Бібліотечному фахівцю

У Львові проведуть дитячий книжковий форум – «Дитячий форум. Фестиваль промоції читання». Одна з найбільших культурно-освітніх подій для дітей та родин в Україні повертається до міста після шестирічної перерви.

Цьогоріч він проводитиметься у вигляді масштабної інтерактивної гри, що поєднує читання, творчість і дослідження світу. Про це повідомила Львівська міськрада.

Він відбудеться 27–28 червня у Львівському палаці мистецтв, що на вул.Коперника, 17. Вхід на подію буде вільний.

Фокусна тема фестивалю – «Навколо світу за два дні». Простір Палацу мистецтв буде поділений на 8 тематичних просторів та перетвориться на інтерактивну модель світу. Діти отримають спеціальні путівники та зможуть пройти великий квест: виконувати завдання, брати участь у подіях, відкривати нові локації та збирати відзнаки.

Україна та ФРН домовилися про проведення спільного року культури у 2027-2028 роках.

Про це заявив федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським у вівторок, 14 квітня, у Берліні.

За словами Мерца, у цей час також пройде конференція партнерства між громадами.

"Дозвольте також зазначити: навіть під час війни кількість німецько-українських міст-побратимів значно зросла. Вона потроїлася порівняно з довоєнним періодом і перевищила 260 партнерств", - зазначив канцлер.

В Україні майже 30% працівників бібілотек - люди старше 60 років. Про це сказала заступниця генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Оксана Бруй на брифінгу

"Станом на кінець 2025-го року майже 30% працівників бібліотек - це люди старше 60 років. А в 2023-му році це було 23,7%. Тобто навіть за ці останні кілька років ми бачимо, наскільки старіє професія. Я нещодавно десь говорила, що скоро бібліотеки зникнуть не тому, що їх буде закривати влада, чи не виділятимуть гроші на утримання бібліотеки, а тому що там не буде кому працювати", - сказала Бруй.

За її словами, молоді до 35 років серед працівників бібліотек – лише 9,3%, а 46,7% - це люди 45-60 років.

"Ми думали, що найбільша проблема була в 2022 році, коли був відтік кадрів, багато хто виїхав за кордон. Багато людей тоді пішло з бібліотек. Але в 2025-му році ситуація просто катастрофічна, тому що звільняються люди, які спроможні працювати", - підкреслила пані Оксана.

23–26 квітня на ВДНГ у Києві відбудеться фестиваль «Книжкова країна», у межах якого традиційно діятиме великий блок благодійних і громадських ініціатив.

Цієї весни «Книжкова країна» відбудеться вже вп’яте. За словами організаторів, фестиваль буде «кольоровим» — головною ідеєю сезону стало показати, як читання виходить за межі книжок і взаємодіє з іншими креативними індустріями — ілюстрацією, сценографією, дизайном, модою, театром та архітектурою.

«Ми хочемо показати, як література виходить за межі сторінок і запускає нові форми творчості. Як книга впливає на нас і стає поштовхом до чогось нового: ілюстрації, театральної постановки, створенню мультфільмів чи фільмів, артоб’єктів, модної колекції одягу чи дизайну простору. Один текст — десятки інтерпретацій, стилів і “кольорів” сприйняття», — зазначила авторка концепції фестивалю Діана Сухомлинова.

Зокрема на фестивалі можна буде передати книжки військовим, це можна буде зробити на стендах «Книга на фронт» — точки збору працюватимуть у павільйоні №1 та на площі. Зібрані видання передадуть на позиції, у пункти дислокації та військові шпиталі. Паралельно Live Media HUB збиратиме україномовні книжки для сільських бібліотек у межах проєкту «Будинок Української Книги».

До програми долучаться також «Культурні сили» і 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2» — на їхніх локаціях можна буде побачити, як працюють наземні роботизовані комплекси, а також спробувати симуляцію польотів FPV-дронів. Для дітей і підлітків працюватиме простір «Халабуда Фест» від «Культурних сил» з майстеркласами, лекціями та читаннями.

Серед гуманітарних ініціатив — навчально-розважальний простір «Діти, як діти» від ГО «Відчуй», де дітей і батьків навчатимуть жестової мови, а також розповідатимуть про навчання та реабілітацію людей із порушенням слуху. Крім того, у програмі фестивалю запланували презентацію книжок зі свідченнями жінок, які пережили окупацію, від Східноукраїнського центру громадських ініціатив, а також дискусію Української фундації громадського здоров’я про те, як говорити в літературі про насильство без повторної травматизації. Фонд «СпівДія» розповідатиме, як допомагати людям із психоемоційним відновленням після бойових дій, і також збиратиме книжки для тих, хто цього потребує.

