Бібліотечному фахівцю

На Чернігівщині розпочали підготовку документів для подання позову до Міжнародного кримінального суду, щоб довести факт воєнних злочинів РФ проти культурних пам'яток. Всього таких зруйнованих чи пошкоджених на території області об’єктів 118. Серед них і одна з декількох неоготичних будівель міста. Мова про пам’ятку архітектури ХІХ століття — Музей українських старожитностей Тарновського, а нині — Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва.

Всі ці випадки руйнування і пошкодження культурних будівель у Чернігівській обласній прокуратурі розслідують як воєнні злочини Росії, й жоден із них не підпадає під критерій "злочини проти культурної спадщини" та його не розглядають як "цілеспрямований удар РФ для знищення ідентичності українського народу".

Чернігівська бібліотека для юнацтва була частково зруйнована 11 березня 2022 року. Тоді армія РФ скинула декілька 500-кілограмових авіабомб на стадіон, що розташований поруч.

Будівля бібліотеки — один із декількох зразків неоготичної архітектури Чернігова. Це пам’ятка XIX століття, де раніше був будинок Василя Тарновського. Окрім самої будівлі, внаслідок бомбардування були пошкоджені 7 000 примірників друкованих видань, офісна техніка, — повідомили Суспільному в департаменті культури і туризму національностей та релігій Чернігівської ОДА.

До 24 лютого 2022 року Чернігівська бібліотека для юнацтва надавала читачам близько 200 000 книжок на рік. Також проводила виставки та організовувала культурні події.

"Щороку бібліотека нараховувала понад 10 тисяч читачів", — розповіла в.о. директора Марина Книр. Приходили за книжками і молодь, і люди пенсійного віку. Тоді чернігівці та гості міста читали ще багато російської літератури, додала Марина, проте все змінилося з початком повномасштабного вторгнення.

Наразі будівлю бібліотеки для юнацтва стабілізували для захисту від руйнування. Проте всередині відновлювальні роботи ще не провели. Для повноцінного відновлення будівлі ще треба близько 28 мільйонів гривень та дев'ять мільйонів гривень для облаштування модульного укриття біля бібліотеки. Коли можуть виділити ці кошти та розпочати відповідні роботи, поки невідомо.

Детальніше тут: https://suspilne.media/chernihiv/1151074-zlocini-rf-proti-kulturnih-pamatok-na-cernigivsini-ak-ih-rozsliduut-i-comu-potribni-zmini-do-ukrainskih-zakoniv/

12-річний письменник із Сум Ілля Отрошенко встановив новий національний рекорд. У Центральній міській бібліотеці імені Т. Шевченка відбулася презентація третьої книги Іллі – “Велика лісова пригода. Таємниця Інкогніто”.

“Над третьою книжкою працював дуже довго, коригував її. Інколи щось не подобалося, то видаляв цілу країну. Я співпрацював з ілюстратором і сам кілька ілюстрацій створив. Тож майже два роки. Головні герої – кабанчик, бурундучок та хохуля. Ці тварини з Червоної Книги подорожують різними країнами Європи. Їм прийшов лист з Ісландії з проханням про допомогу, і вони вирішили відправитися в подорож”, – каже письменник Ілля Отрошенко.

“Це наймолодший з авторів міста, наймолодший з авторів, книги якого є у фондах міської бібліотеки. Найпершими презентації були в Сумській бібліотеці ім. Т. Шевченка. Коли Іллюша до нас уперше прийшов, він був сором'язливий, тихенький, з другою книгою емоції були інші. Ми йому урочисту презентацію підготували. Іллюша – це приклад того, що треба в наш час триматися, не здаватися”, – зазначила директорка Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора.

Детальніше тут: https://suspilne.media/sumy/1151296-12-ricnij-sumanin-vstanoviv-nacionalnij-rekord-vidavsi-prozovu-trilogiu/

Конкурс воєнної поезії памʼяті Гліба Бабіча оприлюднив переможців — нагородження лавреатів відбулось 27 жовтня 2025 року у Мистецькому салоні Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Переможцями стали поетка та сценаристка Марина Пономаренко та письменник, військовослужбовець і журналіст Павло Коробчук. Їх відзначили за твори «Горпина, яка виїхала з Ізюму» та «Бігають майданчиком дитячі тіні» відповідно.

