Бібліотечному фахівцю

Журі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» назвало цьогорічних лауреатів. Церемонія нагородження відбулася під час відкриття фестивалю «Книжковий Арсенал».

Текстова книга

Серія «Антологія української кінокритики»

Видавництво: «Національний Центр Олександра Довженка» Дизайн, верстка: Надя Кельм, концепція обкладинки, верстки, архітектоніки – Надя Кельм спільно з креативною директоркою Ольгою Жук, наукове упорядкування – Станіслав Мензелевський та Олександр Телюк.

Візуальна книга

«From Dusk Till Dawn»

Видавництво: «Родовід»

Дизайнер та редактор видання: Саша Биченко.

Дитяча книга

«Абобаль→ябобаль»

Видавництво: «Талант»

Художнє втілення: Лія Достлєва, Кузько Кузякін та Закентій Горобйов.

Утилітарна книга

«Кримськотатарська кухня»

Видавництво: «їzhak»

Художнє втілення: Олена Старанчук.

Експеримент та Гран-прі

«MARIA»

Видавництво: RED ZET

Авторка: Lesia Maruschak

Художнє втілення: Ілля Жекалов та Lesia Maruschak.

Спеціальна відзнака журі

«ВУФКУ. Lost&Found»

Видавництво: «Національний Центр Олександра Довженка»

Дизайн, верстка: Альона Соломадіна, концепція видання, дослідження і підбір візуального матеріалу: колективна робота дизайнерки разом із креативною директоркою Ольгою Жук та кураторами/упорядниками: Анною Онуфрієнко, Станіславом Мензелевським та Олександром Телюком.

Детальніше тут: https://www.chytomo.com/najkrashchyj-knyzhkovyj-dyzajn-oholosyv-peremozhtsiv/

Галина Шиян стала лауреаткою Літературної премії Європейського Союзу (European Union Prize for Literature) за роман «За спиною».

Книжка побачила світ навесні цього року у видавництві «Фабула». Це розповідь про 27-річну успішну українку, життя якої різко змінилося, коли її хлопцеві прийшла повістка в армію. Війна підштовхне героїню до переоцінки власних цінностей та ухвалення непростих рішень.

«Цей роман не просто стилістично вправний і зрілий, але й важливий для сучасності, адже вписує війну в Україні в універсальний людський контекст. Авторка переводить цю війну з безпечної рубрики “десь там на дикому Сході” у тривожну рубрику “тут, у нашій спільній Європі”. Бо цей конфлікт – справді тут, на нашому континенті, і він у той чи інший спосіб стосується всіх нас, європейців», – йдеться у висновку членів Українського журі премії.

Лауреатами European Union Prize for Literature від інших країн-учасниць стали: Laura Fredenthaler (Австрія), Piia Leino (Фінляндія), Sophie Daull (Франція), Réka Mán-Várhegyi (Угорщина), Beqa Adamashvili (Грузія), Nikos Chryssos (Греція), Jan Carson (Ірландія), Giovanni Dozzini (Італія), Daina Opolskaite (Литва), Marta Dzido (Польща), Tatiana Țîbuleac (Румунія), Ivana Dobrakovová (Словаччина) та Melissa Harrisson (Велика Британія).

Автори-переможці отримують грошову винагороду в розмірі 5 тис. євро, а також підтримку з боку «Креативної Європи», спрямовану на переклад та міжнародну промоцію їхніх текстів.

Урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться у Брюсселі наприкінці вересня 2019 року. Цього року Україна вперше долучилася до Літературної премії Європейського Союзу.

До складу українського журі премії увійшли: президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков (голова журі), директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, літературознавиця, перекладачка, віце-президентка Українського ПЕН Оля Гнатюк, письменник, перекладач, літературознавець Остап Сливинський та перекладачка, журналістка, радіоведуча Ірина Славінська.

Нагадаємо, що до короткого списку премії від України потрапили: Гаська Шиян, Вікторія Амеліна та Маркіян Камиш.

Літературна премія Європейського Союзу (European Union Prize for Literature) – це щорічна нагорода, покликана сприяти популяризації та міжнародній промоції творчості молодих авторів художньої прози з різних європейських країн. Премія фінансується Європейською комісією в рамках програми «Креативна Європа».

