, що відвідують культурні події, в той час як у маленьких містечках цей показник сягає 56%. До головних причин, чому українці у маленьких містах не відвідують культурні заходи, референти відносили брак цікавих подій (34%), брак коштів (28%) та часу (25%). У той же час більшість респондентів у великих містах (51%) посилаються в першу чергу на брак часу і лише 14% не знаходять для себе цікавих заходів. Загалом 24% українців не знаходять цікавих для себе заходів. При цьому 29% мешканців малих міст оцінюють рівень культурних подій у своєму місті як "низький", тоді як 15% ставлять їм високу оцінку. В мегаполісах лише 8% респондентів низько оцінюють ті культурні заходи, що відбуваються, а 26% вважають рівень культурних заходів високим. 57% респондентів назвали культурні події "середніми".

Згідно з опитуванням, найпопулярнішими подіями у великих містах стали концерти (36%), у маленьких - виставки мистецтва (12%). У той же час найбільше мешканцям великих міст бракує концертів (17%), театральних вистав (15%) і фестивалів музики та кіно (14%). Маленькі міста також прагнуть концертів (25%), фестивалів музики і кіно (25%), театральних вистав (19%).

"У Бучачі - місті з населенням близько 12 000 осіб, люди дуже зацікавлені у культурному дозвіллі, ― говорить Мар’яна Максим’як, менеджер проектів та програм "Арт-двір", учасниця Культурно-освітньої академії. ― Наприклад, ми придумали проект "Арт-двір" - це арт-платформа, яка працює в теплий сезон і проводить різні літературні і музичні заходи. Кожен такий захід - подія для міста. Дуже хотілося б, щоб їх було значно більше".

Проект Культурно-освітня академія, заснований Гете-Інститутом, спрямований на підтримку визнання і професіоналізації українських культурних установ та ініціатив, а також на об’єднання за допомогою спільних освітніх програм, візитів і дискусійних майданчиків активних діячів із державних і недержавних структур і на створення у такий спосіб можливостей для розробки надійних перспектив розвитку культурно-освітньої галузі.

В опитуванні взяли участь 800 осіб: жінки та чоловіки віком від 25 до 55 років. Опитування проводилось за випадковою вибіркою.

«BBC Україна» оголосила переможців «Книги року BBC – 2015» та «Дитячої Книги року BBC – 2015», що представлені у партнерстві з Культурною програмою Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР). Перемогу у номінації «Книга року BBC – 2015» здобула книга Василя Махна «Дім у Бейтінг Голлов». У номінації «Дитячої Книги року BBC – 2015» найкращою визнали «140 децибелів тиші» Андрія Бачинського.

Обидві книги видало львівське видавництво «Видавництво Старого Лева».

Автори-переможці кожної з двох номінацій отримають премію по 1000 фунтів стерлінгів у гривневому еквіваленті. А «Видавництво Старого Лева» отримало право використовувати логотип конкурсу «Книга року ВВС» на всіх наступних виданнях цих книжок.

Василь Махно — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Член міжнародного ПЕН-клубу. «Дім у Бейтінг Голлов» є дебютною збіркою короткої прози автора.

Андрій Бачинський - письменник родом з Калуша, живе та працює у Львові. Його книга «140 децибелів тиші» описує життя глухонімих дітей-сиріт.