Бібліотечному фахівцю

Цьогорічну Премію імені Юрія Шевельова отримав український філософ та есеїст Тарас Лютий за книжку “Культура принад і спротиву”. Ім’я переможця традиційно оголосили під час урочистої церемонії 17 грудня – в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова.

Тарас Лютий – доктор філософських наук, письменник, колумніст та музикант. Професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА. Старший науковий працівник відділу філософської антропології Інституту філософії імені Григорія Сковороди. Автор наукових монографій “Нігілізм: анатомія Ніщо” (2002), “Ідеологія: матриця ілюзій, дискурсів і влади” (2016), поетичної збірки “Елегії” (2010), збірки поезій та оповідань “Паладини луни” (2019), збірки малої прози “Вулики сновидінь” (2007), а також збірок есеїв “Корабель шаленців” (2017) та “Культура принад і спротиву” (2020). Цього року в рамках Премії імені Юрія Шевельова також було вручено дві спеціальні відзнаки. Письменниця Оксана Забужко з книгою вибраної есеїстики “Планета Полин” (“Комора”) отримала Спеціальну відзнаку Капітули за внесок у розвиток української есеїстики та промоцію спадщини Юрія Шевельова.

Також під час церемонії вперше було вручено Спеціальну відзнаку UA: Радіо Культура, володарем якої став письменник Василь Махно. Його збірка есеїв “Уздовж океану на ровері” (Yakaboo Publishing) прозвучить в аудіоформаті в ефірі Радіо.

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику, опубліковану протягом останнього року. Нагорода відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю.

Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько (“Одної і тої самої”), Андрій Портнов (“Історії для домашнього вжитку”), Костянтин Москалець (“Сполохи”), Олександр Бойченко (“Більше/менше”), Вахтанґ Кебуладзе (“Чарунки долі”), Андрій Любка (“Саудаде”), Володимир Єрмоленко (“Плинні ідеології”), Діана Клочко (“65 українських шедеврів. Визнані й неявні”).

Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, Видавництво “Дух і Літера”, Центр юдаїки, Український науковий інститут Гарвардського університету.

Генеральний медіапартнер церемонії нагородження – телеканал “Еспресо”.

До 19 грудня 2020 р., коли відзначатиметься 101-річчя від дня народження видатного українського перекладача й багаторічного автора журналу «Всесвіт» Миколи Лукаша, редакція та редколегія визначили лавреатів премії журналу «Всесвіт» «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») імені М. Лукаша за 2020 р.

Лавреатами стали:

Віктор Петрович МОТРУК – за переклад із французької мови оповідань та новел «Мушлі пана Шабра» Еміля Золя, «Цар Кандоль» Теофіля Ґотьє, «Панночка з млина» Еміля Блемана, опублікованих у №3-4/5-6 журналу «Всесвіт» у 2020 р.

Віктор Мирославович МЕЛЬНИК — за переклад із середньовічної латини аквітанської хроніки ІХ-ХІ ст. «Ангулемські аннали» та коментарі до неї у № 3-4-5-6 за 2020 р. та переклад із середньовічної латини фрагментів філософського трактату «Про природу речей» та поеми «Похвала Божественній мудрості» Александра Неккама (Королівство Англія, 1157-1217) та коментарів і статті до них у № 11-12 за 2020 р.

Верховна Рада внесла зміни до закону “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, якими закріпила штрафи для підприємств, установ тощо за допуск осіб без засобів індивідуального захисту в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину.

Положеннями Закону частину другу статті 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» доповнено новим пунктом, передбачивши відповідальність підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, а саме здійснили пропуск, допуск особи в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, або не вжили заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту у виді штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі, а й надання освітніх, медичних та соціальних послуг.

“Український споживач нарешті отримає право на обслуговування державною мовою за замовчуванням – у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав’ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, в спортзалі чи бібліотеці тощо. Винятків небагато: лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін. Варто пам’ятати, що вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо”, – сказав Кремінь.

Він зазначив, що українською має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. За його словами, інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

“У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою, споживачеві доцільно, насамперед, звернутися до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, до менеджера або вищої керівної посадової особи, з проханням виправити ситуацію, зафіксувати порушення у книзі скарг. Кожен громадянин також може скласти скаргу на ім’я уповноваженого із захисту державної мови, направити її письмово або електронною поштою на адресу уповноваженого. При цьому важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення”, – додав Кремінь Тарас, уповноважений із захисту державної мови.

