Бібліотечному фахівцю

Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» обрав «коронавірус» словом 2020 року, повідомляє пресслужба словника.

«Вірус, назва якого ще рік тому була відома лише вузькому колу медичних спеціалістів, торік справив визначальний вплив на життя людей, а отже і на мову. Утворилося безліч слів та виразів, похідних безпосередньо від слова “коронавірус” (головним з яких є Ковід), а більшість головних слів року так чи інакше пов’язані з пандемією», — повідомляють укладачі словника.

Також «Мислово» виділило ще 9 головних слів минулого року:

Пандемія

результат швидкого та неконтрольованого поширення коронавірусу, який викликав паніку в усьому світі та призвів до запровадження карантинів та локдаунів. Значною проблемою стала й інфодемія — швидке та неконтрольоване поширення неперевіреної інформації.

Карантин

як засіб стримування пандемії. Це слово італійського походження увійшло в українську мову декілька століть тому і вживається значно частіше, ніж коронадебютант локдаун, який увірвався в наше життя з англійської мови. Хоча, слід зазначити, що «інтелектуальний локдаун» пожвавив сумовитий український медіадискурс трошки більше, ніж його попередники «адаптивний карантин» та «карантин вихідного дня».

Самоізоляція

ще одне важливе слово зі словника епохи коронавірусу. Сюди ж відноситься і соціальне дистанціювання.

Вакцина

протягом усього року не вщухав інтерес до щеплення від коронавірусу. Одразу декілька вакцин були розроблені у надзвичайно стислі терміни, і вже наприкінці року розвинуті країни (до числа яких Україна не входить) розпочали програми масової вакцинації. Проявляють активність й антивакцинатори, ковід-дисиденти та інші прихильники теорій змови.

Дистанційний

пандемія та спричинений нею карантин надали нового імпульсу диджиталізації (слово-2019), змушуючи людей та бізнеси переходити на дистанційну роботу, навчання, обслуговування і т.ін.

Білорусь

у зв’язку з несподіваним пробудженням цієї пострадянської країни, народженням білоруської політичної нації, а також жорстокістю, з якою правлячий режим намагається придушити протести.

Перемир’я

після торішнього розведення президент Зеленський продовжує реалізовувати своє бачення вирішення конфлікту на Донбасі, що викликає неоднозначні оцінки в українському суспільстві.

Децентралізація

коронакриза та місцеві вибори показали стійку тенденцію до зміцнення регіональних еліт та послаблення центральної влади

Криза

коронарік був багатим на різноманітні кризи: від урядової кризи у січні, через глобальну коронакризу, до конституційної кризи восени (на додачу до гуманітарної кризи на окупованому Росією Донбасі й водної кризи в анексованому Криму).

Як відомо, словом 2020 року за версією Collins Dictionary став «локдаун». У Японії символом 2020 року став ієрогліф 密 (mitsu / міцу), що в перекладі з японської означає «щільність», «тіснота».

«Мислово» обирає слово року увосьме. Основними критеріями при виборі слова року є його популярність та соціальна значущість. Слова року за минулі роки:

2019: диджиталізація

2018: томос

2017: безвіз

2016: корупція

2015: блокада

2014: кіборги

2013: євромайдан.

Переможцями конкурсу стали Анатолій Марущак з Херсона, киянин Володимир Святненко та представник Харківщини Арсеній Троян, які отримають грошові винагороди в розмірі відповідно 10 тисяч, 7500 і 5 тисяч гривень.

Спеціальні відзнаки отримали Ольга Деркачова з Івано-Франківська та Ірина Притика з Київщини — для них передбачені матеріальні заохочення відповідно 3 і 2 тисячі гривень.

Також повідомляється, що цьогоріч на конкурс надійшло майже пів тисячі робіт від авторів не тільки з України, а й Канади, Франції, Ізраїлю, Польщі, Німеччини, Італії та Іспанії. Серед учасників були як відомі автори, так і початківці.

