Бібліотечному фахівцю

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує дійсних членів та представників офіційних партнерів (якщо вони не індивідуальні члени, то не більше 2 осіб) до участі у Звітно-виборній конференції Асоціації, що відбудеться 20-22 листопада 2024 р. у змішаному форматі (наживо у Києві та онлайн на платформі ZOOM).

Тема Конференції: Українська бібліотечна асоціація ‒ разом можемо більше.

У програмі Конференції:

Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2024»,

Вручення відзнак і грамот Асоціації,

Обговорення напрямів і підсумків діяльності Асоціації у 2022-2024 рр.,

Вибори Президента і Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Внесення змін до Статуту ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Обговорення Програми адвокаційної діяльності Української бібліотечної асоціації,

Відкрите засідання Президії та активу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

До участі за попередньою реєстрацією (https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSenO12eFjV-2959j1c7HozXuKBT5oOFDId9pc-oYQXwQpy-8w/viewform ) запрошуються дійсні члени та офіційні партнери ВГО Українська бібліотечна асоціація. Електронна реєстрація для участі у Конференції відкрита до 10 листопада 2024 р.

Виконавчий офіс Української бібліотечної асоціації допомагає з оформленням листів-запрошень.

Звертаємо вашу увагу, що участь у процедурі голосування під час Звітно-виборної конференції та участь у відкритому засіданні Президії й активу ВГО Українська бібліотечна асоціація можуть брати лише дійсні індивідуальні члени Асоціації. У зв’язку з цим, для формування списків делегатів за встановленими чинним законодавством вимогами, реєстраційна форма учасника Конференції вміщує деякі додаткові обов’язкові поля. Дякуємо нашим індивідуальним членам за розуміння, просимо зазначати лише достовірну інформацію та гарантуємо її конфіденційність.

Запрошуємо ознайомитись з інформацією про кандидатів і кандидаток до нового складу Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація у розділі порталу УБА.

Під час засідання 31 жовтня 2024 року Миколаївська обласна рада прийняла рішення про перейменування Миколаївської обласної бібліотеки для дітей імені Віктора Лягіна, кадрового офіцера НКВС. Зв'язок з радянською розвідкою став вагомою підставою для перегляду присутності його імені у назві дитячної бібліотеки. За новою назвою бібліотека стане: Миколаївська обласна дитяча бібліотека.

Про це йшлося під час 24 позачергової сесії Миколаївської облради. Ініціатива перейменування бере початок ще з 29 лютого 2024 року, коли співробітники бібліотеки під час колективних зборів звернулися до Управління культури із проханням прибрати ім'я Лягіна з назви. Відтак було проведено громадське опитування, що завершилось 5 червня ухваленням рішення винести питання на сесію облради. За результатами голосування, 33 депутати підтримали зміну назви.

Чому важливе перейменування?

Перейменування відбувається в межах законів України, що засуджують та забороняють символіку тоталітарних режимів і російську імперську політику. Цей крок, за словами депутатів, спрямований на поступове відмежування українських установ від радянських і російських символів, що залишилися у топоніміці.

Шановні колеги!

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація знову звернулася до Президента і Правління IFLA (International Federation of Library Associations and Institutions - Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ) щодо припинення співпраці з російськими бібліотеками.

Основний текст Звернення, що ілюструє роботу російських бібліотекарів і бібліотек як пропаганду війни, підготувала членкиня Президії Асоціації Тетяна Гранчак.

Повний текст Звернення Української бібліотечної асоціації щодо припинення членства російської бібліотечної асоціації в ІFLA: російські бібліотеки підтримують неоголошену геноцидну війну росії проти України та її народу українською читайте тут: https://ula.org.ua/images/documents/5278/ULA%20Appeal%20to%20IFLA%2010%202024%20ENG.pdf .

Звернення 2023 року та відповідь Правління IFLA ви можете знайти на офіційному сайті УБА, у розділі Ресурси.

Бестселер українського письменника Андрія Куркова "Пікнік на льоду" став книгою 2024 року віденської ініціативи "Одне місто. Одна книга".

Кампанія з популяризації книг та читання "Одне місто. Одна книга" проходитиме цього року у Відні вже 23-й раз. Починаючи з 2002 року, раз на рік раз спеціально під цю ініціативу друкується книга накладом 100 тис. примірників і безплатно розповсюджується по всій австрійській столиці. Цього року такою книгою став роман Андрія Куркова "Пікнік на льоду".