Як повідомлялося, з 16 січня всі заклади сфери обслуговування повинні перейти на українську мову.

Нагадаємо, 15 травня 2019 року п’ятий президент Петро Порошенко підписав Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Світ побачили нові переклади книжок Юрія Андруховича, Станіслава Асєєва та Олесі Яремчук. Переклади здійснені в межах програми Українського інституту книги Translate Ukraine.

Роман «Московіада» Юрія Андруховича став доступний івритом.

Книжка вийшла в ізраїльському видавництві 9 Lives Press.

Збірка есеїв Станіслава Асєєва «В ізоляції» вийшла німецькою мовою. Книжка українського політв’язня вийшла друком у німецькому видавництві Edition Fototapeta.

Переклали тексти Клаудія Дате та Софія Онуфрів. Переклад був здійснений в межах програми мініґрантів PEN Ukraine Translation Fund Grants за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Водночас збірка репортажів Олесі Яремчук «Наші інші» вийшла грецькою мовою. Книжку видало видавництво To Mellon Publications.

За словами авторки, з дозволу Reporters, видання доповнили історією про життя українських греків.

Нагадаємо, що Translate Ukraine – нова програма Українського інституту книги, яка частково відшкодовує витрати на видання української літератури іноземною мовою. УІК підтримує книжки, написані українською мовою та видані українськими видавцями. Це може бути художня література (проза, поезія, драматургія), нонфікшн та гуманітаристика; дитяча та підліткова література.

Інститут надає підтримку і перекладачам-початківцям, і досвідченим перекладачам, але перелік перекладених творів з української мови або фрагмент тексту, що пропонується до перекладу, підвищують шанси проєкту. Установа покриває витрати на передачу прав та на переклад. Водночас інституція не покриває видатки на друк та інші супутні витрати (редагування, коректура, дизайн, верстка).

Загальна сума, яку може відшкодувати Інститут книги – до €4 тис. за одне видання.

Один з найбільших у світі сервісів онлайн-купівлі Amazon визначив книжки, які найбільше читалися у 2020-му році його користувачами. Про це повідомляє chytomo.com з посиланням на The Amazon Book Review.

У переліку найпопулярніших книжок опинилися видання різних жанрів та напрямів. Зокрема перша книжка Джоан Роулінг про Гаррі Поттера, перше видання якої вийшло ще у 1997-му році, не втрачає популярності й у 2020-му.

Хітовий нон-фікшн від Мішель Обами «Становлення», що не сходив з перших сходинок світових чартів минулого року, потрапив і до цьогорічного топу.

Книжки від Стефані Майєр, авторки вже мультиплатформеної та мультимільярдної франшизи «Сутінки», також зберігають свою традиційну популярність – до переліку найпопулярніших книжок потрапив її нещодавно виданий роман «Midnight Sun».

Загалом з топ-10 можна ознайомитись тут: https://chytomo.com/amazon-nazvaly-top-najpopuliarnishykh-knyzhok-2020-ho-roku/

БФ "Бібліотечна країна" проводить Конкурс серед бібліотек з наповнення україномовного розділу Вікіпедії матеріалами про об'єкти культурної спадщини українських етнічних територій.

Сформовано організаційний комітет і оприлюднено етапи проведення конкурсу:

Попередній збір заявок від бібліотек, які планують взяти участь в конкурсі (до 31.12.2020)

Навчання для бібліотек та відвідувачів з наповнення Вікіпедії (лютий-березень 2021)

Конкурс з наповнення Вікіпедії (квітень 2021)

Визначення переможців (травень 2021)

Якщо ваша бібліотека хоче взяти участь в конкурсі, заповнюйте анкету за посиланням до 31 грудня!

Конкурс відбувається за підтримки Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine

( https://www.facebook.com/Wikimedia.Ukraina/ ).

Розробили англомовний курс Ukraine: History, Culture, and Identities – “Україна: історія, культура та ідентичності”.

Його створили Український інститут, Києво-Могилянська академія та студія онлайн-освіти EdEra, повідомляє “Історична правда“.

Курс присвячений історії України від Київської Русі і до проголошення незалежності. Він допоможе отримати базові знання про українську історію та культуру.

“Україна — це не тільки війна і Чорнобиль. Це найбільша країна Європи, місце народження Казимира Малевича, Алли Горської, Олександра Довженка та багатьох інших талановитих і відомих на весь світ митців та діячів. Україна завжди активно впливала на глобальну історію”, – кажуть розробники.