Окрім благодійного блоку, на фестивалі традиційно відбудеться книжковий ярмарок за участі понад 100 видавництв та книгарень, а також зустрічі з письменниками, артистами, блогерами й медійниками.

Повну програму фестивалю можна переглянути за посиланням: https://book.vdng.ua/program/

У Міністерстві культури розробляють дві програми фінансової підтримки українських книгарень і бібліотек.

Перша програма стосується фінансової підтримки книгарень через часткову компенсацію державою оренди приміщень.

«Це розблокування програми субсидій на оренду книгарень. Тобто, частину оренди, яку сплачують українські книгарні, буде компенсуватися з державного бюджету. Зараз ми проводимо відповідні консультації з Міністерством фінансів із приводу того, як перерозподілити наші кошти на підтримку книговидавничої галузі саме на цю програму. Така програма зробить наші книгарні стійкішими, особливо в регіонах», - зазначила Бережна.

Друга програма передбачає державне співфінансування бібліотек та закупівлю книг для них у видавництв і книгарень.

«Це запровадження співфінансування з місцевого та державного бюджету для українських бібліотек, для поповнення бібліотечних фондів. Звичайно ж, ці книги закуповуватимуться в українських видавництв, у книгарнях - відповідно вони також зможуть отримати опосередковану підтримку від цієї програми», - зазначила Бережна.

Одеська область отримала близько 20 тисяч примірників у межах благодійної акції «Українським дітям — українську книгу» — це найбільший показник серед усіх регіонів України за весь час реалізації ініціативи.

Основна частина поставок до Одеської області припала на 2023 рік — тоді до публічних бібліотек регіону передали 18 тисяч книжок для заміни російськомовної літератури. У 2024 році в межах проєкту «Невидимі сторінки» до спеціалізованих освітніх закладів Одеси додатково доставили українськомовні видання та книжки шрифтом Брайля.

За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, акція триває вже п’ятий рік. Вона виникла на початку повномасштабного вторгнення, коли в поліграфічних цехах, де перебували вимушені переселенці, родини з дітьми просили привезти дитячі книжки. Перші партії до західних областей України з Харкова допомагали доставляти військові, а згодом українські книжки почали надсилати й за кордон за підтримки волонтерів.

«За весь час у європейські країни та США було відправлено 1 млн 200 тис. українських книжок. Зараз разом із МЗС ми продовжуємо цю справу», — сказав Олег Наливайко.

У Держкомтелерадіо також зазначили, що в межах акції триває поповнення фондів українських бібліотек сучасними виданнями для заміни російської літератури. Окрім цього, книжки передають до військових шпиталів і реабілітаційних центрів. Ще один напрям ініціативи — «Українській молоді — європейську книгу», у межах якого західні партнери безкоштовно передають наукову літературу українським університетам.

Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Такими стали результати конкурсу перекладацьких проєктів у межах програми Translate Ukraine, який проводить Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України.

Відбір відбувався у два етапи. Спочатку фахівці Українського інституту книги прийняли й перевірили заявки видавців на участь у програмі. Потім проєкти оцінила Експертна рада.

Цього року на конкурс надійшло 179 заявок від видавців з усього світу — фахівці Українського інституту книги отримали на 18 запитів більше, ніж торік. Технічний відбір пройшли 176 проєктів, які подали 119 видавців із 44 країн.

За результатами оцінювання Експерта рада підтримала 100 проєктів перекладів. За планом, усі вони вийдуть вийдуть протягом цього року. Найбільше перекладів заплановано польською — 9 видань, англійською — 8, сербською — 7. Далі йдуть чеська й німецька мови — по 6 видань. По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.

Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами. Крім названих, у переліку ще словацька, іспанська, литовська, латвійська та македонська — по 4 книжки, грецька, хорватська, болгарська і картвельська — по 3, шведська, азербайджанська, португальська, бенгалі — по 2. По одній книзі видадуть фінською, румунською, івритом, японською, естонською, угорською, данською, албанською і боснійською.

