Бібліотечному фахівцю

Канадська письменниця Маргарет Етвуд та британська письменниця Бернардина Еварісто отримали Букерівську премію 2019 року.

Про це йдеться на сайті премії. Етвуд отримала нагороду за книгу «Заповіти» (The Testaments), продовження антиутопії «Розповідь служниці». Еварісто, яка стала лауреаткою завдяки роману «Дівчина, жінка, все інше» (Girl, Woman, Other), є першою чорношкірою володаркою Букерівської премії.

Це третій випадок в історії, коли нагороду поділили одразу двоє письменників. Переможниці поділять нагороду у розмірі близько 63 тисяч доларів між собою.

7-11 жовтня відбулася VIІ Всеукраїнська школа методиста «Сучасна публічна бібліотека: виклики, можливості, досягнення», організована Національною бібліотекою України НБУ імені Ярослава Мудрого, учасниками якої стали близько 50 бібліотечних фахівців національних, державних, обласних, районних і міських бібліотек з усієї України.

У рамках Школи Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого презентувала довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» – перше в Україні видання, що містить систематизовану інформацію про організацію роботи публічної бібліотеки, зокрема, в об’єднаній територіальній громаді (ОТГ). Довідник видано за фінансової підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Створюємо інноваційний культурний продукт».

Як наголосила генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Тамара Вилегжаніна, це видання насамперед скероване для практичного користування представникам органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, які відповідають за надання культурних послуг населенню, а також керівникам бібліотек та бібліотечним фахівцям. Оскільки функції сучасної бібліотеки, яка чуттєво реагує на потреби суспільства, значно розширюються та модифікуються.

Проект «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» презентували заступник генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталя Розколупа та завідувачка науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш. Матеріал у довіднику згруповано в чотирьох розділах, який представляє інформацію про публічні бібліотеки, бачення їх ролі в житті громади. Зокрема, наведені варіанти організації мережі публічних бібліотек, практичні поради та приклади організації планування та звітності, обліку бібліотечних фондів та надання бібліотечних послуг. Окрім того, у додатках подано зразки положень про публічну бібліотеку ОТГ, її структурний підрозділ, зразок колективного договору для бібліотек та інша корисна інформація. Видання вийшло друком загальним накладом 1020 примірників та поступово буде надіслано до кожної створеної ОТГ. Утім вже всі охочі можуть ознайомитися з текстом довідника на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого в Електронній бібліотеці "Культура України" (http://elib.nplu.org/)».

П’ятиденна програма VIІ Всеукраїнської школи методиста включала в себе розгляд нагальних питань, викликаних сучасним станом розвитку бібліотечної справи та потребами суспільства. Зокрема, це практичні питання організації бібліотечного обслуговування відповідно до Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, оцінка діяльності публічної бібліотек, підвищення ефективності діючих моделей публічних бібліотек в умовах реформи децентралізації, кадровий менеджмент публічних бібліотек, інноваційні програми і формати заходів в бібліотеках, адвокаційна діяльність бібліотек тощо. Вже першого дня роботи Школи після виступу Ольги Данчевої, голови ГО «Товариство незалежних експертів», експерта DESPRO Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні», присвяченого тенденціям соціальних змін та суспільної думки в сприйнятті реформи децентралізації, у тому числі визначенні соціальної ролі публічних бібліотек і проблем, з якими вони стикаються, відбулося активне обговорення порушених питань.

У форматі «Відкритий мікрофон» учасники Школи обговорили реальний стан розвитку бібліотечної справи в регіонах: організацію роботи бібліотек в ОТГ, проблематику формування фондів та фінансування, питання кадрової політики та інші важливі питання.

Окремий день роботи Школи був присвячений питанням методичної роботи публічних бібліотек. Він розпочався презентацією головного бібліотекаря науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Світлани Кравченко, яка ґрунтується на аналізі методичної роботи у бібліотеках різних рівнів усіх регіонів України.

