Бібліотечному фахівцю

Сатиричний український журнал «Перець» у грудні випускає останню друковану версію, після чого виходитиме лише в електронному вигляді.

«Хто шанує українську сатиру та гумор, будуть купувати перегляд журналу з січня 2020 в інтернеті. Якщо проект виправдає себе і ми отримаємо достатньо коштів, то відновимо його паперову версію для найпалкіших шанувальників і коштуватиме він близько 100 грн. з доставкою через «Нову пошту», – додали автори.

Сатирично-гумористичний журнал «Перець» було засновано ще у 1922 році – тоді у Харкові вийшло два перші номери під назвою «Червоний перець». Журнал висміював тодішні реалії, такі як бюрократія чи «спекулянти», а також запровадив рубрику для скарг читачів.

Найбільшої своєї популярності досяг у 1970-1980-х роках – у 1986 році його наклад склав 3,3 млн примірників, «Перець» вважався одним з найпопулярніших гумористичних радянських журналів. Видавався і у незалежній Україні й офіційно виходив до початку 2014 року.

12 грудня 2019 року до Українського культурного фонду надійшов лист від Міністерства культури, молоді та спорту з пропозицією підтримати Наглядовою радою рішення про дострокове припинення повноважень Порошенко Марини Анатоліївни як Голови Українського культурного фонду, керуючись ч.3 ст. 5 Закону України “Про Український культурний фонд”.

16 грудня на засіданні Наглядової ради Українського культурного фонду Марина Порошенко виступила з ініціативою про складання повноважень Голови Українського культурного фонду.

Нового/у Голову УКФ буде обрано на засіданні Наглядової ради у січні 2020 року.

Головний редактор телебачення Суспільного мовника Юрій Макаров став головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Шевченківська премія — найвища державна нагорода України в галузі культури і мистецтва, оголошується у номінаціях «Література», «Публіцистика, журналістика», «Музичне мистецтво», «Візуальне мистецтво», «Кіномистецтво», «Театральне мистецтво». Рішення про присудження премії ухвалює президент України на основі пропозицій Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Премія вручається до дня народження Тараса Шевченка — 9 березня.

У положенні про Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка зазначено, що «голова Комітету призначається та увільняється від виконання обов’язків Президентом України. До складу Комітету включаються громадяни України, які здобули авторитет у сфері культури.Персональний склад Комітету затверджує Президент України.Строк повноважень Комітету становить три роки».

Лауреатів Шевченківської премії-2020 обиратиме вже новий склад комітету, який повинен запропонувати очільник Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Довідка: Юрій Макаров – журналіст, телеведучий, документаліст, письменник, медіаменеджер. Ще до створення Суспільного у 2008—2010 роках на Першому національному каналі був ведучим програми «Культурний фронт». З 2015 року на «UA: Першому» веде ток-шоу «Війна і мир» разом із Євгеном Степаненком, у 2019 році програма перейшла на радіо «Культура». У 2016-2017 роках — директор ТО документальних фільмів Національній телерадіокомпанії України (НТКУ). У 2017—2019 роках був членом правління НСТУ. Після зміни структури став головним редактором телебачення Суспільного мовника, наразі знімає документальний серіал про Донбас.

Проєкт підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» оприлюднив короткий список відзнаки «Топ БараБуки».

До короткого списку найкращих родинних видань 2019 року ввійшли 30 книжок сучасних українських авторів та ілюстраторів, тоді як довгий список «Топу БараБуки» складався з 50 видань. Переможці в кожній номінації стануть відомі 17 грудня 2019 року. Також до 16 грудня кожен охочий може проголосувати за улюблене видання: за результатами голосування БараБука вручить відзнаку «Вибір читачів».

Цього року вперше в межах «Топу БараБуки» працює додаткове незалежне журі у складі трьох експерток дитячої літератури. До нього увійшли Юлія Козловець, кураторка дитячої програми «Книжкового Арсеналу»; Лариса Лугова, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей; та Марія Семенченко, журналістка й оглядачка дитячих книжок. Незалежне журі розглядало довгий список із 33 книжок, до видання яких долучилися редакторки БараБуки. Короткий список видань БараБуки складає 17 позицій.

