Бібліотечному фахівцю

Вийшов англійський переклад книжки «Світлий шлях: історія одного концтабору» українського журналіста і публіциста Станіслава Асєєва.

Англомовна версія книжки «Світлий шлях: історія одного концтабору» має назву «The torture camp on paradise street». Наклад у 3000 примірників безкоштовно розповсюджуватимуть серед дипломатів з метою інформування про «Ізоляцію» − табір для полонених терористичної організації «ДНР», де Асєєва утримували з травня 2017 року до грудня 2019.

«Щодо назви. Так, це виявилось проблемою – і не тільки в англійському перекладі (про це трохи згодом). «Улица Светлого Пути» виявилась абсолютно зрозумілою на пострадянському просторі − й абсолютно незрозумілою для західного читача, у якого не виникає асоціацій із Леніним та дорогою у рай-комунізм. Тому переклали максимально адаптивно до цих сенсів, аби зберігся контраст – «Табір тортур на Райській вулиці», − прокоментував адаптацію назви книжки для англомовного перекладу Станіслав Асєєв.

Також Асєєв подякував перекладачам, Видавництву старого Лева та Надзвичайний і Повноважному Послу Канади в Україні Ларисі Галадзі за швидко виконану роботу над виданням перекладу.

У книжці автор описав своє дворічне перебування у таємній в’язниці«Ізоляція», що у Донецьку, яку бойовики терористичної організації «ДНР» перетворили у концентраційний табір. Книжка вперше вийшла друком у 2020 році у Видавництві старого Лева двома мовами − українською і російською.

Додамо, цього року Станіслав Асєєв з книжкою есеїв «В ізоляції» став лавреатом Шевченківської премії у номінації «Публіцистика, журналістика». Минулого року її переклали німецькою мовою.

Уряд затвердив розподіл 483,8 млн гривень 670 територіальним громадам для реалізації проекту “Інтернет-субвенція”.

Проект матиме значний соціальний ефект, адже завдяки йому вже цього року понад мільйон українців отримають можливість вперше підключитися до оптичного інтернету. Це допоможе забезпечити рівний доступ та можливості для кожного українця.

Тепер громади, що пройшли відбір, отримають гроші з держбюджету, потім проведуть прозорий тендер, після чого провайдери почнуть розбудовувати мережу.

За рахунок коштів субвенції та за умови ефективних закупівель на рівні громад до оптичного інтернету буде вперше підключено 3652 сіл, у яких понад 11 тисяч соцоб’єктів. Серед них - 2,2 тисячі бібліотек .

Крім того, для кожного з них за рахунок субвенції буде забезпечене покриття Wi-Fi-мережею. Так, кожен із відвідувачів зможе скористатися швидкісним інтернетом. Важливо: соцзаклади, підключені за кошти субвенції, отримають безкоштовний швидкісний інтернет до кінця 2022 року.

Міністр культури Олександр Ткаченко призначив Владислава Берковського на посаду виконавчого директора Українського культурного фонду.

Берковський, фахівець із державної політики в архівній сфері, кандидат історичних наук, переміг у конкурсі ще 27 квітня. Він вступає на нову посаду 14 червня.

«По-перше, я завершив свою роботу як держслужбовець і мені потрібно було передати установу, звільнитися з посади, це теж зайняло якийсь час. Моє звільнення мало пройти через узгодження з Київською міською державною адміністрацією. Потім узгодження в десяти установах і міністерствах…», – пояснює тривалість процесу Берковський.

У червні стартував новий освітній проєкт «Портрет читача замолоду». Це – серія відеоінтерв’ю про читання як стиль життя та інструмент розвитку критичного мислення, яку реалізує культурно-видавничий проєкт Читомо.

сього вийде 8 відео, в яких українські інтелектуали (письменники, перекладачі, літературознавці, громадські діячі) поділяться власними історіями про книжки та вплив читання на їхнє життя. Також автори проєкту запрошують усіх охочих ділитися у соцмережах власними історіями про значення книжок у житті. Розповіді можна викладати з гештегом #МояЧитацькаБіографія.