Оповідання переможців та твори, що отримали спецвідзнаку, будуть опубліковані в колективній збірці за результатами конкурсів 2019-го та 2020-го років. Перша збірка вийде у 2021 році, буде представлена в Україні та за її межами. Оповідання переможців також будуть перекладені англійською та запропоновані іноземним літературним журналам. Усі деталі обговорюватимуться безпосередньо з авторами.

Конкурс заснований позаминулого року за ініціативи мистецької студії «Орфей», що діє при Сумському державному педагогічному університеті ім. А. Макаренка, за фінансової підтримки американського мецената Чарльза Аддісона Гоффмана.

Комітет з присудження премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського визначив лауреатів за 2020 рік у номінаціях «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» та «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу».

У номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» серед 18 книг перемогу здобув Тарас Лучук та його переклад з давньогрецької мови на українську книги «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії».

У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» переміг Валерій Кіор, який переклав з української мови на грецьку (урумську) «Кобзар» Тараса Шевченка. Загалом у номінації за премію змагалося три роботи.

Лауреати премії отримають 20 тисяч гривень кожен.

Нагадаємо, премія імені Максима Рильського була заснована 1972 року та відновлена 2013 року за ініціативи Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського “Троянди й виноград”», Українського фонду культури та НСПУ.

Премію присуджують щороку на конкурсних засадах письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів або за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

У 2019 році було оголошено, що премію вручатимуть у двох номінаціях.

Перше нагородження відновленою премією імені Рильського відбулося 2014 року. Відтоді лауреатами премії стали: Роман Гамада за книги перекладів з перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме» (2013); Максим Стріха за переклад з італійської поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія. Пекло» (2014); Іван Рябчій за переклад з французької мови книги «Двоє добродіїв із Брюсселя» французько-бельгійського письменника Еріка Емманюеля Шмітта (2015); Василь Степаненко за переклад з грецької мови поеми Віцендзоса Корнароса «Еротокрит» (2016); Ніна Баликова за переклад з давньояпонської мови збірки оповідань та легенд Кенко-хоші «Нотатки знічев’я» (2017), Юлія Джугастрянська за літературний переклад з англійської мови роману Ред’ярда Кіплінґа «Кім» (2018). За 2019 рік премія не присуджувалася.

«Вікімедіа Україна» назвала найпопулярніші статті українськомовного розділу Вікіпедії у 2020 році.

На сьогодні розділ Вікіпедії українською мовою налічує понад 1 мільйон 60 тисяч статей.

У 2020 році лідерами списку стали статті:

Шевченко Тарас Григорович (681,271 перегляд)

Леся Українка (390,308)

Франко Іван Якович (361,998)

Богдан Хмельницький (259,361)

Данило Галицький (221,812)

Грушевський Михайло Сергійович (218,967)

Стус Василь Семенович (210,507)

Іван Мазепа (203,706)

Гай Юлій Цезар (188,590)

Сковорода Григорій Савич (186,750)

Національний банк України вводить в обіг пам’ятну монету, присвячену українському історику та письменнику Агатангелу Кримському. Монету випустять тиражем у 35 тисяч екземплярів.

Вона присвячена українському історику, славісту, мовознавцю, сходознавцю, письменнику, перекладачу, одному із засновників української Академії наук та одному з перших академіків – Агатангелу Юхимовичу Кримському, – повідомляє parlament.ua з посиланням на пресслужбу НБУ.

Як відзначається, на лицьовій стороні монети розміщено малий Державний герб, праворуч від якого написи: Україна/2 гривні/2021, а поруч геометричний декор із розкритих книг, що складаються в багатопроменеву зірку, який символізує діяльність ученого-сходознавця та джерело знань.

Відповідно, до українського законодавства авторське право діє протягом усього життя автора й 70 років після його смерті. Якщо твір оприлюднено анонімно або під псевдонімом, який не прямо асоціюється з конкретною людиною й не є загально відомим, то авторське право діє лише протягом 70 років після оприлюднення твору. Якщо твір був створений у співавторстві, авторське право діє протягом життя його авторів і 70 років після смерті останнього з них.

