Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [05.07.2024] [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
Новини
Українська Вікіпедія поступово відвойовує простір у російської Число унікальних пристроїв, з яких переглядали українську Вікіпедію зросло на 10% в порівнянні з листопадом 2019 року.
У листопаді 2020 відвідуваність української Вікіпедії становила 90,2 млн переглядів сторінок і виросла у порівнянні з листопадом 2019 на 21 %. Про це MediaSapiens повідомили у пресслужбі ГО «Вікімедіа Україна».
Число унікальних пристроїв, з яких переглядали українську Вікіпедію у листопаді становило 13,7 млн (+10 % до листопада минулого року).
Як відмічають в ГО «Вікімедіа Україна», українська Вікіпедія впевнено відвойовує простір у російської Вікіпедії. Два роки тому, в листопаді 2018 російську Вікіпедію в Україні переглядали удвічі частіше від української (114/58 млн переглядів), рік тому — в 1,7 рази частіше (108/64 млн).
Число переглядів сторінок російської з України у листопаді 2020 становило 124 млн, тоді як з території України українську Вікіпедію у листопаді переглядали 82 млн разів (+28 % до листопада минулого року). Тобто російська була лише в 1,5 рази популярнішою в Україні за українську.
«Якщо тенденція збережеться, то українська Вікіпедія пережене в Україні російську через п’ять-шість років. Ключовим чинником успіху є зростання числа людей, які вносять Вікіпедії зміни і доповнення саме до української Вікіпедії. При належній державній гуманітарній політиці, спрямованій на розширення сфер вживання української мови, на зміцнення української ідентичності, ми можемо наздогнати і перегнати російську Вікіпедію значно швидше — через три-чотири роки», — стверджує засновник ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.
Нагадаємо, українська Вікіпедія обійшла Португалію і посіла 17 місце за кількістю статей.
Стартував передпродаж нового роману Юрія Андруховича “Радіо Ніч” Стартував передпродаж нового роману Юрія Андруховича “Радіо Ніч”.
Книжка виходить у видавництві Meridian Czernowitz. До 13 грудня книжку можна придбати за акційною ціною тут: https://www.books-xxi.com.ua/products/radio-nich?fbclid=IwAR3oX-gTE4MUkd-h2BXZSCa7TTAeaLs3oJa_9zS6ioVMFNfhqOsgbfQap34 .
«Радіо Ніч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з мандрівними музикантами Середньовіччя, анонсують видавці.
В оформленні обкладинки використано картину Влода Костирка «Перепочинок під час утечі в Єгипет» (2020).
КУРС писав, що онлайн артпрезентація книжки готується в ніч із 12 на 13 грудня.
Із 13 грудня роман можна буде знайти в книгарнях України. Книжка має 456 сторінок.
Найбільша книжкова виставка США закривається через коронавірусну кризу Найбільша книжкова виставка США BookExpo через коронавірусну кризу припиняє своє існування. Про це заявив організатор заходу – компанія ReedPop.
Також буде скасована конвенція фанатів BookCon та фестиваль Unbound. Усі три заходи не проводитимуться уже з наступного року.
ReedPop, підрозділ компанії Reed, орієнтований на події попкультури, заявив, що, враховуючи «тривалу невизначеність, пов’язану з особистими подіями», компанія вирішила, що «найкращим шляхом вперед буде скасування поточної ітерації подій, оскільки вони досліджують нові шляхи задоволення потреб громади шляхом поєднання особистих та віртуальних подій».
Також ReedPop заявила, що продовжуватиме модерувати групу BookCon у Facebook, тож читачі матимуть змогу знаходити інформацію, пов’язану з книжками у майбутніх віртуальних подіях Metaverse. ReedPop, який щороку проводить ряд заходів попкультури, створив Metaverse після перенесення Emerald City Comic Con (ECCC) та Chicago Comic & Entertainment Expo (C2E2), що завжди проводилися навесні, на грудень 2021 року.
У Чернівцях вручили міжнародну літературно-мистецьку премію імені Ольги Кобилянської У конгрес-холі чернівецького готелю «Буковина» відбулося вручення Міжнародної літературно – мистецької премії імені Ольги Кобилянської. Переможці цьогорічного дійства одержали спеціальний диплом лауреата та грошову премію.
Літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської заснована 2006 року редакцією газети «Буковинське віче» та Готельним комплексом «Буковина» (м. Чернівці).
У цьому році лауреатами стали: Анатолій Фурлет, член Національної спілки художників України у номінації «Живопис», та Іван Ребошапка, професор Бухарестського університету у номінації «Пропаганда української культури у світі».
