Бібліотечному фахівцю

У 2020 році УІК проведе відбір і закупівлю книжок для поповнення фондів публічних бібліотек за новими принципами та механізмами. Про це йдеться на сторінці УІК у Facebook.

Як повідомляє УІК, цьогорічний відбір книжкової продукції відбуватиметься за активної участі бібліотек. Для цього Інститут формує базу даних контактів бібліотек на основі доданої анкети, яку пропонуємо охочим бібліотекам заповнити до 25 лютого 2020 року. Лінк для переходу на форму: https://forms.gle/KFTHKQRXK5F5rsc18

Також Інститут запрошуємо приєднатися до Facebook групи «2020.ПБФ.Бібліотеки». Група створена для обговорення бібліотечною спільнотою питань закупівлі книжкової продукції Українським інститутом книги у 2020 році https://www.facebook.com/groups/2020lib/

Це оголошення має на меті надати інформацію про конкурс грантів за напрямом соціальна згуртованість для неурядових організацій, які здійснюють діяльність на території Донецької та Луганської областей, який проводиться Програмою ООН із відновлення та розбудови миру, та пояснити процедуру подачі проєктних пропозицій. В оголошенні викладені критерії відповідності вимогам конкурсу, процес подачі та відбору проєктних пропозицій, а також критерії оцінки проєктів, які будуть відібрані в межах цього конкурсу.

Загальна стратегія конкурсу полягає у застосуванні орієнтованого на громаду підходу для забезпечення соціальної згуртованості. Конкурс проводиться за наступним цільовим напрямом:

UN_RPP_3_2020_6_SC: «Розвиток спроможності бібліотек Донецької та Луганської областей». детальніше ознайомитись з умовами конкрсу можна тут: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/recovery-and-peacebuilding/grant-opportunities-UN-RPP/UN-RPP-grant-to-support-library-network-in-eastern-Ukraine.html?fbclid=IwAR0d1LJ1lry9At4ANS1ZBVJ3HAT54Bl40MGHOWbdGEXOeBQtIkKfpVKfYvQ

У Верховинському районі Івано-Франківщини планують створити Музей книги про гуцулів та Гуцульщину.

«Музей книги про гуцулів і Гуцульщину формуймо разом. Кожен, хто запропонує для музею друковані видання з власної бібліотеки чи цікаві рукописи про наш край, буде занесений до Почесної книги. Відвідувачі музею знатимуть поіменно книгодавців-патріотів Гуцульщини», - йдеться в повідомленні.

Ініціаторами ідеї створення Музею книги про гуцулів і Гуцульщину виступають Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, Верховинська районна організація Національної спілки письменників України, Верховинське районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, громадські організації «Патріоти «Гуцульщини» та «Верховина – квітка Карпат».

Оголошено результати конкурсу віршів українською мовою для наймолодшого віку, який проводився 1-31 грудня 2019 року.

ГО «Вся Україна читає дітям» та ТОВ «Товариство» у рамках просвітницького проекту «Перша книжка для малятка» здійснюють підготовку та видавництво книжки, яку отримають матері новонароджених дітей у пологових будинках України безкоштовно.

Проект «Перша книжка для малятка» має на меті:

привернути увагу суспільства до ідеї читання дітям українською мовою з перших днів їхнього життя, послідовно пропагувати необхідність системного читання вголос для забезпечення інтелектуального розвитку та комунікативних здібностей дитини;

поширити практику читання українською мовою та популяризувати українських авторів;

залучити батьків до свідомого виховання нового покоління, відкритого до світу, утверджувати любов до державної мови;

підтримати ідею родинного читання в кожній українській сім’ї, виплекати традицію, що стане соціально вагомим чинником розвитку гармонійного українського суспільства.

За підсумками завершального засідання журі конкурсу переможцями визнано:

Марію Морозенко, Наталю Поклад, Тетяну Винник, Зоряну Лісевич, Юлію Забіяку, Олександра Дерманського, Тетяну Щегельську, Ларису Цілик, Наталію Бонь, Наталю Тріщ, Оксану Лозову, Олену Полянську, Григорія Фальковича, Наталю Трохим, Таю Цибульську, Богдана Мороза, Ярину Бурбан, Світлану Бідну, Людмилу Снітко, Геннадія Горового, Ольгу Реву, Марічку Дзвінку, Оксану Ратушняк, Світлану Романенко, Людмилу Шостацьку, Наталію Ярему, Аллу Ємченко, Олега Жовтанецького, Оксану Смерек, Мар’яну Тарнавську, Надію Черкес, Володимира Вакуленка, Галину Яценко, Ірину Бову, Валентину Бондаренко, Тамару Гнатович, Наталію Цвар, Марію Дем’янюк, Богдана Чепурка, Тетяну Винник.

Вірші переможців опублікують у «Першій книжці для малятка». Авторський примірник книжки буде надано переможцям після виходу першого тиражу видання.

7 лютого в Українському кризовому медіа-центрі було презентовано нову українсько-єврейську літературну премію "Зустріч". Вона відзначатиме спільний досвід українців та євреїв, виражений у художній і нехудожній літературі. Ця нова літературна премія є спільною ініціативою українсько-канадської доброчинної організації "Українсько-єврейська зустріч" у партнерстві із одним із BookForum Lviv та Українським інститутом книги, що займається промоцією нашої літератури в світі. Її присуджуватимуть щорічно за найвпливовіший твір художньої та документальної літератури (почергово), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства, втілюючи ту ідею, що історії і українського, і єврейського народів є неповними одна без одної.

"Зустріч" запрошує до міжнаціонального діалогу на тему україно-єврейської дружби, продовжує зовсім інший процес. Так декілька років тому було засновано премію і літературний конкурс "Кримський інжир" для кримськотатарських та українських авторів, що пишуть на кримськотатарську тематику.

"Література відображає завжди минуле, сьогодення і різні варіанти майбутнього. Історію кожної країни можна вивчити через її літературу. Українська поки що не на стільки багата, щоб через неї ми знали все про наше минуле. Це відчувається за кожної поїздки Україною, особливо до таких міст як Бучач чи Шаргород. Колись більшість населення цих місцин складали євреї. Сьогодні від тієї давнини лишилися лишень сліди", - зазначив на презентації премії, що відбулася 7 лютого в Українському кризовому медіацентрі, президент українського PEN-клубу Андрій Курков. Він також звернув увагу на те, що премія "Зустріч" не планувалася як запрошення всіх писати на тему єврейсько-українських контактів. "Аби написати такий твір, треба навчитися займатися розслідуваннями, користуватися історичними архівами. Це провокація для наших письменників уважніше та серйозніше ставитися до текстів, літератури. Після двох майданів у нас час літературних фантазій минає, і починається література, яка відображає реальність. А вона - це те, що відбувається сьогодні, і що відбувалося раніше. Така премія - це гарний трамплін аби українськими книжками зацікавилися закордонні видавці", - констатував Андрій Курков.

За словами організаторів, премія сумою 6500 євро присуджуватиметься щороку. Вона складається з двох категорій: художня література і нон-фікшн. Переможця у кожній із зазначених категорій визначатимуть почергово, раз на два роки. Суму премії ділитимуть між автором і видавцем: автор отримує 4000 євро, а видавець — 2000 євро. Також присуджуватимуться дві заохочувальні премії по 250 євро. Організатори також наголошують на своєму бажанні заохотити українських видавців уважніше спостерігати за новими творами, в яких автори торкаються теми співжиття українців та євреїв на українській землі.

о участі у конкурсі на здобуття нової літературної премії, про яку вище мова, прийматимуть книги, видані в Україні, що цілком або частково відображають певний аспект українсько-єврейського досвіду, наприклад, через персонажів, тло оповіді тощо. Пріоритет надаватиметься оригінальним творам українською мовою, хоча розглядатимуться й видатні твори, перекладені з інших мов. Андрій Павлишин, один із співзасновників львівського BookForum, під час презентації премії "Зустріч" підкреслив, що книги, які подаватимуть на її здобуття, повинні існувати в матеріальній формі й бути доступні в українських книгарнях, на сайтах видавництв та/або в публічних бібліотеках. Твори, що розпалюють міжетнічну ворожнечу, розглядатися не будуть, а також до участі у конкурсі на отримання премії, що про неї мова, не прийматимуться самвидавчі твори. Подати твори на участь у конкурсі на вище згадану премію можуть видавці, пов’язані з книговиданням некомерційні організації та асоціації видавців. Термін подачі стартував 16 січня і фінішуватиме 16 березня. За словами Наталі Федущак, директора з комунікацій "Українсько-єврейської зустрічі", організатори отримали вже більше десяти подань на отримання премії.

