Бібліотечному фахівцю

«Червоний записник» — це історія, яка надихне читачів підсунути зручне крісло ближче до вогню, взяти до рук чашку какао і коробку серветок й отримати своє «хюґе» від читання.

Софія Лундберґ (нар. 1974), колишня журналістка та редакторка журналу, своїм дебютним романом «Червоний записник» завоювала серця читачів 28 країн і стала новою зіркою скандинавської літератури.

«Ніч літератури» (Noc literatury) – це щорічний літературний фестиваль, який проходить у Празі та понад 60 інших містах та містечках Чехії.

Фестиваль особливий у багатьох значеннях. По-перше, це фестиваль сценічних читань. Уривки з книг-учасниць читають не автори чи перекладачі, а відомі особистості (актори, телевізійні ведучі, оперні співаки і т.д.), та ще й у незвичних місцях, у яких літературні читання ніколи зазвичай не проводяться, а в деякі навіть потрапити за інших умовах подеколи майже неможливо. При цьому кожне місце тематично й настроєво підбирається під уривок, що ще більше підсилює ефект сценічного читання. По-друге, це фестиваль європейських літератур. Щороку до участі в конкурсі посольства та культурні інституції країн Європейського Союзу номінують книгу одного зі своїх авторів, яку було перекладено чеською мовою. Так на фестивалі можна познайомитися зі всіма новинками європейської літератури всього лише за один вечір та придбати книги тих авторів, які припали найбільше до смаку. З 2019 року участь у фестивалі бере також Україна! Цьогорічним парнером проекту є Ukrainian Institute – Український інститут. Ще одна цікавинка – на фестивалі також можна почути уривок із ромської літератури.

Оксана Забужко, Ліна Костенко і Сергій Жадан – найбільш згадувані сучасні українські письменники у соцмережах. Про це свідчать результати всеукраїнського дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців» методом SML, яке було здійснене на замовлення Українського інституту книги, повідомляє Читомо.

У період з 1 січня по 31 липня 2020 року, користувачі Facebook, Instagram, Twitter, YouTube та Telegram найбільше згадували Оксану Забужко – 2 548 згадувань (охоплення: 1 361 907 користувачів). Найбільше згадок було про те, що її книжка Your Ad Could Go Here увійшла до списку найочікуваніших книжок 2020 року від The New York Times. Також активно обговорювалися її заяви в блозі, перепощувалися і активно обговорювалися пости.

У Ліни Костенко менше згадувань – 1 984, але помітно більше охоплення, ніж у Забужко – 2 363 997. Як показало дослідження, її активно вітають з Днем народження (цьогоріч письменниці виповнилося 90 років) та цитують її поезію.

Сергій Жадан сам був дуже активним саме в контексті карантину: читання наживо, онлайнпрезентації книжок (1 464 згадувань, 927 425 – охоплення).

Макс Кідрук має найбільше читацьких відгуків різної емоційності: схвальних і ні (1 025 згадувань, 666 787 – охоплення). Найбільше про книжки Андрія Кокотюхи пише сам Кокотюха (792 згадування, 444 524 – охоплення). Софія Андрухович згадується як авторка нової книжки («Амадока») та як авторка книжки «Фелікс Австрія», за якою зняли фільм: 740 згадувань, 553 014 – охоплення.

Про Василя Шкляра згадували в контексті показу на 1+1 фільму «Чорний Ворон» та Дня народження письменника (710 згадувань, 538 987 – охоплення). Серед 681 згадування книжок Люко Дашвар (охоплення: 478 993 користувачі), тільки 14 – від чоловіків. Про Юрія Андруховича так само найбільше пишуть в контексті його Дня народження: 503 згадування, 250 890 – охоплення. Детальніше тут: https://chytomo.com/koho-z-ukrainskykh-pysmennykiv-najchastishe-zhaduiut-v-sotsmerezhakh-doslidzhennia/

У заяві, яку оприлюднив pen.org.ua, повідомляється, що українські письменники, журналісти, науковці, перекладачі й видавці висловлюють занепокоєння щодо ініціативи Українського центру оцінювання якості освіти скасувати обов’язкове комплексне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури для більшості спеціальностей. Згідно з Проєктом умов прийому до закладів вищої освіти на 2021 рік”, опублікованим для громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки України, обов’язковим залишиться тільки ЗНО з української мови, натомість комплексний тест з української мови та літератури стане необхідним лише для вступників на окремі гуманітарні спеціальності.