Ідея створення проєкту пов’язана з результатами тестування PISA. Це – Програма міжнародного оцінювання учнів, за якої оцінюється середнє вміння школярів рахувати, читати, розумітися на природничих та гуманітарних дисциплінах. Згідно з дослідженням PISA, 2018 року Україна посіла ступінь «нижче середнього» в читанні. В останні 3 роки ситуація схожа: майже третина учнів не досягає базового рівня читання.

Творці проєкту – команда медіа про книговидання та культуру читання «Читомо». Оксана Хмельовська, засновниця й головна редакторка, стала ведучою «Портрету читача».

Указом Президента України від 2 червня 2021 року № 225/2021 затверджено "СТРАТЕГІЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ".

Метою реалізації Стратегії є створення умов для всебічного розвитку людини протягом життя, розширення можливостей реалізації потенціалу і свободи особистості, її громадянської активності заради формування згуртованої спільноти громадян, здатних до активної творчої співучасті у гармонійному, збалансованому та сталому розвитку держави.

Досягненням цієї мети передбачається покращити такі основні показники людського розвитку, як тривалість життя, доступ до високоякісних фізкультурно-спортивних послуг, доступ до якісної освіти протягом життя, гідний рівень життя, оптимізація зв'язку між економічним зростанням і людським розвитком, зокрема шляхом збільшення інвестицій у якісне оновлення інфраструктури ключових сфер людського розвитку, розбудови соціальної сфери та справедливого розподілу економічних ресурсів.

Стратегію передбачається реалізувати до 2025 року. Текс Стратегії тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225/2021#n2 .

У Канаді оголосили довгоочікуваний дебют Літературного фонду імені Пітерсона – фонду з українським корінням для українців світу.

Це – унікальний канадський фонд, створений канадським меценатом українського походження Стенлі Пітерсоном для надання міжнародних літературних премій та грантів. Він складається з кількох програм.

Для письменників:

Літературна премія імені Пітерсона;

Грант для нових авторів;

Грант для професійних письменників;

Нагорода за найкращий сценарій.

Для перекладачів:

Нагорода за книжковий переклад;

Грант на завершення перекладу.

В Оксфорді готується до друку дослідження чернігівця, знаного дослідника афонської спадщини та українсько-афонських зв’язків Сергія Шумила про старця зі Святої гори Аввакума Вакарова, який був родом із Закарпаття.

У книзі на основі архівних джерел описано історію перебування закарпатських ченців на Афоні в ХХ ст. та їхню роль в збереженні Афонського Пантелеймонівського монастиря. Також додано велику кількість кольорових ілюстрацій і фотографій з афонських архівів.

«Наступні плани — видання українською та грецькою мовами» — повідомив автор книги Сергій Шумило.

Голова Наглядової Ради Українського культурного фонду Лариса Мудрак склала свої повноваження. Про це повідомляється на офіційній фейсбук-сторінці УКФ.

У повідомленні зазначається, що Мудрак пішла з посади «з огляду на ситуацію, що склалася та власну громадську позицію про самовідведення чинної Наглядової Ради Українського культурного фонду».

Також заяву на звільнення з посади члена Наглядової Ради УКФ подала і Катерина Чуєва.

«Ситуація безумовно непроста. Чудово, що конкурс відбувся, а отже Дирекція зможе продовжити свою роботу з видачі грантів. Але питання стосовно роботи нинішньої НР залишається відкритим. І громадськість, і міністерство, і я особисто зацікавлений у тому, щоб період нестабільності, яку ми зараз спостерігаємо, завершився. На жаль, через законодавчі прогалини в УКФ і у МКІП відсутні юридичні важелі впливу. Але я наполягаю на тому, що самовідвід таких членів НР, як пан Сусленський та пан Тулузов, є найкращим рішенням для УКФ. Паралельно ми продовжуватимемо роботу над внесенням необхідних змін до закону, щоб не допустити повторення таких ситуацій», – прокоментував Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.

Разом з тим в УКФ зазначають, що у випадку, якщо самовідведення членів НР триватиме і надалі, то розглядатиметься варіант запуску процедури переобрання всього складу НР. Вона відбуватиметься згідно із законом, де відповідно двох кандидатів подає МКІП, двох Офіс Президента, двох громадські організації та ще двох заклади культури. Голова НР обиратиметься із запропонованих нових кандидатур оновленим складом наглядової ради УКФ.