Зокрема, була окреслена здійснена експертно-діагностична оцінка методичної роботи, проведення підвищення кваліфікації кадрів та консультаційної роботи. У тому числі визначена проблематика, фактори ризику та напрямки вибудовування стратегії виходу з них. Зокрема, було відзначено зростання ролі обласної методичної служби, що може вплинути на розвиток діяльності публічних бібліотек ОТГ.

Учасники Школи представили реальний стан та проблеми бібліотек у регіонах в умовах здійснення адміністративно-територіальної реформи, а також поділились і позитивними прикладами, які мають стати в пригоді тим громадам, які щойно почали реорганізаційний процес або планують його розпочати.

Відбулося обговорення практичних результатів застосування партисипативних практик з метою створення EXCLUSIVE бібліотек; залучення та активну співпрацю органів місцевої влади, представників бізнесу, громадських об’єднань та волонтерів для досягнення дієвих результатів щодо функціонування публічних бібліотек та надання ними ексклюзивних послуг.

Заступником генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталією Розколупою були здійсненні роз’яснення та практичні поради щодо організації роботи публічних бібліотек та надання найрізноманітніших бібліотечних послуг відповідно до потреб місцевих громад, з урахуванням сучасних нормативно-правових актів, що регламентують бібліотечну справу. Зокрема, надана консультація щодо установчих документів бібліотек на підставі яких утворюється і діє бібліотека, а також визначаються індивідуальні особливості її правового статусу, порядок формування майна та управління бібліотекою, умови її реорганізації, відомості про відокремлені структурні підрозділи, тощо у процесі реформування місцевого самоврядування.

Завідувачка науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш під час свого виступу акцентувала увагу на кадровому менеджменті у діяльності публічних бібліотек в умовах здійснення адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, навела приклади фактичного кадрового стану бібліотек та їх потенціал. Окреслила зовнішні та внутрішні виклики з якими стикаються бібліотеки.

Учасники Школи ділилися цікавими напрямами інноваційної роботи в публічних бібліотеках. Була акцентована увага на визначені пріоритетності в роботі бібліотеки: орієнтир на постійне сучасне навчання бібліотекарів, професійне зростання, активна робота з грантовими програмами, налагодження комунікацій з представниками місцевої влади, бізнесу та волонтерами, генерація власних креативних ідей, дієва співпраця між бібліотеками, різноманітні форми співпраці зі студентами та іншими публічними бібліотеками – науково-практичні семінари, воркшопи, екскурсії по бібліотеках міста, корпоративне скайп-спілкування тощо (як приклад, проект бібліотек Львівської та Луганської областей - Бібліосhange «Бібліотека надихає», Школа бібліотечного журналіста, дистанційний курс «Бібліотека в цифровому середовищі, кросплатформенні сервіси та кросмедійний контент (м. Харків).

Окрему увагу було приділено напрацюванню практичних навиків налагодження співпраці із стейкхолдерами – визначення шляхів комунікації та налагодження зв’язків з представниками влади, партнерами, спонсорами та професійним середовищем. Учасники Школи розділились на чотири фокус-групи, кожна з яких підготувала стратегічний план налагодження каналів комунікації із стейкхолдерами - ЗМІ, представниками влади, колективом бібліотеки та місцевими підприємцями. Кожна із груп виклали свої стратегії та обмінялися цікавими і креативними ідеями.

Також фахівці начально-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого представили аналіз закордонних фахових видань, які містять корисну інформація практичного спрямування для використання, як спеціалізованих так і публічних бібліотек. Зокрема, це видання бібліотечного фахового спрямування, які знаходяться у відкритому доступі, з таких країн, як Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Швеція, Данія, Фінляндія, Австралія, Тайвань, Китай, США, Грузії тощо. А також познайомили учасників Школи з існуючими сучасними сервісами для створення презентацій, які є необхідним та потужним інструментом репрезентації діяльності публічних бібліотек, їх напрацювань, досвіду та знань.

