Бібліотечному фахівцю

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує до участі у XIV Всеукраїнській онлайн-школі бібліотечного журналіста на тему «Штучний інтелект у бібліотечних медіа: тренд чи необхідність?», яка проходитиме 20–23 травня 2025 року на платформі Zoom.

Попередня ПРОГРАМА тут: https://ula.org.ua/images/sh_b_j_2025.pdf

Слухачі матимуть можливість поділитися досвідом роботи. Учасники, які відвідали всі заходи та пройшли тестування, отримають електронні сертифікати (1 кредит ЄКТС — 20 год.). Заявки на участь приймаються до 14 травня 2025 р. за покликанням: https://forms.gle/bv5LxkLsg3XFUSDM8

Виконавчий комітет Вінницької міської ради оголосив результати першого конкурсу на підтримку книговидання про Вінницю.

За підсумками експертного відбору 6 книжок отримають фінансування з бюджету громади. Загальний обсяг підтримки — 1 мільйон гривень (до 70% вартості кожної з книжок). Решту мають співфінансувати самі заявники.

Серед переможців — як художні тексти, так і науково-популярні та документальні дослідження. Всі вони так чи інакше розкривають історію, культуру та сучасність Вінниці.

У 2025 році вийдуть такі книжки:

- Валентина Захабура, «Так не буває, або Оце так канікули» — повість для підлітків;

- Андрій Стебелєв, «Художнє слово на Вінниччині» — збірка нарисів про літературний процес регіону від давнини до сьогодення;

- Світлана Творун, «До кожного свята свої хлібенята» — дослідження обрядового хліба Вінниччини та його відродження у міському просторі;

- Олександр Шемет, «Пісня — культурний код Вінниччини 2.0» — історія вінницької рок-музики та естради доби Незалежності;

- Михайло Пащенко, «Вінниця. Хронологія визначних подій» — художньо-публіцистична історіографічна розвідка;

- Тетяна Редько, «Журналістка. Покоління X» — чотиритомний роман про резонансні події у Вінниці й Україні від 1990-х до сьогодення.

За словами заступника міського голови Владислава Скальського, програма має на меті популяризацію унікальної історії та культури Вінниці, розвиток локальної книжкової індустрії й підтримку креативної економіки.

Книжки мають видати до жовтня 2025 року. Частину накладу планують передати до шкіл, бібліотек, лікарень, культурних центрів і для військових. Інші примірники видавці зможуть поширювати власними шляхами за підтримки офісу туризму Вінниці.

Премія книжкових блогерів, яку заснував фестиваль «Книжкова країна», оголосила переможців.

Переможницею премії стала книжка «Погляд медузи» Любка Дереша, видавництво Анетти Антоненко.

Премія відзначила твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній «Книжковій країні» обрали найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2024 року, а на осінній — перекладну.

До короткого списку увійшли 5 книжок, що були видані в Україні з травня по березень 2024 року:

- «Погляд медузи» Любка Дереша, видавництво Анетти Антоненко (читайте рецензію від Читомо за посиланням);

- «Кубик» Саши Козлова, Видавництво Старого Лева;

- «Потяг прибуває за розкладом» Марічки Паплаускайте, видавництво «Лабораторія»;

- «Діва, матір і третя» Юлії Нагорнюк, видавництво «Ще одну сторінку»;

- «З нами житиме еласмотерій» Романа Голубовського, видавництво «Лабораторія»

Короткий список сформували читачі шляхом голосування. Книжки з нього організатори відправлять у бібліотеку на Сході.

22 квітня відбулося відкриття XIV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга в контексті часу» на тему:«Трансформація бібліотек в умовах викликів та випробувань». У заході взяли участь представники національних та обласних бібліотек, закладів вищої освіти, міжнародних організацій, а також іноземні експерти у сферах цифровізації, інклюзії та культурної дипломатії.

Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко долучилася до заходу та виступила з вітальним словом у форматі онлайн.

У своєму відеозверненні вона подякувала фахівцям бібліотечної справи за активну діяльність та самовіддану працю попри триваючу збройну агресію рф проти України.

Заступниця Міністра окреслила основні виклики, з якими нині стикається бібліотечна сфера. Серед ключових проблем вона назвала скорочення мережі бібліотек, зниження кадрового потенціалу через рівень заробітної плати, обмеженість ресурсів, потребу в оновленні професійних стандартів та вдосконаленні підготовки фахівців, а також питання поповнення бібліотечних фондів актуальною літературою.