На Урядовому порталі оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 року № 583 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236».

Так, при “жовтому” рівні епідемічної небезпеки в бібліотеках дозволяється:

• проведення масових, зокрема культурних, розважальних, релігійних, заходів (у тому числі в закладах громадського харчування) за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 2/3 місць;

• приймання відвідувачів з наповненістю кінозалів або залів понад 2/3 місць (розміщення здійснюється з дотриманням заповнення двох рядів відвідувачами і одним порожнім рядом) або понад 50% місць (розміщення здійснюється з дотриманням шахового порядку, зокрема для груп із двох осіб) у кожному окремому залі.

Якщо область потрапляє до помаранчевої чи червоної зони, можливі посилені заходи контролю та додаткові обмеження. При цьому зазначені обмеження при проведенні масових заходів не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів заходу негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більше як за 72 години до здійснення заходу, або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації.

Ювілейний Х Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал, що пройде у Мистецькому Арсеналі з 23 по 27 червня, оголосив програму, яка складається із 261 події.

Книжковий Арсенал відкриється у середу, 23 червня. З метою дотримання карантинних норм і запобігання черг квитки на фестиваль продаватимуться лише онлайн, а час роботи фестивалю продовжений з 9:00 до 22:00.

ФОКУС-ТЕМА ФЕСТИВАЛЮ

Темою 10-го фестивалю є ОПТИМІСТИ СКЕПТИКИ. Куратор — Ростислав Семків, літературознавець, перекладач, автор, доцент Національного університету «Києво-Могилянської академії».

Програма 10-го Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» складається з офлайн та онлайн літературної програми, Програми для дітей та підлітків, спеціальної кураторської програми книжкового дизайну, музичних та інших тематичних програм. також планує представити спеціальну письменницьку програму «Вголос. Про себе» від українського поета, прозаїка, перекладача, громадського активіста Сергія Жадана. У програмі фестивалю на 2021 рік — відомі українські автори: Тарас Прохасько, Юрій Іздрик, Катерина Бабкіна, Юрій та Софія Андрухович, Іван Малкович, Оксана Забужко, Ірина Цілик та багато інших.

«Література на експорт» У рамках фестивалю буде проведена професійна онлайн-програма для видавців та літературних агентів, організована Книжковим Арсеналом, Домом Європи, за підтримки Креативної Європи. Основна мета цієї програми — стимулювати переклади українських книг за кордоном та посилити компетенцію українських видавців щодо продажу прав за кордоном.

Проєкт Book Pitch започатковано в 2020, спільно з Одеським міжнародним кінофестивалем. Він спрямований на пошук сучасних українських книг, які мають потенціал для адаптації як художні фільми. Переможці отримують призи від Book Arsenal та OIFF, а також можливість представити свої роботи перед найкращими українськими продюсерами та режисерами.

Шостий конкурс «Найкращий книжковий дизайн» організовуємо спільно з Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та фонду «Buchkunst».

4 причини, чому ви не можете пропустити 10-й Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»?

насолодитися атмосферою справжнього фестивалю, організованого відповідно до всіх стандартів безпеки;

зустріти однодумців та друзів;

зустріти та почути у прямому ефірі своїх улюблених авторів;

відзначити 10 років найкращого літературного фестивалю в Україні!

На конкурсний відбір подали 122 проєкти, 9 з яких відхили. Відтак 113 затверджених заявок подали 72 учасники конкурсного відбору.

Найбільше підтриманих проєктів (60) − художня література, дитячих − 35, нон-фікшн − 15, поетичних − 6. Найбільшу кількість балів отримали заявки на переклади книжок Станіслава Асєєва, Софії Андрухович, Тамари Горіха Зерня, Андрія Лесіва та Романи Ромашин, Андрія Любки, Олесі Яремчук, Юрія Винничука, Лесі Українки, Івана Франка. Твори половини цих авторів претендують на два і більше переклади, крім них також Гаська Шиян, Ліна Костенко, Андрій Кокотюха, Дара Корній, Мері Блер (Марія Жученко), Григорій Сковорода. Найбільше перекладатимуть підтримані проєкти у Болгарії − 15 заявок, у Німеччині − 13, в Ірані − 10, в Польщі − 9, у США − 8, у Македонії − 7, у Монголії та Хорватії − по 6, у Литві − 5.