Учасники Школи мали можливість поспілкуватися з Дмитром Дроздовським - критиком, літературознавцем, письменником, головним редактором журналу «Всесвіт» з питань української літератури і її сучасного осмислення в ХХІ столітті. Провели зустріч з експертом з питань оцінки гендерного впливу Світланою Гаращенко та живу дискусію з архітектором Андрієм Бражником на прикладі ревіталізації бібліотечних просторів міста Києва. Доктор психології, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антоніна Льовочкіна провела інтерактивну лекцію «Як не вигоріти на роботі та працювати із задоволенням», а голова Молодіжної секції УБА Вікторія Польова розповіла про участь української делегації у 12 Форумі молодих бібліотекарів Польщі у м. Познань та знайомство з роботою іноземних колег-бібліотекарів.

Окрім того, учасники Школи відвідали Американський дім, де ознайомились із структуруванням фахових просторів для спілкування, навчання й культурного обміну та поспілкувалися з Валентиною Пашковою, координатором американських центрів Посольств США в Україні, доктором історичних наук, членом Наглядової ради УБА.

Виступи учасників будуть опубліковані в збірнику матеріалів VIІ Всеукраїнської школи методистів.

Шведська академія (одна з королівських академій Швеції) назвала ім’я лауреата Нобелівської премії з літератури. В 2019 році ним став австрієць Петер Хандке. Нагороду, яку Нобелівський комітет не зміг вручити торік, отримає польська авторка Ольга Токарчук.

Після обіду 10 жовтня Нобелівський комітет у приміщенні Шведської академії назвав ім’я лауреата премії з літератури 2019 року – австрійського письменника Петера Хандке. Як заявив представник академії, його відзначили «за впливову роботу, яка з лінгвістичною майстерністю вивчає периферію та специфічність людського досвіду».

Але, окрім нагороди 2019 року, комітет мусив присудити і премію минулого року, оскільки в 2018 році присудження Нобелівської премії з літератури не відбулося.

Цю нагороду отримала польська письменниця з українським корінням Ольга Токарчук – «за наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю зображує перетинання меж як спосіб життя».

Сьогодні, 7 жовтня Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого презентувала довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», яке є першим в Україні виданням, що містить систематизовану інформацію про організацію роботи публічної бібліотеки, зокрема, в об’єднаній територіальній громаді (ОТГ).

Довідник видано за фінансової підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Створюємо інноваційний культурний продукт». Презентація відбулася в рамках відкриття VIІ Всеукраїнської школи методиста, організованої НБУ імені Ярослава Мудрого, тож її учасниками стали близько 50 бібліотечних фахівців з усієї України, а також представники управління культури, національностей та релігії Київської ОДА. Як наголосила генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Тамара Вилегжаніна, видання насамперед скероване для практичного користування представникам органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, які відповідають за надання культурних послуг населенню, а також керівникам бібліотека та бібліотечним фахівцям. Оскільки функції сучасної бібліотеки, яка чуттєво реагує на потреби суспільства, значно розширюються та модифікуються. «Сучасна публічна бібліотека має виступати об’єднавчим фактором громади, стати його соціокультурними та інформаційними центрами. І мета довідника - в доступній формі подати основну інформацію про публічну бібліотеку, яка допоможе організувати надання найрізноманітніших бібліотечних послуг відповідно до потреб місцевих громад, одночасно сприяючи підвищенню професійної компетенції бібліотекарів», - говорить Тамара Вилегжаніна. Презентуючи проект «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», заступник генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталя Розколупа, зазначила, що при підготовці довідника, враховувалися насамперед питання та запити, які виникають у керівників ОТГ при здійсненні організації мережі публічних бібліотек. Зокрема, вона акцентувала увагу на варіантах організації мережі публічних бібліотек в об’єднаній територіальній громаді. «Головне, чим повинні керуватися органи місцевого самоврядування при виборі оптимального варіанта організації мережі публічних бібліотек – це надання якісних та доступних бібліотечних послуг жителям усієї громади», - підкреслила Наталя Розколупа. Завідувач науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш зауважила, що видання вийшло друком загальним накладом 1020 примірників. Тож поступово довідник буде надіслано до кожної створеної ОТГ. Утім вже всі охочі можуть ознайомитися з текстом довідника на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого в Електронній бібліотеці "Культура України" (http://elib.nplu.org/)». Загалом матеріал у довіднику згруповано в чотирьох розділах, який представляє інформацію про публічні бібліотеки, бачення їх ролі в житті громади. Зокрема, наведені варіанти організації мережі публічних бібліотек, практичні поради та приклади організації планування та звітності, обліку бібліотечних фондів та надання бібліотечних послуг. Окрім того, у додатках подано зразки положень про публічну бібліотеку ОТГ, її структурний підрозділ, зразок колективного договору для бібліотек та інша корисна інформація. Вперше довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» був представлений на Х Львівському міжнародному бібліотечному форумі у межах 26 BookForum, який відбувся 18-21 вересня у місті Львові.