Своєю чергою МКСК працює над системними та дієвими змінами у бібліотечній сфері. Зокрема, в затвердженій Урядом Стратегії розвитку культури до 2030 року визначено пріоритети в усіх сферах культури, зокрема й у бібліотечній.

«Бібліотеки сьогодні — це не лише місця доступу до знань, а й простори для психосоціальної підтримки, згуртування та спілкування в громадах. Особливо важливою стає їхня роль у реінтеграції ветеранів, які повертаються з фронту. Дякую вам за відданість, активність і збереження фахових традицій. Бажаю плідних дискусій і нових ініціатив», — зазначила Галина Григоренко.

Учасники конференції обговорять актуальні виклики для бібліотек під час війни, шляхи збереження та цифровізації культурної спадщини, розвиток міжнародної співпраці, забезпечення психосоціальної підтримки та безбар’єрного доступу до інформації, а також сучасні електронні ресурси та перспективи бібліотечної справи в післявоєнний період.

XIV Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» триває з 22 по 24 квітня. Організатор заходу — Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Що: Безплатний воркшоп на тему "Розмова про комунікацію з людьми з бойовим досвідом”

Коли: 25 квітня, 18:30-20:30 (тривалість 2 години)

Де: Zoom

Організатор події: Моє Коло

На безплатному воркшопі проєкту «Моє Коло» дізнаємося:

✏️ як підтримати військових і ветеранів у розмові;

✏️ як висловлювати вдячність, щоб це звучало щиро, а не формально;

✏️ як говорити на чутливі теми і не переступити межу;

✏️ як слухати — з повагою.

Івент проведуть психологи:

👥 Володимир Петров -– психолог, ветеран АТО. З 2017 року спеціалізується на психологічному консультуванні військовослужбовців, ветеранів та ВПО

👥 Олена Штабовенко — психологиня, психотерапевтка, працює в гештальт-підході та тілесно-орієнтованому підході, EMDR-терапевтка.

Приєднуйтеся, це буде важлива розмова 💛

Лінк на зустріч ви отримаєте за день до події на пошту, яку вкажете при реєстрації. Також підписуйтесь на наш телеграм-канал, аби вчасно отримати лінк на зустріч https://t.me/moekoloua

22-24 квітня 2025 р. у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбудеться ХV Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу».

Тема року – «Трансформація бібліотек в умовах викликів та випробувань».

Програма конференції тут: https://nlu.org.ua/storage/files/2025/Pro17.04.25.pdf

У Кракові оголосили імена переможців першого етапу VI літературної премії «Краків — місто літератури ЮНЕСКО» (Nagroda KMLU). Серед 26 відзначених авторів і авторок — українські письменниці Анна Грувер та Маріанна Кіяновська.

Анна Грувер увійшла до списку лавреатів із книжкою «Я просто хочу поділитися моментом». Польське видання цієї збірки вийде завдяки перекладу Анети Камінської у видавництві KIT Stowarzyszenie Żywych Poetów. У своєму фейсбук-дописі письменниця зазначила, що йдеться про вірші, який вона почала писати у квітні 2022 року і закінчила в лютому 2023-го.

Маріанна Кіяновська відзначена за книжку, що вийшла друком у видавництві a5. Її книжка, як і всі інші проєкти, які перемогли в першому етапі премії, буде опублікована до 31 березня 2026 року. Відзнаку на своїй фейсбук-сторінці вона не коментувала, але висловила вдячність місту.

15-16 квітня в Полтаві пройшов дводенний обласний семінар-практикум “Утвердження української національної та громадянської ідентичності: роль публічних бібліотек”. Організатором заходу виступила Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації.

Семінар пройшов у форматі онлайн та зібрав 90 бібліотечних працівників із територіальних громад Полтавської області.

Під час заходу фахівці з різних регіонів України поділилися своїм досвідом роботи. Серед доповідачів — представники Національної бібліотеки України для дітей, Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської ради (Житомирська область), Дитячо-юнацької бібліотеки Миргородської міської ради, Новосанжарської публічної бібліотеки та фахівці бібліотеки Гончара.

Семінар став важливим майданчиком для обміну досвідом та обговорення стратегій роботи публічних бібліотек у питаннях формування національної свідомості та громадянської ідентичності.

Про це Укрінформу повідомили в Українському інституті книги.

"Необхідно активно проводити поповнення бібліотечних фондів, закуповуючи хоча б по 3-5 млн книжок на рік", - йдеться у повідомленні.

В УІК зазначили, що за комплектування публічних бібліотек відповідають органи місцевого самоврядування, але вони роблять це вкрай непослідовно.