Оцінювала проєкти Експертна рада програми з 19 до 31 травня. 3 червня відбулося засідання Експертної ради, на якому затвердили результати тематичної та змістовної оцінки проєктів та встановили мінімальний прохідний бал для проєктів – 51 бал. На підставі цього Експертної рада сформувала пропозицію для Українського інституту книги щодо включення відібраних проєктів до переліку проєктів, які підтримуються у рамках програми підтримки перекладів 2021.

Українською видадуть “Щоденник мотоциклістки” письменниці та скульпторки Клер Шерідан. Це мандрівниця та племінниця Вінстона Черчілля, яка створила один з портретів радянської України 1920-х.

Як йдеться на сторінці видавництва Medusa books, щоденник Клер Шерідан — один з найцікавіших портретів радянської України 1920-х років. Згодом він був опублікований під назвою “По всій Європі з “Сатанеллою””.

Переклад з англійської зробили Станіслав Менжелевський та Остап Кінь, авторка дизайну – Надя Кельм. Видання здійснено за підтримки програми House of Europe.

Клер Шерідан захоплювалася подорожами, вела богемне життя й приятелювала з принцесами та кінозірками. У липні 1924 року разом із братом Освальдом Фрюеном Шерідан вирушила на мотоциклі у подорож Європою. Їхній шлях розпочався в Англії, далі мандрівники перетнули Голландію, Німеччину, Чехію і Польщу та проїхалися радянською Україною – від Києва аж до Криму.

Народний артист України, видатний поет, автор популярних українських пісень Андрій Демиденко нагороджений щойно Міжнародною літературно-мистецькою премією імені Франческо Петрарки. Ось така чудова новина надійшла з сонячної Італії, де високо оцінили талант українця, справжнього Майстра та Подвижника!

Наразі Андрій Петрович став переможцем Міжнародного літературно-мистецького фестивалю (Італія – Німеччина – Україна). Такі яскраві поетичні фестивалі проводяться щороку, а організатор чудового дійства – Міжнародна Академія «ЛIК» (Німеччина), яка нині об’єднує діячів літератури, мистецтв та комунікацій із різних держав. Її очолює поет, прозаїк і мистецтвознавець Олена Ананьєва.

Автор роману “Вночі вся кров чорна” Девід Діоп отримав Букерівську премію – 2021.

Роман “Вночі вся кров чорна” за авторства Девіда Діопа та у перекладі з французької на англійську Анною Мошовакіс було голошено переможцем Міжнародної Букерівської премії 2021 року. Приз у розмірі 50 000 фунтів стерлінгів буде розподілений між Девідом Діопом та Анною Мошовакіс, надаючи автору та перекладачу рівне визнання.

Переможця оголосила голова суддівської колегії “букера” Люсі Хьюз-Халлетт під час віртуального святкування у Собору Ковентрі, яке транслювалося у Facebook та YouTube. Французьке видання роману «Frère d’âme» отримало національну книжкову премію Prix Goncourt des Lycéens у 2018 році.

Девід Діоп народився у Парижі у 1966 році, але виріс у Сенегалі. Зараз він живе у Франції, де викладає літературу XVIII століття в Університеті По. “Вночі вся кров чорна” – другий роман автора. Його вже перекладено 13 мовами.

Книга розповідає маловідому історію сенегальців, які боролися за Францію на Західному фронті під час Першої світової війни.

“Альфа Ндіає та Мадемба Діоп – двоє з багатьох сенегальців, які воювали під час війни під французьким прапором. Кожен раз, коли капітан Арман дає свисток, вони вибираються з окопів, щоб атакувати блакитноокого ворога. Але одного разу Мадембу смертельно поранено, і без свого друга, свого більше ніж брата, Альфа залишається сам серед жорстоких окопів, далеко від усього, що він знає і цінує. Він кидається у бій з новою силою, але незабаром починає лякати навіть своїх товаришів по зброї”, – розповідає опис книги на сайті Букерівської премії.