Шановні колеги! Раді повідомити Вам, що Науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого відкриває власну сторінку у facebook. Це дозволить нам активніше спілкуватися, обмінюватися думками, ділитися досвідом та цікавою інформацією. Приєднуйтесь до нашої спільноти!!!!!

За фінансової підтримки Українського культурного фонду (УКФ) Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого презентує

довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» .

Довідник містить систематизовану інформацію про організацію роботи публічної бібліотеки, зокрема в об’єднаній територіальній громаді.

Знайомтесь, опрацьовуйте, використовуйте!

Впевнені, що представники органів місцевого самоврядування, методичні центри, фахівці бібліотечної справи знайдуть відповіді на питання, які їх турбують під час розбудови публічних бібліотек в умовах децентралізації.

Довідник представлено в Електронній бібліотеці “Культура України” на офіційному сайті НБУ ім. Ярослава Мудрого /Режим доступу: http://elib.nplu.org/index.html.

Компанія Xiaomi випустила ексклюзивну 3D-книжку зі сценами із фільмів про Гаррі Поттера. Про це повідомляє сайт mydrivers.

У книжці відображено 70 сцен із фільмів, які відбуваються на п’яти основних локаціях: у головному замку, вежі, селі Гоґвортс, у лісі та на стадіоні для квідичу. Всього книжка складається з більш ніж 1000 частин. Деякі з них можна переміщувати, наприклад відкривати двері й вікна будівель, а для окремих сцен необхідні 3D-окуляри.

Розміри видання у розкладеному вигляді становлять майже один квадратний метр — 1089×867 мм, а в складеному — 242×289×60 мм.

Книжка коштує близько 47 доларів.

В Україні побачила світ перша книжка для дітей з дислексією. Про це на своїй сторінці у фейсбуку написала письменниця Катерина Єгорушкіна. Її книжка на екотемтаику «Арчі» надрукована спеціально розробленим та випробуваним шрифтом Antidyslexia.

Дислексія – це нездатність або труднощі з оволодінням навичками читання текстів, не пов’язані з інтелектуальним потенціалом людини. Існує кілька видів дислексії, зокрема – оптична. При ній порушується сприйняття подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші. Спеціальний шрифт може допомогти дитині не плутати літери і читати книжку.

«Кілька років тому я побачила фільм “Зірочки на землі” про хлопчика, який мав труднощі з навчанням: літери стрибали перед його очима, плуталися і ставали тривимірними. Фільм дуже світлий, раджу подивитися, – пише Катерина Єгорушкіна. – Виявляється, від 10 до 20 відсотків людей мають труднощі з розпізнаванням візуальних символів. Тож я дуже тішуся, що літери моєї казки про екосвідомого песика Арчі тепер не стрибатимуть, а сприйматимуться легко».

Ініціатор проекту – канадський видавець Алекс Мінтц.

Уряд має намір змінити порядок розрахунку розмірів посадових окладів для бюджетників.

