Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [30.06.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (108) 2025 [15.05.2025] [21.04.2025] [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Вилучені на Волинській митниці 15 старовинних книг передадуть у державні музеї та бібліотеки України 15 старовинних книг, які торік були вилучені на пунктах пропуску "Ягодин" та "Устилуг" на Волині, передадуть на довічне зберігання у державні музеї та бібліотеки України.
Таке рішення ухвалило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
П’ять книг, надрукованих наприкінці XIX століття, поповнять фонд Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Інші п’ять книжок, датованих початком XX століття, передадуть у Музей книги і друкарства України.
Ще три книги поповнять експозицію Музею Гетьманства. По одній книзі віддадуть Національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди та Одеській національній науковій бібліотеці.
Усі ці старовинні видання конфіскували у порушників митного законодавства у другій половині 2024 року за постановами Любомльського районного суду, додали у Волинській митниці.
Програму USAID офіційно закривають З 1 липня Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) офіційно припиняє надання іноземної допомоги. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо у дописі на платформі Substack.
Частину цих програм відтепер адмініструватиме Державний департамент США.
За словами Рубіо, кожен урядовець має забезпечувати, щоб профінансовані ним програми відповідали державним інтересам. Держсекретар заявив, що під час масштабного перегляду програм зовнішньої допомоги адміністрація Трампа виявила, що діяльність USAID у багатьох випадках не відповідає критерію державного інтересу. Зокрема, йдеться про «неефективне» використання коштів, обсяг яких з урахуванням інфляції перевищив 715 мільярдів доларів за кілька десятиліть.
Рубіо пояснив, що надалі програми, які відповідають зовнішньополітичному курсу адміністрації та сприяють реалізації американських інтересів, координуватиме державний департамент США. За задумом, це має забезпечити кращу підзвітність, чіткість стратегічних рішень і вищу ефективність.
Рубіо також розкритикував підходи, які домінували в діяльності USAID: «Протягом тривалого часу агентство вважало своєю аудиторією не американських платників податків, а Організацію Об’єднаних Націй, транснаціональні НУО і міжнародну спільноту. Програми USAID позиціонувалися як благодійність, а не як елемент державної політики, що має просувати національні інтереси Сполучених Штатів».
За його словами, американські громадяни не мають фінансувати «неефективні уряди в інших державах», і тому новий підхід передбачатиме більш виважене й цільове використання ресурсів. «Ми будемо надавати перевагу торгівлі, а не допомозі, інвестиціям замість утримання, створенню можливостей, а не формуванню залежностей», — зазначив Рубіо.
Як повідомлялося, у США скасували фінансування перекладів української літератури англійською. Раніше Трамп скоротив агенства, що займаються бібліотеками, музеями і низкою вільних медіа.
Активістки поширюють вірші українських поетів на тимчасово окупованих територіях Рух “Зла Мавка” працює у Сімферополі, Мелітополі, Алчевську.
Активістки жіночого партизанського руху «Зла Мавка» поширюють вірші українських поетів на тимчасово окупованих територіях України.
Про рух «Зла Мавка»:
- жіночий український ненасильницький рух опору;
- виник в окупованому Мелітополі на початку 2023 року;
- працює як онлайн, так і на місцях на окупованих Росією територіях України;
- активістки розповсюджують по окупованих містах плакати, листівки та інші матеріали.
37 днів облоги: проєкти меморіалізації досвіду Чернігова Облога та оборона Чернігова були одним із ключових епізодів першого етапу повномасштабної війни з Росією у 2022 році. Місто, що, за задумом ворога, мало стати його логістичним хабом та воротами до Києва, стало оборонним валом, об який російська армія спіткнулася. Бойові дії на Чернігівщині почалися 24 лютого, а 2 квітня ворог повністю відступив. Військові та цивільні, які обʼєднано протистояли росіянам, скували ворожий ресурс і завдали російській армії суттєвих втрат. Це допомогло відстояти Київ.
Чернігів — четверта локація, з якою працювали учасники Лабораторії практик меморіалізації. Архітектори, художники, урбаністи розробили ідеї, як зберегти в памʼяті досвід чернігівців та вшанувати захисників міста. Лабораторію організували у 2024 році платформа культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво з громадською організацією «Музей сучасного мистецтва» за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну».
У Києві пройде третій фестиваль “Протасів Яр” 4-6 липня в Києві пройде третій фестиваль “Протасів Яр” пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного .
Головною локацією заходу традиційно стане галявина Протасового Яру. Вечірні події 5 і 6 липня проходитимуть в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.
Детальніше тут: https://www.facebook.com/fest.protasiv.yar
Виставка про історію бібліотеки музею Ханенків відкрилась у Києві Виставка про історію унікальної книгозбірні Ханенків та створеної на її основі музейної бібліотеки відкрилась у музеї Богдана та Варвари Ханенків у Києві.
Виставка розповідає про різні періоди у житті музейної бібліотеки — від складного голодного та холодного 1921 року, розквіту і великих сподівань 1920-х, "вульгарної соціології" 1930-х до періоду тотальної цензури, закриття для громадськості та заміни музейної науки на ідеологічну популяризацію.
У чотирьох залах музею представлено архівні документи, мистецькі видання, книги з дарчими написами відомих діячів, іменні примірники, зразки "друкованої продукції", набори листівок і репродукцій, популярні мистецькі видання. Багато з представлених документів, репродукцій і книжок експонуються вперше.
Упродовж виставки, яка триватиме до 14 вересня, заплановані майстерні зі створення паперу, виготовлення мармурування, майстер-класи з монотипії, а також кураторські екскурсії й тематичні зустрічі.
«Для успішної деколонізації в громадах потрібні лідери» 30 червня у книгарні «Сенс» відбувся круглий стіл на тему «Деколонізація та національна памʼять: державний вимір».
На заході порушили теми:
📍 Результати процесів декомунізації та деколонізації;
📍 Проєкт Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу»;
📍 Переосмислення монументального радянського спадку, присвяченого Другій Світовій війні.
«Для успішної деколонізації в громадах потрібні лідери, — вважає голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький. — Саме активні молоді люди рухають процес позбавлення від символів колоніального минулого — так, як це зробили молоді люди в Полтаві чи Одесі».
Парламентар подякував всім, хто зрушує процеси деколонізації у своїх громадах: «Я вдячний кожному, хто проявляє сміливість і відповідальність у своїй громаді й ділиться своїм досвідом з іншими. Це частина тієї ж боротьби, яку ведуть і наші воїни на фронті. Бо ця війна — це також про війну за нашу ідентичність і цінності».
✍️ Після Революції Гідності 2014 року Парламент ухвалив низку законів, спрямованих на викорінення радянської спадщини. Ці закони передбачають перейменування топонімів, демонтаж радянських пам’ятників, заборону пропаганди комуністичних і тоталітарних ідеологій. Зокрема, тисячі вулиць і площ отримали нові назви.
«Та, попри окремі успішні рішення, як-от перейменування останньої вулиці Пушкіна в Києві, в Україні досі залишаються десятки пам’ятників російським діячам та радянські символи. Подекуди зустрічаємося зі спротивом деколонізації від окремих місцевих влад», — зазначає голова підкомітету, згадуючи досвід деколонізації в Одесі і Харкові.
🤝 За його словами, гарним підсумком круглого столу є спільне бачення деколонізаційної політики — «спільноти міст та активні громадяни точно розуміють необхідність продовження деколонізації. Для успішного завершення цього процесу потрібні чітка державна стратегія, готовність влади ухвалювати важливі рішення, а також масштабна просвітницька кампанія, щоб остаточно позбутися залишків колоніального впливу».
УКФ та UCORD розпочали приймати заявки на конкурс «Згуртованість через культуру» Український культурний фонд розпочав приймати заявки на грантовий конкурс «Згуртованість через культуру». Кінцевий термін подачі – 13 липня, 18:00.
Ініціатива впроваджується УКФ та фінансується Швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.
Мета конкурсу – підтримати культурно-мистецькі проєкти, що сприяють соціальній згуртованості, розвитку конфліктно чутливого діалогу, посиленню локальної ідентичності та формуванню спільного ціннісного простору в шести регіонах України – у Вінницькій, Волинській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій областях.
Розмір фінансування:
- мінімальна сума гранту – 200 тис. грн;
- максимальна сума гранту – 350 тис. грн.
Обов’язкове співфінансування – не менше 10% від загального бюджету проєкту.
Детальніше тут: https://ucf.in.ua/news/zghurtovanist
У 2025 році частка російськомовних книжок в Україні зменшилася до 1,7% Частка книжок російською мовою в Україні продовжує знижуватися. Про це повідомили на сайті Книжкової палати України імені Івана Федорова.