Названі лауреати Симоненківської премії 2020 року Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, встановленої Черкаською обласною радою та облдержадміністрацією за підтримки Національної спілки письменників України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка та Ліги українських меценатів з метою вшанування пам’яті поета-гуманіста Василя Симоненка, популяризації його імені й творчості, для заохочення професійних і непрофесійних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежної демократичної України, підбила підсумки конкурсу на здобуття премії у 2020 році.
Лауреатами премії імені Василя Симоненка визнано:
в номінації „За кращу першу поетичну збірку”
Андрія Шийчука (м. Чернівці),за збірку поезій «Кахлі»;
в номінації „За кращий художній твір”
Анатолія Кичинського (м. Херсон),за книгу поезій «Сотворіння цвіту».
Члени конкурсної комісії щиро вітають лауреатів і зичать доброго здоров’я та нових творчих звершень.
Бібліотеки! Долучайтеся до Мережі цифрових хабів! У сучасному світі для кожної людини важливо володіти навичками роботи у цифровому середовищі. І саме бібліотеки є тими місцями, де кожен громадянин може підвищити свою цифрову грамотність, аби ефективно та безпечно застосовувати цифрові технології щодня, в роботі, в навчанні, в дозвіллі, для вирішення побутових питань.
ВГО Українська бібліотечна асоціація з січня 2020 року – партнер проєкту Міністерства цифрової трансформації України «Дія. Цифрова освіта». Він є складником національного проєкту «Дія», за яким створюються онлайн-сервіси державних послуг задля побудови «Держави у смартфоні».
На платформі «Дія. Цифрова освіта» створено Карту цифрових хабів, куди можна звернутися, щоб оволодіти новими знаннями та цифровими інструментами, де проконсультують як підвищити свою цифрову грамотність, як використати для цього освітню платформу.
До Мережі цифрових хабів вже долучилися близько 2 000 бібліотек.
Та ми впевнені, що бібліотек, які працюють зі своїми користувачами, щоб підвищити їхню цифрову грамотність, набагато більше. Якщо у вашій бібліотеці вчать користуватися комп’ютером, смартфоном, планшетом (та ін.), інтернетом, онлайновими сервісами, консультують як пройти навчання на платформі «Дія. Цифрова освіта», як визначити рівень своє цифрової грамотності на Цифрограмі, то ваша бібліотека також є Цифровим хабом.
Долучайтеся до Мережі цифрових хабів! Заповніть коротку форму заявки (https://osvita.diia.gov.ua/hubs-apply ) і незабаром Ваша бібліотека з’явиться на Карті цифрових хабів!
PEN Ukraine підтримав білоруських письменників Український ПЕН відреагував на заклик понад 140 білоруських письменників до міжнародної спільноти підтримати їх у боротьбі за права та свободи своїх громадян. Про це йдеться у відкритому листі PEN Ukraine.
Документ підписали: Андрій Курков, Оля Гнатюк, Мирослав Маринович, Микола Рябчук, Тетяна Терен, Алім Алієв, Василь Махно, Тарас Прохасько, Андрій Бондар, Мар‘яна Савка, Гаська Шиян, Романа Романишин, Андрій Лесів та ін.
Ознайомитись із повним текстом відкритого листа українських письменників до білоруських колег можна тут: https://pen.org.ua/vidkrytyj-lyst-ukrayinskyh-pysmennykiv-do-biloruskyh-koleg/
В Україні з’явилася книжка “Гаррі Поттер і філософський камінь” шрифтом Брайля В Україні з’явилася книжка “Гаррі Поттер і філософський камінь” шрифтом Брайля. Книга доступна в закладах, де навчаються діти з вадами зору, та в онлайн-бібліотеці Brailem.com.
У бібліотеці вже декілька років мріяли втілити в життя бажання незрячих дітей прочитати книжки про Гаррі Поттера. Цю серію фантастичних романів просили більшість читачів. Тому на початку 2020 року вони об’єднали зусилля: частину коштів надали благодійні фонди, а частину – збирали за допомогою краудфандингу.
Перша книжка – “Гаррі Поттер і філософський камінь” – це 5 томів у форматі А4. Книга вийшла в універсальному дизайні (шрифт Брайля і звичайний плоский шрифт), що дозволяє читати її з батьками або зрячими друзями.
“Гаррі Поттер і філософський камінь” став 112 книгою онлайн-бібліотеки книжок шрифтом Брайля.
Архітектурна бібліотека Заболотного може опинитися на вулиці Архів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного може опинитися на вулиці — орендарі відмовляють у продовженні оренди. Про це повідомляє supportyourart.com.
