Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [17.06.2026] [15.06.2026]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (112) 2026 [09.03.2026]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» 2026 [30.12.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (110) 2025 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022] [29.06.2022]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Мінкульт працює над оновленням системи оплати праці працівників культури У Міністерстві культури України під головуванням Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – Міністерки культури України Тетяни Бережної відбулося засідання робочої групи з упорядкування умов оплати праці працівників культури.
Учасники розглянули аналітичні матеріали щодо того, як сьогодні формується зарплата у державних та комунальних закладах культури. Формально правила для всіх однакові: посадовий оклад і система надбавок, доплат та підвищень. Але на практиці система працює по-різному — залежно від типу закладу та його статусу. Це впливає на дохід працівників.
«Ця велика реформа потребує ґрунтовної аналітики, фінансових розрахунків, міжвідомчої координації та зважених рішень. Це стратегічна для галузі задача та один з топ-пріоритетів Міністерства культури України. Ми розуміємо глибину проблеми й системність викликів, які накопичувалися роками. Працюємо над рішенням стратегічно – аналізуючи реальні цифри та ситуацію», – зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Учасники зустрічі домовились про наступні кроки. Далі робоча група фокусуватиметься на:
- детальному опрацюванні кількох можливих моделей оплати праці;
- напрацюванні підходу до отримання верифікованих даних від мережі закладів культури в регіонах;
- визначенні потенційних пілотних громад або областей для тестування нової моделі.
Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/minkult-praczyuye-nad-onovlennyam-systemy-oplaty-praczi-praczivnykiv-kultury/
УІК за підтримки Мінкульту запустив онлайн-каталог перекладів українських книжок 34 мовами світу В Україні відкрили онлайн-каталог перекладів українських книжок різними мовами світу. До нього увійшла інформація про понад 300 видань, що побачили світ за підтримки програми Translate Ukraine упродовж усього часу її існування, починаючи з 2020 року.
Translate Ukraine 2026 – це програма Українського Інституту книги, що реалізується за сприяння Міністерства культури України і спрямована на підтримку перекладів творів української літератури іншими мовами. На сьогодні опубліковано 326 перекладів у 47 країнах світу. Загалом українські книжки переклали 34 мовами.
Найбільше перекладів з’явилося польською мовою — 50 видань. Другу позицію посідає англійська — 36 перекладів. Далі йдуть болгарська — 29 перекладів, німецька — 26 та словацька — 18 перекладів.
Українська література, завдяки програмі, стала доступною і для арабських країн. Зокрема, торік арабською мовою видали «Кобзаря» Тараса Шевченка та «Людину» Ольги Кобилянської. В Індонезії у 2021 році вийшла дитяча книжка-картинка «Незвичайні професії» Алли Гутніченко. У Монголії ще у 2020 році переклали книжки «Я так бачу» і «Голосно, тихо, пошепки» авторства Андрія Лесіва та Романи Романишин.
Каталог стане корисним інструментом для викладачів, дипломатичних установ, українських громад за кордоном, бібліотек і промоутерів читання, а також для всіх, хто популяризує Україну та її культуру у світі.
Ознайомитися з повним переліком перекладів можна у відкритому доступі тут: https://drive.google.com/file/d/1k7sSzRV-DE4KaTC1wazQ3k5-1j7xs-RK/view
Завдяки мобільній станції ARCHA1 відреставрували понад 1700 аркушів газет із Херсонської ОУНБ Фахівці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого відреставрували близько понад 1700 аркушів херсонських газет кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Йдеться про 1726 аркушів газети "Юг" і "Херсонські відомості" (1898–1911), які зберігалися у фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. У 2023 році будівля бібліотеки постраждала через російські обстріли. Упродовж 2025 року пошкоджені газети відновлювали фахівці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого за допомогою мобільної реставраційної станції ARCHA1.
Триста вісімдесят аркушів очистили від пилу і плісняви, понад 1300 — промили, майже 2500 — висушили. Ще 865 аркушів відновили, зокрема нарощуючи втрачені фрагменти спеціальним японським папером і заклеюючи розриви.
Також провели роботи з запобігання руйнування: перевірили кислотність паперу і зменшили рівень вологи.
У бібліотеці Ярослава Мудрого зазначають, що реставрація триватиме щонайменше ще два роки.
ARCHA1 — це мобільна станція для реставрації та консервації книжок і документів. Вона оснащена обладнанням для очищення паперу, видалення плісняви, сушіння, дезінфекції, зменшення кислотності та відновлення втрачених фрагментів сторінок.
Бібліотека Ярослава Мудрого отримала її від чеських колег у січні 2025 року.
