Бібліотечному фахівцю

Поетка Маріанна Кіяновська здобула звання Європейської поетки свободи 2022 року (European Poet of Freedom 2022) за збірку «Бабин Яр. Голосами» в англійському перекладі Адама Поморського.

«Це поема-плач, у якій Кіяновська досягає найвищої майстерності, будуючи історії, повні простоти, сповнені індивідуальних переживань і позначені відчуттям неминучого винищення. … Це поезія тілесності, болю і крові, яка уникла історичного призначення. Досить змінити назви людей, назви місць, і вірш раптом стане жахливо актуальним, як елегія, що оплакує колективні могили Бучі, Ірпеня чи Маріуполя», — прокоментували журі збірку поетки.

«Бабин Яр. Голосами» — збірка поезій української поетеси Маріанни Кіяновської, присвячена масовим розстрілам в урочищі Бабин Яр. Вважається однією з перших книжок в українській літературі, що опрацьовує тему Голокосту.

Літературна премія Ґданська для європейського поета свободи (European Poet of Freedom Literary Award of the City of Gdańsk) вручається раз на два роки. Мета відзнаки — промотувати поезію, яка торкається найважливіших тем і проблем сучасності, популяризує цінність свободи та демонструє високу художню цінність. Нагороду у тандемі отримують автор та перекладач (або перекладачі). Поет-переможець отримує фінансову нагороду розміром у 100 тисяч польських злотих, а перекладач – 20 тисяч.. Усі збірки та переклади, які входять до короткого списку премії, виходять друком окремою серією.

Нагадаємо, за збірку «Бабин Яр. Голосами» Маріанна Кіяновська отримала Шевченківську премію в галузі літератури за 2020-й рік.

За рішенням міжнародного журі, цьогорічними лауреатами нині стали: Юрій Письмак (Україна), Isilda Nunes, Alvaro Majo (Португалія), Римма Ульчина (Ізраїль), Lily Baylon Escritora (Іспанія), Noel Lorenz (Індія), Dimitris P. Kraniotis (Греція), Jael Kenuma Migiro (Африка), Princess Lovelyn P. Eyo (Нігерія) та Сантош Кумар Покхарел (Непал).

Щиро вітаємо лауреатів високої міжнародної нагороди!

Нагадаємо, що раніше цю почесну відзнаку отримали відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби (за свою книжку віршів «Голоси двох поетів», яка успішно вийшла іспанською та українською мовами в перекладі Галини Шитікової де Ескобар водночас в Іспанії та Болівії), Василь Слапчук, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин.

Міжнародне журі оголосило цьогорічних лауреатів. Це: Аntje Stehn (Італія), Абдуллох Абдумомінов (Узбекистан), Михайло Борсук (Ізраїль), Gregory Airian (США) та Princess Lovelyn P. Eyo (Нігерія). Посмертно нагороджені видатні українські письменники Василь Барка та Богдан Бойчук (США).

Також, як відомо, на початку 2022 року, за подання Міжнародної літературно-мистецької Академії України, Міжнародною літературною премією імені Антуана де Сент-Екзюпері нагороджений народний артист України, видатний наш поет, автор популярних пісень Андрій Демиденко (Україна).

В Україні запустили чат-бот «А Пушкин вам что сделал?» з довідками про ставлення російських діячів до України. Його запустив продуктовий менеджер в ІТ Олександр Ковальчук разом зі знайомими.

Мета проєкту — швидко пояснити, чому той чи інший російський діяч не гідний пам’ятника в Україні чи вулиці, названої його іменем. У чаті наводять ключову інформацію про те, хто ця постать, як він чи вона ставився/ставилася до України, його/її імперські або антиукраїнські вислови, та перелік населених пунктів, де його/її вшанували пам’ятником чи присвоєнням імені вулиці.

Як розповів Детектор медіа Олександр Ковальчук, ідея боту належить журналістці, культурній менеджерці Богдані Неборак

Нині в списку близько 80 митців, письменників та державних діячів. Серед них Міхаіл Булґаков, Іосіф Бродський, Антон Чєхов, Владімір Вісоцкій, Лєонід Брежнєв, Пьотр І, Юрій Ґаґарін, Боріс Пастєрнак, Алєксандр Пушкін, Міхаіл Лєрмонтов, Іосіф Сталін, Лєв Толстой, Микола Гоголь, Маріна Цвєтаєва, Владімір Лєнін та інші.