Члени Українського ПЕН виступають категорично проти скасування комплексного ЗНО з української мови та літератури, оскільки це рішення відкине Україну на багато років назад, знизить креативну потужність майбутніх поколінь і зруйнує конкурентоспроможність України у світі.

Детальніше тут: https://pen.org.ua/zayava-ukrayinskogo-pen-shhodo-vyluchennya-ukrayinskoyi-literatury-iz-testovyh-zavdan-dlya-zno/

До Всеукраїнського дня бібліотек за поданням регіональних відділень Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації (протокол №5 від 25.09.2020 р.).

Почесне звання «Бібліотека року 2020» присвоєно Центральній районній бібліотеці імені Ф. Достоєвського ЦБС Солом’янського району міста Києва за проєкт промоції та популяризації читання «Книжкові медіатори». ІІ місце у конкурсі відповідно до номінацій отримали:

Номінація «Малі бібліотеки»

КЗ Тростянецька публічна бібліотека Тростянецької ОТГ Сумської області за проєкт «Інформаційно-культурний та дозвіллєвий центр громади».

Номінація «Середні бібліотеки»

ЦБС для дорослих м. Львова, бібліотека-філія №18 за проєкт «Сенсотека».

Номінація «Великі бібліотеки»

КЗК «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія» за регіональний проєкт Портал «ДніпроКультура».

Визначено переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року 2020»:

Галак Ольга, завідуюча Чемеровецькою центральною бібліотекою для дітей, Хмельницька обл.

Горвасюк Наталя, завідувач сектору інформаційних технологій Сторожинецької районної ЦБС, Хмельницька обл.

Ільїна Жанна, бібліотекар – куратор у структурному підрозділі Молодіжного центру «М-Формація» Бердичівської центральної міської бібліотеки, Житомирська обл.

Козирев Олександр, бібліотекар Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Сибирьова Єлизавета, провідний бібліотекар патентно-технічного відділу Дніпропетровської ОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія.

Почесними відзнаками Української бібліотечної асоціації у 2020 р. нагороджуються:

За відданість бібліотечній справі

Воробель Світлана Іванівна, зав. відділу інформації Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Іванова Валентина Григорівна, директор КЗК «Центральна бібліотека ім. І. С. Тургенєва ЦБС Слобідського району м. Харкова».

Павленко Тетяна Борисівна, заступниця директорки з інформаційних технологій Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету.

Смирнова Світлана Федорівна, завідувач бібліотеки-філії №8 КЗ «ЦСПБ м. Слов’янська», Донецька обл.

Чернова Ірина Борисівна, завідувач бібліотеки-філії №2 Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва.

Інклюзивна бібліотека

Бібліотека-філія №1 для людей з вадами зору Бахмутської централізованої бібліотечної системи, Донецька обл.

Спеціальними дипломами Української бібліотечної асоціації нагороджуються:

«За причетність» – міський голова міста Тростянець Сумської області Бова Юрій Анатолійович;

«За втілення гуманістичних цінностей» – Центральна районна бібліотека КЗ «Катеринопільська ЦБС», Черкаська обл. за проєкт «Велобібліотека для обслуговування літніх людей».

Грамотами Української бібліотечної асоціації нагороджуються:

Арюпіна Ліна Володимирівна, заступник генерального директора з наукової роботи та інформатизації Одеської національної наукової бібліотеки.

Вишня Діна Анатоліївна, завідувач районної бібліотеки для дітей КЗ «Катеринопільська ЦБС», Черкаська обл.

Коломоєць Галина Анатоліївна, завідувач Новоекономічної селищної бібліотеки-філії КЗ «Покровська районна централізована бібліотечна система», Донецька обл.