З 1 січня 2021 року Фонд Держмайна відмовлявся продовжувати договір оренди, а на цьому місці планують побудувати багатоповерхівку. «У будинку створили сучасні читальні зали, книгосховища, робочі технологічні приміщення. Тут передбачено всі системи: вентиляція і кондиціювання, клімат-контроль у книгосховищах, підйомники для доставляння літератури до відділу обслуговування користувачів, пожежна безпека, охоронні системи, відеонагляд тощо», — розповіла директорка бібліотеки Галина Войцехівська.
Міністерство розвитку громад та територій, якому підпорядковується бібліотека, мало вирішити проблему з орендою, проте поки жодних новин не відомо. Бібліотеку хотіли виселити ще минулого руку, але договір вдалося подовжити.
Бібліотека знаходиться у будинку видавництва «Преса України», туди вона переїхала з Гостиного двору у 2013 році.
У Сумах презентували книгу про «космічну Сумщину» У Сумах презентували книгу “Сумщина космічна”. У ній йдеться про сумчан, які так чи інакше були пов’язані із космічною галуззю, а також про підприємства Сумської області, що працювали на космічну галузь.
Анатолій Воропай – сум’янин, підполковник у відставці, один зі співавторів книги “Сумщина космічна” розповідає, що частину свого життя він віддав “Байконуру”. На космодромі дослужився до заступника начальника штабу польотів.
“Після закінчення академії був направлений на космодром, де прослужив 17-ть років”, – пригадує підполковник у відставці Анатолій Воропай.
За його словами, опорні ферми робив Сумський завод Фрунзе, а таких споруд зробили всього п’ять. Два на “Байконурі” і три на північному полігоні у Плесецьку. Говорить, на космос працювали близько двох десятків підприємств Сумської області.
Сумське НВО та Свеський помповий завод, “Хімпром” та Завод гумовотехнічних виробів, Завод електронних мікроскопів та шосткинська “Свема” – це лише частина підприємств Сумщини без продукції яких були неможливі польоти у космос. Суми та Ромни, Шостка та Свеса, Глухів та Охтирка працювали на космос.
У Токіо в 2021 році відкриється публічна бібліотека Муракамі Публічна бібліотека буде розміщена в Токійському університеті Васеда, альма матер Харукі Муракамі.
У бібліотеці буде розміщений особистий архів письменника і особиста колекція десятків тисяч вінілових платівок. Заклад має відкритися у 2021 році.
Проектує бібліотеку відомий архітектор Кенго Кума.
Бібліотека Муракамі, (яку ще називають Міжнародним будинком літератури Васеда) буде оновленою прибудовою будівлі, в якій розміщений Музей-меморіальний театр Цубучі, де письменник проводив значну частину свого часу, коли відвідував Васеду. Тут він навчався за фахом «класична драма» на відділенні театральних мистецтв.
За задумом, заклад не буде класичною, «тихою» бібліотекою, а стане невимушеним культурним центром, за словами Муракамі, «бібліотекою, наповненою життям».
«Вона може стати місцем, де студенти не лише поринуть в літературний світ Харукі Муракамі, але й замисляться про майбутнє літератури, або й цілого світу. Я проектую цей заклад з надією, що він стане таким собі культурним центром, де люди зможуть думати про такі речі за чашечкою кавою», – заявив Кенго Кума.
Сам письменник заявив, що хотів би взяти активну участь у створенні місця, «в якому відбуватимуться нові відкриття».
«Я просто зараз це бачу: як сюди приходять студенти… слухають старі джазові платівки… і поправляють волосся за делікатні вуха ідеальної форми», – сказав він.
З’явився новий сайт про літературу, мистецтво і музику — Суспільне Культура Запрацював новий сайт суспільного мовника Суспільне Культура (https://suspilne.media/culture/ ), на якому можна буде читати різноманітні публікації про літературу, мистецтво, кіно і музику, дивитися онлайн телеканал UA: КУЛЬТУРА та слухати радіостанцію UA: Радіо Культура. Окрім цього, на сайті будуть програми, документальні фільми та ексклюзивні концерти.
«Суспільне Культура — це майданчик, який буде об’єднувати національний та локальний культурний контент, а також телебачення, радіо та діджитал — розповіла генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного Тетяна Кисельчук. — З погляду розробки Суспільне Культура — це логічне продовження сайтів Суспільне Новини та Суспільне Спорт. Ми намагаємося бути доступними та комфортними для читачів, глядачів, слухачів Суспільного та розташовуємо всі наші медіаактиви в одному місці».