Крім того, можна запропонувати додати того чи іншого діяча або діячку до боту. Для цього потрібно написати Ковальчуку в телеграмі @KovalchukOleksandr.

Українців в базі переважно немає. Розробники проєкту вважають, що для українців, чия роль в історії України є сумнівною, має бути окремий проєкт, бо оцінка українців має більш чутливий характер і потребує більшої експертності.

Знайти чатбот в телеграмі можна, якщо ввести у поле пошуку @cancel_pushkin_bot.

У Білорусі заборонили (https://m.nashaniva.com/articles/290474/) продавати книгу Орвелла “1984”

“Зняти з продажу всі версії книги Оруелла Д. “1984”. Про виконання доповісти не пізніше 19 травня”, – йдеться у розпорядженні.

Вперше роман було перекладено білоруською перекладачем Сергієм Шупою у 1992 році. У державній мережі “Белкнига” антиутопія була на четвертому місці в списку книг, що найбільше продаються.

Про це повідомила у Фейсбуці українська письменниця Надія Гармазій.

«У час війни як ніколи важко і як ніколи важливо видавати книги. Днями в Ірландії у видавництві SurVision побачило світ англомовне видання – антологія віршів українських поетів про війну – Invasion (“Вторгнення”). Дякую, Anatoly Kudryavitsky , за Вашу ініціативу, за увагу до моєї творчості, і за такий чудовий переклад. Це величезна підтримка для України в ці дні. А ще це можливість розказати світу про наш біль і нашу незламність.

До антології увійшло 55 український поетів. І мені надзвичайно приємно не тільки тому, що я серед них, а що в змісті можна побачити прізвище нашої Аліна Шевченко, яку війна також спонукала писати вірші. Мабуть, вона наймолодша авторка. І мені щиро хочеться, щоб попри війну її доля склалася щасливо.

Про це повідомила у Фейсбуці українська письменниця Надія Гармазій.

«У час війни як ніколи важко і як ніколи важливо видавати книги. Днями в Ірландії у видавництві SurVision побачило світ англомовне видання – антологія віршів українських поетів про війну – Invasion (“Вторгнення”). Дякую, Anatoly Kudryavitsky , за Вашу ініціативу, за увагу до моєї творчості, і за такий чудовий переклад. Це величезна підтримка для України в ці дні. А ще це можливість розказати світу про наш біль і нашу незламність.

До антології увійшло 55 український поетів. І мені надзвичайно приємно не тільки тому, що я серед них, а що в змісті можна побачити прізвище нашої Аліна Шевченко, яку війна також спонукала писати вірші. Мабуть, вона наймолодша авторка. І мені щиро хочеться, щоб попри війну її доля склалася щасливо.

У французьких Каннах перейменували одну з міських площ на честь Тараса Шевченка та відкрили Український дім. Про це на фейсбук-сторінці повідомило Посольство України у Франції.

Посол Вадим Омельченко подякував меру м.Канн та його команді за неймовірну підтримку України: «Дякую, що з перших днів після початку війни були і залишаєтесь з нами!».

Посол торкнувся теми глобальних викликів та загроз у світлі російської агресії: « Знаю, що тут у Каннах знайшли прихисток багато українців з Одещини – регіону, який в останні дні зазнає інтенсивних атак агресора. Показово, що бомбардування відбуваються по цивільним об’єктам та портовій інфраструктурі. Це означає, що путінський режим свідомо провокує продовольчу кризу і голод у світі. Закликаю світову спільноту негайно відреагувати на цей новий виклик, адже він є не менш серйозним, аніж так звана ядерна загроза.»

У свою чергу мер м.Канн Давід Лізнар висловив захоплення мужністю українців, які сьогодні без жодного сумніву є захисниками безпеки Європи та всього цивілізованого світу.

«Ми будемо дуже раді бачити вас у відновленій Україні, – зазначив Посол – Запевняю, що українська влада інтенсивно працює над планом відновлення. І ми швидко станемо одним із найбільш привабливих напрямків для розвитку та інвестицій.»

57% українських діячів культури вважають, що війна стане каталізатором для появи альтернативних джерел фінансування культурних ініціатив. Про це свідчать результати опитування Українського культурного фонду.