УІК запускає проєкт із відбору визначних видань.

30-річчя Незалежності України — добра нагода переосмислити й оживити найвизначніші культурні надбання часів Незалежності. До свята УІК започатковує всеукраїнську акцію — 30 знакових книжок нашої Незалежності!

Мета проєкту — створити та актуалізувати унікальний перелік найважливіших книжок, які викликали суспільний резонанс, відсилали до важливих історичних періодів чи подій, формували імідж України за кордоном та сприяли єднанню усієї України завдяки високій якості та актуальності.

📌 На першому етапі громадські діячі та лідери думок у книжковій сфері — видавці, книгорозповсюджувачі, журналісти, письменники, літературознавці, перекладачі, культурні менеджери, мовознавці, критики, бібліотекарі та інші фахівці книжкового ринку — запропонують перелік видатних книжок, опублікованих з 1991 по 2021 роки. Організаційний комітет проєкту опрацює подані рекомендації та сформує Довгий список видань.

📌 На другому етапі триватиме всеукраїнське голосування за Короткий список проєкту “30 знакових книжок нашої Незалежності”. Кожен українець зможе обрати три книги, які вважає знаковими виданнями незалежної України у трьох декадах: 1991-2000, 2001-2010, 2011-2021 роки. Остаточний перелік 30 знакових книжок нашої Незалежності оголосить Журі проєкту.

Закликаємо підтримати проєкт та запропонувати книжкових експертів, яким ви довіряєте. Ми, в Українському інституті книги, прагнемо аби фахівці, які запропонують книги до Всеукраїнського голосування, репрезентували всю Україну!

Тож тегайте у коментарях літературознавців, знавців сфери з вашого міста/селища/села або відомих книжкових експертів, яким ви довіряєте.

Творімо історію України разом!

З метою реалізації пункту 13 Плану заходів Міністерство культури та інформаційної політики України на 2021 рік, оголошується початок проведення мистецького конкурсу з розроблення моделі інформаційного продукту графічного характеру та виробництва поліграфічної інформаційної продукції на тему: «Книга про інклюзію».

📌 Для участі у конкурсі творчі спілки, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності подають заявку на участь у друкованій та електронній формах згідно з переліком, наведеним у Додатку 1 до Положення про організацію та проведення мистецьких конкурсів (назва кожного документа та його зміст повинні відповідати назві та поясненню додатка). Кожен документ повинен бути завіреним підписантом.

📌 Учасник несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

📌 Документи, що подаються на конкурс, заповнюються українською мовою. У разі надання документів, складених іншою мовою, ніж українська, такі документи супроводжуються перекладом українською мовою. Тексти мають бути автентичними, визначальним є текст, викладений українською мовою. 📌 З метою забезпечення відповідності поданих учасниками конкурсу документів Положенню про організацію та проведення мистецьких конкурсів рекомендується заздалегідь надіслати пакет документів на е-поштову скриньку artcontest@mkip.gov.ua у вигляді архіву або посилання на файлообмінники, оскільки пропускна здатність е-пошти 5МБ.

📌 Після відповіді-підтвердження отримання електронної заявки, учасник за погодженням дати та часу, з дотриманням суворих карантинних обмежень подає друковану форму документів в 2-х екземплярах за адресою м. Київ, вул. Івана Франка, 19, кабінет 325 у робочі години з 8:00 до 17:00 (погодження за artcontest@mkip.gov.ua).

📌 Кінцевий термін подачі заявок на участь у конкурсі та матеріалів (в друкованій та електронній формах) 15 червня 2021 року до 15:00. 📌 Учасникові конкурсу видається довідка із зазначенням дати подання заявки.

📌 У разі подання неповного пакету документів, або їх неналежного заповнення чи заповнення з поданням недостовірної інформації, або подання після закінчення встановленого строку, а також у разі, якщо проект не відповідає тематиці заходу щодо якого оголошено конкурс, учасник до конкурсу не допускається.