Оцінюватимуть отримані подання у два етапи. Спочатку мале журі із трьох осіб, що їх оберуть затверджені Радою директорів представники «Українсько-єврейської зустрічі» на основі консультацій із представниками львівського BookForum, визначить, чи відповідають книги критеріям відбору. Підсумкове журі, що його оберуть затверджені Радою директорів представники «Українсько- єврейської зустрічі» на основі консультацій із представниками львівського BookForum, визначає переможця та двох володарів заохочувальних премій.

Вперше українсько-єврейську премію "Зустріч"буде присуджено 2020 року у категорії художньої літератури (за прозовий, поетичний чи драматургічний твір). За словами її організаторів, лауреата, який отримає цю відзнаку, оголосять під час цьогорічного Львівського BookForum. У 2021 році премію присуджуватимуть у категорії документальної літератури (за історичні твори, мемуари, публіцистику чи есеїстику). Розглядатимуться твори, опубліковані у 2018-2020 роках. Надалі, за словами органызаторыв, у кожній категорії розглядатимуться твори, опубліковані протягом двох попередніх років.

Український інститут книги проводить дослідження про читання в Україні. Про це йдеться на сторінці УІК у Facebook (https://www.facebook.com/298425113883416/posts/1092858314440088/ ).

Його мета — оцінити, як змінюється культура читання в нашій країні на фоні світових трендів, і на основі цього розробити гіпотези для української видавничої спільноти, щоб зрозуміти, куди розвиватися далі.

Анкету можна заповнити тут: https://cutt.ly/YrAx14O .

«Нещодавно я писав колонку про сучасні тренди у книговидавничій сфері та прогноз її розвитку (книжки будуть жити, не хвилюйтесь!). Поки збирав матеріал — прочитав багато закордонних досліджень, а от з даних по Україні — майже нічого немає. Лише кілька досліджень, зокрема TNS та Читомо. Не люблю очікувати чогось потрібного і вартісного, що впаде з неба, тому ми із знайомими професійними маркетологами і соціологами розробили анкету, яка хоч і не замінить масштабне соціологічне дослідження соціологічних компаній, втім дасть можливість виміряти середню температуру і настрої в соціумі щодо книжок як культурного продукту та читання як практики», – зазначив радник Міністерства культури, молоді та спорту України Антон Мартинов.

УКФ став членом міжнародної інформаційної мережі культурної мобільності On the Move, до якої входять 50 організацій та інституцій з понад 20 країн Європи. Місія мережі полягає у заохоченні та сприянні транскордонної мобільності та співпраці задля формування активного та спільного європейського культурного простору.

Цілі On the Move:

Організовувати, координувати та вдосконалювати інформаційну службу культурної мобільності, що є вільною, прозорою, точною та зручною для користувачів, що надходить від все більшої кількості джерел і досягає все більшої аудиторії.

Сприяти впровадженню концепції мобільності, яка поважає соціальні стандарти та охорону навколишнього середовища, а також сприяє культурному розмаїттю та міжкультурному діалогу.

Підвищити спроможність членів та партнерів OTM, розібратися з різними аспектами культурної мобільності, через тренінги, P2P сесії та зустрічі, де досвід кожного з членів може бути збагачений і застосований.

Український культурний фонд сподівається на плідну співпрацю з іншими членами On the Move для покращення та активізації міжсекторального діалогу як серед діячів української культури, так і колег з закордону, отримання досвіду, покращення фінансових механізмів культури, закріплення у сфері культури сталого розвитку тощо.

Український культурний фонд завершив прийом заявок на програми поточного року.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі фонду.

“За підсумками першого місяця 2020 року з радістю констатуємо збереження пожвавленого інтересу до програм Фонду і надходження сотень і тисяч заявок від тих, хто бажає взяти в них участь. Цьогоріч ми отримали їх навіть більше, аніж минулого року. В січні Український культурний фонд завершив прийом заявок на програми 2020 року. Загалом було отримано 2373 заявки”, - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, завдяки автоматизації прийому заявок реєстри всіх програм автоматично були опубліковані на сайті УКФ.

Це 10 програм: 983 ‒ “Інноваційний культурний продукт”; 434 ‒ “Аудіовізуальне мистецтво”; 363 ‒ “Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти”; 189 ‒ “Знакові події”; 156 ‒ “Інклюзивне мистецтво”; 75 ‒ “Мережі й аудиторії”; 69 ‒ “Аналітика культури”; 57 – “Культура для змін”; 32 – “Культура. Туризм. Регіони”; 15 ‒ “Культурні столиці”.

За результатами конкурсного відбору сформовано експертні ради до кожної програми. Загалом проєкти 2020 року оцінюватимуть 509 експертів! З реєстром експертів експертних рад можна ознайомитись тут.

Також повідомляється, що УКФ розширює співпрацю з іншими інституціями – спільні заходи мають поглибити системність роботи з популяризації української культури як всередині країни, так і за її межами.

Читайте також: Книжковий Арсенал закінчив прийом заявок з приголомшливим результатом.

Зокрема, "Креативна Європа" оголосила про старт нових конкурсів. "Програма Music Moves Europe (MME) ‒ основний інструмент Єврокомісії для підтримки музичного сектору. Конкурс було розроблено на основі низки зустрічей з представниками індустрії, які відбувались, починаючи з 2015 року. Фінальний термін подачі заявок - 30 березня 2020 року. "Поєднання культури та аудіовізуального контенту через цифрові технології" ‒ конкурс, покликаний сприяти розробці політик у сфері цифрових технологій, інновацій, творчості та створення нових моделей ведення бізнесу для налагодження міжнародного співробітництва. Дозволяє протестувати нові та міжсекторальні бізнес-підходи до фінансування, дистрибуції та монетизації мистецьких творів. Фінальний термін подачі заявок - 14 травня 2020 року", - поінформували в УКФ.

4 лютого, на вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 3 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки видатному українському перекладачу та лінґвісту Миколі Лукашу.

Автором меморіальної дошки виступив скульптор Іван Мельничук.

Участь у відкритті меморіальної дошки взяли заступник голови Печерської РДА Анатолій Невмержицький, директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, докторка філологічних наук, професорка Ольга Петрова.

Микола Лукаш – один із небагатьох, хто перекладав із мови оригіналів, а не російських текстів. Вважається одним з найвидатніших українських перекладачів – перекладав художні твори з 20 мов. Він є геніальним митцем, який у радянські часи подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.

Найбільш плідними роками творчої праці Миколи Лукаша було двадцятиліття з 1953 до 1973 року, коли він переклав «Фауста» Ґете, «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шиллера, «Декамерон» Бокаччо тощо.

Саме Микола Лукаш чи не вперше в європейський літературі здійснив сміливий експеримент, перекладаючи українською поезію Фредеріко Гарсія Лорки, написану галісійським діалектом іспанської мови, за допомогою також діалекту гуцульського.

1973 року Миколу Лукаша виключили зі Спілки письменників України (СПУ). Його всіляко переслідували, перестали публікувати, позбавили засобів існування. Перекладач був відновлений в СПУ на хвилі перебудови 1988 року, практично напередодні смерті. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів – книги під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера», яка вийшла у 1990 році.

Нагадаємо, що нещодавно виповнилося 100 років від дня народження Миколи Лукаша.

Відомий американський письменник Стівен Кінг видалив свою сторінку у Facebook через велику кількість фейкової інформації, яка з’являється у цій соціальній мережі. Про це він повідомив у своєму Twitter.

«Я покидаю Facebook. Мені не подобається безліч неправдивої інформації, яка присутня у політичній рекламі. Я також не впевнений у тому, що ця мережа здатна захистити особистий простір користувачів», – зазначив Кінг.

Разом з тим він повідомив, що його шанувальники зможуть продовжити стежити за ним у Twitter.

Український інститут книги оприлюднює деталізований план програм на 2020 рік. Загальний бюджет яких узгоджений і затверджений Міністерством культури, молоді та спорту.

У 2020 Інститут зможе розпочати виконання таких програм за чотирма напрямками — культурна дипломатія, пропозиція, доступність та навички/мода.