56% опитаних вважають, що повномасштабна війна спричинить брак коштів для розвитку культури через інший напрямок розвитку держави, а 54% переконані, що теперішня ескалація стимулюватиме появу нових митців та нових мистецьких напрямів у повоєнний час.

Близько 49% діячів зазначили можливим наслідком втрату спеціалістів галузі культури й митців. Крім того, понад 43% із них очікують зменшення кількості робочих місць через руйнування закладів культури.

Як повідомлялося, Український культурний фонд проводить фандрейзингову кампанію для підтримки культури та закликає українських приватних, закордонних та філантропічних партнерів долучитися до ініціативи.

Українські військовослужбовці записали дитячі казки та патріотичні вірші для телеграм-каналу “Підтримай дитину”.

За словами очільника МОН Сергія Шкарлета, українські військові не лише героїчно захищають Україну від росії, а й підтримують дітей, дбають про майбутнє, і це “ще раз підтверджує неймовірну різницю між українськими воїнами та російськими загарбниками”.

Міністр подякував за опору для маленьких українців, у яких війна забрала дитинство і змушує страждати від психологічних травм.

“Діти потребують додаткової уваги з боку дорослих. Коли казку читає захисник, значить, усе добре, перемога скоро”, – зауважив Шкарлет.

Також у телеграм-каналі “Підтримай дитину” проходить челендж дитячих малюнків та робіт “Подарунок Україні”, публікуються відео з виступами дітей.

Засновники каналу - професійні психологи і педагоги - зазначають, що під час війни для дітей є надзвичайно важливою підтримка дорослих, адже саме вона дає необхідне відчуття безпеки.

Видавці звернулися до прем’єр-міністра України із закликом внести українське книговидання до категорії об’єктів критичної інфраструктури. Про це ідеться в листі до Дениса Шмигаля, оприлюдненому на сайті Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (УАВК).

У ньому зазначають, що основні видавничо-поліграфічні потужності та склади готової книжкової продукції розташовані в Києві, Київській області, Харкові та Харківській області, які перебувають в зоні бойових дій.

У результаті ракетно-бомбових ударів, які наносили й продовжують наносити окупанти на сході України, близько 2/3 технологічного парку поліграфічних підприємств, видавництв і книгарень знищили або серйозно пошкодили. Станом на середину травня обсяги відновлених виробничих процесів та реалізації книжок становлять близько 10-15% від довоєнного часу.

Одна з ключових проблем книговидавничої галузі — нарощування виробничих обсягів фактично неможливе через брак у видавців коштів не тільки для відновлення знищеної або пошкодженої матеріально-технічної бази, а навіть для підтримки членів трудового колективу.

Детальніше тут: https://chytomo.com/knyhovydannia-prosiat-vidnesty-do-krytychnoi-infrastruktury-j-stvoryty-rezerv-paperu-asotsiatsiia-vydavtsiv/

Всесвітньо відомий американський письменник Стівен Кінг підтримав українців, вказавши на те, що путін недооцінював Україну.

Письменник розмістив допис у Твіттері. «путін думав, що має справу з болонкою. Те, з чим він стикнувся, виявилося росомахою», – зазначив Кінг і написав латинкою: «Слава Україні!»

Всесвітньо відомий американський письменник Стівен Кінг підтримав українців, вказавши на те, що путін недооцінював Україну.

Письменник розмістив допис у Твіттері. «путін думав, що має справу з болонкою. Те, з чим він стикнувся, виявилося росомахою», – зазначив Кінг і написав латинкою: «Слава Україні!»

Польська газета Gazeta Wyborcza назвала українського письменника Сергія Жадана “Людиною року”. Про це повідомляють на сайті видання.

“Коли ми обговорювали цьогорічного лауреата чи лауреата, було зрозуміло, що ми повинні вшанувати когось з України, людину, яка бере участь у боротьбі. Список заслуг дуже довгий, його відкриває президент Володимир Зеленський, до нього входить віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, є мери Києва, Маріуполя, Миколаєва та Харкова, є українські командири та дипломати, солдати та рятувальники. Україна стала землею героїв”, — йдеться у повідомленні.

Державна архівна служба України започаткувала онлайн-проєкт «Єдине вікно доступу до цифрових ресурсів українських архівів», зокрема з доступними творами літературно-мистецького профілю. Про це повідомив під час презентації проєкту голова служби Анатолій Хромов.