Онлайн-курс Ukraine: History, Culture and Identities складається з 5 модулів: Незалежна Україна; Київська Русь у Середні віки; Українські землі у Ранньомодерну епоху; Україна в довгому XIX столітті; Україна в XX столітті.

Лекторами будуть викладачі Києво-Могилянської академії Максим Яковлєв, Вадим Арістов, Тетяна Григор’єва, Катерина Диса та Наталя Шліхта.

З 14 жовтня (День захисника України) до 6 грудня 2020 року (День Збройних сил України) тривала Всеукраїнська бібліотечна акція «Сторінки пам’яті», яку започаткувала Державна бібліотека України для юнацтва. У ній взяли участь понад 60 бібліотекарів з усіх областей України.

Акція присвячена захисникам України, всім, хто ціною здоров’я і життя захищає незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави, щоб сучасне й майбутнє покоління знали та пам’ятали про самовідданість і жертовність героїв, їхній подвиг під час звільнення українських земель від російської окупації.

До популяризації творів про російсько-українську війну долучились письменники, працівники бібліотек, студенти, школярі, громадські діячі.

Слухайте вірші та уривки книг, які обрали учасники акції «Сторінки пам’яті», за посиланням: http://4uth.gov.ua/event/library-action-pages-of-memory/

Традиційно ukraine.googleblog.com представляє підсумковий рейтинг найпопулярніших запитів українських користувачів Google. Проаналізувавши безліч пошукових запитів, сервіс з’ясовує, які з них стали найбільш швидко зростаючими за рік, що найчастіше шукали українці і які питання задавали Google в 2020 році.

У році, що минає українців найбільше хвилювали питання, пов’язані з коронавірусом – найпопулярнішим пошуковим запитом 2020 року в Google Україна став “Коронавирус”. Також до першої десятки увійшли запити “Коронавирус рекомендации”, “Симптомы коронавируса” і “Карантин в Украине”. Крім того, в 2020 році зросла кількість запитів на тему дистанційного навчання – серед найпопулярніших запитів року сервіс “Google Classroom”, освітній проєкт “На урок” і сервіс для відеоконференцій Zoom.

“Покупкою року” в Україні стали медичні маски, крім того українці цікавилися, де купити пульсоксиметр, респіратор і антисептик, а також iPhone 12 і картину за номерами.

У категорії “Книги” перше місце зайняв роман XIX століття американської письменниці Луїзи Мей Олкотт “Маленькі жінки”. В першу десятку також потрапили класичний роман Джейн Остін “Гордість і упередження”, фентезі “Відьмак” Анджея Сапковського, антиутопія Джорджа Оруелла “1984” і один з найвідоміших романів Стівена Кінга “Воно”.

Детальніше тут: https://ukraine.googleblog.com/

Програма «U-LEAD з Європою» оголошує конкурс проєктів «Волонтерство в громаді», що впроваджуватимуться в територіальних громадах України у співпраці органів місцевого самоврядування з неприбутковими організаціями, які і стануть виконавцями проєктів. Дедлайн першого етапу - 15 грудня 2020.

Метою конкурсу є розвиток культури волонтерства та заохочення волонтерських ініціатив у територіальних громадах України для подолання актуальних викликів, зумовлених пандемією COVID-19. Ми прагнемо трансформувати у конкретні дії та проєкти наявну енергію та ентузіазм активних мешканців та неприбуткових організацій, що стануть партнерами для органів місцевого самоврядування на шляху здійснення перетворень, спрямованих на поліпшення якості життя в громадах для усіх їх мешканців та сприяння сталому розвитку громад в умовах пандемії COVID-19.

Деталі тут: https://gurt.org.ua/news/grants/65115/bull/

Ресурсний центр ГУРТ уже втретє вивчав потреби українських неурядових організацій (НУО) та публічних бібліотек в інформаційно-комунікаційний технологіях (ІКТ). У дослідженні, яке тривало протягом 7-29 вересня 2020 року, взяли участь 1000 організацій, серед них – 685 НУО та 315 публічних бібліотек. Пропонуємо ознайомитися із комунікаційною версією частини дослідження, яка стосується неурядових організацій.

Деталі тут: https://gurt.org.ua/news/recent/65065/bull/

Конкурсна комісія визначила лауреатів у 4 номінаціях:

у номінації «Духовне друковане слово» переміг культурно-громадський діяч, краєзнавець, педагог, письменник, публіцист Василь Романюк.Премію присуджено посмертно;

у номінації «Образотворче та народне сакральне мистецтво» премію присуджено художнику-вітражисту, члену Національної спілки художників України Назару Кульчицькому;

у номінації «Реставрація сакральних об’єктів» – отцю Андрію Танасійчуку;

у номінації «Новостворені сакральні об’єкти» – релігійній громаді храму Святого Духа ПЦУ м. Івано-Франківськ.

