Бібліотечному фахівцю

Український ПЕН виступив із заявою, у якій закликав міжнародні структури посилити тиск на владу Білорусі через застосування насильства до протестувальників.

Текст звернення з’явився на сайті ПЕН.

Детальніше тут: https://pen.org.ua/zvernennya-ukrayinskogo-pen-shhodo-sytuatsiyi-v-bilorusi/

Відомі громадські діячі підписали заяву з вимогою справедливого суду у справі «Медведчук проти Кіпіані та видавництва Vivat».

Заяву на ім’я Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової було опубліковано 12 червня.

Підписанти вимагають рішення суду, яке було би законним, а не політично вмотивованим, а в самому позові Віктора Медведчука вбачають «неприховану спробу прямого тиску на свободу слова, друку та наукової думки в Україні».

«До ролі суду не належить арбітраж історичних питань, які є частиною тривалої дискусії між істориками…. Протилежний висновок відкрив би шлях судовому втручанню в історичну дискусію і неминуче переніс би відповідні історичні дискусії з публічних форумів у судові зали», – йдеться в заяві.

Документ підписали: письменники Сергій Жадан, Андрій Любка, президент Українського ПЕН Андрій Курков, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, голова ГО «Кримський дім» Алім Алієв, музиканти Сашко Положинський та ще майже сотня відомих українських діячів.

Нагадаємо, чергове судове засідання у справі за позовом Віктора Медведчука проти Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat відбудеться 14 серпня, о 10:00 в Дарницькому районному суді Києва.

Віктор Медведчук подав до суду позов з вимогою заборонити продаж книжки «Справа Василя Стуса» у серпні 2019 року. Перше засідання у цій справі відбулося у Дарницькому суді 2 жовтня 2019 року.

Є книги, яким судилося бути надрукованими за всяку ціну: знаний у колі істориків мистецтва «Нарбутівський збірник», про який відомо, що його надрукували у 1933 році і одразу знищили в друкарні, бо на той час були арештовані майже всі автори, а дехто й розстріляний, вийде цього року у видавництві «Родовід». Про це повідомляє litakcent.com.

Упорядник — доктор історичних наук, мистецтвознавець Сергій Білокінь, який кілька десятиліть досліджував життя і творчість геніального Нарбута, і в бібліотеці якого власне й зберігається той єдиний, дивом вцілілий екземпляр Збірника, за яким реконструюється видання 1933 року. Історію створення збірника Сергій Білокінь описав у статті, присвяченій 130-річчю з дня народження Нарбута.

Національна спілка письменників України висловлює глибоке занепокоєння розвитком подій довкола недавніх виборів президента Білорусі.

Дорогі сябри!

Ми, українські письменники, пишаємося вами, вашою мужністю, незламністю і вірою в торжество Добра. Ми впевнені, що у цей драматичний для білоруського народу час ви здолаєте зло і переможете!

Ви безперечно переможете, бо з вами – ваша самобутня і багата культура, якою міг би пишатися будь-який європейський народ.

З вами – ваша славна історична спадщина.

З вами — чудова мова титанів вашого національного відродження Франциска Скорини, Янки Купали і Максима Богдановича.

З вами – правда!

Ми, українські письменники, висловлюємо підтримку білоруському народу, який виступив на захист своєї свободи, гідності і права жити в демократичній правовій державі, і вимагаємо від білоруської влади припинити репресії і визнати право народу обирати своє майбутнє.

Жыве Беларусь!

Сьогодні важливо, — пише видання, — щоб американська спільнота знала про людей, які досягли великих вершин у своїй професії, не забуваючи про своє коріння. Вітаємо Федерального Суддю США др. Богдана Футея з виходом у світ його книги “Моя історія: досягнути недосяжну зірку!”. Автор особисто надіслав її Українському Національному Музеєві.

Богдан Футей – суддя Федерального Суду США, правник, політичний і громадський діяч, доктор права, професор. Його син Андрій Футей зараз очолює Український Конґресовий Комітет Америки – найбільшого представника етнічних українців – громадян США, яка представляє інтереси близько 2 млн американців українського походження.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю національному інформаційному агентству “Укрінформ” розповів про програму національних круглих столів, в рамках якої науковці та інтелектуали обговорюватимуть теми культури діалогу, мистецтва, мови, релігії та екології. Модеруватиме заходи громадський і культурний діяч Олесь Доній.