На сьогодні більшості працівників бюджетної сфери рахують зарплату на основі ЄТС, затвердженої постановою КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 (далі - постанова № 1298). Суть ЄТС полягає у диференціації розмірів посадових окладів працівників бюджетної сфери залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня, складності та відповідальності виконуваної роботи. Водночас рівень зарплати працівників бюджетної сфери у порівнянні з іншими галузями економіки залишається низьким.

Тож у Мінсоцполітики вирішили, що тарифні коефіцієнти для висококваліфікованих працівників потребують перегляду.

Аби підвищити рівень оплати праці працівників бюджетної сфери, а також зменшити "зрівнялівку" в оплаті праці працівників на рівні мінімальної зарплати, запропонували із 01.01.2020 р. установити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) працівника 1-ґо тарифного розряду ЄТС у розмірі не менше 50% від розміру мінімальної зарплати. Наразі ж розмір посадового окладу працівника 1 тарифного розряду складає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що менше аніж 50% мінімальної зарплати. Для цього уже напрацьований проект постанови КМУ. Ним же пропонують викласти у новій редакції ЄТС. Подробиці: https://buhgalter.com.ua/news/trudovi-vidnosini/uryad-mozhe-zbilshiti-zarplati-v-byudzhetniy-sferi-z-2020-roku/?utm_source=%D0%AD%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80&utm_campaign=e3d15922f5-RSS_EMAIL_CAMPAIGN&utm_medium=email

Національна бібліотека Ізраїлю отримала останню частину рукописів чеського письменника єврейського походження Франца Кафки. Про це повідомляє The Guardian.

Йдеться про три чорнових варіанти оповідання Кафки «Весільні приготування в селі». Це зошит, у якому він практикував іврит, сотні особистих листів друзям, дорожні журнали і малюнки. Частина з них ніколи не була опублікована.

Рукописи Кафки зберіг його близький друг Макс Брод. Захворівши на туберкульоз, Кафка віддав йому свої чернетки та листи і попросив їх знищити. Після смерті Кафки у 1924 році Брод зрозумів, що не зможе виконати прохання друга та вивіз рукописи з окупованої Чехословаччини до Ізраїлю.

Пізніше Брод опублікував багато творів Кафки, але частина залишалася неоприлюдненою. Чоловік помер у 1968 році, а частину його «кафкіанського архіву» вкрали та намагалися продати в Німеччині. Національна бібліотека Ізраїлю з 2008 року намагалася повернути всю колекцію рукописів Кафки.

«Національна бібліотека вимагала передачі архіву їй, тому що цього хотів Брод. Ми розпочали процес, який зайняв 11 років, поки ми не закінчили його два тижні тому», — сказав голова бібліотеки Девід Блюмберг.

Працівники бібліотеки планують оцифрувати отримані рукописи Кафки до кінця року та зробити їх доступними для громадськості.

На урядовому порталі опубліковано Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова — успішна держава”.

Рішення прийнято 17 липня 2019 року.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься у три етапи.

На першому етапі (2019—2020 роки) пріоритетним напрямом є вивчення поточного стану сфери застосування державної мови.

На другому етапі (2021—2025 роки) пріоритетним напрямом стане збільшення комунікативного і демографічного потенціалу української мови, формування цілісного україномовного інформаційно-культурного простору.

На третьому етапі (2026—2030 роки) пріоритетним напрямом реалізації Стратегії буде підвищення загальної мовної культури населення.

Протягом усіх етапів реалізації Стратегії проводитимуться інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед населення щодо важливості використання української мови в повсякденному житті, публічній та приватній сферах, актуальності її вивчення та використання, а також виконуватимуться завдання, спрямовані на зміцнення української ідентичності серед українців, які проживають за межами України.