Після завершення терміну дії авторського права твори переходять до суспільного надбання. Це означає, що будь-хто може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам автора.

Читомо дослідило, що з української літератури вийшло 1925 року:

оповідання Івана Багряного: Мадонна, Заєць, Петро Каменяр; збірки нарисів Олеся Досвітнього «На чужині», «Чия віра краща?», роману «Американці»,

оповідання Валер’яна Підмогильного «Сонце сходить»,

«Стилет і стилос» Євгена Маланюка,

«Крізь бурю й сніг» Максима Рильського,

повість Петра Панча «Там, де верби над ставом»,

збірка оповідань «17 хвилин», роману «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших» Майка Йогансена,

памфлети Миколи Хвильового «Камо грядеши»,

новели з гуцульського життя «Село вигібає» Марка Черемшини,

«Історія української літератури» Михайла Грушевського,

«Історія українського друкарства» Івана Огієнка,

«Івасик-Телесик» Олександра Олеся,

«Вишневі усмішки кримські» Остапа Вишні,

оповідання Юрія Яновського «Мамутові бивні».

та інші.

З 1 січня 2021 року нова група захищених авторським правом творів – звичайно, не лише літератури, але й кіно та музики – увійшла до суспільного надбання. Серед творів романи Вірджинії Вулф, Скотта Фіцжеральда, Франца Кафки й Агати Крісті.

Це означає, що будь-хто може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам автора, адже з моменту публікації минуло 90 років (згідно з законодавством США). 1 січня 2021 року твори, опубліковані в 1925 році, є безкоштовними для використання без нудних або безрезультатних досліджень.

Журналістка BBC Джейн Чіабаттарі назвала 1925 рік «найкращим роком для книг за всю історію». «1925 рік приніс щось унікальне. Енергійний культурний вилив, багатозначні книги та зміна парадигми в стилі прози. Літературна творчість того року відбила світ після величезних потрясінь. Жорстокість Першої світової війни, коли близько 16 мільйонів загиблих та 70 мільйонів, мобілізованих для боротьби, залишила свій слід на Загубленому поколінні», – писала журналістка.

Отже, тепер у вільному доступові такі класичні твори:

Скотт Фіцджеральд, Великий Гетсбі

Вірджинія Вулф, Місіс Далловей

Ернест Гемінґвей, У наш час

Франц Кафка, Процес

Аніта Лоос, Джентльмени віддають перевагу блондинкам

Едіт Уортон, Написання художньої літератури

Теодор Драйзер, Американська трагедія

Джон Дос Пассос, Трансфер з Манхеттена

Вілла Кетер, Будинок професора

Сінклер Льюїс, Стрілець

Олдос Хакслі, Це безплідне листя

Вільям Сомерсет Моем, Розмальована вуаль

Шервуд Андерсон, Темний сміх

Міхаїл Булгаков, Біла гвардія Герберт Веллс, «Батько Христини Альберти»

Агата Крісті, Таємниця замку Чимніз.

У вільному доступові є повний список книг (https://books.google.com.ua/books?id=sRkhAQAAIAAJ&redir_esc=y ), захищених авторським правом у 1925 році, що налічує сотні сторінок.

У звіті Служби досліджень Конгресу США зазначено, що лише близько 2% авторських прав віком від 55 до 75 років зберігають комерційну цінність. Через 75 років цей відсоток навіть нижчий. Більшість старих творів – це «сироти», де власника авторських прав неможливо знайти зовсім.

1925 рік приніс і початок історії культового журналу New Yorker.

Незабаром Google Books запропонує повний текст книг того року, а не відображатиме лише перегляди фрагментів або авторизований попередній перегляд. Громадські театри можуть демонструвати фільми. Молодіжні оркестри можуть дозволити собі публічно виконувати або переставляти музику. Творці можуть легально спиратися на минуле – переосмислювати книги, перетворювати їх на кіноадаптації, випускати пісні.