Станом на 24 червня 2025 року до бібліографічного реєстру внесли 106 назв книжок російською мовою — це 1,7% від загальної кількості зареєстрованих книжок і брошур. За загальним накладом показник ще менший — 0,3%.
Загалом за менш ніж пів року Книжкова палата отримала 8422 примірники книжок і брошур. До реєстру внесли 6318 назв із сумарним накладом 12,7 млн примірників. Переважна більшість із них — українською мовою. Близько 10% становлять видання іншими мовами.
Порівняно з аналогічним періодом 2023 та 2024 років, показники для книжок російською зменшилися. На сайті Державного комітету телебачення і радіомовлення зазначають, що це пов’язано із дотриманням видавцями норм Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», так і загальним зниженням попиту на книжки мовою держави-агресора.
Письменники підписали відкритий лист до видавців: чого вимагають Письменники закликають видавництва відмовитися від друку книжок, створених штучним інтелектом. Відкритий лист підписало понад 80 авторів.
Лист адресували до найбільших видавництв у США: Penguin Random House, HarperCollins, Simon & Schuster, Macmillan і Hachette Book Group. Їх закликали відмовитися від друку книжок, створених ШІ, а також захистити своїх авторів.
Письменники наголошують, що мистецтво, яке ґрунтується на досвіді людського життя і яке вони створюють, не може бути замінене тим, що створюють машини.
Серед вимог письменників:
- не публікувати книги, написані за допомогою ШІ;
- не вигадувати авторів для створених ШІ книг, а також не дозволяти авторам користуватися псевдонімами, щоб видавати створені ШІ книги;
- не використовувати ШІ для створення обкладинок чи ілюстрацій для книжок;
- не замінювати працівників видавництв інструментами ШІ, а також не понижувати їхні посади до "наглядачів за ШІ";
- для озвучування аудіокнижок наймати людей, а не користуватися ШІ.
Лист підписали понад 80 авторів, серед них — Коллін Гувер, Лі Бардуго, Вікторія Авеярд, Рейнбоу Ровелл, Ребекка Кван, Емілі Генрі, Алі Гейзелвуд, Вероніка Рот та Емма Страуб. Пізніше до них приєдналося щонайменше ще 1100 підписантів.
Олександр Алфьоров став головою Українського інституту національної пам’яті Кабінет Міністрів 27 червня призначив історика Олександра Алфьорова очільником Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
З 2010 року Олександр Алфьоров був науковим співробітником Інституту історії України НАН України. Він є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
З початком повномасштабного вторгнення став офіцером ССО "Азов-Київ", з вересня 2022 року — офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу.
У травні 2025 року Алфьоров повідомив, що звільнений з армії як багатодітний батько — тепер він майор запасу.
"Я повертаюсь до Історії. Історії — яка буде служити Україні та сприяти обороні нашої Держави від росіян-окупантів", — зазначив тоді Алфьоров.
Крім того, Олександр Алфьоров був головою експертної групи з дерусифікації в Києві. Ще він має свій YouTube-канал.
До того, з грудня 2019 до грудня 2024 року, головою УІНП був Антон Дробович. Після того, як в УІНП завершився контракт, він очолив центр у Київській школі економіки та співпрацюватиме з Офісом прокурора щодо культурних злочинів.
На Чернігівщині оголосили тендер на реконструкцію клубу-бібліотеки На Чернігівщині оголосили тендер на реконструкцію клубу-бібліотеки у селі Ягідне, який був зруйнований під час активних бойових дій навесні 2022 року.
Замовник робіт — Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області.
Очікувана вартість — 69 569 280 гривень.
У додатках до тендера зазначається, що у бібліотеці мають виконати:
мурування стін та перегородок;
внутрішні оздоблювальні роботи;
прокладання кабелів та проводів;
проведення електроенергії;
систему опалення та вентиляції;
систему оповіщення;
А також обладнати котельню, збудувати укриття, облаштувати прилеглу територію, забезпечити телевізійне мовлення та доступ до інтернету.
На території клубу-бібліотеки планують облаштувати ігровий комплекс із гойдалками та батутами, столами для тенісу, футбольним полем.
Нагадаємо, 9 червня оголосили тендер на 160 617 730 гривень для реконструкції та створення меморіалу на місці школи у Ягідному, у підвалі якої російські військові примусово протягом 28 днів тримали 366 людей.
