Бібліотечному фахівцю

Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи за 2020 рік (рішення № 16) відзначені:

1. Ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко (м. Полтава) – за визначну освітньо-наукову діяльність на благо України;

2. Письменниця Світлана Талан (Луганська обл.) – за багаторічну просвітницьку та волонтерську діяльність, популяризацію української літератури, формування спільних національних інтересів, незалежності та соборності України;

3. Літературознавець, доцент, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри українознавства Запорізького національного університету Ольга Стадніченко (м. Запоріжжя) – за особистий патріотизм та багаторічну сумлінну працю, спрямовану на розбудову української державності шляхом популяризації української мови, української літератури, історії українського націєтворення та за плідну науково-педагогічну діяльність, як українського філолога: літературознавця і критика, організатора літературного процесу на Запоріжжі;

4. Письменник Анатолій Пономаренко (м. Одеса) – за книгу «Прапор Перемоги. Ігри для дорослих»;

5. Чеський перекладач, публіцист Томаш Вашут (Чехія, Угорщина) – за власний доробок і популяризацію української літератури в Чехії, Румунії та Угорщині;

6. Український літературознавець, перекладач та видавець Анна-Галя Горбач (Німеччина)<(посмертно) – за визначний внесок в українську літературу;

7. Український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач Святослав Гординський (США) (посмертно) – за визначний внесок в українську літературу.

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

Серед нагороджених патріотичною медаллю Івана Мазепи – зокрема, відомі українські письменники – Юрій Мушкетик, Валерій Шевчук, Леонід Горлач, Рауль Чілачава, Ігор Качуровський, Богдан Бойчук, Володимир Шовкошитний, Станіслав Бондаренко, Анна Багряна; літературознавці Євген Баран і Михайлина Коцюбинська; письменники і перекладачі Войцех Пестка (Польща) та Димитр Христов (Болгарія); перекладачка Віра Річ (Англія); генеральний секретар Асоціації індійських письменників, поет Ашис Санйал (Індія, Бангладеш); Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко.

Члени Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка відібрали твори, які братимуть участь у третьому турі конкурсу. Номінація «Література»

Марина Гримич. Клавка

Маріанна Кіяновська. Бабин Яр. Голосами

Тарас Прохасько. Так, але…

Номінація «Публіцистика, журналістика»

Євгенія Кононенко. Слово свого роду

Василь Овсієнко. Світло людей

Євгенія Подобна. Дівчата зрізають коси

Лауреатів премії назвуть у другій половині лютого.

Бібліотекарі та аналітики плідно співпрацювали для того, щоб згрупувати відомості про книжки, які читали найчастіше за 125 років існування Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Вони опрацювали всі формати книг, включно з електронними та виданнями іноземною мовою.

Основну ідею організатори формулюють, як прагнення зрозуміти, що читає світ, та вкотре увінчати любов до літератури.

Книги, які досить довгий час перебували в обігу бібліотеки, мали очевидну перевагу перед сучасними бестселерами. Проте культовій серії романів про Гаррі Поттера, історію якого британка Джоан Роулінг оприлюднила близько 20 років тому, вдалося зрівнятися у популярності з твором «Як здобувати друзів і впливати на людей», який побачив світ 1936 року.

Рейтинг найбільш популярних книжок:

1. «Сніжний день» Езри Джека Кітса ( прочитано 485 583 рази)

2. «Кіт у капелюсі» Теодора Сьюза Гейзела (469 650)

3. «1984» Джорджа Оруелла (441 770)

4. «Там, де живуть чудовиська» Моріса Сендака (436 016)

5. «Убити пересмішника» Гарпера Лі (422 912)

6. «Павутиння Шарлотти» Елвіна Брукса Вайта (337 948)

7. «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері (316 404)

8.«Як здобувати друзів і впливати на людей» Дейла Карнегі (284 524)

9.«Гаррі Поттер і філософський камінь» Джоан Роулінг (231 022)

10.«Дуже голодна гусениця» Еріка Карла (189 550)

11 січня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України та Українська бібліотечна асоціація оголосили про початок співпраці. Меморандум про співпрацю підписали заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан і президентка Всеукраїнської громадської організації Українська бібліотечна асоціація Оксана Бруй.