Організацією-партнером Літературної премії Європейського Союзу в Україні є Український ПЕН.

Стали відомі імена цьогорічних лауреатів літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Про це йдеться в прес-релізі, який отримало Читомо.

І премія

Ольга Крамарь за збірку поезій «От і живи з цим».

ІІ премія

Ольга Божко (Волинська) за роман «Любов за гріш»

Ліза Жарікова за збірку поезій «Мурахи Йоганна Себастьяна»

Олена Павлова за збірку поезій «Шкіра міст».

ІІІ премія

Микола Антощак за збірку поезій «Лики Бізонів»

Елла Євтушенко за збірку поезій «Трансформації звичного простору»

Єлизавета Восковнюк за роман «Місто-привид»

Наталія Мандрицька за збірку поезій «Сіль – вода»

Ярослава Качан за поетичну збірку «Геометричні»

Наталія Третяк за твір для дітей «Казки-перевертні»

Анна Грувер за збірку поезій «За вашим запитом нічого не знайдено»

Катерина Мусієнко і Тетяна Леонідова за твір для дітей «Ніті-гріті»

Дмитро Шиян за роман «Ордо аб Хао»

Олена Пелешенко за збірку поезій «Бестіарій»

Олег Андрішко за п’єсу «ВУВЧП»

Тетяна Синьоок за збірку оповідань «Філоло».

IV премія

У номінації «Поезія»: Ія Ківа, Антон Полунін, Святослав Жаботинський, Ірина Сажинська, Сергій Рафальський

У номінації «Проза»: Ксенія Мейта, Володимир Шелухін, Олена Швець, Юрій Сущ, Данило Зозуляк, Катя Кулик, Павло Матюша

У номінації «Художні твори для дітей»: Катерина Холод

У номінації «Драматургія»: Павло Шикін.

Крім цього, було вручено відзнаки журі: Марині Єщенко, Євгенії Голобородько, Сергієві Шинкарчуку, Олені Бодасюк, Аліні Стаменовій, Дарині Попіль, Юлії Вротній, Любові Тітковій, Марії Панфьоровій, Ярині Чорногуз, Вероніці Новіковій та Сергієві Науменку.

До складу журі цього року увійшли: літературознавець Ростислав Семків, поетка Наталка Білоцерківець, поет і прозаїк Олег Коцарев. Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» – щорічний конкурс для молодих українських літераторів та науковців, заснований 1993 року. Вік учасників — від 18 до 28 років. В окремих номінаціях (поезія, проза, дитяча книжка та дослідження) журі визначає лауреатів І, II, III та IV (заохочувальної) премій.

Твори лауреатів І і II премій видавництво «Смолоскип» публікує окремими книжками, а твори лауреатів III і IV премій та найкращі ненагороджені твори можуть з’явитися друком в антологіях і збірниках видавництва.

Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу.

Відтепер уповноважені посадові особи Держкомтелерадіо можуть вилучати видавничу продукцію з обігу за місцем її фактичного виявлення, а не лише за місцем розташування господарських об’єктів розповсюджувачів такої продукції.

«Також у новій редакції Порядку видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу зазначено, що у день прийняття рішення про видачу (відмову у видачі) дозволу відповідний запис вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі"», - йдеться у повідомленні відомства.

Крім того, відтепер у заяві про видачу дозволу імпортери мають вказувати міжнародний стандартний номер книги (ISBN) та код товару згідно з УКТЗЕД.

Нагадаємо, Держкомтелерадіо за I квартал 2019 року не дозволив ввезти 420 тис. примірників антиукраїнських книжок.

30 українських міст мають міста-побратими у Німеччині. Українська бібліотечна асоціація разом з Німецькою бібліотечною асоціацією започатковує проект, спрямований на розвиток зв’язків і тісного партнерства між бібліотеками у містах-побратимах України і Німеччини. Якщо Ваша бібліотека хотіла би знайти бібліотеку-посестру в Німеччині, у місті-побратимі Вашого міста, напишіть нам до 20 травня 2019 р. на адресу info@ula.org.ua.