В ініціативі відзначили, що Курков після повномасштабного вторгнення РФ в Україну багато подорожує як "літературний посол вільної України", а його "Щоденник вторгнення" ("Tagebuch einer Invasion") був опублікований австрійським видавництвом Haymon Verlag у 2022 році.

Урочиста презентація "Picknick auf dem Eis" ("Пікнік на льоду") відбудеться 19 листопада у Віденській ратуші. Цього ж дня примірники будуть безплатно роздаватися в пунктах розповсюдження з самого ранку.

Книга для проєкту відбирається віденською медіакомпанія Echo Medienhaus. Найважливішими критеріями відбору є суспільно-політична актуальність змісту книги та відомість автора у всьому світу з виданням кількома мовами. Ініціатива "Одне місто. Одна книга" фінансується майже 20 спонсорами, основним з яких є віденська енергетична компанія Wien Energie.

Гонкурівську премію з літератури, яку прийнято вважати найпрестижнішою у світі, виграв алжирський франкомовний письменник Камель Дауд за роман «Гурії».

Сам автор - Камель Дауд - написав у своєму профілі в соцмережі Х, що перемогу присвячує своїм батькам: "Це твоя мрія, оплачена твоїми роками життя. Моєму покійному батькові. Моїй мамі, яка ще жива, але нічого не пам'ятає. Немає слів, щоб віддячити вам".

Журналіст за фахом, Дауд народився 1970 року в Мостаганемі, Алжир, але був змушений переїхати до Франції через переслідування і погрози з боку ісламістів.

Роман «Гурії» - це історія алжирської дівчинки Оби, жертви громадянської війни, що тривала в Алжирі із 1992 по 2002 рік. Через поранення вона не може говорити, тому змушена жити наодинці зі своїми гіркими думками. Оба переживає і нещодавні події, і відгомін війни 1950-х.

Книга заборонена в Алжирі, оскільки роман суперечить статті Хартії миру й національного примирення, яка забороняє роз'ятрювати "рани національної трагедії" - вираз, що стосується подій, в якій ісламістські угруповання протистояли алжирській армії, внаслідок чого за десять років загинули від 60 до 200 тисяч осіб, а тисячі зникли безвісти.

Шевченківський комітет завершив приймання творів, висунутих на здобуття Національної премії України 2025 року. Перший тур серед номінованих творів розпочнеться у листопаді.

Список опублікували на сайті Шевченківської премії: https://knpu.gov.ua/

1 листопада на засіданні Уряду було схвалено постанову про запровадження електронного Реєстру заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури. Координаторами проекту є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Держкомтелерадіо та Держмистецтв.

Запровадження Реєстру дозволить державі перейти від паперових процесів до сучасної автоматизованої системи подачі й розгляду заявок на державну підтримку та сприятиме прозорості та відкритості конкурсного відбору.

Реєстр стане основним інструментом, що дозволяє централізовано накопичувати, обробляти та захищати дані про державну підтримку у сфері культури, а також значно полегшить доступ до інформації про можливості фінансування.

Шановні колеги!

Видання «Читомо» запустило спецпроєкт «Стирання слова» про інструменти знищення української літератури.

Мета спецпроєкту – розповісти про втрати й силу стійкості української літератури і її творців. Проєкт вміщує серію статей про російські імперські спроби «стерти» українських письменників та інфраструктуру, пов’язану з написанням, друком, поширенням інтелектуальної думки, її оригінальним і унікальним звучанням, починаючи від царської росії, СРСР та завершуючи злочинами сучасної рф.

У межах спецпроєкту

опублікують 8 матеріалів українською та англійською мовами про заслання і ув’язнення, убивства літераторів, руйнації друкарень, каральну медицину супроти митців, використання музеїв у цілях пропаганди, знищення бібліотек, створення меншовартості, надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам». У дизайні використаний принцип мозаїки, коли з розрізнених шматків матеріалу складається єдина картинка. Так і з окремих історій, фактів, знайдених у документах архівах ми лише зараз можемо комплексно побачити картину російських і радянських репресій.