17 грудня о 18:00 у просторі «Освіторія Хаб» (ст. м. Арсенальна, вул. Московська, 2) редакція Простору Української Дитячої Книги назве найкращі родинні видання 2019 року в номінаціях «Перша книжка малюка», «Книжка-картинка», «Поетична книжка року», «Підліткова книжка», «Пізнавальна книжка», «Родинна книжка» та інші. Окремі номінації стануть відомі вже під час оголошення результатів «Топу БараБуки»: вручивши ці відзнаки, БараБука вчергове озвучить тенденції, що панували в українській дитячій і підлітковій літературі 2019 року.

Від 2014 року БараБука допомагає батькам, бібліотекарям, освітянам зорієнтуватися в розмаїтті новинок дитячого книговидання. Щороку авторки та експерти порталу вказують на яскраві дебюти та відзначають видання різних жанрів і форматів: художні та пізнавальні книжки, новинки та перевидання класики.

Із списком можна ознайомитись тут: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2019/12/09/141534.html

У Посольстві України в Чехії підбили підсумки третього конкурсу серед перекладачів художньої української літератури на чеську мову.

Категорія «Проза»

1 місце: Ева Реутова

2 місце: Петра Лібл

3 місце: Кароліна Юракова та Патрік Фелчер.

Особливі відзнаки: Яна та Павел Мацур, Людмила Тисячна.

Категорія «Поезія»

2 місце: Маркета Поледнікова

Переможці отримають винагороди у розмірі 5000, 3000 і 1000 чеських крон відповідно.

Конкурс проводять Чеська асоціація україністів, Спілка перекладачів Чехії та Посольство України в Чехії за фінансової підтримки МЗС України та Prague Education Center.

Цього року учасники в категорії «Проза» перекладали спогад Володимира Рафєєнка «Птахи останнього літа» про події 2014 року в Донецьку та оповідання Тані Малярчук «Жаби в морі», за який письменниця отримала австрійську літературну премію імені Інгеборг Бахман.

У категорії «Поезія» перекладали тексти Юрія Іздрика та Василя Стуса, твори яких у Чехії майже не перекладалися.

На виконання перекладу в учасників було 5 місяців. До участі в конкурсі цього року надійшло 15 робіт.

Оцінювало роботи учасників кваліфіковане журі у складі: богемістки та перекладачки, дружини надзвичайного та повноважного посла України в Чехії Ольги Перебийніс, номінованої Спілкою перекладачів Чехії україністки та перекладачки Ріти Кіндлерової, голови Чеської асоціації україністів та завідувачки україністики в Карловому університеті в Празі Терези Хланьової, представниць україністики університетів у Празі та в Брні Моніки Шевечкової та Радани Мерзової.

Нагадаємо, що видавництва «Астролябія», «Видавництво Анетти Антоненко» та «Навчальна книга – Богдан» отримали €150 тис. в межах конкурсу «Художній переклад» від програми Європейського Союзу «Креативна Європа».

Програма партнерства Українського культурного фонду та програми підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» Фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ) спрямована на посилення українсько-німецької співпраці та спільний пошук відповідей на виклики сучасного світу через підтримку культурного діалогу та створення спільних культурно-мистецьких продуктів. Дедлайн - 31 січня 2020 року.

Детальніше тут: https://gurt.org.ua/news/grants/57029/ .

Книга року BBC-2019

Тамара Горіха Зерня. Доця. — Київ: Білка, 2019

Марина Гримич. Клавка. — Київ: Нора-Друк, 2019

Ілларіон Павлюк. Танець недоумка. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019

Ксенія Фукс. По той бік сонця. — Київ: Темпора, 2019

Артем Чех. Район Д. — Чернівці: Меридіан Черновіц, 2019

Книга року ВВС — Есеїстика-2019

Василь Махно. Околиці та пограниччя. — Київ: Yakaboo publishing, 2019

Костянтин Москалець. Стежачи за текстом. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019