Вінницька обласна бібліотека оголосила відкритий конкурс зі створення нового логотипу Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського оголосила відкритий конкурс зі створення нового логотипу закладу.
До участі запрошують дизайнерів, митців і всіх креативних людей.
Взяти участь у конкурсі можуть люди віком від 18 років, творчі колективи й об'єднання.
У закладі інформують, що кожен може подати до трьох робіт через Google Form разом із заповненою анкетою. Дедлайн – 10 березня 2026 року.
Лауреатом премії імені Шолом Алейхема цьогоріч став Григорій Гельфер У 2026 році премію імені Шолом-Алейхема отримує Григорій Гельфер за сценарій п’єси «СНЕ. Майже біблійна історія.
Крім того, члени комітету окремо відзначили Анну Некрасову за переклад роману Рої Хен «Душі» та Софію Корн за переклад збірки Їцхока Лейбуша Переца «Хасидське».
Григорій Гельфер – заслужений діяч мистецтв України, художній керівник Театру «КВН ДГУ», керівник Художньої ради при міському голові Дніпра. З його ініціативи у Дніпрі відродили щорічний Міжнародний джазовий фестиваль «Джаз на Дніпрі», започаткували Міжнародний книжковий фестиваль «Book Space» та фестиваль блогерів «Дніпровський пост».
Премія імені Шолом-Алейхема присуджується письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.
🇺🇦 УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС ЯК СТАНДАРТ ЗАТВЕРДЖЕНО 1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні розглянула й затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Цим рішенням Комісія виконала постанову Верховної Ради України «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.
Текст Українського правопису опрацювала робоча група, утворена 3 квітня 2025 року рішенням Комісії з провідних науковців з Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту української мови НАН України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Під час підготовки робоча група отримала 1400 пропозицій змін до тексту від громадськості. Від 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ надійшли листи з відгуками та пропозиціями. Частину пропозицій урахувала, щодо частини зробила висновок про їх розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку.
Відповідно до обсягу повноважень робочої групи було вдосконалено структуру правопису, зроблено редакційні та технічні виправлення, а також видалено в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора. Зміни в ньому не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.
Текст Українського правопису набере чинності й буде опублікований на офіційному вебсайті Комісії одночасно з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису».
Прийнято стандарт державної мови - термінологія безбарєрності Робоча група розробила стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності».
Цей Стандарт унормовує і систематизує терміни та визначення понять у сфері безбар’єрності, розширює сферу використання української термінології з питань безбар’єрності, усуває недоліки термінології з питань безбар’єрності, заохочує громадян України до підвищення рівня освіченості.
Цей Стандарт унормовує використання поданих термінів в офіційному спілкуванні та документообігу.
У сфері офіційного спілкування, у нормативно-правових актах, діловодстві, освітніх і наукових текстах, медіа, публічних виступах, а також у внутрішніх документах підприємств, установ і організацій неприпустимим є вживання термінів і найменувань, що є застарілими, стигматизувальними, редукціоністськими або такими, що зводять особу до ознаки порушення.
Ознайомитись із Стандартом можна тут: https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQKNjYyODU2ODM3OQABHjwCuu9EoewBaZA3VYaX7KIDesEJ71T6JcytFtp5Lg-v5gJnNmB730u8HS3k_aem_i-sSxC_C15qdIQIVipNA2g
Міністерство культури України забезпечило офіційний переклад та публікацію Гаазької конвенції 1954 року Міністерство культури у співпраці з експертами громадської організації «Регіональний центр прав людини» та фахівцями Міністерства закордонних справ України забезпечило переклад українською мовою та офіційну публікацію на вебсайті Верховної Ради України текстів Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (1954 р.), Виконавчого регламенту до Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та пов’язаних із ними документів. Фактично йдеться про офіційний переклад першого універсального міжнародного договору, який комплексно регулює захист культурних цінностей під час збройного конфлікту. Конвенція 1954 року є основою міжнародної системи охорони культурної спадщини в умовах війни та визначає зобов’язання держав щодо її збереження.
Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/ministerstvo-kultury-ukrayiny-zabezpechylo-oficzijnyj-pereklad-ta-publikacziyu-gaazkoyi-konvencziyi-1954-roku/
Український інститут книги спрямує понад 25 мільйонів на видання для бібліотек Український інститут книги (УІК) профінансує видання до 75 книжок для публічних бібліотек у 2026 році, на це передбачено понад 25 млн грн.
В УІК зазначили, що поповнення бібліотечних фондів здійснюється за результатами мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції. У межах цього конкурсу Інститут відшкодовує видавцям витрати на підготовку, видання та доставку книжок.
