Бібліотечному фахівцю

Інститут національної пам’яті випустив п’ятий, завершальний, відеоролик проєкту краєзнавчих лекцій “Український Південь”, який розповідає про історію Ханської України.

Цього разу громадськості представили історичний екскурс у “родинний спадок”, де було багато національних меншин, зокрема – українське козацтво, яке безпосередньо впливало на розвиток півдня України. На території, яка була підконтрольна кримському хану і Османській імперії, ще в XVII столітті між Південним Бугом і Дністром було чотири райони, населених саме українським народом. Саме тому в ті часи з’явилася назва “Ханська Україна”. Все це відбувалося задовго до 1789 року, коли війська Російської імперії за підтримки знову ж українського козацтва захопили фортецю Хаджибей. Ролик в черговий раз спростовує історичний міф про землі, які належали Російській імперії.

Проєкт краєзнавчих лекцій “Український Південь” покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.

Ролик розробила студія ONYKO Films. Ініціаторами та координаторами інформаційно-просвітницької кампанії виступив Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті. Консультантами у ролику виступили доцент кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Володимир Полторак, доцент Стамбульського та Південноукраїнського педагогічного університетів Олександр Середа, професор кафедри Історії України Одеського національного університету імені І.Мечникова Тарас Гончарук.

КМУ затверджено "План заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму" (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 84-р.

Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/84-2021-%D1%80#Text .

Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання плану заходів, подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця Міністерству культури та інформаційної політики інформацію про стан виконання плану заходів.

Євгенія Кравчук, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики інформує:

На базі Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики і за участі Міністерства культури та інформаційної політики було проведено цілу низку заходів та обговорень бібліотечної проблематики, відвідано реформовані заклади у декількох ОТГ, зібрано пропозиції до проєкту від усіх, хто вболіває за оновлення та модернізацію.

Результатом цієї великої спільної роботи і став законопроєкт, який створить правову основу і слугуватиме дороговказом для реформи бібліотечної справи із врахуванням кращого світового досвіду.

Наша мета – підвищення якості послуг🔝, що надаються бібліотеками; побудова мережі бібліотек📚, які формуватимуть простір для культурного, освітнього та наукового розвитку.

Для цього законопроєкт пропонує:

✔️ Оновлений термінологічний апарат (наприклад, додані такі терміни, як «бібліотечний пункт», «електронна база даних», «електронний документ», «книжкова пам’ятка», «національна бібліографія» тощо).

✔️ Адекватні потребам людей завдання державного управління у бібліотечній сфері та функції центрального органу виконавчої влади у сфері культури.

✔️ Сучасну класифікацію бібліотек. Чіткий перелік функцій бібліотек відповідно до міжнародних стандартів. Конкретизовані норми про спеціальні бібліотеки.

✔️Норми щодо створення, реорганізації та ліквідації бібліотек приведено у відповідність до законодавства про юридичні особи. Ефективний та зрозумілий механізм реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек, що має убезпечити їх від хаотичного закриття та спрямований на недопущення обмеження прав громадян на бібліотечне обслуговування.

✔️ Поняття піклувальної ради бібліотеки як дорадчого колегіального органу, основним завданням якого є сприяння розвитку бібліотеки.

✔️Регулювання обмінних бібліотечних фондів.

✔️Нормативний інструментарій для збереження бібліотечних фондів, особливо книжкових пам’яток, у тому числі шляхом оцифрування та відкриття широкого доступу до них за допомогою електронних бібліотек.

✔️ Створення та функціонування Національної електронної бібліотеки.

✔️ Посилення соціальних гарантій працівників бібліотек.

Хочу особливо подякувати за співпрацю тим, хто доклав інтелектуальних зусиль і вклав душу у реформу бібліотек. Це, зокрема:

🤝 Колеги з профільного комітету Комітет гуманітарної та інформаційної політики

🤝 Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;

🤝 Оксана Бруй, директорка Української бібліотечної асоціації;

🤝 Наталія Розколупа – заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого;

🤝 Вероніка Селега, генеральна директорка Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики, та Інна Сіра, головна консультантка Головного департаменту з питань гуманітарної політики Офісу Президента України;

🤝 БФ «Бібліотечна країна» в особі голови фонду Ігоря Степуріна; виконавчої директорки Люсьєни Шум та співзасновниці фонду Тамари Сухенко; 🤝 Галина Григоренко, голова Держагентства з питань мистецтв;

🤝 Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги;

🤝 Олег Сербін, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ ім. Т.Г.Шевченка, та Іванна Щербина, директорка Центральної районної бібліотеки ім. Ф. Достоєвського (м. Київ).