Комуністична влада завжди приділяла пильну увагу бібліотечній справі, вважаючи її потужним і напрочуд ефективним інструментом у маніпулюванні свідомістю громадян, ідеологічній трансформації їхнього світогляду, вихованні у дусі відданості ідеям і практичним цілям панівної партії.

Ознайомитися з цим матеріалом пропонуємо у статті "Як колонізувати бібліотеки: путівник від радянських практиків".

Проєкт створюють на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст» про те, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР. Вона розпочала свою роботу 30 вересня у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні.

«У виставці "Антитекст" на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати Росія і зараз.

Спецпроєкт "Стирання слова" допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею.

«Стирання слова» реалізовується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Триває прийом заявок на Інноваційну премію Публічної бібліотеки EIFL! Це чудова можливість для публічних та громадських бібліотек з країн, що розвиваються, поділитися своїми досягненнями у сфері цифрового читання.

Не втрачайте шанс стати переможцем і отримати трофей, приз у розмірі 1500 доларів США та міжнародну розголос! Участь можуть брати всі: діти, молодь, дорослі та люди похилого віку.

Кінцевий термін подачі заявок – 12 листопада 2024 року. Розкажіть свою історію та приєднайтеся до конкурсу!

Деталі тут: https://bit.ly/4e29wfm

У Торецьку Донецької області під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець, письменник, історик і теолог Юрій Канюк.

Юрій Канюк був солдатом, оператором взводу протитанкових ракетних комплексів.

Захисник був родом із Шептицького. Вищу освіту він здобув у Польщі — закінчив Люблінський католицький університет, здобувши фах історика. Мешкав у Львові, викладав історію та займався письменницькою діяльністю. Писати він продовжував і на передовій.

Автор книжки «Лист зоряної порожнечі».

Уперше за всю історію досліджень частка дописів у соцмережах, написаних українською мовою, досягла 56%. Ці дані оприлюднив керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов під час презентації досліджень «Вебсторінки українських ЗМІ у розрізі мовних версій» та «Українська мова у соцмережах».

Згідно з результатами, 44% дописів залишаються російськомовними.

Стуканов також нагадав, що у 2020 році українська мова становила лише 15% від усіх дописів, що було «відверто жалюгідно». У 2022-му ця частка піднялася до 37-38%, а до 2023-го вже наблизилася до 50%. Експерт наголосив, що зниження використання української не очікується, що свідчить про стійкість цієї позитивної тенденції.

Дослідження, яке провели в серпні-вересні 2024 року, охопило близько 2 тисяч сайтів українських медіа та понад мільйон публікацій у соцмережах Facebook, X, Instagram, YouTube, TikTok тощо.

Детальніше тут: https://ukrcontent.com/reports.html

ВВС Україна визначила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2024, Книга року ВВС-Есеїстика-2024 і Дитяча Книга року ВВС-2024.

До довгих списків конкурсу Книга року ВВС-2024 увійшли 40 видань у трьох категоріях, які журі обрало з-поміж 154 книжок, поданих видавництвами на конкурс.

Цього року до журі премії "Книга року ВВС" увійшли: професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія" Віра Агеєва, письменниця, співзасновниця Книги року BBC Світлана Пиркало, блогер Віталій Чепинога, професор Канзаського університету Віталій Чернецький, головна редакторка BBC Україна Марта Шокало.

Фінал конкурсу Книга року ВВС-2024 відбудеться 12 грудня 2024 року.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію в розмірі гривневого еквівалента 1 000 фунта стерлінгів.

Видавці книг-переможців у трьох номінаціях отримають право використовувати логотип премії Книга року ВВС на наступних виданнях.

Повний список див. на сайті ВВС Україна: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cdd064ver6po

👉 Під час другого модуля «Ветераноорієнтованість культури у громадах: виклики та можливості відновлення» спікери поділилися своїм баченням створення нових ініціатив для ветеранів, обговорили успішні практики з реабілітації військових за допомогою мистецтва, а також сучасні інструменти, як популяризувати ці проєкти.

Враховуючи наскрізність ветеранської політики, в МКСК розробили План заходів реабілітації військових та членів їх сімей, а також родин загиблих. Він передбачає підготовку працівників сфери культури для роботи з ветеранами та членами їхніх родин, соціалізацію ветеранів через культуру, меморіалізацію війни, реабілітацію через культуру та співпрацю з реабілітаційними центрами.

