Бібліотечному фахівцю

У соцмережах розпочався флешмоб під тегом #мійВіртуальнийКнижковийАрсенал2020, у межах якого читачі розповідають про свої книжкові покупки.

«Замовляйте новинки чи вполюйте вже довгоочікувані книжки онлайн, отримуйте свої пакунки і викладайте в соцмережах за традицією свої книжкові надбання під хештегом #МійВіртуальнийКнижковийАрсенал2020, який був започаткований в Instagram Наталя Клименко, позначаючи українські видавництва, які ви вирішили підтримати. Можна також додати кілька слів про свій вибір, раптом ви зацікавите того, хто ще вагається у своєму виборі», – розповідає Інна Голік, яка започаткувала флешмоб на Facebook.

Інна також додала, що флешмоб націлений на підтримку українських видавців та їхніх видавничих проєктів, а також на те, щоби відтворити соціальний досвід Книжкового Арсеналу в онлайн-форматі. До акції вже долучилися не лише читачі, але й письменники, книгарні та видавництва.

У Римі відкривається Інститут культури імені святого Івана Павла ІІ. Інститут буде діяти в рамках Папського університету святого Томи Аквінського у Римі, де Кароль Войтила вчився і захистив докторську дисертацію. Ініціатори проєкту – два польські фонди – Святого Миколая та фонд Futura–Iuventa.

Ректор Інституту, священник професор Міхал Палюх каже, що ця установа схилятиме до рефлексій на тему сучасної культури, а також – теології Івана Павла ІІ: «Ми хочемо запрошувати найважливіших інтелектуалів, філософів, теологів, людей мистецтва, щоби проаналізувати, як культура може залишатися християнською і одночасно входити в діалог з течіями, які заперечують християнство».

У зв’язку з обмеженнями, пов’язаними з пандемією коронавірусу, врочисте відкриття Інституту культури імені святого Івана Павла ІІ відбудеться в Інтернеті.

Комітет Літературної премії Європейського Союзу (European Prize for Literature – EUPL) оголосив лауреатів 2020 року.

Премія Європейського Союзу в галузі літератури (EUPL) визначає нових авторів художньої літератури з усієї Європи. Протягом трирічного циклу її учасниками є представники 41 країни, які взяли участь у програмі «Творча Європа» – ініціативі, спрямованій на зміцнення культурного та творчого секторів Європи. EUPL був запущений у 2009 році.

Переможцями стали письменники з 13 країн:

Nathalie Skowronek, La carte des regrets (The map of regrets), Бельгія

Lana Bastašić, Uhvati zeca (Catch the rabbit), Боснія і Герцеговина

Maša Kolanović, Poštovani kukci i druge jezive priče (Dear insects and other scary stories), Хорватія

Σταύρος Χριστοδούλου (Stavros Christodoulou), Τη μέρα που πάγωσε ο ποταμός (The day the river froze), Кіпр

Asta Olivia Nordenhof, Penge på lommen (Money in your pocket), Данія

Mudlum (Made Luiga), Poola poisid (Polish boys), Естонія

Matthias Nawrat, Der traurige Gast (The Sad Guest), Німеччина Shpëtim Selmani, Libërthi i dashurisë (The Booklet of Love), Сербія (Косово)

Francis Kirps, Die Mutationen (The Mutations), Люксембург

Stefan Bošković, Ministar (Minister), Чорногорія

Петар Андоновски (Petar Andonovski), Страв од варвари (Fear of barbarians), Північна Македонія

Maria Navarro Skaranger, Bok om sorg (Book of grief), Норвегія

Irene Solà, Canto jo i la muntanya balla (I sing and the mountain dances), Іспанія.

Служба безпеки оприлюднила документи з архівів Комітету державної безпеки СРСР, які містять факти терору та репресій проти українців. Також там є інформація про долі представників Розстріляного відродження — культурного та літературно-мистецького покоління 20-х і 30-х років.

«Жертвами терору 1937-38 років стали понад 260 тисяч українців. Більшість із них були розстріляні. А їхнім родинам повідомляли про смерті від інфарктів і серцевих нападів. Була навіть окрема директива — з родичами розстріляних говорити усно, а дату смерті в довідках ставити довільно, у межах 10 років після арешту», — сказано в повідомленні.