Реалізація Стратегії сприятиме зміцненню та утвердженню української мови у всіх сферах суспільного життя, формуванню україномовного середовища на всій території України та створенню умов для задоволення мовних потреб українців за кордоном. Детальніше тут: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-strategiyi-populyariza-596r?fbclid=IwAR1K6GE88BMUMzQSm8MpwsZQRu6aU7fPAI-tdLuf5vfwjcvQtKuQJkx9j2A

Новий річний звіт Асоціації видавців аудіокниг щодо обсягів продажів свідчить про те, що аудіокниги залишаються лідерами ринку завдяки зростанню кількості форматів, а також зростанню прослуховувань аудіокнижок в автомобілях.

Найголовніше зі звіту головного редактора Publishing Perspectives Портера Андерсона:

доходи від продажів у 2018 році зросли на 24,5% й загалом склали 940 мільйонів доларів США. Ці показники свідчать про зростання кількості проданих одиниць на 27,3%;

аудіокниги, які можна завантажувати, давно належать до сектору видавничої галузі США, що повільно зростає. Прибутки від їхніх продажів зросли до двозначного числа протягом семи років;

91,4% доходів від аудіокниг у 2018 році, згідно зі звітами, були отримані від використання цифрових файлів.

Аудіокниг слухають більше. За даними дослідження «Необмежене завантаження» від Edison Research and Triton Digital 2019 року, 50% американців віком від 12-ти років слухали аудіокниги. У 2018 році таких було 44%.

Загальна кількість книг, опублікованих у 2018 році, становить 44,685 (зростання на 5,8% у порівнянні з 2017 роком) назв.

Вік слухачів: 55% всіх слухачів аудіокниг молодші 45-ти років, а 51% постійних слухачів книг мають вік від 18-ти до 44-ти років.

Час для прослуховування: 56% слухачів аудіокниг стверджують, що вони знаходять «новий» час для прослуховування аудіокниг, і, відповідно, мають змогу прослухати більше книг.

Де слухають аудіокниги: 74% аудіокниг слухають в автомобілях, у порівнянні з 69% у 2018 році; дім – другий найпопулярніший варіант, у порівнянні з 71% у 2018 році, що збігається з поширенням автомобільних програвачів.

«Розумні колонки» надають більше можливостей для поширення аудіокниг, оскільки їхня популярність серед споживачів США зросла удвічі – 42% слухачів аудіокниг віком від 18-ти років придбали «розумні колонки».

Подкасти

: Більш ніж половина (55%) слухачів аудіокниг розповіли організаторам дослідження, що також слухали подкаст минулого місяця, що підтверджує стабільний історичний зв’язок між прослуховуванням подкастів і аудіокниг.

Найпопулярніші жанри аудіокниг, які купували у 2018 році – художня література: детективи й трилери/гостросюжетна література, а також наукова фантастика/фентезі.

Ці підліткові книжки читають у всьому світі як діти, так і дорослі:

"За п’ять кроків до кохання" Р. Ліппінкотт

"Хвиля" Тод Штрассер

"Тринадцять причин "Чому" Джей Ашер

"Вбити пересмішника" Гарпер Лі

"Середина світу" Андреас Штайнгьофель

"Ми були брехунами" Емілі Локгарт

"Аутсайдери" С. Е. Гінтон

"Провина зірок" Джон Грін

"Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих" Стівен Чбоскі

"Крадійка книжок" Маркус Зузак

"Де ти поділась, Бернадетт?" Марія Семпл

"Усі яскраві місця" Дженніфер Нівен

"Сонце також зірка" Нікола Юн

"За межею" Шерон М. Дрейпер

"Елеанор і Парк" Рейнбоу Ровелл

"Поки я не впала" Лорен Олівер

"Хлопчик у смугастій піжамі" Джон Бойн

"Ловець у житі" Джером Девід Селінджер

"Ларс.LOL" Ібен Акерлі

"Я віддам тобі сонце" Дженді Нельсон

"Черепахи аж до низу" Джон Грін

Детальніше про книги тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2743183-citaemo-young-adult-20-knizok-dla-pidlitkiv-ta-doroslih.html

"Журі Букерівської премії оголосило лонглист конкурсу у 2019 році", - повідомляє сайт конкурсу.