Переможці премії отримують грошову винагороду, дипломи та почесні знаки.

До списку потрапили 50 видань. Ознайомитись із списком можна тут: https://chytomo.com/barabuka-oholosyla-dovhyj-spysok-najkrashchykh-knyzhok-2020-dlia-ditej-ta-pidlitkiv/

Короткий список найкращих родинних видань 2020 року оголосять 9 грудня 2020 року. Переможців назвуть напередодні Дня святого Миколая у прямому ефірі.

Також розпочалося вже традиційне голосування у номінації «Вибір читачів»: усі охочі можуть віддати свій голос (https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeqsmyzIrM_PUpjSDpeP76cWxlQrvzU9AZx8keFsJqooQoQYQ/viewform ) за улюблене дитяче або підліткове видання року.

Спогади полтавки з Нової Зеландії Марії Креховець «Через вогонь над водою» про життя початку ХХ століття в Україні, громадянську війну, Голодомор та поселення за тисячі кілометрів від Батьківщини вийшли друком українською мовою.

«Дорогі друзі, прихильники, майбутні читачі і всі, хто мене підтримував у проєкті видання мемуарів «Через вогонь над водою». Книга вийшла друком у видавництві «Коло». Це був цікавий і позитивний досвід, мобілізація зусиль, і здійснення мрії», – зазначила Пошивайло-Таулер, віцепрезидентка Світового конгресу українців у регіоні Південної півкулі, голова відділу «Мальви» Союзу українок в Австралії.

За її словами, усім, хто зробив передзамовлення, книгу надішлють найближчим часом.

Як повідомляв Укрінформ, мемуари Марії Креховець раніше були опубліковані англійською мовою, їх переклав і видав син Марії Креховець Олег.

Історія мемуарів Марії Креховець сягає багатьох десятиріч, розповіла Пошивайло-Таулер. Ще будучи молодою жінкою в таборі переміщених осіб (DP) біля міста Маґдебург в Німеччині, Креховець почала писати щоденники. І так рік за роком назбиралося 12 зошитів. В старшому віці українка надрукувала мемуари на друкарській машинці. А вже після смерті жінки в Новій Зеландії ці щоденники її чоловік Василь Креховець передав Пошивайло-Таулер.

У Старому місті Таллінна сьогодні відкрився музей заборонених книг, що представляє широкому загалу заборонені, спалені або піддані цензурі книги в різних куточках світу.

Мета музейної експозиції полягає в тому, щоб провести попереднє дослідження історії цензури в Естонії, зосередивши увагу на періоді радянської окупації.

У музеї відвідувачі можуть ознайомитися з книгами, доторкнутися до них, почитати, а більшість книжок можна і купити.

Книги в музеї розташовані по країнах – можна знайти, які книги були заборонені в Радянському Союзі, Великій Британії, Китаї та США, де продаж деяких книг заборонений і досі. Є й секція, на якій представлені книги, спалені з різних причин протягом всієї історії.

Музеєм керує Джозеф Максиміліан Данніган з Шотландії.

Отримавши диплом бакалавра в галузі кінематографії, Данніган на кілька років переїхав до Китаю, де глибоко зацікавився свободою слова та цензурою. Протягом останніх п’яти років він жив в Естонії, працюючи у сфері кіновиробництва і вивчаючи соціальне підприємництво в Талліннському університеті. Саме під час навчання в магістратурі з соціального підприємництва Даннігану спала на думку ідея створити музей.

Музей буде відкритий щоп’ятниці і щосуботи.

Директорам обласних універсальних наукових бібліотек

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація висловлює вам свою повагу. Дякуємо за активну участь у реалізації громадських ініціатив, що здійснюються нашою професійною спільнотою.

ВГО Українська бібліотечна асоціація з січня 2020 року є партнером проєкту Міністерства цифрової трансформації України, внаслідок чого близько півтори тисячі бібліотек долучилися до національного проєкту «Дія. Цифрова освіта», надають доступ до навчальних ресурсів платформи «Дія», допомагають відвідувачам бібліотек пройти навчання та оволодіти цифровими навичками.