В СБУ заявили, що архів публікується з нагоди Дня памʼяті жертв політичних репресій (17 травня). Колекція документів під назвою «Приховування правди про жертви Великого Терору» містить 32 документи — записки працівників КДБ, акти про виконання вироків, розписки та інше.

Зокрема документи стосуються доль режисера Леся Курбаса, письменника Миколи Зерова й Андрія Паніва.

Архів доступний онлайн.

«Наприклад, точна дата розстрілу українського режисера Леся Курбаса – 3 листопада 1937 року. Хоча за документами він нібито загинув у таборах у 1942-му. І через 19 років після реальної смерті Курбаса в архівах КДБ Архангельскої області з’явиться висновок: скасувати розстріл через відсутність складу злочину», — додали в СБУ.

Команда ентузіастів створює унікальний проєкт, який називається "Аудіоказки Українською" і потребує пфдтримки.

Цілі проєкту:

Зібрати в одному місці всі казки світу і записати їх українською мовою в аудіоформаті;

Створити якісний мобільний додаток для зручного прослуховування аудіоказок у будь-якій частині світу в будь-який час; Закласти у наймолодших українців фундамент національної самоідентифікації;

Дати нашим дітям можливість збагатити життєвий досвід та знання, вчитися соціальних цінностей мовою їхніх предків;

Надихати дітей до розвитку уяви та фантазії, розвивати їхній світогляд через історії улюблених казкових героїв;

Об'єднати батьків та дітей за родинною традицією «вечірньої казки», що відома своєю терапевтичною дією, а також надати можливість бути завжди з книгою за будь-яких обставин протягом дня;

Спонукати українських авторів до збільшення кількості творів для дітей та поширення їх у аудіоформаті.

Ініціатором та керівником проєкту є Василь Вакулко.

Він має 20-річний досвід управління різними проєктами і компаніями, з яких 7 років на телебаченні й кіно як виконавчий і генеральний продюсер.

Детальніше тут: http://audiokazky.in.ua/#rec159434873

Відома шведська дизайнерка Марія Нільсдоттер розробила ювелірну колекцію на честь 75-ї річниці Пеппі Довгапанчохи.

Цьогоріч виповнюється 75 років з часу появи Пеппі Довгапанчохи (перша книжка про неї вийшла друком у листопаді 1945 року).

З цієї нагоди у всьому світі проводиться чимало заходів. Зокрема, перевидають книжки про Пеппі, влаштовують покази кінофільмів та мультфільмів, організовують вікторини, маскаради тощо. Нещодавно навіть Мішель Обама зізналася в інтерв’ю “Нью-Йорк Таймс”, що її героєм була Пеппі Довгапачоха.

Марія Нільсдоттер уявляє Пеппі як дівчинку-бунтарку, яка вдягається і поводиться у стилі панк. Тому й колекція її відображає “найсильнішу в світі дівчинку” в бунтівному стилі.

Нільсдоттер на замовлення Музею Астрід Ліндґрен створила 20 прикрас за мотивами повістей про Пеппі та своїх уявлень про неї.

20 травня 2020 року об 11.00 в форматі онлайн-конференції в рамках проведення громадського обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (нова редакція) Міністерство культури та інформаційної політики України проводить презентацію з метою роз’яснення ключових новел законопроєкту та відповіді на найпоширеніші запитання. Захід відбудеться за попередньою реєстрацією.

До участі запрошуються представники громадськості, професійна спільнота, представники органів державної влади усіх рівнів та органів місцевого самоврядування.

Реєстрація триватиме до 19 травня 13.00 за посиланням : https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdr8k_wKsgqoFztCc7ifNycP4tkcqqgAXhmwFnXfOaGhJB_dw/viewform

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює громадське обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (нова редакція).

Проєкт акта розроблено у зв’язку з необхідністю впорядкування на законодавчому рівні бібліотечної сфери, приведення законодавства у відповідність до міжнародних стандартів та забезпечення громадян якісними бібліотечними послугами.

Зауваження і пропозиції до проєкту Закону приймаються від фізичних та юридичних осіб до 05 червня 2020 року в електронному вигляді на електронну адресу pritulakv90@gmail.com .

Пропозиції приймаються у формі порівняльної таблиці із змістом існуючої норми закону, редакції, запропонованої Міністерством та пропонованого формулювання чи зауваження і його обґрунтуванням.