Андрій Любка. У пошуках варварів. — Чернівці: Меридіан Черновіц, 2019

Тарас Прохасько. Так, але… — Чернівці: Меридіан Черновіц, 2019

Дитяча Книга року BBC-2019

Володимир Арєнєв. Сапієнси. — Харків: Ранок, 2019

Наталія Матолінець. Академія Аматерасу. — Харків: Віват, 2019

Оля Русіна. Мія і місячне затемнення. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019

Галина Ткачук. Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака. — Харків: Ранок, 2019

Таня Поставна. Коли я була лисицею. — Харків: Віват, 2019

Переможців оголосять на церемонії, яка відбудеться 13 грудня 2019 року.

До журі конкурсу входять:

Віра Агеєва, професор, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Ольга Герасим’юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

Віталій Жежера, письменник, журналіст

Тарас Лютий, філософ, письменник

Світлана Пиркало, радник з питань культури ЄБРР

Марта Шокало, головна редакторка ВВС News Україна.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію у розмірі гривневого еквіваленту £1 000.

Видавці книжок-переможців у трьох номінаціях отримають право використовувати логотип премії Книга року ВВС на наступних виданнях.

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив фокусну тему і кураторів 2020 року. Про це повідомляється на сайті Мистецького Арсеналу.

У фокусі Десятого Книжкового Арсеналу, який відбудеться 20–24 травня 2020 року, ОПТИМІСТИ СКЕПТИКИ. Куратором фокусної теми став літературознавець, кандидат філологічних наук Ростислав Семків.

До кураторської команди Х Книжкового Арсеналу увійшли:

Сергій Жадан, куратор письменницької програми

Ольга Жук, кураторка програми з книжкового дизайну

Любов Морозова, кураторка музичної програми

Юлія Козловець, координаторка фестивалю, кураторка Дитячої програми

Оксана Щур, кураторка Міжнародної програми

Оксана Хмельовська, кураторка програм із професійного розвитку

Таня Родіонова, координаторка Української програми

Ірина Славінська, кураторка спеціальної програми

Соломія Савчук, координаторка мистецьких проєктів

Віра Кружиліна, технічна директорка фестивалю.

Зазначається, що ОПТИМІСТИ СКЕПТИКИ — наскрізна тема, що проявлятиметься у запропонованих кураторами подіях і проєктах фестивалю.

Urban Space 500 запускає першу ґрантову програму для підтримки міських проєктів. Ціллю програми є підтримка ініціатив, які ставлять на меті сталий розвиток міста та покращують якість життя в Києві, а також залучають місцеву громаду до активної участі у міському житті. Дедлайн - 15 грудня 2019 року.

В рамках першої ґрантової хвилі Urban Space 500 планує підтримати декілька проєктів із сумами ґрантів до 40-50 тисяч гривень. Бюджет поданих заявок може досягати 100 тисяч гривень.

Набір проєктних заявок триватиме з 15 листопада до 15 грудня, а рішення про надання ґранту буде прийняте співзасновниками 25 січня. Детальніше про умови ґрантової програми можна дізнатись на сайті /Режим доступу: http://urbanspace500grants.tilda.ws/ . Для подачі проєкту необхідно заповнити проєктну і бюджетну форми з додатками, записати коротке відео про важливість та цілі ініціативи та надіслати їх на вказану на сайті електронну пошту.

Urban Space 500 – громадський ресторан, що був відкритий у Києві у грудні 2018 року завдяки безповоротним грошовим внескам розміром 1000 дол. та експертизі 500 співзасновників та співзасновниць. Urban Space 100 (перший ресторан, відкритий за такою моделлю у Івано-Франківську) та Urban Space 500 – це нова та досить успішна модель крауд-інвестингу, яка водночас є майданчиком для суспільної взаємодії та прийняття рішень. 80% прибутку ресторану буде спрямовано на підтримку некомерційних проектів розвитку Києва у культурному, освітньому, благодійному та екологічному полі.

До Дня пам’яті жертв Голодоморів президент Зеленський відзначив орденом княгині Ольги III ступеня історикиню Енн Еплбаум та режисерку Аґнєшку Голланд. Про це йдеться в указі президента про відзначення державними нагородами України.