Щоб ефективно представити Україну на міжнародному рівні, УІК візьме участь у 6 головних міжнародних книжкових ярмарках: Вільнюський книжковий ярмарок, Лондонський книжковий ярмарок, Паризький книжковий ярмарок, Болонський ярмарок дитячої книги, Варшавський книжковий ярмарок, Франкфуртський книжковий ярмарок. Інститут книги організує роботу національних стендів, на яких будуть представлені українські видавці та їхні пропозиції. Загальний бюджет заходів на міжнародних книжкових ярмарках — 13,3 млн.

Відділ промоції читання основну увагу зосередить на дітях і підлітках. Запрацюють або будуть підтримані проєкти:

«#Живі Письменники» — серія відеороликів та методичних матеріалів для молодшої школи, щоби захопити школярів українськими письменниками, а вчителям допомогти з викладанням сучасної української літератури;

«Книгоманія» — всеукраїнський конкурс для 6-7 класів, що привчить учнів до вдумливого читання;

«Навиворіт» — всеукраїнський конкурс написання рецензій для старшокласників;

«Читай-пиши» — тур українських письменників і критиків Східною Україною, під час якого діти й підлітки витимуться писати рецензії;

«365 казок на ніч» — акція для наймолодших та їхніх батьків, щоби привчати до читання вголос змалечку.

Також відділ промоції читання займатиметься підтримкою та розвитком щонайменше 10 літературних та книжкових фестивалів по всій Україні.

Загальний бюджет програм промоції читання — понад 8 млн.

Також важливим для роботи Інституту буде з'ясувати основні перешкоди для розвитку читання і підібрати ефективні способи донесення інформації до потенційних читачів, з'ясувати проблемні питання на ринку книговидання, збільшити ефективність усіх програм УІК, а також якісно представити український книжковий ринок на закордонні аудиторії. Для цього аналітичний відділ УІК планує провести три всеукраїнські дослідження:

вплив читання різножанрової літератури на засвоєння шкільної програми , що буде реалізовуватися у співпраці із Міністерством освіти України;

читання в контексті медіаспоживання;

визначення обсягів книжкового ринку.

На проведення усіх досліджень, які здійснюватимуться із залученням соціологічних компаній, у бюджеті заплановано понад 7 млн грн.

Також для нас важливим буде фахове зростання авторів і авторок-початківців. Інститут книги започаткує стипендію для авторів та їхніх наставників, що передбачатиме фінансову підтримку, а також менторський супровід для авторів та промоцію видання їхніх книжок. На реалізацію програми у бюджеті цього року закладено 3 млн грн.

Також цьогоріч запрацює програма підтримки перекладів. Це перша програма, яка системно підтримуватиме переклад української літератури за кордоном на державному рівні. У межах бюджету 5 млн грн Інститут зможе підтримати публікацію 30 перекладів, покриваючи витрати іноземного видавця на придбання прав та переклад у межах €4000. Виконання програми розпочинається лише після затвердження Міністерством культури, молоді та спорту України Положення про програму підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами.

Загальний бюджет на комунікаційну підтримку усіх програм Інституту — близько 19 млн грн. Наразі Інститут працює над підготовкою заявки на проведення відкритого тендеру за відповідним напрямком, який буде проведено максимально прозоро і публічно.

Також вказуємо програми, виконання яких розпочинається лише після затвердження нормативно-правових актів, які є правовою підставою для їх реалізації, та внесення відповідних змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Українському інституту книги для підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. № 638.

А саме:

програма поповнення фондів публічних бібліотек. Оскільки цьогорічний бюджет програми закупівель складає 28,5 млн грн, акцент програми закупівель буде зроблений на дитячій та підлітковій літературі;

реалізація програми Українська цифрова бібліотека запланована, і порядок її роботи буде узгоджений та деталізований з загальними планами цифрових трансформацій України. Бюджет програми на 2020 рік — 15 млн грн;

програма Нова українська книга. Це підтримка видань до 150-річчя з дня народження Лесі Українки, підтримка перекладів світової гуманітаристики, видання книжок шрифтом Брайля. Загальний бюджет програми Нова українська книга — майже 30 млн грн.

Для нас дуже важливим є те, що вся діяльність Українського інституту книги — публічна і відкрита. З діяльністю УІК, нормативними документами та звітами можна ознайомитися на сайті Інституту книги.

Своїм Указом Президент доручив Кабінету Міністрів України розробити та затвердити план заходів Року математичної освіти в Україні.

Документ обов’язково має передбачати:

впровадження у навчання сучасних практико-орієнтованих засад, у тому числі з використанням ресурсів PISA, підвищення якості навчально-методичного забезпечення вивчення математики, зокрема підручників та навчальних посібників з математики;

розроблення електронних навчальних ресурсів, спрямованих на розвиток математичної компетентності учнів, застосування математичних інструментів для розв’язання ігрових та стратегічних задач різного рівня складності;

створення умов для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін, зокрема із застосуванням ефективних технологій формування та розвитку математичної компетентності учнів з урахуванням кращих вітчизняних та міжнародних практик, вивчення та впровадження досвіду держав, які демонструють високі показники з математичної компетентності за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA;

створення умов для підвищення мотивації здобувачів освіти з успішного оволодіння математичними знаннями і навичками, їх застосування у соціальній, економічній, технологічній, науковій та інших сферах суспільного життя;

створення у закладах загальної середньої освіти умов для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета;

забезпечення належної організації запровадження з 2021 року обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання з математики;

проведення конкурсів, олімпіад та інших змагань з математики, спрямованих на розв’язання математичних задач із пошуком нестандартних підходів;

розширення можливостей для розвитку математичної компетентності учнів, зокрема через мережу математичних гуртків у закладах загальної середньої освіти, закладах позашкільної освіти, проведення літніх математичних шкіл для учнів та вчителів;

сприяння створенню освітніх майданчиків для вивчення математики на базі публічних бібліотек.

Сьогодні, 30 січня, стартувала всеукраїнська акція #ЖивіПисьменники, спрямована на інтерактивне залучення учнів у процес вивчення української літератури. Організатори проєкту — Український інститут книги за підтримки Міністерства освіти і науки України та проєкт підтримки дитячого читання BaraBooka.

Для учнів і вчителів початкової школи, бібліотекарів і батьків експерти з дитячого читання створили серію матеріалів для роботи з сучасною українською дитячою літературою. Їх можна використати у навчальному процесі та у позакласній роботі. Це відеоролики про українських дитячих письменників, які входять у оновлену шкільну програму, методички та презентації з розробками елементів уроку.

Відео — це інтерв’ю із сучасними “живими” письменниками, які є актуальною й запитуваною частиною формування культурної ідентичності школярів. Вони презентують всю Україну від Луганщини до Закарпаття, пропонують сучасні сюжети, розповідають цікаві факти про творчість, читання, ігри зі словами.

Сьогодні, 30 січня, на Youtube-каналі Інституту книги опубліковано перше відео акції #ЖивіПисьменники: http://bit.ly/2vuczgl

Щосереди на Youtube-каналі Інституту книги з’являтиметься нове відео #ЖивихПисьменників. Загалом у першому сезоні учні початкової школи зможуть познайомитись із 10-ма письменниками: Галина Ткачук, Володимир Рутківський, Мар’яна Савка, Сашко Дерманський, Леся Воронина, Іван Андрусяк, Галина Малик, Григорій Фалькович, Таня Стус, Галина Вдовиченко.

Тизер акції #ЖивіПисьменники:

https://www.youtube.com/channel/UCvMFlpDTKRm7LaRCZopGWtg

Коментар BaraBooka:

“Експертки дитячого та підліткового читання "Барабуки" - літературознавиці й дітознавиці - вже шість років вивчають інтерес до сучасних українських письменників з боку малих читачів, їхніх батьків, учителів та бібліотекарів. Є чітка тенденція росту зацікавлення читанням через твори про сучасний дітям світ у знайомих реаліях. Це привело нас у робочі групи МОН з реформування програм літературної освіти, що своєю чергою спричинилося до появи "революційного" навчального посібника - "Хрестоматії сучасної української дитячої літератури" у 2-х томах. Акція #ЖивіПисьменники - це наступний резонансний етап, який є й дуже символічним у тім, як потужно працюють разом державні й громадські ініціативи”.

З методичними матеріалами для роботи з відео #ЖивіПисьменники можна ознайомитися за посиланням: http://bit.ly/zhyvipysmennykymetod

Партнери акції: ГС “Освіторія”, EdCamp UkrAINe, ГО “Смарт Освіта”, НЦ “МАНУ”.