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання законопроєкту. Результати консультацій будуть розміщені на офіційному вебсайті МКІП.

Уповноважена особа за проведення консультацій щодо проєкту акта – державний експерт експертної групи з бібліотек та розвитку читання Директорату культури і мистецтв Міністерства культури та інформаційної політики України Притула Катерина Вікторівна +38 050 305 75 66.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт щодо підтримки сфери культури у зв’язку із карантином. Таке рішення парламент ухвалив 13 травня.

За проєкт № 3377 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» проголосували 260 народних депутатів.

«Законопроєкт розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19», — йдеться у пояснювальній записці.

У межах законопроєкту пропонують внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 № 414 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення Українським культурним фондом заходів з підтримки проектів», дозволивши йому у договорах про надання гранту здійснювати фінансування проекту частинами (траншами) у розмірах та у строки визначені у договорі про надання гранту, але не більше дванадцяти місяців протягом поточного та наступного бюджетного періоду. У разі фінансування проекту на строк більший, ніж шість місяців оплата частинами (траншами) є обов’язковою.

Також передбачити механізм надання грантів інституційної підтримки юридичним особам незалежно від форми власності для стабільної діяльності в умовах надзвичайної ситуації або надзвичайного стану із надходжень Стабілізаційного фонду боротьби з COVID-19.

Крім цього пропонується уряду внести зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Українському інституту книги для підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року №638, передбачивши витрати на придбання книжкової продукції, у тому числі електронних видань, для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек, що здійснюються за рахунок бюджетних коштів за напрямом, визначеним підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку. Проєкт передбачає запровадження зменшення плати за найм (оренду) майна за вимогою наймача (закладу культури), який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, упродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. Тимчасово, на період дії карантину та до 31 грудня 2020 року, допомога суб’єктам господарювання, які зазнали втрат через обмеження або заборону діяльності в умовах карантину, є допустимою, і отримувачі державної допомоги звільняються від обов’язку повідомлення уповноваженого органу про одержання нової державної допомоги, що відповідає цілям і категоріям державної допомоги, визначеним частинами першою і другою статті 6 цього закону Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» тимчасово, до 31 грудня 2020 року, не поширюється на заклади культури, провайдерів програмної послуги та суб’єктів господарювання, які провадять основну економічну діяльність у сфері креативних індустрій за видами економічної діяльності, затвердженими Кабінетом міністрів України, вдосконалюються окремі положення відносини з користувачами, збирання винагороди і відрахувань з користувачів. Також вносяться зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з метою унормування надання закладами культури платних послуг у сфері культури та мистецтв. Нещодавно ми повідомляли, що Український інститут книги сформулював антикризові пропозиції для стабілізації та відновлення книжкового ринку у карантинний та посткарантинний період. Перед цим Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури та інформаційної політики України здійснював опитування представників бізнесу у сфері культури, креативних індустрій та туризму, результати якого мають бути враховані під час розроки пакету антикризових заходів з підтримки економіки та бізнесу. Нагадаємо, що опитування 60 найбільших українських видавництв показало, що середня сума їхніх прямих збитків, зазнаних ними упродовж дії карантину за період з 12 березня до 20 квітня, сягає майже 1 млн грн на кожне видавництво.

Зузана Чапутова звернулася до словаків з закликом допомогти книгарням.

“Дорогою з роботи зайшла до книгарні купити книжку. Видання і продаж книжок навіть у найкращі часи — більше ніж просто бізнес. Книгарням і видавцям завжди важко. З настанням кризи, як і для багатьох інших підприємців, у них почалися справжні труднощі. Тому хочу закликати вас найближчими днями придбати книжку улюбленого видавця у книгарні, де вам завжди можуть дати добру пораду й допомогти. Зараз вони теж потребують вашої допомоги”, — написала очільниця держави на своїй сторінці в соцмережі.

Книгарні в Словаччині щойно відкрилися і поки що лише намагаються оговтатися від збитків, яких зазнали протягом карантину.

Зузана Чапутова поки що має високий рівень довіри громадян країни, тож її заклик може певним чином піти на користь книгарням.