За словами виконавчого продюсера телеканалу UA: КУЛЬТУРА Лук’яна Галкіна, сайт Суспільне Культура дозволить новій аудиторії побачити телевізійний контент.
Вперше українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську – дослідження 32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги.
Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.
Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.
У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.
Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.
З повним текстом звіту можна ознайомитися тут: https://drive.google.com/drive/folders/1KCC8ZkOAXTWInqRTRchHzpVzUhKtxSf5
Лауреатом Премії імені Джеймса Мейса-2020 став оглядач газети «День» Дмитро Десятерик У Києві відбулась церемонія вручення Премії імені Джеймса Мейса.
Дмитро Десятерик наголосив: «Мені випало працювати в одній редакції з Джеймсом Мейсом. Вже тоді він був легендарною особистістю. Він переїхав до України, коли ще не було відомо, яким шляхом ми підемо… Він мав мужність і талант говорити про травми і переломи нашої свідомості… Головний урок Джеймса Мейса для мене – без чіткої етичної позиції не буде ані якісної журналістики, ані гідного вшанування наших жертв… Я вдячний за те, що понад 20 років працюю у «Дні», де пишу тексти, за які мені не соромно».
Премія імені Джеймса Мейса за громадянську позицію в галузі публіцистики була заснована за ініціативиголовного редактора «Дня» Лариси Івшиної2008 року і за ці роки стала дуже вагомою відзнакою, що вручається щорічно в меморіальні дні пам’яті Голодомору українського народу 1932 – 1933 рр. Багаторічний голова Громадської ради з присудження Премії імені Джеймса (до 2019 року, коли він через досягнення поважного віку передав цю місію Сергієві Тримбачу), письменник, дипломат, голова Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка (2016-2019 рр.) Юрій ЩЕРБАК так оцінив її: «Вважаю, що Премія ім. Джеймса Мейса стала однією з найважливіших національних премій. Це — не просто визнання сьогоденних заслуг, а й аванс для людини, яка працює в ім’я України».
Змішаний формат (з огляду коронавірусні реалії) не завадив урочистій атмосфері невимушеного спілкування, у якій відбулося врученню премії вже 13-му лауреату. У форматі Zoom-конференції виступили кінокритик, сценарист, історик культури, лауреат Премії імені Джеймса Мейса-2016 Сергій Тримбач, журналістка, лауреатка Премії-2017 Наталя Іщенко, доктор філософських наук, професор, публіцист, лауреат Премії-2013 Петро Кралюк, історик, лауреат Премії-2013 Володимир Бойко. У редакції слово взяли Лариса Івшина, президент Благодійного фонду сприяння ініціативам «Дня» Микола Гриценко, голова правління Фонду Михайло Поживанов, журналістка, лауреатка Премії-2018 Лариса Волошина, вебредактор «Дня», лауреат Премії-2014 Валентин Торба.
Солідне грошове наповнення (а це 25 тисяч гривень) відзнаки уже не вперше забезпечив Фонд сприяння ініціативам газети «День», зокрема Голова правління Фонду Михайло ПОЖИВАНОВ.
"Культура і регіони": новий випуск Вийшов новий випуск інформаційного дайджесту "Культура і регіони".
Інформаційний дайджест доступний за посиланням:
http://bit.ly/culture-digest8
Архів усіх випусків можна подивитись тут 👉https://bit.ly/digest-mkip
Оцифровані і викладені у вільний доступ 20 тисяч діаспорних видань У безкоштовний доступ виклали 20 тис. діаспорних видань.
Оцифровані книжки можна знайти в електронній бібліотеці Diasporiana.
Тут є доросла проза та поезія, дитячі книжки, історичні, політологічні, мистецькі видання, періодика, словники, довідники та ін.
Найбільше в електронній бібліотеці – періодичних видань – 9 тис. 324. Зокрема, номери журналів «Терем», «Авангард», «Промінь», «Орлик», «Рідна мова», «Нові обрії» та ін.
Також на сайті 2 тис. 486 видань з україністики. Тут є книжки українською, англійською, німецькою, французькою та ін. мовами.
Безкоштовно можна завантажити й 1 тис. 302 діаспорні видання дорослої прози і 832 – поезії. Серед авторів: Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Леонід Глібов, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Володимир Винниченко, Юрій Липа, Валер’ян Підмогильний, Юрій Яновський, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Василь Стус та ін.
За словами керівника бібліотеки Олега Богуславського, головна мета проєкту – зберегти видання, які під впливом часу починаються руйнуватися, шляхом оцифрування.