Офіційна сторінка акції на Facebook: https://www.facebook.com/ZhyviPysmennyky/

Український інститут книги— державна установа при Міністерстві культури України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном. BaraBooka. Простір української дитячої книги– перший український універсальний інформаційний ресурс про неперекладну літературу для дітей та юнацтва, а також невіртуальні зустрічі на національних майданчиках з 2013 року. Для дітей, батьків, педагогів, бібліотекарів, дослідників дитячої літератури.

Українська бібліотечна асоціація запустила путівник бібліотеками України «Бібліотека для тебе — Library for you».

Онлайн-сервіс містить найбільшу на сьогодні базу бібліотек України — понад 16 тис. бібліотек.

«Бібліотека для тебе — Library for you» (веб та мобільна версія) орієнтує щодо бібліотек у всіх населених пунктах України та надає інформацію про бібліотечні послуги.

Інформація про бібліотеки взята із електронної системи моніторингу базової мережі публічних бібліотек (ЕСМАР). Якщо бібліотека не оновлювала контактну інформацію в цій системі протягом останніх двох років, то інформація про бібліотеку може бути не актуальною.

Наразі оприлюднена базова версія сервісу, наступного місяця обіцяють додати функціонал визначення найближчої бібліотеки щодо місцезнаходження користувача.

Сервіс доступний за посиланням: https://lib4you.org.ua/

Міжнародний Центр «Незалежне посольство миротворців» (Німеччина, голова міжнародного журі – д-р Ханс Вільгельм / Dr. H-J. Wilhelm); Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США, Сан-Франциско); Асоціації «Міст Пегасу» / Pegasus Brücke FBG та «Форум миру» (Німеччина, Франкфурт-Берлін, члени журі – Jochen Schmija, Gudrun Karpen) назвали Послів миру – лауреатів Міжнародної літературної премії миру за 2020 рік.

Цією почесною відзнакою нагороджуються за визначну літературну, міжнародну, громадську діяльність відомі письменники, перекладачі та вчені з різних держав, чиї високохудожні твори і духовний поклик, подвижницька популяризація кращих надбань світової літератури та культури об’єднують народи.

Отже, цьогорічними лауреатами стали:

Тетяна Дзюба, Сергій Дзюба, Богдан Сушинський, Юрій Работін (Україна), Олена Ананьєва (Україна-Німеччина), Михайло Блехман (Україна-Канада) та Олена Лань (Україна-Чехія).

Д-р Ханс Вільгельм / Dr. H–J. Wilhelm, голова журі (Німеччина).

За багаторічною традицією, яка була започаткована у 1995 році, громадський комітет Всеукраїнської премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» напередодні Дня Соборності України називає її лауреатів за 2019 рік.

цьогоріч переможцями названо:

– у номінації «Політик»– голову Організації українських націоналістів Богдана Червака;

– у номінації «За вірність українській ідеї» – президента Світового конгресу українців Павла Грода;

– у номінації «За літературну діяльність» – письменників Вадима Вітковського, Миколу Рябого;

– у номінації «За літературознавчу діяльність» – доктора філологічних наук, професора КНУ імені Т. Г. Шевченка, письменника Олександра Астаф’єва; – у номінації «За міжнародну культурологічну діяльність» – письменника, перекладача, художника, журналіста Ярослава Савчина; – у номінації «За внесок в український кінематограф» – режисера Тараса Ткаченка;

у номінації «За публіцистичну діяльність»– публіциста, політика Василя Овсієнка, журналіста Андрія Мацейка;

– у номінації «За дослідницьку культурологічну діяльність» – історика Віктора Адамського;

– у номінації «Громадський діяч» – голову ГО «Голосіївська криївка» Руслана Андрійка, голову ГО «Кипоровий яр» Віталія Кривого;

– у номінації «За відродження традицій вітчизняного меценатства» – підприємця Сергія Гребіня; – у номінації «За видавничу діяльність» – директора «Видавничого центру «Академія» Василя Теремка;

– у номінації «За допомогу українській справі» – голову Білоруської партії свободи, координатора «Міжнародного комітету допомоги Україні» Сергія Висоцького.

У столичній книгарні «Є» (м. Київ, вул. Лисенка, 3) відбулася церемонія нагородження переможців відзнаки «ЛітАкцент року – 2019».

У номінації «Проза» відзнаку отримала Гаська Шиян за роман «За спиною» (Фабула).

У номінації «Поезія» перемогла Катерина Калитко зі збіркою «Ніхто нас тут не знає, і ми нікого» (Meridian Czernowitz).

У номінації «Літературознавство, есеїстика та художній репортаж» переможницею стала Діана Клочко за книгу «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» (ArtHuss).

Спецвідзнаки отримали Ія Ківа за збірку «Перша сторінка зими» (Дух і Літера) та Тамара Горіха Зерня за роман «Доця» (Білка).

«Золоту бульку» як найбільше розчарування року цього разу не присуджували. «Всі книжки, які вийшли цього року в Україні українською мовою – чудові», – прокоментувала таке рішення головна редакторка «ЛітАкценту» Ірина Троскот.

У складі журі цьогорічної премії були Богдана Романцова, Роксоляна Свято, Ростислав Семків, Ярослава Стріха, Тетяна Трофименко.

Книжкові виставки уже давно перестали бути просто місцем для продажу книжок, пошуку нових партнерів чи зустрічей з авторами. На них, без перебільшень, створюють майбутнє книжкової індустрії: задають тренди, шукають нові формати та бізнес-моделі й презентують проєкти, які ще кілька років тому здавалися фантастикою.

Розповідаємо, куди варто їхати видавцям і книголюбам, а також чим ці події дивуватимуть у 2020 році.

Виставка дитячої книги в Болоньї *

Bologna Children’s Book Fair

• Де: Італія

• Коли: 30 березня–2 квітня

• Проводиться 57 раз

• Учасники: понад 1400

• Відвідувачі: 28 000

Виставка щорічно збирає видавців, ілюстраторів, авторів, перекладачів, дистрибуторів, розробників мобільних пристроїв, пакувальників, бібліотекарів та інших фахівців з понад 80 країн світу. Програма заходу включає сотні зустрічей з найширшим колом тем: від ринкових стратегій до популяризації читання, від технік ілюстрації до новітніх цифрових технологій.

Найважливіші конференції виставки цьогоріч будуть присвячені італійському письменнику Джанні Родарі, кіно, продажу книжок, ілюстрованим книжкам, коміксам, китайському та російському ринкам.

Уже в 53-тє у межах заходу пройде виставка робіт 76 ілюстраторів з різних країн світу. Після закінчення виставки роботи ілюстраторів експонуватимуть в музеях й галереях ще понад два роки.

Також на Болонській виставці вручають найбільш почесні нагороди у сфері книговидання для дітей: «Bologna Prize» для найкращих видавців з кожної частини світу, «BolognaRagazzi Award» за найкращу ілюстровану книжку, «BolognaRagazzi Digital Award»за здобутки в цифровому книговиданні, «Strega Prize» за літературні досягнення для італійських письменників, «Fundación SM International Illustration Award» і «ARS IN FABULA — Grant Award» для молодих ілюстраторів, «In Altre Parole» для перекладачів, а також «Carla Poesio Award» за найкращу дисертацію про дитячу літературу.

Почесним гостем 2020 року буде Шарджа (Об’єднані Арабські Емірати). Брюссельська книжкова виставка

Foire du Livre de Bruxelles

• Де: Бельгія

• Коли: 5–8 березня

• Проводиться 51 раз

• Учасники: понад 500

• Відвідувачі: 72000

Брюссельська книжкова виставка — це подія, яка своєю місією бачить популяризацію читання та літератури. З 2016 року особливу увагу організатори приділяють групам населення, які в силу обставин читають мало або взагалі не мають змоги читати: емігрантам, неписьменним, людям похилого віку, незрячим, людям, які потрапили в складні життєві ситуації тощо. Виставка прагне зруйнувати віртуальні, психологічні, економічні й соціальні бар’єри між книжкою й аудиторією, менш підготовленою до читання. Також подія підтримує сталий розвиток і з 2007 року впроваджує ініціативи, націлені на зменшення свого екологічного сліду.

Усі видавці, виробники та партнери, які беруть участь у виставці, мають дотримуватися принципу екологічної відповідальності. Щодо програми виставки, то щороку на ній відбувається понад 300 подій за участі понад 1200 авторів. А країною-почесним гостем 2020 року буде Марокко. Також діятиме спеціальний простір європейської літератури.