Онлайн-проєкт «Творча Читальня» – це серія коротких авторських відеоуроків, кожен із яких містить читання й тематичне творче завдання з покроковою інструкцією. В основі кожного відео – віршовані тексти, написані Марією Артеменко.

«Творча Читальня» розрахована на дітей 4-7 років, але, як пояснює авторка блогу, таке визначення досить умовне, адже творчістю можуть займатися усі, кому це цікаво. Крім того, відео будуть корисні батькам та освітянам, які шукають свіжі ідеї для занять з малюками.

Ідея «Творчої Читальні» виникла під час карантину, але і після його завершення Марія Артеменко планує наповнювати ютуб-канал новими відео і розширитювати «Творчу Читальну» різноманітними подіями в офлайні.

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює громадське обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад забезпечення населення культурними послугами», який розроблено на виконання Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами, схваленої згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 27, підпункту 1 пункту 1 Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 355.

Проєктом акта передбачається введення у правове поле понять «культурна послуга», «мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами», «центр культурних послуг», запроваджується механізм моніторингу та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури, переглянуто пріоритети державної культурної політики, визначено повноваження органів державної влади, спрямовані на впровадження реформи забезпечення громадян культурними послугами, зокрема щодо прийняття необхідних для реалізації реформи підзаконних актів.

Зауваження і пропозиції до проєкту акта приймаються до 21 травня 2020 року на електронну адресу: proekt.dgspei@gmail.com у формі порівняльної таблиці із змістом існуючої норми закону, редакції, запропонованої Міністерством та пропонованого формулювання чи зауваження з його обґрунтуванням.

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання законопроєкту. Результати консультацій будуть розміщені на офіційному вебсайті МКІП (https://mkip.gov.ua).

Уповноважені особи за проведення консультацій щодо проєкту акта: керівник експертної групи з координації нормопроектування Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури та інформаційної політики України Лобанова Оксана Михайлівна, тел. +38 098 568 47 88; державний експерт експертної групи координації взаємодії з регіонами Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури та інформаційної політики України Кулініч Марина Тарасівна, тел. +38 097 177 10 81.

Оксана Забужко, Олег Сенцов та Валерій Ананьєв увійшли до першої десятки в переліку українців, які найбільше впливають на українську молодь в соціальних мережах. Дослідження провела Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) спільно з аналітиками системи моніторингу соціальних медіа SemanticForce.

Дослідники проаналізували сторінки публічних осіб у Facebook, Instagram, YouTube та VKontakte. Але їхній вплив на молодь (14–35 років) визначали виключно за допомогою Facebook, оскільки там відбувається найбільша активність.

За результатами дослідження, у двадцятці найбільш впливових для молоді українців ветеран, блогер і письменник Валерій Ананьєв займає п’яте місце, режисер і письменник Олег Сенцов – шосте, а письменниця Оксана Забужко – сьоме. Окрім того, до переліку увійшли письменниця Лариса Ніцой (на 12 місці) і письменник Сергій Жадан (на 17 місці).

У Німеччині згадують спалення нацистами десятків тисяч книг 75 років тому.

Як передає радіостанція “Німецька хвиля”, виступаючи в Берліні з цього приводу, Президент Німеччини Хорст КЕЛЛЕР закликав захищати свободу слова. «Сьогодні ми з соромом згадуємо про це.

75 років тому не тільки в Берліні, а й по всій Німеччині десятки тисяч аплодували і раділи, коли книги Фрейда, Маркса і багатьох інших студенти кидали у вогонь», - сказав Х.Келлер. За його словами, спалення книг стало символом репресій з ідеологічних міркувань і придушення свободи слова.

Довідка: 10 травня 1933 року в Берліні студенти під керівництвом нацистів спалили понад 20 тисяч книг єврейських, соціалістичних і пацифістських авторів, зокрема Бертольда Брехта, Зігмунда Фрейда, Максима Горького, Карла Маркса, Генріха Гейне, братів Маннів, Стефана Цвейга, Еріха Кестнера, Джека Лондона, Ернеста Хемінгуея - всього 149 авторів. Це було першим кроком до ідеологічного контролю над літературою. 22 вересня 1933 року був виданий декрет про створення Імперської палати культури. На 1939 рік відділ літератури повністю контролював роботу 2500 видавництв, редакцій і друкарень. Книготоргівля - 23 тисячі книгарень - теж була полем діяльності цього відділу. Публікуватися могли тільки ті письменники, які пройшли реєстрацію в палаті культури. Починаючи з 1947 року 10 травня в Німеччині відзначають День пам`яті про публічне спалення книг.