Гуцульська коляда Верховинщини стане нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це журналістам Суспільне Карпати розповів настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук.

«Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання», – зазначив отець Іван Рибарук.

Раніше гуцульська коляда і плєс увійшли у національний реєстр нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Комітет з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва на своєму засіданні, що відбулося 29 грудня в Держкомтелерадіо, визначив переможців за 2020 рік.

Відповідні документи будуть направлені Міністерству культури та інформаційної політики України для внесення до Уряду проекту постанови про присудження премії. Засідання комітету відбулося в приміщенні Держкомтелерадіо, частина членів комітету мала можливість приєднатися до обговорення в режимі онлайн на платформі Zoom. Вів засідання Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» із 30 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобула письменниця Дара Корній (Мирослава Замойська) та її книги «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи», «Чарівні істоти українського міфу Домашні духи», «Чарівні істоти українського міфу Духи-шкідники» (ТОВ «Видавництво «Віват»). Ці книги – своєрідна енциклопедія праукраїнської міфології. У доступній для школярів формі в ній розповідається про наших давніх предків, які поклонялися богам, вшановували дерева і трави, джерела та ріки, персоніфікували вітри, буревії, дощі, снігопади, пори року й інші атмосферні та природні явища.

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» переможцем стала Катерина Рейда за художнє оформлення книги «Байки Езопа» у переказі Олександра Виженка (ТОВ «Час майстрів»). Всього за премію в цій номінації змагалося 6 робіт.

У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогу здобула вистава «Снігова королева» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (режисер-постановник Давид Петросян, сценограф Петро Богомазов, композитор Олександр Кохановський). Як зазначив член комітету з присудження премії Олексій Безгін, раніше у цій номінації висувалося дуже мало робіт, тому траплялися роки, коли приймалося рішення не присуджувати у цій номінації премію. Цього року ситуація кардинально змінилася, було висунуто 14 театральних вистав. Майже всі з них заслуговують на відзнаку, тому обирати членам комітету довелося кращу роботу серед кращих. У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» більшістю голосів комітет проголосував за присудження премії ігровому фільму «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (автор сценарію – Олександр Власюк, більш відомий за творчим псевдонімом Сашко Лірник). За премію у цій номінації цього року змагалося вісім ігрових, анімаційних та один науково-популярний фільми. Нагадаємо, Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році. Вона присуджується щороку у чотирьох номінаціях до дня народження Лесі Українки за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Організаційне забезпечення роботи Комітету з присудження Премії імені Лесі Українки здійснює Держкомтелерадіо.

У виданнях Національної спілки письмеників України не публікуватимуться письменники тих країн, які голосуванням в ООН та в інших міжнародних організаціях виступають проти територіальної цілісності України.

Як інформує УМ, рішення припинити публікації ухвалено на засіданні Секретаріату Національної спілки письменників України.

Наводиться перелік цих країн: Російська Федерація, Білорусь, Венесуела, Вірменія, Зімбабве, Іран, Камбоджа, Киргизстан, Китай, КНДР, Куба, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Сербія, Сирія, Судан.

Виняток можуть становити публікації творів померлих класиків, а також тих сучасних письменників цих країн, які публічно підтримують територіальну цілісність України і засуджують агресію Російської Федерації.

Ухвалено ознайомити з цією ухвалою Міністерство культури та інформаційної політики, Держкомтелерадіо, Український інститут книги, Український інститут при МЗС України, Українську асоціацію книговидавців та книгорозповсюджувачів.

Також вирішено припинити практику проведення спільних акцій (творчі вечори, «круглі столи», конференції тощо) з дипломатичними представництвами країн, зазначених у додатку, і не допускати участі членів НСПУ у будь-яких літературно-мистецьких заходах, ініційованих представниками країн, які підтримують російську агресію проти України.