Цьогоріч п´ять членів журі номінували 13 книжок:

Маргарет Етвуд «Заповіти» (The Testaments)

Кевін Беррі «Нічний човен до Танжера» (Night Boat to Tangier)

Оінкан Брейтвейт «Моя сестра, серійна вбивця» (My Sister, The Serial Killer)

Люсі Еллманн «Качки, Ньюберіпорт» (Ducks, Newburyport)

Бернардин Еварісто «Дівчина, Жінка, Інше» (Girl, Woman, Other)

Джон Ланчестер «Стіна» (The Wall)

Дебора Леві «Людина, що бачила все» (The Man Who Saw Everything)

Валерія Луїселлі «Архів загублених дітей» (Lost Children Archive)

Чигозі Обіома «Оркестр меншин» (An Orchestra of Minorities)

Макс Портер «Ленні» (Lanny)

Салман Рашді «Кіхотт» (Quichotte)

Еліф Шафак «10 хвилин 38 секунд у цьому дивному світі» (10 Minutes 38 Seconds in This Strange World)

Зазначається, що список обрали зі 151 романа, які були опубліковані у Великій Британії або Ірландії з 1 жовтня 2018 по 30 вересня 2019 року.

Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» оприлюднила статистичні дані про випуск друкованих ЗМІ у першому півріччі 2019 року.

Всього у цей період в Україні виходило 3 143 видання загальним тиражем 607172,9 тисяч примірників, серед них – 1371 газет та 1772 інших періодичних і продовжуваних видань.

Найбільшу кількість видань випущено в м. Києві (1174), Харківській (268), Дніпропетровській (180), Львівській (173) та Одеській (124) областях

. Переважна більшість друкованих ЗМІ виходила українською мовою – 1321, українською та російською – 533, російською – 497, англійською – 67.

Проте, за даними Книжкової палати, загальний тираж видань російською мовою (267167, 4 тис. примірників) перевищує загальний тираж друкованих ЗМІ українською мовою (208927,6 тис. примірників).

Також систематизовано статистичні дані про випуск друкованих ЗМІ за категорією засновників (співзасновників), за цільовим призначенням. Детальніше з матеріалами можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо

Аналіз зроблено на основі обов’язкових примірників видань, які надходять до ДНУ «Книжква палата України ім. Івана Федорова» відповідно до Законів України «Про видавничу справу» та «Про обов’язковий примірник документів».

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», та пунктів 1 і 2 § 42 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, Міністерство культури України пропонує до громадського обговорення проект Плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України».

Прийняття розпорядження дозволить забезпечити розвиток бібліотек відповідно до сучасних тенденцій задля виховання читаючої, мислячої та освіченої нації, спроможної практично втілювати набуті знання і досвід у розбудову незалежної України.

Зауваження і пропозиції до проекту акта від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом 15 календарних днів з дня оприлюднення цього повідомлення у письмовому та/або електронному вигляді на адреси Міністерства культури України:

вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601

Е-mail: mova@mincult.gov.ua

Відповідальна особа: державний експерт Директорату державної мовної політики Чмир Олексій Володимирович, телефон 234-09-07.

Результати публічного громадського обговорення в обов’язковому порядку будуть розміщені на офіційному сайті Міністерства культури України в мережі Інтернет: www.mincult.kmu.gov.ua не пізніше, ніж через два тижні після його закінчення.

З’явився Telegram-сервіс із безкоштовного обміну друкованими книжками між українськими читачами – Bookcrossing.

Сервіс складається із каналу, який містить каталог книжок, і бота, який приймає книжки з фото.

«Маєш круті прочитані книжки і хочеш поділитися ними? Або хочеш безкоштовно взяти почитати щось новеньке? Приєднуйся: t.me/bookcrossing_ua. Публікуємо щотижня мінімум 15 нових книг, які можна безкоштовно забрати», – повідомляють у каналі.