Зазначено, що круглі столи розпочнуть роботу з вересня цього року. Вони будуть присвячені різним темам, відбуватися будуть в різних містах України з ученими, яких відбирає Олесь Доній з релігієзнавцем, колишнім заручником окупантів Ігорем Козловським. Круглі столи будуть публічними, відкритими, але після цього вони будуть закінчуватися закритими круглими столами вже із залученістю політичних діячів, місцевої еліти в тих містах, де ми будемо проводити ці дискусії.

У яких містах будуть проводитися ці круглі столи?

У Києві буде перший круглий стіл, присвячений темі культури діалогу. Допомагатиме і координуватиме - директор Інституту філософії імені Г. Сковороди НАНУ Анатолій Єрмоленко.

В Одесі буде круглий стіл по історії, координатор - декан історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Іван Патриляк. У Харкові - питання мови, причому з різних боків. Координатор - Анастасіґ Розлуцька.

У Чернівцях відбудеться круглий стіл "Щастя як мета". Координуватиме цей круглий - Олесь Доній.

У Кривому Розі -круглий стіл на тему екології. Координатор - відомий український еколог Павло Вишебаба

В Острозькій академії - відбуватиметься захід по питаннях віри та релігії. І тут захід координуватиме Ігор Козловський - релігієзнавець, який відбув два роки в “деенерівських” застінках.

Детальніше тут: https://mkip.gov.ua/news/4087.html

12 серпня 2020 року Кабінет Міністрів на своєму засіданні прийняв розроблену Міністерством культури та інформаційної політики постанову про денонсацію Угоди про співробітництво в галузі культури, підписаної в 1992 році в рамках Співдружності Незалежних Держав.

Уряд також прийняв постанову про вихід України з Угоди про створення ради культурного співробітництва держав-учасниць СНД.

Україна виходить з угод, оскільки у зв’язку зі збройною агресією РФ фактичне співробітництво з Росією припинене, а співпраця з іншими державами-учасницями СНД відбувається в двосторонньому форматі на основі укладення нових та/або діючих двосторонніх договорів.

Нагадаємо, 22 липня Кабмін схвалив розроблений МКІП проєкт Указу Президента “Про вихід України з Угоди про гуманітарне співробітництво держав-учасниць СНД та Угоди про Раду з гуманітарного співробітництва держав-учасниць СНД”.

У центрі Кракова представники української громади планують відкрити кав’ярню, де можна буде придбати українські книжки.

Про це виданню «Наше слово» розповіла Надія Мороз-Ольшанська, яка щороку організовує театральний фестиваль «Схід-Захід», а зараз долучилася до ініціативи створення літературного місця на мапі Кракова.

Як зазначається, очікується, що заклад відкриється наприкінці серпня – початку вересня на вулиці Славковській (Sławkowska 28). Зараз у приміщенні закінчується ремонт.

Кав’ярня-книгарня «Nić» («Нитка») буде діяти в кам’яниці «Цеху кравців Кракова», яка на час підготовки приміщення не бере гроші за оренду. Проєкт буде працювати як соціальне підприємство при фонді «Активна інтеграція». Також проєкт кав’ярні-книгарні буде намагатися отримати фінансову підтримку від Малопольського осередку підтримки соціальної економіки (MOWES). В закладі працюватимуть особи, які мають загрозу бути виключеними з суспільства, – люди віком до 30 років, які шукають роботу, але не мають досвіду, йдеться у повідомленні.

Приміщення кав’ярні невелике – на 6-8 столиків, але поруч – велике подвір’я. На зиму з нього планують зробити зимовий садок.

«Ми співпрацюємо з осередком соціальної економіки. Плануємо в цьому місці організовувати якнайбільше соціально-культурних, інтеграційних проектів. Вже невдовзі, з 17 по 23 серпня, пройде 7-й Міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід». Частина подій поза основною програмою в вересні відбудеться у цій кав’ярні-книгарні. Цього року фестиваль в основному буде в онлайн-форматі, в кінотеатрах можна буде подивитись вистави. Але тут, в кав’ярні, у нас буде кілька читок п’єс українських авторів у виконанні польських акторів – реальні, живі, на які можна прийти, послухати і подивитись», – розповіла українка

У селі Озерце Галицького району відбувся перший фестиваль усної оповіді.

Мета цього дійства — привернути увагу до публічної усної оповіді та її популяризація в сучасному українському культурному просторі.

Організаторами фестивалю стали експерт із розвитку громад, організатор культурних та громадських ініціатив Левко Довган та письменник, перекладач, есеїст, громадський діяч Юрій Андрухович.

“Олюднити хоча б на якийсь час це місце, звернути увагу на такі села, які колись були людними, де точилися різного роду драми, де люди жили, народжувалися, веселилися, помирали, розповідали одні одним про своє життя, свої історії”, –— пояснив задум Левко Довган.