«Незважаючи на широкомасштабну війну, яка триває вже третій місяць, ми не відмовляємося від планів і завдяки підтримці нашого партнера — ПП «Архівні інформаційні системи» — презентуємо пілотну версію «Єдиного вікна доступу до цифрових ресурсів українських архівів», що працюють на платформі ARCHIUM», — зауважив Анатолій Хромов.

Це інтегруючий ресурс, на який завантажено майже 1,5 мільйона копій трьох центральних архівів. Зокрема це Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об’єднань України та Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

Один з оцифрованих архівів – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України – створений у 1966 році. У ньому зібрані документи літературно-мистецького профілю. В особових фондах – твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Бориса Грінченка, Івана Багряного, Євгена Сверстюка та інших.

«Метою цього ресурсу в перспективі є долучити до нього всі державні архіви. Тобто цей сайт має бути спільним для центральних, державних і обласних архівів для того, щоб всі ті мільйони оцифрованих справ, — а це в перспективі мільярди копій, — були доступні онлайн», — підкреслив голова Укрдержархіву.

Голова служби також додав, що останнім часом державні архіви почали активно цифрувати своє архівне культурне надбання на своїх сайтах, і темпи оцифрування зросли на 500%.

Нині проєкт працює у тестовому режимі. Ознайомитися з ним можна на офіційному вебсайті Державної архівної служби за посиланням: https://searcharchives.net.ua/

Нагадаємо, що раніше опублікували дані про неврологічне обстеження Василя Стуса з подальшим заключенням з архівів СБУ.

Як відомо, Читомо оцифрував знакові періодичні видання, що пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України, у межах проєкту «Екземпляри ХХ».

11.05.22р. відбувся перший круглий стіл на тему «Топоніміка» в рамках проєкту «Дерусифікація, декомунізація та деколонізація у публічному просторі».

До його відкриття долучилися міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та голова УІНП Anton Drobovych

🔎Під час дискусії експерти обговорили топоніміку. Йшлося про важливість переосмислення минулого і надання йому нових сенсів. Також учасники висловили свої думки про те, що Україні варто робити зі спадщиною росії та СРСР у назвах вулиць і площ.

«Декомунізація – зрілий і свідомий етап в розвитку нашої держави. Адже мати комуністичні та російські елементи в нашому просторі, коли СРСР та росія свідомо знищувала українців та українську державність – неприпустимо. Однак, скрізь є свої нюанси, і є ті, хто не згоден з такою політикою держави. Водночас дуже важливо підходити до цього процесу з розумом та не керуватись лише ненавистю. Ми не маємо дарувати росії тих видатних діячів, які так чи інакше є українцями або завжди вважали себе такими. Тут і зʼявляється потреба суспільного діалогу щодо переосмислення нашої історії, зокрема історичних зв’язків з росією. Ми запропонували створити Раду при МКІП та УІНП як дорадчий орган, що опікуватиметься вказаними питаннями. Тобто алгоритм приблизно такий: органи місцевого самоврядування у діалозі з суспільством приходять до спільного рішення і далі координують його з Радою. Ми можемо лише рекомендувати органам місцевої влади зважати на рекомендації та бути в постійному діалозі з місцевою громадою, щоб діалог був чесним та такими ж прийняті рішення. Сподіваюся, що серія круглих столів допоможе дійти до спільної думки суспільства і громадських діячів у цьому питанні», – зазначає Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Переглянути відео дискусії можна за лінком 👉 https://www.youtube.com/watch?v=HmOoU5r8nZ8

Наступні круглі столи відбудуться 18 і 25 травня. Деталі щодо тем та учасників сповістимо пізніше.

Із часу повномасштабного вторгнення росії війна з окупантом велась на всіх фронтах, зокрема й культурному. Українська фантастична спільнота зуміла створити потужну інформаційну хвилю, завдяки якій безліч світових фантастів підтримало бойкот росії. Ніл Гейман, Джо Аберкромбі, Ребека Кван, Голлі Блек та інші підтримали розірвання фінансових зв’язків із росією

Не оминули Україну осторонь і світові конвенти, зокрема «Єврокон» заборонив росії висувати своїх претендентів на номінації конвенту, проводити його чи делегувати до 2023 року.

SFWA (Спілка наукової фантастики та фентезі Америки) засудила російську агресію та запропонувала українським авторам допомогу для участі в конференції Nebula.