Міністерство цифрової трансформації та Українська бібліотечна асоціація спільно сприятимуть розвитку цифрової грамотності. Зокрема, близько 6.000 бібліотек по всій країні долучаться до національної кампанії з цифрової грамотності «Будь на часі!» та популяризуватимуть інформацію про проєкт «Дія. Цифрова освіта», мета якого навчити цифровій грамотності 6 мільйонів українців за три роки.

Також ці бібліотеки стануть першими хабами проєкту «Дія. Цифрова освіта» і нададуть всім охочим доступ до безкоштовного навчання на національній онлайн-платформі з цифрової грамотності. Платформа запуститься 21 січня 2020 року і буде доступною за посиланням osvita.diia.gov.ua (https://osvita.diia.gov.ua/). Наразі за цим посиланням ви можете переглянути перше в історії України дослідження цифрових навичок громадян.

Проєкт втілюється за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа та Фондом Innovabridge.

Український культурний фонд оголосив склад експертних рад, які здійснюватимуть відбір проектів, що подаватимуться на грантові програми УКФ у 2020 році.

За новою редакцією Положення про експертні ради Українського культурного фонду, експертні ради УКФ формуються для кожної із конкурсних програм, вони охоплюють ті сектори культури, для яких відкрито ту чи іншу програму.

Згідно з пунктом 6.4. Положення про експертні ради Українського культурного фонду, оцінку проектної заявки мають виконувати 5 експертів експертної ради тієї програми, на яку подано заявку.

В тих програмах, де не вистачає потрібної кількості експертів, згідно з пунктом 5.5 цього ж Положення, будуть залучатися експерти з інших програм, відповідної секторальної ради. Ці експерти обиратимуться автоматично системою управління проектами на основі переліку резервних програм оцінювання, які експерти зазначають під час реєстрації в системі

.

Недостатня кількість експертів в кількох програмних секторах пояснюється малою кількістю очікуваних проектних заявок у відповідні ЛОТ-и програм, а також більш нагальною потребою заповнити експертні ради програм, на які очікується більша кількість заявок.

Із реєстром експертів Експертних рад УКФ можна ознайомитись тут: https://ucf.in.ua/news/2020_01_10

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» від 4 грудня 2019 р. № 1132.

Порядок викладено в новій редакції, згідно з якою заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюватимуться лише у формі інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань не передбачено), що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до постанови інспектор праці більше не зобов’язаний повідомляти роботодавця про проведення інспекційного відвідування. Тепер інспектор, за наявності підстав для проведення перевірки, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці може проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Звання культурної столиці Євросоюзу на 2020 рік прийняли місто Рієка в Хорватії і Голуей в Ірландії.

"Завдяки призначенням культурних столиць Європи просування культури як ключового елементу нашого способу життя справляє позитивний вплив на суспільство у вимірі соціальної інклюзивності, інтеграції й економічного зростання. Це дозволяє людям набувати нового досвіду", – заявив віцепрезидент Єврокомісії з просування європейського шляху життя Маргарітіс Шинасі.

Рієка стала першим містом Хорватії, яке отримало звання культурної столиці Європи. Рієка вибрала слоган "Порт різноманітності". У культурних проєктах, запланованих у Рієці протягом року, візьмуть участь 250 організацій з 40 країн.

Голуей став третім містом Ірландії, яке удостоїлося звання культурної столиці. Джерело: https://maximum.fm/novini_t2

74% українських читачів вважають, що краще читати книжки у традиційному, паперовому форматі. Про це свідчать результати листопадового соціологічного опитування від Research & Branding Group. Також дослідження показує, що електронним книжкам надають перевагу 21% читачів, а аудіокнижкам лише 4%.

Найбільше тих, хто надає перевагу паперовим книжкам (80%), перебувають у віковій категорії від 40-ка років. Серед молодших ця частка значно нижча і становить від 60% і менше. Водночас у молодших категоріях популярність електронних книжок фіксувалася удвічі частіше, ніж у старших вікових груп (приблизно 35% проти 15%).