Український актор та режисер, військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв розповів про спільну ініціативу «ТРО Медіа» та Театру Драматургів — проєкт «Театр ветеранів», який має на меті реабілітувати ветеранів через можливість навчитись професійно писати тексти для театру та втілювати свій задум на сцені.

🗣 «Перейшовши від тези “пожаліти” до “надихнутися”, ми посилюємо культурну дипломатію. Адже коли ветеран на сцені співає, танцює, розповідає — це зовсім інша парадигма. Тоді ми не просто просимо допомагати нам. Ми кажемо “ви маєте шанс доєднатися до потужної нації, представники якої, отримавши такі важкі ураження, повертають собі якість свого життя”», — наголосив він.

Детальніше на сайті МКСК

Оприлюднили текст радіодиктанту національної єдності 2024 року. Його опублікували на сайті UA: Українське радіо.

Авторка тексту — українська письменниця Оксана Забужко, читцем диктанту став письменник, музикант і військовий Павло Вишебаба.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ !

27 жовтня щороку в Україні відзначається День української писемності та мови.

МКСК розробило я інформаційні та візуальні матеріали до свята. Також пропонується використовувати в своїх комунікаціях хештег #мовавільних.

Крім того, МКСК пропонує долучитися до флешмобу, а також написання/редагування статей в рамках «Тижня української мови у Вікіпедії» та взяти участь 25 жовтня у написанні Радіодиктанту національної єдності.

Деталі за посиланням:

https://docs.google.com/document/d/1vqzhSBgLENWVYEJScNvVEeiB4PN5w Uoeg5QsZIsXiOE/edit?tab=t.0

Дружина Президента України Олена Зеленська відкрила українську книжкову поличку в муніципальній бібліотеці міста Ешторіл в Португалії.

За словами Зеленької, вона прибула до Португалії для участі у щорічній конференції в місті Ешторіл. Тема заходу – «Час переосмислювати». Минулого разу перша леді приїздила до португальського міста Кашкайш два роки тому, невдовзі після початку російської навали. Тоді місто стало другим у Португалії за кількістю прийнятих вимушених переселенців з України, навіть виявило бажання стати побратимом Бучі та Ірпеня, які щойно пережили російське вторгнення.

За її словами, вже 200 таких поличок із найкращими українськими першоджерелами з історії та культури, художніми творами, науковими працями доступні в 50 країнах Європи, Азії, Африки, Америки. Ці книжки несуть знання й правду про Україну і спілкування з батьківщиною – українцям, які опинилися далеко від неї.

«Це і є місія культури та освіти – єднати людей і відкривати їх одне одному. Сподіваюся, колись скажемо про ці полички: «Вони зберегли нашу культуру, відкрили її світові, допомогли пережити й перемогти найстрашніше». Вірю, що культура сильніша за руйнування, а ми сильніші разом із нею», - наголосила дружина Президента.

У цьогорічний шорт-лист Гонкурівської премії з літератури увійшли романи Сандрін Коллетт «Мадлен на світанку», Камель Дауд «Гурії», Гаель Фей «Жакаранда» та Елен Годі «Архіпелаги».

Цього року вердикт оголошували з Бухареста, куди семеро Гонкурівських академіків прибули на святкування сторіччя Французького інституту в Румунії. На старті було шістнадцять претендентів, тепер їх четверо - двоє жінок та двоє чоловіків.

Серед книг, що потрапили до фіналу, «Жакарда» - роман про геноцид тутсі в Руанді, який вже розійшовся книгарнями накладом у 140 000 примірників. "Архіпелаги" – історія, яку Елен Годі розповідає про свого батька, "Гурії" Камел Дауд - гостросюжетна історична розповідь, та Сандрін Коллетт з «Мадлен на світанку», розповідь про дитину, чия поява перевертає життя села з ніг на голову.

Гонкурівська премія присуджується автору лише раз у житті. Премія за найкращий роман, названа на честь братів Гонкурів, існує з 1903 року. Щороку її вручають за підсумками голосування членів Гонкурівської академії на спеціальному обіді в ресторані "Друа". У грошовому вимірі премія символічна і становить 10 євро, однак вона значно збільшує продажі та переклади творів письменника. Так останній роман-переможець Жана-Батіста Андреа розійшовся тиражем у понад 600 тисяч примірників.