Як повідомляє wikiukraine.wordpress.com, у 2020 в українській Вікіпедії досягнуто 855,1 млн переглядів сторінок. Це на 21% перевершує показник 2019 року, який становив 707,5 млн переглядів.

Абсолютне річне зростання становить 148 млн. переглядів!

На Вінниччині назвали переможців Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського за 2020 рік, яку вручають за кращі гумористичні та сатиричні твори.

«Журі Всеукраїнської літературної премії імені Степана Руданського визначило лауреатів премії у 2020 році. Ними стали Микола Юрчишин, фейлетоніст журналу «Перець. Весела республіка», працівник всеукраїнської газети «Сільські вісті», за збірку гумористичних та сатиричних творів «Нічний приблуда»; Олена Вітенко, член Національної спілки письменників України, за книги гумору й сатири «У своїй Європі» і «Всяко жнеться»; Сергій Коваль, член Київської організації Національної спілки письменників України, за книгу «ПереВибране», – йдеться у повідомленні.

Традиційно вручення премії переможцям відбудеться на батьківщині Руданського в Калинівці після завершення локдауну.

Цьогоріч заявки на здобуття премії подали п’ять номінантів.

Як повідомлялося, премія заснована 1994 року, статусу всеукраїнської набула у 2006 році. Премія служить продовженню національних традицій сатири і гумору, заохоченню літераторів до написання високохудожніх творів цих жанрів, наукових та критичних праць про життєвий і творчий шлях класика вітчизняної літератури ХІХ століття Руданського.

Міжнародний Арт-центр «KLAS’S ARTS CENTER SAN FRANCISCO» (США, голова журі – Алекс Клас) оголосив наразі лауреатів Міжнародної літературної премії імені Марка Твена за 2021 рік. У міжнародному журі цієї почесної нагороди – голова Міжнародного Арт-центру FBG «Pegasus Brücke» Joachim Schmija (Франкфурт, Відень, Прага) та його колега Maria Schulwitz із Німеччини.

Всесвітньо відомий американський прозаїк, а також гуморист, сатирик, публіцист і видавець Марк Твен (його справжнє ім’я – Семюель Ленгхорн Клеменс) народився в 1835 р. у Флориді. Найпопулярніші твори – «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна». Вільям Фолкнер писав, що він був «першим по-справжньому американським письменником, і всі ми з тих пір – його наступники». А Ернест Хемінгуей наголошував, що «вся сучасна американська література вийшла з однієї книги Марка Твена, яка називається «Пригоди Гекльберрі Фінна».

Отже, цьогорічними лауреатами почесної відзнаки стали:

1. Письменник, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Слапчук (Україна, м. Луцьк) – за великий внесок у світову літературу;

2. Письменник, перекладач Олег Гончаренко (Україна, Мелітополь Запорізької обл.) – за визначну творчу та перекладацьку діяльність;

3. Поет, автор понад ста книг, засновник та керівник Центру мистецтв, головний редактор літературної організації «Magic Lonthon» Резауддін Сталін (Бангладеш) – за визначну творчу та міжнародну діяльність;

4. Телеведуча, декламатор віршів, перекладач Мадхубан Чакрабарті (Індія) – за значну творчу діяльність, популяризацію сучасної поезії;

5. Письменниці Галина Соколова (Україна, м. Одеса), Елла Мазько (США, м. Сіетл) – за повісті «Страшна ніч, або Візит зеленої феї» та «У попа була собака»;

6. Поет, прозаїк, журналіст Олександр-Ошер Штейнберг (Ізраїль, м. Ашкелон) – за значну творчу, громадську та міжнародну діяльність, активну популяризацію сучасної літератури;

7. Поет Євген Букраба (Іспанія, м. Марбелья) – за значну творчу діяльність.

Міністерство культури та інформаційної політики припинило формувати списки сайтів, доступ до яких в Україні пропонується заборонити.