Детальніше тут: https://suspilne.media/chernihiv/1046805-na-rekonstrukciu-klubu-biblioteki-u-agidnomu-ogolosili-tender-na-majze-70-mln-grn/
Скільки російськомовної літератури вилучили з бібліотек Буковини та як наповнюють фонди З бібліотек Чернівецької області від початку року списали майже 22 тисячі російськомовних книжок. Ще орієнтовно 37% такої літератури залишається у фондах та потребує списання. Водночас минулими роками бібліотеки наповнили десятками тисяч українських книжок.
Про це йдеться у відповіді управління культури на запит Суспільного.
Упродовж двох минулих років у бібліотеках області списали понад 519 тисяч російськомовних книжок.
Відкрите звернення ГО «ВГО Українська бібліотечна асоціація» УБА оублікувало відкрите звернення ГО «ВГО Українська бібліотечна асоціація» щодо підтримки кандидатури Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови на наступний термін.
Підтримати звернення можна у формі: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdHbrcUsWWbDniMUaONtdssuCY1Wa0pQ0ySFO2sfG40bfSJhw/viewform?fbclid=IwY2xjawLLJ4VleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFZZWJFZUZBZlE1VWxXTjFwAR5_Y7Pwlwfpe4DbQ8e3pNszQWL8_T4CEXchkC53TPbHTy8AomsFZBZCUOWc4g_aem_YQkkz1Aa5aTVKmUB4N2MaQ
Стійкість та майбутнє: Анастасія Бондар взяла участь у відкритті міжнародної конференції у Варшаві, присвяченої ролі культури у відновленні України 26 червня у Варшаві розпочала роботу міжнародна конференція «Стійкість. Відновлення. Майбутнє: Культура у відновленні України». Захід є підготовкою до Конференції з відновлення України (URC2025) в Римі.
Подію організував Фонд OBMIN за підтримки урядів Польщі, Німеччини, Італії, а також численних європейських інституцій.
Серед учасників конференції представники урядів Польщі та Німеччини, дипломати, керівники провідних українських культурних інституцій, європейські музейники, дослідники.
Конференція у Варшаві є логічним продовженням першої міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості», яка відбулася в Ужгороді. Тоді була ухвалена Декларація щодо посилення стійкості культурного сектору в Україні.
Упродовж двох днів 160 учасників з понад 10 країн, з яких 90 з України, обговорюють питання стійкості культурного сектору, збереження та переосмислення спадщини, ролі культури у поверненні українців, музейної трансформації, а також її значення для національної безпеки.
Дмитро Лазуткін став переможцем премії імені Бориса Нечерди-2025 Поет і військовий, речник Міноборони Дмитро Лазуткін став цьогорічним лавреатом премії імені Бориса Нечерди.
Нагородили поета за поетичну книжку «Будемо жити вічно», що вийшла у видавництві Старого Лева у 2024 році.
«Усі вірші цієї книги Дмитро Лазуткін написав під час війни. Переважну більшість — під час служби в лавах ЗСУ на Мелітопольському та Авдіївському напрямках. Це жорсткі тексти, дуже реалістичні й безжальні. Усі події відбулися насправді, всі герої — невигадані. Ця поезія — мов смажене м’ясо історії. В основу книги Дмитра Лазуткіна лягли сюжети, які автор хотів, але не зміг забути», — йдеться в анотації до книжки.
Урочисте вручення премії відбудеться напередодні Дня Незалежності України.
Дмитро Лазуткін — поет, журналіст, спортивний коментатор, телеведучий, військовослужбовець, лавреат Шевченківської премії 2024 року. Керував службою зв’язків з громадськістю 47 окремої механізованої бригади «Маґура». Речник Міністерства оборони України.
У Вашингтоні відбувся вечір, присвячений 100-річчю сучасної української літератури Увечері 24 червня в Українському домі у Вашингтоні відбувся книжковий вечір «Боротьба за свободу, захист гідності: 100 років сучасної української літератури».
Під час заходу були представлені найкращі переклади української класики та сучасної літератури, видані Гарвардським українським науковим інститутом.
Від імені Посла Оксани Маркарової захід відкрив заступник керівника місії Денис Сєнік.
Радник Катя Смаглій модерувала програму, в якій прозвучали голоси, що формували і продовжують формувати українську ідентичність через мову та літературу.