Науменко Світлана Михайлівна, завідувач відділу організаційної та науково-методичної роботи Національної наукової медичної бібліотеки України.

Осадець Леся Миколаївна, головний бібліотекар відділу наукової індексації Національної наукової медичної бібліотеки України.

Сафронова Світлана Миколаївна, завідувач відділу методичної роботи, інновацій та комп’ютеризаціїМіської центральної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Дружківка, Донецька обл.

Щиро вітаємо наших переможців!

Джерело: https://ula.org.ua/news/4640-peremozhtsi-konkursiv-ta-nahorodzheni-vidznakamy-ukrainskoi-bibliotechnoi-asotsiatsii-2020

Пів сотні письменників з різних куточків України надіслали цього року свої книги на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського. Члени журі, до складу якого увійшли представники подільського письменства та лауреати премії попередніх років, визначали переможців у трьох номінаціях: «Художня література», «Науково-популярна література» та «Дитяча література».

За результатами фінального таємного голосування, у номінації «Художня література» перемогу здобув Василь Шкляр із романом «Характерники», в номінації «Науково-популярна література» перемогла Людмила Любацька із книгою «Каменюк: Post scriptum», а премію у «Дитячій літературі» виборов Володимир Арєнєв і його повість-фентезі «Дитя песиголовців». Кожен переможець отримає винагороду у розмірі 25 тисяч грн.

Нагадаємо, премія ім. Михайла Коцюбинського заснована 1981 року і є найстарішою та найпрестижнішою премією Вінниччини у царині літератури. Серед засновників – Вінницька організація Національної спілки письменників України. З 1992 року вона перейшла під патронат Вінницької облдержадміністрації та обласної Ради, і відтоді набула всеукраїнського статусу. Вручається українським літераторам за високохудожні доробки, що звеличують гуманістичні ідеали. За всі часи премію вже отримав 41 письменник.

Відтепер, гуляючи Києвом, можна справді читати місто завдяки рядкам iз творів українських класиків та сучасних авторів: від Івана Нечуя-Левицького, Михайля Семенка до Юрка Позаяка та Ліни Костенко.

Двадцять «конвертів» з цитатами українських поетів і прозаїків, присвяченими місту взагалі чи конкретній локації, віднедавна з’явилися в різних точках столиці, зокрема біля Головпоштамту.

Спеціальний QR-код на «конверті» легко переносить на сайт проєкту, де можна прочитати повніший текст, дізнатись більше про місцину, про автора та Київ у його творчості.

Там, на сайті https://readingkyiv.net , також можна знайти онлайн-квест, незабаром буде опублікована повноцінна відеоекскурсія.

Засновниці проєкту «Читати Київ» — Дарія Лисенко та Вікторія Назаренко — головною метою вважають включення текстів українських письменників у символічний простір міста.

Авторки впевнені, що «конверти» стануть не лише частиною екскурсійних маршрутів столицею, а й наочними посібниками для школярів та студентів, які вивчають українську літературу.

Ініціаторки столичного літературного маршруту кажуть, що 20 «конвертів» — це лише початок, і сподіваються на продовження проєкту в Києві та його поширення в інших містах країни. Вони свій реалізували за підтримки Українського культурного фонду.

Український інститут книги на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних, Київської міської державних адміністрацій сформував та оновив перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році.

Всього книжкові видання отримають 606 бібліотек України. Повний список бібліотек знаходиться тут: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1anjvpyDVAibjAyuoomey70CV-jWT6h-Y/edit#gid=1129530616 . Наказ про зміни до переліку відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році, викладений у новій редакції, розміщений за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1pYl9F10bDqo-2srDKn7d1VIPVTLhCvCJ/view

Нагадаємо, в серпні Інститут книги оголосив про проведення відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. З оголошенням про проведення відбору можна ознайомитися за лінком:https://book-institute.org.ua/news/uik-ogoloshuye-pro-provedennya-vidboru-knizhkovoji-produkciji-dlya-popovnennya-bibliotechnih-fondiv-u-2020-roci

Відомого українського письменника, журналіста, перекладача, автора пісень, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України та редактора газети «Чернігівщина» Сергія Дзюбу нагородили нині в Німеччині почесною міжнародною відзнакою «Золоті вітрила Глорії». Це – нагорода Міжнародної літературно-мистецької асоціації «Глорія», яка об’єднує поетів, прозаїків, перекладачів, науковців, журналістів та митців із багатьох держав.