"Сума державних коштів, передбачених на підготовку, видання та доставку книжкових видань за результатами конкурсу, у 2026 році складає 25 353 500 грн. В межах виділених коштів планується підтримати видання близько 70-75 назв книжок у кількості до 115 000 примірників", - йдеться у відповіді.
Зазначається, що конкурс було оголошено 19.12.25. Наразі конкурс ще триває і буде завершений у квітні 2026 року.
Результати конкурсу та перелік переможців погоджуються Наглядовою радою Інституту та Міністерством культури України, після чого вже оприлюднюються.
Водночас програма поповнення бібліотечних фондів, яка передбачала пряму закупівлю книжок для бібліотек, була призупинена у 2022 році через секвестр державного бюджету і станом на сьогодні не відновлена.
В Україні через російську агресію зруйновані та пошкоджені 1685 пам’яток культурної спадщини Про це повідомляє Міністерство культури України.
Зазначається, що серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини: 155 мають статус національного значення, 1370 — місцевого, 160 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини.
Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 349, Херсонській — 298, Донецькій — 195, Одеській — 184, Київській області та м. Києві — 172.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2483 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 507 — повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали: клубні заклади – 1223; бібліотеки – 858; заклади мистецької освіти – 190; музеї та галереї – 137; театри, кінотеатри та філармонії – 50; парки, зоопарки – 11; заповідники – 9; цирки – 4; кіностудія у м. Києві.
Руйнування зафіксовані у 335 територіальних громадах по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (38 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (22 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.
Зазначається, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точний обрахунок кількості пам’яток та закладів культури, які постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
У французькому Греноблі відкрили площу Лесі Українки У французькому Греноблі підписали декларацію про співпрацю з Чернівцями, відкрили площу Лесі Українки та дали старт Сезону української культури Éclosions d’Ukraine.
Новий топонім став ще однією українською точкою на мапі Франції. За задумом організаторів, площа має бути простором для українських зустрічей, подій і публічних ініціатив, а також символом солідарності французького міста з Україною.
Як повідомлялося, у січні Держкомтелерадіо виявив у продажу на українських сайтах 235 заборонених книжок. Пропозиції були на інтернет-ресурсах «Розумна Книга», «LiderBooks», маркетплейсі Prom.ua та в інтернет-магазині «RBP – Books» на маркетплейсі Rozetka. Також у 2024 році комітет знайшов книгарні-порушники, що продавали російські книжки у Києві та Горішніх Плавнях на Полтавщині. У видавництві «Білка» готують до виходу історичний роман «Нащадок теслі» Сергія Степовика — письменника, історика й офіцера ЗСУ, який загинув на фронті у 2022 році.
Роман був написаний ще у 2017 році й присвячено 100-річчю національно-визвольних змагань. У центрі сюжету — події січня 1919 року на Нікопольщині, коли після вступу більшовицьких військ до Нікополя селяни передмістя Лапинки організували антикомуністичне повстання та фактично без бою звільнили місто й околиці.
Головний герой роману — селянин Іван Тесленко, нащадок теслі, який бере до рук зброю, коли на виснажену війнами землю накочується нова більшовицька навала. Усі персонажі твору — історичні постаті; події роману безпосередньо пов’язані з родинною пам’яттю автора: прадід і прабаба Сергія Степовика були учасниками описаних подій.
«Нащадок теслі» виходить уже без автора. Видання роману ініціювала його дружина.
Книжка вийде у 2026 році, передзамовлення триває до 1 березня.
Перелік антиукраїнських книжок зріс ще на 6 видань Державний комітет телебачення і радіомовлення України доповнив перелік заборонених в Україні книжок ще шістьма російськими виданнями, які пропагують війну проти України.
Як зазначають в установі, основне призначення переліку — інформувати книготорговців, правоохоронні органи, юридичні та фізичні особи про те, що розповсюдження включених до переліку книжок «може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України».
До списку додалися книжки видавництв «Вече» та «АСТ», двоє з яких — за пропозицією Служби безпеки України:
- «Фронт на приграничье. Записки военных журналистов» (автори Геннадій Альохін та В’ячеслав Алімічев), видавництво «Вече»;
- «Бог хочет видеть нас другими» (Тетяна Беспалова), видавництво «Вече»;
- «”Ботаник” — мой позывной» (Олександр Комов), видавництво «Вече»;
- «Солдаты СВО. Воронежцы» (Михайло Федоров), видавництво «Вече»;
- «Воин Русского мира» (Тетяна Беспалова), видавництво «Вече»;
- «Русь милая, люблю тебя: Донбасс накануне спецоперации» (Наталія Курчатова), видавництво «АСТ».