У Луцьку по вулиці Володимира Івасюка зʼявилася бібліотека-кавʼярня «Горнятко», де можна почитати у закладі та взяти книжки додому. Особливістю закладу є поєднання кав’ярні з невеликою бібліотекою. Відвідувачі можуть читати книжки на місці або брати їх із собою, залишивши свої контакти й повернувши видання згодом.

Простір розрахований приблизно на 15 відвідувачів і облаштований кількома столами та м’якими зонами. Також є дитяча зона з іграшками та розмальовками. У середині квітня у закладі планують відкрити літню терасу приблизно на 10 посадкових місць.

Бібліотека-кавʼярня «Горнятко» розташована на вул. Володимира Івасюка, 14-В. Графік роботи закладу — з 08:00 до 20:00 (у будні) та з 09:00 до 21:00 (у вихідні).

В окупованому Криму школярам нав’язують російське бачення історії півострова через новий курс «Історія нашого краю». Уже з нового навчального року дітей забезпечать підручником, а кількість уроків — збільшать. Нині вчителі викладають цей «предмет» за спеціальними конспектами та методичками. З 1 вересня їм планують видати пропагандистські підручники.

Про це повідомляє РІА «Новости Крым» з посиланням на окупаційну «завідуючу центром підвищення кваліфікації Інституту післядипломної освіти Криму» Катерину Крижко.

Предмет «Історія нашого краю» зараз викладають у 5-х класах кримських шкіл двічі на тиждень, у 6—8 класах — один раз. Уже з 1 вересня 2025-2026 навчального року кількість уроків збільшать для учнів 5—8 класів до трьох уроків на тиждень. Зміни в програмі викладання історї в кримських школах зазнали найбільших змін з усіх предметів.

Рекорд встановлено у номінації «Єдина в Україні жінка — директорка бібліотеки, яка у віці понад 55 років проходила службу на посаді солдата у складі добровольчого формування територіальної громади». Ірина Акімова проходила службу з 5 березня 2022 року по 1 січня 2026 року, поєднуючи виконання громадянського обов’язку із професійною діяльністю.

Фіксація рекорду відбулася в межах національно-патріотичного заходу «Гарт нації: сила та єдність», приуроченого до річниці звільнення територій від окупації. Подія об’єднала учнів, студентів, освітян, військових та представників громадськості навколо ідеї сили, єдності та незламності. Окремо відзначили внесок Коцюбинської громади та селищного голови Сергій Даніш у сприянні встановленню рекорду.

Англомовне видання роману Артема Чеха "Хто ти такий?" - Rock, Paper, Grenade ("Камінь, папір, граната") - увійшло до шортліста EBRD Literature Prize 2026.

Українську книжку переклали Олена Дженнінгс та Оксана Розенблюм, а вийшла вона у видавництві Seven Stories Press UK. Це єдина книжка українського автора в нинішньому шортлісті.

Трьох фіналістів оголосять наприкінці квітня, а переможця та перекладача-переможця - 2 липня під час публічної церемонії в штаб-квартирі ЄБРР у Лондоні. Грошова винагорода у 20 тисяч євро буде поділена порівну між автором і перекладачем. Автори й перекладачі двох інших фінальних робіт отримають по 2 тисячі євро.

Літературну премію ЄБРР присуджують найкращому твору художньої літератури, перекладеному англійською та виданому у британському чи європейському видавництві. Це одна з небагатьох міжнародних літературних нагород, яка однаково відзначає й автора, і перекладача.

Літературну премію заснував ЄБРР спільно з Британською Радою у 2017 році. Премія присвячена висвітленню багатства культур у регіонах, де працює банк: від Центральної та Східної Європи до Центральної Азії, Західних Балкан та південного та східного Середземномор’я. Загалом це 38 країн (зокрема Україна).

Вийшов черговий випуск Бюлетеня Української бібліотечної асоціації №1 2026 року

У випуску:

✅Заява ГО «Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація» щодо критичного стану кадрового потенціалу бібліотек України як стратегічного складника національної безпеки, демократії та розвитку людського капіталу

✅Кращі Хаби цифрової освіти у 2025 році

✅ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні»

✅Незламна Гончарівка: працюємо для мешканців області

✅Конкурс «Бібліотека року 2026» та почесні відзнаки Української бібліотечної асоціації

Переглянути Бюлетень: https://ula.org.ua/resursy/byuleten/1246-2026

Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» звернулася до громадськості з проханням допомогти відновити приміщення установи після пошкоджень, спричинених російськими обстрілами.