Проєкт «Diasporiana» був заснований у 2011 році. Засновником та ідеологом проєкту є дослідник журналістикознавства, доктор наук із соціальних комунікацій, проректор з науково-педагогічної роботи, директор Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету у Запоріжжі Олег Богуславський.
Посольство України в Молдові передало в дар Національній бібліотеці Молдови українські книги Посольство України в Молдові передало в дар Національній бібліотеці Молдови книги з класичної та сучасної української художньої літератури, наукові видання, туристичні путівники та інформаційні довідники по Україні.
Як зазначається, книжки представлені українською, російською, румунською та англійською мовами.
Посол України Марко Шевченко висловив переконання, що згадана література сприятиме кращій обізнаності відвідувачів бібліотеки з українською культури, історією та сучасним розвитком України.
Генеральний директор бібліотеки Єлєна Пінтілєй щиро подякувала за такий дар та зауважила, що передані видання будуть доступні як широкій громадськості, так і дослідникам, які вивчають українську історію, а також сприятимуть плідному співробітництву між нашими народами.
Український ПЕН передав сучасні українські книжки до Національної бібліотеки Фінляндії На прохання Посольства України у Фінляндії Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу передав сучасні українські книжки до Національної бібліотеки Фінляндії у Гельсінкі.
Авторам Українського ПЕН вдалося зібрати понад 100 сучасних українських книжок для формування українського відділу в Національній бібліотеці Фінляндії. Серед книг представлені прозові й поетичні видання, нонфікшн-твори, спогади, епістолярій, дитяча література та альбоми.
“Національна бібліотека Фінляндії – одна з найбільших і найсучасніших у Європі. Знаходиться вона неподалік від Гельсінського університету, і в ній щоденно сидять із книжками в руках не у звичних читальних залах, а на канапах у відкритому бібліотечному просторі десятки, якщо не сотні студентів та інших відвідувачів. Тут є велика секція книжок англійською мовою, німецькою, іншими, але українських книжок тут поки що не було, хоча українців у Фінляндії багато, а є ще й студенти, що вчать українську і пробують свої сили в художньому перекладі. Створення “української секції”, яка нехай на початку складатиметься тільки з двох або трьох книжкових полиць, стане гарним стимулом і для наших співвітчизників, і для україномовних громадян Фінляндії доторкнутися до сучасної української літератури. Це також зробить реальнішою появу нових перекладів українських творів фінською мовою”, — зазначив президент Українського ПЕН та письменник Андрій Курков.
Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ ІФЛА оголосила Публічну заяву бібліотек щодо сприяння цифровій інклюзії. ВГО Українська бібліотечна асоціація вже підписала цю заяву та закликає українські бібліотеки та бібліотекарів підтримати викладені в документі положення. Засвідчити свою підтримку ви можете, підписавшись під заявою за посиланням: https://survey.alchemer.com/s3/5964536/Sign-up-to-the-Library-Pledge-to-Promote-Digital-Inclusion
Максимальний доступ вже зараз:
Публічна заява бібліотек щодо сприяння цифровій інклюзії та доступу до інформації під час COVID-19 і поза ним
З урахуванням наших можливостей і з повною повагою до законодавства та громадського здоров’я:
- Ми зобов’язуємося сприяти найкращому можливому доступу до інтернету для громад, надійному і безкоштовному або за низьку ціну, щоб нікому не бракувало зв’язку через фінансові причини.
- Ми зобов’язуємося сприяти якнайширшому можливому доступу до відповідного цифрового контенту і сервісів, підтримувати освіту, дослідження й участь в економічних, соціальних і культурних процесах.
- Ми зобов’язуємося сприяти якнайсильнішій можливій підтримці розвитку цифрових навичок, надаючи користувачам шанс бути успішними і впевненими інтернет-користувачами.
- Ми зобов’язуємося сприяти справедливим процедурам забезпечення широкосмугового доступу до інтернету на всіх рівнях.
Якщо ви хочете поділитися, чому ця заява важлива для вас, надсилайте ваші думки чи історії до stephen.wyber@ifla.org.
В Івано-Франківську видали другий том словника гуцульських діалектів Днями побачив світ другий том словника “Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові”.
Це перший словник, у якому лексикографічно опрацьовано діалектну лексику й фраземіку одного говору (гуцульського), освоєну мовою української художньої літератури.
Автором ідеї та концепції, керівником проєкту та відповідальним редактором цього унікального видання є доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови факультету філології Василь Ґрещук.
Матеріали до словникових статей підготували кандидати філологічних наук, доценти кафедри української мови Іван Думчак і Віра Пітель, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри загального та германського мовознавства Валентина Ґрещук, а також кандидати філологічних наук Роман Бачкур і Лілія Париляк.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|