Директор видавництва "Мистецтво" Сергій Поночовний переконаний, що в Україні є потреба у збереженні та видавництві нотної літератури.

Про це він заявив під час презентації в Укрінформі проєкту "Новітні напрями збереження та диджитальної актуалізації творчої спадщини українського композитора Віталія Кирейка".

"До нас в місяць як мінімум три-п’ять звернень щодо друку нотних видань. Те, що потреба є і в збереженні, і в друці нотної літератури - це однозначно. Можливо, це не будуть мільйонні наклади як було колись, але збереглися спеціалісти. Навіть просто набрати нотну верстку і набрати звичайний текст - це абсолютно різні речі", - сказав Поночовний.

За його словами, кожен проєкт щодо збереження нашої спадщини й підкреслення українства - "це маленька клітиночка в той великий фундамент, який називається українська нація".

При цьому Поночовний зауважив, що на сьогодні держава не закуповує нотні видання.

"Я не знаю, чи треба на сьогодні якесь спеціалізоване видавництво з нотної літератури. Я думаю, що будь-яке видавництво, яке цим зацікавиться, може зробити відділ і друкувати, я із задоволенням це підтримую. Кожного місяця три-чотири видання стосовно нотної літератури ми видаємо, починаючи із запитів музичних шкіл Києва. Це можна рухати вперед на сьогодні", - наголосив директор видавництва "Мистецтво".

Він також відзначив, що за останні два роки в Україні попит на книжки зріс у 3-5 разів.

Шановні колеги!

Створено сайт «Цифровий архів документів про російсько-українську війну», що доступний за покликанням:

http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/.

Віртуальний ресурс є результатом проєкту «Формування цифрового архіву документів (публікацій, фото, відео) про російсько-українську війну», реалізованого фахівцями Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка за підтримки Українського культурного фонду. Архів, який постійно поповнюється, містить колекцію електронних документів (фото, відео- та текстові матеріали) з відкритих верифікованих інтернет-джерел: офіційних сайтів обласних і міських військових адміністрацій, а також вебпредставництв регіональних ЗМІ Київської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Чернігівської та інших областей України. Наразі заархівовано понад 4000 документів, розподілених за тематичними колекціями «Державна політика», «Докази російської агресії», «Докази українського спротиву», «Волонтерський рух в Україні», «Міжнародна підтримка», «Культура під час війни».

Документи архіву є важливим джерелом для досліджень подій російсько-української війни та життя українців у воєнний час, розуміння контексту та наслідків цих подій. Зручний пошуковий апарат дозволяє швидко знаходити потрібну інформацію.

Платформа працює у тестовому режимі. Будемо вдячні за ваші відгуки та коментарі, які можна залишити у формі зворотного зв’язку ( http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/site/contact) або надіслати на електронну пошту warinukrainearchive2022@gmail.com.

Базою цифрового архіву є документи, заархівовані фахівцями бібліотек України протягом 2022–2024 років у рамках проєкту Української бібліотечної асоціації «Архівування документів про війну» ( https://library.korolenko.kharkov.com/arkhivuvannja-dokumentiv-pro-vijnu/).

Контакти:

Катерина Вірютіна, керівник проєкту, заступник директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Тел.: +38(099)20-14-999

Е-mail: warinukrainearchive2022@gmail.com

Саме стільки книжок запакувала команда Українського ПЕН у п'ятницю, 18 жовтня, для бібліотек Миколаївщини та Херсонщини.

До пакування долучилися наші амбасадори: Римма Зюбіна, Ольга Герасим'юк, Вадим Карпʼяк, Світлана Ройз, Svitlana Taratorina, Наталка Кузьменко, Мирослава Барчук, Михайло Жаржайло та Анн Шам-Массар.

Про це вийшов репортаж на сайті Українська правда. Дякуємо журналістці УП.Культура Настя Большакова, яка провела з нами день на складі.

Ініціативу Український ПЕН реалізовує спільно з Book Aid International, PEN International, English PEN, видавництвом 'Pineapple Lane' та Гуманітарна Нова пошта. За організаційну підтримку дякуємо Smart Foundation.