Приміщення зазнало пошкоджень унаслідок обстрілів Києва з боку рф упродовж 2025–2026 років. Ворожі атаки вивели з ладу системи тепло- та водопостачання, водовідведення і каналізації, а також пошкодили вікна й частину інфраструктури будівлі.

У Книжковій палаті зазначають, що це суттєво ускладнило роботу установи та створило загрозу для збереження фондів — книжкових, газетних і журнальних видань, які охоплюють понад столітню історію українського книговидання.

«Нагадаємо вам, дорогі друзі, що фонд Державного архіву друку Книжкової палати, який включений до Переліку об’єктів, що становлять національне надбання, нараховує більше 15 млн одиниць зберігання видавничої продукції. Книжкова палата — це місце, де формується національна бібліографія та зберігається закарбована у друці інтелектуальна спадщина країни. Фахівці Книжкової палати України продовжують вживати невідкладних заходів для порятунку архівних видань. Проте цього недостатньо», — написали в установі.

Наразі для повноцінного відновлення роботи Книжкової палати необхідно терміново відремонтувати інженерні мережі та пошкоджені приміщення, щоб забезпечити належні умови зберігання фондів і виконання державних функцій. Орієнтовна вартість відновлювальних робіт перевищує 10 млн гривень.

Допомогти Книжковій палаті можна за реквізитами:

Одержувач: Книжкова палата України

Код ЄДРПОУ: 02473085

UA838201720313201004301000352

в ДКСУ у м. Києві

У бібліотеці угорського міста Сюдлігет відкрили нову «Українську книжкову поличку». До її фонду передали понад 100 книжок сучасної української художньої та дитячої літератури.

Поличку відкрили 30 березня під час робочої поїздки посла України в Угорщині Федіра Шандора до Сюдлігета. В офіційній церемонії також взяв участь міський голова міста Бейла Роберт Югас.

Під час відкриття Федір Шандор і Бейла Роберт Югас наголосили, що така ініціатива важлива не лише для українців, які живуть в Угорщині й хочуть читати рідною мовою, а й для спільних культурних проєктів між українською та угорською громадами. «Щиро вдячні міському голові Сюдлігета за його позицію та підтримку українського народу», — зазначили в диппредставництві.

ВГО Українська бібліотечна асоціація отримала відповіді від органів влади на Заяву щодо критичного стану кадрового потенціалу бібліотек.

Нагадаємо, що 16 лютого 2026 року Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація оприлюднила Заяву щодо критичного стану кадрового потенціалу бібліотек України. Цей документ, що наголошує на стратегічній важливості бібліотечної галузі для національної безпеки та розвитку людського капіталу, був направлений до центральних і місцевих органів державної влади.

Станом на сьогодні ми отримали відповіді від:

- Міністерства культури України (лист № 06/118/2363-26 від 23.03.2026);

- Департаменту культури КМДА (лист № 060-1210 від 04.03.2026);

- Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА (лист № -P-25-11 від 13.03.2026);

- Тернопільської обласної військової адміністрації (лист № 05-3552/37 від18.03.2026).

Ознайомитися з повними текстами відповідей можна за покликаннями нижче: https://ula.org.ua/pro.../dokumenty/listi/1245-lysty-za-2026

Шановні колеги!

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація оголошує щорічний Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2026».

Проводиться за підтримки Міністерства культури України.

Термін подання документів – до 18:00 31 серпня 2026 року.

Умови Конкурсу викладені у Положенні:https://ula.org.ua/pro-nas/konkursi/478-biblioteka-roku/1369-polozhennia-pro-vseukrainskyi-konkurs-na-zdobuttia-zvannia-biblioteka-roku-dlia-bibliotek-ukrainy

Конкурсні заявки приймаються Оргкомітетом в електронній формі за допомогою сервісу Google-форми.

Адмініструють конкурс «Бібліотека року 2026» члени Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Детальніше про кожну відзнаку читайте на порталі Української бібліотечної асоціації в розділі «Відзнаки Асоціації».

Подання відповідно до Положення про відзнаку просимо надсилати на офіційну електронну адресу ВГО Українська бібліотечна асоціація info@ula.org.ua.

З нетерпінням чекаємо на опис ваших професійних здобутків, щоб відсвяткувати їх разом!

Як говорити з відвідувачами бібліотеки про здоров’я — легко, делікатно та без повчань?