Читачі з вищою освітою частіше надають перевагу електронним книжкам, ніж ті, які належать до нижчих освітніх категорій (28% проти 15%), а друковані книжки популярніші у людей з середньою та середньою спеціальною освітою (79% і 81% проти 66%).

Якщо розглядати регіональний зріз, то друковані книжки популярніші в західних регіонах країни (83%), а найрідше цей формат обирають у південному і східному регіонах (71% і 66%). Разом з тим електронним книжкам найрідше віддають перевагу читачі Західної України (10%), що приблизно вдвічі менше, ніж в інших регіонах.

Опитування проводили з 7 по 18 листопада 2019 року. Участь у дослідженні взяло 1 805 респондентів у віці від 18 років з усіх регіонів України, окрім окупованих територій.

З дитячої бібліотеки однієї із барселонських шкіл вилучили 200 дитячих книжок, які пропагують стереотипи та сексизм.

З дитячої бібліотеки однієї із барселонських шкіл вилучили 200 дитячих книжок, які пропагують стереотипи та сексизм. Про це повідомляє The Guardian.

Бібліотека для малят школи Tàber, яка налічувала близько 600 найменувань дитячих книжок, була переглянута центром культури Associació Espai i Lleure в рамках проекту, спрямованого на виявлення прихованого сексизму.

Група розглянула персонажів у кожній книжці, незалежно від того, розмовляють вони чи ні, і які ролі виконують, і виявила, що 30% книжок є дуже сексистськими, містять сильні стереотипи і, на їхню думку, не мають педагогічної цінності.

До списку увійшли кілька версій історій про Червону Шапочку та Святого Георгія, які дуже популярні для читання під час святкування у Каталонії Георгієвого дня 23 квітня. Їх було вилучено з дитячої бібліотеки. Водночас книжки із меншими стереотипними версіями історій, залишилися на полицях.

У Associació Espai i Lleure наголошують, що якщо діти бачать «надто стереотипне» зображення відносин та поведінки у книжках, вони вважатимуть це нормою. Членкиня комісії і за сумісництвом мама Анна Тутцо зазначила, що «суспільство змінюється і тепер більше усвідомлює проблему гендеру, проте це не відображається у книжках».

За інформацією іспанської щоденної газети El País, інші школи в Барселоні теж переглядають асортимент своїх бібліотек. Так школа Montseny планує вилучити зі своєї бібліотеки книжки, які вважає сексистськими, а об’єднання батьків школи Fort Pienc створює комісію з питань гендерної рівності для аналізу книжок.

Tàber також планує переглянути книжки у бібліотеці для школярів. Проте тут застосує інший підхід. Керівництво школи підкреслює, що старші діти здатні більш критично аналізувати тексти та розмірковувати на тему стереотипів та сексизму. Відтак за допомогою книжок учні початкової школи (6-12 років) вчитимуться самотужки віднаходити елементи сексизму.

Колишній президент США Барак Обама за традицією назвав найкращі, на його думку, книги 2019 року. Список опублікований в Instagram експрезидента США.

Це список книг, які зробили його 2019 рік «трішки яскравішим».

«Це стало для мене маленькою цікавою традицією, і я сподіваюся, що для вас також», – написав Обама в Instagram до публікації списку.

«Тому що, хоча кожен з нас має багато справ і обов’язків – робота та сімейне життя, соціальні та волонтерські зобов’язання, такі віддушини, як література та мистецтво, можуть покращити наш повсякденний досвід. Вони як структури, що допомагають заповнити життя, – альбом, який піднімає нас після довгого дня, корінці книг, які ми хапаємо з полиці, щоб подарувати другові, фільм, який змушує нас по-новому думати і відчувати себе, просто допомагає нам трохи сховатися», – поділився Обама.

Нещодавно в Сінгапурі Обама сказав, що він «абсолютно впевнений, що протягом двох років, якщо кожною нацією на землі керуватимуть жінки, ви побачите суттєве поліпшення в усьому світі майже всього». Можливо, саме тому у списку за 2019 рік – стільки авторок.