Згідно з указом, нагороди присуджені за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні та подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор.

Енн Еплбаум — американська історикиня, письменниця та журналістка єврейсько-польського походження. За книжку Gulag: A History (Історія ГУЛАГу) отримала Пулітцерівську премію та британську премію Даффа Купера.

Працю Red Famine: Stalin’s War on Ukraine (Червоний голод. Війна Сталіна проти України) відзначили премією Купера та премією Гелбера. Також книжка потрапила до короткого списку канадської премії Cundill History Prize.

Аґнєшка Голланд — польська режисерка, Голова європейської кіноакадемії, лауреатка «Золотого глобусу», двократна номінантка на премію «Оскар».

Режисерка історичного фільму «Ціна правди» — про валлійського репортера, який вперше у західній пресі заявив під власним ім’ям про український Голодомор. Прем’єра стрічки відбудеться 28 листопада 2019 року.

Уперше на Монреальському книжковому салоні (Квебек, Канада), що проходив 20-25 листопада, Україна була представлена з національним стендом у статусі країни-гостя.

Участь у найбільшому книжковому ярмарку франкомовної літератури взяли 6 українських видавців: Видавництво Анетти Антоненко, Ранок, Фоліо, Нора-Друк, Навчальна книга — Богдан, також на стенді представлені книжки Юрія Журавля та казки з доповненою реальністю від видавництва TaleAR. Посольство України у Канаді організувало також урочисте прийняття на честь національної участі для канадських партнерів: захід відбувся за участі Посла України Андрія Шевченка, директора Салону Олів’є Ґужона, представників УНО, журналістів та Асоціацій видавців і книгорозповсюдників Канади.

На участь України в Монреальському салоні виділили кошти Українське національне об‘єднання ($ 5000), Монреальська літстудія ($ 1000), Посольство України ($ 11 000) та Український інститут книги ($ 4 400).

Українську літературу у Монреаль приїхали представити Сергій Жадан та Андрій Курков.

Нагадаємо, що цьогоріч Канада також брала участь у статусі Почесного гостя в Книжковому Арсеналі.

9 листопада 2019 року набрала чинності постанова КМУ «Деякі питання здійснення виплат працівникам бюджетних установ» від 03.11.2019 р. № 918.

Відповідно до її положень бюджетні установи мають повністю перейти на безготівкові розрахунки із заробітної плати та авансування витрат на відрядження. Зауважте, щодо відряджень мова йде тільки про авансування, а не про відшкодування. Постановою визначено, що обирати форму виплати зарплати (готівкова/безготівкова) працівники-бюджетники не мають права, а також не мають права самостійно визначати, в установі якого банку будуть відкриті їх зарплатні карткові рахунки, адже такий уповноважений банк буде визначено шляхом конкурсного відбору. Детальніше тут: https://buhgalter.com.ua/news/byudzhetniy-proces/kabmin-postanoviv-zarplatu-viplachuvati-u-bezgotivkoviy-formi/?utm_source=%D0%AD%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80&utm_campaign=44208732de-RSS_EMAIL_CAMPAIGN&utm_medium=email

На базі реабілітаційного відділення КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова" реалізували благодійний проект "Книжкова палата". Зокрема, у стаціонарі лікарні створили бібліотеку, у якій є понад 1500 сучасних українськомовних книжок

Проект реалізувало київське товариство «Книгооборот» за сприяння Українського Культурного фонду. Зокрема "Книгооборот" для бібліотечного пункту безкоштовного надав 1580 сучасних українськомовних книжок, книжкові шафи, столи для читання, стільці, а також подарункові набори для дітей, в які входять блокноти, ручки, фломастери та футболки. Загальна вартість переданих для бібліотечного пункту книг та майна складає 260 тис грн.