Як мотивувати до позитивних змін навіть у короткій розмові? 🎥 У записах тренінгу з Мариною Брагою, координаторкою з питань промоції здоров’я на рівні громад Українсько-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я ви знайдете:

— практичні поради для щоденної роботи;

— приклади запитань і підходів;

— інструменти для підтримки користувачів у темах здоров’я.

Методика «Здорові розмови» допомагає делікатно порушувати теми, що впливають на здоров’я, зокрема: відмови від куріння, відповідального ставлення до алкоголю, здорового харчування, фізичної активності та психічного добробуту.

👉 Переходьте до перегляду: https://www.youtube.com/playlist... Впроваджуйте «здорові розмови» у своїй бібліотеці та діліться враженнями!

🏛 Міністерство культури України оновило правила оплати праці для працівників закладів культури.

Зміни стосуються людей, які працюють у музеях, бібліотеках, заповідниках, театрах, клубних закладах, центрах культури і дозвілля та інших закладах культури.

🔹Що на практиці:

📌Відвідуваність закладів не впливатиме на зарплату Під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Це означає, що зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною. Це важливо, бо заклади часто не можуть приймати відвідувачів — через безпекові ризики, евакуацію колекцій або постійні тривоги. Водночас їхні команди продовжують працювати: зберігають фонди, евакуйовують цінності, оцифровують спадщину.

📌 Справедливі доплати за ступені

Працівники культури з науковими та освітньо-творчими ступенями тепер чітко знають, на яку доплату можуть розраховувати:

доктор наук — до 25% посадового окладу;

доктор філософії (кандидат наук) — до 15%;

доктор мистецтва — до 15%.

Якщо людина має кілька ступенів, вона сама обирає, за який отримувати доплату.

📌Сучасні та зрозумілі назви посад

У документах оновили назви окремих посад відповідно до сучасної практики.

Такі зміни не потребують додаткових коштів з бюджету. Міністерство продовжуватиме впорядковувати нормативну базу у сфері культури та оновлюватиме застарілі норми.

🗣«Культура – це люди, які її створюють, розвивають і масштабують. Поточні оновлення – один із кроків до впорядкування системи оплати праці, над яким працює команда Мінкульту. Ми продовжуємо роботу над системними рішеннями, які посилять культурну сферу», — сказала Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.

P.S. В реалії для бібліотечних працівників - жодних позитивних змін

У 2025 році 53% громад не купували нових книжок для бібліотек, — такими стали результати опитування, яке провів Український інститут книги. Фахівці інституту отримали відповіді від 1002 територіальних громад.

📖 У 2025 бібліотечні фонди поповнили 47% громад. Загалом там придбали книжок на 48,5 мільйонів гривень. На ці гроші можна було купити приблизно 140 тисяч примірників книг. 140 тисяч книжок — це трохи більше, ніж по одній книжці для всіх жителів Ужгорода.

📋У цьому році громади, що планують купувати нові книжки, знову в меншості — їх 47,4% від усіх опитаних громад. Усі громади з планами на купівлю книг мають намір виділити на це на 7% більше грошей, ніж торік. Проте вони не зможуть придбати більше примірників: причина в тому, що книжки подорожчали.

📊Більшість громад поповнюють фонди бібліотек нерегулярно: тільки кожна п’ята закуповує книжки щороку протягом 2023-2025. Найбільше таких громад на Волині та Хмельниччині, а найменше – на Закарпатті.

Повне дослідження читайте тут: https://surli.cc/cjikuh

Місто Медельїн в Колумбії оголосили "Книжковою столицею світу" 2027 року.

Медельїн став 27-м містом, яке отримає цей статус із моменту започаткування ініціативи у 2001 році. Офіційна програма заходів розпочнеться 23 квітня 2027 року — у Всесвітній день книги та авторського права — і триватиме протягом року.

За даними ЮНЕСКО, за останні десятиліття кількість книгарень у місті зросла на 542 %, а сам Медельїн нині є лідером національного індексу читання в Колумбії. У місті працює понад 110 книгарень і 25 бібліотек: частину з них створили у переобладнаних колишніх в'язницях і установах поліції.

"Медельїн став міжнародним орієнтиром міської та культурної трансформації, де книги та бібліотеки відіграють вирішальну роль у забезпеченні позитивних соціальних змін. Визначення Медельїна «Всесвітньою столицею книги» 2027 року — це потужне послання про те, як культура може будувати мир та соціальну згуртованість", — зазначив генеральний директор ЮНЕСКО Халед Ель-Енані.