Отже:

«Епоха капіталізму: спостереження» Шошани Зубофф

«Анархія: невпинне зростання країн Вест-Індії» Вільяма Делраймпла

«Розлючені години: вбивство, шахрайство та остання спроба» Кейсі Цеп

«Дівчина, жінка, інше» Бернардіни Еварісто

«Серцебиття Вундед-Ні: рідна Америка від 1890 року до сьогодення» Девіда Треера

«Як нічого не робити: спротив економіці» Дженні Оделл

«Архів втрачених дітей» Валерії Луїселлі

«Лот: історії» Браяна Вашингтона

«Нормальні люди» Саллі Руні

«Син начальника сиріт» Адама Джонсона

«Жовтий дім» Сари Брум

«Не кажіть нічого: справжня історія вбивства та пам’яті в Північній Ірландії» Патріка Кіфа

«Одинак» Альберт Вудфокс

«Школа Топека» Бена Лернера

«Трюкове дзеркало: роздуми про самозакоханість» Джіа Толентіно

«Вправа довіри» Сьюзан Чхве

«Ми живемо у воді: оповідання» Джесса Уолтера.

Крім художніх і нонфікшн-творів, а також праць з економіки та історії, Обама окремо виділив книги «для спортивних фанатів».

«Інший спосіб перемогти: історія Ден Руні від супербоула до правила Руні» від Джима Руні ($ 14,36; amazon.com)

«Шостий чоловік» Андре Ігуодала.

Але це не всі книжки, які рекомендував Обама цього року, адже в серпні він теж назвав 19 книжок, що прочитав улітку.

Нагадаємо, що минулого року Барак Обама перед поїздкою до Південної Африки рекомендував 6 книжок для читання влітку, щоб краще зрозуміти цей континент.

Як відомо, одними з найяскравіших популяризаторів дитячих книжок серед перших осіб у США, про що неодноразово сповістили світ усі ЗМІ, є Барак та Мішель Обами.

Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» обрав слово «діджиталізація» словом 2019 року.

Неологізм, який увійшов в українську мову лише кілька років тому, є транслітерацією англійського digitalization та означає зміни в усіх сферах суспільного життя, пов’язані з використанням цифрових технологій. Слово є спрощеною формою більш точного терміну «цифрова трансформація» та є проявом глобальної цифрової революції. Інші світові тренди, такі, як зміна клімату чи проблеми ґендерної ідентичності, не набули суттєвого поширення в українській публічній дискусії.

Термін з великим відривом очолив список найвідвідуваніших слів словника, а кількість його переглядів зросла на 1,535% у порівнянні з минулим роком.

Явище, яке розпочало свій шлях у бізнес-середовищі, знайшло своє місце й у сфері державного управління. Цьогоріч було створено Міністерство цифрової трансформації України, яке має амбітні плани щодо цифровізації держави.

«Держава в смартфоні» — ще один прояв діджиталізації, також став важливим виразом року, що минає.

Детальніше тут: http://litakcent.com/2019/12/26/slovnik-mislovo-obrav-slovo-2019-roku/

Цього року надійшло понад 550 пропозицій з усіх регіонів України та закордону щодо міжнародної премії ім. Пантелеймона Куліша. Зокрема,кандидатуру Рути Вітер на здобуття премії висунула Міжнародна літературно-мистецька Академія України.

Цьогорічними лауреатами стали:

1. Поет, прозаїк, літературознавець, публіцист, мужній правозахисник, громадський діяч-подвижник, Шевченківський лауреат Степан Сапеляк(м. Харків) (посмертно) –за видатний внесок в українську літературу;

2. Письменник Василь Трубай (с. Халеп’я Обухівськогор-ну Київської обл.) – за книгу «Сім оповідань»;

3. Науковець, видавець та журналіст Юрій Бондар (м. Київ) – за дослідження генезису й розвитку видавничої справи в цивілізаційному поступі у чотирьох томах «Видавництво трансформацій» (т. I«Перша інформаційна», т. II«Друга видавнича», т. III«Третя комунікаційна», т. IV«Четверта українська»);

4. Письменниця Рута Вітер (посмертно) (м. Львів) – за симфонічну творчість, яка «українізує космос»;

5. Заслужений журналіст України, директор «Видавничого дому «Букрек» Дарина Максимець (Туз) (м. Чернівці) – за значну видавничу і благодійну діяльність;

6. Зарубіжні письменники, вчені, перекладачі, журналісти, громадські діячі, відзначені за творчий доробок та популяризацію української літератури в світі, послідовну підтримку України. Детальний список тут: http://bukvoid.com.ua/events/premii/2019/12/27/220101.html

Цю почесну міжнародну відзнаку 1 березня 2011 року, за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували Клуб творчої інтелігенції «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь», – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька АкадеміяУкраїни, котра об’єднує 155 відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти країн світу.