Українця Сергія Дзюбу відзначено за визначну творчу діяльність, адже його твори тепер перекладені 72 мовами та успішно видані вже в 50 країнах.

Українська драма “Погані дороги” режисерки Наталії Ворожбит здобула приз “найбільш інноваційного фільму конкурсу” на Міжнародному тижні кінокритиків — паралельній програмі 77-го Венеційського кінофестивалю.

Стрічка “Погані дороги” змальовує п’ять історій про Донбас на лінії розмежування. Директор школи п’яним перетинає блокпост, конфліктує з військовими. Лікарка везе додому тіло коханого його дружині. Подружжя вимагає гроші в жінки, яка збила автомобілем їхню курку. Дві дівчини чекають на своїх хлопців — солдатів ЗСУ — на автобусній зупинці напівзруйнованої міської площі. Сепаратист бере в полон журналістку і ґвалтує її, за сюжетом.

“Погані дороги” — перша режисерська робота Наталії Ворожбит. Вона — драматургиня і сценаристка, співзасновниця “Театру переселенця” та фестивалю “Тиждень актуальної п’єси”. Серед попередніх проєктів — серіал “Спіймати Кайдаша”, близько 20 п’єс, які ставили в Україні, Росії, Великій Британії, Польщі, США, Латвії.

В основі сюжету стрічки — реальні історії військових і цивільних. Авторка зібрала їх 2015-го в зоні АТО під час роботи над фільмом “Кіборги” про оборону Донецького аеропорту. 2017-го на їх основі написала п’єсу “Погані дороги” для лондонського театру “Роял Корт”.

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду.

На сайті «Читомо» підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи (див. тут: https://www.chytomo.com/special_project/ekzempliary-xx/ ), які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.

Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

У фокусі дослідження кураторський підхід, згідно з яким обрали знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.

Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини.

Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва (див. тут: http://uartlib.org/zhurnali/ ). Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.

Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику:

Музей-архів преси

Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana»

Електронна бібліотека «Культура України».

Стали відомі цьогорічні переможці BookForum Best Book Award. Церемонія оголошення відбулася під час онлайн-трансляції.

Цього року за відзнаку змагалось понад 400 книжок від 72 видавництв. І за недавньою традицією книжки оцінювали журі у трьох містах — Львові, Києві і Харкові.

Гран-прі — «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута» (Видавець Олександр Савчук, Харків) — за перше повне видання видатної пам’ятки української графіки у досконалому мистецькому оформленні та поліграфічному виконанні.

Класична українська література — «Апокриф» Лесі Українки / «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава Шевчука та Оксани Забужко (видавництво «Комора», Київ) — за потужність сенсів та гармонійну цілісність візуального виконання.

Сучасна українська проза — Яніна Соколова, Ольга Купріян. «Я, Ніна» (видавництво #Книголав, Київ) — за відверто розказану історію життя і боротьби з хворобою, сміливість порушити табуйовані дотепер теми та майстерну оповідь.

Сучасна українська поезія — Олена Герасим’юк. «Тюремна пісня» (видавництво «Люта справа», Київ) — за поетичну неординарність.

Класична іноземна література в українському перекладі — Сапфо, Миртіда, Телесілла та інші. «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії» (видавництво «Астролябія», Львів) — за гармонійне поєднання високої поезії з високою видавничою культурою.

Сучасна іноземна література в українському перекладі — Ден Сіммонс. «Терор» («Видавництво Жупанського», Київ) — за розширення читацьких обріїв.

