Бібліотечному фахівцю

Цю нагороду було започатковано в 2017 році, як Почесну міжнародну медаль Лесі Українки, котра вручалася в рамках Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє (Україна, м. Одеса – Німеччина, м. Франкфурт, понад 800 учасників із 40 держав).

З 1 січня 2021 р. засновниками престижної відзнаки стали Міжнародна літературно-мистецька Академія України (яка об’єднує знаних письменників, перекладачів, вчених, журналістів, митців, державних і громадських діячів, меценатів із 60 країн) та Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, м. Франкфурт – м. Берлін). Прізвища лауреатів тут: https://litgazeta.com.ua/news/nazvano-laureativ-mizhnarodnoi-literaturno-mystetskoi-premii-imeni-lesi-ukrainky-za-2021-rik/

Освітній культурологічно-мистецький захід «Леся Українка: розширення горизонтів» відбудеться 20 лютого онлайн та об’єднає українців з 4 континентів і 24 країн світу.

Про це повідомляє ukrinform.ua з посиланням на Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»), яке виступає організатором події.

Як зазначається, з нагоди 150 річчя від дня народження Лесі Українки відбудеться прямий етер, який готують Товариство «Україна-Світ», Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Національний музей літератури України спільно з освітніми закладами України та зарубіжжя.

Під час етеру його учасники читатимуть поезії, виконуватимуть музичні композиції на слова Лесі Українки, створюватимуть ілюстрації до творів Лесі Українки, демонструватимуть уривки з театральних вистав.

Основними виконавцями будуть учні освітніх закладів в Україні та за її межами, а також відомі артисти з різних країн світу.

Як зазначається, освітній культурологічно-мистецький захід розпочнеться о 12:00 за київським часом на Zoom-платформі.

«Лесине слово прозвучить різними мовами в усьому світі», – зауважили організатори.

Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики відбудеться серія заходів з нагоди ювілею видатної українки 25 лютого.

У діаспорі, в свою чергу, цю дату відзначать педагогчними, освітніми, творчими конкурсами та проєктами, які готують, зокрема, Спілка українських освітян діаспори, українці в Норвегії, Угорщині, ОАЕ та інших країнах, українські посольства тощо.

Головою Українського культурного фонду призначено 70-річного Михайла Захаревича, генерального директора-художнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Інформація про це з’явилась на сайті ucf.in.ua.

Призначення відбулось відповідно до закону «Про Український культурний фонд» та рішення Наглядової ради Українського культурного фонду від 27 січня 2021 року. Захаревича було призначено наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 40 від 28 січня 2021 року.

Голова фонду призначатиметься на посаду міністерством культури України з-поміж кандидатур (не більше трьох), визначених Наглядовою радою фонду. Першою головою фонду була Марина Порошенко.

“У соціальних мережах знов поширюються дискусія щодо дозвільної процедури на ввезення в Україну книг з території РФ. Цього разу вона спровокована проросійськими медіа, які стверджують, що в Україні існує заборона на деякі книжки класиків російської літератури. Держкомтелерадіо наголошує, що в Україні немає заборони на твори Михайла Булгакова, як і на твори інших класиків російської та світової літератури. В Україні не надано дозволу на ввезення тих видань, на обкладинках або у передмовах до яких російські видавці поширюють антиукраїнську пропаганду”, – йдеться у повідомленні Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Як зазначається, у передмові до книги Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» видавництва «Азбука-Аттикус» згадуються представники російського кіно, які за публічну підтримку військової інтервенції в Україну внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Саме це видання і не потрапило на український ринок.

У Держкомтелерадіо зауважують, що рішення про відмову у наданні дозволу на ввезення цієї книги було ухвалено у березні 2019 року. Водночас для книг інших видавництв, які не використовують обкладинки книг відомих авторів для імперської або комуністичної пропаганди, український ринок відкритий.

Держкомтелерадіо і надалі вживатиме всі заходи з метою запобігти потрапляння на український книжковий ринок іноземної продукції антиукраїнського змісту. “Що стосується книги «Істория Российского государства» Бориса Акуніна, який є критиком режиму Путіна, то Експертна рада має повноваження розглянути вдруге заяву імпортерів на її ввезення в Україну у разі, якщо книга вийде у видавництві, яке не знаходиться у санкційних списках. Нагадаємо, що на ТОВ «Издательство «АСТ», яке видало цю книгу, рішенням РНБО накладено економічні санкції”, – додають в комітеті. Раніше повідомлялося, що Україна щомісяця видає близько тисячі дозволів на ввезення книг із РФ. Загалом у 2020 році Держкомтелерадіо дозволив ввезення в Україну 2 962 найменувань російської видавничої продукції, у 2019 році – 4,3 тис., у 2018 році – майже 14,5 тис.