Своїми розповідями поділилися з глядачами учасники фестивалю з Івано-Франківська, Львова, Одеси, Києва та місцеві автори.

Для макету цьогорічного плакату до Всеукраїнського дня бібліотек Українська бібліотечна асоціація шукає фото, а саме:

1. Користувачі бібліотеки (діти) вивчають робототехніку, працюють з 3D-ручками.

2. Користувачі (літні люди, бажано чоловічої статі) на смартфоні або планшеті вивчають чи користуються платформою Дія.Цифрова освіта.

3. Користувачі бібліотеки грають у гру Світ Громад.

Якщо у вас є такі фотографії або ви можете зробити такі нові постановочні фото, просимо надіслати фото або повідомити про можливість їх отримання на info@ula.org.ua до 14 серпня, вказавши:

1. Назву бібліотеки (включаючи область).

2. Контактну особу та її контакти (телефон, емейл).

Для плакату планується відібрати кращі фото з 4-х бібліотек.

Обов'язкові критерії відбору:

1. Фото мають бути високої художньої якості: зверніть увагу на фон, експозицію, наявність зайвих елементів, які відволікають від основної ідеї фото.

2. Фото мають бути високої технічної якості (не менше 2000 пікселів по найкоротшій стороні).

Можливо, Вам необхідно залучити професійного фотографа.

Чекаємо на Ваші фотографії - разом створимо плакат УБА до Дня бібліотек!

Британське видання The Guardian включило стрічку «Ціна правди» (Mr Jones) Аґнєшки Голланд про Голодомор в Україні до списку кращих фільмів року.

«У Аґнєшки Голланд є реальна історія, яку вона розповідає – історія, про яку мало говорять, – і один, переконливий і приємний персонаж, який її розповідає. Це сильний фільм», – зазначає видання.

Фільм «Ціна правди» розповідає історію британського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу та на власні очі побачив злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні.

Фільм є спільним виробництвом України, Польщі та Великої Британії.

У листопаді 2019 року Президент України Володимир Зеленський відзначив орденом княгині Ольги III ступеня режисера фільму “Ціна правди” Аґнєшку Голланд “за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор.

Спеціально до ХІ Міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ в однойменному видавництві з’явиться друком нова книжка письменника і перекладача Андрія Любки «малий український роман».

«Ідею написати такий твір я виношував давно, – ділиться автор, – але весь час щось мене зупиняло, бо я розумів, що цей текст приречений на скандальну історію. Були навіть ідеї видати його під псевдонімом, але я в такі ігри не граю», – додає Андрій.

«Історії, на яких базується сюжет роману, переважно правдиві, – говорить Андрій Любка, – але не автобіграфічні: це ситуації, що траплялися з моїми друзями-письменниками, їхні амурні пригоди й любовні інтриги; вони розповідали мені їх за чаркою, а я все запам’ятовував, а тепер записав у роман про молодого поета, завбачливо змінивши реальні імена й локації. Мушу додати, що це абсолютно «карантинний» роман – я написав його за три весняні місяці, скориставшись тим, що весь світ став на паузу. Річ у тому, що було так нудно і трохи страшно, що мені захотілося чогось веселого й жвавого – і для себе, і для своїх читачів».

Перша презентація книжки відбудеться під час ХІ Міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ (4-6 вересня, м. Чернівці) за участю автора та модератора Олександра Бойченка.

Окрім роману Андрія Любки, на початку осені в «Меридіані» з’являться друком ще чотири нові книжки: поетичні збірки «Naked one» Юрія Іздрика й «За такі гріхи Бог ще подякує» Тані Малярчук, роман «Порт Житана» Олеся Ільченка, а також поема-трактат харківського футуриста Володимира Гаряїва «Метафізичний реквієм».

Цього року на здобуття премії було подано 22 твори.

Держкомтелерадіо околосив лауреатів премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності 2020 року. Про це йдеться в опублікованому пресрелізі.

У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» премію отримала робота Сергія Махуна «Fakebook. Гібридна війна у світі постправди точиться й на історичному полі» (газета «Дзеркало тижня», №1 від 13.01.2019). У статті автор аналізує і спростовує фейки і міфи спільної історії з агресивним північно-східним сусідом - Росією.

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» премію присуджено доктору наук з державного управління, професору Василю Куйбіді та доктору політичних наук, професору Валерію Бебику за монографію «Національна безпека в умовах інформаційних та гібридних війн» (НАДУ, м. Київ, 2019). У книзі викладено теорію інформаційних та гібридних війн, методи протидії зовнішній інформаційній агресії, спеціальним інформаційним кампаніям, операціям, впливам.