Non-fiction — «Антологія української кінокритики 1920-х у трьох томах» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за актуалізацію спадщини українського кіно 1920-х.

Біографія — Дмитро Горбачов. «Лицарі голодного Ренесансу» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за ґрунтовне портретування та популяризацію творців українського авангарду.

Історія — Сергій Плохій. «Забуті покидьки східного фронту» («Клуб Сімейного Дозвілля», Харків) — за новаторство у представленні історичних студій.

Література для дітей від 0 до 5 — Наталка Малетич. «Привид, який не міг заснути» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за тонке розуміння запитів найменших, а отже, найвимогливіших читачів.

Література для дітей від 6 до 8 — Оксана Драчковська. «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» (видавництво «Чорні вівці», Чернівці) — за делікатне висвітлення непростої теми, що завдяки мистецькій формі досягає дитячої свідомості та виховує людяність.

Література для дітей від 9 до 12 — Олег Гавріш. «Казки баби Гавришихи» (видавництво «Час майстрів», Київ) — за прищеплення любові до справжньої книги, яку з цікавістю читаєш, з насолодою розглядаєш і з приємністю гортаєш.

Література для підлітків і YA — Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький. «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал», Київ) — за чесну і вражаючу розповідь про Чорнобильську катастрофу для підліткової читацької аудиторії.

Війна на Донбасі, анексія Криму, переселенці — Олег Сенцов. «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за збереження критичного мислення і ціннісних орієнтирів в екстремальних умовах та за вміння по-різному й переконливо транслювати в книгах особистий досвід.

Візуальна книга — «ВУФКУ. Lost&Found» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за копітку працю та візуалізацію українських кіноджерел.

Комікси та графічні романи — Ярко Філевич. «Колоніст. Бути людиною» («UA Comix», Львів) — за добрий гумор і здоровий глузд у коміксотворенні.

Наукова література — Максим Стріха. «Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за системний та концептуальний виклад історії українського перекладу в особистостях, епохах і дискурсах.

Професійна література — не присуджена! Не знайшлося жодної книжки, що б відповідала всім критеріям висококультурного видання.

З переліком видань, що отримали спеціальні і персональни відзнаки премії «BookForum Best Book Award-2020» можна ознайотитись тут: https://www.chytomo.com/vidomi-peremozhtsi-bookforum-best-book-award-2020/

В одному з сіл на північному заході Румунії, в схованці виявили схованку з 200 унікальними книгами. Їх вартість сягає 3,2 мільйона доларів. Операцію з розшуку книг, які були вкрадені в Лондоні кілька років тому, вели спецслужби Італії і Великої Британії.

Виявилося, що в схованці сховали рідкісні версії видань малюнків Данте, ескізи іспанського художника Франсіско де Гойя, а також рукописи Галілея і Ісаака Ньютона, що відносяться до XVI і XVII століть.

Також повідомляється, що рукописи вкрали зі складу перед транспортуванням на книжковий аукціон в Лас-Вегасі – їх викрали за годину до навантаження

Виданню «Свобода» – найстаршій україномовній газеті в США, що виходить безперервно з 1893 року – виповнилося 127 років.

Про це повідомляє suspilne.media

Зауважується, що «Свобода» видавалася без будь-якої державної допомоги, виключно на гроші передплатників, силами патріотів – і вплинула не лише на життя вітчизняних емігрантів, а й на історію рідної країни.

Нині поширюється як звичайна — паперова, так і електронна версія «Свободи» для передплатників, а також відкритий вільний доступ усім користувачам мережі Інтернет до електронного архіву газети.

Шановні колеги, просимо уважно прочитати нижченаведену інформацію.

Нещодавно на одну із поштових адрес НБУ ім. Ярослава Мудрого надійшов лист начебто від іншої бібліотеки (а саме від МОУНБ ім. О.Гмирьова ). Проте, лист був підроблений, це так званий «фішинг» - один із видів кібератак, метою якого є отримання цінної інформації чи запуск зловмисного програмного забезпечення на комп’ютері жертви, шляхом шахрайства (підроблення адреси відправника, компрометуючої теми/тексту/вкладення листа (наприклад: список зарплат по бібліотеці за квартал і т.п.) та інших дій, які можуть ввести отримувача листа в оману.