Станом на 30 січня 2026 року перелік містить інформацію про 634 пропагандистські книжки.
Водночас Держкомтелерадіо продовжує роботу з очищення українських маркетплейсів від заборонених книжок. Як повідомляють на сайті, у січні виявили факти незаконного розміщення 129 книжок держави-агресора та білорусі на маркетплейсах Prom.ua та Rozetka. У взаємодії з адміністраціями онлайн-платформ книжки видалили, а продавцям надіслали попередження про неприпустимість порушення українського законодавства.
«Загалом з травня 2024 року припинено розповсюдження понад 10 тисяч найменувань книжок держави-агресора та Республіки Білорусь, незаконно розміщених на маркетплейсах та інших інформаційних ресурсах», — пишуть в Держкомтелерадіо.
Як повідомлялося, у січні Держкомтелерадіо виявив у продажу на українських сайтах 235 заборонених книжок. Пропозиції були на інтернет-ресурсах «Розумна Книга», «LiderBooks», маркетплейсі Prom.ua та в інтернет-магазині «RBP – Books» на маркетплейсі Rozetka. Також у 2024 році комітет знайшов книгарні-порушники, що продавали російські книжки у Києві та Горішніх Плавнях на Полтавщині.
Чергова втрата: Від будинку культури лишилися стіни Від міського будинку культури у Новгороді-Сіверському, що на Чернігівщині, залишилися лише зовнішні стіни. Це наслідки атаки російських безпілотників на місто у ніч на 30 січня. За словами начальника РВА Олександра Селіверстова, відбулося влучання чотирьох БпЛА. Будівля загорілася, рятувальники гасили пожежу понад сім годин. У будинку культури вночі був сторож Сергій Шурига. Він встиг спустися до укриття.
У будинку культури також були розташовані доросла та дитяча бібліотеки, спортивна секція з боксу, а також "Пункт незламності".
"Пам'ять про них ніколи не помре": у Закарпатській науковій бібліотеці створили базу даних про полеглих захисників Базу даних "Полеглі воїни Закарпаття в російсько-українській війні" з 2022 року наповнюють працівники Закарпатської наукової бібліотеки. Зібрану інформацію охочі можуть знайти на сайті книгозбірні.
"Бібліотека наповнює мереживний мартиролог, або простіше — базу даних, яка має назву "Полеглі воїни Закарпаття в російсько-українській війні". Це онлайн-книга, у якій ми збираємо імена тих людей, які загинули за Україну. Ми розуміли об'єм цієї роботи і щоб нічого не пропустити, ми звернулися в департамент соціального захисту Закарпатської ОВА з тим, щоб нам надали хоча б якусь базу. Тоді нам надали базу полеглих героїв з початку війни 2014 року до початку повномасштабного вторгнення. Ми цю базу опрацювали", - зазначила редакторка Закарпатської ОУНБ Іванка Когутич.
У цій електронній базі є біографія захисників та фото. Редакторка Закарпатської наукової бібліотеки доповнила, у базі даних кількість загиблих не можна дізнатися: "Кількість я не буду називати, оскільки поки йде війна, то не можна називати. Вона згрупована таким чином, що ви можете пошукати за алфавітом відповідну людину й дізнатися інформацію про неї. Уся база даних робиться з відкритих джерел. Вона (база даних — ред) опублікована із жовтня 2022 року і щодня наповнюється. Це волонтерський проєкт фактично, це ініціатива бібліотеки".
Зібрану інформацію охочі можуть знайти на сайті книгозбірні.
Детальніше тут: https://suspilne.media/uzhhorod/1229845-pamat-pro-nih-nikoli-ne-pomre-u-zakarpatskij-naukovij-biblioteci-stvorili-bazu-danih-pro-poleglih-zahisnikiv/
Дитяча літературна премія «Гуманна книжка» оголосила переможців У Києві відзначили три книжки-переможниці всеукраїнської премії дитячої літератури «Гуманна книжка», які найкраще розповідають про турботу, емпатію та повагу до всього живого.