Лондонська книжкова виставка *

London Book Fair

Де: Велика Британія

• Коли: 10–12 березня

• Проводиться 49 раз

• Учасники: понад 1700

• Відвідувачі: 25 000

Лондонська книжкова виставка щороку залучає понад 600 правовласників з різних країн світу до переговорів щодо авторських прав, а також продажу та поширення контенту через друковані, аудіо-, теле- та цифрові канали.

Цьогоріч протягом трьох днів виставки відбудеться понад 220 семінарів для широкої аудиторії, на яких говоритимуть про авторів, права, аудіокнижки, дитячі та розважальні видання, переклад, поезію, наукові видання, ілюстрації, значення медіа для видавництв, фахове зростання й глобальний ринок.

Окрім того, для фахівців книговидання пройде кілька конференцій, що охоплять такі теми, як авторське право (Introduction to Rights), цифрові навчальні технології (Education Conference), наукові видання (Research & Scholarly Publishing Forum), старт авторської кар’єри (The Writers’ Summit @ LBF), а також дослідження у сфері дитячого читання та дитячих видань (Nielsen Book UK Children’s Summit).

Почесним гостем 2020 року стане Шарджа (Об’єднані Арабські Емірати.

Лейпцизька книжкова виставка

Leipzig Book Fair

• Де: Німеччина

• Коли: 12–15 березня

• Учасники: понад 2500

• Відвідувачі: 286 000

На другій за розміром німецькій виставці після Франкфуртської відбудеться 3400 подій для видавців, авторів та читачів у межах програм: «Лейпцизькі читання 2020», «Діти та молодь», «Фокус на освіті», — та програми для фахівців книговидання. Особливу увагу приділять просуванню читанню серед молоді — заходи проводитимуть не лише протягом чотирьох днів виставки, а цілий рік. Також у межах події пройде Manga-Comic-Con для шанувальників манги, аніме, коміксів, відеоігор і косплею.

Вперше за історію виставки своїх авторів та книжки будуть презентувати десять країн південно-східної Європи: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Косово, Хорватія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія та Словенія, — під гаслом «Common Ground».

Паризький книжковий салон *

Salon du Livre de Paris

• Де: Франція

• Коли: 20–23 березня

• Проводиться 40 раз

• Учасники: 1200

• Відвідувачі: понад 160 000

Найбільш відвідувана книжкова подія Франції цьогоріч пройде під гаслом «Читай, думай, дій» (Lire, penser, agir). На ній відбудеться понад 800 заходів, а у фокусі будуть дискусії з філософами, журналістами та науковцями про екологічні проблеми, політику, міграцію, гендерну рівність, секуляризм, трансгуманізм, кінець капіталізму, біоетику, теорії змови, містобудування та інші важливі для майбутнього людства питання. Окрім того, на виставці діятиме кілька тематичних сцен: європейська, наукова, дитяча, young adult літератури та кримінальної прози.

Традиційно на виставці буде приділено увагу книжковим ринкам франкомовних територій та країн: квебецькому, бельгійському, швейцарському, люксембурзькому та ліванському.

Технологічний книжковий форум в Торонто

Tech Forum and E-bookcraft

• Де: Канада

• Коли: 23–25 березня

• Спікери: 50

• Відвідувачі: 300

Це найбільша канадська конференція, присвячена книжковій індустрії, і, як запевняють організатори, можливість заглянути в її майбутнє. Технологічний форум, сфокусований на великих даних, технологіях та співпраці, є майданчиком, на якому понад 300 фахівців обмінюється ідеями щодо виготовлення й продажу книжок.

У перший день форуму пройде ряд семінарів про цифрове книговидання, зокрема про доступність електронних книжок для малих видавців. У другий — відбудуться воркшопи, присвячені аудіокнижкам та маркетингу й продажам, а також презентують найкращі аудіокнижки світу. В останній день заходу учасники дізнаються про нові маркетингові стратегії, розвиток бібліотек, використання великих даних в книжковому виробництві, роботу з авторами та багато іншого.

Цікаво, що однією зі своїх переваг, форум вважає свою екологічну відповідальність. Зокрема, захід використовує 100 % зеленої енергетики й закликає відвідувачів не приносити й не використовувати пластиковий посуд.

Міжнародна книжкова виставка і літературний фестиваль «Світ книги» у Празі

Book World Prague

• Де: Чехія

• Коли: 14–17 квітня

• Проводиться 26 раз

• Учасники: понад 400

• Відвідувачі: 50 000

Тогорічний «Світ Праги» став найбільш успішним за всю історію заходу — його відвідало 50 тисяч людей, свої книжки представили понад 450 видавців з 39 країн, а на літературному фестивалі відбулося 685 подій за участі 769 учасників.

Цього року фокусною темою виставки буде «Серце глобальної незгоди» («The Heart of Global Discord»), а країною-почесним гостем — Польща, яка востаннє мала таку честь у 2010 році.

Організатори виставки пропонують дослідити відвідувачам, як за 10 останніх років польська література вплинула на чеський книжковий ринок, а сама Польща готує, окрім презентації видань та авторів, ще й кіно– та музичну програми.

Книжкова виставка в Абу-Дабі

Abu Dhabi International Book Fair

• Де: Об’єднані Арабські Емірати

• Коли: 15–21 квітня

• Проводиться 30 раз

• Учасники: понад 1300

• Відвідувачі: 300 000

У книжковій виставці в Абу-Дабі щороку беруть участь видавці з понад 60 країн світу, які представляють більше ніж 500 тисяч книжок на 35 мовах. Зустрічі, дискусії, воркшопи, семінари та інші заходи на виставці проходять в межах професійної, навчальної, культурної та спеціальної програм. Минулого року у фокусі були спеціальні заходи, присвячені темі толерантності, у 2020 ж організатори зосередяться на подіях для фахової аудиторії.

На виставці діє eZone — простір для розробників та постачальник електронного контенту для презентації своїх продуктів та обговорення останніх тенденцій в галузі цифрового книговидання. Також у межах заходу відбувається виставка робіт досвідчених та молодих ілюстраторів й проводять майстер-класи для ілюстраторів-початківців.

Почесним гостем виставки цього року буде Росія.

Міжнародна книжкова виставка у Квебеку

Quebec International Book Fair

• Де: Франція

• Коли: 15–19 квітня

• Проводиться 50 раз

• Учасники: понад 500

• Відвідувачі: 50 000

Це одна з найстаріших і найбільш відвідуваних канадських книжкових виставок. Минулого року її відвідало 70 тисяч людей, серед них — 15 тисяч студентів та школярів. Для залучення молоді у перші три дні заходу відбуваються спеціальні події за віковими групами: зустрічі з письменниками, майстер-класи, лекції тощо, — також для шкільних груп надають автобуси.

Виставку щороку відвідує понад 1200 авторів. Відомо, що почесним гостем 2020 року стане Маргарет Етвуд — канадська письменниця, поетеса, літературна критикиня, авторка роману-антиутопії «Оповідь служниці» (1985), лауреатка Букерівської премії-2019.

Також у межах заходу проходить найбільший і найдавніший у Канаді фестиваль коміксів (le Festival de la BD). У 2019 році в ньому взяли участь 140 авторів з 7 країн.

Деталі про програму та учасників опублікують у березні.

Міжнародний книжковий фестиваль у Будапешті

International Book Festival Budapest

• Де: Угорщина

• Коли: 23–26 квітня

• Проводиться: 27 раз

• Відвідувачі: 60 000

Міжнародний книжковий фестиваль у Будапешті є найважливішою книжковою подією Угорщини. Минулого року її учасниками стали понад 850 письменників, ілюстраторів та вчених з 24 країн світу. Також на виставці відбулося понад 400 культурних та професійних подій.

Щороку виставка обирає країну-почесного гостя — у 2020 році це буде Іспанія — та письменника-почесного гостя. Останнє звання цьогоріч дістанеться Світлані Алексієвич, білоруській письменниці, українського походження (народилася в Івано-Франківській області), лауреатці Нобелівської премії з літератури 2015 року.