У темі листа, будь ласка, зазначте «Бібліотеки-посестри». Не забудьте у листі вказати назву бібліотеки українською та німецькою мовами, адресу, контактну інформацію (адресу електронної пошти, телефон з кодом міста і країни, ПІБ контактної особи

Премія ім. О. Ульяненка виникла у 2012 році. Вона присуджується за оприлюднені протягом двох останніх років нонконформістські твори, прозаїчні чи віршовані. Оцінюється насамперед художній рівень, майстерне володіння усіма шарами лексики, включаючи ненормативну, але також глибина і актуальність твору, який розглядається.

Лауреати премії: Володимир Вакуленко-К, Артем Полежака, Сергій Прилуцький (Пістончик), Іван Семесюк, Марися Нікітюк та Маркіян Камиш. За свій відносно недовгий час існування Ульяненківка двічі реформувалася, як і годиться вільній рокенрольній премії. Змінювався склад журі та оргкомітету, час і місце вручення, також збільшувалася грошова частина. На сьогодні вона складає 1000 умовних одиниць.

Нині Премію ім. О. Ульяненка присуджує комітет у складі: Мирослав Слабошпицький, Володимир Тихий, Андрій Гончарук, Олександр Піпа, Артем Полежака, Іван Семесюк, Марися Нікітюк, Лесь Подерв´янський. Голова оргкомітету Євгенія Чуприна. Твори можуть висувати будь-які творчі спільноти, включаючи бібліотеки, видавництва, і навіть члени комітету Премії ім. О. Ульяненка. Самовисування неможливе. Крім літературної премії, щороку вручається відзнака за популяризацію творчості Олеся Ульяненка в світі. Пропозиції щодо висування творів на премію можна висилати за адресою: evchupa@gmail.com, Євгенії Чуприні

На Чеському книжковому ярмарку «Світ Книги», що проходив 9-12 травня у Празі, став прикрасою український національний стенд.

Організувало стенд посольство України в Чеській Республіці, велику організаційну роботу здійснила Тетяна Окопна. Оформила стенд Олена Старанчук.

Українська локація була розташована у модерністичній віллі початку ХХ століття на березі Влтави.

Український стенд, використовуючи авангард 20-их років минулого століття, поєднав власну історію у діалозі із чеським авангардом.

Україну на Празькому ярмарку представляли Сергій Жадан зі свіжим чеським перекладом роману «Депеш Мод», Оксана Забужко та її чеська перекладачка Ріта Кіндлерова, Ярина Цимба. У межах фестивалю пройшла Ніч літератури, у якій вперше взяла участь українська авторка — Оксана Забужко. Уривок з роману «Музей покинутих секретів» читала Мар’яна Козак, музичний супровід здійснив гурт «Ігніс».

Крім цього, у програмі фестивалю відбулись: дискусія Сергія Жадана та Ігоря Померанцева на тему “Як писати про війну”, дискусія Оксани Забужко та Маріани Енрікес на тему «Чи повинна я бути феміністкою, якщо я представниця жіночого письма?», дискусія Оксани Забужко та Ріти Кіндлерової, презентація чеського перекладу «Депеш Мод», презентація чеського перекладу книжки дисидента Леоніда Плюща «На карнавалі історії», презентація проекту Ярини Цимбал «Наші двадцяті», а також лекція Анни Сарвіри та Катерини Сад «Сучасна українська ілюстрація».

Детальніше тут: https://www.chytomo.com/ukraina-predstavlena-na-prazkomu-knyzhkovomu-iarmarku-avanhardnym-stendom/

У лондонському метро встановили автомат, який роздає безкоштовно короткі оповідання відомих письменників. Це історії довжиною одна, три або п’ять хвилин (на одну поїздку).

Про це повідомляє видання The Guardian.

Автомати з’явилися на станції метро Кеннері Ворф. В ньому можна придбати короткі історії на одну поїздку від Вірджинії Вульф, Чарльза Діккенса і Льюїса Керролла, а також короткі детективи.

Також повідомляється, що автомат встановили з ініціативи місцевої влади після дослідження, яке показало, що 36% мешканців міста не дочитали навіть одну книжку за рік через брак часу, а 70% опитаних воліли б почитати хорошу книжку по дорозі на роботу або додому.