Послідовність дій при отримані підозрілих листів (та і взагалі будь-яких листів) повинна бути такою:

1. Перш за все перевірте чи справжня адреса відправника. В даному випадку fui.sdw@mojaz.org явно не належить цій бібліотеці. Це можна перевірити на сайті даної бібліотеки (сайт можна знайти через пошукову систему Google https://www.google.com.ua/ ):

http://reglibrary.mk.ua/index.php/kontakti в контактах вказана справжня адреса vyzer@ukr.net

Також до цього листа був прикріплений файл (вкладення), який містив шкідливе програмне забезпечення. Його було автоматично попередньо очищено антивірусним програмним забезпеченням, яке встановлено на нашому поштовому сервері. Сканування проходять усі листи, проте, нема 100% гарантії, що антивірус виявить усі загрози, тож завжди будьте обережні та пильні!

2. У разі виявлення невідповідності адреси відправника, не намагайтесь відкривати будь-які вкладені файли в цьому листі.

3. Також нагадуємо, що відповідно до політики кібербезпеки, яка діє в нашій Бібліотеці, працівники мають використовувати лише корпоративну пошту @nplu.org.

По будь-яких питаннях, що стосуються кібербезпеки ви завжди можете звернутись до відділу НІТ НБУ ім. Ярослава Мудрого, Шеляг Андрій Володимирович, завідувач відділу нових інформаційних технологій, nit@nlu.org.ua

Міністерство культури та інформаційної політики України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами».

Проєкт акта розроблено з метою визначення та затвердження критеріїв і показників забезпечення громадян культурними послугами, які мають надаватися на базовому рівні адміністративно-територіального устрою (рівень громади), а також вимог до приміщень та обладнання закладів, що надають такі послуги. У перспективі виконання положень акта дасть змогу сформувати ефективну систему забезпечення громадян якісними і доступними базовими культурними послугами.

Проєкт Постанови КМУ тут:

https://mkip.gov.ua/files/pdf/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%93%D0%9E.pdf .

Зауваження і пропозиції до проєкту акта приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до 01 жовтня 2020 року включно в письмовому та/або електронному вигляді на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: м. Київ, вул. І.Франка, 19 або на електронну пошту dgspei.mcu@gmail.com.

24 вересня в столичному Будинку письменників НСПУ відбудеться презентація нового проєкту «Торкнутися слова. Це можливо!» – креативної інклюзивної книги із застосуванням універсального дизайну.

Проєкт реалізований Всеукраїнською громадською організацією людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

У книзі, яка видана пласкодрукованим збільшеним кеглем та шрифтом Брайля, представлено авторів Рівненщини і України, які мають інвалідність різних нозологій, із метою поліпшення сприйняття громадськістю, подолання стереотипів та стимулювання суспільної цікавості до інклюзивного мистецтва.

Проєкт є, безумовно, актуальним для культурного контексту країни в цілому. Він підтримує соціально-мистецькі ініціативи людей з інвалідністю, які зможуть самореалізуватися, соціалізуватися, зробити крок уперед, знайти себе в літературі, представити свої поезії для широкого кола читачів. Книга виконує роль культурного мосту та отримання тих можливостей, які були малодоступними для людей з інвалідністю.

Унікальність проєкту в тім, що твори авторів з інвалідністю доступні для всіх, бо одна книга видається в багатьох форматах (плоско друкований збільшений кегль, шрифт Брайля, аудіоформат МР3, формат DAISY). У книзі розміщено QR-код, за яким можна перейти на сайт, де викладено вірші у всіх перелічених форматах для прослуховування і завантаження, також на цій сторінці можна дізнатися про проєкт та переглянути буктрейлер.

Журі Премії міста літератури ЮНЕСКО обрало короткий список номінантів. Про це повідомляється на сайті Львівської міської ради.