"Тисячі діток знаходяться в медичних закладах, і вони можуть відчувати смуток, депресію, нестачу знань. Тому Український Культурний фонд і товариство "Книгооборот" придумали „Книжкову палату“. Це — бібліотеки, книжковий простір, де можна читати і відпочивати. Сьогодні ми офіційно відкрилися у Львові. Тут ми також будемо проводити різні майстер-класи та арт-терапії, сюди будуть приходити українські письменники. Література тут сучасна іноземна з перекладом на українську мову. Є і для дітей, і для підлітків, і навіть для батьків. Кожен зможе знайти щось для себе", — розповіла Крістіна Шитякова, PR-менеджерка "Книжкової палати".

Артем Чех — український письменник, журналіст, У 2007 році з книжкою «Цього ви не знайдете в Яндексі» став переможцем всеукраїнського конкурсу «Міській молодіжний роман». Лауреат Літературної премії Гоголя. Автор 9 прозових та нон-фікшн книжок.

Головний редактор проєктів “94 дні. Євромайдан очима ТСН” та “Війна очима ТСН”. Служив у лавах збройних сил України.

Лауреат премії отримає диплом та нагороду в розмірі 3000 євро від Польського Інституту у Києві, піврічне стажування у Польщі у 2020 році в рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща GAUDE POLONIA від партнера премії — Національного центру культури (Варшава).

Літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського заснована 2007 року, вручається раз на два роки. Цього року премію вручили уже всьоме.

Премію присуджують українському письменникові віком до 40 років, незалежно від місця його проживання, прижиттєво, за прозову україномовну творчість, що порушує актуальні теми, змушує до рефлексії, розширює знання про інші культури. Журі оцінюватиме виключно прозову творчість кандидатів і не враховуватиме здобутки в поезії, драматургії та літературній критиці.

Як повідомлялось, цього року у фінал премії потрапили: Катерина Бабкіна, Ірина Цілик та Артем Чех. Лауреатами премії ставали: Катерина Калитко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009) і Тарас Прохасько (2007).

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначило переможців 2019 року. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Гран-прі конкурсу присуджено ПП «Емма» за повне видання поезій та поетичних драматичних творів Тараса Шевченка «Кобзар», в оформленні якого використано малюнки художника Амвросія Ждахи.

У номінації «Моя країна» перемогу отримало видавництво «Генеза» за книжку С. Андрющенко та С. Железняк «Звичаї нашого роду. Традиції української кухні».

У номінації «Життя славетних» відзнаку отримало дослідження літературознавця Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова» (видавництво «Дух і Літера»).

Бестселером року стала книга спогадів українського державного діяча Володимира Горбуліна «Мой путь в зазеркалье. Не только путевые заметки», яка вийшла у ТОВ «Брайт Букс».

Також «кращими» книжками у різних номінаціях стали роман Леоніда Мосендза «Останній пророк» (ДП ДСВ «Либідь»), книга Алекса Хавра у перекладі Ольги Кожушко «А потім прийшов Цезар» (видавництво «Фабула») та «Мистецтво війни в ілюстраціях» Джесіки Гейґі у перекладі Марії Козиренко (видавництво «Фабула»), збірка Наталії Мазур «Забавлянки. Віршотворені ігри для спілкування з дитиною, пробудження, годування, купання, масажу», книга С. Курилова «Сам в океані» (ТОВ «Час Майстрів»), а також збірка вибраних творів одного з найважливіших українських поетів XX–XXI століть Тараса Федюка «Цеглина» (ТОВ «Видавництво «Навчальна книга – Богдан»).

Цього року для участі у конкурсі у 10 номінаціях надійшло 52 роботи від 17 видавців. За словами організаторів, конкурс проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання.

З 14 по 17 листопада відбудеться фестиваль української культури в Польщі «Ukraina w centrum Lublina». Цього року у програмі заходу зроблений особливий акцент на українській літературі.

Фестиваль «Ukraina w centrum, Lublina» має на меті показати українську культуру в різних її проявах, спонукати місцеве населення до взаємного діалогу і творення багатокультурної мозаїки міста.

Фестиваль організовує «Фундація Духовної Культури Пограниччя». Члени фундації – це представники української меншини, українські студенти, мігранти та поляки, зацікавлені Україною.