Туринська міжнародна книжкова виставка

Turin International Book Fair

• Де: Італія

• Коли: 14–18 травня

• Вкотре проводиться: 33 раз

• Учасники: понад 1200

• Відвідувачі: 148 000

Організатори Туринської книжкової виставки — найбільшої в Італії — називають її міжнародним фестивалем культур. Щороку її відвідують понад 2000 письменників, які «творять історію літератури». Зокрема, гостями 2019 року були Герта Мюллер (лауреатка Нобелівської премії з літератури 2009 року), Орхан Памук (лауреат Нобелівської премії з літератури 2006 року), Салман Рушді (лауреат Букерівської премії 1981 року), Річард Форд (лауреат Пулітцерівської премії 1995 року) та інші знані автори. Міжнародним серцем виставки організатори називають Центр прав (SalTo rights centre) — бізнесовий майданчик, де відбувається 3500 зустрічей за участі 7800 фахівців: італійських та закордонних видавців, літературних агентів, кіно- та телевиробників, — з 40 країн світу.

Також виставка — це важливий освітній проєкт, спрямований на популяризацію читання. 4 000 м² виставкової площі відведено під «Простір для майбутніх поколінь» (Lo spazio per le nuove generazioni) — це 3 кімнати, 2 бібліотеки та 10 майстерень. Окрім того, майже третина усіх подій (з 1200) на виставці націлена на дітей та молодь.

У фокусі цьогорічної виставки будуть Цілі сталого розвитку ООН. Конференції, дебати, обговорення, зустрічі й інші заходи підійматимуть соціальні (освіта, інклюзивність, рівність, зайнятість), культурні (залученість громад в культурі) та інноваційні (обмін технологіями, європейський діалог, сталий розвиток, захист довкілля) теми.

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»

International Arsenal Book Festival

• Де: Україна

• Коли: 20–24 травня

• Проводиться 10 раз

• Учасники: понад 170

• Відвідувачі: понад 50 000

За 9 років існування Книжковий Арсенал відвідали понад пів тисячі письменників, поетів, філософів, дизайнерів, ілюстраторів та експертів видавничої справи з понад пів сотні країн світу. У 2019 фестиваль був визнаний найкращим літературним фестивалем року на International Publishing Industry Excellence Awards. Того ж року його відвідали 57 тисяч людей, серед них понад 90 іноземних гостей із 30 країн, 150 українських видавництв представили понад 1000 своїх книжкових новинок, а ще відбулося майже 500 подій. Цього року наскрізною темою усіх подій та проєктів ювілейного фестивалю будуть «Оптимісти скептики». Фокусну тему куруватиме літературознавець, кандидат філологічних наук Ростислав Семків. Лекції, майстер-класи, дискусії, читання, концерти та інші заходи пройдуть в межах письменницької (куратор — Сергій Жадан), музичної (кураторка — Любов Морозова), дитячої (кураторка — Юлія Козловець), української (координаторка — Таня Родіонова), міжнародної (кураторка — Оксана Щур), спеціальної (кураторка — Ірина Славінська) програм, а також програми з книжкового дизайну (кураторка — Ольга Жук) та програм із професійного розвитку (кураторка — Оксана Хмельовська).

Окрім того, у межах Книжкового Арсеналу відбудеться конкурс «Найкращий книжковий дизайн» за сприяння Goethe-Institut в Україні, який покликаний говорити про книжку як мистецький об’єкт і розвивати галузь в естетичному напрямку. Приймання заявок на конкурс «Найкращий книжковий дизайн» оголосять у лютому 2020 року.

Варшавська книжкова виставка *

Warsaw International Book Fair

• Де: Польща

• Коли: 21–24 травня

• Вкотре проводиться: 11 раз

• Відвідувачі: понад 80 тисяч

Це найбільша книжкова виставка в Польщі. Минулого року її учасниками стали 807 видавців з 27 країн світу, зокрема й з України, а також понад 1000 авторів, перекладачів, ілюстраторів та журналістів. Окрім того, у 2019 виставку відвідала рекордна кількість бібліотекарів і книготорговців (1900), які два дні мають право безкоштовного входу. Для залучення дітей виставка співпрацювала з дитячими садочками й школами. Завдяки цьому її відвідало 6 тисяч дітей в складі організованих груп.

Цього року країною-почесним гостем виставки стане Чехія, для якої Польща є одним з найбільших книжкових ринків. Країна планує запросити на виставку своїх 15 найкращих письменників.

BookExpo Америка

BookExpo America

• Де: США

• Коли: 27–29 травня

• Проводиться 73 раз

• Учасники: понад 800

BookExpo Америка, також BEA, — це найбільша книжкова виставка в Північній Америці. Вона щороку об’єднує понад 8 тисяч авторів, видавців, продавців книжок, представників національних книжкових мереж, бібліотекарів, літературних агентів та інших фахівців дотичних до видавничої справи.

Протягом трьох днів виставки (раніше — чотирьох) пройдуть конференції, на яких учасники обмінюватимуться досвідом, вивчатимуть способи зростання бізнесу та досліджуватимуть тренди. Також відбудуться спеціальні заходи для бібліотекарів — зустрічі з авторами, лекції про популяризацію читання, дискусійні панелі тощо. Окрім того, на виставці діятиме бібліотечний зал.

28–29 травня у межах BookExpo пройде нью-йоркський ярмарок прав, який відвідають 10 тисяч фахівців з понад 65 країн.

Виставка позиціює цей ярмарок як подію, що впливає на кожну сферу видавничого бізнесу в кожній частині світу. Він проходить під гаслом «визначаємо, що світ буде читати, дивитися і чути» («Driving what the World will Read, Watch and Hear»).

Окрім того, BookExpo організовує виставку «UnBound», на якій будуть представлені не книжкові товари — журнали, листівки, ігри, іграшки, кухонні рушники, художні матеріали, календарі, свічки та інше (27–31 травня).

Лісабонський книжковий фестиваль

Feira do Livro de Lisboa

• Де: Португалія

• Коли: 28 травня-14 червня

• Проводиться 90 раз

• Учасники: понад 125

• Відвідувачі: 500 000

Цей книжковий фестиваль є однією з найдавніших культурних подій Лісабона (відбувається з 1930 року). Він цікавий тим, що проходить у парку Едварда VII, триває 18 днів і вхід на його територію є безкоштовним. В середньому щодня протягом виставки її відвідують до 30 тисяч людей, і щороку ця кількість зростає, як і кількість учасників та площа заходу.

Організатори виставки вважають, що головним завданням і викликом є залучення до події нових відвідувачів, особливо дітей та молоді. З 2009 року вони не використовують для просування заходу сайт, а натомість активно ведуть сторінки в соціальних мережах — Facebook, Instagram і Snapchat (останній — з 2016 року). Окрім того, заходи на виставці — концерти, зустрічі, майстер-класи — орієнтовані переважно на батьківську аудиторію та дітей. Про ефективність такої стратегії свідчить те, що більшість відвідувачів виставки — це молодь, віком 25–34 років.

Міжнародна книжкова виставка в Сеулі

Seoul International Book Fair

• Де: Корея

• Коли: 24–28 червня

• Проводиться 26 раз

• Учасники: 420

Міжнародна книжкова виставка в Сеулі — це найважливіша книжкова подія Південної Кореї й одночасно одна з найбільших — усього азійського світу. У 2019 році в ній взяли участь видавці із 40 країн, а також понад 350 письменників. На виставці відбулося 300 семінарів й 1110 зустрічей між правовласниками.

Захід має на меті підвищити потенціал корейської видавничої галузі та сприяти активній міжнародній торгівлі книжками. Саме тому виставка надає стипендії іноземців. Торік її отримали 22 фахівці з 19 країн, які мали змогу познайомитися з корейською літературою, просувати свої книжки та встановлювати нові партнерські зв’язки. Приймання заявок триває до лютого.

Міжнародний фестиваль «Comic-Con» в Сан-Дієго

San Diego Comic-Con International

• Де: США

• Коли: 23–26 липня

• Проводиться 50 раз

• Відвідувачі: понад 130 000

Comic-Con в Сан-Дієго входить до книги рекордів Гіннеса як найбільший у світі щорічний фестиваль коміксів та поп-культури. Заснований 1970 року як виставка коміксів з 300 відвідувачами, захід поступово увібрав в себе й інші елементи популярної культури: аніме, мангу, літературу жахів, колекційні карткові ігри, відеоігри, фентезі та науково-фантастичні фільми й літературу тощо, — і став своєрідним стандартом для подібних фестивалів в США.