Зараз у сервісі понад 1000 підписників, а також чимало книг російських і українських видавництв, зокрема є і нещодавно опубліковані.

Книги, що зараз шукають нового власника, опубліковані під хештегом #bookcrossing_вільна. Якщо книжка сподобалася, можна перейти у безпосередній діалог із власником і вирішити, як її забрати.

Також можна позичити книжку для тимчасового читання, скориставшись хештегом #bookcrossing_зповерненням.

За спробу продажу тут банять.

Нагадаємо, що Читомо підготувало Вітрину новинок до Книжкового Арсеналу, де можна ознайомитися із новими виданнями й запланувати, що хочеться прочитати. Вітрина до Форуму видавців буде опублікована наприкінці серпня.

Цьогоріч журі премії Джорджа Орвелла Оголошено довгі списки премії Орвелла Оголошено довгі списки премії Орвелла анонсувало двох лауреатів.

Премію отримали британо-ірландська письменниця Енн Барнс за роман "Молочар" та американський письменник і журналіст Патрік Редден Кіф за книгу "Нічого не сказати".

Події роману "Молочар" відбуваються у 1970-ті роки й розповідають історію життя ірландської дівчини, а другий роман "Нічого не сказати" присвячений вбивству 38-річної Джин Макконвіл, яке, на думку автора, вчинили бойовики ІРА.

Премія Орвелла – відзнака названа на честь відомого британського письменника та журналіста Джорджа Орвелла, вшановує авторів за суспільно-актуальне та політичне письмо, яку присуджує The Orwell Foundation. Фундація слідує заповіту письменника, який прагнув перетворити "політичне письмо на мистецтво".

Нагадаємо, у видавництві "Фабула" вийшла друком нова книжка "Космічні мільярдери: Ілон Маск, Джефф Безос та нові космічні перегони". Більше читайте тут: https://tsn.ua/books/ogolosili-laureativ-premiyi-orvella-2019-1368948.html Більше читайте тут: https://tsn.ua/books/ogolosili-laureativ-premiyi-orvella-2019-1368948.html

Цього року на до фіналу літературної нагороди Центральної Європи «Ангелус» потрапили три українських письменники. Про це повідомляється у короткому списку, який з’явився на офіційному сайті відзнаки.

Загалом журі премії обрало 14 книжок зі 105, які потрапили до довгого списку. Серед українських авторів:

Олександр Бойченко – «Ваші, наші та інші» (Ołeksandr Bojczenko. Wasi, nasi oraz inni (Warsztaty Kultury w Lublinie). Андрій Любка – «Кімната для печалі» (Andrij Lubka. Pokój do smutku (Warsztaty Kultury w Lublinie). Юрій Винничук – «Танго смерті» (Jurij Wynnyczuk. Tango śmierci (Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka Jeziorańskiego).

Ознайомитися з повним переліком фіналістів можна на офіційному сайті відзнаки: http://angelus.com.pl/2019/07/nominacje-do-angelusa-2019-dluga-lista/

Ім’я переможця оголосять 19 жовтня.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лауреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський).

Нагадаємо, що минулого року на премію претендували троє українських письменників: Андрій Любка, Олексій Чупа та Василь Махно. «Карбід» Любки потрапив до фіналу премії.

На офіційному сайті Мінкультури України пропонують ознайомитись з роз'ясненнями щодо набуття чинності Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" .

Детальніше можна ознайомитись за посиланням: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245496101&cat_id=244949514&fbclid=IwAR1_UBVukUfGNMmzTwIvGCo5E-1GCVzSjHY0xpysBwZ-aknuvwfL-O-SFpU . Також, на сторінці Facebook Директорату державної мовної політики розпочато серію публікацій-спростувань основних міфів про Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Директорат здійснює ретрансляцію того, що передбачено Законом, а не на витвори чиєїсь хворобливої уяви. Долучайтесь за посиланням: https://www.facebook.com/SLPDirectorate/