«Визначення і публікацію переліку сайтів, які містять інформацію, що має ознаки забороненої до поширення нормами українського законодавства, здійснювало Міністерство інформаційної політики України, яке на сьогодні перебуває в стані призупинення юридичної особи в результаті його ліквідації», — йдеться у відповіді відомства інформаційному агентству. Через це у міністерстві зазначили, що зараз не здійснюють формування списків.

ВГО Українська бібліотечна асоціація

Відкритий лист районним, міським, селищним та сільським радам

м. Київ, 28 грудня 2020 р.

Щодо реорганізації мережі публічних бібліотек

До Всеукраїнської громадської організації Українська бібліотечна асоціація надходять численні звернення від працівників комунальних закладів культури щодо невизначеності чи порушень при зміні підпорядкування та реорганізації мережі бібліотек у ході реалізації Закону України № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», що набрав чинності з 06.12.2020 р., та Постанови Верховної ради України від 17 липня 2020 р. №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів».

Оскільки реорганізація комунальних закладів культури перебуває у компетенції відповідних органів місцевого самоврядування, звертаємо вашу увагу на те, що реалізація постанови Верховної ради України від 17 липня 2020 р. №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» не передбачає ліквідацію чи реорганізацію комунальних закладів, у тому числі філій централізованих бібліотечних систем та Центральних районних бібліотек. А у відповідності до Закону України № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» органи місцевого самоврядування сформованих територіальних громад зобов'язані прийняти усі бібліотеки, що перебували у комунальній власності розформованих територіальних громад. У свою чергу, правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01 липня 2021 року, зобов’язаний передати до комунальної власності територіальних громад окремі об’єкти спільної власності територіальних громад (у т. ч. Районні бібліотеки), які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

У деяких районних радах ліквідованих районів були прийняті рішення про закриття бібліотечних закладів районного рівня та звільнення працівників, що не відповідає чинному законодавству.

З набуттям чинності Закону України № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» правонаступник районної ради району, ліквідованого постановою Верховної Ради України №807-ІХ, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад. Органи місцевого самоврядування територіальної громади приймають вищезгадані заклади до своєї власності та забезпечують організацію мережі публічних бібліотек громади. Рекомендації щодо організації даної мережі викладені на сайтах Міністерства культури та інформаційної політики України та Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Ознайомитись з ними також можна у довіднику «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», надісланому до ряду утворених ОТГ у 2019 році, або в електронній бібліотеці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Культура України» за посиланням http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11267

При організації мережі публічних бібліотек громади слід дотримуватись Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 р. № 72. Нагадуємо, що виключення закладу із базової мережі закладів культури, а також ліквідація чи реорганізація бібліотек у відповідності до Закону України «Про культуру» та Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» потребують погодження з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Як професійна громадська організація, діяльність якої спрямована на розвиток бібліотечної справи в Україні, звертаємо вашу увагу, що ліквідація, реорганізація бібліотечних закладів має відбуватись в рамках чинного законодавства з дотриманням прав їх працівників. Відповідно до ст.36 Кодексу законів про працю України «зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників».

Також звертаємо увагу на необхідність збереження кваліфікованих бібліотечних кадрів Центральних районних бібліотеках, які не лише забезпечували успішну роботу свого закладу, але й надавали всебічну методичну допомогу бібліотекам району.

З повагою

Президентка

ВГО Українська бібліотечна асоціація

Оксана БРУЙ

👉 Згідно з постановою Кабміну від 23.12.2020 р. № 1326 /Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-punktu-151-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-22-lipnya-2020-r-641-i231220-1326 дозволено здійснювати попередню оплату:

✅ вітчизняних періодичних друкованих видань і послуг з їх доставки за передплатою;

Органи Казначейства прийматимуть документи для проведення платежів до 19:30 години, 30.12.2020.

Шановні колеги!

У разі, якщо Ви не змогли передплатити журнал «Бібліотечна планета» на 2021 рік у зв’язку прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 02.12.2020 № 1198, пропонуємо скористатися можливістю передплатити часопис безпосередньо в редакції.