Своє видання для жителів Луганщини презентував особисто автор книги Вахтанг Кіпіані.

Презентації відбулися у Старобільську і Білокуракіному. Модерував зустріч письменник Сергій Жадан, повідомляється на сторінці благодійного фонду письменника.

Зокрема, примірники книги передали Луганській обласній універсальній науковій бібліотеці й Білокуракинській центральній районній бібліотеці. Разом із книгами про Василя Стуса письменники також передали книжки від дитячого арт видавництва «Чорні вівці» й письменниці Євгенії Завалій.

Вийшов Указ Президента України «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва».

Відповідно до Указу Президента України від 10 вересня 2011 року № 906 “Про державні стипендії для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери” (зі змінами, внесеними Указами від 12 липня 2013 року № 377, від 30 грудня 2013 року № 717 та від 7 травня 2015 року № 256) постановляю:

Призначити державні стипендії видатним діячам культури і мистецтва.

Детальніше тут: https://www.president.gov.ua/documents/422021-36437

Запустили всеукраїнську мережу культурно-освітніх центрів «Гончаренко центр», де будуть безкоштовно викладати англійську, передбачений окремий курс для підготовки ЗНО з англійської для підлітків та курс фінансової грамотності, освітні та культурні заходи, реалізовуватиме програми з профорієнтації тощо. Загалом це буде сучасний простір можливостей для освіти та розвитку дітей, підлітків, молоді, дорослих.

Перші центри вже з'явилися у Подільську та Балті. Найближчими днями плануємо відкриття ще у 8 містах від Івано-Франківська до Донеччини. Джерело: https://www.facebook.com/GoncharenkoC...

1 лютого 2021 р. - День народження Української бібліотечної асоціації</span>!

Щиро вітаємо всіх членів організації, її партнерів, друзів та просто небайдужих людей, які долучаються до роботи організації! Бажаємо кожному нових незабутніх професійних вражень, щасливих подій, здійснення задумів, втілення мрій!

Казковий світ Гаррі Поттера тепер доступний незрячим людям в Україні. Першу книгу про хлопчика зі шрамом надрукувала дитяча онлайн-бібліотека. Вийшла вона в грудні минулого року, і вже встигла зібрати чималу армію охочих її прочитати.

Спеціалізованих бібліотек із книжкАми для незрячих у столиці 5. У найбільшій – на вулиці Кловській – 87 тисяч книжок. Але це переважно стара радянська література, яка вже неактуальна та нецікава.

“Зараз я взяла в руки книгу видану за радянських часів. Збірник фантастичної прози, виданий російською мовою. Ось так ця книга виглядає, Трошки вже пошарпана, Видана вона в 84 році, але друк зберігся хороший, тобто читачі, ще можуть нею користуватися та читати її задоволенням, хто звісно любить таку літературу”, – розповідає в.о. директора центральної бібліотеки для сліпих імені М.Островського Марина Потеляхіна.

Фонди таких бібліотек поповнюються нечасто, і зазвичай завдяки волонтерам.

Надрукувати таку книжку – справа не з дешевих, говорять у видавництві, яке працює при товаристві сліпих. Держава фінансує цей напрям. Але недостатньо. Тому видавництву регулярно допомагають волонтери і меценати.

За минулий рік тут надрукували 4 тисячі книжок шрифтом Брайля. Це обмаль. Бо за підрахунками українського товариства сліпих, приблизно 35 тисяч українців мають вади зору.

Відбулося підсумкове засідання Громадської ради з присудження Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких за 2020 рік.

За результатами таємного голосування Громадська рада вирішила присвоїти Всеукраїнську літературно-мистецьку премію ім. Братів Богдана та Левка Лепких за 2020 рік:

– письменнику, есеїсту, публіцисту, літературному критику, члену правління НСПУ, заслуженому працівнику культури України, лауреату Літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша, Літературної премії ім. Ірини Вільде, Міжнародної літературної премії ім. Миколи Гоголя «Тріумф» та ін. Віктору Палинському (м. Львів) – за книги «Час творити. Есеї про поетів, прозаїків, митців» і «Замок Золотої Липи» (обидві – 2019). Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/vyznacheno-laureativ-vseukrainskoi-literaturno-mystetskoi-premii-imeni-brativ-lepkykh-za-2020-rik/

Міністерство культури та інформаційної політики направило запит до керівництва Федерації профспілок України щодо ситуації з можливим відкриттям покерного клубу в Будинку профспілок на вул Хрещатик, 18.