🤝 Експерти від Міністерства культури та інформаційної політики – Катерина Притула та Олексій Чмир;

🤝 Антон Мартинов, видавництво «Лабораторія».

🤝 Головні спеціалісти з секретаріату нашого Комітету ВРУ, Кирило Грабчак та Ірина Івасенко;

🤝 Національна бібліотека України для дітей.

Цей законопроєкт – лише перший крок, залиття фундаменту. Звісно, створення надбудови вимагатиме великих зусиль, але успішні кейси, як- от у Теребовлянській ОТГ, дають підстави для оптимізму. До зустрічі у комітеті та сесійній залі😉

З проєктом ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" можна ознайомитись тут: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JI04216A.html?fbclid=IwAR3ECFL1lRFTrWdryT3KXk5pUyakTJbJgtg0HZMJRY1OWmTkniX4wzDka7k

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація оголошує про проведення ХІ Міжнародної конференції «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: метаморфози навчального дизайну», що відбудеться 3 – 4 березня 2021 р. у форматі онлайн.

Орієнтовна програма конференції:

Сесія 1. «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА У КОНТЕКСТІ МІНЛИВОГО СВІТУ»

Сесія 2. «ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ. Погляд освітян»

Сесія 3. «МЕТАМОРФОЗИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ: Потреби практики»

Сесія 4. «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ІНСТРУМЕНТАРІЮ»

Сесія 5. «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ»

Деталі тут: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2021/03/03/3430/-/khi-mizhnarodna-konferentsiia-suchasna-bibliotechno-informatsiina-bezperervna-osvita-metamorfozy-navchalnoho-dyzainu-3-4-bereznia-2021-r-u-formati-onl

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики повідомив:

Щойно Верховна Рада проголосували за внесення змін у Закон України «Про культуру». Поки в першому читанні. Але це – великий крок вперед в розвитку культури. За – 280 депутатів. Роз’яснюю, що змінюємо.

📌 Якісні культурні послуги мають бути доступними для кожного. Це стосується і фінансової доступності, і фізичної, і інформаційної;

📌 Стратегія розвитку культури затверджується не на один рік, а на п’ять;

📌 Встановлюються мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами. Це означає, що кожен матиме доступ до гарантованого пакету послуг;

📌 Базова мережа закладів культури має бути територіально доступною. Без заміщення послуг заклад (наприклад, бібліотеку) буде неможливо закрити;

📌 Базовий набір культурних послуг фінансуватиметься державним та/або місцевим бюджетом;

📌 Нарешті законодавчо затверджується термін «Центр культурних послуг». Тобто багатофункціональний заклад культури, спроможний забезпечувати надання цілого комплексу культурних послуг, консультаційної, інформаційної допомоги та обладнанням для творчості. Усі ці зміни дозволять переглянути стратегічний підхід до розвитку сфери культури і підняття авторитету її м’якої сили. Вдячний депутатам за підтримку. Сподіваюсь на таку ж і у другому читанні

В Україні стартував проєкт «Військо Читає», в межах якого військові частини Збройних сил України отримають близько 50 тисяч книжок. Про це повідомляє chytomo.com з посиланням на офіційну сторінку Генерального штабу ЗСУ у Facebook.

Проєкт презентували представники Командування Сил спеціальних операцій спільно з громадською організацією «Реформація». Мета проєкту – поповнити бібліотеки військових частин України актуальною, якісною, сучасною світоглядною літературою, а також популяризувати читання як вид дозвілля в ЗС України.

Як розповів голова правління «Реформації» Владислав Кириченко, крім постачання книжок до військових частин, планується перекласти з англійської та німецької десять книжок, що є професійною та військовою літературою країн-членів НАТО.