Марина Пономаренко — поетка, сценаристка, членкиня НСПУ та PEN Ukraine. Працює у сфері комунікацій. Авторка збірки поезії «Путівник по урвищу й околицях», що вийшла у 2025 році у Видавництві Старого Лева, а також «Книжка любові і люті» (2023 рік, ВСЛ). Окрім того, твори поетки входили до антологій «Поміж сирен» (2023), «ЙБН БЛД РСН» (2023), «Atmintis Ugnis Deguonis. Iš mūsų laiko Ukrainos poezijos» (Литва, 2022), «Кримський інжир» (2021), «Антологія літераторів Київщини» (2021) та інших.

Вірші Пономаренко здобували відзнаки на кількох літературних конкурсах – «Кримський інжир», Pro100fest та інших.

Павло Коробчук — письменник, військовослужбовець, музикант, волонтер, журналіст. Автор поетичних збірок «Хвоя», «Мерехтіло», «Динозавр», «Кайфологія», «Цілодобово» (у співавторстві), «Натщенебо», романів «Ключові клапани», «Море для шульги», книги оповідань «Священна книга гоповідань». Поезії перекладені на англійську, італійську, польську, німецьку, словацьку, сербську, литовську мови.

Повідомили імена переможців і фіналістів Конкурсу короткої воєнної прози імені Василя Паламарчука.

Спеціальна відзнака Командування Сухопутних військ ЗСУ

Віта Титаренко, новела «Перший нуль»

Номінація «Есеї»

Переможець — Андрій Котлярчук, «Листи з фронту»

Фіналістка — Катерина Єгорушкіна, «Моя внутрішня карта»

Номінація «Мемуари»

Переможець — Федір Рудий, «Малиновий чай»

Фіналісти — Таміла Ковальчук, «Війна і вагітність»;

Євгеній Купельський, «Гіппократ? Нє, не чули»

Номінація «Новели»

Переможець — Наталія П’єх, «Милосердя до ворога»

Фіналісти — Валерій Пузік, «Додому»;

Маріанна Наваррскі, «Я маю надію, ти ся вернеш домів»;

Богдан Гавриш, «Крихкий незламний»

Спеціальні відзнаки журі:

Юлія Гуріна, «Театр тіней», «Чисте небо» (номінація «Мемуари»)

Євген Положій, «Бігун» (номінація «Есеї»)

Володимир Глухів, «Затьмарення», «Карагач» (номінація «Новели»)

«Для нас ці конкурси – не просто про літературу. Вони про пам’ять. Про наших друзів, побратимів, людей, які писали правду і жили так, як писали. І про вас — тих, хто продовжує цю правду сьогодні. Коли ми у Видавництві Білка започатковували ці конкурси, нам хотілося, щоб слово стало ще одним способом тримати стрій. Бо війна – це не тільки зброя. Це ще й пам’ять, і чесність, і готовність говорити, навіть коли важко. Це дуже непросто – писати про війну. Але саме це вам вдалось. Дякуємо кожному, хто наважився писати, хто надіслав свої тексти, хто не мовчить. Це не просто конкурс — це спосіб зберегти правду і передати її далі», — зазначили на сайті видавництва «Білка»

28 жовтня у рамках проєкту Українського ПЕН "Мереживо. Літературні читання в містечках України" в містах Снятин і Надвірна на Прикарпатті поспілкуються з читачами авторки Христя Венгринюк (Чернівці – Софія) та Гаська Шиян (Львів). Модераторка заходів – Олена Павлова (Рівне – Київ – Львів). Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Зустрічі відбудуться в Снятинській центральній бібліотеці (28 жовтня 11.00) та в Надвірнянській центральній міській публічній бібліотеці (28 жовтня 15.00).

Фонд Букера започаткував Дитячу Букерівську премію (The Children’s Booker Prize), яка стала першою нагородою за дитячу художню літературу від благодійної організації, яка присуджує престижну Букерівську премію та Міжнародну Букерівську премію.