В рамках фестивалю відбувається ряд інтерактивних подій: конкурс знань про Україну для учнів люблінських шкіл, міські ігри, майстер-класи з традиційного українського ремесла, а також jam-session для місцевих музикантів.

З нагоди святкування 450-річчя Люблінської унії, для дванадцятого фестивалю «Ukraina w centrum Lublin» організатори приготували цікаву програму. Заплановано 17 подій на 10 локаціях.

В рамках літературного блоку учасники зможуть відвідати презентації книг, а також подискутувати з авторами на суспільно важливі теми. Український письменник Марк Лівін розповість про життя дітей з хворобами зі спектру аутизму в контексті своєї книги «Рікі та дороги», що увійшла до каталогу «International Board on Books for Young People».Крім цього, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович дискутуватиме з місцевою інтелігенцією про актуальність постаті Митрополита Андрея Шептицького.

Окрім цього, на фестивалі представлять документальний фільм «Ukrainer. The movie. А хедлайнером музичної програми стане київський рок-гурт «Auditoria», солістом якого є пів фіналіст програми «Голос України» Дмитро Сомко.

Державний комітет України з питань телебачення і радіомовлення (Держкомтелерадіо) заборонив ввезення в країну з Росії ще 54 книжок через пропаганду держави-агресора.

"Держкомтелерадіо відмовило ТОВ "Якабу Трейд" у видачі дозволів на ввезення з території Російської Федерації 54 книг, у яких присутні ознаки пропаганди держави-агресора", - йдеться в повідомленні прес-служби відомства.

Зокрема, ознаки пропаганди виявлено у видавничій продукції ВАТ "Издательская группа "Весь" (Санкт-Петербург).

"У передмовах до 42 книг популярного індійського філософа Ошо (Пхагван Шрі Радніш) власник видавничої групи "Весь" у дусі імперської пропаганди возвеличує державу-агресора, розмірковуючи про генетичну вибірковість росіян і російської духовної культури", - йдеться в повідомленні.

Зазначено, що така сама пропагандистська передмова супроводжує і 12 інших книжок з психології, на ввезення яких на митну територію України Держкомтелерадіо не дало дозволу.

Нині в переліку заборонених для ввезення в Україну книжок 266 видань.

Книга «Я так бачу» від творчої майстерні «Аґрафка» отримала бронзову медаль на виставці переможців конкурсу «Найгарніші книги з усього світу» в Швейцарії.

Виставка переможців конкурсу «Найгарніші книги з усього світу» німецького фонду «Мистецтво книги» проходила в Люцерні (Швейцарія).

Народна казка «Рукавичка» тієї ж творчої майстерні вийшла в польському Wydawnictwo Dwie Siostry і була відібрана в список «Рекомендовано з-за кордону».

Нагадаємо, «Аґрафка» – це творчий і сімейний тандем художників Романи Романишин і Андрія Лесіва.

Український культурний фонд увійшов до Міжнародної федерації мистецьких рад та культурних агенцій – International Federation of Arts Councils and Culture Agencies (IFACCA). Про це повідомляється на сайті установи.

Згідно з повідомленням, це дозволить поглибити інтеграцію української культури у світовий контекст, налагодити міжнародні зв’язки, вдосконалити та підсилити конкурсні програми УКФ, звернути увагу світової спільноти на українські культурні події.

«Бачення Міжнародної федерації мистецьких рад та культурних агенцій – це світ, в якому процвітає мистецтво та культура, і їх визнають уряди та народи за внесок у суспільство», – зазначають в УКФ.

Вступ до IFACCA дає Українському культурному фонду можливість:

поглибити інтеграцію української культури у світовий контекст;

налагодити міжнародні зв’язки з іноземними організаціями у сфері культури;

звернути увагу учасників культурних процесів у всьому світі на українські культурні події;

наростити потенціал українського культурного та креативного секторів та отримати доступ до найновіших досліджень у сфері культури;

сприяти інституційному зростанню УКФ: професіоналізації співробітників, експертів та креативної спільноти;

вдосконалення та підсилення конкурсних програм УКФ;

сприяти пошуку партнерів для реалізації проектів міжнародного масштабу.