Днями Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут в межах цього проєкту уже отримав понад 600 книжок. Також меценати передали близько 7000 книжок до підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Загалом у межах проєкту «Військо Читає» протягом 2021 року до військових освітніх закладів та частин ЗС України надійде близько 50 тисяч видань.

Цю нагороду було започатковано в 2017 році, як Почесну міжнародну медаль Лесі Українки, котра вручалася в рамках Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє (Україна, м. Одеса – Німеччина, м. Франкфурт, понад 800 учасників із 40 держав).

З 1 січня 2021 р. засновниками престижної відзнаки стали Міжнародна літературно-мистецька Академія України (яка об’єднує знаних письменників, перекладачів, вчених, журналістів, митців, державних і громадських діячів, меценатів із 60 країн) та Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, м. Франкфурт – м. Берлін). Прізвища лауреатів тут: https://litgazeta.com.ua/news/nazvano-laureativ-mizhnarodnoi-literaturno-mystetskoi-premii-imeni-lesi-ukrainky-za-2021-rik/

Освітній культурологічно-мистецький захід «Леся Українка: розширення горизонтів» відбудеться 20 лютого онлайн та об’єднає українців з 4 континентів і 24 країн світу.

Про це повідомляє ukrinform.ua з посиланням на Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»), яке виступає організатором події.

Як зазначається, з нагоди 150 річчя від дня народження Лесі Українки відбудеться прямий етер, який готують Товариство «Україна-Світ», Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Національний музей літератури України спільно з освітніми закладами України та зарубіжжя.

Під час етеру його учасники читатимуть поезії, виконуватимуть музичні композиції на слова Лесі Українки, створюватимуть ілюстрації до творів Лесі Українки, демонструватимуть уривки з театральних вистав.

Основними виконавцями будуть учні освітніх закладів в Україні та за її межами, а також відомі артисти з різних країн світу.

Як зазначається, освітній культурологічно-мистецький захід розпочнеться о 12:00 за київським часом на Zoom-платформі.

«Лесине слово прозвучить різними мовами в усьому світі», – зауважили організатори.

Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики відбудеться серія заходів з нагоди ювілею видатної українки 25 лютого.

У діаспорі, в свою чергу, цю дату відзначать педагогчними, освітніми, творчими конкурсами та проєктами, які готують, зокрема, Спілка українських освітян діаспори, українці в Норвегії, Угорщині, ОАЕ та інших країнах, українські посольства тощо.

Головою Українського культурного фонду призначено 70-річного Михайла Захаревича, генерального директора-художнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Інформація про це з’явилась на сайті ucf.in.ua.

Призначення відбулось відповідно до закону «Про Український культурний фонд» та рішення Наглядової ради Українського культурного фонду від 27 січня 2021 року. Захаревича було призначено наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 40 від 28 січня 2021 року.

Голова фонду призначатиметься на посаду міністерством культури України з-поміж кандидатур (не більше трьох), визначених Наглядовою радою фонду. Першою головою фонду була Марина Порошенко.

“У соціальних мережах знов поширюються дискусія щодо дозвільної процедури на ввезення в Україну книг з території РФ. Цього разу вона спровокована проросійськими медіа, які стверджують, що в Україні існує заборона на деякі книжки класиків російської літератури. Держкомтелерадіо наголошує, що в Україні немає заборони на твори Михайла Булгакова, як і на твори інших класиків російської та світової літератури. В Україні не надано дозволу на ввезення тих видань, на обкладинках або у передмовах до яких російські видавці поширюють антиукраїнську пропаганду”, – йдеться у повідомленні Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Як зазначається, у передмові до книги Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» видавництва «Азбука-Аттикус» згадуються представники російського кіно, які за публічну підтримку військової інтервенції в Україну внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Саме це видання і не потрапило на український ринок.

У Держкомтелерадіо зауважують, що рішення про відмову у наданні дозволу на ввезення цієї книги було ухвалено у березні 2019 року. Водночас для книг інших видавництв, які не використовують обкладинки книг відомих авторів для імперської або комуністичної пропаганди, український ринок відкритий.