Як відомо, це вже не перший подібний експеримент з автоматами. Ще в 1937 році засновник видавництва Penguin Аллен Лейн встановив такий апарат з книжками на вокзалі Чарінг-Кросс, що викликало шок у його більш консервативних колег по цеху. Декілька років тому ідею книжкових автоматів відродила і розкрутила французька компанія Short Édition. Автомати можна знайти в різних частинах Франції та США.

Це кілька тисяч рідкісних історичних книг, унікальних фотографій, платівок і підшивок преси. Бібліотеку подарувала Дніпру українська діаспора, її хочуть назвати на честь Джона Маккейна - американського сенатора, якого називали справжнім другом України.

Проект став можливим завдяки домовленостям, які мер Борис Філатов уклав під час свого відрядження в США минулої весни. Всі книги майбутньої бібліотеки мають велику бібліографічну цінність. Вони були видані українською діаспорою в Німеччині, Бразилії, Аргентині та Канаді. В Україні їх побачать вперше. Книги доставили в Україну кораблем.

«Роби свою справу, хоч би з чим тобі довелося зіткнутися. Вона приїхала. Наша майбутня унікальна бібліотека імені Джона Маккейна вже в Дніпрі! Це - подарунок від української діаспори міста Рочестер і Української православної церкви в Сполучених Штатах Америки. Щоб втілити цей проект, нам довелося завоювати велику довіру. Тепер він на фінішній прямій», - повідомив мер Борис Філатов в соцмережі «Фейсбук». У майбутній бібліотеці імені Джона Маккейна будуть представлені підшивки преси, в яких розповідається про історичні події в Україні, а також видання, які друкувалися до і після революції, збірники спогадів очевидців, рідкісні фотографії, платівки, рукописи, розшифровані записи радіопередач і навіть продуктові книги українців, які перебували в таборах для переміщених осіб. А ще - екземпляри, які розповідають історію Української повстанської армії.

За інформацією Бориса Філатова, зараз в приміщенні, де буде розташована бібліотека імені Джона Маккейна, завершується ремонт. Вона буде знаходитися на першому поверсі Центральної міської бібліотеки Дніпра. Відкриття, на яке чекають гостей з США, мер Борис Філатов анонсував на День міста.

Державна установа «Український інститут книги» оголошує про прийом пропозицій щодо закупівлі книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2019 році від суб'єктів видавничої справи, внесених до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про видавничу справу» (далі – видавці).

Відповідно до вимог «Порядку відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів», затвердженого наказом Міністерства культури України від 10 вересня 2018 року № 797, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1110/32562, із змінами, затвердженими наказом Міністерства культури України від 06 березня 2019 року № 178, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 березня 2019 року за № 318/33289 (далі – Порядок відбору), до розгляду приймають пропозиції щодо закупівлі україномовної книжкової продукції кількістю від 500 до 3 000 примірників, виданої не раніше 2018 року, яка перебуває у вільному продажі та інформація про це розміщена у відкритих джерелах, та яка за цільовим призначенням належить до:

науково-популярних,

довідкових,

літературно-художніх,

громадсько-політичних видань,

а також для дітей та юнацтва.

Детальніше тут: https://book-institute.org.ua/news/programa-popovnennya-bibliotechnih-fondiv-2019?fbclid=IwAR1MS9DRT3ybG92GLRFjxoW26qFEz-7_NztKOInZBEAmgT8kYgIfRd2m-Ek

В Україні заснували нове видавництво – «Крокус», яке публікуватиме українські та європейські книжки для дітей. Про це повідомила засновниця видавництва Наргіс Гафурова.

До цього вона очолювала редакцію видавництва «Читаріум», де ініціювала унікальні українські серії та переклади багатьох світових зірок дитячої літератури.

Серед них: «Вафельне серце» та «Воротар і море» Марії Парр, «Булькало» Руне Белсвіка, «Хранитель» Лоїс Лоурі, «Шпулька, Пташка і я» Еллен Карлсон, «Моє щасливе життя» Русе Лагеркранц, картонки для малят від провідних українських ілюстраторів та чимало інших книжок.

Зокрема, уже найближчим часом у «Крокусі» вийде друком серія пізнавальних книжок «Цікава Україна», поезія Галини Кирпи та ін.