Дитяча Букерівська премія стала першою великою новою нагородою Фонду за два десятиліття, з моменту заснування Міжнародної Букерівської премії у 2005 році.

Премію започаткують у 2026 році та вручатимуть щорічно з 2027 року. Нею відзначатимуть найкращу сучасну художню літературу для дітей віком від 8 до 12 років, написану або перекладену англійською мовою та опубліковану у Великій Британії та/або Ірландії. Метою премії стало залучити якомога більше дітей до читання та виховати нове покоління читачів.

Першим головою журі премії стане британський дитячий письменник і сценарист Френк Котрелл-Бойс. Окрім того, унікальність премії полягає у тому, що переможця обиратиме змішана комісія, до складу якої входитимуть дорослі — голова журі та ще двоє членів — та троє дітей, яких оберуть за підтримки шкіл та низки партнерів з культурної та розважальної галузей.

Перша премія буде відкрита для подання заявок навесні 2026 року, тоді ж оголосять імена ще двох дорослих членів журі. Подаватися на здобуття премії можуть автори з усього світу — головна умова мати книжку, видану в Британії або/та Ірландії.

Короткий список із восьми книжок — а також імена трьох дитячих суддів — оголосять наприкінці листопада 2026 року. Ім’я переможця премії стане відомим у лютому 2027 року.

29 жовтня українці вже вчетверте зможуть перевірити знання, пройшовши Національний тест із медіаграмотності – ініціативу національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з підтримки українських та міжнародних партнерів.

Пройти тест можна з 29 жовтня з 9:30 до 31 жовтня включно на сайті:

https://filter.mcsc.gov.ua/test2025/

Цьогоріч тест складається з п’яти тематичних блоків і 25 запитань, присвячених ключовим аспектам сучасної інформаційної культури — соціальним мережам, фактчекінгу, медіа, кібербезпеці та штучному інтелекту. Кожен із них допомагає розпізнавати інформаційні загрози, тренує критичне мислення та вчить не втрачати орієнтири у потоці новин і маніпуляцій.

До розробки тесту долучались експерти із волонтерського просвітницького проєкту «Як не стати овочем», проєкти StopFake та Нота Єнота.

Уперше окремий розділ присвячено штучному інтелекту, аби системно охопити питання діпфейків, алгоритмів і впливу технологій на формування інформації в мережі.

У питання тесту особливе місце посідає тема цифрової безпеки, відповідального користування соціальними мережами та нових форматів маніпуляцій, із якими щодня стикаються українці.

Тест побудовано на прикладах з реального життя, які відображають щоденний інформаційний досвід – стрічки новин, соцмережі, повідомлення. Так само, як у реальному житті, результат залежить від уважності та вміння фільтрувати інформацію.

Після проходження учасники одразу побачать свій результат, а згодом отримають і сертифікат на електронну пошту.

Минулого року участь у тесті взяли понад 236 тисяч українців, із них понад 76 тисяч завершили його повністю – це найвищий показник за всю історію ініціативи.

Поліція Києва проводить розслідування щодо можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на державну програму «Книга для зміцнення національної єдності», одним із фігурантів є видавництво «Саміт-книга».

Слідчі вважають, що зловживання з боку видавців стали можливими через змову з посадовцями міністерства культури. На початку жовтня провели обшуки в офісі держпідприємства «Центр захисту інформаційного простору» (ЦЗІП) та у квартирі одного з підрядників.

Кримінальне провадження відкрите за статтями кримінального кодексу про привласнення та розтрату майна, службову недбалість і підроблення документів. Поліція досліджує фінансові операції між ЦЗІП, «Саміт-книгою» та пов’язаними з нею структурами — зокрема ТОВ «Основа-Принт Плюс», «Креативною агенцією «Артіль» та приватним підприємцем Іваном Ротарчуком.

Програму «Книга для зміцнення національної єдності» реалізує ЦЗІП під егідою міністерства культури з осені 2022 року. Як зазначають у NGL.media, вибір книжок відбувався нібито через мистецькі конкурси, але угоди з видавцями укладалися без відкритих торгів.