“У будівлі, де під час Революції Гідності був штаб Майдану. Там, де під час пожежі загинули люди. Пам’ять про трагічні події тих днів має бути збережено, а меморіальний спадок вшановано достойно... МКІП робитиме усе залежне, аби не допустити розміщення у Будинку профспілок будь-яких розважальних закладів”, - зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Беручи до уваги роль Будинку профспілок в подіях Революції гідності 2013-2014 рр. та трагедії, яка відбулася в вказаній будівлі та призвела до загибелі людей, а також усвідомлюючи символічне значення Будинку профспілок для новітньої української історії, МКІП вважає, що реалізація вказаного проєкту буде наругою над пам’яттю загиблих учасників Революції гідності.

Міністерство просить керівництво Федерації профспілок України надати пояснення з вказаного питання та утримуватися від відкриття в Будинку профспілок будь-яких розважальних закладів.

Українська «Вікіпедія» оголосила початок щорічного марафону з написання статей до української версії енциклопедії з нагоди її дня народження. Марафон триватиме 4 дні – з 28 січня до 31 січня 2021 року. Як інформує ms.detector.media, про це повідомили в ГО «Вікімедіа Україна» на пресконференції, повідомляє MediaSapiens.

Організатори марафону відмічають, що у січні відзначається 20-річчя англійської, 17-річчя української, 13-річчя кримськотатарської Вікіпедії.

«Щодня в українській «Вікіпедії» створюється близько 250 статей. Всього у ній уже понад 1 млн статей. Однак метою такого марафону є збільшення кількості статей», — стверджує вікіпедист та член Правління ГО «Вікімедіа Україна» Антон Обожин.

Вікімарафон — щорічна масштабна акція з написання статей до української Вікіпедії. Вперше проведений 27 квітня 2014 року і був присвячений пам’яті Героя України Ігоря Костенка, дописувача Вікіпедії, який загинув 20 лютого 2014 року під час розстрілу активістів Євромайдану на вулиці Інститутській у Києві. Ігор Костенко одним з перших висловив і прагнув реалізувати ідею подібної акції. З 2015 року Вікімарафон щорічно проводиться до дня народження української Вікіпедії.

Нагадаємо, громадська організація «Вікімедіа Україна» назвала найпопулярніші статті українськомовного розділу Вікіпедії у 2020 році. Лідерами списку стали статті «Україна» — понад 850 тисяч переглядів — та «Шевченко Тарас Григорович» — понад 680 тисяч переглядів. На п’яте місце вийшла стаття «Коронавірусна хвороба 2019 в Україні» — її переглянули майже 440 тисяч разів за рік. Детальніше тут: https://www.unian.ua/multimedia/video/press/10250630-anons-chetyrehdnevnogo-vikimarafona-po-napisaniyu-statey-v-ukrainskoy-vikipedii-po-sluchayu-dnya-ee-rozhdeniya.html

Ізраїльський та український письменник та перекладач Мар’ян Бєленький створив сайт ізраїльської драматургії російською та українською: https://marianb.co.il/

Це – перший сайт, де запрезентовані українські переклади п’єс з івриту. На ньому надані п’єси видатних ізраїльських драматургів – Ефраїма Кішона, Ханоха Левіна, та інших.

Переклади Мар’яна визнано інститутом ізраїльської драматургії.

Вистави за п’єсами у перекладах Бєленького йдуть у театрах України:

У театрі Франка: http://ft.org.ua/ua/performance/krum

Вистави за п`єсами ізраїльських драматургів у перекладі Бєленького поставлено :

у Києві (театр “Актор”), Миколаєві (російський театр), Кропивницькому, Чернігові (Молодіжний театр), а також у тимчасово окупованому російсько-фашистськими загарбниками Симферополі.

“В Данії школярів 6-9 класів будуть вчити розумінню конфліктів і воєн і прав дітей на базі фільму “Віддалений гавкіт собак”. Того самого фільму про 9 річного хлопця Олежку, який живе біля лінії фронту на Донбасі. Фільму, який ми знімали два роки разом з режисером Simon Lereng Wilmont і який підкорив світ”, – написав Азад.