Держкомтелерадіо і надалі вживатиме всі заходи з метою запобігти потрапляння на український книжковий ринок іноземної продукції антиукраїнського змісту. “Що стосується книги «Істория Российского государства» Бориса Акуніна, який є критиком режиму Путіна, то Експертна рада має повноваження розглянути вдруге заяву імпортерів на її ввезення в Україну у разі, якщо книга вийде у видавництві, яке не знаходиться у санкційних списках. Нагадаємо, що на ТОВ «Издательство «АСТ», яке видало цю книгу, рішенням РНБО накладено економічні санкції”, – додають в комітеті. Раніше повідомлялося, що Україна щомісяця видає близько тисячі дозволів на ввезення книг із РФ. Загалом у 2020 році Держкомтелерадіо дозволив ввезення в Україну 2 962 найменувань російської видавничої продукції, у 2019 році – 4,3 тис., у 2018 році – майже 14,5 тис.

Своє видання для жителів Луганщини презентував особисто автор книги Вахтанг Кіпіані.

Презентації відбулися у Старобільську і Білокуракіному. Модерував зустріч письменник Сергій Жадан, повідомляється на сторінці благодійного фонду письменника.

Зокрема, примірники книги передали Луганській обласній універсальній науковій бібліотеці й Білокуракинській центральній районній бібліотеці. Разом із книгами про Василя Стуса письменники також передали книжки від дитячого арт видавництва «Чорні вівці» й письменниці Євгенії Завалій.

Вийшов Указ Президента України «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва».

Відповідно до Указу Президента України від 10 вересня 2011 року № 906 “Про державні стипендії для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери” (зі змінами, внесеними Указами від 12 липня 2013 року № 377, від 30 грудня 2013 року № 717 та від 7 травня 2015 року № 256) постановляю:

Призначити державні стипендії видатним діячам культури і мистецтва.

Детальніше тут: https://www.president.gov.ua/documents/422021-36437

Запустили всеукраїнську мережу культурно-освітніх центрів «Гончаренко центр», де будуть безкоштовно викладати англійську, передбачений окремий курс для підготовки ЗНО з англійської для підлітків та курс фінансової грамотності, освітні та культурні заходи, реалізовуватиме програми з профорієнтації тощо. Загалом це буде сучасний простір можливостей для освіти та розвитку дітей, підлітків, молоді, дорослих.

Перші центри вже з'явилися у Подільську та Балті. Найближчими днями плануємо відкриття ще у 8 містах від Івано-Франківська до Донеччини. Джерело: https://www.facebook.com/GoncharenkoC...

1 лютого 2021 р. - День народження Української бібліотечної асоціації</span>!

Щиро вітаємо всіх членів організації, її партнерів, друзів та просто небайдужих людей, які долучаються до роботи організації! Бажаємо кожному нових незабутніх професійних вражень, щасливих подій, здійснення задумів, втілення мрій!

Казковий світ Гаррі Поттера тепер доступний незрячим людям в Україні. Першу книгу про хлопчика зі шрамом надрукувала дитяча онлайн-бібліотека. Вийшла вона в грудні минулого року, і вже встигла зібрати чималу армію охочих її прочитати.

Спеціалізованих бібліотек із книжкАми для незрячих у столиці 5. У найбільшій – на вулиці Кловській – 87 тисяч книжок. Але це переважно стара радянська література, яка вже неактуальна та нецікава.

“Зараз я взяла в руки книгу видану за радянських часів. Збірник фантастичної прози, виданий російською мовою. Ось так ця книга виглядає, Трошки вже пошарпана, Видана вона в 84 році, але друк зберігся хороший, тобто читачі, ще можуть нею користуватися та читати її задоволенням, хто звісно любить таку літературу”, – розповідає в.о. директора центральної бібліотеки для сліпих імені М.Островського Марина Потеляхіна.

Фонди таких бібліотек поповнюються нечасто, і зазвичай завдяки волонтерам.

Надрукувати таку книжку – справа не з дешевих, говорять у видавництві, яке працює при товаристві сліпих. Держава фінансує цей напрям. Але недостатньо. Тому видавництву регулярно допомагають волонтери і меценати.