Детальніше тут: https://ngl.media/2025/10/22/politsiya-rozsliduye-roztratu-groshej-za-programoyu-knyga-dlya-zmitsnennya-natsionalnoyi-yednosti/

Українська письменниця, перекладачка й публіцистка Софія Андрухович та перекладач Нільс Гокансон стали лавреатами Міжнародної літературної премії Культурного центру та Міського театру Стокгольма.

Премією відзначили перший том видання роману «Амадока», який у Швеції вийшов у двох частинах у видавництві Albert Bonniers Förlag — Amadoka I (у 2024 році) та Amadoka II (у 2025 році). Дизайн обкладинки шведського видання створили у Trine + Kim designstudio.

Як зазначили журі премії, українська письменниця «береться за вражаюче завдання — показати болісну сучасну історію України через людей, їхні фрагментовані та ненадійні спогади й фантастичні оповіді». Також журі відзначили і переклад книжки: «роман перекладено майже моторошно інтуїтивною шведською мовою».

«Ця нагорода має велике значення, адже вона привертає увагу до України — до її мови, літератури та живої культури, яка продовжує існувати, говорити й бути видимою навіть у складні часи», — зазначила Софія Андрухович.

24 жовтня в онлайн-форматі відбулася урочиста церемонія нагородження переможців та лауреатів обласного літературного конкурсу серед юних читачів «Я – майбутнє Донеччини».

Конкурс, організований Донецькою обласною бібліотекою для дітей за підтримки Управління культури і туризму ДонОДА, уже вп’яте об’єднує талановитих дітей Донеччини, які своїми творами прославляють рідний край, мріють, пишуть і надихають. Його мета — підтримати творчу молодь, розвивати любов до рідного краю, утверджувати патріотичні цінності та віру у майбутнє України.

У 2025 році на конкурс надійшло 33 роботи від 31 учасника віком від 9 до 18 років. У поезіях і прозі діти говорили про любов до України, силу духу, віру в майбутнє та свою маленьку Донеччину, що живе в серці кожного.

📖 Під час заходу було презентовано збірку «Я – майбутнє Донеччини – 2025» з найкращими роботами конкурсантів. Друковані примірники отримають лауреати, а електронну версію збірки можуть переглянути та завантажити всі охочі на сайті бібліотеки: https://bibliokids-mrpl.com.ua/.../Ya_maibutnie_2025.pdf

💫За рішенням журі, до складу якого увійшли письменники, педагоги та бібліотекарі області, лауреатами конкурсу стали 20 учасників, які найповніше розкрили тему Донеччини, її людей і майбутнього. Щира подяка всім учасникам, педагогам, бібліотекарям і батькам за підтримку юних талантів! Переможців і лауреатів вітаємо з успіхом!

24 жовтня розпочинається Тиждень медіаграмотності 2025, що проходить у межах Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності ЮНЕСКО.

Цьогорічна тема зосереджена на взаємодії медіаграмотності та штучного інтелекту — адже ми живемо у світі, де новини створюють не лише журналісти, а й алгоритми, і важливо навчитися розпізнавати правду серед інформаційного шуму.

В Україні протягом тижня відбудеться низка подій, дискусій та активностей, присвячених критичному мисленню, медійній і фінансовій грамотності, а також етичному використанню технологій ШІ. Проєкт «Фільтр» зібрав усі ключові заходи в єдиному календарі, щоб кожен міг зручно обрати, до чого долучитися.

Завантажити календар подій у форматі PDF можна за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1D1Uf47porPgQMszJTrXUWrk-XaTHevJa/view?fbclid=IwY2xjawNoXuRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFvVGEwYUE1QThvUExTdDBjAR42i4ds25tp2rGAvS1flAZGiIt11NlNoIo9qG-smZl_NpDGTnfneghSkobPLQ_aem_-bVS1-szyQKdw7AjQKSSow

У жовтні 2025 року фахівці Одеської національної наукової бібліотеки отримали надзвичайно важливу допомогу від ALIPH Foundation (Міжнародного альянсу із захисту спадщини в зонах конфлікту) за підтримки ВГО Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association .