Нині Комітет із нагородження Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша сформовано в такому складі: Ігор Павлюк– голова Комітету, поет, прозаїк, доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка; Василь Слапчук – письменник, критик, кандидат філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині; Рауль Чілачава – грузинський та український письменник, перекладач, доктор філологічних наук, професор, академік НАН Грузії, почесний доктор НАН Латвії, Надзвичайний та Повноважний Посол України; Анна Багряна – відома українська письменниця, лауреат багатьох міжнародних премій, нині мешкає в Болгарії; Сергій Дзюба – письменник, журналіст та перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, почесний професор і доктор філології, лауреат багатьох міжнародних, державних і національних премій в Україні та за кордоном.

«Фонд родини Нечитайло» та організація «Здоров’я майбутнього» створили бібліотеку, в якій можна замовити книжки для дітей зі шрифтами Брайля. Це можна зробити на спеціальному сайті: http://brailem.com/

На сайті бібліотеки зазначається, що книжки можна замовити для тимчасового користування. Це можуть робити як окремі особи, так й організації. Послуга і пересилання книжки безкоштовні.

Зараз на сайті можна знайти три розділи: література для дітей дошкільного, молодшого шкільного, а також середнього шкільного віку. Бібліотека має видання не лише українських, але й закордонних авторів.

Це вже не перший випадок, коли в Україні намагаються створити бібліотечні онлайн-сервіси для людей з порушеннями зору. Раніше ми повідомляли про те, що в Україні запустили онлайн-бібліотеку аудіокнижок «Ліхтар», яка має інклюзивний інтерфейс.

Як відомо, український художник та ілюстратор Олег Петренко-Заневський розробив унікальний кириличний шрифт, пристосований до потреб українських читачів, які мають труднощі із розпізнаванням друкованих знаків, у тому числі для осіб з дислексією.

Члени Українського ПЕН-клубу сформували перелік найкращих книжок 2019-го, які з’явилися друком у вітчизняних видавництвах. Список опублікований на сайті організації. Див. тут: http://pen.org.ua/najkrashhi-ukrayinski-knyzhky-2019-roku-za-verciyeyu-pen/ .

«У нашому списку – книжки, які нас надихали, змінювали і наповнювали. Книжки, які стали подіями і оприявили важливі тенденції. Книжки, які з’явилися завдяки українським письменникам, перекладачам, ілюстраторам, дизайнерам, редакторам і видавцям. І це чудова нагода подякувати їм за цей насичений книжковий рік», – говориться у повідомленні.

Американська компанія NPD Group, яка займається вивченням ринкової кон’юнктури, визначила список з десяти книжок, які найкраще продалися у США за останні 10 років. Про це повідомляє офіційний сайт організації.

Дослідники NPD Group зазначають, що попри те, що частка нон-фішну за останні роки на ринку зростає, у 2010-х роках близько 80-ти відсотків найпродаваніших книжок були художніми. Також вони повідомляють, що революція електронних книжок досі залишається далекою перспективою, адже переважна більшість видань продається саме у паперовому вигляді.

Список найпродаваніших книжок десятиліття у США виглядає так:

1. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків сірого (2011) – 15.2 мільйонів примірників;

2. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків темряви (2011) – 10.4 мільйона примірників;

3. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків свободи (2012) – 9.3 мільйонів примірників;

4. Сюзанни Коллінз, Голодні ігри (2008) – 8.7 мільйонів примірників;

5. Кетрін Стокетт, Прислуга (2009) – 8.7 мільйонів примірників;

6. Пола Гоукінз, Дівчина у потягу (2015) – 8.2 мільйона примірників;

7. Джилліан Флінн, Загублена (2012) – 8.1 мільйона примірників;

8. Джон Ґрін, Провина зірокs (2012) – 8 мільйонів примірників;

9. Стіґ Ларссон, Чоловіки, що ненавидять жінок (2008) – 7.9 мільйонів примірників;

10. Вероніка Рот, Нескорена (2011) – 6.6 мільйонів примірників.