Видавництво базуватиметься у Харкові. Логотип «Крокуса» створив Олександр Шатохін.

Водночас на своєму Telegram-каналі генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький повідомив, що відтепер «Читаріум» стане базовим магазином «Фоліо» у Харкові, який представлятиме весь асортимент цього видавництва.

Вікіпедія має 900 тисяч статей, написаних українською мовою. Про це повідомляє прес-служба вільної енциклопедії.

За підрахунками, 900-тисячною стала стаття Дуейн Беррі (Цілком таємно), яка розповідає про серію популярного в 90-х телесеріалу. Ювілейну статтю створив користувач Леонід Панасюк, який редагує Вікіпедію з 2012 року. Усього Леонід започаткував понад 12 тисяч статей, з них лише цього місяця більш ніж сто.

Також, з нагоди ювілейної статті, Вікіпедія тимчасово оновила логотип. Нинішнє лого створив користувач AlexKozur.

Нагадаємо, що Українська версія Вікіпедії вже декілька разів входила до топу тих, які мають найбільші темпи зростання, а також відвідуваності. Кількості у 800 тисяч статей українська Вікіпедія досягнула 10 липня 2018 року. Очікується, що її розмір досягне 1 мільйона статей вже на початку 2020 року.

Як відомо, Вікіпедія — це виключно волонтерський проект. Для заохочення авторів в українській Вікіпедії регулярно проводяться тематичні тижні. Зокрема зараз тривають конкурс «Європейська весна» та місячник 10000 необхідних статей.

Раніше повідомлялося, що письменник Маркіян Камиш проаналізував запити англомовної вікіпедії й склав топ українських авторів, якими найбільше цікавляться користувачі.

Українське журі Літературної премії Європейського Союзу оголосило короткий список номінантів на здобуття Премії від України. До нього ввійшли письменники Вікторія Амеліна, Маркіян Камиш та Гаська Шиян. Це рішення було схвалене Консорціумом Премії у Брюсселі.

Вікторія Амеліна номінована на Літературну премію Європейського Союзу за роман “Дім для Дома” (“Видавництво Старого Лева”, 2017), Маркіян Камиш – за повість “Чормет” (“Нора-Друк”, 2017), а Гаська Шиян – за свій новий роман “За спиною” (видавництво “Фабула”, 2019).

До українського журі Премії цього року ввійшли президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков (голова журі), директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, літературознавиця, перекладачка, віце-президентка Українського ПЕН Оля Гнатюк, письменник, перекладач, літературознавець Остап Сливинський та перекладачка, журналістка, радіоведуча Ірина Славінська.

За умовами Премії, лише члени журі мають право номінувати авторів на її здобуття. Список номінантів після ретельної перевірки кожного кандидадата на відповідність критеріям схвалює Консорціум Премії.

Журі у своїй роботі керується наступними критеріями:

1. автор-номінант має бути громадянином держави, яка його номінує;

2. номінований твір має бути написаний державною мовою країни, громадянином якої є автор;

3. номінований твір має бути книжкою художньої прози – романом або збіркою оповідань;

4. номінований твір повинен бути найновішою опублікованою книжкою автора на момент номінування, до того ж з часу її публікації до моменту присудження нагороди має минути не більше ніж 18 місяців;

5. номінований письменник має бути автором не менше 2-х, але не більше 4 книг художньої прози, опублікованих мовою оригіналу;

6. твори номінованого автора мають бути перекладені не більше ніж 4 іноземними мовами.

Уряд ухвалив постанову про присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2018 рік.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» премію присуджено письменнику Івану Андрусяку за збірку віршоказок для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Зайчикова книжечка» та повість-казку «Третій сніг».

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» лауреатом премії імені Лесі Українки за 2018 рік став ілюстратор Михайло Александров за художнє оформлення книги Сергія Товстенка «Ремонт летючих чудес».

У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» премію присуджено режисерові-постановнику Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П.К. Саксаганського Артуру Прокоп’єву за створення театральної версії мультфільму «Король Лев».

У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» лауреатом премії став режисер та художник-постановник приватного підприємства «Кінокомпанія «Магіка-фільм» Андрій Щербак за створення анімаційного фільму «Причинна» за мотивами однойменної романтичної балади Тараса Шевченка.