До фіналу потрапили 12 книжок:

Василь Махно. Вічний календар (Видавництво Старого Лева)

Володимир Рафєєнко. Мондеґрін. Пісні про смерть і любов (Meridian Czernowitz)

Галина Вдовиченко. 36 і 6 котів-компаньйонів (Видавництво Старого Лева) Джозеф Конрад. Ностромо: Приморське сказання (перекл.: Олена О’Лір, Астролябія)

Жінка в Берліні (перекл.: Роксоляна Свято, Видавничий дім «Комора»)

Йоганн Вольфґанґ фон Ґете. Вибіркові спорідненості (перекл.: Юрко Прохасько, ТОВ «Література та мистецтво»)

Тарас Прохасько. Так, але… (Meridian Czernowitz)

Торнґрі Ліндґрен. Пьольса (перекл.: Наталя Іваничук, Видавництво Анетти Антоненко)

Оксана Луцишина. Іван і Феба (Видавництво Старого Лева)

Ольга Токарчук. Книги Якова (перекл.: Остап Сливинський, Темпора)

Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії (перекл.: Тарас Лучук, Астролябія)

Джордж Сондерс. Лінкольн у бардо (перекл.: Андрій Маслюх, Видавництво Старого Лева).

Вони змагатимуться за нагороду у розмірі 150 тис. грн. Також будуть вручені спеціальні відзнаки по 25 тис. грн.

Загалом на участь у конкурсі було подано 76 видань, до довгого списку відібрали 28.

До номінації приймали оригінальні або перекладні твори, які були вперше опубліковані українською мовою у 2019 році.

Оголошення переможця та володарів спецвідзнак планують на початок жовтня 2020 року.

До складу журі цього року увійшли: Ганна Улюра, Олександр Бронь, Данило Ільницький, Христина Назаркевич, Софія Філоненко.

Нагадаємо, 2019 року премію міста літератури ЮНЕСКО отримав Андрій Содомора.

Вийшла нова книга від Ліни Костенко – «Скіфська Одіссея”. Про це йдеться у повідомленні, розміщеному на сторінці письменниці у Фесбуці.

Як повідомляє ukrinform.ua, автором ілюстрацій нової книги Ліни Костенко став відомий миколаївський художник, винахідник геліографіті (просторового малювання вогнем зниклих об’єктів архітектури) Володимир Бахтов.

Лауреатом Премії імені Василя Стуса 2020 року став український кінорежисер, актор театру та кіно Ахтем Сеітаблаєв. Члени журі оголосили ім’я лауреата під час урочистої церемонії, яка відбулася 12 вересня у Києві.

Ахтем Сеітаблаєв зазначив, що дізнавшись свого часу історію життя Василя Стуса, був вражений його мужністю. А ще любов’ю поета до своєї землі та його віршами.

“Я й досі не уявляю, як йому вдалося перебороти свій страх перед молохом радянської влади, – сказав цьогорічний лауреат Премії імені Василя Стуса. – Можливо, він знайшов ці сили в собі, бо вірив у те, що робив і створював, вірив, що, попри все, він не сам у своїй боротьбі, що є люди, які його підтримують, люди, яким не все одно… Люди, для яких є різниця між творенням і руйнуванням. Люди, яким важливо, які назви мають вулиці, на яких живуть їхні діти та батьки, навіть якщо вони освітлені й заасфальтовані. Люди, які знають різницю між рідним і ворожим. Люди, які з великою гідністю і мужністю відстоюють свої сенси та цінності. Багатьом із нас сьогодні значно легше жити та боротися за свою гідність, за життя своєї землі та своїх дітей тому, що був і є Василь Стус, що серед нас і сьогодні літає Птах його душі”.

Ахтем Сеітаблаєв отримав диплом, грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим. Нагороду йому вручив декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук.

Нагадаємо, що Премія імені Василя Стуса була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком (1928-2014). Її щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво “Дух і Літера” взяли на себе справу продовження цієї ініціативи.

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 128 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова та імені Георгія Ґонґадзе, а також Харківської літературної резиденції.