У 1995 році на історичній площі Бебеля був встановлений монумент, який являє собою приміщенням в грунті з порожніми книжковими полицями, зверху накрите скляною плитою. А 2006 року Центр європейсько-єврейських досліджень імені Мендельсона в Потсдамі ініціював створення "Бібліотеки спалених книг". Центр має намір відтворити 316 із знищених книг, зробивши цю серію доступною школам і гімназіям, оскільки значущість цих великих письменників незаперечна. 2006 року по примірникові першої книги з "Бібліотеки спалених книг" - добірку творів Хуго Пройса, автора проекту Веймарской конституції 1919 року - одержали всі депутати бундестагу.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/world/114986-sogodni-den-pamyati-pro-publichne-spalennya-knig-natsistami.html

На сайті Кабінету міністрів оприлюднено постанову №343 /Режим доступу:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-aktiv-a343 , що вносить зміни до постанови від 11 березня про запровадження в Україні карантину.

У документі ідеться про те, що карантинні обмеження діятимуть до 22 травня. Водночас з 11 травня запроваджується низка пом'якшень.

Серед закладів культури відкритись з 11 травня дозволено музеям, але без прийому відвідувачів, музеям просто неба.

Також дозволено з 11 травня працювати точкам продажу преси, друкарням, редакціям, підприємствам, що займаються логістикою у цій сфері. Окрім того, зможуть працювати телерадіоорганізації, афілійовані з ними організації, які забезпечують їх повноцінне функціонування, зокрема виробництво контенту.

У переліку закладів культури - бібліотеки відсутні !

До Дня пам’яті та примирення 8 травня та до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Український інститут національної пам’яті розпочинає всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни».

Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати своїх рідних та свій дім до лав Червоної армії пішли понад 7 мільйонів українців. В арміях Союзників воювали 250 тисяч військових українського походження, а в Українській повстанській армії – понад 100 тисяч воїнів. Українці зробили значний внесок у спільну перемогу над нацизмом, яка була б неможливою без незламності та людської гідності сотень тисяч звичайних людей. За кожною з наведених вище цифр стоять долі конкретних людей. Без їхніх історій наша пам’ять про Другу світову війну не буде цілісною.

Закликаємо всіх ділитися родинними історіями, пов’язаними з подіями Другої світової.

Щоб взяти участь в акції – опублікуйте свою розповідь у будь-якій соціальній мережі під хештегом #РодинніІсторіїВійни. Додайте до тексту фотографію члена родини, чиєю історією ви ділитеся. По можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть зображення маку пам’яті, завантажити його можна за посиланням.

Зокрема, закликаємо приєднатися до акції заклади освіти та розмістити на своїх інтернет-ресурсах історії, які стосуються ваших навчальних установ і пов’язані з подіями Другої світової війни. Це можуть бути розповіді про ваших випускників, які боролися з нацизмом, або родинні історії учнів, студентів, викладачів.

Публікації в рамках акції можуть бути різні за форматом, подачею матеріалу – від короткої інформації до розлогих матеріалів, в основі яких – родинні перекази та/або спогади очевидців воєнного часу. Головне – ваша участь і прагнення віддати належне окремим людям, вшанувати їхню пам’ять і доповнити їхніми історіями загальну історію трагічних подій Другої світової війни.

Найбільш зворушливими дописами Український інститут національної пам’яті поділиться на своїй фейсбук-сторінці.

Цього року загальнодержавна інформаційна кампанія до Дня пам’яті та примирення та 75-ї річниці перемоги над нацизмом проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Підтримайте кампанію, встановивши тематичну обкладинку у соціальних мережах та додавши рамку з маком пам’яті до світлини профілю у фейсбуці.

Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Тодося Осьмачки, встановленої Черкаською обласною організацією Національної спілки письменників України, Смілянською районною радою, Смілянською районною державною адміністрацією, об’єднаною територіальною громадою «Ротмистрівська сільська рада», яка присуджуватиметься за високохудожні твори (поетичні збірки, ліро-епічні, драматичні та прозові твори), в яких на архетипному рівні зображується український національний характер, осмислюється історична доля України та її народу, втілюється ідея національно-державної незалежності, підбила підсумки конкурсу на здобуття премії у 2020 році.