У 2023 році було започатковано проєкт «Національні книжкові полиці в бібліотеках України», мета якого — заміщення російських перекладів світової літератури українськими перекладами.

"У межах проєкту у 2023 році було видано та доставлено до публічних бібліотек 1500 комплектів (19 перекладів від 9 видавців) Польської книжкової полиці (загальний бюджет проєкту 150 тисяч євро), у 2024 році - 1000 комплектів (14 перекладів) Німецької книжкової полиці (загальний бюджет проєкту 100 тисяч євро). Ми сподіваємося, що надалі в українських бібліотеках з’являться й інші національні полички, які частково замінять російські переклади світової літератури", - додали в УІК.

МКСК запрошує взяти участь у форумі “Стратегія розвитку культури в Україні 2025–2030: ключові кроки реалізації”.

🗓 Дата проведення: 28 квітня 2025 року

📍 Місце: м. Київ (локація буде повідомлена зареєстрованим учасникам) Форум об’єднає фахівців сфери культури, представників центральних і місцевих органів влади, громадських організацій, експертів, а також міжнародних партнерів з метою обговорення ключових підходів до реалізації Стратегії розвитку культури на період до 2030 року, формування партнерств та розподілу ролей всіх учасників екосистеми. Теми до обговорення:

👉🏻Роль культури у формуванні національної ідентичності та безпеки

👉🏻Партнерства у сфері культурної політики

👉🏻Інституційне реформування закладів культури

👉🏻Карта дій для впровадження Стратегії до 2027 року 📌 Ознайомитися з програмою заходу можна на сайті МКСК🔗

📝 Реєстрація учасників триває до 20 квітня 2025 року (включно) за посиланням:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLScvYlg08Fp.../viewform... МКСК не покриває витрати (транспорт, проживання), пов’язані з участю у Форумі.

Звертаємо увагу, що у зв’язку з вимогами безпеки, офлайн участь у заході можлива лише за запрошенням. Кількість місць обмежена.

Засновник видавництва Komubook Павло Швед створив інстаграм- і телеграм-блог «Ґраба» з книжковими рекомендаціями

«Давно хотів мати місце, де можна було б публікувати цікаві новинки, які виходять українською. Колись навіть зробив такий сайтєц, Bookdog називається, але зрозумів, що для таких потреб стенделоун сайт це не зовсім те. Тож вирішив зробити щось новеньке і назвав його Ґраба», — зазначив «книгоскаут на чверть ставки» Павло Швед.

«Ґраба» орієнтована передусім на читачів, які так само шукають інтелектуальну альтернативу популярній літературі. Але проєкт має ще одну мету — підтримати видавців, які ризикують і випускають книжки некомерційного спрямування: «Роблю це для людей, які, як і я, люблять такі книжки. Але також для видавництв… Вірю, що разом ми зможемо донести інформацію до ширшого кола читачів, від чого виграють всі».

Слідкувати за оновленнями «Ґраби» можна в Instagram @grababook_ua та в Telegram @grababook_ua. Видавець також планує запустити сайт.

У Києві призначили нового представника уповноваженого із захисту державної мови в Києві. Про це йдеться у наказі Кабінету Міністрів України.

На посаду призначили ветерана російсько-української війни й учасника бойових дій Ігоря Спірідонова.

«Засилля мови держави-агресора в столиці України під час повномасштабної війни обурює. Української має стати більше в усіх сферах суспільного життя нашої країни. Київ повинен бути в цьому прикладом», — зазначив новий представник мового омбудсмена.

Окрім Києва, Спірідонов контролюватиме виконання мовного законодавства у таких регіонах:

Черкаська область;

Закарпатська область;

Львівська область;

Івано-Франківська область;

Тернопільська область.

Новий представник мовного омбудсмена був військовослужбовцем — під час бойових дій у серпні 2024 року він отримав поранення на Покровському напрямку.

До служби в ЗСУ він працював юристом у секретаріаті уповноваженого та має багаторічний досвід громадської та правозахисної діяльності у сфері захисту української мови.

Як повідомлялось, упродовж 3 місяців 2025 року українці найбільше скаржились на порушення мовного закону інтернет-магазинами та працівниками сфери обслуговування — найбільше скарг надходило з Києва.

У вівторок, 8 квітня, відбувся аукціон з продажу дитячої бібліотеки у селі Судилків Шепетівського району. Переможною у третьому раунді стала ставка приватного підприємства «Укрпромтара», яке запропонувало за об’єкт 13 млн грн, що у 906 разів перевищило початкову ціну.