За минулий рік тут надрукували 4 тисячі книжок шрифтом Брайля. Це обмаль. Бо за підрахунками українського товариства сліпих, приблизно 35 тисяч українців мають вади зору.

Відбулося підсумкове засідання Громадської ради з присудження Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких за 2020 рік.

За результатами таємного голосування Громадська рада вирішила присвоїти Всеукраїнську літературно-мистецьку премію ім. Братів Богдана та Левка Лепких за 2020 рік:

– письменнику, есеїсту, публіцисту, літературному критику, члену правління НСПУ, заслуженому працівнику культури України, лауреату Літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша, Літературної премії ім. Ірини Вільде, Міжнародної літературної премії ім. Миколи Гоголя «Тріумф» та ін. Віктору Палинському (м. Львів) – за книги «Час творити. Есеї про поетів, прозаїків, митців» і «Замок Золотої Липи» (обидві – 2019). Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/vyznacheno-laureativ-vseukrainskoi-literaturno-mystetskoi-premii-imeni-brativ-lepkykh-za-2020-rik/

Міністерство культури та інформаційної політики направило запит до керівництва Федерації профспілок України щодо ситуації з можливим відкриттям покерного клубу в Будинку профспілок на вул Хрещатик, 18.

“У будівлі, де під час Революції Гідності був штаб Майдану. Там, де під час пожежі загинули люди. Пам’ять про трагічні події тих днів має бути збережено, а меморіальний спадок вшановано достойно... МКІП робитиме усе залежне, аби не допустити розміщення у Будинку профспілок будь-яких розважальних закладів”, - зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Беручи до уваги роль Будинку профспілок в подіях Революції гідності 2013-2014 рр. та трагедії, яка відбулася в вказаній будівлі та призвела до загибелі людей, а також усвідомлюючи символічне значення Будинку профспілок для новітньої української історії, МКІП вважає, що реалізація вказаного проєкту буде наругою над пам’яттю загиблих учасників Революції гідності.

Міністерство просить керівництво Федерації профспілок України надати пояснення з вказаного питання та утримуватися від відкриття в Будинку профспілок будь-яких розважальних закладів.

Українська «Вікіпедія» оголосила початок щорічного марафону з написання статей до української версії енциклопедії з нагоди її дня народження. Марафон триватиме 4 дні – з 28 січня до 31 січня 2021 року. Як інформує ms.detector.media, про це повідомили в ГО «Вікімедіа Україна» на пресконференції, повідомляє MediaSapiens.

Організатори марафону відмічають, що у січні відзначається 20-річчя англійської, 17-річчя української, 13-річчя кримськотатарської Вікіпедії.

«Щодня в українській «Вікіпедії» створюється близько 250 статей. Всього у ній уже понад 1 млн статей. Однак метою такого марафону є збільшення кількості статей», — стверджує вікіпедист та член Правління ГО «Вікімедіа Україна» Антон Обожин.

Вікімарафон — щорічна масштабна акція з написання статей до української Вікіпедії. Вперше проведений 27 квітня 2014 року і був присвячений пам’яті Героя України Ігоря Костенка, дописувача Вікіпедії, який загинув 20 лютого 2014 року під час розстрілу активістів Євромайдану на вулиці Інститутській у Києві. Ігор Костенко одним з перших висловив і прагнув реалізувати ідею подібної акції. З 2015 року Вікімарафон щорічно проводиться до дня народження української Вікіпедії.

Нагадаємо, громадська організація «Вікімедіа Україна» назвала найпопулярніші статті українськомовного розділу Вікіпедії у 2020 році. Лідерами списку стали статті «Україна» — понад 850 тисяч переглядів — та «Шевченко Тарас Григорович» — понад 680 тисяч переглядів. На п’яте місце вийшла стаття «Коронавірусна хвороба 2019 в Україні» — її переглянули майже 440 тисяч разів за рік. Детальніше тут: https://www.unian.ua/multimedia/video/press/10250630-anons-chetyrehdnevnogo-vikimarafona-po-napisaniyu-statey-v-ukrainskoy-vikipedii-po-sluchayu-dnya-ee-rozhdeniya.html