Орієнтовні строки проведення конкурсу:

⚡️ І етап – 17 червня – 27 червня 2021 р. Інформація про прийняті до участі в конкурсі проекти розміщується на офіційному вебсайті МКІП та відбувається онлайн голосування.

⚡️ ІІ етап – 29 червня 2021 р. Експертне оцінювання поданих проектів Комісією.

⚡️ ІІІ етап – 07 липня 2021 р. Презентації учасниками проектів (15-20 хв.), допущених до участі у ІІІ етапі, їхнє оцінювання та визначення переможця (переможців) відбудуться об 11:00 за адресою м. Київ, вул. Івана Франка, 19 (відеоконференція за допомогою сервісу Zoom).

Заявки на участь у мистецькому конкурсі книжкового проекту (книга про інклюзію) відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні приймаються від інститутів громадянського суспільства, творчих спілок, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також інших суб'єктів господарювання, які внесені до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про видавничу справу».

Детальніше на сайті УІК

На підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних, Київської міської державних адміністрацій було сформовано та затверджено перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2021 році.

Всього книжки отримають 617 бібліотек України. Повний список бібліотек можна проглянути за посиланням:

👉 [https://drive.google.com/.../1XHCv4TlOturwL41995k.../view...] Нагадаємо, у квітні Інститут книги оголосив про проведення відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2021 році. З оголошенням про проведення відбору можна ознайомитися за лінком:

👉 [https://book-institute.org.ua/.../uik-ogoloshu-pro...]

На адресу президента України Володимира Зеленського спрямували відкритий лист на захист здобутків Українського Культурного Фонду, які, на думку підписантів, ставить під загрозу діяльність чинного складу Наглядової Ради фонду.

Текст листа тут: https://lb.ua/culture/2021/05/31/485913_kulturni_institutsii_zvernulis.html

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг» № 1432-ІХ, який парламент ухвалив 29 квітня 2021 року.

Документ сприятиме культурному розвитку регіонів і зробить культурні заходи більш доступними для громадян.

Закон уточнює основні засади та пріоритети державної культурної політики з метою спрощення доступу населення до культурних послуг та розкриття економічного потенціалу креативних індустрій. Органи влади та місцевого самоврядування мають враховувати ці засади у своїй діяльності.

Також документ передбачає гарантії від необґрунтованого закриття закладів культури в умовах адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, базову мережу закладів культури доповнено закладами освіти сфери культури: мистецькими школами, ліцеями, коледжами, закладами вищої мистецької освіти.

Закон також впроваджує поняття «центр культурних послуг» та «культурна послуга». Центри культурних послуг покликані замінити застарілі палаци культури та стати осередками культурного життя громад.

Крім того, в документі визначаються мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, зокрема базовим набором культурних послуг. Також запроваджуються методики визначення собівартості такого набору, що в майбутньому має стати підґрунтям для запровадження в законодавстві культурної субвенції. Також закон запроваджує моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури, що дасть змогу ефективно аналізувати та вдосконалити державну політику в галузі культури.

На 74-му році життя помер відомий український письменник, публіцист, громадський діяч, літературознавець Михайло Слабошпицький.

Михайло Федорович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року в селі Мар’янівка Черкаської області. Вищу освіту отримав у Київському університеті (Факультет журналістики), працював на різних посадах у газеті «Літературна Україна», був головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX», директором видавництва «Ярославів Вал».

Слабошпицький був виконавчим директором Ліги українських меценатів, неодноразово входив у журі Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. З 2006 року − секретар ради Національної спілки письменників України.

Михайло Слабошпицький написав понад два десятки книжок різних жанрів і тематики: проза, публіцистика, літературна критика, біографії українських митців, громадських і політичних діячів. Його роман «Марія Башкирцева» перекладали французькою і російською мовами. Крім того, писав книжки для дітей і юнацтва.

На радіо Слабошпицький вів програми «Екслібрис», «Прем’єра книги», «Нобелівські лауреати», «Літературний профіль».

За більше, ніж сорок років літературної творчості письменник отримав близько десяти нагород. У 2005 році став лавреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман-біографію «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)».