Судилівська сільська рада виставила дитячу бібліотеку на приватизацію 28 березня 2025 року. Стартова ціна лоту становила 14 480 грн.

«Укрпромтара» – підприємство, зареєстроване у 1993 році в Шепетівці. Спеціалізується на виробництві виробів із бетону, гіпсу та цементу. Власником бізнесу є Віктор Фещин.

Десять років тому, 9 квітня 2015 року, Верховна Рада ухвалила пакет «декомунізаційного законодавства», започаткувавши системний процес очищення українського публічного простору від радянської тоталітарної спадщини.

Комплекс законів, які регулюють широке коло питань демонтажу радянської тоталітарної спадщини включає чотири базових закони, що сформували діапазон регулювання політики пам’яті в сфері декомунізації:

- Закон № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті»;

- Закон № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»;

- Закон № 316-VIII «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

Закон № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Ухвалення цих законів стало першим кроком до формування нової національної пам’яті, вільної від імперських наративів. Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/10-rokiv-dekomunizacziyi/

Українське національне агентство ISSN не надає і не надаватиме жодних послуг ISSN субʼєктам, які здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованих територіях України.

Рішення ухвалили у звʼязку з неправомірним використанням українських ідентифікаторів ISSN пропагандистськими та дезінформаційними виданнями на окупованих територіях.

Технічне рішення про припинення послуг на окупованих територіях, а саме зазначення історії публікацій у всіх виданнях і додавання спеціальної примітки до кожного з наявних ISSN, розробили Національний центр ISSN в Україні та Міністерство освіти і науки України за активного сприяння Українського регіонального відділення Європейської асоціації наукових редакторів і Підтримці стійкості та відновлення української видавничої справи (SUPRR).

«Ми закликаємо міжнародну академічну та політичну спільноту визнати ці виклики та підтримати зусилля з відновлення та захисту української науки, забезпечуючи внесок українських науковців у глобальні знання», — зазначила засновниця SUPRR Френсіс Пінтер.

SUPRR (Підтримка стійкості та відновлення української видавничої справи) заснована у 2023 році, є незалежною ініціативою, що реалізується за підтримки провідного європейського видавництва Amsterdam University Press, яке видає академічні монографії, збірники, довідники, підручники, журнали та матеріали конференцій.

Європейська асоціація наукових редакторів (EASE) — міжнародна спільнота з понад 600 членами з різних дисциплін та країн, які прагнуть покращити глобальну якість наукового видавництва за допомогою навчання, ресурсів та співпраці. Засноване в лютому 2021 року, Українське регіональне відділення EASE (EASE Ukraine) на чолі з професоркою Іриною Ізаровою обʼєднує редакторів та науковців, які займаються поширенням найкращих практик публікаційної етики та зміцненням української академічної спільноти.

Нагадаємо, Україна долучилася до міжнародної системи ISSN у 2021 році — робота щодо приєднання держави до системи ISSN велася з моменту проголошення незалежності України.

У межах програми «єКнига» вже надано державної допомоги на суму 109 млн грн, з яких майже 68 млн грн фактично витрачено на придбання книжок.

"Станом на 1 квітня 2025 року маємо такі результати програми “єКнига”: кількість отримувачів допомоги: 122 438 осіб; сума отриманої допомоги отримувачами: 109 347 748,10 грн; сума витрачених отримувачами коштів: 67 789 263,20 грн (за даними звітності банків від Мінцифри); кількість розповсюджувачів: 54 (272 стаціонарних книгарень та 33 інтернет-магазинів)", - йдеться у повідомленні УІК.

Серед 50 найпопулярніших книжок за програмою «єКнига» 82% становлять твори іноземних авторів. Понад 60% придбаних за кошти програми книжок — це художня література, а серед нонфікшну переважають видання з саморозвитку та психології.

Українська делегація на чолі з міністром культури та стратегічних комунікацій Миколою Точицьким взяла участь у неформальній зустрічі міністрів культури Євросоюзу у Варшаві.

Україну запросило польське головування в Раді ЄС. Також до зустрічі долучилися делегації Великої Британії, Ісландії та Норвегії.

Основними темами обговорення було збереження спільної культурної спадщини від природних й антропогенних катастроф, а також координація допомоги Україні як у захисті та відновленні культурної спадщини, так і на шляху до членства в ЄС.