Разом з тим, велась і робота над означенням місця нашої жанрової літератури в світі. Володимир Аренєв та Михайло Назаренко презентували статтю «Білий цвіт на старому дереві» в польському журналі «Nowa Fantastyka», де оповіли про тенденції розвитку жанру з часу відновленої Незалежності. Подкаст «Imaginary worlds» провів дискусію з українськими авторами про те, якими фантастичними творами війна резонує та як ми шукаємо шлях назад до письма.

Та літературне вираження повинне підкріплюватись читанням, тож ми пропонуємо до вашої уваги добірку десяти романів нового покоління української фантастики, що відкривають нову сторінку української літератури.

Культурне медіа про читання та книговидання «Читомо» проводить двомовні поетичні читання «Нові вірші війни».

Читання стануть продовженням проєкту «Читомо» із добірками віршів про війну. На двомовних читаннях можна почути українською та англійською вірші Мар’яни Савки, Ольги Брагіної, Василя Махна, Галини Крук, Катерини Міхаліциної, Ірини Шувалової, Елли Євтушенко, Антона Полуніна, Дарини Гладун, Оксани Гаджій, Лесика Панасюка. Також читатимуть тексти перекладачі: Юлія Костюк, Ксенислава Крапка, Анна Єзерська та Олександр Авербух.

Модеруватиме захід поетка і перекладачка Елла Євтушенко.

Також ці тексти доступні на сайті Читомо як українською, так і в перекладі англійською. Вірші з цієї добірки виходили окремою антологією у Лондоні (англійською) та Каїрі (арабською).

«Читання – це привід зібратися разом, побути у колі однодумців і поспілкуватися про досвіди війни через поезію. Вірші можуть ставати місткою відповіддю на запитання – як тобі й твоїм зараз? Сподіваюся, наша подія буде такою розмовою і такою відповіддю», — наголошує укладачка добірки, редакторка спецпроєктів Читомо Вікторія Фещук.

Потрапити на подію можна за попередньою реєстрацією. Щоб долучитись до онлайн-трансляції чи ознайомитись із читаннями в записі, необхідно підписатись на Patreon чи Liqpay Читомо.

Подія пройде онлайн, за підтримки спільноти Читомо на Patreon та Liqpay.

Читомо збирає нові вірші про війну з першого дня ескалації війни, наразі до ознайомлення є тексти від 74 авторів різних поколінь.

Нагадаємо, на початку 2022 року Читомо та український PEN за сприяння Національного фонду на підтримку демократії запустили другу частину медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople) про авторів-політв’язнів України та світу.

Детальніше тут: https://chytomo.com/chytomo-orhanizovuie-poetychni-chytannia-novi-virshi-vijny/

Видавництво Vivat пропонує перейменувати вулицю Пушкінську в Харкові на честь Григорія Сковороди.

Окрім вулиці Пушкінської, Vivat закликає перейменувати наявну невелику вулицю Сковороди на провулок Григорія Сковороди.

1. Як обґрунтування видавництво наводить такі аргументи:

6—7 травня 2022 року російська ракета завдала нищівного удару по Національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди на Харківщині, у результаті чого вщент згоріло його приміщення;

2. Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди, який тривалий час жив і писав на Харківщині, викладав у Харківському колегіумі, — на противагу Пушкіну, який ніколи не був у Харкові;

3. Вулицю Німецьку 13 травня 1899 року перейменували на честь сторіччя Александра Пушкіна на догоду імперським амбіціям росії;

4. Іменем Григорія Сковороди сьогодні названа коротка вулиця на околиці Харкова, що не відповідає тій ролі, яку відіграв філософ для Харківщини;

5. Саме тепер, коли Харків як ніколи вірить у перемогу й гуртується навколо української ідеї, важливо відновити історичну справедливість і нарешті надати одній із центральних вулиць ім’я українського філософа і поета Григорія Сковороди.

Видавництво закликає подати свої пропозиції по перейменуванню вулиці Пушкінської на Григорія Сковороди у формі на сайті Харківської міської ради.

«В українському Харкові ми маємо ходити вулицею Сковороди, а не Пушкіна!», — наголошує видавництво.

Крім того, представниця Українського інституту національної пам’яті в Харкові Марія Тахтаулова повідомила, що, за попередніми оцінками, у Харкові в межах зміни топонімів, які пов’язані з росією, необхідно перейменувати 400 з 3 тисяч вулиць, провулків тощо.