Раніше повідомлялося, що біографічна книжка «Becoming» Мішель Обами, яка була однією з найпродаваніших книжок минулого року, може стати найуспішнішим мемуаристичним виданням за всю історію літератури.

Премію «Зустріч» фінансує канадська доброчинна організація «Українсько-єврейська зустріч» (UJE). За підтримки найстарішого літературного фестивалю України — BookForum та Українського інституту книги.

Премію фінансує канадська доброчинна організація «Українсько-єврейська зустріч» (UJE). За підтримки найстарішого літературного фестивалю України — BookForum та Українського інституту книги.

«Україна має багату мультиетнічну літературну, культурну й мовну спадщину. Ця премія спиратиметься на неї й присуджуватиметься авторам і видавцям, які розглядають зв’язок між етнічними українцями та євреями — двома народами, що понад тисячоліття співіснують на території сучасної України, — повідомила Наталія Федущак, директорка з комунікацій UJE. — Ми раді співпрацювати з BookForum та Українським інститутом книги в рамках премії. Ці організації глибоко віддані справі промоції української літератури в Україні та за кордоном».

Премія «Зустріч» присуджуватиметься щороку почергово за твори художньої й документальної літератури. Першу премію буде вручено у вересні 2020 року за художні твори, а 2021 року — за документальні.

Всі подані на розгляд твори повинні бути видані в Україні. Пріоритет надаватиметься оригінальним творам українською мовою, хоча розглядатимуться й видатні твори, перекладені з інших мов.

Сума премії буде поділена між автором і видавцем: автор отримає 4000 євро, а видавець — 2000 євро. Також присуджуватимуться дві заохочувальні премії по 250 євро.

Заявки на премію можна буде подати в період між 16 січня і 16 березня 2020 року. Інструкція з подання й форма заявки буде доступна на сайті UJE.

UJE — це зорганізована на приватних засадах, багатонаціональна ініціатива, започаткована 2008 року як проект співпраці між українцями з єврейськими та християнськими коренями, а також іншими учасниками в Україні, Ізраїлі та діаспорах.

Письменниці й перекладачці Галині Кирпі вручили високу нагороду – Орден Полярної зірки – від імені Його Величності короля Швеції Карла XVI Густава. Урочистий вечір з нагоди нагородження відбувся у Посольстві Швеції, повідомляється на офіційній сторінці Embassy of Sweden in Kyiv.

Нагороду вручив Посол Швеції в Україні пан Тобіас Тиберг.

Високою нагородою Швеція відзначила багаторічну плідну працю Галини Кирпи в галузі перекладу шведської дитячої літератури українською мовою. Пан Посол наголосив, що Швеція вдячна Галині Миколаївні за прекрасне представлення шведської літератури українським читачам.

Галина Кирпа в своїй промові висловила вдячність Його Величності королеві Швеції, панові Послу, своїй учительці – Ользі Сенюк, шведським письменникам, українським видавцям і читачам.

Також слово (українською мовою) мав Томас Русен, професор україністики Гетеборзького університету, який подякував Галині Миколаївні за чудові переклади, побажав міцного здоров’я і творчих успіхів та висловив сподівання на поглиблення українсько-шведських зв’язків і ширше представлення української літератури в Швеції.

Орден Полярної зірки (Nordstjärneorden) – шведська королівська нагорода за заслуги в галузі науки, літератури та культури. Заснований Фредеріком I в 1748 році. До 1952 р. орденом нагороджували винятково чоловіків. З 1975 р. цим орденом нагороджують іноземних громадян за важливу роботу з розвитку зв’язків зі Швецією.

Письменницю з України цією нагородою відзначено вперше.