Нагадаємо, Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році. Вона присуджується щороку у чотирьох номінаціях до дня народження Лесі Українки за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Організаційне забезпечення роботи Комітету з присудження Премії імені Лесі Українки здійснює Держкомтелерадіо. В установленому порядку він вносить пропозиції Комітету до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення про присудження премій.

Колумбійський університет у Нью-Йорку оголосив цьогорічних лауреатів Пулітцерівської премії.

Література, драма і музика

Художня література: The Overstory, Річард Пауерс (W.W. Norton). Винахідливо структурована розповідь, гілки якої ростуть під куполом, мов у дерев в основі історії, в якій життя героїв пов’язані дивним чином.

Драма: Fairview («Об’єктивне уявлення»), Джекі Сіббліс, Drury. Потужна драма, яка досліджує расові упередження в концептуальній багаторівневій формі, розповідаючи глядачам про глибинні упередження акторської спільноти.

Історія: Frederick Douglass: Prophet of Freedom («Фредерік Дуглас: Пророк свободи»), Девід В. Блайт (Simon & Schuster) Захоплююча історія, яка демонструє масштаб впливу Фредеріка Дугласа за допомогою докладного вивчення його творів, інтелектуальної еволюції та стосунків.

Біографія: The New Negro: The Life of Alain Locke («Новий негр: Життя Алана Лока»), Джефрі С. Стюарт (Oxford University Press). Панорамний огляд особистих випробувань та художніх тріумфів батька Гарлемського Ренесансу, а також руху, появу якого він інспірував.

Поезія: Be With («Бути разом»), Форрест Гандер (New Directions). Збірка елегій, які розповідають про раптову втрату і складність вираження горя за померлим.

Нон-фікшн: Amity and Prosperity: One Family and the Fracturing of America («Згода і процвітання: Одна родина і роздроблення Америки»), Елайза Грізволд (Farrar, Straus and Giroux). Чудова класична американська історія про родину в Апалачах, яка намагається зберегти свій статус представників середнього класу під загрозою падіння, спричиненого крахом корпорації. Музика: p r i s m, Елен Рейд. Нова смілива оперна робота, в якій застосовується витончене вокальне письмо і вражаючі інструментальні тембри для розкриття складної теми: впливу сексуального та емоціонального насилля. Лібрето Роксі Перкінс.

В Україні започаткували І Конкурс україномовних п’єс для дітей та підлітків «Книжка на сцені». Про це повідомляє «Видавництво Старого Лева».

Засновники конкурсу – «Видавництво Старого Лева» та офіс «Львів – місто літератури» за підтримки Управління культури Департаменту розвитку Львівської міської ради.

Драматичні твори створюватимуться на основі книжок українських письменників, які вийшли друком у «Видавництві Старого Лева» впродовж останніх п’яти років. Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Відбиратимуть дев’ять найкращих п’єс, які згодом вийдуть окремою збіркою, професіонали: керівники театрів Львова, культурні менеджери, видавці.

Конкурс передбачає три номінації: п’єси для дітей 3-6 років, 7-12 років та підлітків 13-17 років. Зазначається, що до адаптації надається понад 20 сучасних книжок. Деякі з них адаптуватимуть самі ж письменники.

П’єси на конкурс прийматимуть до 15 липня включно. Якість драматичних творів оцінюватиме журі, до складу якого входять представники львівських театрів: Олексій Кравчук, Оксана Данчук, Уляна Мороз, Юрій Мисак, Андрій Мацяк, письменниця та видавчиня Мар’яна Савка, культурна менеджерка Богдана Брилинська.

Журі обере дев’ять п’єс, які увійдуть в одну збірку і вийдуть друком у «Видавництві Старого Лева», а також визначить переможця у кожній номінації, які отримають грошові винагороди у розмірі 5 тис. грн кожен. Театри України матимуть право упродовж року після оголошення результатів конкурсу на першу постановку трьох п’єс-переможниць. Результати конкурсу будуть оголошені у вересні цього року, під час Book Forum у Львові.