Наразі існує потреба розширити коло учасників Мережі хабів цифрової освіти та долучити до неї більшу кількість бібліотек. Реалізувати цю потребу дозволить залучення потенціалу тренінгових центрів ОУНБ та координація зусиль, здатних активізувати бібліотеки у кожній з областей України.

Задля цього ВГО Українська бібліотечна асоціація проводить відкритий вебінар, що відбудеться 10 грудня з 14.00 до 15.00, під час якого плануємо відпрацювати алгоритм спільних дій та окреслити переваги для бібліотек – амбасадорів проєкту «Дія. Цифрова освіта».

Просимо сприяння для участі у вебінарі від Вашої бібліотеки уповноважених осіб – заступника директора з наукової, науково-методичної роботи, завідувача науково-методичним відділом, керівника та/або тренерів регіонального тренінгового центру.

Питання, що обговорюватимуться під час вебінару:

• Мережа хабів цифрової освіти: що це таке, як долучитися

• Переваги бібліотеки – хабу цифрової освіти

• Способи залучення публічних бібліотек до мережі хабів цифрової освіти

• Планування навчальних програм для бібліотек-хабів цифрової освіти

Модератор вебінару – Ірина Шевченко, віцепрезидентка ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Електронна реєстрація для участі у вебінарі відкрита до 18.00 9 грудня 2020 р. за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdaBA_aco1ywhiT2dcXhpqn_8xPSfHzw33XW2Z_YpuBEkhzLg/viewform

Будемо раді зустрітися на вебінарі з Вами особисто.

02 грудня КМУ вніс зміни до постанови "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою" (від від 02 грудня 2020 р. № 1183).

До переліку послуг увійшли, зокрема:

✔️підготовка і проведення тематичних, театрально-концертних, ігрових, видовищно-спортивних, науково- методичних, методичних, літературно-художніх, обрядових, культурно-оздоровчих та інших заходів і програм;

✔️проведення конкурсів, карнавалів, фестивалів, вистав, театральних та музичних постановок, концертів артистичних груп, труп, оркестрів, виставок-продажу творів професійного та аматорського мистецтва, літератури тощо.

Із оновленою Постановою можна ознайомитись тут: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-pereliku-platnih-a1183

Лауреатом Гонкурівської премії 2020 року став письменник Ерве Ле Тель із романом «Аномалія». У день оголошення премії книжкові магазини Франції знову відкрилися після місяця локдауну.

«Аномалія» – восьмий роман письменника, який побудований як гра-конструктор: дивний рейс між Парижем та Нью-Йорком перевозить одних й тих самих пасажирів. Критики побачили в романі ознаки чи не всіх існуючих жанрів: наукову фантастику, нуар, класичне оповідання і навіть протоколи допитів.

Переможця Гонкурівської премії за традицією оголошують на вечері в паризькому ресторані «Друан», проте в цьому році через пандемію церемонія пройшла в форматі відеоконференції.

Дидіє Декуен, голова журі, під час вітального слова сказав, що цей роман повинен мати ще одне життя у вигляді фільму чи серіалу.

«Ідея полягає в тому, що оскільки Трамп тут і він є причиною руйнування світу, у книзі представлена інша версія світу, в якій Байден є президентом», – сказав Ле Тільє про свою літературну діяльність.

63-літній Ерве Ле Тель, а в минулому математик та журналіст, відомий як учасник експериментальної літературної спілки Oulipo. Всього в його доробку 30 опублікованих книг. Першим відомим твором Ерве став роман «Тисяча перлин», який складалася з 1000 коротких речень «Я думаю, що…».

Премія складає всього 10 євро, але після нагороди, тиражі книг зростають врази.

На здобуття премії також претендували Джаілі Амаду Амаль («Нетерплячі»), Маель Ренуар («Історіограф королівства») і Камій де Толедо («Нове життя Тесея»).

Як відомо, минулого року Жан-Поль Дюбуа отримав Гонкурівську премію за роман «Не всі живуть на цьому світі однаково».

2018 року Ніколя Матьє отримав головну літературну премію Франції за книжку «Діти після них» (Leurs enfants apres eux).

Нагадаємо, Гонкурівська премія присуджується з 1903 року. У різний час лауреатами були: Марсель Пруст, Анрі Труайя, Моріс Дрюон, Мішель Уельбек і Патрік Модіано. За статутом, премія може присуджуватися автору тільки один раз в житті. За всі роки журі зробило лише один виняток для письменника Ромена Гарі: вдруге він публікувався під псевдонімом.