Цьогоріч премію отримали три книжки, які вчать дітей емпатії, турботи та відповідальності:
- «Снігове морозиво». Авторка - Катерина Лазірко, ілюстраторка - Ірина Потапенко. Видавництво - «Час майстрів». На її сторінках авторка розкриває проблему глобального потепління через історію маленького зебреняти та пропонує маленькі кроки для запобігання цьому;
- «Мій друг снігур». Авторка - Надійка Гербіш, ілюстраторка - Анна Сурган. "Видавництво Старого Лева". Це історія про дівчинку, яка піклується про птахів узимку. Особливо актуальна цієї зими, коли після обстрілів енергетичної інфраструктури люди в Україні знаходили в собі сили опікуватися не лише один одним, а й вуличними тваринами;
- «Лев у цирку не сміється». торка - Ганна Булгакова, ілюстраторка - Каріна Шуба. Видавництво - «Ранок». Ця книжка розповідає про те, чому тваринам не місце в цирку.
Спеціальну нагороду отримала «Татусева книга» Володимира Вакуленка. «Збірка дитячих віршів письменника, якого викрали і вбили окупанти на Харківщині. Світлі, подекуди кумедні, пронизані любов’ю до дітей вірші Володимира продовжують жити й плекати доброту та світло у дитячих серцях», - зауважили організатори.
Детальніше тут: https://uanimals.org/novyny/uanimals-oholoshuiut-nayhumannishi-dytiachi-knyzhky-2025-roku-nazhyvo/
Кокотюха став лавреатом літературної премії Всеволода Нестайка Письменник Андрій Кокотюха став лавреатом Всеукраїнської літературної премії Всеволода Нестайка 2025 року.
Традиційно подія приурочена до дня народження видатного українського дитячого письменника, класика національної літератури Нестайка, творчість якого стала невід’ємною частиною культурної спадщини України та дитинства багатьох поколінь читачів.
Всеукраїнська літературна премія імені Всеволода Нестайка заснована у 2021 році Національною секцією IBBY (UA IBBY), Національною бібліотекою України для дітей, громадською організацією "Українська асоціація працівників бібліотек для дітей" та родиною Всеволода Нестайка за підтримки Міністерства культури України.
Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4086904-kokotuha-stav-lavreatom-literaturnoi-premii-vsevoloda-nestajka.html
У Києві проведуть літературний фестиваль «Книжкова країна» У Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» (колишня ВДНГ) з 23 по 26 квітня відбудеться п’ятий літературний фестиваль «Книжкова країна».
За словами організаторів, фестиваль буде "кольоровим" - головною ідеєю стало продемонструвати як читання виходить за межі книжок і взаємодіє з іншими креативними індустріями - ілюстраціями, сценографією, дизайном та модою, театром й архітектурою.
Традиційно відбудеться книжковий ярмарок, на якому представлять свої видання понад 100 видавництв та книгарень, відбудуться зустрічі з популярними письменниками, артистами, блогерами та медійниками.
УВАГА! Затверджено професійний стандарт «Бібліограф» Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 09 грудня 2025 року № 60 затверджено професійний стандарт «Бібліограф».
Національним агентством кваліфікацій професійний стандарт внесено до Реєстру кваліфікацій 19 грудня 2025 року.
Метою розроблення нового професійного стандарту було приведення його структури та змістового наповнення у відповідність до вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373, а також урахування досвіду використання професійного стандарту для працівників бібліотек.
У професійному стандарті “Бібліограф”:
визначено професійні кваліфікації;
окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від здобутого ступеня освіти й спеціальності;
узгоджено структуру опису компетентностей із структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій;
оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення виконання відповідних трудових функцій, тощо.
Проєкт «Bibliodoma» Латвійська бібліотечна асоціація Latvijas Bibliotekāru biedrība (LBB) / Library Association of Latvia (LAL) У межах благодійного проєкту «Bibliodoma» Латвійська бібліотечна асоціація Latvijas Bibliotekāru biedrība (LBB) / Library Association of Latvia (LAL) у партнерстві з Національною бібліотекою Латвії Latvijas Nacionālā bibliotēka / National Library of Latvia провела кампанію зі збору коштів на підтримку двох публічних бібліотек у прикордонних громадах України — бібліотеки села Шевченкове Куп’янського району Харківської області та бібліотеки села Чернеччина Охтирського району Сумської області.
У результаті кампанії було зібрано майже понад 4 000 євро, які спрямовано на поповнення бібліотечних фондів найсучаснішою україномовною літературою.
Реалізація проєкту стала можливою завдяки плідній співпраці Української бібліотечної асоціації та Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого з Латвійською бібліотечною асоціацією та Національною бібліотекою Латвії.
Для мешканців прифронтових громад ці невеликі бібліотеки залишаються осередками культури, освіти та підтримки — просторами, де через читання українською мовою зміцнюється національна ідентичність, надається емоційна опора та зберігається відчуття спільноти.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Бібліотекарю
Пошук
Голосування
|
1. Офіційна інформація