Фестиваль з 1991 року відбувається в Конгрес-центрі Сан-Дієго, де проходять понад 1000 семінарів та обговорень (переважно вони присвячені аніме та коміксам), покази майбутніх фільмів, зокрема в межах Міжнародного фестивалю незалежного кіно (17 кінозалів вміщають від 280 до 6100 глядачів), покази найгірших мультфільмів усіх часів (програма американського історика анімації Джеррі Бека) та інші заходи, які сукупно займають 350 годин. Окрім того, такі канали, як «Showtime» та «HBO», використовують фестиваль для просування своїх телешоу. Наприклад, відвідувачі Comic-Con у минулі роки могли подивитися «Гру престолів», «Безсоромних», «Декстера», «Реальну кров» та інші відомі серіали, а також познайомитися з їхніми акторами, сценаристами та продюсерами.

У Конгрес-центрі діє Алея художників — місце зустрічі з ілюстраторами, авторами та моделями –, а також кілька виставкових залів, де продають та рекламують нові фільми, телешоу, відеоігри, іграшки тощо. Один із залів призначений для новачків у царині поп-культури, а решта — для великих компаній, наприклад Lego, Walt Disney, Blizzard Entertainment та інші. Окрім того, з 2010 року, враховуючи зростання популярності фестивалю, виставкові площі облаштовують також поза межами Конгрес-центру: у готелях, парках, бібліотеках, навіть на мостах та вулицях. Це дозволяє залучити додатково до 200 тисяч людей.

Гетеборзька книжкова виставка

Göteborg Book Fair

• Де: Швеція

• Коли: 24–27 серпня

• Проводиться 36 раз

• Учасники: понад 2500

• Відвідувачі: 85 000

Це найбільша культурна подія в скандинавському регіоні та, як стверджують організатори, книжкова виставка з найбільш комплексною програмою у світі. У 2019 році на ній відбулося понад 4100 заходів, у яких взяли участь 3100 письменників, дослідників, ілюстраторів, видавців, політиків, журналістів та інших діячів культури з 38 країн. Більшість семінарів записані й доступні для прослуховування в Soundcloud.

Щороку організатори обирають кілька фокусних тем. У 2020 році це буде «Південна Африка», «Читай, читай, читай» та «Цифрова безпека».

Пекінська міжнародна книжкова виставка

Beijing International Book Fair

• Де: Китай

• Коли: 26–30 серпня

• Проводиться 27 раз

• Учасники: 2600

• Відвідувачі: понад 320 000

Пекінська міжнародна книжкова виставка дає відповідь на запитання, чому книжковий ринок Китаю продовжує розвиватися найшвидшими темпами у світі. Відвідувачі заходу можуть побачити, як китайські видавці використовують передові технології й нові підходи для популяризації читання. Наприклад, у 2019 році на заході відбулася серія презентацій про нові можливості, які надає авторам швидкісний інтернет 5G у поєднанні з доповненою, змішаною та віртуальною реальністю. Зокрема, на виставці представили технологію спілкування читача з проєктований образом автора. Також ряд подій на виставці були присвячені використанню штучного інтелекту у видавничій справі. На одній з них презентували робота, що може читати ілюстровані книжки дітям голосом їхніх батьків.

У виставці 2019 року взяли участь видавці з 95 країн світу, і протягом п’яти днів вони уклали майже шість тисяч угод. Окрім того, понад 170 тисяч фахівців долучилися до виставки як відвідувачі та мали змогу побувати на 1100 дискусіях, презентаціях, зустрічах та інших подіях.

Book Forum Lviv

• Де: Львів

• Коли: 16–20 вересня

• Проводиться: 27 раз

• Відвідувачі: понад 31 тисяча

Організатори BookForum позиціюють подію як головний культурний фестиваль країни. Минулого року на ньому відбулось 750 заходів, серед них 250 дискусій, 67 автограф-сесій українських та іноземних авторів, а ще події у рекордній кількості тематичних кластерів і спецпроєктів (всього 28). Головними подіями стали урочисте відкриття 26 BookForum, церемонія вручення премії BookForum Best Book Award, ніч поезії та музики non-stop та X Львівський міжнародний бібліотечний форум.

Почесними гостями фестивалю у 2019 році були індійська екофеміністська письменниця, лауреатка Букерівської премії Арундаті Рой, азербайджанський письменник, автор світового бестселера «Солодка сіль Босфору» Ельчін Сафарлі, вірменська письменниця, яка входить в топ-10 опозиційних російськомовних письменників Мар’ям Петросян.

Міжнародна книжкова виставка в Барселоні

LIBER International Book Fair

• Де: Іспанія

• Коли: 7–9 жовтня

• Проводиться 38 раз

• Учасники: понад 450

• Відвідувачі: 11 000

Це найбільша професійна книжкова виставка в Європі, яка повністю присвячена книговиданню іспанською мовою, а також важлива бізнесова платформа. У 2019 році вона пройшла в Мадриді та мала на меті довести життєздатність ринку іспанської книжки, який поступово відновлюється після економічної кризи (2008–2014 рр.) та проблем, пов’язаних з новими технологіями та змінами у споживанні культурного контенту. Фактично, виставка є орієнтиром для іноземних видавців й літературних агентів, що зацікавлені в купівлі прав на іспанські видання. У 2019 році виставка зібрала фахівців з 51 країни.

Найбільшу увагу на виставці приділяють популяризації читання, виходу на нові ринки, пошуку бізнес-моделей для продажу електронних та аудіокнижок та захисту інтелектуальної власності. На заході вручають низку нагород: приз за пропаганду читання в ЗМІ, премію за просування читання в бібліотеках та відзнаку «Книжковий магазин року».

Франкфуртська книжкова виставка *

Frankfurter Buchmesse

• Де: Німеччина

• Коли: 14–18 жовтня

• Проводиться 72 раз

• Учасники: 7500

• Відвідувачі: понад 300 000

Щороку у жовтні Франкфурт-на-Майні стає світовою столицею видавничої справи. Тут протягом п’яти днів проходить Франкфуртська книжкова виставка — найважливіший у світі міжнародний торговий майданчик для всіх видів контенту, а також значний соціальний та культурний захід. Виставка залучає фахівців із понад 100 країн, сотні тисяч відвідувачів та десятки тисяч журналістів та блогерів.

Захід має на меті бути найголовнішою бізнесовою подією для видавців, інформуючи їх про світові тенденції у книговиданні, даючи можливість контактувати з гравцями ринку і, перш за все, допомагаючи їм застосовувати інноваційні бізнес-моделі у книжковій та медійній індустрії. Окрім того, організатори запевняють, що Франкфуртська книжкова виставка — це ще й одна з найважливіших у світі платформ для обговорення суспільно-політичних проблем та діалогу між людьми з різними поглядами. У межах виставки діє стипендійна програма для молодих закордонних видавців з багаторічним досвідом. За 21 рік існування програми її учасниками стали понад 650 видавців з 60 країн. Вони відвідують найбільші німецькі видавництва й книжкові магазини у трьох містах, презентації, зустрічі та інші заходи.

У 2019 році учасники також змогли відвідати Швейцарію. Щоб податися на участь у програмі, потрібно зібрати рекомендаційні листи й інші документи та надіслати їх на пошту виставки.

Країною-почесним гостем 2020 року буде Канада, яка представить свої франко- й англомовні видання, а також всесвітньо відомих авторів, зокрема гостем виставки стане Маргарет Етвуд.

Книжкова виставка в Гельсінкі

Helsinki Book Fair

• Де: Фінляндія

• Коли: 22–25 жовтня

• Проводиться 20 раз

• Учасники: 300

• Відвідувачі: 90 000

Книжкова виставка в Гельсінкі — це найважливіша подія для видавців і шанувальників книжок у Фінляндії. Організатори позиціюють її як загальнонаціональну платформу для просування терпимості, відповідальності, поваги людської гідності та захисту свободи слова.

На виставці відбувається понад 900 подій за участі найвідоміших фінських авторів, рекордної кількості письменників-початківців та десятків іноземних гостей. Для дітей облаштована спеціальна зона, де проводять майстер-класи, грають ігри, виступають музиканти. Також на заході діє магазин антикварних видань, ярмарок вінілових платівок і виставка поштових марок. А вхідний квиток дає можливість відвідати не лише саму книжкову виставку, а й фестиваль вина та їжі, що проводиться поруч.

Женевська міжнародна виставка книги й преси

Geneva Book and Press Fair

• Де: Швейцарія

• Коли: 28 жовтня-1 листопада

• Проводиться 35 раз

• Учасники: понад 2500

• Відвідувачі: 87 000

Це друга у світі за кількістю відвідувачів франкомовна книжкова виставка та найбільша — у Швейцарії. З 2015 року до програми заходу входить безкоштовна триденна конференція для фахівців видавничої справи та журналістів. У 2019 вона пройшла у форматі круглих столів і семінарів на тему «Книга через кордон» та залучила 400 учасників.