Завдяки цій ініціативі ресурси бібліотеки поповнились якісними матеріалами для консервації, реставрації та оправи рідкісних і цінних видань, що є невід’ємною частиною культурної спадщини народу України. Серед отриманих матеріалів – унікальний японський папір, бумвініл, газетний реставраційний та офсетний папір, тонований крафт-папір, а також клейова стрічка для ремонту документів. Ці ресурси дадуть можливість бібліотечним фахівцям якісно здійснювати комплексні роботи з консервації та реставрації, забезпечуючи фізичне збереження оригіналів документів. Детальніше за посиланням ⬇️⬇️⬇️ http://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=5209

Уже в понеділок, 27 жовня, відбудеться Радіодиктант національної єдності — щорічний флешмоб, що відбувається до Дня української писемності та мови.

Щороку українські кав'ярні, книгарні, бібліотеки, заклади культури долучаються до події, щоби разом писати радіодиктант. Слідкуйте за новинами власного міста або ж організуйте такий простір самостійно, запросивши писати диктант друзів чи колег.

Суспільне Культура зібрало декілька місць, де можна написати радіодиктант з однодумцями в різних містах України.

Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого Київ, вул. Грушевського, 1

Писати радіодиктант закликають усіх охочих — можна приходити з родиною, друзями, колегами. Вхід вільний.

У 2025 році авторкою Радіодиктанту національної єдності стане українська письменниця Євгенія Кузнєцова. А читатиме текст — акторка Наталія Сумська.

Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та диджиталі:

на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;

наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;

на YouTube-каналі Українського Радіо;

а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".

Текст радіодиктанту оприлюднять 29 жовтня на сайті Українського Радіо та на сайті Суспільне Культура.

Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.

Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.

Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.

У Києві презентували книгу «2024 кілометри», яка присвячена операції Головного управління розвідки Міноборони зі знищення російських бомбардувальників ТУ-22М3 у глибокому тилу ворога.

Авторами книги є військові розвідники на псевдо Ерік Ван Торн, Остап Лазутчик і Нора Шедоу.

Книга стала можливістю закарбувати пам’ять про розвідників Олега Бабія з позивним «Макгрегор», Іллю Долматова з позивним “Бетмен” і Андрія Мачулянського, які загинули під час цієї спецоперації, а також розвідників, що опинилися у російському полоні.

Письменниця Марія Матіос, яка редагувала книгу, сказала під час її презентації, що розповідь про спецоперацію ГУР стала для неї культурним, інтелектуальним і пізнавальним шоком.

У свою чергу начальник ГУР Кирило Буданов зазначив, що книга відрізняється від усього, що уже написали про війну.

«Думаю, людям буде цікаво прочитати з першоджерела про спецоперацію. Це елемент самовираження людей, які здійснили героїчний подвиг», – сказав він.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн доручить групі експертів розробити до кінця 2025 року варіанти, як обмежити неповнолітнім доступ до соціальних мереж. Про це вона розповіла під час щорічного звіту перед Європейським парламентом, пише Hromadske.

За словами очільниці Єврокомісії, батьки хвилюються, що коли їхні діти візьмуть до рук телефон, то вони можуть наразитися на різні небезпеки, зокрема онлайн-цькування, контент для дорослих чи пропаганду самоушкодження.

Крім того, фон дер Ляєн сказала, що соціальні платформи мають алгоритми, що «використовують дитячі вразливості з явною метою створити залежності».

Детальніше тут: https://ms.detector.media/internet/post/38403/2025-09-10-u-ievrosoyuzi-proponuyut-obmezhyty-nepovnolitnim-dostup-do-sotsmerezh/

Вийшло друком перше повне видання Тори українською мовою — головної книги юдаїзму, що тепер доступна у двомовному форматі: івритом та українською. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Федерації єврейських громад України (ФЄГУ).

До видання також увійшли Гафтарот — уривки з книг Пророків, які традиційно читають у суботи та свята після основного читання Тори.