22-23 жовтня відбувся семінар для бібліографів «Основні напрями бібліографічної роботи: теорія і практика». Це вже третій семінар, організований НБУ імені Ярослава Мудрого, для ознайомлення з бібліографів України з новими напрацюваннями та ідеями, обговорення проблем пов’язаними з фаховою кваліфікацією та обміну досвідом.

У роботі семінару взяли участь близько ста фахівців з національних , наукових, регіональних, публічних міських бібліотек та бібліотек наукових установ і вищих навчальних закладів з 15 областей України.

З початком роботи учасників семінару привітала заступник генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталія Розколупа, яка відзначила важливість проведення таких зустрічей, які дають поштовх до створення та реалізації нових проектів.

Упродовж двох днів були проведені консультації, обмін досвідом, лекційні заняття, презентації бібліографічних посібників та презентовано три книжкові виставки.

Фахівці науково-бібліографічного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого познайомили учасників семінару з основними напрями та сучасними тенденціями розвитку бібліографічної діяльності.

Зокрема, завідувачка науково-бібліографічного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Валентина Кононенко представила ґрунтовний огляд видавничо-бібліографічної діяльності бібліотек України впродовж двох останніх років. Наразі зведений каталог української книги, який є складовою українського бібліографічного репертуару, за два роки поповнився майже на 9 тисяч описів і зараз складає 44 тисячі описів, 2 тис. 700 із них із посиланнями на повні тексти.

Окрему увагу було приділено основним напрямкам розвитку рекомендаційної бібліографії, обговоренню особливостей традиційних та нових жанрів. Учасники семінару отримали практичні рекомендації та поради щодо написання рецензій на бібліографічні видання.

Завідувачка науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш поспілкувалася з учасниками семінару на тему професійної компетентності бібліотечних фахівців, зокрема, представила аналіз стану кадрового потенціалу бібліотечної галузі, акцентувавши увагу на нових професійних вимогах до сучасного бібліотекаря та необхідності і готовності до змін та постійного фахового зростання.

Бібліографічну діяльність своїх бібліотек та досвід налагодження ефективної співпраці з користувачами бібліотеки представили фахівці Дніпропетровської ОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія, Миколаївської ОУНБ Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського, Херсонської ОУНБ, Тернопільської ОУНБ та Чернівецької ОУНБ ім. Михайла Івасюка.

Також фахівцями НБУ імені Ярослава Мудрого Надія Зайченко, Іван Порало, Жанна Роговець було представлено діяльність відділу інформаційного забезпечення органів влади та розкрито особливості здійснення інформаційного обслуговування користувачів бібліотек. Спеціалісти науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого познайомили учасників з існуючими сервісами та їх можливостями і перевагами для створення презентацій з якісним дизайном з урахуванням сучасних технологічних вимог. Було запропоновано огляд закордонних періодичних фахових видань та надано стислий аналіз кожного з них із визначенням особливостей їх використання професійній діяльності бібліографів.

Зацікавили учасників семінару презентації колег з Національної бібліотеки України для дітей - "Бібліотеки у соціальних мережах: огляд присутності, ефективність комунікації, Національної історичної бібліотеки України - «Краєзнавчий електронний мультиресурс «Історія міст і сіл України»: інформаційний та методичний аспекти»; Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського - «Всеукраїнський бібліотечний «Бібліографічний рейтинг» як іміджевий проект популяризації бібліографії».

Уважно була вислухана консультація з питань індексування видань бібліотечної тематики за УДК, від завідувача відділу класифікаційних систем Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" Валентини Муравйової.

Цікава дискусія відбулася з головним бібліотекарем сектору енциклопедичних досліджень науково-дослідного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Лідією Поперечною з питань термінологічної культури в бібліотечному виробництві. Як редактор проекту Українська бібліотечна енциклопедія, вона поділилася своїми спостереженнями за застосуванням бібліографами професійної термінології.

Таким чином, ця фахова зустріч вчергове підтвердила необхідність подібних заходів для бібліотечної спільноти та прагнення бібліотечних фахівців до професійного зростання.