Завдяки Галині Кирпі українські читачі мають нагоду насолоджуватися творами видатних шведських письменників: Ульфа Старка, Яна Екгольма, Єста Кнутсона, Кристіна Фалькенланд, Свена Нордквіста, Оке Гольберґа, Марії Ґріпе, Астрід Ліндґрен Барбру Ліндґрен, Руса Лаґеркранца, Еллена Карлсон, Ґунгільд Селін тощо.

До цього Галина Кирпа ставала лауреаткою українських премій, серед яких премія імені Івана Огієнка, імені Максима Рильського, імені Олени Пчілки, а її переклад «Диваків і зануд» Ульфа Старка увійшов в IBBY Honour List.

Як повідомлялось, 2019 року Анетта Антоненко отримала орден мистецтв та літератури Франції.

Святослав Померанцев отримав срібний орден від Австрійської Республіки.

Раніше ми повідомляли, що українська перекладачка Наталя Іваничук отримала найвищу відзнаку норвезького короля – орден за заслуги, а українська перекладачка Мар’яна Прокопович стала Кавалером Ордена Зірки Італії.

Шановні колеги, бібліотеки мають долучитись до участі у створенні повної картини щодо розвитку Громадського бюджету України! Саме тут : https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfJht9Y7fHwskkEli6P8NrW0ieWY56YmdziaR3GBR-zU9hyhA/viewform?edit_requested=true&fbclid=IwAR20s32YfxeM1IKW944eNlyemIeYtvWhy-0bqsn-Gs0d-z0tvYiweTkd37w збирають дані та планують підготувати відповідну аналітичну інформацію. Витратьте трохи часу й енергії і тим самим допоможете зрозуміти динаміку фінансування і громадської активності. Дякуємо за розуміння!

❗️Любі грантоотримувачі Українського культурного фонду! Ми як і ви, схвильовані інформацією, яка від сьогодні з’явилася в інтернет-просторі, про припинення проведення Казначейством платежів та реєстрації бюджетних зобов’язань щодо видатків, зокрема, грантових коштів Українського культурного фонду.

☝️Інформуємо, що Фонд продовжує реєструвати бюджетні зобов’язання, що виникли на виконання Договорів про надання грантів у рамках конкурсних програм 2019 року.

Фонд звернувся до відповідних міністерств для надання роз'яснення цієї ситуації, поки ми не отримали офіційної відповіді. Ми щиро віримо, що все вирішиться якнайкраще для нас усіх і 2019 рік не залишить по собі негативних емоцій. Просимо зберігати спокій, готуватися до свят та участі в конкурсних програмах УКФ 2020 року. ❄️

Проєкт підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» назвав найкращі українські дитячі, підліткові та родинні видання 2019 року.

Переможцями стали:

Дебют року у прозі: Таня Поставна, «Коли я була лисицею», іл. Марія Фоя (Віват)

Поетична книжка року: Катерина Міхаліцина, «Дмухавка та інші пухнасті вірші», іл. Юлія Пилипчатіна (ВСЛ)

Книжка-картинка року: Галина Малик (текст), Грася Олійко (ілюстрації), «Піратський маршрут» (ВСЛ)

Перша книжка малюка: Світлана Дідух-Романенко (текст), Марина Кізілова (ілюстрації), «Раз, два, спи… Перша сонна лічилка» (Моя книжкова полиця)

Книжка року на вік 9+: Настя Мельниченко, «Що знаходять в Хрулях», іл. Олена Мишанська (Теза)

Підліткова книжка року: Валентина Захабура, «Лепрекони» (ВСЛ)

Пізнавальна книжка року: Юля Смаль, «Лесеві історії. Експериментуй і дізнавайся», іл. Наталія Олійник (ВСЛ)

Пізнавальна книжка року: Юлія Ярмоленко, «Малечі про інтимні речі», іл. Мар’яна Гілевич (Талант)

Пізнавальна книжка року: Леонід Ушкалов, «Сковорода від А до Я», іл. Людмила Стецькович, Володимир Стецькович (ВСЛ)

Родинна книжка року: Світлана Ройз, «Я сьогодні йду в садок», іл. Інна Черняк (#книголав)

Соціальна книжка року: Надія Степула, «Петрик і фонтани», іл. Ольга Селищева (Основи)