Як повідомляють у пресслужбі ФЄГУ, проєкт став результатом дворічної праці команди перекладачів, лінгвістів і рабинів під керівництвом видавця Михайла Шифріна та за підтримки Марка (Менахема-Менделя) Вінарського — постійних партнерів ФЄГУ у видавничих ініціативах. Роботу координували рабин Леві Енгельсман і Варвара Коробкова, а до команди долучилися Олена Рабинович, Анна Чвікова, Анат Брусіловські, Ігор Залатарьов, Менахем Мендель Марьяновський та Аківа Немой під керівництвом рабина Міхаеля Гоцеля. Головним редактором видання став Олександр Кагановський.

Перший наклад — три тисячі примірників, надрукованих у Харкові.

23 жовтня в Укрінформі відбулася презентація результатів дослідження «Культура без бар’єрів: рівний доступ для всіх», нових Методичних рекомендацій щодо забезпечення доступності культурних послуг та інтерактивної «Мапи безбар’єрності» закладів культури України.

📊 Дослідження, проведене спільно МКСК, Українським центром культурних досліджень та Українським культурним фондом, показує реальну картину доступності культурного середовища — щоб політики й управлінські рішення враховували потреби всіх громадян.

📘 Методичні рекомендації — це практичний посібник для закладів культури: як зробити простір, події та комунікацію інклюзивними, доступними й зрозумілими кожному. Режим доступу:https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/nakaz-877.pdf

🗺 Мапа безбар’єрності — новий інтерактивний інструмент, що дозволяє побачити рівень фізичної та інформаційної доступності культурних установ по всій Україні. Режим доступу: https://lun.ua/misto/barrier-free/mcsc#5/48.2/30.3

Верховна Рада України проголосувала за призначення Тетяни Бережної на подвійну посаду віцепрем’єр-міністерки з питань гуманітарної політики України – міністерки культури України. Про це стало відомо під час прямої трансляції на телеканалі «Рада».

Окрім того, Рада підтримала рішення щодо відділення «стратегічних комунікацій» від Міністерства культури.

Нова міністерка культури виокремила чотири пріоритетні напрямки роботи:

• залучення ресурсів у сферу культури. Зокрема. наразі у міністерстві працюють над законом «Про меценатство в Україні» та над Фондом збереження культурної спадщини, який за словами Бережної представлять на «Культурному Рамштайні» у Копенгагені;

• збереження української культурної спадщини;

• збереження автономності і стійкості культурних інституцій;

• розвиток міжнародного напрямку.

На Франкфуртській книжковій виставці визначили переможці премії Hotlist 2025 для книжок незалежних видавництв.

Премію Hotlist у розмірі 5000 євро у 2025 році отримає видавництво März Verlag у Берліні за роман «Die Liebe vereinzelter Männer» («Кохання самотніх чоловіків») Віктора Герінґера, перекладений з бразильської португальської Марією Гуммітш.

Спецпремію Dörlemann ZuSatz розміром 1500 євро отримало видавництво Friedrich Mauke у Веймарі за роман «Доця» Тамари Горіха Зерня (переклад Аннегрет Бекер, Лукаса Жура та Олександра Кратохвіла, у перекладі він вийшов друком під назвою «Донецька дівчина»).

Український інститут книги (УІК) оприлюднив звіт про свою роботу за 9 місяців 2025 року. Протягом весни національні стенди та заходи України відбулися на чотирьох великих ярмарках і фестивалях — у Лондоні (11–13 березня), Лейпцигу (27–30 березня), Болоньї (31 березня – 3 квітня) та Варшаві (15–18 травня). Участь у них узяли 67 українських видавництв і понад 60 авторів, які представили нові книжки, переклади та видавничі проєкти.

У межах програми перекладів українською літератури на мови світу Translate Ukraine роглянули 161 заявку від 95 видавців, з них підтримали 79 проєктів від 59 видавців. Завдяки програмі українські книжки перекладатимуть 25 мовами, серед яких англійська, французька, німецька, польська, китайська, фінська та інші.

Докладніше за посиланням:

https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/uik-pidsumovu-rezultati-roboti-za-9-misyaciv-2025-roku-korotko-pro-klyuchove