Учасники заходу обговорили можливості фінансування відбудови зруйнованих об’єктів, боротьбу з незаконним обігом артефактів та посилення кадрового ресурсу культурного сектору України. Ішлося, зокрема, про підготовку спеціалістів у галузі реставрації й евакуації культурних цінностей, необхідність розробки ефективних підходів до захисту та збереження культурної спадщини.

Міністр представив дані про втрати українського культурного сектору внаслідок російської воєнної агресії та міжнародні оцінки для його відновлення.

Міністр зазначив, що, попри війну, Україна продовжує реформувати законодавство й адаптувати стандарти Євросоюзу у сфері культури, здійснює проєкти з цифровізації культурної спадщини. Як захід тимчасового захисту музейних колекцій від російської агресії, поінформував він, організовані вже 162 виставки в різних музеях світу, зокрема в десяти країнах ЄС.

Міністр закликав зупинити співпрацю з російськими культурними закладами й інституціями, які більше не можуть вважатися такими, що представляють цінності й етику, яку сповідує міжнародна культурна спільнота.

Точицький поінформував партнерів про ухвалення українським урядом Стратегії розвитку культури на період до 2030 року, яка враховує кращі європейські практики, базовані, зокрема, на положеннях Робочого плану ЄС у сфері культури на 2023-2026 роки.

3 квітня у Львівському національному академічному театрі опери та балету відбулася урочиста церемонія відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Ця визначна подія об’єднала молодь, міжнародних гостей, представників влади та громадянського суспільства.

Такий статус українське місто отримало вперше в історії конкурсу.

Голова Комітету Європейського Парламенту з культури та освіти Нела Ріль відзначила під час брифінгу, що титул принесе Львову багато туристів та можливостей для молоді. Їй дуже сподобалася столиця Галичини, а особливо, що молодь долучається до розвитку міста.

Нагадаємо, титул «Молодіжна столиця Європи» присвоюють місту, яке перемогло у міжнародному конкурсі. Львів брав участь у ньому чотири рази та двічі виходив у фінал. Конкурсна заявка передбачає розробку інноваційних заходів і програм, що сприятимуть залученню молоді та покращенню якості її життя. У 2022 році Львів офіційно отримав титул Молодіжної столиці Європи 2025.

31 березня співробітники Інституту музейних та бібліотечних послуг (IMLS) були відправлені в адміністративну відпустку на невідомий термін, а всі гранти та контракти були призупинені та, зрештою, ймовірно, будуть скасовані. Цей крок став результатом виконавчого указу президента Трампа, який вимагає, щоб IMLS і шість інших федеральних агентств «були ліквідовані в максимальному ступені відповідно до чинного законодавства».

Американська бібліотечна асоціація (ALA) швидко відреагувала на нищівну новину, а президент ALA Сінді Хол оприлюднила відповідну заяву, де зазначається: "Протягом кількох місяців, якщо не тижнів, місцеві бібліотеки відчують на собі вплив скасування грантів IMLS... Незалежно від того, чи є бібліотеки в університетському містечку, по сусідству, на військовій базі чи деінде, бібліотеки — це можливість для кожного в наших громадах. Припиняючи федеральну підтримку бібліотек, адміністрація Трампа позбавляє американський народ можливостей — економічних, культурних, професійних та соціальних".

"Конгрес створив IMLS законом за підтримки обох партій. Президенти-республіканці та демократи підписали цей закон, включно з президентом Трампом у 2018 році. Будь-які значні скорочення невеликої та талановитої робочої сили IMLS підірвуть здатність агентства виконувати цей закон".

"До відданого персоналу IMLS: ви маєте повну підтримку ALA. Ми дякуємо вам за вашу службу бібліотекам Америки. Ми вивчаємо всі можливі політичні та юридичні відповіді на це розпорядження, і ми обіцяємо мобілізувати прихильників бібліотек по всій країні, щоб повернути вас до життєво важливої ​​роботи, яку вам довірили".

Цьогоріч лауреатом літературної премії імені Олеся Гончара стала Олена Пшенична за роман «Там, де заходить сонце», виданий видавництвом «Лабораторія» у 2024 році. Таке рішення було прийнято на засіданні Комітету з присудження літературної премії імені Олеся Гончара шляхом відкритого голосування.

Також члени Комітету відзначили твори таких кандидатів на отримання цьогорічної премії:

- Башинський Сергій — книга «Українська Церква: заборонена історія».

- Нестерович Юліана — роман «Казка про Червоного Змія».

- Паплаускайте Марія — збірка оповідань «Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці».

- Розуменко Валентина — збірка оповідань «Лютий рік незламності».

Нагадуємо, премію імені Олеся Гончара присуджують щорічно за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.