Деталі у пості від Грудень 21, 2020 р. на блозі "ПБ ОТГ" :

https://oth.nlu.org.ua/?p=4516

Збірку вибраних поезій Сергія Жадана «Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо» (What We Live For, What We Die For) відзначили премією Американської Асоціації новочасних мов. Про це повідомляє PEN Ukraine.

Тексти англійською переклали Вірляна Ткач та Ванда Фіппс. Збірка вийшла друком у США 2019 року, у видавництві Yale University Press.

З повним списком переможців премії американської асоціації можна ознайомитися за посиланням: https://www.mla.org/content/download/137046/2584445/MLA-2020-Publication-Prizewinners-15-December.pdf

Арт-центр «Букісан» (Іспанія, Мадрид) та Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США, голова міжнародного журі – Алекс Клас) щойно оголосили лауреатів Міжнародної літературно-мистецької медалі Мігеля де Сервантеса за 2021 рік. Організатори та члени журі нині представляють три країни: Іспанію, США та Німеччину.

Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) – іспанський письменник, класик світової літератури, автор знаменитого «Дон Кіхота», який вважають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу.

Приємно, що серед нагороджених, знаних письменників із різних країн, є й наш співвітчизник. Адже цьогорічним лауреатом почесної відзнаки за визначну літературну діяльність – за поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України – став відомий український письменник Ярослав Савчин.

Нагадаємо, що раніше цю почесну відзнаку отримали українці Тетяна і Сергій Дзюби – за свою книжку віршів «Голоси двох поетів», яка успішно вийшла іспанською та українською мовами (в перекладі Галини Шитікової де Ескобар) водночас в Іспанії та Болівії. А торік лауреатами Міжнародної літературно-мистецької медалі Мігеля де Сервантеса стали відомі українські письменники Василь Слапчук і Олег Гончаренко.

Як повідомляє ms.detector.media, переможці визначені у 10 номінаціях: «Людина року в українському YouTube», «Український YouYube канал року», «Відкриття року в українському YouTube», «YouTube-інтерв’юер/ка року», «Музичний кліп року», «YouTube-андон року в Україні», «Українське YouTube-розчарування року», «Розумний YouTube року», «YouTube-срач року», «Найкраще відео українського YouTube ever».

Перша українська YouTube-премія «Паляниця Awards», заснована редакцією «Телебачення Торонто», 20 грудня оголосила переможців.

У номінації «Відкриття року в українському YouTube» переміг канал імені Т.Г. Шевченка братів Капранових.

Лауреатом премії в номінації «Український музичний кліп року» став реп-гурт Kalush з відео на пісню «Зорі».

Звання «YouTube-андон року» отримав проросійський блогер і політик Анатолій Шарій.

«Найкращим інтерв’юером року» назвали Діму Малєєва.

У номінації «Розумний український YouTube року» переміг канал «Клятий раціоналіст».

«Українським YouTube-розчаруванням року» став президент Володимир Зеленський.

«Українським YouTube-канал року» став канал Ukraїner. Проєкт розповідає про життя українців та громад по всій території країни. Його відео «Україна з неба» перемогло в номінації «Найкраще відео українського YouTube ever».

Активіст Сергій Стерненко названий «Людиною року в українському YouTube».

«YouTube-срач року» – Тренди українського YouTube VS Твої смаки.

Нагадаємо, 6 грудня ведучий програми «#@)₴?$0 з Майклом Щуром», яку виробляє ГО «Телебачення Торонто», журналіст Роман Вінтонів (псевдо Майкл Щур) заявив про заснування першої внутрішньоукраїнської YouTube-премії Паляниця Awards 2020.

Повний перелік номінантів першої премії – тут:https://ms.detector.media/trendi/post/26182/2020-12-14-telebachennya-toronto-ogolosylo-nominantiv-pershoi-ukrainskoi-youtube-premii-palyanytsya-awards-2020/