Для приваблення більшої кількості відвідувачів на заході відбуваються виставки, не пов’язані з книговиданням: виставки робіт художників (наприклад, у 2014 році це були фламандські художники XV–XVI ст.), журналів, листівок, ігор тощо.

Ще одним напрямом роботи виставки є підтримка молодих авторів в межах програми «Від написання до просування». Протягом 10 місяців виставка надає консультації письменникам-початківцям, а під час самого заходу вони мають можливість презентувати свої книжки.

Міжнародна книжкова виставка в Шарджі

Sharjah International Book Fair

• Де: ОАЕ

• Коли: 4–14 листопада

• Проводиться 39 раз

• Учасники: понад 1900

• Відвідувачі: понад 2 500 000

Міжнародна книжкова виставка в Шарджі — це найбільша книжкова подія арабського світу. У 2019 році одинадцятиденна подія зібрала під одним дахом 2 тисячі видавців з 81 країни, понад 1,7 мільйона книжок та рекордні 2.5 мільйони відвідувачів. Також виставка увійшла до Книги рекордів Гіннеса за організацію найбільшої у світі церемонії, на якій 1502 автори давали свої автографи. Серед відвідувачів заходу 2019 року було понад 170 іноземних письменників з 68 країн, серед них — Орхан Памук, лауреат Нобелівської премії з літератури 2006 року, та Джоха Аль-Харті, лауреатка Букерівської премії 2019 року, Робін Шарма, один з найвідоміших у світі авторів мотиваційної літератури. Також виставку відвідали Стів Харві, американський комік, телеведучий та письменник, і Гульзар Сааб, індійський кінорежисер, володар премії «Оскар».

На виставці 2019 року відбулося понад 980 подій від обговорень, зустрічей, дискусій до перформансів, ігор та кулінарних майстер-класів від шефів-кухарів з 9 країн. А фахівці видавничої справи, зацікавлені в арабському ринкові, взяли участь у дводенній конференції. Видавці, які хочуть долучитися до такого заходу у 2020 році, можуть подавати онлайн-заявки до 20 червня 2020 року. Також у межах виставки створений фонд у розмірі 300 000 доларів США, який надає фінансову допомогу арабським і закордонним видавцям для перекладу видань.

Книжкова виставка у Відні

Buch Wien

• Де: Австрія

• Коли: 11–15 листопада

• Проводиться 13 раз

• Учасники: понад 350

• Відвідувачі: 55 000

Книжкова виставка у Відні — це найбільша платформа для видавців, авторів і читачів в Австрії. Виставка 2019 року стала найбільшою за час існування події. Свої книжки на ній презентували 385 видавців з 25 країн, майже 600 авторів взяли участь в понад 500 подіях на 35 локаціях, зокрема Андрій Курков та Олексій Чупа провели вечір української літератури.

Виставка розпочинається ввечері — програма відкриття триває до півночі й називається «Довгою ніччю книг». У наступні дні відбуваються семінари, дискусії, майстер-класи тощо для усіх вікових груп. Організатори оригінально підходять до дитячої програми, наприклад у 2019 році діти могли створити власну паперову книжку, записати аудіокнижку, редагувати газету та писати вірші. Окрім того, для них провели кілька заходів про зміни клімату та сталий розвиток.

Дублінський книжковий фестиваль

Dublin Book Festival

• Де: Ірландія

• Коли: 12–15 листопада

• Проводиться 14 раз

• Учасники: 500

• Відвідувачі: 20 000

Дублінський книжковий фестиваль — один із найуспішніших книжкових фестивалів Ірландії. Головну мету заходу організатори бачать в просуванні ірландських авторів, саме тому важлива складова фестивалю — це зустрічі й інтерв’ю зі знаними й молодими письменниками (усі інтерв’ю публікують на сайті).

Значна частина заходів на фестивалі присвячена історії, зокрема письменники та історики проводять літературні прогулянки Дубліном, на яких розповідають про місця, пов’язані з літературою, відомими авторами та книговиданням. Також на фестивалі діють спеціальні зони для дошкільнят та школярів.

Шанхайська міжнародна виставка дитячої книги

China Shanghai International Children’s Book Fair

• Де: Китай

• Коли: 13–15 листопада

• Проводиться 8 раз

• Учасники: 500

• Відвідувачі: понад 40 000

Китайська шанхайська міжнародна виставка дитячої книги — єдина подія в Азійсько-тихоокеанському регіоні, яка повністю присвячена книжкам та іншому контенту для дітей до 16 років. У 2019 році вона відбулася на рекордній території 25 тисяч м² Шанхайського світового виставкового центру і зібрала понад 500 учасників з 32 країн та понад 16 тисяч фахівців видавничої справи з 50 країн. Протягом трьох днів для професійних відвідувачів відбулося 345 подій, а видавці уклали майже 1500 угод.

Гості виставки мають змогу познайомитися з китайським ринком дитячої книги, на якому щороку виходить понад 40 000 нових назв, а також з іншою продукцією для дітей: навчальними програмами, фільмами, іграми тощо.

Також закордонні видавці можуть взяти участь в стипендійній програмі виставки. Ця програма має на меті показати найбільш успішні шанхайські видавництва та книжкові магазини, й, окрім того, сформувати міжнародну мережу партнерів. За 7 років існування виставки таку можливість вже отримали 60 видавців, зокрема й українські.

Книжковий салон в Монреалі

Salon du Livre de Montréal

• Де: Канада

• Коли: 15–30 листопада

• Проводиться 43 раз

• Учасники: 1000

• Відвідувачі: 120 000

Разом з Паризькою книжковою виставкою і Бейрутською книжковою виставкою (Ліван) Книжковий салон в Монреалі — це одна з трьох найважливіших у світі франкомовних книжкових подій. Її місія — це популяризувати культурний продукт, мобілізувати креативну спільноту та сприяти міжнародній співпраці на засадах відкритості, різноманітності та взаємообміну.

У 2019 році в салоні взяло участь 750 видавництв (серед них 6 — українських) та 2300 авторів, а у межах ярмарку прав відбулося 700 зустрічей. На заході пройшло понад 400 семінарів, зустрічей, дискусій, воркшопів та інших подій, зокрема навіть уроки йоги. Низка подій була присвячена захисту довкілля та раціональному споживанню.

Один з днів заходу традиційно призначений для фахової аудиторії — усі зареєстровані видавці мають право безкоштовного входу. Книжковий салон в Монреалі позиціює себе як ековідповідальний захід і надає рекомендації учасникам щодо зменшення їхнього вуглецевого сліду на своєму сайті.

Римська книжкова виставка

Più Libri Più Liberi

• Де: Італія

• Коли: грудень

• Проводиться 19 раз

• Учасники: 500

• Відвідувачі: 100 000

Римська книжкова виставка — одна з найбільших книжкових подій Італії, яка присвячена виключно малим та середнім видавцям. Мета заходу — надати можливість незалежному книговиданню вийти з тіні великих компаній та створити для видавництв платформу для продажу книжок в період різдвяних свят.

Успіх виставки (щороку кількість відвідувачів та проданих книжок зростає) організатори пояснюють насиченою культурною програмою, до якої входять зустрічі з письменниками, концерти, літературні читання, дебати тощо. У 2019 році на виставці відбулося 150 подій.

Також на виставці діє бізнес-центр для зустрічей правовласників (у 2019 році — понад 600 зустрічей за участі видавців та літературних агентів з 19 країн).

* — Виставки, на яких буде присутній український національний стенд

З 16 січня «Наш формат» припинив співпрацю з інтернет-магазинами, які продають книжки російською мовою, видані видавництвом українською мовою.

«Ситуація з загрозою українській книжці російськомовними виданнями загострюється, тому ми зайняли категоричну позицію у цьому питанні. В час, коли Російська Федерація веде війну проти нашої країни, таке рішення є стратегічно необхідним для розвитку України.

Три тижні тому ми запропонували партнерам прибрати з продажу книжки російською мовою, переклади яких зроблені в Україні нашим видавництвом. Вчора ми звернулися до усіх інтернет-магазинів, які не відгукнулись на нашу пропозицію, з проханням прибрати з наявності книжки «Нашого формату» до зміни позиції. З одним із інтернет-магазинів ми досі ведемо переговори», - йдеться у заяві видавництва.