«Діти XXI століття читають книжки і люблять ходити до театру. Дуже хочеться, щоб ці три елементи – сучасність, книжка, театр – складалися у цілісну картину світу. Щоб відповідали на ті запитання, які крутяться у головах наших дітей… Або ж провокували ці питання і вчили критично мислити. Всіх. І дітей, і дорослих», – заявила ініціаторка конкурсу Ірина Магдиш.

За словами Мар’яни Савки, «Книжка на сцені» – це не лише проект, покликаний урізноманітнити репертуар дитячих театрів, зокрема у Львові, а й спроба заохотити письменників розвиватися у жанрі драматургії.

Міжнародний фонд «Відродження» оголошує конкурс ідей для партнерства у краудфандінговій ініціативі «Культура. Спільнота»

Цією ініціативою Фонд прагне зміцнити практику фінансування значущих суспільних ініціатив шляхом краудфандінгу – залучення коштів від громадян.

Завдяки нашій підтримці, громадські організації, які реалізують проекти у сфері культури та залучають кошти спільноти отримають додаткові можливості для реалізації своїх ідей.

Пріоритет цього конкурсу – підтримка культурницьких ініціатив, які допомагають знайти порозуміння у суспільстві, залучають людей з різних середовищ та регіонів.

У конкурсі можуть брати участь організації з усіх регіонів України.

Конкурс триває постійно до 15 жовтня 2019 року. Для участі потрібно заповнити коротку заявку з описом вашої ідеї та планів щодо краудфандінгової кампанії. Заповнену анкету слід відправити на електронну адресу: mykhaylova@irf.ua

Детальніше за посиланням: http://www.irf.ua/grants/contests/konkurs_idey_dlya_partnerstva_u_kraudfandingoviy_initsiativi_kultura_spilnota/

Американський письменник Джеймс Паттерсон вирішив пожертвувати $1,25 млн 4,5 тисячам вчителів США для розбудови бібліотек при навчальних класах. Про це повідомляє Associated Press News.

Зокрема, 4 тисячам американських вчителів Паттерсон виділить на придбання книжок по $250. По $500 отримають 500 вчителів із досвідом роботи не більше трьох років.

До кампанії долучилося й найбільше у світі видавництво дитячої літератури Scholastic, яке надасть письменникові подарункові сертифікати свого книжкового клубу, номіналом у 250 та 500 бонусних балів.

Заявки на отримання грантів вчителі США можуть подавати за посиланням.

Це уже п’ята ініціатива, яку компанія Patterson Partnership здійснює разом із Scholastic Book Club.

Американський письменник Джеймс Паттерсон є одним із найбільш високооплачуваних і продаваних письменників у світі 2010, 2011, 2012, 2013, 2017 і 2018 років за версією журналу Forbes.

За останні роки він пожертвував мільйони на школи, незалежних книгорозповсюджувачів і програми поширення грамотності.

Письменник наголошує, що безграмотність є «складною проблемою», а надання дітям доступу до книжок — чудовий початок її подолання.

Український інститут книги анонсує проведення освітнього семінару про Програму поповнення фондів публічних бібліотек.

Програма орієнтована на видавців, які мають намір отримати державне замовлення на власну продукцію для поповнення державних та комунальних бібліотек новою книжковою продукцією. Під час семінару буде можливість з’ясувати технічні та нормативні умови участі в програмі (особливості документації, юридичні аспекти тощо).

Захід відбудеться у Києві у Музеї книги та друкарства (на території Києво-Печерської лаври) 12 квітня о 12.00.

Національна суспільна телерадіокомпанія України запустила сайт (https://kazky.suspilne.media/online ) і радіо з аудіоказками українською мовою.

Казки різних народів світу начитують актор театру кіно та дубляжу Євген Малуха, вокаліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, учасник гурту DakhaBrakha Марко Галаневич і лідерка гурту «Крихітка» Саша Кольцова. Невдовзі з’являться казки, які озвучив письменник Сергій Жадан та співачка Христина Соловій.

Радіохвиля авторських казок українською мовою для дітей доступна на сайті 24 години. Наразі у плеєрі налічується понад 200 аудіоказок. У розділі «Інформація» можна перейти на розділ «Радіо», яке транслює казки онлайн цілодобово.

На сайті також можна завантажити розмальовки. Ілюстрації для проекту виконала Женя Гайдамака.

Згодом запустять безкоштовні додатки з казками.