Українські голоси – виставка в бібліотеці Великобританії У графстві Мерсісайд (Великобританія) триває публічна виставка, що розповідає про життєвий досвід українців, які були змушені тікати від війни та розпочали нове життя в регіоні Ліверпуля.
Особисті історії втрати, адаптації, сили та надії — це голоси, які мають бути почуті. Виставка також вшановує підтримку британських родин, волонтерів і громад, які допомагають українцям.
Відвідувачі Центральної бібліотеки Ліверпуля побачили інсталяцію у вигляді українських багатоповерхівок. Один із «будинків» містить великий екран, на якому транслюються короткі фільми з особистими історіями українців — про втрату, надію, приналежність і життя у вимушеній еміграції.
Виставка досліджує реальність вимушеної міграції, водночас вшановуючи співчуття, солідарність і стійкість.
Виставка реалізована завдяки фінансуванню Національного фонду спадщини лотереї Великої Британії (National Lottery Heritage Fund) та створена ліверпульською мистецькою організацією Whispered Tales.
На сьогоднішній день Ліверпуль є домівкою для сотень українських родин, які прибули через програму «Homes for Ukraine». Цей проєкт продовжує ширшу підтримку України з боку міста. У 2023 році Ліверпуль провів Євробачення від імені України, представивши українську культуру через загальноміську програму заходів та ініціатив, зокрема відкриття Саду Миру в районі Baltic Triangle.
БФ Бібліотечна країна реалізує ініціативу «Бібліотеки-посестри» та поєднує 45 бібліотек Великобританії та України:
https://livelibrary.com.ua/projects/twinning-libraries-uk-ua
Письменницю Вікторію Амеліну посмертно нагородили премією The Orwell Prize 202 Книжка української письменниці Вікторії Амеліної «War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War» («Щоденник війни і правосуддя: дивлячись на жінок, що дивляться на війну») отримала The Orwell Prize 2025.
Книга перемогла у категорії Політичний нонфікшн.
«Незабутня картина людських наслідків війни», - сказав про книгу голова журі Кім Даррок.
Він додав, що Амеліна «привносить у свою розповідь гостроту журналіста і артистизм природженого письменника, що робить її справжньою спадкоємицею Джорджа Орвелла».
Як зазначає The Guardian, книга - єдина нехудожня робота Амеліної - документує спротив українських жінок російському вторгненню, серед героїнь книги – військовослужбовиця, правозахисниця та бібліотекарка.
Книга вийшла навесні 2025 року у імпринті одного з найстаріших світових видавництв Macmillan Publishers St. Martin’s Press.
Вперше: ЄБРР, Швейцарія та Prometheus запускають АІ-асистента На Prometheus в межах Ukrainian Digital Bootcamp з’явився AI-тьютор — інструмент на базі штучного інтелекту, який вбудований у сам курс і працює 24/7. Його мета — допомогти вам розібратися в навчальних матеріалах глибше та впевненіше.
[AI (англ. artificial intelligence) — це технології штучного інтелекту, які дозволяють автоматизувати складні процеси, аналізувати інформацію та взаємодіяти з користувачем у реальному часі.]
🤖 Що вміє AI-тьютор?
пояснює складні теми простою мовою;
допомагає розібратися в лекціях;
підказує, що ще варто прочитати або повторити.
📋 Проте є правила!
✔️ AI-тьютор відповідає тільки на запитання, що стосуються матеріалів курсу
✔️ Спілкується українською
✔️ Не дає готових відповідей на тести — ми за чесне навчання
🎯 Ukrainian Digital Bootcamp — це безкоштовне навчання, інструменти для розвитку бізнесу й тепер ще інтелектуальна підтримка 24/7.
📌 Обирайте курс, реєструйтеся й перевірте AI-тьютор у дії:
https://prometheus.org.ua/prometheus-free/ukrainian-digital-bootcamp/?utm_source=esputnik&utm_medium=email&utm_campaign=email-ukrainiandigital2025-aitutor-all2
*Проєкт впроваджується ЄБРР за фінансування Швейцарії в рамках Фонду сприяння малому бізнесу ЄБРР (донори Фонду: Ірландія, Італія, Корея, Люксембург, Норвегія, США, Швейцарія, Швеція, Японія та ТайваньБізнес – Фонд Технічного Співробітництва ЄБРР).
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|