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» перемогу здобула передача «Історична правда. Українська ідентичність» (автори проекту - Вахтанг Кіпіані, Ольга Мовчан, Дарія Коровицька, Петро Колодій, Богдан Ільчишин), яка вийшла в ефір 29 вересня 2019 р. на телеканалі «Еспресо».

Також за високий рівень поданих на конкурс робіт та особистий внесок у збереження історичної пам’яті народу вирішено нагородити грамотами Держкомтелерадіо журналіста, письменника Валерія Дяченка за статтю «Про "гоголівську хворобу", або Як ми святкуємо ювілеї Миколи Гоголя» (часопис «Буковинський журнал», №1, 2020) та журналістку Світлану Чорну за книгу «Під знаком тризуба» (видавництво «Дніпро», м. Київ, 2019).

Загалом цього року на здобуття премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності було подано 22 твори: 5 - в номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації»; 10 - в номінації «За кращий твір у телевізійній сфері»; 2 - в номінації «За кращий твір у радіомовній сфері»; 5 - в номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері».

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року, вона присуджується щорічно до дня народження Івана Франка - 27 серпня. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Детальніше тут:https://detector.media/community/article/179465/2020-08-07-ogolosheno-laureativ-premii-im-franka-u-galuzi-informatsiinoi-diyalnosti-2020-roku/

У столиці Іспанії, на вулиці, де розташоване посольство України, з'явилась площа Лесі Українки. До перейменування площі причетний іспанський письменник.

Окрім цього, на площі мають намір встановити пам'ятник поетесі. Про це повідомили на сторінці посольства України в Іспанії у фейсбук.

"На вшанування великої дочки українського народу та її внеску у розвиток світової культури мерія міста Мадрид присвоїла ім’я Лесі Українки площі у столиці Іспанії, на якій розташоване Посольство України, а також підтримала пропозицію дипломатичної установи України щодо встановлення на цій площі пам’ятника поетесі", – йдеться у дописі. Детальніше тут: https://24tv.ua/madridi-vidkrili-ploshhu-lesi-ukrayinki-foto-novini-svitu_n1390971

Визначено 3 книги-фіналісти у номінації “Література для дорослих”, які переходять у третій етап премії “Еспресо. Вибір читачів 2020”.

В 2 етапі високоповажне експертне журі з 15 професійних літературознавців і критиків обирало кращі книжки з довгого списку. Таким чином з 96 книжок, які були подані на розгляд і оцінювання журі, до фіналу потрапили 3 книги.

До трійки фіналістів книжкової премії “Еспресо. Вибір читачів 2020” у номінації “Література для дорослих” увійшли наступні твори:

“Амадока” Андрухович Софія (“Видавництво Старого Лева”)

“Планета Полин” Оксана Забужко (Видавничий дім “Комора”)

Поетична книжка “Список кораблів” Сергій Жадан (Видавництво “Меридіан Черновіц”).

За правилами Премії остаточного переможця конкурсу мають визначити читачі під час третього етапу голосування у бібліотеках по всій Україні.

Юридична особа «Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови» офіційно зареєстрована. Про це повідомляється на Facebookсторінці Уповноваженого із захисту державної мови.

Офіційна адреса установи – м. Київ, Музейний провулок, 12.

Наступні кроки у створенні секретаріату: відкриття рахунків, виготовлення печатки, оголошення доборів до установи.

Про початок прийому запитів, звернень та скарг в установі обіцяють повідомити додатково.

Із 4 по 6 вересня у Чернівцях відбудеться ХІ Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ. У програмі заходу: поетичні читання, дискусії та презентації нових книжок, які побачать світ у видавництві «Меридіану» спеціально до фестивалю. Серед них – поетичні збірки «Naked One» Юрія Іздрика й «За такі гріхи Бог ще подякує» Тані Малярчук, а також прозові – «малий український роман» Андрія Любки й «Порт Житана» Олеся Ільченка.

Фокусна тема цьогорічного фестивалю – «Слідами Целана». «Через пандемію та карантин, – розповідає його директорка Євгенія Лопата, – ми змінили концепцію фестивалю з проведення подій у місцях, пов’язаних із життям і творчістю Пауля Целана, на безпечний для нашої аудиторії формат. Тож тепер проведемо заходи у Літньому театрі в парку імені Т. Шевченка та у Центральному Палаці культури (ІІІ поверх), щоб розсадити публіку на безпечній відстані й, звичайно, під час подій дотримуватимемося усіх вимог щодо проведення заходів в умовах карантину. Для гостей фестивалю ми все ж організуємо серію екскурсій целанівськими Чернівцями».