Чому це важливо? “Тому що європейські діти будут дивитись цей фільм і розуміти, з чим стикаються десятки тисяч українських дітей на війні Росії проти України. Співпереживати їм і ставати на їх бік”, – зазначив асистент режисера.

Асистент режисера фільму “Віддалений гавкіт собак”, що увійшов до короткого списку номінантів на премію «Оскар» 2019 у категорії «найкращий документальний повнометражний фільм». Фільм здобув Першу нагороду Амстердамського документального кінофестивалю 2017 у номінації «Найкращий дебют» та гран-прі фестивалю документального кіно «Артдокфест».

В Таллінні відкрився музей-книгарню заборонених та цензурованих книжок «Banned Books».

Музей працює за адресою Munga 5 у старому місті Таллінна. У ньому зібрані не лише заборонені чи цензуровані книжки, а також ті, які підпадали під масове спалення. Організатори музею зазначають, що такі книжки зібрали в експозицію для того, щоби заохотити ширшу дискусію щодо свободи слова. Вони планують, що музей стане місцем для обміну думками та взаємодії між людьми й книжками. Для цього при музеї також організували читацький клуб та спеціальний подкаст.

У «Banned Books» зібрано понад 100 видань, які об’єднані в різні категорії. Книги, які були заборонені, цензуровані або спалені, розділені за країнами. Зараз у музеї є книжки з Естонії, Росії, Великобританії, Китаю та США. Також є окремі секції для дитячих книжок, книжок про цензуру та книжок про книжки, які були спалені.

Зокрема у музеї зберігаються «Володар мух» Вільяма Ґолдінґа, «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд, «Unfree Speech» Джошуа Вонга, «The Fake News Factory» Девіда Сандвіка та інші книжки.

Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» через пандемію перенесений і відбудеться 26-30 травня 2021 року.

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» заснований Мистецьким арсеналом 2011 року. Це щорічна інтелектуальна подія України, де розвиваються і взаємодіють книжкова, літературна, візуальна, музична та театральна сцени, порушуються і осмислюються вагомі питання буття людини, а також суспільства і культури, спонукаючи до проактивної позиції учасників і відвідувачів. За 9 років існування Книжковий Арсенал відвідали понад пів тисячі письменників, поетів, філософів, дизайнерів, ілюстраторів та експертів видавничої справи з понад пів сотні країн світу.

На Вінниччині у серії книг історико-краєзнавчого проєкту «Моя Вінниччина» вийшло унікальне видання – «Біломорські карби Вінниччини. Соловецький мартиролог Поділля».

«Цю книгу написав письменник, громадський діяч, дослідник історії Поділля з Хмельниччини Богдан Теленько. В його «Біломорських карбах Вінниччини. Соловецькому мартирологу Поділля» подаються повні списки жителів усіх районів Вінницької області, засуджених, розкуркулених і сім’ями висланих в 1933-1935 роках на Соловки. Все це супроводжується коментарями автора, який не тільки особисто побував в цих пекельних для України місцях, а й зумів з великим ризиком для себе дістати ці недосяжні раніше для широкого загалу документи, котрі зберігалися в секретних архівах ФСБ Росії», – повідомив Михайло Каменюк, редактор книжкової серії «Моя Вінниччина»

За його словами, книгу можна вважати сенсаційною. Завдяки її появі нащадки багатьох зниклих безвісти на Соловках подолян зможуть віднайти сліди своїх далеких предків.

Видання буде розповсюджене через бібліотечну систему області для полегшення доступу до нього краєзнавців та усіх охочих.

Книгу видрукувало вінницьке видавництво «Твори». Вона стала 63 томом унікального літературного проєкту «Моя Вінниччина», в межах якого з 2013 року письменники, місцеві журналісти, краєзнавці та просто ентузіасти пишуть історії міст і сіл України. Вінниччина – єдиний регіон України, де реалізується такий проєкт коштом обласного бюджету.

Журнал для вчителів української мови «Дивослово» може припинити існування на своє 70-ліття через брак фінансування.

Мовознавиця Лариса Масенко закликала партії та політиків передплатити по журналові кожній школі хоча б в одній області, а також нагадала, що 2008 року в Україні вже припинив своє існування ще один схожий часопис «Урок української».

Як відомо, часопис «Дивослово» заснований 2 березня 1951 року. Це найстаріше українське видання для вчителів-словесників, викладачів середніх і вищих навчальних закладів. У журналі друкуються актуальні статті з мовознавства, літературознавства, методики української мови й літератури.