Лауреатом премії імені Тодося Осьмачки визнано Сергія Ткаченка (м. Шпола), за збірку поезій «Поважчали слова».

За останні два місяці продажі електронних книжок в інтернет-книгарнях видавництв та на Yakaboo зросли від 30 до 400%.

Такі цифри підтверджують нещодавнє опитування Info Sapiens. За його результатами частка покупців електронних книжок за останні три місяці зросла з 3 % до 51 %, а загалом серед усіх куплених книжок електронні становили 47 %.

Серед ймовірних причин зростання популярності електронних видань у книгарнях називають відсутність доставки та контакту під час покупки, нижчу ціну в порівнянні з паперовими книжками й численні акції.

Найбільше попит на такі книжки збільшився в інтернет-книгарні «Нашого Формату» — у березні продали втричі більше електронних видань, ніж у лютому, а у квітні — у 4 рази більше.

«Люди в період пандемії намагаються уникати фізичного контакту, тому електронний контент, який не потребує доставки і який не можна помацати, має попит. Допомагають і акційні пропозиції на електронний контент», — розповідає Олена Позняк, піар-менеджерка видавництва.

У «Видавництві Старого Лева» продажі за березень-квітень також зросли у 2–3 рази. У видавництві зазначають, що ще на початку карантину зрозуміли, що цей сегмент книжок саме зараз має високий потенціал для росту і просували їх у соціальних мережах та реалізовували кілька акцій, спрямованих саме на них.

У «КСД» продажі електронних книжок у березні/квітні зросли на 35 % у порівнянні із січнем/лютим. Водночас видавництво не проводило додаткових акцій і пов’язує зростання продажів саме з карантином.

А у «Видавництві Анетти Антоненко», навпаки, вважають, що карантин мало вплинув на популярність електронних книжок, а ключову роль відіграли саме численні акції. Тут продажі в березні / квітні зросли на 60–65 % у порівнянні з лютим.

На Yakaboo приріст у продажах електронних та аудіокниг від лютого до квітня складає 35 %, а від березня до квітня — 31 %. «Це й не дивно, електронний формат розв’язував питання швидкої та безпечної доставки улюблених творів миттєво та безконтактно. До того ж цифрова копія коштує приблизно на 50 % дешевше, ніж паперова», — коментує Іван Богдан, СEO Yakaboo.

Як відомо, за даними дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, електронні та аудіокнижки книжки в Україні щодня читали (слухали) лише 4% опитаних, а ніколи не читали (не слухали) 65%. Детальніше на сайті Читомо: http://www.chytomo.com/pid-chas-karantynu-v-ukraini-suttievo-zrosly-prodazhi-elektronnykh-knyzhok/

Міністерство культури та інформаційної політики України пропонує до громадського обговорення проєкт Порядку відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів, розроблений відповідно до статті 8 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», підпункту 53 пункту 4 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885, пункту 7 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Українському інституту книги для підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року № 638.

Зауваження і пропозиції до проєкту акта приймаються до 25 травня 2020 року на електронну адресу: tanaparasenko@gmail.com, sivokonsvetlana4@gmail.com.

Відповідальна особа за проведення консультацій стосовно проєкту акта – головний спеціаліст відділу бібліотек та розвитку читання Головного управління культури і мистецтв Директорату культури і мистецтв Міністерства культури та інформаційної політики України Паращенко Тетяна, тел. (044) 234-15-61.

Літературні читання

5 травня учасниці гурту Dakh Daughters і 8 травня актори Центр сучасного мистецтва ДАХ візьмуть участь в онлайн-читаннях Дегустація книг. Вони читатимуть уривки з книг так, щоб вам захотілося їх відкрити і прочитати. Початок о 20−00. Подивитися трансляцію можна на каналі YouTube.

Літературний фестиваль Літкур'єр, організований Форумом видавців у Львові продовжили до 10 травня. Початок зустрічей з письменниками та поетами в 20−30 на facebook.

8 травня — Сергій Плохій

10 травня — Тарас Лютий з письменниками та поетами в 20−30 на facebook.