Учасниками цьогорічного MERIDIAN CZERNOWITZ стануть близько 20 митців із 5 країн. Зокрема: Маттіас Бут, Нора Боссонг, Ульріке Альмут Зандіг (Німеччина); Ріхард Валл (Австрія); Інгрід Фіхтнер, Рольф Германн (Швейцарія); Тал Нітзан (Ізраїль). Із українських авторів на фестивалі виступлять: Юрій Андрухович, Таня Малярчук, Сергій Жадан, Софія Андрухович, Андрій Любка, Юрій Іздрик, Петро Рихло, Марк Бєлорусець, Олександр Бойченко, Броніслав Тутельман.

Вхід на всі події вільний. Заходи супроводжуватимуться перекладом німецькою та українською мовами.

Фестиваль відбувається у рамках проєкту «Пауль Целан 100. Меридіан великого майстра німецької мови: Чернівці-Париж-Вічність» за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в рамках програми «Розбудова співпраці з громадянськими суспільствами у країнах Східного партнерства та в Росії» в кооперації зі спілкою Freie Ukraine Braunschweig e.V. Це останній етап проєкту, дві попередні частини якого відбулися у 2018-2019 рр.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України виконуючою обов’язки директора Шевченківського національного заповідника у Каневі призначено черкаську письменницю, депутатку обласної ради Валентину Коваленко.

«Доля подарувала мені час на Тарасовій горі. Це надзвичайно відповідально і почесно — зберігати, захищати і популяризувати наш український духовний Еверест», — говорить пані Валентина й обіцяє служити Шевченкові та Україні.

Нагадаємо, що колишній генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк помер на 62-му році життя.

В угорській столиці днями пройшла друга зустріч книжкового клубу «ЧитаЄмо українською», заснованого Українською асоціацією «Єдність» м. Будапешт.

«Чергова зустріч будапештського книжкового клубу «ЧитаЄмо українською», заснованого Українською Асоціацією «Єдність», відбулася нещодавно за кавою під каштанами в старовинному саду палацу Карої - чудовому зразку угорської архітектури часів розквіту класичного стилю, який пізніше, у 20-му столітті, став одним з головних літературних музеїв угорської столиці (Petőfi Irodalmi Múzeum)», - зазначили в асоціації.

Як зауважили організатори, зустріч вийшла дуже атмосферною і по-будапештськи елегантною. «І це абсолютно логічно, оскільки Книжковий Клуб саме таким і задумувався. Від самого початку виникла ідея спробувати об’єднати сучасну українську літературу зі старовинним вишуканим шармом Будапешта, тим більше, що місто цьому дуже сприяє. Тобто знайти якийсь гармонійний Classic Modernity баланс між сучасним українським змістом і класичним будапештським тлом», - розповіли в асоціації.

Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3073111-citaemo-ukrainskou-v-budapesti-vidbulasa-zustric-pocinovuvaciv-ukrainskoi-literaturi.html

За підтримки Українського інституту національної пам’яті світ побачила книга «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять». Це найґрунтовніше дослідження присвячене українським в’язням одного з найстрашніших нацистських концтаборів «Маутгаузен».

«Надзвичайна книга, яка повертає пам’ять про понад 20 тис. вихідців з України в цьому таборі: їхнє життя і побут, стратегії виживання і спротив, повстання радянських офіцерів і “Мюльфіртельське полювання на зайців” і багато іншого», — розповів начальник наукового управління Українського інститут національної пам’яті Ярослав Файзулін.

Упорядниками видання стали докторантка Інституту сучасної історії Віденського університету Руслана Берндл, австрійський історик, автор двох монографій про «Маутгаузен», доктор Маттіас Кальтенбруннер та кандидатка історичних наук, співробітниці Інституту історії НАН Тетяна Пастушенко.

У книзі представлені результати дослідження архівних матеріалів, які розкривають тему перебування в цьому концтаборі понад 20 тисяч чоловіків та жінок з України. Дослідження Маттіаса Кальтенбруннера присвячене унікальному випадку – повстанню радянських офіцерів у 20-му блоці «Маутгаузена», їх втечі та повоєнній історії формування оповіді про ці події тими, хто вижив. У книзі використані фотографії з Федерального архіву в Берліні.

Книга вийшла друком завдяки співпраці Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України НАН України, Посольства України в Республіці Австрія, а також з підтримки Міжнародного комітету колишніх в’язнів концтабору «Маутгаузен», Української організації борців антифашистського опору та Національного меморіального комплексу «Висота маршала І.С. Конєва».