Вибір читачів: Наталка Біда, Антоніна Оксанич, Олександра Сидорченко, «Спілкування з дитиною в малюнках» (ГО «Батьківська спілка»)

Спецвідзнаки:

Спецвідзнака «За найкращу серію книжок для дітей»: Серія «Цікава Україна» (Крокус)

Спецвідзнака «За збірку авторських казок»: «Фонтан казок. Сучасні українські казки» (Фонтан казок)

Спецвідзнака «Мультимедійне видання року»: Жак Жаб’є (текст), Наталія Кудляк (ілюстрації) «Людина-восьминіжка» (Маміно)

Спецвідзнака «За промоцію дитячого читання»: Олександра Коваль (Український інститут книги).

«БараБука» – це насамперед проєкт підтримки дитячого читання, спрямований на популяризацію якісної неперекладної літератури для дітей і підлітків. Серед учасниць проєкту – дитячі письменниці, літературознавиці, методистки, редакторки.

Традиційно команда проєкту не розглядала в межах «Топу БараБуки» книжки, авторками чи редакторками яких були барабуки. Однак із заснуванням у 2018 році літературної агенції «БараБука» (далі – ЛА «БараБука») таких видань ставало все більше. У 2019 році за сприяння БараБуки вийшли друком 33 видання. Неприпустимим було залишати поза розглядом таку кількість якісних дитячих і підліткових книжок. Тому цього року в межах «Топу БараБуки» діяло незалежне журі, яке обрало найкращі з видань, написаних учасницями проєкту чи виданих у співпраці з ЛА «БараБука». До нього увійшли Юлія Козловець, кураторка дитячої програми «Книжкового Арсеналу»; Лариса Лугова, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей; та Марія Семенченко, журналістка й оглядачка дитячих книжок.

Незалежне журі відзначило такі видання ЛА «БараБука»:

Експеримент: Анна Хромова, «Космічні агенти проти сирного монстра», іл. Марина Шутурма (Ранок)

Майже дорослим: Олександра Камінська, «Не кажи нікому» (Ранок)

Важливі речі: Таня Стус, «Рі(з)дні люди», іл. Марта Кошулінська (ВСЛ)

Краса: ілюстраторка Грася Олійко, текст Олександра Орлова, «Нечуй невмирущий» (Ранок)

Варто читати: Галина Ткачук, «Книжка про сміття», іл. Антон Селлешій (ВСЛ)

Спецвідзнака незалежного журі: Ольга Купріян, «Мамонт», іл. Ґрася Олійко (Ранок)

Коментарі незалежного журі

Лариса Лугова, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей: «Я щаслива, що разом з крутими експертками працювала в незалежному журі БараБуки. Я щаслива від того, що простір української дитячої літератури так сильно розширився. Разом із внучкою ми реготали над витівками Нечуя Невмирущого Олександри Орлової, до глибокої старості готові були читати безкінечні казки Ольги Голубєвої, переживали за хлопчика з книжки Ольги Купріян, який шукав зниклого Мамонта, замислювалися над сміттєвими проблемами, поставленими Галиною Ткачук, і просто із захватом прочитали весь довгий список БараБуки. У нас є нова дитяча книга, є письменники, які піднімають важливі теми, є ілюстратори, які роблять ці книги сучасними і зрозумілими дітям XXI століття! А це і є просте щастя бібліотекаря».

Також під час «Топу БараБуки» свої спецвідзнаки вручили:

Національний музей Тараса Шевченка – літературний гурток «Написатор», «За співпрацю в організації виставки “Ілюсторій”».

Спеціальна відзнака від ТОВ «Столична правова фундація» «За популяризацію правових знань серед дітей» – книжка «Я і КонституціЯ» Лариси Денисенко та колективу авторів (ВСЛ).

ГО «Освіторія» – книжка «Сковорода від А до Я» Леоніда Ушкалова (ВСЛ) «За високий український стиль».

Про Топ БараБуки

Топ БараБуки – унікальний рейтинг від фахових літературознавців, які з 2014-го року стежать за ринком українського дитячого і підліткового книговидання та відзначають книжки, базуючись на професійному досвіді експертів із дитячого читання.